Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Ми маємо найкращі серед інших країн можливості, адже майже 30% чорноземів світу зосереджено в Україні. Проте дивує те, що така країна, як Нідерланди, маючи в 4,5 раза менше землі, виробляє продовольства і похідних продуктів на суму близько 108 млрд. Вони використовують менше 20% власної сировини, 80% імпортують, але посідають 2-3 місце у світі, тоді як ми зі своєю сировиною лише у третій десятці”, — сказав він на конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За даними експерта, загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії РФ наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд. Зокрема, майже 4,7-5 млн га земель залишаються замінованими або забрудненими важкими металами. Втрати тваринництва становлять 5 млн курей, 350 тис. свиней та 150 тис. корів. Крім того, втрачено понад 7 тис. од. сільгосптехніки та сотні логістичних споруд.
Козаченко висловив упевненість, що за умови реалізації генетичного потенціалу рослин і тварин хоча б на 90% Україна спроможна вийти на показники виробництва у 150 млн тонн зернових та олійних культур, 25 млн тонн молока і до 10 млн тонн м’яса.
Щоб реалізувати цей потенціал, за словами президента УАК, протягом наступних 10 років Україні потрібно залучити $85 млрд інвестицій. Їх необхідно спрямувати на розвиток харчової, фармацевтичної і парфумерної промисловості – $37 млрд, у тваринництво – $18 млрд. Крім того, $8 млрд – на рослинництво, $7 млрд – на відновлення іригації, $5,5 млрд – на розвиток біоенергетики. Ще $10 млрд – на логістику, садівництво та тепличне господарство.
Для стимулювання розвитку агросектора УАК пропонує ввести пільги на землю та підключення до мереж для заводів глибокої переробки, запровадити 25% субсидію на обладнання та створити спеціалізовану іпотечну банківську установу. Також пропонується залучити міжнародні компанії до сертифікації продукції за європейськими стандартами безпосередньо в Україні.
“Ми знайшли для створення першого в Україні іпотечного банку фінансові ресурси понад $50 млрд, які готові були нам дати. Є все для того, щоб ми запустили цей механізм, тільки давайте разом переконувати чиновників почати його використовувати. Ми маємо реально перетнути рубіж у 100 млрд валової продукції, і це повинно бути нашим стратегічним пріоритетом на найближче десятиліття”, — наголосив Козаченко.
Президент УАК також оприлюднив спільні пропозиції низки аграрних асоціацій, які пропонують прискорити приватизацію державних підприємств, котрі можуть бути задіяні у переробних ланцюжках, стимулювати розвиток індустріальних парків зі спеціальними фіскальними умовами. Агроасоціації, зокрема, пропонують запровадити дотації в розмірі 10% для підприємств, що використовують у виробництві вітчизняні продукти глибокої переробки сировини, та забезпечити державні гарантії перед іноземними кредиторами для придбання технологічного обладнання.
Важливим аспектом залишається диджиталізація галузі, зокрема створення цифрових платформ для виходу на глобальні ринки за прикладом українського ресурсу Allbiz, що спеціалізується на електронній торгівлі та структуруванні пропозицій у секторі B2B, а також впровадження європейської практики ліцензування через акредитовані офіси міжнародних сертифікаційних компаній, резюмував президент УАК.
Україна у 2025 році відкрила 19 нових ринків для експорту аграрної продукції тваринного і рослинного походження, суттєво розширила географію міжнародної присутності українських виробників, повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук у Facebook.
Він зауважив, що цього вдалося досягти завдяки злагодженій роботі у взаємодії Держпродспоживслужби, Міністерства закордонних справ України, Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства, закордонних дипломатичних установ України.
“Упродовж року було розширено доступ української продукції до ринків Північної Америки, Азії, Балканського регіону та Близького Сходу. Зокрема, відкрито нові ринки для кормів і нехарчової продукції тваринного походження – у Молдові, Туреччині, Чилі, Боснії і Герцеговині та В’єтнамі”, – деталізував Ткачук.
Він додав, що йдеться про консервовані та перероблені корми для домашніх тварин, молоко й молочні деривативи нехарчового призначення, м’ясо кісткове, пір’яне борошно, жири і перероблений тваринний протеїн.
Крім того, високий експортний потенціал у 2025 році продемонстрував і напрямок яєць та яєчних продуктів — відкрито ринки для експорту яєць до Албанії та Канади, а також яєчних продуктів до Малайзії. Розширено географію експорту молока та молочних продуктів — українська продукція отримала доступ до ринку Малайзії.
Водночас українська продукція птахівництва підтвердила відповідність міжнародним вимогам: відкрито ринок Султанату Оман для експорту м’яса та продуктів переробки птиці, а також ринок Грузії для композитних продуктів з м’яса птиці та молочних інгредієнтів, готових до споживання.
Ткачук нагадав, що Україна 2025 року розширила присутність на азійських ринках. Зокрема, було відкрито доступ до ринку Китаю для продукції рибного господарства — водних продуктів дикого вилову та окремих категорій водних біоресурсів і ринок Кувейту для перероблених харчових продуктів.
Паралельно з продукцією тваринного походження нові можливості отримали й українські виробники рослинницької продукції, зокрема, відкрито ринок Китаю для експорту гороху та ринок Канади для українських яблук.
“Відкриття 19 нових ринків у 2025 році — це не лише економічний показник. Це підтвердження ефективності державного контролю, належного епізоотичного та фітосанітарного нагляду, а також довіри міжнародних партнерів до української системи безпечності та якості”, – резюмував голова Держпродспоживслужби.
Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.
Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).
Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).
«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.
«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.
Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, агроекспорт, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ирак, ИСПАНИЯ, КАЗАХСТАН, Ливан, Ливия, МАКСИМ УРАКІН, НИДЕРЛАНДЫ, позитивне сальдо, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Вартість українського агроекспорту у травні 2025 року зросла до $432,7 за тонну, що на 37,4% більше, ніж роком раніше, коли цей показник становив $315 доларів за тонну, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“Це чітке свідчення того, що Україна все більше експортує продукцію з вищою доданою вартістю”, – написав він у Telegram.
Міністр зауважив, що загалом аграрії в травні 2025 року експортували продукції на $2,29 млрд, відвантаживши 4,69 млн тонн.
У ТОП-5 країн-імпортерів української агропродукції у травні (за вартістю), за інформацією Коваля увійшли, Туреччина — $404,9 млн, Нідерланди — $147,4 млн, Польща — $138,3 млн, Італія — $127,7 млн, Єгипет — $109,8 млн.
Він нагадав, що розвиток глибокої агропереробки є пріоритетом Мінагрополітики. І він уже дає конкретні результати. Так експорт масла вершкового в травні 2025 року склав $20,5 млн (2,9 тис. тонн), що становить $7077 за тонну продукції, соків (плодових і овочевих) – $19,8 млн (майже 9 тис. тонн) при вартості $2213 за тонну.
“Цифри свідчать – українська продукція конкурентоспроможна та затребувана на світових ринках. Працюємо далі над утвердженням України, як постачальника якісної продукції з високою доданою вартістю”, – резюмував міністр агрополітики.
Україна у 2024 році увійшла до трійки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу, повідомив Eurostat.
Згідно з оприлюдненою інформацію, найбільша частина імпорту в ЄС припала на Бразилію – 8,8% (EUR17,1 млрд), Велику Британію – 8,5% (EUE16,6 млрд), Україну – 6,7% (EUR13,1 млрд), США – 6,1% (EUR12,0 млрд). Поміж основних постачальників агропродукції в ЄС також опинилися Китай – 5,1%, Норвегія – 4,7%, Туреччина – 4%.
Основним партнером ЄС щодо експорту його сільгосппродукції в 2024 році була Великобританія з часткою 23,0% (EUR54,0 млрд), за нею слідували США (12,8%; EUR30,1 млрд), Швейцарія (5,4%; EUR12,6 млрд) та Китай (5,3%; EUR12,3 млрд).
Eurostat також відзначив, що в 2024 році ЄС експортував сільгосппродукцію на суму EUR234,1 млрд і імпортував на EUR194,9 млрд, що дало профіцит у розмірі E39,2 млрд. Порівняно з 2023 роком як експорт, так і імпорт збільшилися – на 2,8% та 6,7% відповідно.
Обсяг торгівлі сільгосппродукцією в ЄС у період з 2014 до 2024 року зріс на 59%, при цьому експорт виріс на 58%, а імпорт — на 60,2%, що еквівалентно середньорічному зростанню на 4,7% для експорту та на 4,8% для імпорту.
Як повідомлялося, ЄС у 2022 році скасував обмеження на український імпорт і запровадив так званий митний безвіз. З 6 червня 2025 року, за інформацією європейських ЗМІ, набувають чинності нові правила — мита і квоти на український експорт повертаються. Наразі ЄС готує перехідний режим, який обмежить обсяги безмитного агроекспорту: під обмеження потраплять зерно, мед, яйця, цукор та інша продукція.
Ініціатором змін стала Польща, яка заявила про необхідність захисту європейських фермерів. Низка країн ЄС підтримала посилення умов торгівлі з Україною.
За оцінками уряду України, відмова від поточних правил призведе до втрати країною близько EUR3,5 млрд на рік.
ЄС готується протягом кількох тижнів запровадити підвищені мита на український імпорт, що вдарить по економіці України у вирішальний момент у боротьбі з російською агресією, повідомило Financial Times.
За даними джерел видання, рішення про раптове припинення спеціальних торговельних угод, які давали змогу більшості українських товарів ввозитися в ЄС безмитно, було ухвалено після того, як Польща очолила рух із захисту фермерів блоку.
Європейські дипломати розповіли, що ця перехідна пропозиція, яку нещодавно надіслали державам-членам ЄС, різко скоротить безмитні квоти на сільгосппродукцію.
Два дипломати ЄС повідомили FT, що перехідний захід Єврокомісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 щомісячних, щоб скоротити імпорт, поки тривають переговори.
Найбільший вплив це матиме на кукурудзу, цукор, мед і птицю. Квота на кукурудзу скоротиться у річному обчисленні з 4,7 млн тонн до 650 тис. тонн. Квота на птицю впаде з 57 тис. тонн до 40 тис. тонн, на цукор – зі 109 тис. тонн до 40,7 тис. тонн.
Представник Єврокомісії підтвердив, що військові домовленості не буде відновлено, “тому що ми наразі працюємо над переглядом” угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.
“Комісія також вивчає можливі перехідні заходи на випадок, якщо переговори не будуть завершені і не будуть застосовані до 6 червня”, – додав він.
“Це справді поганий сигнал для України”, – сказав голова торгового комітету Європейського парламенту Бернд Ланге і додав, що пошук рішення триватиме щонайменше до жовтня.
Його комітет у середу заслухає позицію посадовців Єврокомісії щодо того, чому обіцяні торговельні переговори зайшли в глухий кут, враховуючи, що крайній термін у червні був “відомий давно”, повідомив Ланге.
За інформацією видання, уряд України оцінює, що повернення до довоєнних торговельних умов скоротить доходи країни приблизно на EUR3,5 млрд.
“Це величезний крок назад. Те, що ми бачимо зараз, – це відсутність порозуміння”, – вважає торговий представник Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян.
Як повідомлялося, в ЄС діє чинна угода про вільну торгівлю з Україною, ЄС після вторгнення РФ 2022 року в Україну тимчасово призупинив дію митних тарифів для української агропродукції. Ці угоди закінчуються 6 червня, і ЄС планує замінити їх “перехідними заходами”, поки обидві сторони оновлюють свою спільну торговельну угоду.
Встановлений 2022 року безмитний режим застосовувався до м`яса птиці, пшениці та цукру з України, більша частина яких проходила через країни ЄС дорогою до Африки та Азії. Але фермери і політики в Польщі, Франції та інших країнах звинуватили український експорт у зниженні внутрішніх цін. Перед президентськими виборами 18 травня Варшава попросила Європейську Комісію відкласти вкрай непопулярні торговельні переговори з Києвом, щоб мінімізувати шанси націоналістичного опозиційного кандидата Кароля Навроцького.
Європейська Комісія із початку 2025 року заявляла про намір скасувати пільгову торгівлю агротоварами для України. Очікувалося, що торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими, а обсяги імпорту в ЄС зменшаться.
