Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

На будівництво Подільського мостового переходу спрямували 256,4 млн грн

Київська міська рада затвердила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки, спрямувавши залишок невикористаної субвенції з державного бюджету в розмірі 256,4 млн грн на будівництво Подільського мостового переходу через Дніпро.

Як повідомила пресслужба Київради, відповідне рішення на засіданні 9 лютого підтримали 75 депутатів.

Згідно з повідомленням, невикористані кошти субвенції призначалися на утримання та розвиток автомобільних доріг.

Крім того, 23,1 млн грн невикористаної субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій спрямовано на капітальне будівництво та ремонт інфраструктурних об’єктів столиці, зокрема 5,4 млн грн – на реконструкцію стадіону спеціальної школи №10.

Також 17,7 млн грн спрямовано на капремонти: 5,2 млн на сквер біля театру ім. Івана Франка, 6,9 млн грн і 3,7 млн грн – на ремонт двох дитсадків і школи в Дарницькому районі, 1,9 млн грн – на ремонт школи в Солом’янському районі столиці.

, ,

Будівництво кампусу будівельних технологій ірландської Kingspan у Львівській області заплановано на 2024 рік

Старт будівництва кампусу будівельних технологій ірландського виробника теплоізоляційних енергоефективних технологій Kingspan заплановано на 2024 рік, компанія вже почала підшукувати ділянку у Львівській області через її близькість до кордону, повідомляють у прес-релізі UkraineInvest у четвер.

Згідно з ним, кампус включатиме шість виробничих зон, включно з виробництвом ізоляційних матеріалів і рішень для централізованого опалення. Кампус вироблятиме будівельну продукцію з високою доданою вартістю. Проєкт передбачає створення “зеленого” виробництва з низьким вмістом вуглекислого газу.

Як повідомлялося, Kingspan інвестує в будівництво понад EUR200 млн. Будівництво займе близько п’яти років. Реалізація проєкту дасть змогу створити 600-800 нових робочих місць.

Компанія Kingspan створена 1965 року в Ірландії, спеціалізується на виробництві будівельних рішень для огороджувальних конструкцій (покрівля, стіни, фасади), а також захисних стін, холодильних дверей, високотехнологічної твердої уретану і твердої фенольної теплоізоляції для покрівель, стін, підлог і трубопроводів. Оперує 200 виробничими потужностями по всьому світу. В Україну компанія прийшла 2005 року.

У квітні 2022 року Kingspan повідомила про завершення виходу з російського бізнесу. На РФ припадало менше 1% глобальних операцій компанії. Вона також пожертвувала $750 тис. UNICEF для створення п’яти центрів Blue Dot для допомоги біженцям на українському кордоні.

UkraineInvest – Офіс із залучення та підтримки інвестицій при Кабінеті міністрів України, надає організаційно-консультативну підтримку інвесторам для підготовки реалізації проектів.

Будівництво пішохідного мосту на Оболонський острів продовжиться – мер Кличко

У Києві продовжиться будівництво пішохідного мосту з Оболонської набережної на Оболонський острів, що здійснюється з 2020 року коштом меценатських коштів і для якого не використовуються гроші з міського бюджету, повідомив мер Києва Віталій Кличко.

“Київ отримав кошти на продовження будівництва від метрополії Великого Парижа. Це цільові кошти, які іноземні партнери виділили нам на зведення саме цього об’єкта”, – написав Кличко в Телеграм-каналі у вівторок.

За його словами, на початок 2023 року вже встановили три опори мосту і розпочали встановлення четвертої, закупили матеріали.
“За кошти, надані метрополією Великого Парижа, завершать установку четвертої опори моста, закуплять і встановлять допоміжні та частково прогонові конструкції, придбають металоконструкції”, – зазначив мер Києва.

Він уточнив, що за проєктом міст спиратиметься на чотири опори, дві з яких розташовані в протоці. Ширина пішохідного об’єкта буде 4 м, довжина – 164 м.
“Міст буде комфортним для пересування маломобільних груп населення. Проходу маломірних суден у затоку Оболонь об’єкт не заважатиме. Оболонський острів облаштуємо як сучасну зону відпочинку для киян зі збереженням флори і фауни”, – підсумував Кличко.

, ,

KMZ закачує будівництво першої черги експортного зернового терміналу для Alebor Group

KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) наприкінці 2022 року виготовив і поставив обладнання, необхідне для закінчення будівництва “сухого” порту групи компаній Alebor Group, розташованого на території Глибоцької громади (Чернівецька обл.) неподалік від кордону з Румунією.

Як повідомляється на Facebook-сторінці машинобудівної компанії, KMZ закачує будівництво першої черги експортного зернового терміналу місткістю 30 тисяч тонн і продуктивністю перевантаження 300 тонн/год.

Загалом Alebor Group планує на 2023-2024 рр. кілька черг будівництва терміналу. У довгостроковій перспективі проєкт “Вадул-Сірецький термінал” перевантажуватиме українську сільгосппродукцію у вагони вузької європейської залізничної колії для подальшого відправлення до румунського порту Констанци, у такий спосіб у експортерів з’явиться альтернатива морським портам України.

Як повідомлялося, голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк у серпні 2022 року написав, що об’єкт буде оснащено силосами місткістю до 200 тис. тонн і продуктивністю перевалки до 3 млн тонн/рік.

За його даними, перша черга проєкту вартістю $20 млн, яку завершать у січні 2023 року, дасть змогу зберігати до 60 тис. тонн сільгоспкультур і щорічно перевалювати в Румунію до 1,2 млн тонн зерна.

Ванзуряк зазначив, що загальна вартість будівництва об’єкта становитиме $40 млн.

Alebor Group у липні-2022 заявила про купівлю земділянки для будівництва терміналу з перевалки сільгоспкультур із широкої української залізничної колії на вузьку європейську, а також елеватора загальною ємністю 60 тис. га.

Alebor Group створена 2014 року. Її засновником є підприємець Олексій Кустов.

До складу групи, крім Воронівського ХПП, входить Христинівське ХПП (Черкаська обл.) і ХПП “Чесне” (Одеська обл.), а також автотранспортні компанії “Болеко” (Черкаська обл.), “Автоєра” (Одеська обл.) і торговий підрозділ. Загальний автопарк компаній налічує 210 зерновозів.

До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну група компаній мала потужності з експорту 1,2 млн тонн зернових та олійних культур на рік. Загальна потужність трьох елеваторів становить 315 тис. тонн одночасного зберігання.

KMZ Industries випускає силоси на плоскій основі, конусному днищі, силоси для зберігання борошна, шахтні зерносушарки Brice-Baker (британської розробки) і ДСП (української розробки), транспортне устаткування (норії, ланцюгові, стрічкові та гвинтові конвеєри), сепаратори для очищення зерна, монтує й автоматизує елеваторне устаткування та технологічні процеси на зерносховищах.

У 2020 році завод збільшив виручку на 35% до 2019 року, до 395,26 млн грн і отримав 5,05 млн грн чистого прибутку проти збитку 25,37 млн грн. У 2021 році планував збільшити обсяг виробництва на 30-50%.

Станом на четвертий квартал 2021 року Dragon Capital Investments Limited (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якої є Томаш Фіала, володіє 80% акцій АТ “КМЗ”, ТОВ “Варіант Агро Буд” – 20%.

, , , , ,

Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України

Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України

Джерело: open4business.Com.Ua та experts. News

Аналіз ринку металобудівництва в Україні від компанії Rauta

До кінця поточного року ціни на метал і вартість логістики істотно знизилися, що має сприяти попиту

Військова агресія РФ проти України суттєво вплинула на всю економіку і сферу будівництва зокрема. Однак уже після кількох місяців війни частина замовників повернулися до будівництва комерційних об’єктів, які були заморожені на початку повномасштабної війни або пошкоджені внаслідок бойових дій.

Поточна ситуація

Rauta є провідним постачальником сучасних рішень для швидкомонтованих будівель – сендвіч-панелей, металевих вентильованих фасадів, сталевих каркасів, несучих профілів тощо. Компанія пропонує послуги з проєктування, монтажу несучих і огороджувальних конструкцій, а також генерального підряду на об’єктах будь-якої складності. Основним напрямком бізнесу компанії є імпорт продукції Ruukki для об’єктів комерційного будівництва. Ми використовуємо виробничі потужності, розташовані в Польщі, Естонії та Україні.

Після початку активної фази війни через значне зменшення попиту на нашу продукцію бізнес компанії суттєво переорієнтувався. До нас почали звертатися клієнти із запитами на відновлення будівель, зруйнованих під час бойових дій. Маючи глибоке розуміння технологій і принципів реконструкції, ми почали активно займатися відновленням будівель і виділили це в окремий напрямок бізнесу. Якщо до 24 лютого компанія займалася відновленням тільки однієї будівлі в Києві, то до кінця 2022 року ми реалізували 7 проєктів у трьох містах України, а початок реконструкції ще кількох об’єктів уже заплановано на 2023 рік.

Зростання на тлі падіння ринку

2021 року на ринку склалася ситуація, коли попит на продукцію Ruukki значно перевищував можливості виробництва, і заводи не встигали виконувати всі замовлення. Починаючи з 24 лютого кількість замовлень для нових проєктів будівництва різко скоротилася, а основні поставки здійснювалися на об’єкти, які почали зводити ще минулого року. На щастя, майже всі наші замовники сендвіч-панелей продовжили будівництво об’єктів. Серед них – низькотемпературний склад і бізнес-центр у Києві, молочно-товарна ферма та молокозавод у Тернопільській області. Тож у 2022 році Rauta має зниження обсягів продажів продукції на 40% порівняно з попереднім роком, що на тлі падіння ринку сендвіч-панелей на понад 70% є відносно хорошим показником. Водночас завдяки зростанню напряму будівельно-монтажних і генпідрядних послуг загальний дохід компанії збільшився на 7% порівняно з 2021 роком.

Цінові хвилі

Продукція Ruukki виробляється тільки з європейського прокату, ціна якого зросла до пікових показників у серпні 2021 року, а на початку 2022 року знизилася вдвічі. При цьому в собівартості панелей оцинкований прокат з полімерним покриттям становить близько 25%.

Водночас, враховуючи істотне подорожчання транспортних послуг і зростання курсу євро, ціна імпортних сендвіч-панелей за рік зросла на 50% у гривневому еквіваленті. Проте зараз на ринку спостерігається тенденція до значного зниження вартості перевезень, а також інерційне зменшення світових цін на сталь, що в найближчій перспективі може призвести до зниження цін на сендвіч-панелі на 15-20%.

Основним способом доставки на ринку металобудівництва є автомобільний транспорт. У 2021 році вартість доставки вантажівкою з Польщі до Києва становила близько 65 тис. грн. Навесні 2022 року доставка з Польщі через подорожчання пального й обмежену пропозицію транспорту подорожчала вдвічі, а в грудні 2022-го повернулася на довоєнний рівень.

У 2021 році пікова вартість несучих металоконструкцій сягала майже 70 тис. грн за тонну, переважно через високу вартість прокату. Станом на кінець 2022 року через зниження ціни на метал майже вдвічі вартість металоконструкцій знизилася приблизно на 23% – до 54 тис. грн за тонну.

Можливості відновлення

Навесні 2022 року, коли компанія мала менше навантаження за основними проєктами, ми розробили технологію зведення безкаркасних будинків із сендвіч-панелей, що може бути використана для надшвидкого будівництва житлових будинків і котеджних містечок. Для демонстрації переваг цієї технології плануємо встановити два демонстраційних безкаркасних будинки поблизу Києва. Для цього в Польщі вже виготовили домокомплекти для будинків площею 20 і 40 кв. м, і навесні планується їх монтаж. Зараз ми бачимо інтерес до цієї технології з боку інституційних фондів, а також приватних інвесторів у сегменті котеджної забудови, який стрімко зростатиме після перемоги України.

Ще однією нашою інновацією стала розробка технології зведення багатоповерхових будівель з використанням сендвіч-панелей як зовнішніх стін, яка дає змогу забудовнику отримати до 5% додаткової площі.

Загалом можна зазначити, що технології швидкого будівництва із застосуванням сталевих рішень мають велику перспективу під час відновлення комерційної нерухомості – там, де інвестор розуміє: що раніше бізнес відбудується, то швидше він почне приносити дохід.

, , , , ,