Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
Агроекспорт України у серпні 2026 року очікується на рівні близько 1,33 млн тонн, що на 54% менше, ніж у липні, та може стати найнижчим показником для серпня за весь період повномасштабної війни, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Очікуваний серпневий експорт буде на 68% нижчим за середній серпневий експорт 2022-2025 років – 4,19 млн тонн, а також на 64% нижчим за попередній мінімум серпня періоду повномасштабної війни – 3,71 млн тонн у 2025 році”, – зазначили у компанії.
За даними брокерів, у першій половині серпня через усі види транспорту було експортовано 641,9 тис. тонн агропродукції, тоді як за весь липень – 2,889 млн тонн.
Частка морського транспорту у сукупному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у перші 15 діб серпня, тоді як частка залізниці зросла з 11,2% – до 38,5%.
Водночас збільшення частки залізничного транспорту не означає відновлення зернового потоку: експорт зерна залізницею скоротився на 68% порівняно з липнем та на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За поточний період серпня через західні переходи залізницею відвантажено 250 тис. тонн, що на 126% більше порівняно з відповідним періодом липня, тоді як у напрямку портів Великої Одеси – лише 53,2 тис. тонн, або на 94,5% менше.
“Приріст сухопутного напрямку компенсував лише близько 15% втрати морського портового потоку; навіть разом зі збільшенням експорту через Ізмаїл компенсація не перевищує 19%”, – зазначено у повідомленні.
Інтенсивність передачі зернових вагонів через західні переходи за перші 18 діб серпня зросла у 2,3 раза – до 160,6 вагона на добу проти 71,3 вагона у липні. Найбільшу інтенсивність мав румунський напрямок – 49,1 вагона на добу, далі Польща – 47,9 вагона, Словаччина – 34,8 вагона та Угорщина – 28,8 вагона.
Станом на 19 серпня у напрямку кордону перебувало 9,524 тис. вагонів, що на 21% більше, ніж наприкінці липня, зокрема, кількість зернових вагонів зросла до 979 із 369.
Ізмаїльський напрямок також нарощує перевезення, проте не може компенсувати втрату морського експорту: експортне перевезення зерна через Ізмаїл зросло з 10 тис. до 38,8 тис. тонн, тоді як у напрямку портів Великої Одеси скоротилося на понад 0,9 млн тонн.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України чорними металами в січні-липні 2026 року скоротилося приблизно на 24% — до $655 млн, свідчать розрахунки Open4Business на підставі даних Державної митної служби.
За сім місяців Україна експортувала чорних металів на $1,678 млрд, тоді як імпорт становив $1,023 млрд.
За аналогічний період 2025 року експорт сягав $1,816 млрд, а імпорт, виходячи з його нинішнього зростання на 7,2%, становив близько $954 млн. Таким чином, тоді торговельний профіцит перебував приблизно на рівні $862 млн.
Скорочення позитивного сальдо пов’язане одразу з двома тенденціями: експортна виручка українських металургів знизилася на 7,6%, тоді як вартість ввезеної до країни продукції зросла на 7,2%.
У липні розрив між експортом та імпортом скоротився ще сильніше: експорт чорних металів становив $199,9 млн, імпорт — $176,4 млн.
Попри погіршення динаміки, торгівля чорними металами залишається профіцитною для України. Однак перевага експорту над імпортом стає суттєво меншою.
Джерело: Державна митна служба України, розрахунки Open4Business.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що республіка надала Україні 2026 року військову допомогу на суму понад EUR50 млн, з яких понад EUR40 млн становила продукція естонської оборонної промисловості.
“Внесок цього року в розмірі не менше ніж 0,28% ВВП і зростання частки естонської оборонної продукції в допомозі Україні демонструють послідовність нашої підтримки. Україна може розраховувати і на нас, і на інших своїх союзників”, – сказав Певкур, слова якого наводить пресслужба відомства.
Він зазначив, що 2023 року уряд республіки поставив за мету підтримувати Україну на рівні не менше ніж 0,25% від ВВП на рік. У 2025 році ця допомога сягнула 0,35% ВВП.
Основна частина військової допомоги Естонії надається у вигляді продукції естонських підприємств. Частину пакету допомоги на 2026 рік уже доставлено: Естонія закупила для України безпілотники й супутнє обладнання. Про заходи допомоги на 2027 рік буде оголошено найближчим часом.
У рамках ініціативи країн НАТО PURL (Prioritized Ukraine Requirement List) для України закуповують також продукцію оборонної промисловості США. Естонія підтримала ініціативу на суму EUR21 млн.
Загалом від початку війни в Україні у 2022 році Естонія в рамках різних ініціатив з надання військової допомоги підтримала країну на суму понад EUR850 млн, повідомило Міноборони.
Уряд Норвегії запропонує Стортингу (парламенту) продовжити надзвичайну підтримку України у розмірі 85 мільярдів норвезьких крон (близько $9,1 млрд) також у 2027 році, повідомила пресслужба уряду.
“Норвегія продовжуватиме підтримувати оборонну боротьбу України. Україна переживає важку зиму. Зараз ми даємо чіткий сигнал, що Норвегія продовжуватиме підтримувати її, як цивільну, так і військову підтримку” – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
Як зазначається, пропозицію уряду передано президенту України Володимиру Зеленському під час зустрічі Стере з ним у Києві в неділю.
Прем’єр-міністр Норвегії зазначив, що підтримка та відбудова України важливі також для європейської безпеки. Норвезька підтримка надається через Програму Нансена для України та спрямована як на цивільні, так і на військові цілі.
“Основна частина піде на військову підтримку, зокрема закупівлі в української оборонної промисловості. Уряд повернеться до розмежування між військовими та цивільними службами пізніше”, – йдеться у пресрелізі.
Програма Нансена для України – це довгострокова державна програма Норвегії з підтримки України, започаткована у лютому 2023 року за широкої міжпартійної підтримки норвезького парламенту – Стортингу. Спочатку вона передбачала 75 млрд NOK на 2023-2027 рр., але згодом програму розширили й продовжили до 2030 року.
Як повідомляє Experts Club, ціна на цинк на Лондонській біржі металів піднялася до найвищого рівня за останні понад чотири роки на тлі скорочення доступних запасів та ризиків перебоїв у виробництві в найбільших країнах-постачальниках.
За підсумками торгів 21 серпня вартість металу становила близько 3,82 тис. доларів за тонну, збільшившись приблизно на 2% за день. Під час торгів котирування піднімалися ще вище, оновивши максимум з середини 2022 року.
За останній місяць цинк подорожчав приблизно на 6,5%, а за рік — більш ніж на 36%, що робить його одним із базових металів, які найшвидше дорожчають.
Головним чинником зростання залишається фізична напруженість ринку. Запаси цинку в системі LME опустилися нижче 100 тис. тонн, а різниця між ціною металу з негайною поставкою та тримісячними ф’ючерсами істотно збільшилася, що вказує на підвищений попит на доступний метал. За даними Shanghai Metals Market, 20 серпня запаси LME становили близько 94,4 тис. тонн.
Додатковий тиск на пропозицію чинять виробничі проблеми. Сильні дощі та повені в окремих регіонах Китаю створили ризики для видобувних і металургійних підприємств. Коригування обсягів виробництва на одному з родовищ на південному заході країни може скоротити серпневий випуск концентрату приблизно на 1 тис. тонн, а технічне обслуговування одного з підприємств Центрального Китаю — виробництво рафінованого цинку ще на 1–1,5 тис. тонн.
Зниження виробництва фіксують і великі міжнародні компанії. Власний видобуток цинку компанією Glencore у першому півріччі скоротився, випуск концентрату компанією Boliden знизився порівняно з попереднім кварталом, а MMG повідомила про скорочення виробництва у другому кварталі в річному вимірі.
Цинк насамперед використовується для оцинкування сталі та захисту металевих конструкцій від корозії, тому попит на нього тісно пов’язаний із будівництвом, автомобілебудуванням та інвестиціями в інфраструктуру. Додатковими довгостроковими драйверами стають відновлювана енергетика та нові технології зберігання енергії.
При цьому висока ціна здатна стимулювати відновлення видобутку та поставок. Раніше ринок кілька років перебував під тиском після цінового піку 2022 року, що призводило до закриття або консервації частини менш рентабельних потужностей.
Experts Club раніше оприлюднив рейтинг найбільших виробників цинку на основі даних USGS та International Lead and Zinc Study Group. За підсумками 2024 року лідером був Китай із близько 4 млн тонн, далі йшли Перу — 1,3 млн тонн та Австралія — 1,1 млн тонн.
