Як повідомляє Сербський Економіст, Президент Чорногорії Яків Мілатович заявив про необхідність перегляду міграційної політики країни, наголосивши, що наплив іноземців зробив житло та оренду недоступними для громадян Чорногорії. За його словами, ринок нерухомості зазнає перевантаження, а молоді чорногорці позбавляються можливості орендувати житло і поєднувати навчання з роботою, повідомляє телеканал Adria TV.
“Через велику кількість іноземців квадратний метр житла став розкішшю, оренда зросла в рази, а молоді люди, які могли б працювати, зокрема й під час навчання, залишилися без можливості заробляти для себе і своїх сімей. Настав час змінити підхід: спочатку робочі місця і квартири для наших громадян, а потім відкриті двері для іноземців”, – сказав Мілатович.
Він наголосив, що міграційна політика має бути «відповідальною і справедливою», а пріоритетом – забезпечення житлом і роботою місцевих жителів і створення умов для повернення тих, хто виїхав за кордон.
Після 2022 року Чорногорія зіткнулася з помітним зростанням кількості іноземців, що різко збільшило ціни на житло та оренду. Особливо це відчули Подгориця, Будва і приморські регіони.
У разі посилення правил перебування та оренди іноземці, які проживають у Чорногорії, найімовірніше шукатимуть альтернативні варіанти в сусідніх країнах:
– Сербія – найімовірніший напрямок. Країну відрізняє м’яке міграційне законодавство, близькість, спільний мовний простір і розвинена інфраструктура для іноземців. Белград, Нові-Сад і Ніш уже стали центрами тяжіння мігрантів, особливо з Росії, України та країн СНД.
– Боснія і Герцеговина – також приваблива для переїзду через низькі ціни на житло, хоча набагато менш розвинена в плані інфраструктури та ринку праці.
– Хорватія – як країна ЄС залишається опцією, але високі ціни на нерухомість і візові обмеження роблять її менш доступною.
Таким чином, найбільш реальним «бенефіціаром» можливого посилення міграційної політики в Чорногорії стане саме Сербія, де вже сформувалися великі мігрантські спільноти і де влада зацікавлена в залученні іноземців для стимулювання економіки.
За підсумками перепису 2023 року, у Чорногорії налічувалося 122 744 іммігранти, тобто люди, які жили поза країною щонайменше рік і пізніше повернулися або переселилися.
З них 35,3 % – громадяни іноземних держав (≈ 43 268 осіб).
Серед країн походження іммігрантів:
– Сербія – 45 000 осіб;
– Росія – 15 000 осіб;
– Німеччина – 7 000 осіб;
– Україна – 3 000 осіб.
У муніципалітеті Будва 2023 року серед жителів були 14 % росіян і 4 % українців.
https://t.me/relocationrs/1469
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії виявлено тіло громадянина України Олексія Полякова, який зник 12 вересня. За неофіційною інформацією, його було знайдено неподалік від його автомобіля в районі монастиря Прасквіца.
Поліція та офіційні органи влади поки що не надали детальних коментарів.
Поліція повідомила, що неподалік від монастиря було знайдено бездиханне тіло чоловіка, імовірно – Полякова.
Мати зниклого, Олена Полякова, звернулася до міністра внутрішніх справ Чорногорії Даніеля Шарановича і керівника поліції з проханням задіяти максимум ресурсів для розслідування. Вона також заявила, що з банківського рахунку сина було знято $26 000 незабаром після зникнення.
За повідомленнями ЗМІ, попередня версія слідства розглядає можливість злочину, але офіційних підтверджень поки немає.
ВВП та економічне зростання
Величина ВВП
Інфляція
Безробіття
Додаткові макроіндикатори
У Сербії 5 вересня стався землетрус, поштовхи відчувалися і в Чорногорії. За даними Сектора сейсмології чорногорського гідрометинституту (ZHMS), сигнал зареєстрований о 14:43 за місцевим часом, епіцентр — приблизно 15 км на схід від Сениці (район Голія), орієнтовна магнітуда — 3,7 за шкалою Ріхтера, глибина вогнища — близько 7 км. Відомство зазначає, що такий поштовх «міг спричинити лише незначні матеріальні пошкодження в епіцентральній зоні».
Сербська служба сейсмології уточнила параметри: за її оцінкою, землетрус магнітудою 4,2 стався в районі Голії, приблизно за 20 км на схід від Сениці, з розрахунковою інтенсивністю до VI балів за шкалою MSK-64 в епіцентрі.
Про серйозні руйнування або постраждалих на момент публікації не повідомлялося; повідомлення про відчутність поштовхів надходили з прикордонних районів Чорногорії.
У першому кварталі 2025 року іноземці придбали в Чорногорії нерухомості на €113,5 млн (-21% рік до року), при цьому найбільшими покупцями стали громадяни і компанії з Сербії, Туреччини та США, випливає з даних Центрального банку Чорногорії (CBCG), опублікованих виданням Vijesti.
Громадяни України опинилися на 11-му місці разом з покупцями з Польщі та Чехії.
Рейтинг країн за обсягом покупок, Q1’2025
За межами першої десятки на 11-му місці йдуть Україна, Польща і Чехія (по €2,3 млн кожна), а також Боснія і Герцеговина (€1,9 млн), Канада і Франція (по €1,4 млн). Географія угод охоплює покупців «з п’яти континентів», зазначає джерело.
За даними CBCG, у січні-березні 2025 року загальний приплив ПІІ в Чорногорію склав €211 млн, з яких 54% припали на покупки нерухомості. Інші форми ПІІ (вкладення в компанії/банки, внутрішньогрупові позики) скорочувалися. Монстат фіксує стійке зростання цін на новобудови: середня ціна перевищила €2 000/м²; найдорожчим залишається приморський регіон.
Рейтинг складений за вартістю укладених угод в Q1’2025 на основі офіційної статистики Центрального банку Чорногорії (CBCG) в публікації Vijesti; коло країн і суми наведені в євро. Остаточні річні підсумки зазвичай публікуються CBCG в зведених звітах.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1340
У Чорногорії група співробітників компанії Željeznička infrastruktura Crne Gore (ŽICG) — понад 80 чергових на станціях і диспетчерів — оголосила про припинення роботи, що призвело до зупинки руху декількох поїздів на вузлових станціях Подгориця, Бар і Бієло-Поле, повідомляє телеграм-канал Сербський Економіст.
За даними видання, вже зупинено поїзд, що прямував з Белграда до Бара, а поїзд з Бієло-Поле не продовжив маршрут; частину пасажирів доставляють до пунктів призначення автобусами.
Представник групи працівників Андрій Калуджерович заявив, що зупинка пов’язана з вимогою до керівництва ŽICG розпочати переговори про підвищення заробітної плати та вирівнювання коефіцієнтів оплати праці з іншими залізничними підприємствами країни.
За його словами, трудові дії триватимуть, поки менеджмент не запросить представників працівників до столу переговорів за участю двох репрезентативних профспілок, Міністерства транспорту та голови ради директорів компанії.
Джерело: Сербський економіст.
