Президент США Дональд Трамп припустив, що Гренландія може опинитися під оперативним контролем Вашингтона до завершення його нинішнього президентського терміну.
Відповідну заяву Трамп зробив 31 липня в інтерв’ю ведучому телеканалу Real America’s Voice Стіву Груберу. Журналіст нагадав про свій прогноз, згідно з яким до відходу Трампа з посади президента Гренландія опиниться під оперативним контролем США, і запитав, чи зберігає острів ключове значення для захисту Західної півкулі.
«Так, ви матимете рацію», — відповів Трамп, запропонувавши ведучому «зробити цю ставку».
Президент США не уточнив, яким чином Вашингтон може отримати контроль над островом, і не повідомив про нову угоду з Данією чи урядом Гренландії. Тому його слова поки що є політичною заявою, а не оголошенням узгодженого плану чи графіку передачі території.
У липні Трамп уже заявляв, що Гренландія має перебувати під контролем Сполучених Штатів, а не Данії. Він пояснював свою позицію стратегічним розташуванням острова та необхідністю протидіяти активності Росії та Китаю в Арктиці.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у відповідь заявила, що Гренландія не продається, і закликала союзників поважати суверенітет і територіальну цілісність Данського королівства. Влада Гренландії також наголошує, що майбутнє острова можуть визначати лише його мешканці.
Гренландія є самокерованою територією у складі Данського королівства. Вона самостійно регулює більшість внутрішніх питань, тоді як оборона та значна частина зовнішньої політики залишаються у компетенції Копенгагена.
Інтерес США пов’язаний із розташуванням Гренландії між Північною Америкою та Європою, контролем над арктичними повітряними та морськими маршрутами, системою попередження про ракетні запуски, а також потенційними родовищами рідкоземельних та інших критично важливих мінералів. Сполучені Штати вже мають на острові космічну базу Пітуффік, колишню авіабазу Туле.
Американський інтерес до придбання острова виник задовго до Трампа. Дослідницька служба Конгресу США зазначає, що питання можливого придбання Гренландії порушувалося Вашингтоном у 1868, 1910 та 1946 роках.
Найближче до фактичного контролю над островом США підійшли під час Другої світової війни. Після окупації Данії Німеччиною данський посол у Вашингтоні Хенрік Кауфман 9 квітня 1941 року підписав із США угоду про оборону Гренландії.
Документ зберігав данський суверенітет, але дозволяв Сполученим Штатам будувати й охороняти військові об’єкти. У створених оборонних районах США отримали виняткову юрисдикцію, за винятком питань, що стосувалися данських громадян та корінного населення.
Американські військові побудували на острові аеродроми, радіостанції, метеорологічні пункти та іншу інфраструктуру. Вони забезпечували оборону території та витіснили німецькі підрозділи, що висадилися там.
Тому можна сказати, що в роки війни США фактично контролювали військову безпеку, ключові транспортні об’єкти та стратегічні зони Гренландії. Однак повного політичного контролю чи американського суверенітету над усім островом не було — формально він продовжував належати Данії.
Після закінчення війни Вашингтон не хотів повністю залишати острів. У грудні 1946 року держсекретар США Джеймс Бірнс запропонував датському керівництву розглянути прямий продаж Гренландії. Американське військове керівництво вважало купівлю острова кращим варіантом, а довгострокові права на розміщення баз — альтернативою. Копенгаген пропозицію не прийняв.
У 1951 році США та Данія уклали нову оборонну угоду в рамках НАТО. Вона закріпила американську військову присутність і дозволила створити оборонний район Туле. Побудована там база згодом стала важливим елементом системи раннього попередження про ракетний напад та спостереження за космічним простором.
Таким чином, США вже мають широкі військові можливості в Гренландії без зміни її державного статусу. Американська сторона може використовувати узгоджені оборонні райони, розміщувати персонал та експлуатувати стратегічну інфраструктуру. На думку інформаційно-аналітичного центру Experts Club нинішня дискусія стосується не стільки доступу американських військових, скільки можливого отримання Вашингтоном політичного контролю або суверенітету над островом.
У 2019 році, під час першого президентського терміну, Трамп також пропонував купити Гренландію. Данія та влада острова тоді відхилили цю пропозицію. Після повернення до Білого дому Трамп знову зробив встановлення контролю над островом одним із помітних напрямків своєї арктичної політики.
Українські ветерани й ветеранки здобули призові місця на Чемпіонаті світу із середньовічного бою 2026 року у Данії, повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
“З 23 по 26 липня 2026 року в замку Спьоттруп (Spøttrup Castle) у Данії відбувся Medieval Combat World Championships 2026 – один із найбільших міжнародних турнірів із середньовічного бою, який щороку збирає спортсменів із десятків країн світу… Україну на змаганнях представляла Національна збірна України із середньовічного бою, до складу якої увійшли ветерани й ветеранки та діючі військовослужбовці. Вони вже довели свою відданість Україні, захищаючи її зі зброєю в руках, а тепер гідно представляють нашу державу на міжнародній спортивній арені”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зокрема, українські ветерани здобули одне перше місце, 6 – других місць і 4 третіх місця у різноманітних змаганнях.
Зазначається, що участь української ветеранської збірної в Medieval Combat World Championships 2026 – це не лише спортивне представництво держави, а й яскраве свідчення незламності українських ветеранів і ветеранок, їхньої сили духу та прагнення до нових перемог.
Середньовічний бій – це сучасний міжнародний повноконтактний вид спорту, у якому учасники змагаються в історично відтворених обладунках із використанням безпечних реплік середньовічної зброї. Чемпіонат світу включає як індивідуальні, так і командні дисципліни.
Як повідомляє «Сербський економіст», перша група ув’язнених із Данії має прибути до Косово у квітні 2027 року, повідомив директор Косовської виправної служби Ісмаїл Дібрані в інтерв’ю Ekonomia Online. Йдеться про реалізацію угоди, за якою Данія отримає можливість використовувати до 300 місць у виправній установі в Косово для виконання данських вироків.
Важлива деталь: мова йде не про громадян Данії, а переважно про іноземців, засуджених у Данії та таких, що підлягають висиланню після відбуття терміну. Данські громадяни, засуджені за тероризм або військові злочини, а також ув’язнені з психічними захворюваннями не повинні направлятися до Косово.
Установа працюватиме за моделлю спільного управління: нею керуватимуть данський губернатор та косовський директор.
Фінансова частина угоди побудована за орендною моделлю. Договір передбачає щорічну плату в розмірі 15 млн євро після повної адаптації об’єкта під 300 місць, а також початковий платіж у розмірі 5 млн євро на перехідний період. У публічних повідомленнях загальний обсяг угоди оцінюється приблизно в 210 млн євро на десятирічний період.
Для Данії це спосіб розвантажити переповнену пенітенціарну систему та зменшити навантаження на в’язниці й персонал. Для Косово — джерело бюджетних коштів, можливість модернізувати власну виправну систему та отримати доступ до данських практик управління в’язницями.
При цьому проєкт залишається суперечливим. Правозахисні організації раніше попереджали, що подібні схеми можуть створювати ризик «аутсорсингу» відповідальності за умови утримання.
Така практика в Європі не є цілком новою. Раніше Бельгія та Норвегія орендували місця у в’язницях Нідерландів: Бельгія використовувала в’язницю в Тілбурзі у 2009–2016 роках, Норвегія — місця в Нідерландах у 2015–2018 роках.
Відмінність датсько-косовської моделі полягає в тому, що вона переносить виконання частини вироків за межі ЄС і фактично пов’язує кримінальну політику з міграційною: до Косово мають направлятися ув’язнені-іноземці, які після відбуття терміну не повинні залишатися в Данії. Це робить проєкт не просто технічним рішенням щодо нестачі камер, а політичним сигналом про більш жорсткий підхід Копенгагена до іноземних засуджених.
Правовий статус Косово залишається спірним. Приштина проголосила незалежність від Сербії 17 лютого 2008 року. Міжнародний суд ООН у 2010 році дійшов висновку, що сама декларація незалежності не порушила міжнародне право, однак це не означало автоматичного визнання Косово всіма державами.
Сербія не визнає незалежність Косово і вважає його своєю автономною областю Косово та Метохія. У міжнародних документах ЄС часто використовується формула «Kosovo*» із застереженням, що це позначення не визначає позицію щодо статусу та відповідає резолюції Радбезу ООН № 1244 і висновку Міжнародного суду ООН.
Косово визнали США, більшість країн ЄС та понад 100 держав-членів ООН, однак воно не є членом ООН через опір Сербії та низки інших держав. Серед великих держав, які не визнають незалежність Косово, — Китай, Індія, Росія, Україна, Бразилія, ПАР, а всередині ЄС — Іспанія, Греція, Кіпр, Румунія та Словаччина.
Король Данії Фредерік X, з огляду на те, що лідерка соціал-демократів і багаторічна проукраїнська прем’єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен не змогла заручитися достатньою підтримкою для формування уряду, доручив це завдання чинному голові Міністерства оборони, лідеру Ліберальної партії Троельсу Лунду Поульсену. Про це йдеться в заяві датського королівського палацу.
«Представники Ліберальної партії, Данської народної партії, Ліберального альянсу, Поміркованих, Консервативної народної партії, Данських демократів та Громадянської партії, які разом мають 87 місць, рекомендували залишити голову Ліберальної партії Троельса Лунда Поульсена для керівництва переговорами щодо формування уряду», – йдеться у заяві за підсумками зустрічі короля з представниками політичних сил на сайті королівського палацу, яка відбулася ввечері 8 травня.
Представники Соціал-демократичної партії, Соціалістичної народної партії, Об’єднаного списку, Радикальної лівої партії та Альтернативи, які разом мають 84 мандати, порадили доручити чинній прем’єр-міністрці Метте Фредеріксен знову очолити переговори щодо формування уряду.
Після цього король прийняв Фредеріксен, яка, з огляду на заяви партій, порадила Фредеріку X доручити Поульсену вести такі переговори.
Відповідно до цього король попросив Поульсена очолити переговори щодо формування уряду.
Метте Фредеріксен 8 травня повідомила королю, що за підсумками першого раунду переговорів не змогла заручитися достатньою підтримкою партій для формування уряду. На парламентських виборах у Данії 24 березня соціал-демократи Фредеріксен перемогли, але центристська партія чинного глави МЗС Ларса Лекке Расмуссена отримала «золоту акцію» з 14 мандатами.
Згодом Расмуссен, який є міністром закордонних справ в уряді Фредеріксен, висунув їй ультиматум.
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), відвантажив замовнику у Данію продукцію більш ніж на EUR160 тис., що стало найбільшим експортним відвантаженням з початку поточного року, повідомив власник ТК Group Олександр Соколовський.
“Сталося найбільше експортне відвантаження з початку року – дві повні фури продукції виробництва “ТК-Домашній Текстиль” поїхали до Данії. І це тільки для одного клієнта, який у минулому році дуже обережно почав з нами працювати, а з початку року збільшив обсяг замовлення в порівнянні з 2025 вже в п’ятеро”, – написав Соколовський у Facebook.
Він повідомив, що у складі партії куртки, термобілизна, в’язані вироби (светри, шапки, шарфи), дитяче взуття.
“І якщо взуття ми відносно нещодавно почали самостійно виробляти на фабриці у Чигирині (яку взяли в управління), то усі інші вироби давно шиємо на власних виробництвах у Києві, Чернігові та Одесі. Бавовняні тканини та утеплювач (силіконізований сінтепон) теж з власних фабрик, що дозволяє мінімізувати витрати і бути незалежними від імпорту з його постійними логістичними ризиками”, – йдеться в дописі.
Соколовський наголосив, що європейські партнери компанії у першу чергу цінують географічну близькість та швидкість логістики; багатопрофільність виробництва повного циклу: від створення ниток та тканини до готового виробу; якість натуральних бавовняних матеріалів; стабільний контроль на кожному етапі, а також “чесні та конкурентні ціні”.
“Останній пункт дуже важливий, бо гроші всі замовники рахують, і нам доводиться витримувати жорстку конкуренцію з китайськими, турецькими та іншими потужними виробниками, які при цьому працюють в мирних та стабільних умовах, не маючі наших військових, енергетичних, кадрових і інших ризиків”, – підкреслив він.
Соколовський також додав, що українському виробникові стало складніше “боротися” за європейського замовника, і компанії треба постійно доводити, що навіть в умовах форс-мажора на якійсь з фабрик “ТК-Груп” замовлення підстрахують інші фабрики і продукція буде відвантажена вчасно.
“Якщо у 2022-2023 роках європейські замовники реально співчували нам та щиро намагалися підтримувати замовленнями, то останні пару років, навіть коли ми пропонуємо конкурентні ціни і гарантуємо якість, дуже складно довести розмови до підписаних контрактів. Чи “втомилися” від нашої війни, чи їх страхові компанії щемлять, чи це вже політика, хто знає… Але їх протоколи вказують на ризики і їм простіше нам відмовити та перевести замовлення кудись в Азію”, – написав він.
Крім того, власник “ТК-Груп” підкреслив, що боротися за кожного іноземного клієнта треба ще й тому, що попит на текстильну продукцію на внутрішньому ринку зі зрозумілих причин (скорочення населення та зниження купівельної спроможності) значно зменшився.
“Дешевий імпорт, переважно контрабандний, теж нікуди нажаль не зник”, – зазначається у дописі.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва – у Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону у Чернігові.
Як повідомлялось, серед країн-імпортерів продукції “ТК ДТ”: Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція, Румунія, Швеція, Словаччина.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C. Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України.
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про стабільно позитивне ставлення українців до Данії, хоча зафіксовано певне зниження загального рівня позитивних оцінок порівняно з серпнем 2025 року. Частка респондентів, які оцінюють Данію позитивно, становить 69,9% проти 73,7% раніше. Водночас негативні оцінки залишаються на мінімальному рівні — 1,2% проти 1,3% у попередньому періоді.
У структурі відповідей 33,3% українців обрали варіант «повністю позитивне», ще 36,6% — «здебільшого позитивне». Нейтральне ставлення демонструють 26,8% опитаних, що свідчить про певний рівень дистанції у сприйнятті країни, попри загалом високий позитивний фон.
Негативний сегмент залишається маргінальним: 0,7% респондентів відповіли «здебільшого негативно», а лише 0,5% — «повністю негативно». Ще 2,1% опитаних не змогли визначитися з відповіддю. Така структура оцінок підкреслює, що Данія належить до групи країн із найменшим рівнем критичного сприйняття серед українців.
Порівняльна динаміка показує, що зниження позитивних оцінок відбулося переважно за рахунок зростання нейтральної позиції, а не через перехід у негативний сегмент. Це вказує на поступове зміщення сприйняття від емоційно позитивного до більш стриманого або менш визначеного.
«Українці не сприймають світ у чорно-білих категоріях і досить зважено оцінюють різні країни. Там, де рівень обізнаності або інформаційної присутності є нижчим, частіше формується нейтральна позиція. Водночас країни, які демонструють послідовну підтримку, зберігають високий рівень довіри навіть за певних коливань показників», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом Данія продовжує утримувати позиції серед країн із найкращим іміджем в українському суспільстві. Незначне зниження позитивного сприйняття не змінює загальної картини, де переважає стабільна довіра, низький рівень критики та відсутність суттєвої поляризації оцінок.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Данія посідає 30-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $671,9 млн. При цьому імпорт данських товарів більш ніж удвічі перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо на рівні понад $231 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ДАНІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
