Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про розпуск парламенту та проведення дострокових парламентських виборів 29 листопада 2026 року після того, як роздроблений парламент заблокував низку ключових ініціатив уряду, зокрема заходи щодо боротьби з житловою кризою.
5 жовтня Санчес заявив про скликання позачергового засідання уряду для запуску процедури розпуску парламенту. Дострокове голосування відбудеться майже на рік раніше від передбаченого терміну.
Рішення було ухвалено після чергового загострення житлової кризи в Іспанії. Минулого тижня парламент відхилив запропоновані урядом заходи у сфері житла, а 3 жовтня десятки тисяч людей вийшли на акції протесту приблизно в 50 містах країни.
Лише в Мадриді, за даними Reuters, у демонстрації взяли участь близько 70 тис. осіб. Протестувальники вимагали жорсткіших заходів проти зростання вартості оренди, виселень та дефіциту доступного житла. Акції відбулися також у Валенсії та інших великих містах.
Житлова проблема в Іспанії в останні роки загострилася на тлі швидкого зростання цін, недостатньої пропозиції нового житла та високої вартості оренди у найбільших містах і туристичних регіонах.
За останніми даними Eurostat, опублікованими 1 жовтня 2026 року, ціни на житлову нерухомість в Іспанії у другому кварталі зросли на 12,1% порівняно з другим кварталом 2025 року. Для порівняння: у середньому по Європейському Союзу житло за цей період подорожчало на 4,7%, а в єврозоні — на 4%. Таким чином, темпи зростання цін в Іспанії більш ніж удвічі перевищують середньоєвропейські.
Причому подорожчання триває й у квартальному вимірі: у другому кварталі ціни в Іспанії зросли ще на 3,4% порівняно з першим кварталом 2026 року. У першому кварталі річне зростання становило 12,8%.
Високі темпи зберігаються й на вторинному ринку. Згідно з опублікованими на початку жовтня індексами найбільших іспанських порталів нерухомості, середня вартість вторинного житла в третьому кварталі продовжила зростати двозначними темпами. За даними Idealista, ціни зросли на 11,8% за рік — до 2,93 тис. євро за кв. м, тоді як Fotocasa оцінює річне зростання в 13,8%, а середню вартість — приблизно в 3,14 тис. євро за кв. м.
При цьому ситуація ускладнюється умовами кредитування. Банк Іспанії в липні повідомляв, що у другому кварталі 2026 року банки посилили умови видачі кредитів, а попит населення на іпотечні позики знизився. Банки також очікували подальшого посилення кредитних умов у третьому кварталі.
Таким чином, житлове питання перетворилося з переважно соціальної та економічної проблеми на один із центральних чинників іспанського політичного порядку денного. Швидке подорожчання нерухомості, дефіцит доступної пропозиції, ситуація на ринку оренди та масові протести посилили тиск на уряд у той момент, коли кабінет Санчеса й без того мав труднощі з ухваленням законопроектів у парламенті.
Дострокові парламентські вибори в Іспанії призначені на 29 листопада 2026 року.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, ціни на житлову нерухомість у Європейському Союзі у другому кварталі 2026 року зросли на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а в єврозоні — на 4,0%, свідчать опубліковані 1 жовтня дані Eurostat.
Порівняно з першим кварталом поточного року житло в ЄС подорожчало ще на 1,2%, у єврозоні — на 1,1%.
Зростання цін за рік зафіксовано в 23 країнах ЄС, щодо яких є дані. Зниження відбулося лише в трьох: Фінляндії — на 2,7%, Люксембурзі — на 2,2% та Франції — на 0,8%.
Лідером ЄС за темпами подорожчання житла стала Португалія, де ціни за рік зросли на 16,5%. На другому місці — Болгарія зі зростанням на 15,5%, на третьому — Литва з 14,3%.
Високі темпи також зберігаються у Словаччині, де житло подорожчало на 13,6%, Хорватії — на 12,7%, Іспанії та Румунії — на 12,1% у кожній.
У Латвії зростання склало 11,4%, Угорщині — 10,2%, Данії — 9,4%, Словенії — 9,1%, Чехії — 8,6%, на Кіпрі — 7,9%.
Більш помірне зростання цін спостерігалося на Мальті — на 6,9%, у Польщі — на 6,3%, Ірландії — на 6 %, Естонії — на 5,8 %, Австрії — на 5,1 %, Швеції — на 4,8 %, Нідерландах — на 4,3 % та Італії — на 4 %.
Одні з найнижчих позитивних показників зафіксовано в Бельгії — 2,1% та Німеччині — лише 0,6%.
Якщо порівнювати з вартістю житла у першому кварталі 2026 року, найшвидше ціни зросли в Литві — на 5%, Болгарії — на 4,5% та Румунії — на 4,4%. Квартальне зниження відбулося лише в Угорщині — на 1,4% та Франції — на 0,8%.
Eurostat розраховує індекс цін на житло (House Price Index) на основі вартості житлової нерухомості, що купується домогосподарствами, включаючи як новобудови, так і існуюче житло.
Виробництва картоплі в Україні у 2026 році очікується на рівні близько 12,5 млн тонн, чого буде достатньо для забезпечення внутрішніх продовольчих потреб, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на міністра Тараса Висоцького.
“Очікується, що цього року виробництво картоплі становитиме близько 12,5 млн тонн. Наявного обсягу більш ніж достатньо для внутрішнього ринку. Населення споживає максимум 2-2,5 млн тонн на рік. Решта врожаю традиційно використовується як насіння та на корми в тваринництві”, – зазначив Висоцький.
За його словами Висоцького, як товарну культуру картоплю в Україні вирощують близько 400 спеціалізованих підприємств на загальній площі близько 60 тис. гектарів. Значну частину врожаю традиційно вирощують у домогосподарствах для власного споживання.
А за даними Держстату, середня ціна реалізації картоплі наразі становить близько 14 грн за кілограм. За останній тиждень вона знизилася на 5%, а за місяць – на 15%, подекуди закупівельні ціни впали до 12 грн за кілограм.
Остаточні підсумки виробництва картоплі можна буде підбити після завершення збиральної кампанії, зазначили в міністерстві.
Закупівельна ціна соняшнику для внутрішньої переробки в Україні за тиждень зросла на $23 – до $483 за тонну на базисі CPT завод, ріпаку – на $5, до $485 за тонну, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За даними брокерів, зростання закупівельної ціни соняшнику стало найсильнішим рухом на українському ринку олійних. За тиждень ціна соняшнику на базисі CPT завод підвищилася на 5%. Даних про зміну експортної ціни на насіння соняшника огляд не містить.
Експортні ціни на ріпак за тиждень не змінилися. На базисі CPT порт вони становили $520 за тонну, FCA Чоп – $555 за тонну. Даних про зміну експортної ціни насіння соняшнику в огляді не наведено.
Ціни на сою за основними українськими базисами залишилися без змін. ГМО-соя коштувала $410 за тонну CPT порт, $450 FCA Чоп і $400 CPT завод, НЕ-ГМО – $430 CPT порт та $475 FCA Чоп.
Україна у серпні експортувала 147,1 тис. тонн соняшникової олії, 110 тис. тонн соняшникової макухи та 0,7 тис. тонн насіння соняшнику.
Експорт насіння ріпаку за серпень становив 292,6 тис. тонн, ріпакової олії – 95,4 тис. тонн. Насіння ріпаку забезпечило близько 75% сукупного тоннажу цих двох позицій.
За місяць Україна також експортувала 29,1 тис. тонн соєвих бобів, 36,6 тис. тонн соєвої олії та 77,2 тис. тонн соєвої макухи. На олію та макуху припало майже 80% сукупного обсягу експорту цих трьох соєвих позицій.
Перебої з постачанням зерна з Чорноморського регіону та спекотна погода, яка погіршила прогнози на врожай у низці країн, призвели до зростання світових цін на зернові культури в серпні на 2,2% порівняно з липнем. Ціни досягли максимуму з травня 2024 року, повідомляється в щомісячному огляді ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).
Згідно з документом, у серпні було зафіксовано зростання міжнародних цін на всі основні зернові культури. “Цьому сприяли високий попит, зумовлений погіршенням видів на врожай у ключових регіонах-виробниках через несприятливі погодні умови, і збереження невизначеності щодо експорту з Чорноморського регіону”, – йдеться в огляді.
Світові ціни на пшеницю в серпні порівняно з липнем зросли на 2,6%, у річному вимірі зростання становило 15%. Серед причин експерти ФАО також називають “затяжні перебої з експортом із Чорноморського регіону, зниження прогнозів щодо обсягів виробництва в деяких регіонах Європи, де встановилася спекотна і суха погода, а також ослаблення курсу долара, що підвищило конкурентоспроможність експортних поставок”.
Ціни на кукурудзу порівняно з липнем зросли на 2,5%, що було зумовлено зростанням занепокоєння щодо перспектив врожаю у деяких регіонах кукурудзяного поясу США та погіршенням прогнозів щодо обсягів виробництва в ЄС. Водночас попит з боку виробників етанолу та комбікормової галузі залишається високим.
“Побоювання щодо постачання продовольчих ресурсів після закриття Ормузької протоки надали додаткову підтримку цінам на кукурудзу”, – зазначається в огляді.
Світові ціни на сорго та ячмінь у серпні порівняно з липнем зросли відповідно на 3,9% та 2,6%, “що загалом відображає більш стабільну ситуацію на ринках фуражного зерна”, йдеться в огляді.
Ціни на рис у серпні зросли на 0,5%. “Зростання котирувань індійських сортів рису було зумовлене такими факторами, як коливання валютних курсів, закупівлі країнами Азії та Африки та очікуване скорочення поставок”, – йдеться в огляді.
Протягом найближчих двох тижнів внутрішні ціни на бензин та дизельне пальне можуть підвищитися на 4,5-5 грн за літр внаслідок цінового сплеску на світових ринках до майже квітневих максимумів, зокрема, зростання ціни на дизпальне в Лондоні вище $1400/т, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Чекаємо на підвищення внутрішніх цін. Наразі цей підйом в перерахунку означає плюс 4,5-5,0 грн на літрі бензину та ДП (наразі їхня середня вартість 80 та 91 грн/л відповідно). Це може статися протягом пару тижнів, якщо поточні котирування зафіксуються на поточних рівнях”, – написав він у Facebook у середу.
За даними експерта, 1 і 2 вересня окремі українські мережі вже додали в ціні по 1 грн/л.
“Проблем з наявністю пального немає ні у нас, ні в Європі. Тому питання виключно у ціні. Оспівані 100 грн/л поки не виходять, але знов починають проглядатися”, – зазначив Куюн.
Як повідомляла “Енергореформа”, протягом серпня ціни на пальне в Україні демонстрували як зниження, так і зростання в незначних обсягах.
За даними “А-95”, станом на 2 вересня середня роздрібна ціна в Україні на бензин А-95 складає 80,7 грн/л, ДП – 91,31 грн/л.
