Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Києві, оголосив про виділення 4 млрд крон допомоги Україні, які буде спрямовано на енергетичний сектор та функціонування української держави.
“Сьогодні в Києві 16 градусів морозу. Ми можемо тільки уявити, як холодно, коли електроенергія зникає і зникає часто на шість годин поспіль. Це гроші, які Україні дуже потрібні і які їй потрібні зараз. Кілька разів на тиждень Росія атакує інфраструктуру, яка забезпечує електропостачання звичайних людей в Україні. Забезпечення того, щоб українці могли зігрітися, готувати їжу і жити своїм життям більш-менш як зазвичай, є дуже важливим для того, щоб вони могли продовжувати витримувати цю війну. Війну, яку вони ведуть від імені нас усіх”, – заявив Ейде.
Зазначається, Норвегія веде постійний діалог з владою в Києві та іншими учасниками щодо розподілу норвезької підтримки енергетичного сектору. Мета полягає в тому, щоб задовольнити потреби України та розподілити ризики. Важливо підтримувати виробництво енергії та зміцнювати стійкість енергетичного сектору.
“Необхідно фінансувати закупівлю газу, який можна швидко доставити. Водночас необхідно відремонтувати пошкоджену інфраструктуру та закупити запасні частини”, – пояснив Ейде.
Норвезький внесок буде спрямовано через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, такі як Україна. Це узгоджено з іншими ключовими донорами.
Офіційний курс на понеділок: 1 норвезька крона дорівнює 4,2606 грн (або близько $0,1).
У 2026 році максимальна допомога по безробіттю становить 8647 грн, а мінімальна – 3900 грн, повідомила директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк.
“З 1 січня в Україні зросла мінімальна зарплата і тепер її розмір становить 8647 грн. Цей показник є ключовою економічною складовою активних програм сприяння зайнятості, які реалізовує Державна служба зайнятості. Тому разом із цим соціальним стандартом автоматично збільшуються і основні виплати допомоги для людей та компенсацій для бізнесу. Підтримка для тих, хто шукає роботу: максимальна допомога по безробіттю тепер становить 8 647 грн, а мінімальна – 3 900 грн (у 2025 році така допомога становила 8 тис. і 3 тис. грн відповідно – ІФ-У)”, – написала Жовтяк в мережі Facebook.
За її словами, з початку повномасштабного вторгнення таку допомогу отримали 1,4 млн людей.
Також до 17 294 грн зросла компенсація за працевлаштування вимушено переміщених громадян, які шукають роботу (у 2025 році – 16 тис. грн).
Крім того, покриття витрат за працевлаштування ветеранів і ветеранок зросло до 8 647 грн, молоді віком до 35 років на перше робоче місце – до 4 323 грн.
“Завдяки цим компенсаційним програмам працевлаштовано майже 62 тис. внутрішньо переміщених громадян, майже 800 ветеранів і ветеранок, 2,8 тис молодих людей”, – розповіла директорка.
Серед іншого, компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю I групи збільшилися до 129 705 грн, II групи – до 86 470 грн (у 2025 році – 120 тис. і 80 тис. грн відповідно).
“”Армія відновлення”: оплата за повний місяць суспільно корисних робіт тепер становить 12 970 грн. Для прифронтових територій, а також для ветеранів і ветеранок – зростає до 17 294 грн. В рамках проєкту “Армія відновлення” до тимчасових робіт долучено 82 тис. людей, видано понад 330 тис. направлень”, – додала Жовтяк.
Україна вдалося залучити понад $45 млрд міжнародної безпекової допомоги у 2025 році, що стало найвищим показником від початку повномасштабної війни, повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Нашій державі вдалося залучити понад $45 млрд допомоги – це найвищий показник від початку повномасштабної війни та майже на 30% більше, ніж торік. Ключовими напрямами підтримки у 2025 році стали: озброєння та боєприпаси; розвиток ППО та ПРО; інвестиції у спільне виробництво та закупівлі для українського ОПК; навчання, ремонт, технічна підтримка та логістика”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, понад $6 млрд спрямовано на розвиток українського оборонно-промислового комплексу, зокрема в межах “данської моделі”. Шмигаль зазначив, що майже $3 млрд Україна отримала за рахунок прибутків від заморожених російських активів у ЄС і Великій Британії. Ці кошти спрямовано на закупівлю озброєння та розвиток оборонної галузі.
“Міжнародна підтримка України стає довгостроковою та системною. Це запорука стримування російської агресії, посилення нашої обороноздатності та забезпечення справедливого миру у Європі. Щиро дякую кожному з наших партнерів за цю надзвичайно важливу підтримку”, – наголосив очільник оборонного відомства.
Уряд Швеції планує суттєво збільшити допомогу Україні, щонайменше до 10 млрд крон у 2026 році, і в зв’язку з цим поступово припиняє надання розвитку допомоги п’яти країнам: Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії.
Як повідомляється на офіційному вебпорталі уряду Швеції, у червні 2025 року уряд ухвалив рішення про перенаправлення шведської допомоги та виділив близько 1,7 млрд крон із бюджету допомоги на додаткову підтримку Україні та для життєво важливих гуманітарних заходів у світі.
“Ми перебуваємо у вирішальний момент в історії Європи. Україна зазнає тиску як за столом переговорів, так і на фронті. Щоб збільшити підтримку України, нам потрібно робити складні пріоритети. Тому Швеція поступово припиняє надання розвитку допомоги Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії”, – сказав міністр допомоги та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуса.
У зв’язку з припиненням двосторонніх стратегій закриваються посольства у Болівії, Ліберії та Зімбабве. Дипломатичні відносини з цими країнами залишаються важливими і будуть підтримуватися, наприклад, через акредитацію з іншої країни в регіоні.
Уточнюється, що гуманітарна допомога не зачіпається припиненням розвитку допомоги, і Швеція продовжує залишатися однією з найбільших світових країн-донорів гуманітарної допомоги та довгострокового розвитку співробітництва по всьому світу.
Уряд Данії планує скоротити майже вдвічі обсяг допомоги, яка надаватиметься Україні, повідомляє данська суспільна телерадіокомпанія DR (Danmarks Radio).
“У відповіді на запит Комітету з питань оборони міністр оборони Трольс Лунд Поульсен повідомив, що наступного року Данія надасть 9,4 млрд крон. Минулого року ми надали 16,5 млрд крон, а роком раніше — майже 19 млрд крон”, – вказується у повідомленні.
Раніше, у 2023 році, широка більшість у парламенті Данії домовилася про створення Фонду України. Це економічна рамка, яка визначає, скільки Данія буде надавати допомоги Україні. Наразі Данія надала Україні військової допомоги на суму понад 70 мільярдів.
Наразі Данія є країною, яка надала Україні найбільшу підтримку у відсотках від ВВП. Тому, на думку речника Соціал-демократичної партії з питань оборони Сімона Коллерупа, “природно”, що підтримка скорочується.
“Ми вирішили бути однією з країн, які на початку війни надали наймасштабнішу підтримку. Я також вважаю справедливим сказати, що ця підтримка дещо перевищує те, що можна було б очікувати, зважаючи на розмір нашої країни. Тому я вважаю цілком природним, що підтримка поступово зменшується”, – заявив він.
Коллеруп також зазначив, що політично ще не вирішено, чи підтримка залишиться зниженную, незважаючи на поточні рішення.
“Я думаю, що ми виділимо більше грошей, ніж передбачено нинішнім профілем. Чи означає це, що ми обов’язково будемо йти попереду, як ми робили раніше, я не впевнений”, – наголосив він.
Він вказав, що вже давно політики вирішили створити модель Фонду України, де більшість мільярдів було витрачено протягом перших трьох років війни. І що незабаром настане час і для інших країн докластися до цього фонду.
“Ми є невеликою країною зі здоровою економікою та високою здатністю до прийняття рішень, тому ми фактично змогли знайти в нашій економіці кошти для надання значної підтримки на початку. Але я також вважаю, що є місце для того, щоб інші країни вийшли на сцену”, – пояснив Коллеруп.
В свою чергу речник з питань оборони партії “Радікальні ліві” Стінус Ліндгрін заявив, що зараз не час скорочувати підтримку Україні.
“Проблема в тому, що ми довгий час не виділяли нових коштів. Якщо ми вважаємо, що так важливо підтримувати Україну, і я чую, що всі партії так кажуть, то саме зараз ми повинні сісти в парламенті і подбати про те, щоб у нас були готові гроші”, – зазначив він.
Він уточнив, що вважає суми, виділені в попередні роки, достатніми.
“Я вважаю, що ми повинні повернутися до того рівня, на якому ми були в попередні роки”, – заявив він.
Ліндгрін додав, що останнім часом українці зазнають сильного тиску на полі бою. Кремль стверджує, що стратегічно важливе місто Покровськ, за яке тривалий час точилися запеклі бої, остаточно перейшло до рук росіян.
“Якщо подивитися на ситуацію в Україні зараз, то вона є критичною. Зараз не час знижувати амбіції. Ні в Данії, ні на міжнародному рівні”, – резюмував він.
Новий уряд Чехії опрацьовує зміни до правил тимчасового захисту та соціальної підтримки для громадян України: допомога зосередиться на тих, хто об’єктивно не може себе забезпечити (літні люди, особи з інвалідністю, батьки з малолітніми дітьми), тоді як для працездатних без роботи виплати можуть бути скорочені або скасовані, повідомляють чеські ЗМІ. Українське видання ZN.ua з посиланням на Novinky.cz вказує, що уряд також готує корекцію умов дії статусу тимчасового захисту. Конкретні параметри реформи наразі не оприлюднено.
За даними Novinky.cz та попередніх рішень ЄС, тимчасовий захист для українців у Чехії діятиме щонайменше до березня 2027 року. Уряд у попередні роки вже коригував гуманітарні виплати (через Lex Ukrajina), а також анонсував перехід до більш «активуючої» моделі підтримки, що стимулює працевлаштування.
Євросоюз у червні погодив продовження механізму тимчасового захисту до березня 2027 року; чеські міністри раніше підтверджували курс на довший захист із поступовим посиленням інтеграційних вимог (робота, освіта, житло). На фоні змін уряд готує чергові технічні правки до національного пакету законів «Lex Ukrajina».
Після публікації урядового проєкту (очікується восени-взимку) документ має пройти міжвідомче погодження та парламент. Деталі розмірів і критеріїв виплат стануть відомі з тексту законопроєкту та супровідних методичних матеріалів Мінпраці.
Під тимчасовим захистом: в Чехії зараз перебуває орієнтовно 395-400 тис. осіб (актуальні оцінки чеських ЗМІ за даними МВС; UNHCR у лютому 2025 р. фіксував близько 390 тис.).
Усього громадян України з різними типами перебування (офіційно зареєстровані іноземці): близько 560-581 тис. (дані МВС Чехії за I-II кв. 2025 р.). Неформально/неповний облік може коливатись через сезонну міграцію та повторні виїзди-в’їзди; загальна оцінка в публічних джерелах – до приблизно 600 тис.
