ЄС готується протягом кількох тижнів запровадити підвищені мита на український імпорт, що вдарить по економіці України у вирішальний момент у боротьбі з російською агресією, повідомило Financial Times.
За даними джерел видання, рішення про раптове припинення спеціальних торговельних угод, які давали змогу більшості українських товарів ввозитися в ЄС безмитно, було ухвалено після того, як Польща очолила рух із захисту фермерів блоку.
Європейські дипломати розповіли, що ця перехідна пропозиція, яку нещодавно надіслали державам-членам ЄС, різко скоротить безмитні квоти на сільгосппродукцію.
Два дипломати ЄС повідомили FT, що перехідний захід Єврокомісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 щомісячних, щоб скоротити імпорт, поки тривають переговори.
Найбільший вплив це матиме на кукурудзу, цукор, мед і птицю. Квота на кукурудзу скоротиться у річному обчисленні з 4,7 млн тонн до 650 тис. тонн. Квота на птицю впаде з 57 тис. тонн до 40 тис. тонн, на цукор – зі 109 тис. тонн до 40,7 тис. тонн.
Представник Єврокомісії підтвердив, що військові домовленості не буде відновлено, “тому що ми наразі працюємо над переглядом” угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.
“Комісія також вивчає можливі перехідні заходи на випадок, якщо переговори не будуть завершені і не будуть застосовані до 6 червня”, – додав він.
“Це справді поганий сигнал для України”, – сказав голова торгового комітету Європейського парламенту Бернд Ланге і додав, що пошук рішення триватиме щонайменше до жовтня.
Його комітет у середу заслухає позицію посадовців Єврокомісії щодо того, чому обіцяні торговельні переговори зайшли в глухий кут, враховуючи, що крайній термін у червні був “відомий давно”, повідомив Ланге.
За інформацією видання, уряд України оцінює, що повернення до довоєнних торговельних умов скоротить доходи країни приблизно на EUR3,5 млрд.
“Це величезний крок назад. Те, що ми бачимо зараз, – це відсутність порозуміння”, – вважає торговий представник Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян.
Як повідомлялося, в ЄС діє чинна угода про вільну торгівлю з Україною, ЄС після вторгнення РФ 2022 року в Україну тимчасово призупинив дію митних тарифів для української агропродукції. Ці угоди закінчуються 6 червня, і ЄС планує замінити їх “перехідними заходами”, поки обидві сторони оновлюють свою спільну торговельну угоду.
Встановлений 2022 року безмитний режим застосовувався до м`яса птиці, пшениці та цукру з України, більша частина яких проходила через країни ЄС дорогою до Африки та Азії. Але фермери і політики в Польщі, Франції та інших країнах звинуватили український експорт у зниженні внутрішніх цін. Перед президентськими виборами 18 травня Варшава попросила Європейську Комісію відкласти вкрай непопулярні торговельні переговори з Києвом, щоб мінімізувати шанси націоналістичного опозиційного кандидата Кароля Навроцького.
Європейська Комісія із початку 2025 року заявляла про намір скасувати пільгову торгівлю агротоварами для України. Очікувалося, що торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими, а обсяги імпорту в ЄС зменшаться.
Україна 2024 року наростила експорт товарів на 15% до $41,7 млрд, водночас агроекспорт приніс країні половину 50% обсягу експортної виручки в $20,9 млрд, ідеться в огляді економіки України під час війни, який щомісяця проводить Центр економічних стратегій спільно з German Economic Team (GET).
Аналітики звернули увагу, що гірничо-металургійний комплекс 2024 року отримав $6,9 млрд (17%) експортної виручки, харчова промисловість – $3,7 млрд (9%), машинобудування – $3,6 млрд (9%). Одночасно експорт цукру 2024 року досяг 750 тис. тонн і приніс виробникам $420 млн, що стало найвищим показником з 1997 року, коли в Україні почали вести статистику.
До десятка експортних продуктів, які принесли Україні максимальні валютні надходження, увійшли соняшникова олія і кукурудза – по $5,1 млрд, пшениця – $3,7 млрд, залізна руда – $2,8 млрд, сталь і прокат – $2, 4 млрд, насіння ріпаку – $1,8 млрд, соєві боби і шрот – по $1,3 млрд, деревина і лісоматеріали – $1,1 млрд, м’ясо птиці – $1 млрд, меблі – $0,8 млрд, сталеві труби і ячмінь – по $0,6 млрд, чавун – $0,5 млрд.
Водночас загальний імпорт 2024 року зріс на 11% і досяг $70,7 млрд, зазначили експерти.
За їхньою інформацією, основними імпортними товарами торік були нафта і нафтопродукти – $6,8 млрд (10%), легкові автомобілі – $4,4 млрд (6%), фармацевтика – $2,0 млрд (3%), мобільні телефони – $1,3 млрд (2%), добрива – 1,2 млрд (2%) і дрони – 1,1 млрд (2%).
Україна 2024 року вийшла на довоєнний рівень експорту в $24,5 млрд, що становило 59% у загальному експорті, – це другий історичний рекорд після 2021 року, коли країна поставила на зовнішні ринки агропродукцію на $27,7 млрд, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль у Telegram.
Міністр уточнив, що загалом 2024 року Україна експортувала 78,3 млн тонн аграрної продукції. Водночас найбільша частка припадала на соняшникову олію (21%), якої експортовано майже 6 млн тонн на $5,1 млрд. На другому місці кукурудза – 21% агроекспорту з 29,6 млн тонн на $5 млрд, на третьому пшениця – 15% з 20,6 млн тонн на $3,7 млрд.
Серед лідерів Коваль назвав ріпак – 7% (3,8 млн тонн на $1,8 млрд), сою – 5% (3,4 млн тонн на $1,3 млрд), макуху та залишки, отримані під час видобутку рослинних жирів і рослинних олій – 4% (4,7 млн тонн на $1 млрд).
Частка м’яса та їстівної продукції з м’яса свійської птиці сягнула 4%. Цих продуктів експортували 447 тис. тонн на $958 млн. На ячмінь (3,3 млн тонн на $557 млн) і цукор (746 тис. тонн на $418 млн) припало по 2%, резюмував міністр агрополітики.
Україна 2023 року експортувала 67,5 млн тонн агротоварів, що на 15% більше за минулорічний показник, водночас експортний виторг скоротився на 8% до $21,9 млрд порівняно з 2022 роком, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
У бізнес-асоціації зазначили, що 2023 рік був одним із найскладніших в історії незалежності нашої держави, зокрема й за експортними відвантаженнями.
Серед основних перешкод у здійсненні агроекспорту в УКАБ назвали гальмування російською стороною роботи “зернового коридору”, що працював із липня 2022 року, а потім його припинення та блокування будь-якого морського експорту. Суттєво вплинуло на експорт агротоварів руйнування інфраструктури морських портів і річкових портів Дунаю російськими військами. Позначилися на аграрній галузі заборона експорту і транзиту сусідніми європейськими країнами, а також блокування пропускних пунктів на західному кордоні.
В УКАБ зазначили, що незважаючи на ці обмеження, експорт продукції АПК зріс у натуральному вираженні 2023 року. Експортна виручка скоротилася через падіння цін майже на всі види агропромислової продукції порівняно з 2022 роком, який був роком максимально високих цін на продовольство у світі.
У бізнес-асоціації попередили, що поточного рівня експорту недостатньо для вивезення врожаю 2023 року. При збереженні обсягу експорту станом на кінець 2023 року існують ризики, що в Україні до початку наступного збору врожаю залишаться значні перехідні залишки (насамперед зернових культур), пояснили в УКАБ.
“Така ситуація в умовах низьких цін на українському ринку на зернові та олійні культури, дорогу експортну логістику ще більше ускладнить діяльність українських аграріїв через брак обігових коштів. Саме тому необхідно нарощувати обсяги експорту всіма можливими каналами, щоб вдалося вивезти весь вирощений урожай до початку нового сезону”, – резюмувала аналітик УКАБ Світлана Литвин.
В українські порти заходять нові суховантажі за агропродукцією, завдяки чому після початку руху суден морський фрахт протягом 2-3 останніх тижнів подешевшав на 30-40%, повідомив міністр аграрної політики і торгівлі Микола Сольський в ефірі марафону Єдині новини.
“Нові судна йдуть. Висловлюємо подяку військовим, керівництву країни, які багато зробили і роблять, щоб усе їхало (агротовари експортувалися Чорним морем – ІФ-У). Кожен аграрій, у принципі, найближчим часом зможе відчути, що логістика завдяки такому маршруту має подешевшати і, відповідно, ціна зерна (прибутковість – ІФ-У) для аграрія підвищиться”, – сказав він.
Сольський зазначив, що тиждень-півтора тому в українські порти заходили малотоннажні кораблі. Перший, нагадав він, перевіз 4 тис. тонн зерна. Судна, які зараз заходять у порти, у 10 разів більші за тоннажністю.
“Це свідчить, що ринок акуратно, але вже почав довіряти цьому коридору і українським військовим, які зробили можливою роботу цього каналу (експорту української агропродукції – ІФ-У)”, – наголосив міністр.
За його інформацією, результатом заходу суден в українські порти на Чорному морі, зокрема в “Одесу”, “Чорноморськ” і “Південний”, стало зниження цін на фрахт “буквально за два тижні, коли ці перші кораблі пішли з портів”.
“Перші пішли. Це (фрахт – ІФ-У) було дорого. Наступні вже дешевше. Думаю, десь на 30-40% за 2-3 тижні подешевшав фрахт. Це все одно дорого, але вже значно дешевше, ніж простоювати”, – сказав Сольський і додав, що вже з’явилися перші пропозиції щодо страхування аграрних вантажоперевезень морем.
Міністр висловив сподівання, що вартість морської логістики знижуватиметься й надалі. Він закликав набратися терпіння, а також довіряти роботі військових і всіх причетних фахівців до відкриття судноплавства Чорним морем.
Україна в серпні 2023 року наростила експорт агропродукції на 16% порівняно з попереднім місяцем – до 4,3 млн тонн, і це без урахування зростаючих черг автотранспорту на кордонах, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Такі обсяги експорту в серпні 2023 року – неймовірний результат. Незважаючи на всі перешкоди (обстріли росією річкової інфраструктури Дунаю, падіння рівня води в Дунаї, заборона на експорт низки ключових позицій українського експорту до сусідніх країн тощо), а також відсутність морського експорту, українські аграрії та трейдери продовжують забезпечувати світ необхідним продовольством”, – зазначили аналітики.
Вони уточнили, що найбільш результативним каналом залишаються річкові порти Дунаю, завдяки яким на зовнішні ринки було поставлено 4% обсягів експорту агропродукції в серпні.
У структурі експорту агропродукції в серпні 2023 року, за інформацією УКАБ, на 2% зросла частка зернових культур і становила 2,3 млн тонн (пшениця – 52%, кукурудза – 39%, ячмінь – 9%).
Поставки на зовнішні ринки олійних культур зросли в 2,3 раза до 755,4 тис. тонн (ріпак – 94%, соєві боби – 4% і насіння соняшнику – 1%).
Частка макухи після вилучення з рослинних олій в агроекспорті України в серпні 2023 року зросла на 15% до 367,3 тис. тонн (соняшникова – 98%, соєва – 2%).
Обсяги поставок рослинних олій залишилися без змін – 548,9 тис. тонн (соняшникова олія – 81%, ріпакова – 17%, соєва – 2%).
Аналітики зазначили, що найбільші зміни в серпні 2023 року спостерігалися в експорті олійних культур, обсяг яких зріс у 2,3 раза. Основною причиною вони назвали закінчення збору врожаю ріпаку в Україні та активний його експорт.
“Наступний місяць важливий для визначення подальших тенденцій в українському експорті, оскільки 15 вересня 2023 року має припинити дію запроваджена заборона на експорт до сусідніх країн чотирьох ключових позицій. Зняття цього обмеження значно покращить ситуацію з українським експортом, на що сподівається весь український агросектор”, – резюмували в УКАБ.
