Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про стійко високий рівень позитивного ставлення українців до Німеччини. Загалом 77,4% респондентів оцінюють країну позитивно, тоді як негативне ставлення зафіксовано лише у 3,5% опитаних. Порівняно з серпнем 2025 року показники практично не змінилися: позитивні оцінки зросли незначно (з 76,7%), а негативні навіть дещо знизилися (з 4,0%).
Структура відповідей демонструє домінування саме стійкого позитивного сприйняття. Частка тих, хто обрав варіант «повністю позитивне», становить 32,9%, тоді як «здебільшого позитивне» — 44,5%. Це означає, що переважна більшість респондентів не просто схильна оцінювати Німеччину позитивно, а робить це впевнено і без суттєвих застережень.
Водночас частка нейтральних оцінок становить 18,4%, що є помірним показником і свідчить про достатньо сформоване ставлення до країни. Негативні оцінки залишаються мінімальними: 2,8% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а лише 0,7% — «повністю негативне». Такий рівень негативу є одним із найнижчих серед ключових міжнародних партнерів України.
Стабільність показників у динаміці підтверджує, що ставлення до Німеччини має довгостроковий характер і не піддається суттєвим коливанням під впливом короткострокових факторів. На відміну від деяких інших країн, де спостерігається зростання поляризації або зміщення оцінок, у випадку Німеччини громадська думка залишається консолідованою.
З аналітичної точки зору це свідчить про високий рівень довіри та стабільний імідж країни в українському суспільстві. Поєднання значної частки «повністю позитивних» і «здебільшого позитивних» відповідей вказує на те, що Німеччина сприймається не лише як важливий партнер, а й як надійний і передбачуваний учасник міжнародних процесів.
«У випадку Німеччини ми бачимо один із найвищих рівнів стабільного позитивного сприйняття серед усіх країн. Це означає, що оцінка формується не ситуативно, а на основі довготривалого досвіду взаємодії та чітких уявлень про роль цієї держави. Саме такі показники свідчать про високий рівень довіри в суспільстві», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження показують, що Німеччина займає особливе місце в уявленнях українців про міжнародних партнерів. Поєднання високого рівня позитиву, мінімального негативу та стабільної динаміки свідчить про сформований і стійкий позитивний образ, який, на відміну від інших країн, майже не піддається коливанням у короткостроковій перспективі.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Німеччина входить до трійки найбільших торговельних партнерів України із загальним обсягом торгівлі понад $9 млрд. Значний обсяг імпорту німецьких товарів формує від’ємне сальдо, що свідчить про високий попит на продукцію німецької промисловості.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, НІМЕЧЧИНА, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Угорщини у березні 2026 року зберігає чітко виражений негативний характер, хоча динаміка останніх місяців свідчить про незначне покращення окремих показників. За результатами дослідження, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, частка позитивних оцінок зросла до 18,6% проти 16,0% у серпні 2025 року, тоді як рівень негативного ставлення дещо знизився — з 55,7% до 52,2%.
Попри цю динаміку, загальна структура відповідей демонструє домінування негативних оцінок. Найбільшу частку становлять респонденти, які оцінюють ставлення до Угорщини як «здебільшого негативне» — 34,3%, ще 17,9% — «повністю негативне». Таким чином, сумарний рівень негативного сприйняття перевищує половину всіх відповідей.
Позитивні оцінки залишаються значно нижчими: лише 4,9% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а 13,8% — «здебільшого позитивне». Водночас 27,3% українців займають нейтральну позицію, що свідчить про наявність сегмента аудиторії, який не має сформованого або чітко вираженого ставлення до цієї країни. Ще 1,9% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняння з серпнем 2025 року демонструє, що зміни носять еволюційний, а не радикальний характер. Зростання позитивних оцінок і зниження негативних є відносно незначними, що вказує на стійкість сформованого негативного образу Угорщини в українському суспільстві. Водночас сама тенденція до покращення може свідчити про поступове пом’якшення оцінок або про вплив окремих факторів, що змінюють інформаційне тло.
Важливою особливістю є те, що навіть за умов певного зростання позитиву, Угорщина залишається однією з небагатьох країн, де негативні оцінки суттєво переважають над позитивними. Це відрізняє її від більшості інших держав регіону, де баланс або позитивний, або принаймні близький до нейтрального.
Наявність значної частки нейтральних відповідей — понад чверть опитаних — водночас свідчить про потенціал для зміни громадської думки. Частина українців не має чітко сформованого ставлення, що створює можливості для корекції іміджу країни за рахунок активнішої комунікації, економічної співпраці та публічної дипломатії.
«Опитування ми проводили на початку березня, і вже зараз видно, що політичний контекст навколо окремих країн може швидко впливати на оцінки. У випадку Угорщини цей фактор залишається визначальним для формування негативного сприйняття. Водночас навіть невелике зростання позитиву показує, що ці оцінки не є абсолютно статичними», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати дослідження демонструють, що Угорщина наразі сприймається українцями як країна з переважно негативним іміджем, який має системний характер. Попри незначні позитивні зрушення, баланс оцінок залишається суттєво зміщеним у бік критичного сприйняття, що визначає особливості громадської думки щодо цієї держави.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Угорщина посідає дев’яте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $3,30 млрд. Імпорт угорських товарів перевищує український експорт, що формує негативне сальдо для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Ставлення українців до Сербії у березні 2026 року демонструє помірне покращення позитивних оцінок на фоні зниження рівня негативного сприйняття, однак загальна картина залишається неоднозначною. Частка позитивного ставлення зросла до 21,7% проти 13,7% у серпні 2025 року, тоді як негативне скоротилося з 26,0% до 19,6%. Про це свідчать результати опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Попри ці зміни, ключовою характеристикою сприйняття Сербії залишається нейтральність: 55,0% опитаних не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни. Це свідчить про відсутність стабільного образу Сербії в українському суспільстві та значну частку невизначеності у сприйнятті її ролі в міжнародному контексті.
Структура відповідей показує, що позитив формується переважно за рахунок помірних оцінок: лише 5,6% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», тоді як 16,1% — «здебільшого позитивне». Водночас негативні оцінки також мають значну вагу: 16,3% респондентів висловили «здебільшого негативне» ставлення, а ще 3,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 3,7%.
Динаміка змін свідчить про певне пом’якшення ставлення до Сербії: зростання позитиву супроводжується одночасним зниженням негативу. Водночас ці зміни не призвели до формування чітко позитивного образу країни, оскільки домінування нейтральних оцінок зберігається.
У ширшому контексті це означає, що Сербія сприймається українцями як країна з неоднозначною позицією у міжнародних процесах. Вона не викликає різко негативної реакції, однак і не асоціюється з безумовною підтримкою України, що обмежує рівень довіри та емоційної прихильності.
«Результати по Сербії показують, що українське суспільство досить чутливо реагує на зовнішньополітичну поведінку країн. Зростання позитивних оцінок свідчить про певне пом’якшення сприйняття, однак високий рівень нейтральності означає, що образ країни залишається невизначеним. У таких випадках ключову роль відіграє послідовність дій і сигналів, які формують довіру на рівні суспільства», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Водночас, він додав, що за останній рік ставлення українців до Сербії значно покращилось, що не в останню чергу, зумовлене діяльністю посольства республіки на чолі з Надзвичайним і Повноважним Посолом Андоном Сапунджи.
«Активність сербського представництва на чолі з новим послом в гуманітарних ініціатиівах та налагодженні міждержавного діалогу, безумовно, позитивно вплинула на відношення українців до цієї балканської держави в порівнянні з минулорічним показником», – додав Уракін.
Таким чином, ставлення до Сербії можна охарактеризувати як перехідне: воно демонструє позитивну динаміку, але ще не трансформувалося у стійкий позитивний образ. Подальші зміни значною мірою залежатимуть від того, наскільки чіткою та послідовною буде позиція країни у питаннях, важливих для українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Сербія посідає 40-ве місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $444,1 млн. При цьому імпорт сербських товарів перевищує український експорт, через що сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним на рівні $92,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, Сербія, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року, дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club демонструють складну та суперечливу структуру ставлення українців до Китаю. Загалом позитивне ставлення висловили 20,3% респондентів, тоді як негативне — 42,0%. Порівняно з серпнем 2025 року позитивні оцінки зросли (з 12,0%), однак негативні також дещо збільшилися (з 40,7%), що свідчить не про зміну балансу, а про загострення поляризації.
Детальніша структура відповідей показує, що лише 7,7% опитаних мають «повністю позитивне» ставлення до Китаю, тоді як 12,6% — «здебільшого позитивне». Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 34,3%, що свідчить про відсутність чіткої позиції у значної частини респондентів.
Негативний сегмент є домінуючим і має переважно помірний характер: 33,1% обрали варіант «здебільшого негативне», ще 8,9% — «повністю негативне». Це означає, що негативне сприйняття Китаю не є різко радикалізованим, але залишається стійким і поширеним. Частка тих, хто не визначився, становить 3,5%.
Порівняльна динаміка свідчить про певне зростання інтересу або переоцінки Китаю, що проявляється у збільшенні позитивних оцінок. Однак паралельне зростання негативу вказує на відсутність єдиного тренду. Скоріше йдеться про формування більш виражених позицій — як позитивних, так і критичних.
«Українці сьогодні досить чітко розрізняють економічну вагу країни та її сприйняття в політичному і суспільному контексті. У випадку Китаю це проявляється особливо яскраво: з одного боку є усвідомлення його ролі у світовій економіці, а з іншого — стримане або негативне ставлення. Саме тому ми бачимо одночасне зростання як позитивних, так і негативних оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Висока частка нейтральних відповідей також є важливим показником. Вона може свідчити про обмежений рівень особистого досвіду взаємодії або недостатню інформованість частини респондентів. У таких умовах громадська думка залишається чутливою до змін інформаційного середовища та зовнішньополітичного контексту.
«Сучасна міжнародна економіка формується не лише через торгівлю, а й через довіру та сприйняття партнерів. Якщо країна присутня на ринку, але не асоціюється з інвестиціями, технологіями чи підтримкою, це впливає на її образ у суспільстві. У випадку Китаю ми якраз бачимо приклад такої асиметрії між економічною присутністю і сприйняттям. Наші люди керуються емоціями та картиною, яку подають ЗМІ, а не конкретними справами та статистикою. Слід додати, що якби громадяни України так реально погано ставилися до Китаю, було б побутове самоембарго на купівлю китайської техніки, одягу та іншого, але цього немає, Китай, як і раніше, – номер один у торгівлі, що важко без позитивного або нейтрального ставлення до країни. Інше питання, що Китаю слід посилювати свою присутність в Україні також і в галузі гуманітарної допомоги, освітнього та наукового обміну, культурної дипломатії тощо», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Загалом результати дослідження свідчать, що Китай залишається для українців важливим, але неоднозначним партнером. Позитивні оцінки зростають, однак вони не змінюють загального балансу, в якому переважає стримано-негативне сприйняття. Це вказує на необхідність глибшого аналізу факторів, що формують громадську думку, а також на потенціал її подальшої трансформації залежно від розвитку економічних і політичних відносин.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Китай є лідером за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником понад $21 млрд. При цьому імпорт із Китаю суттєво перевищує експорт українських товарів, що формує значне від’ємне сальдо торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КИТАЙ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Українці здебільшого не підтримують використання військовими свого авторитету для впливу на електоральні процеси, що свідчить про чіткий суспільний запит на відмежування армії від політичної боротьби, зокрема виборчої. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group.
Згідно з представленими даними, найбільшу підтримку серед допустимих дій військових отримали заклики до політиків ухвалювати рішення у сфері оборони (30,2%), публічне висловлення позиції щодо законопроєктів (15,1%) та створення ветеранських і громадських організацій (14,9%). Водночас використання військового авторитету для впливу на електоральні настрої має найнижчий показник – мінус 15,9% балансу, що є найгіршим результатом серед усіх варіантів.
Також негативно сприймаються інші форми прямого політичного впливу, зокрема участь у формуванні політичних рішень (–0,7%), коментування політичних процесів (–0,7%) та висловлювання щодо міжнародної політики України (–2,6%).
«Ми бачимо дуже чітку позицію суспільства: військові можуть бути авторитетом у питаннях оборони, але цей авторитет не повинен переноситися у виборчі процеси. Будь-які спроби впливу на електоральні настрої сприймаються негативно і фактично делегітимізують таку участь. Це важливий сигнал для політичних акторів щодо меж допустимої комунікації з військовими», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
При цьому більше половини українців вважають, що військові під час війни мають залишатися поза політикою, що свідчить про запит суспільства на збереження професійної ролі армії до досягнення Перемоги.
Згідно з представленими результатами, 23,1% респондентів однозначно підтримують аполітичність військових, ще 27,3% – скоріше підтримують (разом 50,4%). Водночас 37,6% допускають їхню участь у політиці (23,1% – скоріше ні, 14,5% – однозначно ні), ще 12% не визначилися.
Таким чином, домінуючою є позиція, що до завершення війни військові мають залишатися зосередженими на виконанні своїх безпосередніх функцій, а не брати участь у політичних процесах.
«Ці результати показують чіткий суспільний запит на те, щоб військові до завершення війни залишалися поза політикою і концентрувалися на своїх ключових завданнях. Водночас певна частина громадян допускає їхню роль у майбутніх політичних процесах, але вже після Перемоги», — зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Найбільше українці довіряють у виконанні державних завдань «Азову», Силам спеціальних операцій, підрозділу СБУ «Альфа», 2-му корпусу НГУ «Хартія» і 3-му армійському корпусу. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group.
Так, відповідаючи на запитання про те, яким саме підрозділам громадяни найбільше довіряють у виконанні державних завдань, респонденти найчастіше називали 1-й корпус Національної гвардії України «Азов» із показником (15,2%). Впритул до нього за рівнем довіри опинились Сили спеціальних операцій Збройних сил України (14,7%) та Центр спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомий під неофіційною назвою «Альфа» (13,4%).
2-й корпус Національної гвардії України «Хартія» отримала 11,7% підтримки респондентів, обійшовши Третій армійський корпус на 0,7%.
До переліку підрозділів із помітним рівнем довіри також увійшли підрозділ активних дій «Kraken» Головного управління розвідки Міністерства оборони України (7,3%), 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада (5,4%) та 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» (4,9%). Ці результати свідчать про стабільну підтримку бойових підрозділів, які мають репутацію ефективних у виконанні конкретних операційних завдань.
Менший, але все ж помітний рівень довіри демонструють 47-ма окрема механізована бригада «Маґура» (4,5%), 92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка (3,9%), а також 55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» і добровольчі військові формування (по 3,5%).
«Навіть незначна різниця між показниками “Хартії” та 3-го корпусу є показовою, оскільки вона відображає сприйняття суспільством ролі підрозділів поза політичним контекстом. Менш медійні, але більш аполітичні структури можуть викликати вищий рівень довіри, особливо в умовах війни, коли ключовим критерієм є виконання завдань», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
