Ринок нерухомості Болгарії продовжив різке охолодження: у третьому кварталі 2026 року в країні було зареєстровано 45 312 угод, що стало найнижчим показником щонайменше з 2005 року, з якого доступні порівнянні дані Агентства з реєстрації Болгарії.
Порівняно з липнем–вереснем 2025 року, коли було зареєстровано 58 184 угоди, обсяг ринку скоротився на 22,1%. Вперше з 2010 року кількість угод у третьому кварталі опустилася нижче 50 тис.
Зниження охопило майже всю країну. Зростання кількості угод зафіксовано лише в шести з 113 міст, включених до статистики. Серед них — Благоєвград, де продажі зросли на 19,8 %, та Гоце-Делчев із зростанням на 11,2 %.
У Софії в третьому кварталі було зареєстровано 7 282 угоди, що на 21,2% менше, ніж роком раніше. У Бургаській області показник знизився на 14,3% — до 2 047 угод. Обидва ринки фактично повернулися до рівнів 2023 року.
У Пловдівській області кількість угод скоротилася на 23,9% — до 3 356, що стало мінімальним рівнем з 2013 року. У Варні падіння склало 26,3%, а кількість угод вперше з 2015 року опустилася нижче 3 тис.
Ще сильніше зниження зафіксовано на низці курортних та регіональних ринків. У Несебрі, де враховуються також угоди в Сонячному Березі, їхня кількість скоротилася на 37%. У Разлозі, до якого входить ринок Банско, падіння склало 30,4%, у Смоляні — 30,7%, у Чепеларі — майже 40%.
За січень-вересень 2026 року в Болгарії було зареєстровано 129 431 угоду, що майже на 19% менше, ніж роком раніше. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року було укладено 159 338 угод, у 2024 році — 152 316, а у 2023 році — 153 109.
При цьому падіння кількості угод поки що не супроводжується зниженням цін. За даними Національного статистичного інституту Болгарії, у другому кварталі 2026 року ціни на житло зросли на 15,5% у річному вимірі та на 4,5% порівняно з першим кварталом. Болгарія посіла друге місце в ЄС за темпами річного зростання цін на житло.
Таким чином, на ринку складається незвичайна ситуація: кількість угод різко скорочується, але ціни продовжують зростати. Це може свідчити про зменшення пропозиції якісних об’єктів, високу частку покупців із власними коштами, а також інерцію цін після значного зростання останніх років.
Офіційне першоджерело: Агентство з реєстрації Болгарії — статистика Майнового реєстру.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у серпні 2026 року зросли на 25,4% порівняно з серпнем-2025, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у серпні-2026 до серпня-2025 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 21,5% (на 1,3% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 26,4% (2%), інженерному – на 26,1% (1,6%).
У січні-серпні поточного року до аналогічного періоду минулого ціни на БМР виросли на 18%, зокрема, у житловому секторі – на 15,5%, нежитловому – 18,7%, інженерному – 18,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на БМР виросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Ринок нерухомості Болгарії продовжив різке охолодження: у третьому кварталі 2026 року в країні було зареєстровано 45 312 угод, що стало найнижчим показником щонайменше з 2005 року, з якого доступні порівнянні дані Агентства з реєстрації Болгарії.
Порівняно з липнем–вереснем 2025 року, коли було зареєстровано 58 184 угоди, обсяг ринку скоротився на 22,1%. Вперше з 2010 року кількість угод у третьому кварталі опустилася нижче 50 тис.
Зниження охопило майже всю країну. Зростання кількості угод зафіксовано лише в шести з 113 міст, включених до статистики. Серед них — Благоєвград, де продажі зросли на 19,8 %, та Гоце-Делчев із зростанням на 11,2 %.
У Софії в третьому кварталі було зареєстровано 7 282 угоди, що на 21,2% менше, ніж роком раніше. У Бургаській області показник знизився на 14,3% — до 2 047 угод. Обидва ринки фактично повернулися до рівнів 2023 року.
Ще сильніше зниження зафіксовано на низці курортних та регіональних ринків. У Несебрі, де враховуються також угоди в Сонячному Березі, їхня кількість скоротилася на 37%. У Разлозі, до якого входить ринок Банско, падіння склало 30,4%, у Смоляні — 30,7%, у Чепеларі — майже 40%.
За січень-вересень 2026 року в Болгарії було зареєстровано 129 431 угоду, що майже на 19% менше, ніж роком раніше. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року було укладено 159 338 угод, у 2024 році — 152 316, а у 2023 році — 153 109.
При цьому падіння кількості угод поки що не супроводжується зниженням цін. За даними Національного статистичного інституту Болгарії, у другому кварталі 2026 року ціни на житло зросли на 15,5% у річному вимірі та на 4,5% порівняно з першим кварталом. Болгарія посіла друге місце в ЄС за темпами річного зростання цін на житло. Таким чином, на ринку складається незвичайна ситуація: кількість угод різко скорочується, але ціни продовжують зростати. Це може вказувати на зменшення пропозиції якісних об’єктів, високу частку покупців із власними коштами, а також інерцію цін після значного зростання останніх років.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про розпуск парламенту та проведення дострокових парламентських виборів 29 листопада 2026 року після того, як роздроблений парламент заблокував низку ключових ініціатив уряду, зокрема заходи щодо боротьби з житловою кризою.
5 жовтня Санчес заявив про скликання позачергового засідання уряду для запуску процедури розпуску парламенту. Дострокове голосування відбудеться майже на рік раніше від передбаченого терміну.
Рішення було ухвалено після чергового загострення житлової кризи в Іспанії. Минулого тижня парламент відхилив запропоновані урядом заходи у сфері житла, а 3 жовтня десятки тисяч людей вийшли на акції протесту приблизно в 50 містах країни.
Лише в Мадриді, за даними Reuters, у демонстрації взяли участь близько 70 тис. осіб. Протестувальники вимагали жорсткіших заходів проти зростання вартості оренди, виселень та дефіциту доступного житла. Акції відбулися також у Валенсії та інших великих містах.
Житлова проблема в Іспанії в останні роки загострилася на тлі швидкого зростання цін, недостатньої пропозиції нового житла та високої вартості оренди у найбільших містах і туристичних регіонах.
За останніми даними Eurostat, опублікованими 1 жовтня 2026 року, ціни на житлову нерухомість в Іспанії у другому кварталі зросли на 12,1% порівняно з другим кварталом 2025 року. Для порівняння: у середньому по Європейському Союзу житло за цей період подорожчало на 4,7%, а в єврозоні — на 4%. Таким чином, темпи зростання цін в Іспанії більш ніж удвічі перевищують середньоєвропейські.
Причому подорожчання триває й у квартальному вимірі: у другому кварталі ціни в Іспанії зросли ще на 3,4% порівняно з першим кварталом 2026 року. У першому кварталі річне зростання становило 12,8%.
Високі темпи зберігаються й на вторинному ринку. Згідно з опублікованими на початку жовтня індексами найбільших іспанських порталів нерухомості, середня вартість вторинного житла в третьому кварталі продовжила зростати двозначними темпами. За даними Idealista, ціни зросли на 11,8% за рік — до 2,93 тис. євро за кв. м, тоді як Fotocasa оцінює річне зростання в 13,8%, а середню вартість — приблизно в 3,14 тис. євро за кв. м.
При цьому ситуація ускладнюється умовами кредитування. Банк Іспанії в липні повідомляв, що у другому кварталі 2026 року банки посилили умови видачі кредитів, а попит населення на іпотечні позики знизився. Банки також очікували подальшого посилення кредитних умов у третьому кварталі.
Таким чином, житлове питання перетворилося з переважно соціальної та економічної проблеми на один із центральних чинників іспанського політичного порядку денного. Швидке подорожчання нерухомості, дефіцит доступної пропозиції, ситуація на ринку оренди та масові протести посилили тиск на уряд у той момент, коли кабінет Санчеса й без того мав труднощі з ухваленням законопроектів у парламенті.
Дострокові парламентські вибори в Іспанії призначені на 29 листопада 2026 року.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, ціни на житлову нерухомість у Європейському Союзі у другому кварталі 2026 року зросли на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а в єврозоні — на 4,0%, свідчать опубліковані 1 жовтня дані Eurostat.
Порівняно з першим кварталом поточного року житло в ЄС подорожчало ще на 1,2%, у єврозоні — на 1,1%.
Зростання цін за рік зафіксовано в 23 країнах ЄС, щодо яких є дані. Зниження відбулося лише в трьох: Фінляндії — на 2,7%, Люксембурзі — на 2,2% та Франції — на 0,8%.
Лідером ЄС за темпами подорожчання житла стала Португалія, де ціни за рік зросли на 16,5%. На другому місці — Болгарія зі зростанням на 15,5%, на третьому — Литва з 14,3%.
Високі темпи також зберігаються у Словаччині, де житло подорожчало на 13,6%, Хорватії — на 12,7%, Іспанії та Румунії — на 12,1% у кожній.
У Латвії зростання склало 11,4%, Угорщині — 10,2%, Данії — 9,4%, Словенії — 9,1%, Чехії — 8,6%, на Кіпрі — 7,9%.
Більш помірне зростання цін спостерігалося на Мальті — на 6,9%, у Польщі — на 6,3%, Ірландії — на 6 %, Естонії — на 5,8 %, Австрії — на 5,1 %, Швеції — на 4,8 %, Нідерландах — на 4,3 % та Італії — на 4 %.
Одні з найнижчих позитивних показників зафіксовано в Бельгії — 2,1% та Німеччині — лише 0,6%.
Якщо порівнювати з вартістю житла у першому кварталі 2026 року, найшвидше ціни зросли в Литві — на 5%, Болгарії — на 4,5% та Румунії — на 4,4%. Квартальне зниження відбулося лише в Угорщині — на 1,4% та Франції — на 0,8%.
Eurostat розраховує індекс цін на житло (House Price Index) на основі вартості житлової нерухомості, що купується домогосподарствами, включаючи як новобудови, так і існуюче житло.
Виробництва картоплі в Україні у 2026 році очікується на рівні близько 12,5 млн тонн, чого буде достатньо для забезпечення внутрішніх продовольчих потреб, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на міністра Тараса Висоцького.
“Очікується, що цього року виробництво картоплі становитиме близько 12,5 млн тонн. Наявного обсягу більш ніж достатньо для внутрішнього ринку. Населення споживає максимум 2-2,5 млн тонн на рік. Решта врожаю традиційно використовується як насіння та на корми в тваринництві”, – зазначив Висоцький.
За його словами Висоцького, як товарну культуру картоплю в Україні вирощують близько 400 спеціалізованих підприємств на загальній площі близько 60 тис. гектарів. Значну частину врожаю традиційно вирощують у домогосподарствах для власного споживання.
А за даними Держстату, середня ціна реалізації картоплі наразі становить близько 14 грн за кілограм. За останній тиждень вона знизилася на 5%, а за місяць – на 15%, подекуди закупівельні ціни впали до 12 грн за кілограм.
Остаточні підсумки виробництва картоплі можна буде підбити після завершення збиральної кампанії, зазначили в міністерстві.
