Токіо посів перше місце у світі за темпами зростання цін на елітну житлову нерухомість у першому кварталі 2026 року, свідчить індекс Prime Global Cities Index компанії Knight Frank.
За 12 місяців елітне житло в японській столиці подорожчало на 44,4%. При цьому порівняно з попереднім кварталом ціни знизилися на 8,6%, що стало найслабшим квартальним результатом серед міст, що відстежуються.
Друге місце посіла Маніла, де вартість преміального житла зросла на 19,9% у річному вимірі та на 3,3% за квартал.
Дубай опинився на третій позиції з річним зростанням на 13%. Водночас за перший квартал ціни в еміраті знизилися на 0,8%.
Далі розташувалися Сеул із зростанням на 11,3%, Сінгапур — на 9,8%, Мумбаї — на 8,2%, Найробі — на 7,1%, Перт — на 6,2%, Бангалор — на 5,2% та Цюрих — на 4,8%.
Найсильнішу квартальну динаміку продемонстрував Сеул, де преміальне житло подорожчало на 5,4% за три місяці. У Сан-Франциско ціни зросли на 5%, у Манілі — на 3,3%, у Бангалорі та Маямі — на 3%.
Азіатські міста посіли п’ять із шести перших місць рейтингу, що свідчить про стабільний попит на преміальну нерухомість з боку заможних місцевих та міжнародних покупців.
Дубай залишається лідером і в більш довгостроковій перспективі. За п’ять років, з першого кварталу 2021 року до першого кварталу 2026 року, ціни на преміальне житло в еміраті зросли на 180,7%. У Токіо зростання склало 126,4%, у Манілі — 91,8%, у Сеулі — 71,5%, у Маямі — 64,4%.
Київ та інші українські міста в дослідженні не представлені.
ЖИТЛО, НЕРУХОМІСТЬ, РЕЙТИНГ, ТОКІО, ЦІНА
Медіанна вартість квартир в Україні у січні-червні 2026 року зросла на 3% – до $61 тис., Ужгород майже догнав столицю по цінам на житло, йдеться у дослідженні OLX.
За даними аналітичного центру платформи, у першому півріччі 2026 року ринок купівлі квартир в Україні демонстрував помірне зростання. Кількість оголошень збільшилася на 4%, а середня кількість відгуків на одне оголошення – на 3%, медіанна вартість квартир у доларах підвищилася на 3% і станом на червень становила $61 090.
Найбільш помітне зростання вартості однокімнатних квартир на вторинному ринку зафіксовано у Вінниці (+11%), Хмельницькому (+9%), а також Чернівцях і Запоріжжі (по +7%). Зниження цін спостерігалось у Херсоні (-13%), Рівному (-4%) та Києві (-3%).
Києву поки вдалося утримувати перше місце по ціні нерухомості ($75 040 медіанна однокімнатної), на другому місці – Ужгород ( $74 749), на третьому – Львів ($73 805). Найнижчі ціни – у Херсоні ($13 235), Запоріжжі ($15 935), Миколаєві ($20 217).
У найбільших містах України динаміка вартості однокімнатних квартир відрізнялася залежно від району. Найбільш рівномірне зростання цін спостерігалося в Одесі, де квартири подорожчали в усіх районах на 2-4%. Найдорожча пропозиція у Приморському районі ($65 449), найдоступніша – у Пересипському ($32 388).
У Харкові найбільше зростання зафіксовано в Індустріальному (+15%, до $23 678), Слобідському (+13%, до $24 363) та Основ’янському (+11%, до $34 403) районах.
У Львові більшість районів також показали зростання вартості житла, а найвідчутніше подорожчання відбулося у Залізничному (+12%, до $72 874) та Франківському (+9%, до $75 320) районах.
Водночас у Києві ціни переважно залишалися стабільними або знижувалися, найбільше – у Дніпровському районі (-10%). Найдорожчим залишається Печерський ($163 134), найдоступнішим Деснянський ($44 859)
Найбільш різноспрямованою була динаміка у Дніпрі: залежно від району зміна вартості коливалася від +17% у Соборному ($43 926) до -22% у Шевченківському районі ($31 998).
Як повідомляє Еxperts.new, після періоду відносного затишшя ціни на житло в Україні знову почали зростати, йдеться у червневому звіті про фінансову стабільність Національного банку України.
За даними НБУ, за останні півроку вартість житла зросла. На первинному ринку ціни в оголошеннях збільшилися приблизно пропорційно до девальвації гривні, оскільки в Україні ціни на нерухомість традиційно вказуються в доларах США. На вторинному ринку зростання було швидшим — на 5–10 п. п. вище за девальвацію.
Додатковим фактором стало різке підвищення собівартості будівництва через стрибок цін на паливо. Це посилило тиск на ціни в новому будівництві та обмежило можливість девелоперів утримувати вартість на колишньому рівні.
При цьому НБУ зазначає, що ціни на житло залишаються історично низькими порівняно з доходами домогосподарств. У I кварталі 2026 року співвідношення ціни житла до доходів становило 8,7х для первинного ринку та 8,6х для вторинного.
Інша ситуація спостерігається на ринку оренди. Через зимові атаки на енергетичну інфраструктуру та пов’язані з ними ризики зростання орендних ставок сповільнилося. У Києві, на півдні та в центрі країни вартість оренди практично не змінилася з минулої осені. Подорожчання тривало переважно в західних областях.
Співвідношення ціни вторинного житла та оренди в I кварталі дещо підвищилося і склало 10,4х, однак все ще не перевищило довгостроковий середній показник.
Для покупців це означає, що житло залишається відносно доступним за історичними мірками, але невизначеність, безпека та стан енергетичної інфраструктури продовжують обмежувати попит. Для інвесторів ситуація менш однозначна: зростання цін на купівлю при майже стабільній оренді знижує короткострокову привабливість купівлі житла для здачі в оренду, особливо в Києві та центральних регіонах.
У середньостроковій перспективі динаміка ринку залежатиме від курсу гривні, вартості будівництва, безпеки, стану енергетики та відновлення іпотечного кредитування.
NBU, ЖИТЛО, НЕРУХОМІСТЬ, ОРЕНДА, ЦІНА
Ціни на пальне в Україні продовжують знижуватися – це стосується насамперед дизпального, яке за останні п’ять днів подешевшав ще на 1-3 грн/літр, свідчить моніторинг цін в окремих мережах АЗК, який проводить Енергореформа.
Згідно з ним, до 1 грн/літр також втратив газ.
Бензин залишається стабільним, на рівні 17 червня.
За підрахунками директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, з пікових позначок понад 90 грн/літр ціна на дизпальне уже пішла більш ніж на 12 грн/літр.
Він нагадав, що на початку кризи ціна дизпальному була 62 грн/літр.
Експерт також звернув увагу, що більш активно знижують ціни невеликі мережі, які не мають залишків закупленого по дорогій ціні пального.
Стосовно бензину Куюн пояснив, що по ньому немає відчутної динаміки на зниження, оскільки різниця між закупівлею (митна вартість) й роздрібною ціною за час “іранської кризи” лише у червні вийшла на докризовий лютневий рівень.
“Тобто немає жодних овер-заробітків, які могли б пояснювати гальмування зниження цін. По бензину взагалі провал по маржі, тому він особливо й не дешевшає. Економіку АЗС наразі підтримує дизель, що, втім, не заважає йому активно дешевшати”, – написав Куюн.
Водночас директор “А-95” акцентував, що атаки РФ по мережах АЗК продовжуються, втрати теж тиснуть на їх економіку.
“Минулого тижня одна з великих мереж втратила нафтобазу з пальним на $1,5 млн. Ще одна мережа звітує: щотижня у прифронтових регіонах “ловить” 15-20 “молній”. WOG уже втратив 6-7 АЗК по $1 млн кожен. Горять бензовози й газовози”, – описав ситуацію Куюн.
При цьому він зазначив, що була певна ініціатива про створення відповідного фонду компенсації втрат, але поки немає джерел його фінансування.
Куюн вказав, що поточні світові ціни – не єдиний фактор ціноутворення, але з тим рівнем конкуренції та великою кількістю заправних станцій, джерел постачання й логістичних можливостей в українського ринку, на його думку, немає шансів грати за якимись іншими правилами, крім ринкових.
Зі свого боку директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звернув увагу, що автогаз знову стає вигіднішим за бензин, скинувши за місяць понад 5 грн/літр, за два – понад 7 грн/літр.
При цьому бензин за місяць подешевшав всього на 1,1 грн/літр. Він вказав, що наразі літр LPG коштує приблизно 56% від ціни літра А-95.
Омельченко пояснив це, зокрема, зниженням гуртової ціни LPG, яка за місяць впала на 3,46 грн/літр.
За його словами, у Європі подешевшали пропан і бутан, а імпортний паритет LPG після квітневого піку також знизився. На 19 червня він становив 34,43 грн/літр проти 40,95 грн/літр на 16 квітня.
Втім він також зазначив, що ціна на стелі АЗС – це не лише європейські котирування, а й вплив гуртової ціни, логістики, податків, валютного курсу, безпекових ризиків і запасу міцності самих мереж.
“Тому зниження зовнішніх цін не завжди миттєво перетворюється на таке саме зниження в роздрібі”, – сказав Омельченко.
Як повідомлялося, ціни на пальне в Україні почали знижуватися приблизно з середини червня на тлі інформації про стабілізацію ситуації на Близькому Сході та подешевшання нафти. При цьому керівник Антимонопольного комітету України Павло Кириленко 19 червня зібрав учасників ринку пального, аби обговорити ситуацію на ньому.
Він звернув їхню увагу на те, що протягом останніх тижнів на світових ринках відбулося суттєве зниження цін на нафту та нафтопродукти, але в Україні темпи зниження роздрібних цін на пальне залишаються значно повільнішими, ніж темпи їх попереднього зростання.
Учасникам ринку було запропоновано надати додаткові пояснення причин більш повільного зниження цін на нафтопродукти порівняно з їх попереднім швидким зростанням, а також щодо факторів, які впливають на швидкість відображення здешевлення нафтопродуктів у цінах для кінцевих споживачів.
Директорка з маркетингу національної мережі АЗК під ТМ Parallel Наталя Нікешина 17 червня прогнозувала, що потенціал для зниження цін лежить у діапазоні від 6 грн до 12 грн за літр. За її словами, найбільшого падіння можна очікувати, якщо європейські котирування все-таки впадуть до докризового рівня.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками січня-березня 2026 року становить 117,2%, тоді як за аналогічний період 2025 року показник становив 111,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками першого кварталу 2026 року прискорили зростання до 17,3% проти 14,8% у першому кварталі минулого року. При цьому квартири на первинці подорожчали на 17,3%, житлові будинки – на 16,4%.
На вторинному ринку ціни прискорили зростання до 17,1% у січні-березні 2026 року проти 9,3%% за аналогічний період 2025-го. Так, зростання цін на квартири становило 17,9%, на будинки – 15,4%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 6,1%%, при цьому на первинному ринку – на 4,8%, на вторинному – на 6,6%.
Квартири на первинному ринку у першому кварталі до попереднього виросли в ціні на 4,2%, будинки – на 7,5%. На вторинному ринку показники виросли на 5,9% та 7,8% відповідно, зазначив Держстат.
Держстат також порівняв поточні показники цін з середньорічними показниками 2019 року. Так, у першому кварталі 2026 року, ціни на житло виросли на 132,3%.
Згідно з Держстатом ціни на житло у 2025 році зросли на 12,8%, у 2024-му – на 12,7%.
Як повідомлялося, з першого кварталу 2026 року діє оновлена методологія державного статистичного спостереження “Зміни цін на ринку житла”, яку Держстат затвердив на виконання вимог Регламенту Європейської Комісії (ЄС) 2025/1182 від 17 червня 2025 року.
У четвертому кварталі 2025 року ціни на житло в Європейському Союзі зросли на 5,5% у річному вимірі, а в країнах єврозони — на 5,1%. Порівняно з третім кварталом 2025 року зростання склало 0,8% по ЄС і 0,6% по єврозоні. Свіжі дані оприлюднив Eurostat 7 квітня.
Серед країн ЄС річне зниження цін зафіксовано лише у Фінляндії, на 3,1%. Найвищі темпи зростання показали Угорщина, де житло подорожчало на 21,2%, Португалія, на 18,9%, та Хорватія, на 16,1%. У квартальному вираженні найбільше ціни зросли в Словенії, на 5,1%, Угорщині, на 4,2%, і Португалії, на 4,0%, тоді як зниження спостерігалося у Франції, Фінляндії та Естонії.
Нова статистика підтверджує, що європейський ринок житла залишається у фазі стійкого подорожчання після корекції 2023 року. За даними Eurostat, після негативної динаміки у другому та третьому кварталах 2023 року зростання цін в ЄС відновилося і до 2025 року знову закріпилося вище позначки 5% у річному вираженні.
Більш широкий житловий зріз Eurostat показує, що це не короткостроковий сплеск, а частина тривалого тренду. За підсумками 2024 року ціни на житло в ЄС були на 53% вищими за рівень 2010 року, тоді як оренда за той самий період зросла на 25%, а інфляція склала 39%. Окремо в статистичному огляді за Q4 2025 року Eurostat вказує, що з 2015 року до кінця 2025 року ціни на житло в ЄС зросли на 64,9%, тоді як орендні ставки — на 21,8%.
Для ринку це означає, що нерухомість в ЄС дорожчає швидше, ніж споживчі ціни та оренда, а основний тиск зараз зміщується до країн Центральної та Південної Європи, де темпи зростання помітно вищі за середньоєвропейські. На цьому тлі увага інвесторів і девелоперів, ймовірно, і надалі концентруватиметься на ринках із двозначною динамікою цін, насамперед в Угорщині, Португалії та Хорватії.
