Як повідомляє Еxperts.new, після періоду відносного затишшя ціни на житло в Україні знову почали зростати, йдеться у червневому звіті про фінансову стабільність Національного банку України.
За даними НБУ, за останні півроку вартість житла зросла. На первинному ринку ціни в оголошеннях збільшилися приблизно пропорційно до девальвації гривні, оскільки в Україні ціни на нерухомість традиційно вказуються в доларах США. На вторинному ринку зростання було швидшим — на 5–10 п. п. вище за девальвацію.
Додатковим фактором стало різке підвищення собівартості будівництва через стрибок цін на паливо. Це посилило тиск на ціни в новому будівництві та обмежило можливість девелоперів утримувати вартість на колишньому рівні.
При цьому НБУ зазначає, що ціни на житло залишаються історично низькими порівняно з доходами домогосподарств. У I кварталі 2026 року співвідношення ціни житла до доходів становило 8,7х для первинного ринку та 8,6х для вторинного.
Інша ситуація спостерігається на ринку оренди. Через зимові атаки на енергетичну інфраструктуру та пов’язані з ними ризики зростання орендних ставок сповільнилося. У Києві, на півдні та в центрі країни вартість оренди практично не змінилася з минулої осені. Подорожчання тривало переважно в західних областях.
Співвідношення ціни вторинного житла та оренди в I кварталі дещо підвищилося і склало 10,4х, однак все ще не перевищило довгостроковий середній показник.
Для покупців це означає, що житло залишається відносно доступним за історичними мірками, але невизначеність, безпека та стан енергетичної інфраструктури продовжують обмежувати попит. Для інвесторів ситуація менш однозначна: зростання цін на купівлю при майже стабільній оренді знижує короткострокову привабливість купівлі житла для здачі в оренду, особливо в Києві та центральних регіонах.
У середньостроковій перспективі динаміка ринку залежатиме від курсу гривні, вартості будівництва, безпеки, стану енергетики та відновлення іпотечного кредитування.
NBU, ЖИТЛО, НЕРУХОМІСТЬ, ОРЕНДА, ЦІНА
Ціни на пальне в Україні продовжують знижуватися – це стосується насамперед дизпального, яке за останні п’ять днів подешевшав ще на 1-3 грн/літр, свідчить моніторинг цін в окремих мережах АЗК, який проводить Енергореформа.
Згідно з ним, до 1 грн/літр також втратив газ.
Бензин залишається стабільним, на рівні 17 червня.
За підрахунками директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, з пікових позначок понад 90 грн/літр ціна на дизпальне уже пішла більш ніж на 12 грн/літр.
Він нагадав, що на початку кризи ціна дизпальному була 62 грн/літр.
Експерт також звернув увагу, що більш активно знижують ціни невеликі мережі, які не мають залишків закупленого по дорогій ціні пального.
Стосовно бензину Куюн пояснив, що по ньому немає відчутної динаміки на зниження, оскільки різниця між закупівлею (митна вартість) й роздрібною ціною за час “іранської кризи” лише у червні вийшла на докризовий лютневий рівень.
“Тобто немає жодних овер-заробітків, які могли б пояснювати гальмування зниження цін. По бензину взагалі провал по маржі, тому він особливо й не дешевшає. Економіку АЗС наразі підтримує дизель, що, втім, не заважає йому активно дешевшати”, – написав Куюн.
Водночас директор “А-95” акцентував, що атаки РФ по мережах АЗК продовжуються, втрати теж тиснуть на їх економіку.
“Минулого тижня одна з великих мереж втратила нафтобазу з пальним на $1,5 млн. Ще одна мережа звітує: щотижня у прифронтових регіонах “ловить” 15-20 “молній”. WOG уже втратив 6-7 АЗК по $1 млн кожен. Горять бензовози й газовози”, – описав ситуацію Куюн.
При цьому він зазначив, що була певна ініціатива про створення відповідного фонду компенсації втрат, але поки немає джерел його фінансування.
Куюн вказав, що поточні світові ціни – не єдиний фактор ціноутворення, але з тим рівнем конкуренції та великою кількістю заправних станцій, джерел постачання й логістичних можливостей в українського ринку, на його думку, немає шансів грати за якимись іншими правилами, крім ринкових.
Зі свого боку директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звернув увагу, що автогаз знову стає вигіднішим за бензин, скинувши за місяць понад 5 грн/літр, за два – понад 7 грн/літр.
При цьому бензин за місяць подешевшав всього на 1,1 грн/літр. Він вказав, що наразі літр LPG коштує приблизно 56% від ціни літра А-95.
Омельченко пояснив це, зокрема, зниженням гуртової ціни LPG, яка за місяць впала на 3,46 грн/літр.
За його словами, у Європі подешевшали пропан і бутан, а імпортний паритет LPG після квітневого піку також знизився. На 19 червня він становив 34,43 грн/літр проти 40,95 грн/літр на 16 квітня.
Втім він також зазначив, що ціна на стелі АЗС – це не лише європейські котирування, а й вплив гуртової ціни, логістики, податків, валютного курсу, безпекових ризиків і запасу міцності самих мереж.
“Тому зниження зовнішніх цін не завжди миттєво перетворюється на таке саме зниження в роздрібі”, – сказав Омельченко.
Як повідомлялося, ціни на пальне в Україні почали знижуватися приблизно з середини червня на тлі інформації про стабілізацію ситуації на Близькому Сході та подешевшання нафти. При цьому керівник Антимонопольного комітету України Павло Кириленко 19 червня зібрав учасників ринку пального, аби обговорити ситуацію на ньому.
Він звернув їхню увагу на те, що протягом останніх тижнів на світових ринках відбулося суттєве зниження цін на нафту та нафтопродукти, але в Україні темпи зниження роздрібних цін на пальне залишаються значно повільнішими, ніж темпи їх попереднього зростання.
Учасникам ринку було запропоновано надати додаткові пояснення причин більш повільного зниження цін на нафтопродукти порівняно з їх попереднім швидким зростанням, а також щодо факторів, які впливають на швидкість відображення здешевлення нафтопродуктів у цінах для кінцевих споживачів.
Директорка з маркетингу національної мережі АЗК під ТМ Parallel Наталя Нікешина 17 червня прогнозувала, що потенціал для зниження цін лежить у діапазоні від 6 грн до 12 грн за літр. За її словами, найбільшого падіння можна очікувати, якщо європейські котирування все-таки впадуть до докризового рівня.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками січня-березня 2026 року становить 117,2%, тоді як за аналогічний період 2025 року показник становив 111,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками першого кварталу 2026 року прискорили зростання до 17,3% проти 14,8% у першому кварталі минулого року. При цьому квартири на первинці подорожчали на 17,3%, житлові будинки – на 16,4%.
На вторинному ринку ціни прискорили зростання до 17,1% у січні-березні 2026 року проти 9,3%% за аналогічний період 2025-го. Так, зростання цін на квартири становило 17,9%, на будинки – 15,4%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 6,1%%, при цьому на первинному ринку – на 4,8%, на вторинному – на 6,6%.
Квартири на первинному ринку у першому кварталі до попереднього виросли в ціні на 4,2%, будинки – на 7,5%. На вторинному ринку показники виросли на 5,9% та 7,8% відповідно, зазначив Держстат.
Держстат також порівняв поточні показники цін з середньорічними показниками 2019 року. Так, у першому кварталі 2026 року, ціни на житло виросли на 132,3%.
Згідно з Держстатом ціни на житло у 2025 році зросли на 12,8%, у 2024-му – на 12,7%.
Як повідомлялося, з першого кварталу 2026 року діє оновлена методологія державного статистичного спостереження “Зміни цін на ринку житла”, яку Держстат затвердив на виконання вимог Регламенту Європейської Комісії (ЄС) 2025/1182 від 17 червня 2025 року.
У четвертому кварталі 2025 року ціни на житло в Європейському Союзі зросли на 5,5% у річному вимірі, а в країнах єврозони — на 5,1%. Порівняно з третім кварталом 2025 року зростання склало 0,8% по ЄС і 0,6% по єврозоні. Свіжі дані оприлюднив Eurostat 7 квітня.
Серед країн ЄС річне зниження цін зафіксовано лише у Фінляндії, на 3,1%. Найвищі темпи зростання показали Угорщина, де житло подорожчало на 21,2%, Португалія, на 18,9%, та Хорватія, на 16,1%. У квартальному вираженні найбільше ціни зросли в Словенії, на 5,1%, Угорщині, на 4,2%, і Португалії, на 4,0%, тоді як зниження спостерігалося у Франції, Фінляндії та Естонії.
Нова статистика підтверджує, що європейський ринок житла залишається у фазі стійкого подорожчання після корекції 2023 року. За даними Eurostat, після негативної динаміки у другому та третьому кварталах 2023 року зростання цін в ЄС відновилося і до 2025 року знову закріпилося вище позначки 5% у річному вираженні.
Більш широкий житловий зріз Eurostat показує, що це не короткостроковий сплеск, а частина тривалого тренду. За підсумками 2024 року ціни на житло в ЄС були на 53% вищими за рівень 2010 року, тоді як оренда за той самий період зросла на 25%, а інфляція склала 39%. Окремо в статистичному огляді за Q4 2025 року Eurostat вказує, що з 2015 року до кінця 2025 року ціни на житло в ЄС зросли на 64,9%, тоді як орендні ставки — на 21,8%.
Для ринку це означає, що нерухомість в ЄС дорожчає швидше, ніж споживчі ціни та оренда, а основний тиск зараз зміщується до країн Центральної та Південної Європи, де темпи зростання помітно вищі за середньоєвропейські. На цьому тлі увага інвесторів і девелоперів, ймовірно, і надалі концентруватиметься на ринках із двозначною динамікою цін, насамперед в Угорщині, Португалії та Хорватії.
Різке зростання світових цін на оперативну пам’ять (DRAM) і можливе завершення пільгових контрактів Apple з ключовими постачальниками Samsung і SK Hynix в 2026 році можуть призвести до подорожчання iPhone, Mac та інших пристроїв компанії. При цьому сама Apple поки не оголошувала про підвищення цін, а оцінки експертів залишаються прогнозами.
За даними галузевих джерел, довгострокові угоди Apple на поставку DRAM близькі до завершення, і вже з січня 2026 року компанія може бути змушена платити Samsung і SK Hynix помітно вищу ціну за пам’ять. Про це, зокрема, пише видання Wccftech, відзначаючи, що переговорні позиції виробників пам’яті посилилися на тлі глобального дефіциту і буму попиту з боку ШІ-центрів обробки даних.
Ринок DRAM вже переживає масштабне ралі цін. За оцінкою TrendForce, вартість передової пам’яті за 2025 рік зросла приблизно на 50%, а в IV кварталі очікується додаткове зростання близько 30% з можливим подальшим збільшенням на 20% на початку 2026 року. У сукупності це може призвести до подвоєння цін на високопродуктивну пам’ять за відносно короткий період.
Окремо агентство Reuters повідомляло, що Samsung наприкінці 2025 року підняла контрактні ціни на 32-гігабайтні модулі DDR5 до 239 дол. проти 149 дол. у вересні – збільшення майже на 60% на тлі загострення дефіциту і переорієнтації поставок в сегмент серверів і ШІ.
Аналітики відзначають, що Apple традиційно захищена від короткострокових цінових стрибків завдяки великим довгостроковим контрактам і обсягам закупівель. За даними Macworld, саме такі угоди досі дозволяли компанії утримувати внутрішню собівартість пам’яті під контролем, незважаючи на зростання цін на відкритому ринку. Однак у міру закінчення цих контрактів і переходу постачальників до більш короткострокових і дорогих угод тиск на собівартість пристроїв буде посилюватися.
На цьому тлі частина дослідницьких і галузевих ресурсів прогнозує, що в 2026 році виробники смартфонів і ноутбуків, включаючи Apple, опиняться перед вибором: або підвищувати роздрібні ціни, або скорочувати обсяг оперативної пам’яті в базових конфігураціях, або приймати зниження маржі. Ряд аналітичних оглядів вже попереджає про можливе подорожчання смартфонів і ПК в 2026 році через дефіцит пам’яті і зростання її вартості.
При цьому ніяких офіційних заяв Apple про планове підвищення цін на продукцію у зв’язку з ситуацією на ринку DRAM поки немає. Опитані профільні медіаексперти підкреслюють, що остаточне рішення буде залежати від стратегії компанії: частина зростання витрат може бути врахована через більш дорогі апгрейди пам’яті, частина – через точковий перегляд цін на нові моделі, а частина – за рахунок внутрішніх резервів і оптимізації.
Ціни на квартири в Сербії у другому кварталі 2025 року були на 5,78% вищими, ніж роком раніше; у порівнянні з першим кварталом зростання склало 1,36%, повідомило статистичне відомство. У старому фонді річне зростання досягло 5,89%, у новобудовах — 5,57%.
За даними Eurostat за той же період, середнє зростання цін на житло в ЄС — 5,4% рік до року, при цьому динаміка сильно різниться: від зниження на 1,33% у Фінляндії до зростання на 17,23% у Португалії, 15,51% у Болгарії та 15,12% в Угорщині.
Основні тенденції ринку нерухомості в Сербії на даний момент такі:
1) Баланс попиту зміщується на користь квартир з готовим оздобленням і енергоефективних новобудов у великих агломераціях — насамперед у Белграді та Нові-Саді.
2) Ціновий розрив між новобудовою і «вторинкою» залишається помітним, але темпи подорожчання близькі — 5,57% проти 5,89% рік до року, що вказує на широку підтримку попитом обох сегментів.
3) Зовнішній фон нейтрально-позитивний: сербська динаміка близька до середньоєвропейської, але без перегріву, характерного для ряду ринків ЄС.
Директор агентства нерухомості Vidovstan (Белград) Віра Єгорова-Толста так прокоментувала ситуацію на ринку для Сербського Економіста:
«Ми бачимо стійкий інтерес до добре розташованих об’єктів із зрозумілою експлуатаційною економікою — це новобудови бізнес-класу і ліквідна «вторинка» з адекватними комунальними витратами. Покупці стали ретельніше порівнювати варіанти за енергоефективністю та керуючою інфраструктурою, що підтримує якісні проекти навіть при більш високій ціні за квадрат. У Белграді пропозиції, що відповідають цим критеріям, як і раніше, закриваються швидко — за рахунок локального попиту і покупців, які переїжджають з інших міст».
За поточної траєкторії ставок і доходів домогосподарств базовий сценарій — помірне зростання цін в межах інфляції плюс премія за локацію та енергоефективність.
Ризик-фактори для цін — ослаблення іпотечного кредитування і зростання витрат девелоперів; підтримка — обмежена пропозиція в топ-локаціях і помірний приплив внутрішніх мігрантів в Белградську агломерацію.
