У січні-липні 2026 року Україна імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли обсяг поставок становив $497,8 млн, свідчать дані Державної митної служби.
При цьому безпосередньо в липні імпорт тракторів знизився на 5% порівняно з липнем 2025 року та на 3% порівняно з червнем поточного року — до $70,6 млн.
Найбільшим постачальником тракторів в Україну за підсумками семи місяців стала Німеччина, на яку припало 19,4% імпорту, або $98,3 млн.
Практично такий самий обсяг забезпечив Китай — $98 млн, або 19,3% загального імпорту. США посіли третє місце з поставками на $89,6 млн, що становить майже 17,7%.
Таким чином, на три найбільші країни припало близько 56,4% усього імпорту тракторів в Україну за січень-липень.
Порівняно з минулим роком структура постачальників змінилася. У січні-липні 2025 року найбільшим постачальником були США з обсягом $94,1 млн, друге місце посідав Китай — $87,3 млн, третє — Німеччина — $83,9 млн.
За рік поставки з Німеччини зросли приблизно на 17 %, з Китаю — більш ніж на 12 %, тоді як імпорт із США скоротився приблизно на 5 %.
За підсумками всього 2025 року Україна імпортувала тракторів на суму $845,7 млн, що на 7,9% перевищувало показник 2024 року. Основними постачальниками тоді також були США — $179,7 млн, Німеччина — $145 млн і Китай — $142,8 млн.
Таким чином, у 2026 році зростання імпорту тракторів зберігається, проте його темпи помітно сповільнилися: за підсумками семи місяців показник збільшився лише на 2%, а в липні вже було зафіксовано від’ємну річну динаміку.
Вартість палива та мастильних матеріалів в Україні в липні 2026 року була на 28% вищою, ніж роком раніше, тоді як у середньому по Європейському Союзу зростання становило 16,9%, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club на підставі даних Eurostat і Державної служби статистики України.
Таким чином, річні темпи подорожчання палива в Україні виявилися на 11,1 відсоткового пункту вищими за середній показник ЄС і приблизно в 1,66 раза перевищували європейський рівень.
Eurostat оприлюднив дані про динаміку цін на паливо 21 серпня 2026 року. Статистика охоплює категорію HICP CP0722 — «паливо та мастильні матеріали для особистих транспортних засобів», до якої входять, зокрема, бензин і дизельне паливо.
Румунія очолила ЄС за зростанням цін на паливо
У липні 2026 року паливо та мастильні матеріали подорожчали в річному вимірі у 25 із 27 держав ЄС.
Найбільше зростання Eurostat зафіксував у:
Румунії — на 24,2%;
Німеччині — на 22,9%;
Литві — на 22,9%;
Болгарії — на 22,2%;
Нідерландах — на 22%;
Фінляндії — на 20,5%.
Усі ці показники помітно перевищують середній рівень ЄС — 16,9%.
Для порівняння, у Португалії вартість палива зросла на 16,7%, Італії — на 12,5%, Кіпрі — на 9,9%, Ірландії — на 3,2%, Швеції — на 1,2%.
Мальта стала єдиною країною, де ціни не змінилися. Eurostat пояснює це тим, що роздрібні ціни на паливо в країні залишаються фіксованими з 2020 року.
В Угорщині вартість палива та мастильних матеріалів знизилася на 0,1% — це єдина держава ЄС із негативною річною динамікою.
За даними Держстату України, у липні 2026 року паливо та мастильні матеріали були на 28% дорожчими, ніж у липні 2025 року.
Таким чином, якщо умовно поставити Україну в один ряд із країнами ЄС виключно за відсотковою зміною вартості палива, вона опинилася б вище за Румунію з її показником 24,2%.
Водночас Experts Club звертає увагу, що таке порівняння є орієнтовним.
Eurostat розраховує показники для держав ЄС на основі гармонізованого індексу споживчих цін HICP за єдиною європейською методологією. Український показник у 28% розрахований Держстатом у межах національного індексу споживчих цін. Тому офіційно включати Україну до рейтингу Eurostat некоректно.
Проте зіставлення дає змогу оцінити масштаб зростання витрат на паливо для українських домогосподарств і бізнесу.
Особливо помітним є розрив між динамікою вартості палива та загальною інфляцією в Україні.
Річна споживча інфляція в країні в липні 2026 року становила 7,7%, тоді як паливо та мастильні матеріали подорожчали на 28%.
Іншими словами, ціни на паливо зростали приблизно в 3,6 раза швидше за загальний індекс споживчих цін.
Від початку 2026 року паливо в Україні подорожчало на 26,5%. При цьому безпосередньо в липні порівняно з червнем було зафіксовано невелике зниження цін — на 0,1%.
Зростання вартості палива вже позначається і на транспортних витратах. Автомобільні пасажирські перевезення в Україні в липні були на 30,8% дорожчими, ніж роком раніше, а транспортні послуги загалом — на 28,9%.
Після зниження цін у червні європейський паливний ринок у липні знову перейшов до зростання.
У середньому по ЄС дизельне паливо подорожчало за місяць на 4,3%, бензин — на 4,7%.
Найбільш різко дизельне паливо подорожчало в Польщі — на 13,4% за місяць, Німеччині — на 12,7%, Греції — на 12,1%.
За бензином лідирувала Польща, де ціни зросли одразу на 17,2%. У Німеччині бензин подорожчав на 11%, в Іспанії — на 7,1%.
При цьому в окремих країнах паливо дешевшало. Ціна дизельного палива на Кіпрі знизилася на 7,9%, у Швеції — на 7,4%, Ірландії — на 6,4%. Бензин у Швеції подешевшав на 11,1%, на Кіпрі — на 5,4%, в Ірландії — на 4,1%.
Динаміка європейського ринку залишається нестабільною. У травні 2026 року паливо та мастильні матеріали в ЄС були на 20,7% дорожчими, ніж роком раніше, у червні темпи зростання сповільнилися до 13,7%, а в липні знову прискорилися до 16,9%.
Аналітики Experts Club наголошують, що рейтинг відображає саме темпи зміни цін, а не абсолютну вартість літра бензину або дизельного палива. Тому країна з невеликим відсотком зростання може зберігати значно вищі роздрібні ціни на АЗС, ніж держава, що перебуває серед лідерів рейтингу за динамікою.
На відмінності між країнами впливають рівень акцизів та інших податків, механізми формування роздрібних цін, валютний курс у державах поза єврозоною, структура нафтоперероблення та імпорту нафтопродуктів, а також порівняльна база минулого року.
Дослідження підготовлено інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі статистики Eurostat і Державної служби статистики України.
АТ «ОТП БАНК» та компанія Freedom Energy Ukraine уклали партнерську угоду, яка відкриває для українського бізнесу доступ до індивідуальної програми кредитування сонячної енергетики. Спеціальні умови партнерської програми дають змогу клієнтам отримати фінансування на встановлення СЕС на пільгових умовах зі стартовою ставкою від 0,01% річних.
«Ми розуміємо, що для бізнесу важливо отримати не лише якісне енергетичне рішення, а й максимально вигідні умови банківської підтримки. Саме тому наша партнерська програма дозволяє клієнтам стартувати з кредитування під 0,01% річних протягом перших чотирьох місяців, а далі користуватися компенсаційною ставкою 7%. Це унікальна можливість реалізувати проєкти з відновлюваної енергетики без значного навантаження на бюджет», – зазначила керівник проєктів та програм з альтернативних каналів продажів ОТП БАНК Ірина Кабанцева.
Умови партнерської програми (компенсаційна ставка 7%):
* Застосовується в межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» за умови відповідності позичальника її вимогам.
Freedom Energy Ukraine має у своєму портфелі понад 100 успішно реалізованих проєктів по всій території України. Спеціалізується на встановленні сонячних електростанцій від 30 кВт, систем зберігання енергії та виконанні електромонтажних робіт будь-якої складності. Компанія забезпечує повний цикл реалізації проєктів: проєктування, постачання обладнання, монтаж, введення в експлуатацію та подальший сервісний супровід.
Freedom Energy Ukraine, OTP BANK, БИЗНЕС, КРЕДИТУВАННЯ, Сонячна енергетика
Фонд державного майна (ФДМ) України вдруге оголосив приватизацію ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод”, повідомив керівник підприємства Олег Петренко у Facebook.
“Фонд державного майна вдруге оголошує приватизацію нашого підприємства. Я, як керівник, підтримую приватизацію – вона може принести підприємству нові інвестиції та розвиток. Головне, щоб цей процес пройшов послідовно, прозоро, без кулуарних рішень і поспіху, який можуть підлаштувати під чиїсь інтереси”, – зазначив він.
Керівник підприємства зауважив, що Дрогобицька солеварня прибуткове підприємство і вже понад 600 років працює, зберігаючи традиційну технологію виварювання солі, і є одним із небагатьох таких виробництв в Європі.
“Дрогобицька сіль має майбутнє. І ми віримо, що його можна побудувати, не втративши того, що вже здобуто”, – підсумував Петренко.
ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод” працює з XIV століття та є одним із найстаріших безперервно діючих солевидобувних підприємств Європи. Підприємство видобуває природні розсоли та виробляє кухонну сіль за традиційною технологією. У 2024 році завод виготовив і реалізував 678,3 тонни солі.
За даними Opendatabot, у 2025 році виручка ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод” зросла на 40,3% – до 34,4 млн грн, а чистий прибуток – на 33,8%, до 849,2 тис. грн.
Металургійні підприємства України в липні 2026 року виробили 457 тис. тонн сталі, що на 21,3% менше, ніж у липні минулого року, і на 33,9% менше, ніж у червні, коли було вироблено 691 тис. тонн.
За підсумками місяця Україна посіла 26-те місце серед 70 країн, дані яких враховує Всесвітня асоціація виробників сталі World Steel Association (Worldsteel).
Загалом світове виробництво сталі в липні скоротилося значно менше — на 0,3% у річному вимірі, до 149,2 млн тонн. Таким чином, темпи падіння виробництва в Україні суттєво перевищили загальносвітові. Офіційні дані Worldsteel опубліковано 24 серпня 2026 року.
За січень-липень українські металургійні підприємства виплавили 4,023 млн тонн сталі, що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. За підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце у світовому рейтингу.
Липневе падіння виявилося особливо різким порівняно з попереднім місяцем. Якщо в червні українські підприємства виробили близько 691 тис. тонн сталі, то вже в липні обсяг скоротився майже на 234 тис. тонн.
Це призвело й до погіршення позиції країни у світовому рейтингу: за підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце, тоді як безпосередньо в липні опустилася на 26-те.
Для порівняння: більшість найбільших виробників у липні збільшили обсяги виробництва. Індія наростила виробництво на 1,9%, США — на 4,4%, Південна Корея — на 6,4%, Туреччина — на 7%, Німеччина — на 3%, а В’єтнам — одразу на 34,7%. Китай, навпаки, скоротив виробництво на 3,6%. Росія, за офіційними даними Worldsteel, збільшила липневий обсяг виробництва на 3,3%, до оціночних 5,7 млн тонн.
За сім місяців 2026 року світове виробництво сталі склало 1,081 млрд тонн, знизившись на 0,6% у річному вимірі. Україна, з падінням на 5,6%, також демонструє значно слабшу динаміку, ніж світовий ринок загалом.
За підсумками 2025 року Україна виробила близько 7,4 млн тонн сталі. Згідно з актуальною річною таблицею Worldsteel, країна посідала 23-тє місце у світі проти 22-го місця у 2024 році.
World Steel Association об’єднує провідних виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі організації. На учасників асоціації припадає близько 85% світового виробництва сталі.
Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
