Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.
Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).
Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).
«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.
«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.
Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, агроекспорт, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ирак, ИСПАНИЯ, КАЗАХСТАН, Ливан, Ливия, МАКСИМ УРАКІН, НИДЕРЛАНДЫ, позитивне сальдо, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Вартість українського агроекспорту у травні 2025 року зросла до $432,7 за тонну, що на 37,4% більше, ніж роком раніше, коли цей показник становив $315 доларів за тонну, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“Це чітке свідчення того, що Україна все більше експортує продукцію з вищою доданою вартістю”, – написав він у Telegram.
Міністр зауважив, що загалом аграрії в травні 2025 року експортували продукції на $2,29 млрд, відвантаживши 4,69 млн тонн.
У ТОП-5 країн-імпортерів української агропродукції у травні (за вартістю), за інформацією Коваля увійшли, Туреччина — $404,9 млн, Нідерланди — $147,4 млн, Польща — $138,3 млн, Італія — $127,7 млн, Єгипет — $109,8 млн.
Він нагадав, що розвиток глибокої агропереробки є пріоритетом Мінагрополітики. І він уже дає конкретні результати. Так експорт масла вершкового в травні 2025 року склав $20,5 млн (2,9 тис. тонн), що становить $7077 за тонну продукції, соків (плодових і овочевих) – $19,8 млн (майже 9 тис. тонн) при вартості $2213 за тонну.
“Цифри свідчать – українська продукція конкурентоспроможна та затребувана на світових ринках. Працюємо далі над утвердженням України, як постачальника якісної продукції з високою доданою вартістю”, – резюмував міністр агрополітики.
Україна у 2024 році увійшла до трійки найбільших експортерів сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу, повідомив Eurostat.
Згідно з оприлюдненою інформацію, найбільша частина імпорту в ЄС припала на Бразилію – 8,8% (EUR17,1 млрд), Велику Британію – 8,5% (EUE16,6 млрд), Україну – 6,7% (EUR13,1 млрд), США – 6,1% (EUR12,0 млрд). Поміж основних постачальників агропродукції в ЄС також опинилися Китай – 5,1%, Норвегія – 4,7%, Туреччина – 4%.
Основним партнером ЄС щодо експорту його сільгосппродукції в 2024 році була Великобританія з часткою 23,0% (EUR54,0 млрд), за нею слідували США (12,8%; EUR30,1 млрд), Швейцарія (5,4%; EUR12,6 млрд) та Китай (5,3%; EUR12,3 млрд).
Eurostat також відзначив, що в 2024 році ЄС експортував сільгосппродукцію на суму EUR234,1 млрд і імпортував на EUR194,9 млрд, що дало профіцит у розмірі E39,2 млрд. Порівняно з 2023 роком як експорт, так і імпорт збільшилися – на 2,8% та 6,7% відповідно.
Обсяг торгівлі сільгосппродукцією в ЄС у період з 2014 до 2024 року зріс на 59%, при цьому експорт виріс на 58%, а імпорт — на 60,2%, що еквівалентно середньорічному зростанню на 4,7% для експорту та на 4,8% для імпорту.
Як повідомлялося, ЄС у 2022 році скасував обмеження на український імпорт і запровадив так званий митний безвіз. З 6 червня 2025 року, за інформацією європейських ЗМІ, набувають чинності нові правила — мита і квоти на український експорт повертаються. Наразі ЄС готує перехідний режим, який обмежить обсяги безмитного агроекспорту: під обмеження потраплять зерно, мед, яйця, цукор та інша продукція.
Ініціатором змін стала Польща, яка заявила про необхідність захисту європейських фермерів. Низка країн ЄС підтримала посилення умов торгівлі з Україною.
За оцінками уряду України, відмова від поточних правил призведе до втрати країною близько EUR3,5 млрд на рік.
ЄС готується протягом кількох тижнів запровадити підвищені мита на український імпорт, що вдарить по економіці України у вирішальний момент у боротьбі з російською агресією, повідомило Financial Times.
За даними джерел видання, рішення про раптове припинення спеціальних торговельних угод, які давали змогу більшості українських товарів ввозитися в ЄС безмитно, було ухвалено після того, як Польща очолила рух із захисту фермерів блоку.
Європейські дипломати розповіли, що ця перехідна пропозиція, яку нещодавно надіслали державам-членам ЄС, різко скоротить безмитні квоти на сільгосппродукцію.
Два дипломати ЄС повідомили FT, що перехідний захід Єврокомісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 щомісячних, щоб скоротити імпорт, поки тривають переговори.
Найбільший вплив це матиме на кукурудзу, цукор, мед і птицю. Квота на кукурудзу скоротиться у річному обчисленні з 4,7 млн тонн до 650 тис. тонн. Квота на птицю впаде з 57 тис. тонн до 40 тис. тонн, на цукор – зі 109 тис. тонн до 40,7 тис. тонн.
Представник Єврокомісії підтвердив, що військові домовленості не буде відновлено, “тому що ми наразі працюємо над переглядом” угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.
“Комісія також вивчає можливі перехідні заходи на випадок, якщо переговори не будуть завершені і не будуть застосовані до 6 червня”, – додав він.
“Це справді поганий сигнал для України”, – сказав голова торгового комітету Європейського парламенту Бернд Ланге і додав, що пошук рішення триватиме щонайменше до жовтня.
Його комітет у середу заслухає позицію посадовців Єврокомісії щодо того, чому обіцяні торговельні переговори зайшли в глухий кут, враховуючи, що крайній термін у червні був “відомий давно”, повідомив Ланге.
За інформацією видання, уряд України оцінює, що повернення до довоєнних торговельних умов скоротить доходи країни приблизно на EUR3,5 млрд.
“Це величезний крок назад. Те, що ми бачимо зараз, – це відсутність порозуміння”, – вважає торговий представник Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян.
Як повідомлялося, в ЄС діє чинна угода про вільну торгівлю з Україною, ЄС після вторгнення РФ 2022 року в Україну тимчасово призупинив дію митних тарифів для української агропродукції. Ці угоди закінчуються 6 червня, і ЄС планує замінити їх “перехідними заходами”, поки обидві сторони оновлюють свою спільну торговельну угоду.
Встановлений 2022 року безмитний режим застосовувався до м`яса птиці, пшениці та цукру з України, більша частина яких проходила через країни ЄС дорогою до Африки та Азії. Але фермери і політики в Польщі, Франції та інших країнах звинуватили український експорт у зниженні внутрішніх цін. Перед президентськими виборами 18 травня Варшава попросила Європейську Комісію відкласти вкрай непопулярні торговельні переговори з Києвом, щоб мінімізувати шанси націоналістичного опозиційного кандидата Кароля Навроцького.
Європейська Комісія із початку 2025 року заявляла про намір скасувати пільгову торгівлю агротоварами для України. Очікувалося, що торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими, а обсяги імпорту в ЄС зменшаться.
Україна 2024 року наростила експорт товарів на 15% до $41,7 млрд, водночас агроекспорт приніс країні половину 50% обсягу експортної виручки в $20,9 млрд, ідеться в огляді економіки України під час війни, який щомісяця проводить Центр економічних стратегій спільно з German Economic Team (GET).
Аналітики звернули увагу, що гірничо-металургійний комплекс 2024 року отримав $6,9 млрд (17%) експортної виручки, харчова промисловість – $3,7 млрд (9%), машинобудування – $3,6 млрд (9%). Одночасно експорт цукру 2024 року досяг 750 тис. тонн і приніс виробникам $420 млн, що стало найвищим показником з 1997 року, коли в Україні почали вести статистику.
До десятка експортних продуктів, які принесли Україні максимальні валютні надходження, увійшли соняшникова олія і кукурудза – по $5,1 млрд, пшениця – $3,7 млрд, залізна руда – $2,8 млрд, сталь і прокат – $2, 4 млрд, насіння ріпаку – $1,8 млрд, соєві боби і шрот – по $1,3 млрд, деревина і лісоматеріали – $1,1 млрд, м’ясо птиці – $1 млрд, меблі – $0,8 млрд, сталеві труби і ячмінь – по $0,6 млрд, чавун – $0,5 млрд.
Водночас загальний імпорт 2024 року зріс на 11% і досяг $70,7 млрд, зазначили експерти.
За їхньою інформацією, основними імпортними товарами торік були нафта і нафтопродукти – $6,8 млрд (10%), легкові автомобілі – $4,4 млрд (6%), фармацевтика – $2,0 млрд (3%), мобільні телефони – $1,3 млрд (2%), добрива – 1,2 млрд (2%) і дрони – 1,1 млрд (2%).
Україна 2024 року вийшла на довоєнний рівень експорту в $24,5 млрд, що становило 59% у загальному експорті, – це другий історичний рекорд після 2021 року, коли країна поставила на зовнішні ринки агропродукцію на $27,7 млрд, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль у Telegram.
Міністр уточнив, що загалом 2024 року Україна експортувала 78,3 млн тонн аграрної продукції. Водночас найбільша частка припадала на соняшникову олію (21%), якої експортовано майже 6 млн тонн на $5,1 млрд. На другому місці кукурудза – 21% агроекспорту з 29,6 млн тонн на $5 млрд, на третьому пшениця – 15% з 20,6 млн тонн на $3,7 млрд.
Серед лідерів Коваль назвав ріпак – 7% (3,8 млн тонн на $1,8 млрд), сою – 5% (3,4 млн тонн на $1,3 млрд), макуху та залишки, отримані під час видобутку рослинних жирів і рослинних олій – 4% (4,7 млн тонн на $1 млрд).
Частка м’яса та їстівної продукції з м’яса свійської птиці сягнула 4%. Цих продуктів експортували 447 тис. тонн на $958 млн. На ячмінь (3,3 млн тонн на $557 млн) і цукор (746 тис. тонн на $418 млн) припало по 2%, резюмував міністр агрополітики.
