На українському ринку зернових та олійних культур за тиждень ціни показали різну динаміку: пшениця залишилася на попередньому рівні, соняшник суттєво подешевшав, тоді як ріпак на експортному напрямку подорожчав, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За даними аналітиків, оприлюдненими в Телеграм-каналі, пшениця з протеїном 11,5% на умовах CPT Одеса коштувала $195/тонна, фуражна – $185/тонна. На умовах FCA Чоп пшениця торгувалася переважно по EUR180-185/т із завантаженням у європейський потяг.
Ціна кукурудзи на умовах CPT Одеса за тиждень знизилася на $5/тонна – до $190/тонна, тоді як на умовах FCA Чоп залишилася на рівні $220/тонна. Новий урожай на жовтень-березень на західному кордоні торгувався по EUR188-193/тонна FCA Чоп.
Ціна соняшнику на умовах CPT завод за тиждень знизилася на $110/тонна – до $440/тонна. За даними брокера, ринок продовжує переходити до ціноутворення нового врожаю, а зовнішнє зростання цін на соєву олію та нафту поки не передається в українські ціни на сировину.
На ринку ріпаку ціна на умовах CPT порт залишилася на рівні $500/тонна, тоді як на умовах FCA Чоп зросла на $5/тонна – до $550/тонна. Водночас ціна ріпаку для внутрішньої переробки знизилася на $15/тонна – до $485/тонна. Таким чином, різниця між ціною на експортному напрямку FCA Чоп та ціною для внутрішньої переробки становить $65/тонна.
Станом на 10 серпня в Україні зібрано 3,22 млн тонн ріпаку з 1,191 млн га, або 89% площ, з урожайністю 2,71 тонна/га. Поточне ціноутворення визначається розподілом пропозиції між західним кордоном, портами та внутрішньою переробкою.
Ціна ГМО-сої на умовах CPT порт становила $420/тонна, FCA Чоп – $435/тонна, non-GMO – відповідно $440/тонна та $470/тонна. Ціна ГМО-сої для внутрішньої переробки за тиждень зросла на $5/тонна – до $425/тонна.
“Таким чином, соняшник адаптується до закупівельної ціни нового врожаю, у ріпаку посилюється конкуренція між FCA Чоп та переробкою, а соя отримує зовнішній імпульс від CBOT і китайського попиту, який поки слабко передається українській фізиці”, – зазначають аналітики.
Ціни на житло в Туреччині в липні 2026 року зросли в середньому на 23,3% у національній валюті порівняно з минулим роком, однак висока інфляція повністю нівелювала це зростання: у реальному вираженні нерухомість подешевшала на 6,6%, свідчить липневий огляд ринку платформ Emlakjet та Endeksa. Дані опубліковано 14 серпня.
Середня ціна квадратного метра житла по країні сягнула 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно 871 долар, а середня вартість об’єкта, що продається, — 5,21 млн лір, що відповідає приблизно 109 тис. доларів.
При цьому в липні вперше з’явився невеликий позитивний сигнал у короткостроковій динаміці: за місяць ціни зросли на 1,9% номінально та приблизно на 0,5% з урахуванням інфляції. Однак одного місяця поки що недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення реальної вартості турецького житла.
Анкара дорожчає швидше за Стамбул та Анталію
Серед 30 найбільших за кількістю угод провінцій найпомітніше зростання зафіксовано в Орду — 32,4% за рік. Це єдина з розглянутих провінцій, де зростання виявилося позитивним і з урахуванням інфляції — близько 0,4%.
На другому місці — Анкара з номінальним зростанням на 28,7%, при цьому в реальному вираженні житло в столиці подешевшало приблизно на 2,5%. Далі йдуть Коджаелі — плюс 28,5%, Денізлі — 27,1% та Елязиг — 26,9%.
У Стамбулі квадратний метр житла в липні коштував у середньому 65,1 тис. лір, а середня вартість об’єкта — близько 7,16 млн лір, або $149,5 тис.
В Анталії, одному з основних ринків для іноземних покупців, середня вартість квадратного метра сягнула 55,5 тис. лір, а об’єкта — близько 6,1 млн лір, або $127,5 тис. В Ізмірі середня вартість становила близько 54 тис. лір за квадратний метр і 6,48 млн лір за об’єкт.
Найдорожчою провінцією Туреччини залишається Мугла, до якої входять такі курортні центри, як Бодрум і Мармарис. Тут середня вартість квадратного метра сягнула 87,2 тис. лір, а об’єкта — 11,34 млн лір, або майже $237 тис. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні.
Продажі житла різко знизилися
Зростання цін відбувається на тлі помітного скорочення кількості угод. За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, статистика продажів житла та комерційної нерухомості за липень була опублікована 13 серпня 2026 року. Загалом за місяць у країні було продано 123 603 житлові об’єкти, що приблизно на 17% менше, ніж роком раніше.
Найбільшим ринком залишився Стамбул із 22,6 тис. угод, далі йшли Анкара — 9,64 тис., Ізмір — 6,55 тис. та Анталія — 6,3 тис.
При цьому структура продажів дає неоднозначні сигнали. Кількість іпотечних угод зросла на 23,7%, тоді як продажі первинного житла знизилися на 8,6%, а вторинного — одразу на 20,8%. Це може свідчити про поступове повернення на ринок частини покупців, які мають можливість скористатися банківським фінансуванням.
Таким чином, зростання вартості турецької нерухомості в лірах поки що значною мірою залишається наслідком інфляції. Для інвестора важливіше звертати увагу не лише на номінальні 20–30% зростання, а й на реальну динаміку вартості, валютний курс та прибутковість від оренди. За підсумками липня середній об’єкт у Туреччині формально коштує значно дорожче, ніж рік тому, проте його реальна вартість продовжує знижуватися.
Нещодавно Open4Business окремо проаналізував структуру іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками червня 2026 року перше місце посідали громадяни Росії з 381 покупкою, а українці придбали 170 об’єктів і поділили друге місце з громадянами Ірану. Загалом іноземці купили в червні 2 015 житлових об’єктів. За січень-червень іноземний попит становив 9 083 об’єкти й був на 9,2% нижчим за торішній.
Українці залишаються однією з найбільших груп покупців житла в Туреччині й у більш тривалому періоді. У 2025 році громадяни України придбали 1 541 об’єкт і посіли третє місце серед іноземців, поступившись лише росіянам та іранцям. Таким чином, зниження реальних цін на турецьке житло представляє безпосередній інтерес і для українських приватних інвесторів, які продовжують активно бути присутніми на цьому ринку.
Вартість будівельно-монтажних робіт під час спорудження інженерних об’єктів в Україні у червні 2026 року зросла на 24,3% порівняно з червнем минулого року — це найвищий показник серед основних сегментів будівництва. Згідно з даними Державної служби статистики, нежитлове будівництво за той самий період подорожчало на 23,8%, житлове — на 19,2%. У середньому по будівельній галузі зростання склало 23,1%.
Інженерне будівництво лідирувало й за місячною динамікою. У червні порівняно з травнем ціни тут зросли ще на 1,8% проти 1,3% у нежитловому будівництві та 0,8% у житловому.
У другому кварталі 2026 року інженерні будівельно-монтажні роботи коштували на 22,4% більше, ніж у квітні-червні минулого року. Аналогічне зростання — на 22,4% — зафіксовано в нежитловому будівництві, тоді як житлове подорожчало на 18,2%.
Особливо показовою є квартальна динаміка. Порівняно з першим кварталом ціни на інженерні роботи у II кварталі зросли на 12,4%, на нежитлові — на 12%, тоді як у житловому секторі зростання становило лише 0,4%.
На думку власника та директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, одним із ключових факторів тиску на вартість будівництва залишається дефіцит кваліфікованих працівників.
«Зараз на ринку бракує близько 30% фахівців будівельних спеціальностей», — зазначав Озейчук, коментуючи ситуацію в галузі у лютому 2026 року.
За його даними, нестача персоналу вже призвела до помітного прискорення зростання заробітних плат. Якщо у 2022–2024 роках зарплати в будівництві зростали в середньому приблизно на 15–20% щороку, то у 2025 році темпи зростання сягнули 25–30%. Особливо суттєво зросла оплата праці монолітників — на 50%, геодезистів — на 44%, бетонників — на 38%.
Таким чином, нинішнє зростання вартості будівельних робіт формується не лише під впливом цін на будівельні матеріали та обладнання. Все більшу роль відіграє вартість безпосередньо будівельних робіт та людської праці.
Озейчук також звертав увагу на довгостроковий характер кадрової проблеми. За його словами, професійні навчальні заклади стикаються як з недобором студентів на будівельні спеціальності, так і з їхнім відтоком уже в перші роки навчання.
«У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового дефіциту та уповільнити відновлення України», — вважає власник компанії Rauta.
За оцінками компанії, кадровий дефіцит уже змушує будівельний бізнес шукати працівників за межами України, зокрема в Індії, Непалі, Бангладеш та Пакистані.
Зростання вартості інженерного будівництва має для України особливе значення через масштабну потребу у відновленні енергетичної, транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури. За оцінкою Rauta за підсумками 2025 року, сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури вже становив близько 20 % українського будівельного ринку.
Тому подальше подорожчання інженерних робіт може безпосередньо впливати на кошториси відновлювальних проєктів. За умови зростання вартості будівельно-монтажних робіт на 20–25 % проєкти, бюджети яких формувалися значно раніше, можуть потребувати додаткового фінансування або перегляду технічних рішень і термінів реалізації.
При цьому саме нежитлове та інфраструктурне будівництво залишаються одними з найактивніших напрямків ринку. У 2025 році основними об’єктами для інвестицій у комерційну нерухомість були складські, виробничі та торговельні будівлі, а найпривабливішими регіонами для нового будівництва — Київська, Львівська та Івано-Франківська області, зазначав Озейчук.
За перше півріччя 2026 року інженерне будівництво подорожчало на 16,1% у річному вираженні, нежитлове — на 16,5%, житлове — на 13,7%.
«Rauta» працює у сфері проектування, будівництва та монтажу будівель і є учасником Європейської асоціації будівельної індустрії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, кадр, ОЗЕЙЧУК, ЦІНА
Одяг та взуття в Україні в липні 2026 року подешевшали на 4,8% порівняно з червнем і на 5,6% порівняно з липнем минулого року, свідчать дані Державної служби статистики. Одяг за місяць подешевшав на 5,8%, а в річному вимірі — на 5,4%. Взуття подешевшало відповідно на 3,5% та 6,1%.
Порівняно з груднем 2025 року вся група «одяг та взуття» подешевшала на 4,5%, у тому числі одяг — на 6,5%, взуття — на 2%.
У січні–липні 2026 року ціни на одяг та взуття в середньому були на 5,5% нижчими, ніж за аналогічний період 2025 року. При цьому загальний індекс споживчих цін за ці два періоди зріс на 7,8%.
Одяг та взуття, таким чином, залишаються однією з найбільших груп споживчого кошика, де Держстат фіксує зниження цін на тлі загальної інфляції.
Продукти харчування та безалкогольні напої в Україні в липні 2026 року подешевшали на 0,2% порівняно з червнем, проте залишалися на 6,5% дорожчими, ніж роком раніше. Самі продукти харчування, без урахування безалкогольних напоїв, подорожчали за рік на 6,4%.
Найпомітніше річне зростання серед основних продуктових категорій зафіксовано на рибі та рибопродуктах — на 22,4%, соняшниковій олії — на 21,8%, хліб та хлібопродукти — на 18,6%.
Хліб подорожчав на 15,4%, макаронні вироби — на 9,9%, молоко — на 8%, овочі — на 7,8%, сир — на 4,6%, м’ясо та м’ясопродукти — на 2,4%.
При цьому низка продуктів за рік суттєво подешевшала. Яйця коштували на 25,4% дешевше, ніж у липні минулого року, фрукти — на 9,5%, цукор — на 8,1%.
Лише за липень яйця подешевшали на 6%, овочі — на 5,9%, м’ясо та м’ясопродукти — на 0,6%. Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба — на 1,3%, соняшникова олія — на 1,2%.
Особливо помітна сезонна динаміка: з початку року яйця подешевшали на 43,1%, тоді як фрукти подорожчали на 26,2%, овочі — на 18,7%.
Аптечні продажі лікарських засобів в Україні у січні-червні 2026 року в грошовому вимірі збільшилися на 19,52% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до майже 97,918 млрд грн.
Як повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” компанія “Бізнес Кредит” з посиланням на результати дослідження, у натуральному вираженні реалізація лікарських засобів також зросла – на 4,9%, майже до 418,711 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя становила 233,85 грн за упаковку, що на 13,96% перевищує показник січня-червня 2025 року.
Таким чином, сегмент лікарських засобів демонстрував зростання не лише за рахунок підвищення цін, а й завдяки збільшенню кількості проданих упаковок. Це відрізняє його від аптечного ринку загалом, де натуральні продажі за шість місяців скоротилися на 5,8%.
У першому кварталі 2026 року продажі ліків у грошовому вираженні зросли на 13,9% – до понад 48,426 млрд грн, а в натуральному – на 4,85%, майже до 211,947 млн упаковок.
За підсумками 2025 року українські аптеки реалізували лікарських засобів на 170,318 млрд грн, що на 12,79% більше, ніж роком раніше. Натуральний обсяг тоді знизився на 0,2% – до 808,546 млн упаковок.
