Україна з 30 червня розпочала експорт електроенергії до Румунії на потужності 100 МВт, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Сьогодні з першої години ночі такий експорт пішов у напрямку Румунії. Початковий обсяг становить 100 МВт”, – написав він у своєму телеграм-каналі в четвер.
Він зазначив, що лише за перший день державна компанія “Укренерго” заробила 10 млн грн на продажу доступу до міждержавного перетину для експорту, а потенційно Україна може заробляти на цьому понад 70 млрд грн на рік.
“Потенціал експорту української електроенергії до Європи становить до 2,5 ГВт. За таким сценарієм держава зможе отримувати понад 70 млрд грн на рік”, – зазначив Шмигаль.
Прем’єр наголосив, що енергетичний безвіз із ЄС, який запрацював у березні цього року, дає свій дуже видимий і практичний результат, а енергетика стане одним із драйверів відновлення української економіки, як уже стала драйвером інтеграції в ЄС.
За даними ENTSO-E, фізично експорт із України до Румунії здійснюється 30 червня рівним графіком по 100 МВт-год.
Як повідомлялося, “Укренерго” на першому аукціоні з продажу перетину до Румунії на 30 червня заробило понад 10 млн грн, на другому – на 1 липня – майже 14 млн грн. Перетин розділили відповідно п’ять та шість компаній. Загалом в аукціоні брали участь вісім і 10 компаній відповідно.
Українська та європейська енергосистеми працюють синхронно з 16 березня. 27 червня Європа відкрила експорт е/е з України, який мав стартувати 30 червня.
Ажіотаж, який спостерігався навколо дефіциту кухонної солі на початку червня, загалом пішов на спад, на сьогодні ринок не відчуває гострого дефіциту цього продукту, вважають в аналітичному центрі «Клуб експертів».
У новому відеоролику, що вийшов на однойменному YouTube-каналі, було проаналізовано поточну ситуацію з доступністю різних видів солі, а також розглянуто її користь і шкоду з точки зору здорового харчування.
За словами кандидата біологічних наук Святослава Морозова, в Україні сьогодні є кілька розвіданих родовищ кам’яної солі, зокрема в районі Калуша Івано-Франківської області, а також Солотвино Закарпатської області, які дозволять замістити тимчасово зупинені через війну виробничі потужності в районі Бахмута.
Засновник «Клубу експертів» кандидат економічних наук Максим Уракін підкреслив, що на сьогодні сіль виробляється в Світі більш ніж 110 країнами, серед яких лідерами є Китай, Індія та США.
«Україна посідала гідне місце на світовому ринку солі. Зокрема, «Артемсіль» забезпечувала експорт у понад 50 країн світу», – зазначив експерт.
За його словами, основними імпортерами української солі були Польща, Угорщина, Молдова та низка інших країн.
Нагадаємо, що у квітні 2022 року підприємство «Артемсіль», розташоване в Соледарі Донецької області, зупинило свою роботу у зв’язку з бойовими діями та з метою створення безпечних умов для співробітників.
Детальніше дивіться у відео на каналі «Клуб експертів»:
Підписатися на канал можна за посиланням:
Кваліфікація до ЧС-2023. Рига (Латвія). Арена «Рига». 1 липня. 19:00.
Збірна України з баскетболу продовжує боротися за вихід у другий етап відбору до чемпіонату світу 2023-го року. Щоб пройти далі команда Айнарса Багатскіса має не опуститися нижче свого поточного третього місця в групі G. Для цього «синьо-жовтих» за планом мінімум потрібно буде перемагати останню команду нашого квартету Північну Македонію на виїзді, за планом максимум – нав’язувати боротьбу лідерам та набирати очки у номінально домашніх поєдинках.
Починає липневий марафон Україна проти команди Грузії. За останні кілька років грузини перетворилися в міцного бійця, принаймні на європейській арені, та не пропускають уже 4 Євробаскети поспіль, а у вересні стануть одними з господарів прийдешнього чемпіонату Європи. У Тбілісі у листопаді 2021 на старті кваліфікації підопічні Іліаса Зуроса перемогли Україну з рахунком 88:83, не в останню чергу завдяки вдалим діям своїх лідерів Торніке Шенгелії та Гіоргі Шермадіні. Обидва гравці знову викликані на матчі відбору та готуються до поєдинку. Долучається до команди і центровий клубу НБА «Індіана Пейсерс» Гога Бітадзе, хоча попередньо чекали і форварда «Мілуокі» Мамукелашвілі, але той залишається в США.
Український десант НБА теж планував підтягнутися в збірну лише в вересні. Але несподівано долучився до української команди захисник «Торонто» Святослав Михайлюк, який востаннє грав за збірну у 2018 році. “Приїзд Михайлюка – це як ковток свіжого повітря”, – не стримував радості від появи в команді агрессивного та витривалого гравця задньої лінії Айнарс Багатскіс. Латвійському спеціалісту наразі це підсилення надзвичайно важливе, адже ще одного «американця» Олексія Леня вочевидь чекати лише до Євробаскету. Крім того, через травми «синьо-жовті» втратили Близнюка, Липового та Войналовича; не буде, принаймні поки що, в команді і Рендла.
Тож наразі по складу, зіграності та впевненості у турнірному становищі збірна Грузії виглядає фаворитом поєдинку. Перший легальний букмекер Parimatch Ukraine оцінює шанси української збірної на перемогу у 40,25%, а ймовірність перемоги грузинів – 51,59%. Ймовірність того, що зустріч закінчиться нічиєю в основний час – 8,16%.
У тренерського штабу націоналки був місяць, щоб награти команду з тих гравців, на яких зараз можна розраховувати. Щоб нівелювати відсутність ігрової практики та тонусу, збірна провела тренувальні збори в Латвії, Італії та Португалії, та зіграла два товариські поєдинки: перемогла Словаччину (75:61) та мінімально поступилася Португалії (77:76). З позитиву – налагоджуються ігрові зв’язки та відрізками гра «синьо-жовтих» вселяє віру в те, що результат прийде.
Сподіваємося, що ігрові недосконалості українці зможуть перекритись подвійною мотивацією. Рідна для нашого коуча збірної Латвія зробила все можливе, щоб наша команда почувалася у Ризі максимально, як вдома і по атмосфері українцям обіцяють максимальну підтримку. Отож, незважаючи на статус андердога, готуємося до справжньої битви та вболіваємо за Україну. Заряджай на збірну України разом з Parimatch Ukraine.
Президент Республіки Індонезія Джоко Відодо після участі у саміті G7 відвідає Київ у середу, 29 червня.
Голова Індонезії як голова G20 був присутній на саміті G7 з лідерами інших країн-партнерів G7 з Аргентини, Індії, Сенегалу та Південної Африки.
“З аеропорту Мюнхена, Німеччина, у вівторок вранці я попрямував до Жешува, міста в Польщі, розташованого за 80 км від кордону з Україною. Якщо нічого не станеться, сьогодні ввечері я поїду поїздом приблизно на 12 годину до Києва, столиці України”, – написав Відодо у телеграм-каналі у вівторок.
Індонезія у листопаді 2022 року проведе саміт G20, куди запрошено президента України Володимира Зеленського.
Агрохолдинг “Континентал Фармерз груп” розпочав першу хвилю збиральної кампанії 2022 року, під час якої збиратиме ячмінь з 11,4 тис. га, а пізніше проведе збирання озимої пшениці з 40,1 тис. га та ріпаку з 34,6 тис. га.
Загалом під час жнив озимих культур заплановано зібрати врожай із загальної площі 86,2 тис. га, повідомляється у пресрелізі аграрної групи у вівторок.
“Збиральна кампанія точно не буде простою для всіх аграріїв. Наша команда напружено працювала і готувалася до цього періоду: логістика, постачання ТМЦ, підготовка потужностей для зберігання та ще низка питань, які ми вирішували завчасно, щоб зараз не зупинятися та оперативно зібрати врожай”, – пояснює СЕО агрохолдингу Георг фон Нолкен, слова якого наводить пресслужба.
За його даними, погодні умови цієї весни були досить посушливими в окремих регіонах, але не вплинули на стан посівів. Ппогода для жнив є сприятливою.
Агрохолдинг зазначив, що нинішня збиральна кампанія розпочалася відповідно до раніше встановленого плану, попередньо очікується отримати планові показники врожайності.
До збирання буде залучено 113 комбайнів. Після збирання врожаю “Континентал” одразу ж обробляє ґрунт під наступні культури.
“Континентал Фармерз Груп” вирощує чипсові, насіннєві та продовольчі сорти картоплі у Львівській та Тернопільській областях. Загальна площа під картоплею у 2020 році становила 1,6 тис. га, у 2021 році – 1,8 тис. га при загальному земельному банку групи компаній у 195 тис. га у західних областях України.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Континентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic заснована у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії. Інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Україна та Румунія домовилися посилити співпрацю у Дунайському регіоні та співпрацю у сфері природоохорони, зокрема країни готуються до укладення двосторонньої угоди щодо імплементації Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Конвенції ЕСПО).
Відповідне рішення ухвалили міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та міністр захисту довкілля, вод та лісів Румунії Барна Танчос під час онлайн-зустрічі 27 червня, повідомляється на сайті Мінприроди у понеділок увечері.
Український міністр також розповів про шкоду, завдану довкіллю з початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, та висловив сподівання на підтримку Румунії у питаннях стягнення Україною збитків з агресора у міжнародному суді.
“Вже зафіксовано близько 260 випадків екоциду на території країни та більше ніж 2 тисячі кейсів знищення наших екосистем. Розмір шкоди перевищує 200 млрд грн. Така війна однозначно залишить величезні шрами на тлі українського довкілля. Україна приєдналася до сім’ї LIFE і ми маємо великі сподівання, що у рамках програми, серед іншого, зможемо відновлювати нашу живу природу”, – зазначив Стрілець, слова якого наведено у повідомленні відомства.
Він також нагадав, що Україна впровадила офіційний застосунок Мінприроди “ЕкоЗагроза”, який дає змогу кожному жителю планети цілодобово отримувати дані про всі зміни екологічних показників на українській території, зокрема й радіаційного забруднення.
Конвенція ЕСПО – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на довкілля потенційно небезпечних проєктів має здійснюватися не лише всередині держави, а й у суміжних країнах, яких може торкнутися вплив цих об’єктів.
Україна та ЄС уклали 24 червня угоду про приєднання до міжнародної екологічної програми LIFE, бюджет якої на 2021-2027 роки на проєкти із захисту довкілля становить EUR5,43 млрд.
Мінприроди вже має понад 15 конкретних пропозицій, які буде оформлено у відповідні проєкти для подання на розгляд програми LIFE.
