Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич опублікував авторську колонку для американського телеканалу Fox News, в якій представив Сербію як країну, готову до тіснішого партнерства зі США, і заявив, що політика Дональда Трампа сприймається в Белграді не як загроза, а як можливість для стабільності та економічного розвитку.
У колонці Вучич протиставив ставлення частини європейських еліт до Трампа та настрої в Сербії. Він написав, що від Брюсселя до Берліна поширилася «презирство» до філософії America First, тоді як Сербія бачить у ній шанс для більш прагматичної політики, орієнтованої на результати, безпеку та економічне зростання.
Вучич підкреслив, що Сербія, незважаючи на болючі спогади про бомбардування НАТО 1999 року, за останні роки стала одним із небагатьох куточків Європи, де симпатії до США зросли. За його словами, у країні сьогодні рідко зустрічається рефлекторний антиамериканізм, який, як він вважає, поширився у багатьох частинах Європи.
Окремо президент Сербії описав свій досвід спілкування з Трампом та його командою під час першого президентського терміну. За словами Вучича, його зустрічі в Білому домі після складних переговорів залишили у нього відчуття, що позицію Сербії слухали без упередження і без зарозумілості. Він також написав, що образ Трампа як «агресивного хулігана» не збігся з його особистим досвідом спілкування з ним.
Ключова політична теза колонки — європейський шлях Сербії не повинен означати віддалення від США. Вучич заявив, що для Белграда шлях до Брюсселя «не вимагає віддалення від Вашингтона», а особливі відносини Сербії з США можуть стати перевагою для стабільності та зростання всього європейського континенту.
Економічний блок тексту був побудований навколо ідеї Сербії як сучасного і стратегічно важливого партнера для Заходу. Вучич зазначив, що Сербія є однією з найбільш динамічних економік Європи, демонструє зростання ВВП вище за єврозону і стає центром технологій майбутнього — від дата-центрів до ланцюжків поставок для електромобілів.
Особливе місце він відвів літієвій проблематиці. За словами президента, Сербія має другі за величиною запаси літію в Європі, а цей ресурс є ключовим для західної промислової незалежності. Вучич також підкреслив, що Сербія шукає не допомогу, а «угоди», які забезпечують ланцюги поставок, прискорюють енергетичну незалежність і створюють робочі місця.
Для сербської економіки це важливий сигнал. Белград намагається представити країну не тільки як кандидата в ЄС і регіонального гравця Західних Балкан, але й як потенційний елемент американської та європейської промислової стратегії. У цій логіці літій, енергетика, інфраструктура, IT, дата-центри та виробництво для електромобільної галузі стають не окремими проєктами, а частиною ширшої геоекономічної заявки Сербії.
Вучич також фактично запропонував Вашингтону переглянути погляд на регіон. Він заявив, що США пора перестати дивитися на Балкани крізь призму 1990-х років і звернути увагу на Сербію як на найбільшу економіку Західних Балкан, «якоря стабільності» та країну, яка пам’ятає своїх друзів.
Найяскравішою частиною колонки стало запрошення Трампа до Белграда. Вучич нагадав, що понад півстоліття жоден американський президент не відвідував сербську столицю після візиту Річарда Ніксона в 1970 році, і заявив, що якщо Трамп приїде до Белграда, то отримає «прийом, якого Європа не бачила з часів Ніксона».
Сербія сподівається, що Україна підтвердить участь у спеціалізованій виставці Expo 2027 Belgrade після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Запрошення відкрите, і ми поважаємо мотиви кожної окремої країни, але щиро сподіваємося, що після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії Україна стане наступною, 138-ю країною, яка підтвердить участь в Expo 2027 Belgrade», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, участь у виставці була б корисною для української економіки, оскільки відкриває можливості для презентації потенціалу українських компаній, технологічних потужностей, зміцнення двосторонніх державних і ділових відносин, а також контактів із міжнародними партнерами.
«EXPO 2027 буде не лише виставкою, а й глобальною платформою для поєднання країн, компаній, інвесторів і нових ідей розвитку. Тому я вважаю, що присутність України була б важливою, особливо в контексті відновлення країни, залучення інвестицій і створення нових партнерств із міжнародною бізнес-спільнотою», – наголосив президент ТПП Сербії.
Як повідомляє Сербський Економіст, французька компанія Alstom отримала контракт вартістю 915 млн євро на постачання комплексного рішення «під ключ» для першої лінії метро в Белграді — першого повністю автоматизованого метро в Сербії. Про це 27 березня повідомила сама компанія, а інформаційний портал Parametar (https://www.parametar.rs/) оцінив угоду як одну з найбільших інфраструктурних у регіоні за останні роки.
Перша фаза лінії 1 з’єднає Макішко Поле і Карабурму. Ділянка протяжністю 15 км включатиме 15 станцій, з них близько 11 км пролягатимуть у тунелях через центр міста.
Контракт передбачає поставку 32 безпілотних тривагонних поїздів Metropolis, а також систем сигналізації та телекомунікацій, електропостачання, колійного господарства, платформних дверей, обладнання депо, централізованого диспетчерського центру та систем кібербезпеки. Потяги працюватимуть на базі технології Urbalis CBTC, що дозволить організувати повністю автоматичний рух з інтервалом до 90 секунд.
Alstom вже увійшла у фазу проектування лінії 1. Компанія підкреслює, що проект реалізується за підтримки французького державного фінансування, а сама угода буде відображена у звітності після остаточного оформлення фінансової угоди.
Проект метро в Белграді в цілому оцінюється в 4–7 млрд євро, а потреби у фінансуванні лише першої лінії можуть сягати 2,5 млрд євро. Будівельні роботи за проектом виконуються окремо, зокрема за участю китайських підрядників, що робить модель будівництва франко-китайською за структурою поставок і виконання.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок нерухомості Сербії продовжив зростання до кінця 2025 року: у четвертому кварталі загальний обсяг угод досяг 2,4 млрд євро, що стало найвищим квартальним рівнем з моменту створення Реєстру цін на нерухомість. Про це повідомив Республіканський геодезичний завод Сербії (RGZ).
За даними RGZ, у жовтні-грудні 2025 року вартість ринку зросла на 9% у річному вираженні, а кількість договорів купівлі-продажу збільшилася на 6,9%, до 37 386. На квартири припало 1,4 млрд євро, або 61% загальної вартості всіх угод.
У регіональному розрізі кількість угод у четвертому кварталі зросла в Белграді на 10,9% і в Крагуєвці на 5,8%, тоді як у Ніші було зафіксовано зниження на 6,5%, а в Нові-Саді — на 8,7%. Лише на купівлю квартир у Белграді за цей період було витрачено 768,5 млн євро.
Найдорожча квартира кварталу була продана в муніципалітеті Савскі-Венац за 1,4 млн євро при площі 90 кв. м, а максимальна ціна квадратного метра в тій же общині сягнула 15 298 євро. Найдорожчий будинок також був проданий у Савскі-Венаці за 1 млн євро, а паркувальне місце — за 60 тис. євро.
Раніше RGZ повідомляв, що вже в першому кварталі 2025 року ринок демонстрував зростання вартості на 9,3% при зниженні кількості угод на 2,4%, що вказувало на подальше подорожчання активів. До кінця року ця тенденція збереглася, але ринок одночасно повернувся і до зростання за кількістю операцій.
На зростання ринку у своєму огляді також звернула увагу власниця агентства нерухомості VIDOVSTAN Віра Єгорова-Толста. Загалом дані RGZ показують, що навіть при локальних коливаннях у окремих містах ринок нерухомості Сербії до кінця 2025 року залишався одним із найбільш стійких сегментів економіки країни.
https://t.me/relocationrs/2490
Як повідомляє Сербський Економіст, підготовка Сербії до міжнародної спеціалізованої виставки EXPO 2027 у Белграді супроводжується дискусією про масштаб інвестицій та їхню порівнянність з ефектом від подібних заходів у світі. Відкриття виставки заплановано на 15 травня 2027 року, закриття – на 15 серпня 2027 року.
Сербська влада раніше презентувала програму «Leap into the Future – Serbia 2027», що охоплює 323 проєкти в усій країні, загальний обсяг яких оцінювали в €17,8 млрд. Водночас міністр фінансів Синиша Малі наголошував, що прямі витрати на саму виставку становитимуть приблизно €1,2 млрд, а решту сум – на ширших інфраструктурних і девелоперських ініціативах.
Окремо оргструктури EXPO 2027 вказують, що «вартість проєкту EXPO» в їхньому трактуванні оцінюють приблизно в €1,29 млрд, і вона охоплює майданчик виставки та низку супутніх об’єктів і комунікацій (зокрема транспортні та інженерні компоненти), а не національну інвестпрограму загалом.
Паралельно проєкт уже відбивається в бюджетній архітектурі. В ухваленому Сербією бюджеті на 2026 рік Сербський Економіст виділяє найбільшу окрему статтю капвитрат на EXPO 2027 – 47,5 млрд динарів.
Порівняння з досвідом інших виставок зазвичай показує, що прямі доходи рідко компенсують загальний рахунок, а ключовим стає «спадщина» – інфраструктура, турпотоки, ділові зв’язки та повторне використання об’єктів. Так, World Expo 2010 у Шанхаї зібрало близько 73 млн відвідувачів, а Expo 2015 у Мілані – близько 21,5 млн, тоді як Expo 2020 Dubai відзвітувала про 24,1 млн візитів. Для Белграда, як спеціалізованої виставки, очікувані масштаби нижчі: на офіційному ресурсі EXPO 2027 йдеться про очікування «понад 4 млн» відвідувачів.
У сербському кейсі ключове питання – наскільки ефективно будуть «приземлені» витрати в довгострокову економіку: завантаження нової виставкової інфраструктури після серпня 2027 року, вплив на туризм і міський розвиток, а також здатність утримати бюджетні ризики й уникнути недовикористання об’єктів.
https://t.me/relocationrs/2142
Як повідомляє Сербський Економіст, у столиці Сербії з 30 січня по 6 лютого 2026 року відбудеться перший Belgrade Film Festival (Beograd Film Festival, BFF), який організатори позиціонують як новий майданчик для показу помітних світових прем’єр і фестивального кіно. Основним майданчиком стане кінотеатр mts Dvorana в центрі Белграда.
Фестиваль відкриється спеціальним показом нового фільму Джима Джармуша Father Mother Sister Brother, а в програмі заявлені й інші резонансні роботи – зокрема, «Amrum» Фатіха Акіна і «Stranac» («Сторонній») Франсуа Озона, які будуть представлені белградській публіці в рамках BFF.
Концепція фестивалю – поєднати в одній програмі авторське кіно, фестивальні хіти та нові роботи майстрів, зробивши Белград однією з точок європейського фестивального календаря.
Згідно з опублікованою інформацією, покази фестивальних фільмів в mts Dvorana проходять у звичайному кіноформаті – з продажем квитків через касу кінотеатру та онлайн-сервіси (в тому числі eFinity).
https://t.me/relocationrs/2010
