Українські борошномели та виробники круп стали освоювати й закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту, 2023 року вони можуть поставити на зовнішні ринки 150 тис. тонн борошна, повідомив голова правління об’єднання “Укрхарчопром”, директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“У календарному 2021 році ми експортували 102 тис. т борошна, у 2022 році активний експорт розпочався з вересня і сягнув 80 тис. тонн. За п’ять місяців цього року вже експортовано 74 тис. тонн. З такою динамікою ми бачимо можливість до кінця року експортувати 150 тис. тонн борошна”, – сказав він під час дискусії про перспективи експорту під час війни, яку провів Інститут економічних досліджень і політичних консультацій.
За його інформацією, війна внесла суттєві зміни в експорт борошномельно-круп’яної продукції та висівок. Раніше ця продукція вивозилася морем з основних баз відвантаження в Херсоні, Миколаєві, Одесі. Традиційними імпортерами українського борошна і круп були ОАЕ, Палестина, Сомалі, Ізраїль, висівок – Туреччина, куди їх прямувало 95% морським шляхом.
Війна внесла суттєві корективи в географію збуту цієї продукції, і сьогодні найбільшими імпортерами українського борошна є Молдова, Польща, Палестина, Румунія, Хорватія і Туреччина, розповів Рибчинський.
До країн ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Німеччини, Іспанії, Португалії, активно експортуються крупи. За минулий рік на зовнішні ринки було поставлено 68 тис. тонн круп, за п’ять місяців 2023-го – 38 тис. тонн.
Водночас Рибчинський наголосив на зміні способів відправки борошна і круп на експорт.
“Ми не користуємося “Чорноморською зерновою ініціативою” і Дунайськими портами. Там оренда одного зернового складу на відстані від причальної стінки в 5-10 км може коштувати $100 тис. на місяць. Тому логістика, пов’язана з роботою на Дунаї, з’їдає всі можливі заробітки”, – сказав експерт і додав, що основний експорт борошна і круп здійснюється автомобільним транспортом і тільки 15% залізницею.
За словами керівника галузевої асоціації, під час перетину західних кордонів експортери сьогодні відчувають проблеми. Незважаючи на електронну чергу, автомобілі з продукцією стоять у чергах по 2-3 тижні.
“Це призвело до втрати істотних контрактів із польськими та румунськими торговельними мережами, куди українські постачальники не змогли забезпечити своєчасну поставку продукції. Нині українським борошномелам доводиться працювати переважно з промисловими переробниками”, – пояснив Рибчинський.
Водночас він зазначив, що на українському ринку вже з’явилися польські макаронні вироби, вироблені з українського борошна.
Філії АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) працюють на повну потужність в умовах воєнного стану, держкорпорація знімає з консервації непрацюючі млини, щоб переробити 7 тис. тонн пшеничного борошна та 450 тонн житнього борошна для забезпечення продовольчої безпеки країни, повідомляється на сайті організації.
“В умовах воєнного стану на максимальну потужність працюють більшість філій корпорації. Більше того, запущені млини, які понад 13 років перебували в стані консервації. Станом на 3 березня 2022 року на філіях планується переробити 7 тис. тонн пшеничного борошна першого та вищого сортів і 450 тонн житнього борошна”, – зазначено у повідомленні.
ДПЗКУ уточнила, що всі підприємства корпорації працюють на повну потужність із максимальним дотриманням заходів безпеки. При цьому потужностей ДПЗКУ вистачить для забезпечення продовольчої безпеки України.
Як повідомлялося, станом на 28 лютого держкорпорація отримала замовлення від керівників обласних державних адміністрацій на переробку зерна пшениці обсягом 4,1 тис. тонн.
ДПЗКУ створено урядом України у серпні 2010 року. До її складу входить розгалужена мережа філій: лінійні та портові елеватори, млини, комбікормові та круп’яний заводи. Сумарно 53 підрозділи-філії корпорації можуть зберігати 3,7 млн тонн зернових, зокрема майже 2,5 млн тонн на рік сумарних потужностей із перевалки зернових вантажів на експорт в Одеському та Миколаївському портах.
