Латвія зберігає високий рівень позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 68,3% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак країна й надалі належить до групи держав із найвищим рівнем суспільної прихильності, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Латвії ставляться 39,7% українців, здебільшого позитивно — 28,6%. Нейтральну позицію займають 26,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,5%, повністю негативно — 1,4%, ще 1,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 64,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Латвії більш ніж у 17 разів переважає негативне. Загалом країни Північної Європи та Балтії у серпневій хвилі дослідження зберегли одні з найвищих показників позитивного ставлення українців.
У березні 2026 року позитивно до Латвії ставилися 71,6% респондентів: 42,4% — повністю позитивно та 29,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 24,5% опитаних, негативні оцінки становили близько 2,6%, ще 1,4% не могли визначитися.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3,3 в.п. — з 71,6% до 68,3%. Негативний сегмент збільшився приблизно на 1,3 в.п., а нейтральний — на 2,1 в.п. Баланс позитивного і негативного ставлення відповідно знизився з приблизно плюс 69 до плюс 64,4 в.п.
При цьому найбільша зміна відбулася серед респондентів із найбільш вираженою позитивною позицією: частка повністю позитивних оцінок зменшилася з 42,4% до 39,7%, тоді як здебільшого позитивних залишилася близькою до попереднього рівня — 29,1% у березні та 28,6% у серпні.
У річному вимірі загальна картина також залишається стабільною. У серпні 2025 року позитивно Латвію оцінювали 72,7% українців, а негативно — 5,3%. Тобто нинішня частка позитивних відповідей дещо нижча, ніж рік тому, однак негативний сегмент також залишається меншим.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі щодо Латвії, пов’язував високий рівень суспільної прихильності з послідовністю взаємодії країни з Україною.
«Українці в цілому дуже добре розрізняють країни, які демонструють послідовну підтримку України. При цьому рівень позитивного ставлення формується не лише політичними заявами, але й конкретними діями, які люди можуть відчути. Саме тому навіть невеликі країни можуть мати дуже сильний позитивний імідж», — зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження демонструє певне пом’якшення позитивних оцінок Латвії, але не принципову зміну громадського сприйняття. Більше двох третин українців продовжують ставитися до країни позитивно, тоді як частка негативних відповідей не досягає 4%.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Балтія, громадська думка, Європейський союз, ЛАТВИЯ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Норвегія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72% респондентів, тоді як негативно — лише 2,7%. Порівняно з березнем позитивний показник дещо знизився, однак загальна структура оцінок залишається стабільною, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Норвегії ставляться 35,8% українців, здебільшого позитивно — 36,2%. Нейтральну позицію займають 24,1% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,3%, повністю негативно — лише 0,4%, ще 1,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 69,3 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Норвегії більш ніж у 26 разів переважає негативне. За результатами загального дослідження країна залишається серед лідерів за балансом суспільного ставлення поряд із Канадою, Швецією, Нідерландами та Фінляндією.
У березні 2026 року позитивно до Норвегії ставилися 72,7% респондентів. Тоді 37,1% опитаних характеризували своє ставлення як повністю позитивне, 35,7% — як здебільшого позитивне. Нейтральну позицію займали 24,2%, негативну — 1,9%, ще 1,2% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців загальна частка позитивних оцінок скоротилася лише на 0,7 в.п. — з 72,7% до 72%. Нейтральний сегмент практично не змінився — 24,2% у березні проти 24,1% у серпні. Водночас частка негативних відповідей збільшилася на 0,8 в.п. — до 2,7%.
Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився приблизно з плюс 70,8 до плюс 69,3 в.п. Зміни залишаються незначними і не свідчать про принциповий перегляд ставлення до країни: майже три чверті українців продовжують оцінювати Норвегію позитивно.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі, наголошував на стабільності сформованого образу Норвегії.
«Українці досить чітко диференціюють країни за рівнем довіри та реальної підтримки. У випадку Норвегії ми бачимо стабільно високий рівень позитивного ставлення, який формується не ситуативно, а на основі довгострокового сприйняття цієї країни як надійного партнера. Навіть невелике зниження показників не змінює загальної картини — вона залишається однією з найбільш позитивних серед усіх досліджуваних країн», — зазначив Позній.
Результати серпневої хвилі фактично підтверджують цю оцінку. Попри невелике зростання негативного сегмента, він залишається мінімальним, а частка нейтральних відповідей практично не змінилася. Це відрізняє Норвегію від країн, щодо яких протягом року відбувалися значні коливання громадських оцінок.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, НОРВЕГІЯ, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Данія продовжує входити до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до неї ставляться 66,9% респондентів, тоді як негативно — лише 1,8%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, проте загальна структура ставлення залишається виразно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Данії ставляться 31,3% українців, здебільшого позитивно — 35,6%. Нейтральну позицію займають 28,8% опитаних. Здебільшого негативне ставлення висловили лише 1,4%, повністю негативне — 0,4%, ще 2,5% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 65,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні відповіді більш ніж у 37 разів переважають негативні. Данія залишається у групі північноєвропейських держав із дуже високою суспільною прихильністю українців.
У березні 2026 року позитивно до Данії ставилися 69,9% респондентів: 33,3% — повністю позитивно та 36,6% — здебільшого позитивно. Нейтральне ставлення висловлювали 26,8% опитаних, негативне — лише 1,2%, ще 2,1% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3 в.п. — з 69,9% до 66,9%. Нейтральний сегмент збільшився на 2 в.п. — до 28,8%, тоді як негативне ставлення зросло лише на 0,6 в.п. Баланс позитивних і негативних оцінок відповідно знизився з плюс 68,7 до плюс 65,1 в.п.
Помітне й певне зниження інтенсивності позитивного ставлення: частка повністю позитивних відповідей скоротилася з 33,3% до 31,3%, а здебільшого позитивних — з 36,6% до 35,6%. Водночас збільшення негативного сегмента залишається мінімальним, тому поточна динаміка радше свідчить про перехід частини респондентів до нейтральної позиції, ніж про формування критичного ставлення до Данії.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи високі показники Данії у попередніх хвилях дослідження, зазначав: «Данія сприймається українцями як щирий партнер і надійний союзник у нинішніх умовах. Високий рівень довіри відображає як гуманітарну допомогу, так і послідовну політичну підтримку України з боку Копенгагена». У ширшому контексті дослідження він також наголошував: «Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них».
Нова хвиля опитування показує, що цей позитивний образ зберігається. Попри зниження показника порівняно з березнем, приблизно дві третини українців продовжують позитивно ставитися до Данії, тоді як частка негативних відповідей не досягає навіть 2%.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ДАНІЯ, Європейський союз, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Ізраїлю у серпні 2026 року залишається переважно позитивним або нейтральним, однак порівняно з попередньою хвилею дослідження позитивні оцінки продовжили знижуватися. Позитивно до країни ставляться 35,6% респондентів, негативно — 21,9%, ще 39,7% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Ізраїлю ставляться 10,4% українців, здебільшого позитивно — 25,2%. Нейтральну відповідь обрали 39,7% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 14,7%, повністю негативне — 7,2%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 13,7 відсоткового пункту. Це означає, що позитивне ставлення все ще переважає негативне, однак розрив між ними помітно скоротився. Серед країн Близького Сходу Ізраїль має більш поляризовану структуру оцінок, ніж Саудівська Аравія або Йорданія, де домінує нейтральне сприйняття.
У березні 2026 року позитивно до Ізраїлю ставилися 38,7% опитаних: 12,6% — повністю позитивно та 26,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 38,2% респондентів, негативне ставлення висловлювали 19,8%, ще 3,3% не могли визначитися.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3,1 в.п. — з 38,7% до 35,6%, тоді як негативних зросла на 2,1 в.п. — до 21,9%. Нейтральний сегмент збільшився на 1,5 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився з плюс 18,9 до плюс 13,7 в.п.
Якщо порівнювати одразу три хвилі дослідження, тенденція є ще помітнішою. У серпні 2025 року позитивно Ізраїль оцінювали 44,7% респондентів, негативно — 13,7%; у березні 2026 року — відповідно 38,7% і 19,8%, а у серпні — 35,6% і 21,9%. Тобто за рік позитивний сегмент скоротився на 9,1 в.п., а негативний зріс на 8,2 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу і на економічну складову українсько-ізраїльських відносин.
«За підсумками 2025 року двостороння торгівля України з Ізраїлем склала понад 353 млн доларів. Український експорт становив 132,4 млн доларів, тоді як імпорт ізраїльських товарів перевищив 221 млн доларів. Це призвело до від’ємного сальдо у розмірі близько 88,6 млн доларів. Такий дисбаланс свідчить про потребу у розширенні українського експорту та пошуку нових ніш на ізраїльському ринку», — наголошував Уракін.
Нова хвиля дослідження показує поступове зниження позитивного балансу ставлення до Ізраїлю, але не його перехід у негативну зону. Найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральною позицією, тоді як позитивних оцінок усе ще приблизно у 1,6 раза більше, ніж негативних.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Близький Схід, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІЗРАЇЛЬ, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Японія залишається однією з країн Азії з найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до неї ставляться 67,7% респондентів, тоді як негативно — лише 3,3%. Водночас порівняно з попередньою хвилею дослідження частка позитивних оцінок дещо скоротилася, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Японії ставляться 30,1% українців, здебільшого позитивно — 37,6%. Нейтральну позицію займають 26,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,5%, повністю негативно — 0,8%, ще 2,3% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 64,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Японії більш ніж у 20 разів переважає негативне, а понад дві третини респондентів мають сприятливе сприйняття країни.
У березні 2026 року позитивно до Японії ставилися 71,8% українців: 32,9% — повністю позитивно та 38,9% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 24,2% опитаних, негативне ставлення становило 2,8%, ще 1,2% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 4,1 в.п. — з 71,8% до 67,7%. Негативний сегмент збільшився лише на 0,5 в.п. — до 3,3%, тоді як частка нейтральних відповідей зросла на 2,4 в.п. — до 26,6%. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився з плюс 69 до плюс 64,4 в.п.
Динаміка свідчить насамперед про певне зниження інтенсивності позитивного ставлення, а не про формування негативного образу. Частка повністю позитивних відповідей скоротилася з 32,9% до 30,1%, а здебільшого позитивних — з 38,9% до 37,6%. Негативні оцінки при цьому залишаються на дуже низькому рівні.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі дослідження, наголошував на стійкості позитивного іміджу Японії серед українців.
«Японія для українців є прикладом країни з високим рівнем довіри та стабільного позитивного іміджу. Ми бачимо, що навіть без різких інформаційних приводів її сприйняття поступово покращується. Це означає, що довгострокова репутація та послідовна політика співпраці працюють значно ефективніше, ніж короткострокові інформаційні ефекти», — зазначив Позній.
Нова хвиля опитування фіксує певне зниження показників порівняно з березнем, однак не змінює загальної картини: Японія продовжує мати виразно позитивний образ в українському суспільстві, а негативне ставлення до неї залишається мінімальним.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АЗІЯ, громадська думка, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЯПОНИЯ
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до В’єтнаму у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 60,5% респондентів. Позитивно країну оцінюють 21,5% опитаних, негативно — 12,2%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо збільшилася, хоча одночасно зріс і негативний сегмент, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до В’єтнаму ставляться 5,5% українців, здебільшого позитивно — 16%. Нейтральну відповідь обрали 60,5% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 11,2%, повністю негативне — 1%, ще 5,9% не змогли визначитися.
За округленими даними таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 9,3 відсоткового пункту, тоді як у зведених результатах дослідження він наведений на рівні плюс 9,4 в.п. В’єтнам, таким чином, залишається у зоні позитивного балансу, але головною особливістю його сприйняття є не виразна симпатія чи антипатія, а значна частка нейтральних відповідей.
У березні 2026 року повністю позитивно до В’єтнаму ставилися 6,1% респондентів, здебільшого позитивно — 13,3%. Сукупний позитивний показник у презентації становив 19,3%. Нейтральної позиції дотримувалися 66,9% опитаних, негативне ставлення становило 10,5%, ще 3,3% не змогли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася приблизно на 2,2 в.п. — до 21,5%, негативних — на 1,7 в.п., до 12,2%. Натомість нейтральна група скоротилася одразу на 6,4 в.п. — з 66,9% до 60,5%. Частка тих, кому важко відповісти, зросла з 3,3% до 5,9%.
Ці зміни свідчать про поступове формування більш визначеного ставлення до В’єтнаму, хоча процес відбувається одночасно в позитивному і негативному напрямах. При цьому позитивний баланс практично не змінився: у березні він становив близько плюс 8,8 в.п., у серпні — близько плюс 9,4 в.п.
В’єтнам водночас належить до помітних торговельних партнерів України у Південно-Східній Азії. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголошував на важливості географічної диверсифікації зовнішньої торгівлі України.
«Найсвіжіші дані зовнішньої торгівлі демонструють не лише географічну диверсифікацію партнерів України, але й чіткий фокус на інтеграцію до європейського та глобального ринку. Попри складну безпекову ситуацію, український бізнес продовжує експансію в міжнародні економічні ланцюги, особливо у сфері аграрної продукції, металургії та машинобудування. Значне зростання товарообігу з країнами ЄС, США, а також підтримання потужної співпраці з Китаєм та Туреччиною свідчать про те, що Україна не втратила здатності бути активним гравцем світового ринку», — зазначав Уракін.
У випадку В’єтнаму результати соціології демонструють значний резерв для формування більш виразного суспільного образу країни. Попри скорочення нейтрального сегмента, троє з п’яти українців усе ще не мають чітко позитивного чи негативного ставлення до В’єтнаму.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, В'єтнам, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
