Світові поставки персональних комп’ютерів (ПК) у третьому кварталі 2026 року впали на 20,1% порівняно з тим самим періодом попереднього року – до 62,7 млн од., за попередніми даними International Data Corporation (IDC).
Зниження було зафіксовано за підсумками другого кварталу поспіль. Однак у квітні-червні вони зменшилися менш суттєво – на 3,8% р/р.
“Тривалий дефіцит комплектувальних та ажіотажне поповнення запасів на початку року (коли постачальники та канали збуту прагнули закупити товар про запас до очікуваного зростання цін на пам’ять) призвели до того, що на початок третього кварталу попит виявився вичерпаним”, – зазначається в повідомленні IDC.
Це порушило звичну сезонність, згідно з якою показники третього кварталу зазвичай вищі, ніж другого. У результаті продажі в липні-вересні скоротилися на 9,1% порівняно з попередніми трьома місяцями.
“Зараз учасників каналів збуту турбують надлишкові запаси на тлі ринку, де високий рівень цін стримує попит. Це може призвести до появи промоакцій та певного короткострокового зниження цін для споживачів, однак ми не очікуємо повернення до рівня цін річної давнини – вони залишаться високими”, – зазначає директор з досліджень споживчих пристроїв IDC Джитеш Убрані.
IDC, ПК, ПОСТАВКА, РЫНОК, ТЕХНОЛОГИЯ
Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала запровадити збір у розмірі 70 тис. доларів за первинну участь іноземного студента в програмі Optional Practical Training (OPT) та ще 30 тис. доларів за подальші рекомендації, зокрема щодо продовження терміну дії дозволу для випускників STEM-спеціальностей.
Відповідний проект правила Міністерства внутрішньої безпеки США (DHS) опубліковано 8 жовтня 2026 року у Federal Register. Це рішення ще не набрало чинності: документ перебуває на стадії громадського обговорення, коментарі приймаються до 9 листопада. Програма OPT дозволяє іноземним студентам із візою F-1 тимчасово працювати в США за фахом під час або після навчання. Зазвичай випускники можуть працювати за програмою OPT до 12 місяців, а для STEM-напрямків передбачено додаткове продовження.
За новою схемою, запропонованою DHS, платити повинен буде сертифікований коледж або університет до того, як навчальний заклад внесе рекомендацію щодо OPT до системи SEVIS. Без підтвердження сплати нового збору студент не зможе отримати дозвіл на роботу.
Якщо правило буде затверджено в нинішньому вигляді, вартість доступу до OPT зросте в десятки разів. Зараз оформлення дозволу на роботу обходиться приблизно в кілька сотень доларів, тоді як запропонована модель передбачає 70 тис. доларів за первинну рекомендацію та ще 30 тис. доларів за наступну.
DHS пояснює реформу необхідністю боротьби з шахрайством та зловживаннями в OPT, а також захистом американського ринку праці. У проєкті правила відомство посилається на випадки фіктивного працевлаштування іноземних випускників та на виявлені ICE потенційні порушення в програмі.
Reuters зазначає, що OPT є одним із ключових шляхів, за яким іноземні випускники американських університетів отримують перший досвід роботи в США, а потім нерідко переходять на робочі візи H-1B. Тому запровадження такого високого збору може суттєво скоротити кількість випускників, які залишаються працювати в країні після закінчення навчання.
При цьому масштаб групи, яку це потенційно може торкнутися, дуже великий. За даними Open Doors 2025, у американських коледжах та університетах у 2024/25 навчальному році навчалося 1,178 млн іноземних студентів, що становило близько 6% усіх студентів вищих навчальних закладів США. З них 294,3 тис. осіб брали участь у програмі OPT, причому кількість учасників програми за рік зросла одразу на 21%.
Найбільше іноземних студентів приїжджає до США з Індії — 363 тис. осіб, Китаю — 266 тис., Південної Кореї — 42,3 тис., Канади — 29,9 тис. та В’єтнаму — 25,6 тис.
Українських студентів в американських вишах значно менше, проте їхня кількість зростає. За даними Open Doors 2025, у 2024/25 навчальному році в США навчалися або перебували на OPT 2 346 студентів з України, що на 7,5% більше, ніж роком раніше.
Для порівняння: у 2023/24 навчальному році в США налічувалося 2 183 українських студентів. Тоді близько 55% з них навчалися на бакалаврських програмах, 26% — у магістратурі та аспірантурі, 14% брали участь у програмі OPT, ще 5% припадало на програми без ступеня (non-degree).
Отже, якщо структура українського студентського контингенту залишається приблизно на колишньому рівні, нові збори можуть торкнутися кількох сотень українців, які після закінчення американських вишів розраховують залишитися в США для професійної практики. Однак точної кількості українців, які перебувають саме на OPT у 2024/25 році, Open Doors у відкритій стислій статистиці не наводить.
Загалом українська громада в США значно більша за студентську групу. За оцінкою Migration Policy Institute на основі American Community Survey, у 2024 році в США проживали понад 510 тис. іммігрантів, народжених в Україні, а вся українська діаспора, включаючи людей українського походження, оцінювалася приблизно в 1,4 млн осіб.
Критики цієї пропозиції застерігають, що новий збір може зробити американські університети менш привабливими для іноземних абітурієнтів і перенаправити частину студентів до Великої Британії, Канади, Австралії та країн ЄС. Presidents’ Alliance on Higher Education and Immigration вже заявила, що такий високий фінансовий бар’єр може серйозно порушити існуючу систему залучення іноземних випускників на американський ринок праці.
При цьому остаточна доля ініціативи поки що не визначена. Після завершення періоду громадського обговорення DHS може змінити проект, відмовитися від частини положень або прийняти остаточне правило. Крім того, Reuters зазначає, що нові обмеження, ймовірно, зіткнуться з судовими позовами.
У столиці України розпочав роботу Київський бізнес-центр (Kyiv Business Centre), покликаний забезпечити постійну присутність британських компаній у країні та поглибити промислові зв’язки між державами, повідомляє пресслужба уряду Великої Британії.
Хаб створено в результаті тісної співпраці Групи національного директора з озброєнь (NAD), промислових партнерів та фінансового сектору Великої Британії в межах реалізації 100-річного партнерства.
“KBC надає британським компаніям, зокрема малим та середнім підприємствам (МСП), базу, з якої вони можуть будувати довірчі відносини з українськими партнерами, отримувати інформацію про ситуацію на полі бою та реалізовувати можливості спільних розробок, спільного виробництва та інвестицій”, – йдеться у повідомлені.
Зазначається, що дотепер вартість, вимоги до безпеки та адміністративна складність ведення діяльності в Україні спричиняли для малих фірм складності встановлення присутності в країні.
Міністр з питань оборонної готовності та промисловості Люк Поллард, коментуючи відкриття центру, заявив, що KBC допоможе відкрити нові можливості для інвестицій, зростання та довгострокового відновлення.
“Підтримуючи британські компанії в Києві, ми поглиблюємо “100-річне партнерство” та перетворюємо нашу спільну рішучість на спільні інновації”, – наголосив він.
Модель функціонування KBC базується на трьох принципах: промисловість, інновації та інвестиції, що надає членам доступ до платформи для налагодження контактів, яка допомагає формувати партнерство, залучати інвестиції та розширювати виробництво й потенціал.
Національний директор з питань озброєння Руперт Пірс зустрівся з провідними представниками промисловості та малим і середнім бізнесом, щоб відзначити початок роботи центру, який поєднує британську та українську промисловість.
“Цей новий об’єкт – не просто центр; це постійний канал, який змінює можливості Великої Британії щодо плідної співпраці з нашими українськими партнерами як зараз, так і в довгостроковій перспективі. Дотепер витрати, міркування безпеки та інші обмеження, спричинені повномасштабним вторгненням Росії, ускладнювали роботу компаній, особливо малих, в Україні. Наші попередні торгові місії успішно вирішили деякі з цих проблем – цей центр усуває ці бар’єри, надаючи британським компаніям постійну представництво в Києві, що відкриває реальні можливості для інновацій, інвестицій та експорту”, – наголосив він.
Формат роботи центру ґрунтується на понад 40 вже наявних великих промислових партнерствах між Великою Британією та Україною, а також на успіху торгових місій Міністерства оборони Великої Британії в Україну. KBC також підтримує українські компанії, які шукають британських промислових партнерів або створюють дочірні підприємства у Великій Британії.
Україна, Велика Британія, бізнес, інвестиція, промисловість
У вересні 2026 року UKRNAFTA стала найбільшим імпортером дизелю в Україну. За даними аналітичного видання «НафтоРинок Daily Fuels&LPG», на компанію припало 19,5% усього імпорту за місяць — фактично кожна п’ята тонна.
Порівняно із серпнем обсяги закупівель зросли на 37%. Це найвищий місячний показник UKRNAFTA від початку року.
«Готуємося до зимового сезону та нарощуємо імпорт дизельного пального. Для нас важливо заздалегідь формувати необхідний ресурс до періодів сезонного зростання попиту. Тому з початку осені збільшуємо постачання з Польщі та Румунії, диверсифікуємо канали імпорту та готуємо мережу до роботи в зимових умовах», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
Окремий напрям — арктичне дизельне пальне. Його поставки вже розпочали, щоб із настанням низьких температур у мережі був ресурс із відповідними експлуатаційними характеристиками.
Важливо забезпечити стабільну наявність якісного пального для клієнтів UKRNAFTA, бізнесу та критично важливих служб упродовж усього зимового сезону.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Зовнішня торгівля України товарами у січні–серпні 2026 року характеризувалася значним перевищенням імпорту над експортом та концентрацією від’ємного сальдо у відносинах із кількома найбільшими партнерами. За розрахунками на підставі таблиці «Зовнішня торгівля України з окремими країнами» станом на 31 серпня, товарообіг становив $92,95 млрд, імпорт – $66,25 млрд, експорт – $26,70 млрд. Негативне сальдо досягло $39,55 млрд, а імпорт перевищив експорт у 2,48 раза.
Експорт забезпечував покриття лише 40,3% вартості імпортованих товарів. Китай був найбільшим окремим торговельним партнером і постачальником, Польща – основним ринком збуту української продукції, а Європейський Союз загалом акумулював 59,1% товарного експорту України. Водночас найбільші додатні сальдо сформувалися у торгівлі з Молдовою, Іспанією та Єгиптом.
«На кожні сто доларів товарного імпорту припадало приблизно сорок доларів товарного експорту. Це співвідношення показує обмежені можливості експортного сектору врівноважувати потребу економіки в закордонній продукції. Частина імпорту підтримує виробництво та відновлення, тому оцінювати його потрібно з урахуванням призначення товарів. Для довгострокового поліпшення балансу необхідно, щоб закуплене обладнання допомагало збільшувати випуск конкурентоспроможної продукції в Україні», – зазначає кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Загальний обсяг торгівлі та найбільші партнери
Найбільший товарообіг Україна мала з Китаєм – $20,56 млрд, або 22,1% загального обсягу. На другому місці перебувала Польща з $9,54 млрд, на третьому – Німеччина з $6,10 млрд. Практично такий самий обсяг торгівлі Україна мала з Туреччиною – $6,08 млрд, причому відставання від Німеччини становило лише $20,9 млн. П’ятірку найбільших партнерів замикали США з $3,91 млрд.
На ці п’ять країн припадало 49,7% товарообігу, а на десять найбільших партнерів – 63,4%. Отже, результати торгівлі з порівняно невеликою групою держав значною мірою визначали загальний зовнішньоторговельний баланс України.
Десять найбільших партнерів України за товарообігом у січні–серпні 2026 року, млрд доларів США
| Країна | Імпорт | Експорт | Сальдо | Товарообіг |
| Китай | 19,639 | 0,924 | −18,715 | 20,563 |
| Польща | 6,277 | 3,261 | −3,016 | 9,538 |
| Німеччина | 4,377 | 1,726 | −2,651 | 6,104 |
| Туреччина | 3,991 | 2,092 | −1,899 | 6,083 |
| США | 3,210 | 0,700 | −2,510 | 3,910 |
| Італія | 1,834 | 1,519 | −0,315 | 3,353 |
| Нідерланди | 1,151 | 1,311 | +0,160 | 2,462 |
| Угорщина | 1,549 | 0,846 | −0,703 | 2,394 |
| Чехія | 1,670 | 0,705 | −0,965 | 2,375 |
| Словаччина | 1,343 | 0,792 | −0,551 | 2,135 |
Джерело: Державна митна служба України
Серед наступних за масштабом партнерів – Румунія з товарообігом $2,05 млрд, Іспанія – $1,98 млрд, Литва – $1,80 млрд, Франція – $1,77 млрд і Греція – $1,52 млрд. Сукупний товарообіг із 27 державами ЄС становив $43,60 млрд, або 46,9% загального показника. Український експорт до ЄС дорівнював $15,78 млрд, імпорт – $27,81 млрд, а дефіцит – $12,03 млрд.
Висока частка ЄС в експорті означає, що доступ до європейського ринку має визначальне значення для українських виробників. Водночас значні обсяги закупівель у країнах Союзу формують окреме джерело торговельного дефіциту. Усередині цього напряму ситуація неоднорідна: найбільший розрив припадає на Польщу та Німеччину, тоді як з Іспанією та Нідерландами Україна має додатне сальдо.
Імпорт і залежність від основних постачальників
Китай забезпечив $19,64 млрд імпорту, або 29,6% загального обсягу ввезення товарів. Поставки з Польщі становили $6,28 млрд, або 9,5%, із Німеччини – $4,38 млрд, або 6,6%. Разом ці три країни формували 45,7% українського товарного імпорту.
До п’ятірки найбільших постачальників також увійшли Туреччина з $3,99 млрд та США з $3,21 млрд. Сукупна частка першої п’ятірки досягла 56,6%, а десяти найбільших постачальників – 68,3%. Серед інших великих джерел імпорту – Італія з $1,83 млрд, Чехія з $1,67 млрд, Угорщина з $1,55 млрд, Словаччина та Литва приблизно з $1,34 млрд кожна.
Загальну товарну структуру за цей самий період розкриває Держмитслужба. У січні–серпні 2026 року Україна імпортувала машин, устаткування і транспорту на понад $29,9 млрд, паливно-енергетичних товарів – на понад $9,5 млрд, продукції хімічної промисловості – на понад $9 млрд. На ці категорії припадало понад 73% імпорту; частка машин, устаткування і транспорту становила близько 45%.
Таке співвідношення вказує на велику роль промислової та енергетичної продукції в імпорті. Проте укрупнена категорія машин і транспорту поєднує товари різного призначення. Її обсяг не можна повністю трактувати як інвестиції у виробництво: для цього необхідно окремо аналізувати обладнання підприємств, комплектувальні, транспорт та кінцеві споживчі товари.
«Концентрація майже третини імпорту на одному постачальнику робить український бізнес чутливим до умов поставок із Китаю. Перебої в логістиці або зміна цін на комплектувальні можуть впливати відразу на багато підприємств. Водночас скорочення закупівель без доступної заміни здатне обмежити саме українське виробництво. Практичне завдання полягає в розширенні кола постачальників і розвитку місцевого виробництва тих товарів, для яких в Україні є економічні та технологічні передумови», – коментує Уракін.
Експорт та географія збуту
Найбільшим ринком збуту залишалася Польща, куди було поставлено товарів на $3,26 млрд, або 12,2% загального українського експорту. Друге місце посіла Туреччина з $2,09 млрд і часткою 7,8%, третє – Німеччина з $1,73 млрд і 6,5%. Далі розташувалися Італія – $1,52 млрд, Нідерланди – $1,31 млрд та Іспанія – $1,29 млрд.
Експорт до Китаю становив $924,2 млн, до Румунії – $878,0 млн, Угорщини – $845,6 млн, Словаччини – $792,4 млн. Єгипет і Молдова закупили українських товарів на $751,0 млн та $750,5 млн відповідно. Обсяги поставок до Чехії становили $705,2 млн, до США – $700,0 млн.
Експорт був менш сконцентрований за окремими країнами, ніж імпорт: на три найбільші ринки припадало 26,5% поставок, на п’ять – 37,1%, на десять – 54,8%. Водночас домінування ЄС як сукупного ринку означає, що різноманітність країн призначення лише частково знижує залежність від спільних для них економічних і регуляторних умов.
За повідомленням Держмитслужби, за вісім місяців продовольчий експорт перевищив $15,4 млрд, експорт металів і виробів із них наблизився до $2,7 млрд, машин, устаткування і транспорту – до $2,4 млрд. Орієнтовні частки цих груп у загальному експорті становили відповідно 58%, 10% та 9%. Продовольчі товари залишалися основним джерелом товарної експортної виручки.
«Географія експорту дає Україні можливість працювати з різними ринками, але товарна структура залишається значною мірою залежною від продовольства. Для таких поставок істотне значення мають урожай, світові ціни та вартість перевезення. Розвиток переробки може підвищувати виручку з одиниці сировини, хоча потребує інвестицій і стабільного енергопостачання. Паралельно необхідно розширювати промисловий експорт, щоб результати кількох аграрних товарних груп менше визначали загальну картину», – зазначає Максим Уракін.
Негативне сальдо та концентрація дефіциту
Найбільший двосторонній дефіцит сформувався у торгівлі з Китаєм – $18,71 млрд. Його величина дорівнювала 47,3% чистого товарного дефіциту України. Експорт до Китаю покривав лише 4,7% імпорту з цієї країни, а на ввезення китайських товарів припадало 95,5% двостороннього товарообігу.
Другим за величиною був дефіцит у торгівлі з Польщею – $3,02 млрд. Далі йшли Німеччина – $2,65 млрд, США — $2,51 млрд та Туреччина – $1,90 млрд. Разом від’ємне сальдо з цими п’ятьма державами становило $28,79 млрд.
Помітні дефіцити також зафіксовано у торгівлі з Грецією – $1,07 млрд, Чехією – $964,7 млн, Литвою – $864,6 млн, Францією – $864,5 млн та Тайванем – $844,5 млн. Отже, дисбаланс виходив далеко за межі відносин із одним найбільшим постачальником.
Сума від’ємних сальдо за всіма дефіцитними напрямами досягла $43,90 млрд. Додатні сальдо за іншими рядками таблиці на $4,35 млрд зменшили її до загального дефіциту $39,55 млрд. Відповідно, Китай формував 42,6% суми двосторонніх дефіцитів, а п’ять найбільших дефіцитних напрямів – 65,6%. Це точніше відображає їхню концентрацію, ніж зіставлення лише з чистим підсумком після врахування профіцитів.
«Дефіцит із Китаєм за масштабом перевищує від’ємне сальдо з усіма країнами ЄС разом. Це показує, наскільки нерівномірно розподілена імпортна залежність України. Водночас сам по собі двосторонній дефіцит не визначає, чи є торгівля з конкретною країною економічно вигідною. Потрібно оцінювати, як імпортовані товари використовуються всередині країни та який внесок вони роблять у зайнятість, виробництво і майбутній експорт», – підкреслює Уракін.
Позитивне сальдо та ринки з переважанням українських поставок
Найбільше додатне сальдо Україна мала у торгівлі з Молдовою – $640,6 млн. За експорту $750,5 млн імпорт із цієї країни становив $109,9 млн, тобто українські поставки перевищували зустрічні майже у 6,8 раза. Друге місце за профіцитом посіла Іспанія – $613,0 млн: експорт до неї досяг $1,29 млрд, імпорт – $681,8 млн.
Третім за величиною був профіцит із Єгиптом – $493,5 млн. Далі розташувалися Алжир – $361,0 млн, Ліван – $258,7 млн та Лівія – $219,8 млн. Додатне сальдо з Іраком становило $169,1 млн, Нідерландами – $160,1 млн, Тунісом – $157,0 млн, Єменом – $134,0 млн.
П’ять найбільших профіцитів – із Молдовою, Іспанією, Єгиптом, Алжиром та Ліваном – забезпечили $2,37 млрд, або 54,4% суми всіх додатних сальдо. Проте загалом профіцитні напрями компенсували лише 9,9% суми двосторонніх дефіцитів. Навіть успішні експортні ринки поки що не забезпечували достатнього масштабу виручки, щоб урівноважити закупівлі в найбільших постачальників.
«Молдова, Іспанія та Єгипет показують, що Україна має ринки зі значним перевищенням власних поставок над імпортом. Їх варто розглядати як базу для розширення асортименту та зміцнення довгострокових відносин із покупцями. Однак високий профіцит окремого напряму ще не означає, що його можна швидко збільшити без обмежень попиту. Для відчутного впливу на загальний баланс потрібне одночасне нарощування експорту на багатьох ринках», – вважає Максим Уракін.
Товарна структура торгівлі з окремими країнами
Деталізація за товарами дає змогу краще пояснити відмінності між торговельними напрямами. Нижче показники за січень–серпень 2026 року доповнено довідковими даними за 2025 рік та інші прямо зазначені періоди. Історичні частки характеризують відповідний період і не переносяться автоматично на вісім місяців 2026 року.
За розрахунками GMK Center на основі даних Держмитслужби, у січні-серпні 2026 року Україна поставила до Китаю 7 млн тонн залізної руди – на 38% менше, ніж роком раніше. Це приблизно 44% усього фізичного експорту української руди за цей період, який становив 15,8 млн тонн. Китайський ринок, таким чином, залишався надзвичайно важливим для гірничодобувної галузі, хоча загальний український експорт до КНР був набагато меншим за імпорт.
Зі свого боку, Національний інститут стратегічних досліджень у підсумках 2025 року зазначав, що машини, устаткування і транспорт формували 69,8% українського імпорту з Китаю. Зіставлення цих даних різних періодів вказує на відмінність товарних профілів двосторонньої торгівлі: велика роль промислових виробів у китайських поставках поєднується зі значенням сировинних товарів в українському експорті. Визначити точну структуру цього обміну за вісім місяців 2026 року можна лише за повною деталізацією товарних позицій.
За січень-серпень 2026 року до Польщі було відвантажено 2,1 млн тонн української залізної руди. Для порівняння, до Словаччини за той самий період надійшло 2,9 млн тонн. Ці показники ілюструють роль обох ринків у збуті продукції української гірничодобувної промисловості.
Ширший польський товарний профіль міститься у відповіді Міністерства розвитку і технологій Польщі на депутатський запит №17426, відтвореній у базі Politoskop. За наведеними там даними GUS за 2025 рік, серед великих поставок з України до Польщі були соєва олія на €399,7 млн, залізні руди й концентрати на €342,3 млн та прокат чорних металів на €315,5 млн. У зворотному напрямі значні обсяги припадали на нафтопродукти – €1,76 млрд, безпілотні літальні апарати – €759,6 млн та легкові автомобілі – €555,8 млн. Це дані польської статистики за повний 2025 рік, тому вони слугують окремою характеристикою товарного складу.
За попередніми даними німецької офіційної аграрної статистики за 2025 рік, промислові товари становили близько 94% німецьких поставок до України. Водночас Німеччина ввезла з України аграрної та харчової продукції приблизно на €1,3 млрд і товарів промислового сектору – на €1,8 млрд. Серед аграрних поставок виділялися олійні культури, насамперед ріпак, а також рослинні олії на €172 млн і продукти переробки фруктів та фруктові консерви на €101 млн. Ця структура свідчить, що український експорт до Німеччини включає і значний промисловий компонент.
За аналізом НІСД, у 2025 році важливою позицією українського експорту до цієї країни була кукурудза, поставки якої становили близько $1,2 млрд. В імпорті з Туреччини нафтопродукти становили $639 млн, а агрегована категорія «інші товари» – $2,1 млрд. Останню без додаткової деталізації некоректно ототожнювати з конкретною галуззю. Дані за січень–серпень 2026 року також підтверджують наявність металургійного напряму: за розрахунками GMK Center, до Туреччини було експортовано 83,2 тис. тонн українського чавуну.
У січні–серпні 2026 року США придбали 900,6 тис. тонн українського чавуну, тоді як сукупний експорт цієї продукції становив близько 1,03 млн тонн. Отже, на американський ринок припадало приблизно 87% фізичного обсягу поставок. До Італії за цей самий період надійшло 26,5 тис. тонн. Концентрація збуту окремого товару на одному ринку може бути значно вищою, ніж концентрація всього експорту України за країнами.
Дані Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики з посиланням на Держмитслужбу показують значення ринків Іспанії, Італії та Індії для олійної галузі. У першому півріччі 2025 року Іспанія придбала української соняшникової олії на $356,9 млн, Італія – на $337,5 млн, Індія – на $326,1 млн. Їхні частки у вартості експорту цього товару становили відповідно 12,88%, 12,18% та 11,77%. Це приклад спеціалізації окремих ринків у збуті української переробленої аграрної продукції, а не оцінка їхніх часток за січень-серпень 2026 року.
Наслідки для економіки та умови поліпшення балансу
Географічні й товарні дані вказують на поєднання високого попиту на імпортну промислову продукцію з експортом, у якому переважає продовольство, а на окремих напрямах істотну роль відіграють руда та металургійна продукція. За такого співвідношення можливості поліпшення балансу залежать від виробничих потужностей, енергопостачання, доступної логістики та умов виходу на зовнішні ринки.
Водночас дефіцит торгівлі товарами не дорівнює дефіциту всього платіжного балансу чи автоматичному скороченню валютних резервів на ту саму суму. На зовнішнє фінансування впливають також торгівля послугами, доходи, трансферти та фінансові операції. Тому величина $39,55 млрд характеризує саме розрив між експортом та імпортом товарів у межах наведеної статистики.
«Поліпшення торговельного балансу потребує розширення спроможності українських підприємств виробляти й продавати за кордон. Закупівлі обладнання можуть сприяти цьому, якщо вони супроводжуються інвестиціями у виробництво, доступом до енергії та зрозумілими умовами роботи. Для експортерів так само важливі стабільні перевезення і можливість виконувати контракти без вимушених перерв. Саме зростання конкурентоспроможного внутрішнього виробництва може поступово зменшувати розрив між імпортом та експортом», – підсумовує Максим Уракін.
Азербайджан надіслав Україні чергову партію гуманітарної допомоги у вигляді енергетичного обладнання, необхідного для відновлення та підтримання роботи енергосистеми під час опалювального сезону, повідомило Посольство України в Азербайджанській Республіці.
До складу поставки входять потужні трансформатори, 186 км електричних кабелів та інше обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури.
Загалом вантаж буде доставлено до України десятьма великотоннажними автомобілями.
Посол України в Азербайджані Юрій Гусєв подякував президенту Азербайджану Ільхаму Алієву, уряду країни та азербайджанському народу за підтримку України.
«Ця допомога є практичним проявом солідарності та українсько-азербайджанського стратегічного партнерства, а також вагомим внеском у зміцнення стійкості нашої енергосистеми в умовах триваючої повномасштабної російської агресії», — заявив Гусєв.
За його словами, передане обладнання є особливо актуальним для України напередодні та під час опалювального сезону.
Азербайджан раніше неодноразово надсилав Україні гуманітарну допомогу, зокрема обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури, яка постраждала внаслідок бойових дій.
АЗЕРБАЙДЖАН, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, ЕНЕРГЕТИКА, опалювальний сезон, УКРАЇНА
