Україна 2023 року експортувала 67,5 млн тонн агротоварів, що на 15% більше за минулорічний показник, водночас експортний виторг скоротився на 8% до $21,9 млрд порівняно з 2022 роком, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
У бізнес-асоціації зазначили, що 2023 рік був одним із найскладніших в історії незалежності нашої держави, зокрема й за експортними відвантаженнями.
Серед основних перешкод у здійсненні агроекспорту в УКАБ назвали гальмування російською стороною роботи “зернового коридору”, що працював із липня 2022 року, а потім його припинення та блокування будь-якого морського експорту. Суттєво вплинуло на експорт агротоварів руйнування інфраструктури морських портів і річкових портів Дунаю російськими військами. Позначилися на аграрній галузі заборона експорту і транзиту сусідніми європейськими країнами, а також блокування пропускних пунктів на західному кордоні.
В УКАБ зазначили, що незважаючи на ці обмеження, експорт продукції АПК зріс у натуральному вираженні 2023 року. Експортна виручка скоротилася через падіння цін майже на всі види агропромислової продукції порівняно з 2022 роком, який був роком максимально високих цін на продовольство у світі.
У бізнес-асоціації попередили, що поточного рівня експорту недостатньо для вивезення врожаю 2023 року. При збереженні обсягу експорту станом на кінець 2023 року існують ризики, що в Україні до початку наступного збору врожаю залишаться значні перехідні залишки (насамперед зернових культур), пояснили в УКАБ.
“Така ситуація в умовах низьких цін на українському ринку на зернові та олійні культури, дорогу експортну логістику ще більше ускладнить діяльність українських аграріїв через брак обігових коштів. Саме тому необхідно нарощувати обсяги експорту всіма можливими каналами, щоб вдалося вивезти весь вирощений урожай до початку нового сезону”, – резюмувала аналітик УКАБ Світлана Литвин.
В українські порти заходять нові суховантажі за агропродукцією, завдяки чому після початку руху суден морський фрахт протягом 2-3 останніх тижнів подешевшав на 30-40%, повідомив міністр аграрної політики і торгівлі Микола Сольський в ефірі марафону Єдині новини.
“Нові судна йдуть. Висловлюємо подяку військовим, керівництву країни, які багато зробили і роблять, щоб усе їхало (агротовари експортувалися Чорним морем – ІФ-У). Кожен аграрій, у принципі, найближчим часом зможе відчути, що логістика завдяки такому маршруту має подешевшати і, відповідно, ціна зерна (прибутковість – ІФ-У) для аграрія підвищиться”, – сказав він.
Сольський зазначив, що тиждень-півтора тому в українські порти заходили малотоннажні кораблі. Перший, нагадав він, перевіз 4 тис. тонн зерна. Судна, які зараз заходять у порти, у 10 разів більші за тоннажністю.
“Це свідчить, що ринок акуратно, але вже почав довіряти цьому коридору і українським військовим, які зробили можливою роботу цього каналу (експорту української агропродукції – ІФ-У)”, – наголосив міністр.
За його інформацією, результатом заходу суден в українські порти на Чорному морі, зокрема в “Одесу”, “Чорноморськ” і “Південний”, стало зниження цін на фрахт “буквально за два тижні, коли ці перші кораблі пішли з портів”.
“Перші пішли. Це (фрахт – ІФ-У) було дорого. Наступні вже дешевше. Думаю, десь на 30-40% за 2-3 тижні подешевшав фрахт. Це все одно дорого, але вже значно дешевше, ніж простоювати”, – сказав Сольський і додав, що вже з’явилися перші пропозиції щодо страхування аграрних вантажоперевезень морем.
Міністр висловив сподівання, що вартість морської логістики знижуватиметься й надалі. Він закликав набратися терпіння, а також довіряти роботі військових і всіх причетних фахівців до відкриття судноплавства Чорним морем.
Україна в серпні 2023 року наростила експорт агропродукції на 16% порівняно з попереднім місяцем – до 4,3 млн тонн, і це без урахування зростаючих черг автотранспорту на кордонах, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Такі обсяги експорту в серпні 2023 року – неймовірний результат. Незважаючи на всі перешкоди (обстріли росією річкової інфраструктури Дунаю, падіння рівня води в Дунаї, заборона на експорт низки ключових позицій українського експорту до сусідніх країн тощо), а також відсутність морського експорту, українські аграрії та трейдери продовжують забезпечувати світ необхідним продовольством”, – зазначили аналітики.
Вони уточнили, що найбільш результативним каналом залишаються річкові порти Дунаю, завдяки яким на зовнішні ринки було поставлено 4% обсягів експорту агропродукції в серпні.
У структурі експорту агропродукції в серпні 2023 року, за інформацією УКАБ, на 2% зросла частка зернових культур і становила 2,3 млн тонн (пшениця – 52%, кукурудза – 39%, ячмінь – 9%).
Поставки на зовнішні ринки олійних культур зросли в 2,3 раза до 755,4 тис. тонн (ріпак – 94%, соєві боби – 4% і насіння соняшнику – 1%).
Частка макухи після вилучення з рослинних олій в агроекспорті України в серпні 2023 року зросла на 15% до 367,3 тис. тонн (соняшникова – 98%, соєва – 2%).
Обсяги поставок рослинних олій залишилися без змін – 548,9 тис. тонн (соняшникова олія – 81%, ріпакова – 17%, соєва – 2%).
Аналітики зазначили, що найбільші зміни в серпні 2023 року спостерігалися в експорті олійних культур, обсяг яких зріс у 2,3 раза. Основною причиною вони назвали закінчення збору врожаю ріпаку в Україні та активний його експорт.
“Наступний місяць важливий для визначення подальших тенденцій в українському експорті, оскільки 15 вересня 2023 року має припинити дію запроваджена заборона на експорт до сусідніх країн чотирьох ключових позицій. Зняття цього обмеження значно покращить ситуацію з українським експортом, на що сподівається весь український агросектор”, – резюмували в УКАБ.
Україна в січні експортувала “зерновим коридором” на 25% менше агропродукції, ніж у грудні, через навмисні дії інспекторів РФ із затримки суден у Босфорі, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) в неділю.
Згідно з інформацією відомства, у січні порти “Великої Одеси” обробили 77 суден і відправили 3 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, тоді як у грудні цей показник становив 97 суден і 3,7 млн тонн агропродукції відповідно.
Водночас у Міністерстві інфраструктури України зазначили, що критично низький показник виходу суден із портів (2,5 судна на добу) продовжує зберігатися. Для порівняння в жовтні цей показник становив – 5,7.
“У січні порти працювали лише на 30-40% потужності через дефіцит флоту під завантаження. Три судна на добу за запропонованих дев’яти проходять інспекцію в Босфорі та отримують дозвіл рухатися до українських портів за продовольством”, – додали в міністерстві.
За даними відомства, СКЦ планує проведення по 10 інспекцій на добу, але російські інспектори завершують вдало лише половину з них.
“У січні було проведено 204 інспекції, з яких успішними були 173, ще 31 інспекція не була завершена через передчасне та самовільне закінчення робочого дня російськими інспекторами о 15 год. 30 хв. (регламентована робота до 17.30) або претензії до документів, які не мали перевірятися СКЦ”, – додали в міністерстві інфраструктури.
Крім того, гальмується і реєстрація суден для участі в ініціативі. За заявлених понад 80 суден представники країни-агресора без пояснення причин реєструють 2-3 судна на добу. Станом на 4 лютого 120 суден очікують на інспекцію в територіальних водах Туреччини (98 – вхід у порти під завантаження, 22 – з агропродукцією на вихід). Переважна більшість із них очікує кілька тижнів.
Загалом, за шість місяців роботи “зернового коридору” порти Великої Одеси відправили 691 судно з 19,7 млн тонн продовольства: порт “Чорноморськ” – 285 суден-7,3 млн тонн, порт “Одеса” – 215 суден-5,2 млн тонн і порт “Південний” – 191 судно з 6,6 млн тонн продовольства.
“Світ отримав 19,7 млн тонн продовольства, а має отримати понад 30 млн тонн за умови стабільного функціонування коридору”, – додали у відомстві.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору на 120 днів для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” і “Південний”. Після закінчення періоду його дії угоду було продовжено ще на 120 днів, починаючи з 19 листопада 2022 року.
Проблеми з логістикою та електропостачанням під час експорту сільгосппродукції з України під час війни роблять нерентабельним вирощування зернових культур, тож 2023 року загальний врожай у країні скоротиться втричі порівняно з рекордним довоєнним рівнем – до 40 млн тонн із майже 120 млн тонн.
Скорочення врожаю до таких низьких показників уже неминуче внаслідок економічної ситуації, що склалася в країні, але шляхом фінансування агросектору Україна може домогтися до 2024 року зростання врожаю аж до 70 млн тонн, розповів власник зернотрейдингового холдингу “Прометей” Рафаель Гороян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Минулого року зібрали 120 млн тонн зернових і олійних культур, цьогоріч уже впали до 60 млн тонн, а на наступний рік, за моїми прогнозами, буде 40 млн тонн, тобто падіння в 300%! При цьому вся інфраструктура України заточена під урожай у 120 млн тонн і навіть більше, це те, чого ми досягли за 30 років незалежності. Уся інфраструктура розрахована на 120 млн тонн – автомобілі, вагони, станції, порти, елеватори – а товару не буде!”, – наголосив глава “Прометея” в інтерв’ю.
“Буде дуже різкий дефіцит пшениці, ячменю і кукурудзи. Соняшнику і сої буде достатньо, це високомаржинальні культури, а кукурудзу не сіятимуть. Зараз сушити її дорого, урожай цього року збирати не можуть, експортувати не можуть – а потім, коли ми виграємо війну (а я думаю, це дуже скоро станеться), порти відкриються, світло з’явиться, а ми отримаємо дефіцит продукції”, – додав він.
За словами Горояна, скорочення врожаю зернових призведе до обвалу в Україні вартості інфраструктурних активів, таких як порти, елеватори і транспортні засоби, а також до різкого зростання світових цін на пшеницю, кукурудзу і ячмінь. У цьому сенсі особливо серйозною є скорочення врожаю пшениці, оскільки це “політизована” культура, пов’язана зі світовою продовольчою безпекою, дефіцит якої призведе до зростання її котирувань на основних світових біржах.
Таким чином, держава має терміново почати видавати аграріям кредити під держгарантії, щоб не допустити стагнації з валового збору врожаю на кілька років після 2023 року. Це дасть змогу Україні, вклавши порівняно невеликі кошти, уникнути скорочення врожаю і пов’язаного з цим падіння фермерської та зернотрейдингової галузей, а також банкрутства логістичних та інфраструктурних компаній.
“Це потрібно, щоб ми не побачили різкого провалу експорту за два роки, а ми його, найімовірніше, побачимо. Тоді в країні не буде агросектору, країна буде без валюти, на нас чекає серйозне безробіття, велика інфляція і всі справи підуть не туди. Я вважаю, що потрібні термінові дотації з боку держави агровиробнику, дуже терміново, буквально на вчора. І це потрібно робити лайтово, без складних оформлень, тому що середній і дрібний український фермер не любить оформляти нічого”, – наголосив Гороян у бесіді.
Як повідомлялося, українські аграрії до 23 грудня зібрали 71,72 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 17,05 млн га. Цю цифру наведено з урахуванням цукрових буряків, яких зібрано 9 млн тонн з 179 тис. га.
Остаточний урожай пшениці в поточному сезоні становив 19,4 млн тонн з 4,7 млн га, ячменю – 5,6 млн тонн з 1,6 млн га, ріпаку – 3,2 млн тонн з 1,1 млн га, гороху – 261 тис. тонн з 115 тис. га. Крім того, до 23 грудня сумарно зібрано 20,2 млн тонн кукурудзи з 3,1 млн га (+0,2 млн га), 10,1 млн тонн соняшнику з 4,6 млн га, 3,7 млн тонн сої з 1,5 млн га, 157 тис. тонн гречки з 115 тис. га і близько 100 тис. тонн проса з 43,5 тис. га.
Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
