Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Дослідження підтвердило – перегріта спальня погіршує сон на 5–10%

Як повідомляє Experts Club, підвищена температура повітря у спальні може суттєво погіршувати якість нічного відпочинку, збільшувати тривалість неспання та скорочувати час глибокого сну. При підвищенні температури в приміщенні з 25 до 30 градусів Цельсія ефективність сну у літніх людей знижується на 5–10%, свідчать результати наукового дослідження, опублікованого в журналі Science of The Total Environment.
Вчені вивчали вплив температури повітря в спальнях на тривалість, ефективність та неспокійність сну людей похилого віку, які проживають у власних будинках. У дослідженні взяли участь 50 осіб із середнім віком близько 79 років. Спостереження тривали 18 місяців. Фахівці використовували портативні пристрої для моніторингу сну та датчики навколишнього середовища, які фіксували температуру й вологість повітря.
Результати показали, що найбільш ефективний і спокійний сон у учасників спостерігався при температурі повітря від 20 до 25 градусів. При підвищенні температури до 30 градусів ефективність сну знижувалася на 5–10%.
При цьому дослідники виявили суттєві індивідуальні відмінності, тому отримані температурні значення не можна вважати універсальною нормою для людей будь-якого віку.
Додаткове експериментальне дослідження, опубліковане в журналі Building and Environment, також продемонструвало негативний вплив високої температури на сон людей похилого віку.
Під час експерименту підвищення температури спальні з 27 до 30 градусів призводило до скорочення загальної тривалості сну на 26,3 хвилини. Ефективність сну знижувалася на 5,5%, тривалість фази швидкого сну (REM) зменшувалася на 5,3 хвилини, а час нічного неспання збільшувався на 27 хвилин.
Дослідники також встановили, що поліпшення вентиляції сприяло збільшенню тривалості глибокого сну на 10,3 хвилини, а REM-сну — на 3,7 хвилини.
Фахівці пояснюють вплив температури особливостями терморегуляції людського організму. Перед засинанням внутрішня температура тіла природним чином починає знижуватися. Для цього організм перерозподіляє тепло до поверхні шкіри й віддає його навколишньому середовищу.
Якщо температура повітря занадто висока, процес охолодження ускладнюється. Це може уповільнювати засинання, порушувати чергування фаз сну та збільшувати кількість нічних пробуджень.
Згідно з науковим оглядом «Thermoregulation in Sleep Disorders», опублікованим 12 квітня 2026 року в Journal of Clinical Medicine, порушення природного зниження температури тіла пов’язане з фрагментацією сну та появою денних симптомів, зокрема втоми та зниження бадьорості.
Недостатньо якісний сон може негативно позначатися на концентрації уваги, пам’яті, емоційній стійкості та працездатності наступного дня. При цьому вираженість наслідків залежить від тривалості та ступеня порушення сну, віку людини та інших факторів.
Окремою проблемою в опалювальний сезон стає зниження відносної вологості повітря в приміщеннях.
Нагрівання холодного зовнішнього повітря без додаткового зволоження призводить до зниження його відносної вологості. Сухе повітря може викликати дискомфорт у носі та горлі, сухість слизових оболонок і шкіри. У деяких людей це може посилювати відчуття закладеності носа та додатково заважати повноцінному відпочинку.
Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) рекомендує контролювати вологість повітря в приміщеннях і не допускати її підвищення понад 50 % під час використання побутових зволожувачів. Надмірна вологість може сприяти розвитку цвілі та інших біологічних забруднювачів.
Згідно з рекомендаціями Sleep Foundation, для багатьох дорослих комфортна температура спальні знаходиться приблизно в діапазоні 16–20 градусів Цельсія. Однак вибір оптимального режиму залежить від індивідуальних особливостей, віку, одягу для сну та ковдр, якими користуються.
Зокрема, результати досліджень людей похилого віку свідчать про те, що в деяких випадках найбільш сприятливими можуть бути вищі температури — близько 20–25 градусів.
Для поліпшення умов сну фахівці рекомендують уникати перегріву спальні, регулярно провітрювати приміщення, використовувати відповідні до пори року постільні речі та контролювати вологість повітря.

https://www.experts.news/posts/vysoka-temperatura-u-spalni-znyzhuye-yakist-snu-na-510-doslidzhennya

 

, , , ,

Майже половина українців нейтрально ставляться до Словенії, понад 40% – позитивно

Ставлення українців до Словенії у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним із помітною перевагою позитивних оцінок над негативними. Позитивно до країни ставляться 40,3% респондентів, нейтрально – 49,9%, негативно – 6,7%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Загальний баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 33,6 відсоткового пункту.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Словенії ставляться 12,5% українців, здебільшого позитивно – 27,8%. Нейтральну позицію займають 49,9% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,1%, повністю негативно – лише 0,6%, ще 3,1% не змогли визначитися.

Порівняно з березнем загальна структура громадської думки практично не змінилася. У попередній хвилі позитивно до Словенії ставилися 40,6% респондентів: 10,5% – повністю позитивно та 30,1% – здебільшого позитивно. Нейтральну відповідь тоді обрали 48%, негативну – 7%, ще 4,4% не могли визначитися.

Таким чином, за п’ять місяців позитивний сегмент скоротився лише на 0,3 в.п. – до 40,3%, а негативний також зменшився на 0,3 в.п. – до 6,7%. Частка нейтральних відповідей збільшилася на 1,9 в.п., тоді як кількість тих, кому важко відповісти, зменшилася на 1,3 в.п. Баланс позитивних і негативних оцінок фактично не змінився і в обох хвилях становить близько плюс 33,6 в.п.

Водночас усередині позитивного сегмента відбулася певна зміна: частка повністю позитивних оцінок зросла з 10,5% до 12,5%, а здебільшого позитивних скоротилася з 30,1% до 27,8%. Отже, загальний рівень позитивного ставлення залишився стабільним, але серед прихильних до Словенії респондентів дещо збільшилася частка найбільш упевнених оцінок.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що результати соціологічних досліджень мають практичне значення для розвитку міжнародних відносин, зокрема для діяльності дипломатичних представництв, бізнес-асоціацій та іноземних компаній.

Коментуючи результати дослідження ставлення українців до країн Південної Європи, він наголосив на необхідності активнішої комунікації міжнародних партнерів з українським суспільством.

«Перша рекомендація – регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге – бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», – зазначив Уракін.

На його думку, соціологічні дані можуть допомагати дипломатичним представництвам і бізнесу краще розуміти суспільне сприйняття відповідних держав та ефективніше вибудовувати двосторонні відносини.

У випадку Словенії результати дослідження демонструють значний потенціал для розвитку інформаційної та економічної комунікації. Майже половина українців не має чітко вираженого позитивного чи негативного ставлення до країни, тоді як частка негативних оцінок залишається відносно невеликою.

Такий розподіл може свідчити про те, що подальше формування образу Словенії в українському суспільстві залежатиме, зокрема, від інформування про її участь у підтримці України, розвитку торговельно-економічних зв’язків, гуманітарних ініціатив та співпраці між підприємствами двох держав.

При цьому стабільність позитивного балансу протягом п’яти місяців свідчить про відсутність різких змін у сприйнятті Словенії. На відміну від країн, ставлення до яких зазнало суттєвих коливань, Словенія зберігає переважно нейтрально-позитивний образ.

У ширшому регіональному контексті її показники відрізняються від результатів Італії та Іспанії. За даними того самого серпневого дослідження, позитивно до Італії ставляться 70,1% українців, до Іспанії – 65,2%, тоді як до Словенії – 40,3%.

Отже, серед представлених у дослідженні країн Південної Європи Словенія має нижчий рівень позитивних оцінок, однак основну відмінність формує саме висока частка нейтральних відповідей, а не значний негатив.

Для розвитку двосторонніх відносин важливими можуть стати розширення присутності словенського бізнесу на українському ринку, інвестиційне співробітництво, участь у проєктах відбудови України та збільшення кількості спільних економічних і культурних ініціатив.

Березневе дослідження проводилося компанією Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.

Серпневе опитування також охопило 800 повнолітніх громадян України та стало третьою хвилею дослідження після серпня 2025 року і березня 2026 року.

Джерела: Experts Club та Active Group, дослідження від 18 вересня 2026 року; Experts Club, коментар Максима Уракіна щодо країн Південної Європи від 11 жовтня 2026 року.

, , , , , , ,

Дослідження показало небезпечний рівень хімічних речовин у повітрі манікюрних салонів

Вчені Міського університету Нью-Йорка (CUNY) виявили, що концентрації летких органічних сполук у повітрі манікюрних салонів можуть короткочасно досягати рівнів, порівнянних із показниками на окремих хімічних виробництвах. Дослідження також виявило потенційні ризики для здоров’я працівників, які щодня піддаються впливу випарів косметичних засобів.

Результати роботи опубліковано 5 листопада 2026 року в науковому журналі Risk Analysis. Дослідження провела група фахівців під керівництвом Майкла Ієрарді зі Школи громадського здоров’я Міського університету Нью-Йорка. Про його результати 6 листопада повідомило науково-популярне видання ScienceAlert.

Вчені дослідили якість повітря у п’яти манікюрних салонах Нью-Йорка. Вимірювання проводилися в період з квітня 2023 року по березень 2024 року. У кожному салоні дослідники контролювали концентрацію летких органічних сполук протягом приблизно одного робочого тижня, фіксуючи показники щохвилини.

Такий підхід дозволив виявити короткочасні підвищення концентрації хімічних речовин, які зазвичай залишаються непоміченими під час стандартних вимірювань середнього рівня забруднення за восьмигодинну робочу зміну.

Згідно з дослідженням, медіанна концентрація летких органічних сполук становила 15,1 частин на мільйон (ppm). При цьому медіанний показник максимальних концентрацій, усереднених за 15-хвилинні інтервали, сягав 31,4 ppm.

В одному з обстежених салонів максимальна 15-хвилинна концентрація становила 113 ppm, що більш ніж у сім разів перевищує загальний медіанний показник.

За словами керівника дослідження Майкла Ієрарді, окремі короткочасні концентрації були порівнянні з рівнями, які можна спостерігати на промислових підприємствах, що виробляють або використовують великі обсяги хімічних речовин.

При цьому дослідник зазначив, що промислові підприємства, як правило, перебувають під більш суворим контролем з питань професійної безпеки, мають системи вентиляції та засоби індивідуального захисту.

У манікюрних салонах подібні заходи нерідко втілюються в значно меншому обсязі.

Основну частину забруднюючих речовин становили розчинники, що широко використовуються в косметичній індустрії.

Серед найпоширеніших сполук дослідники виділили етилацетат, ацетон, бутилацетат і метилацетат.

Ці речовини входять до складу лаків для нігтів, рідин для зняття покриття та інших засобів, що застосовуються під час манікюру.

Крім того, у повітрі виявили метакрилати, що використовуються під час нанесення штучних нігтів, а також невеликі концентрації бензолу.

Особливу увагу дослідники приділили бензолу, оскільки тривалий вплив цієї речовини пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань.

Хоча виміряні концентрації бензолу були відносно низькими, розрахункова оцінка довічного канцерогенного ризику в кількох салонах за певних сценаріїв впливу перевищувала орієнтовний рівень Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA), що становить один додатковий випадок захворювання на мільйон осіб.

При цьому автори наголошують, що йдеться про результати математичного моделювання можливих ризиків, а не про виявлені випадки онкологічних захворювань серед співробітників.

Для встановлення безпосереднього зв’язку між роботою в манікюрних салонах і розвитком раку потрібні додаткові тривалі дослідження стану здоров’я працівників.

Одним з основних висновків дослідження стало те, що традиційні методи оцінки забруднення повітря не завжди відображають реальний характер впливу шкідливих речовин на працівників.

Зазвичай концентрації хімічних сполук вимірюються як середнє значення за робочу зміну. Однак у манікюрних салонах рівень забруднення може різко зростати під час окремих процедур.

Такі короткочасні підвищення можуть виникати під час використання розчинників, нанесення штучних покриттів та виконання інших операцій із косметичними матеріалами.

У результаті працівник може багаторазово піддаватися інтенсивному впливу хімічних речовин, навіть якщо середня концентрація за день залишається відносно невисокою.

Дослідники встановили, що виміряні концентрації окремих речовин загалом не перевищували чинних професійних меж впливу. Однак моделювання з урахуванням коливань концентрацій показало потенційне збільшення неонкологічних та канцерогенних ризиків за певних умов.

Вплив подібних хімічних сполук може бути пов’язаний із подразненням очей і дихальних шляхів, головними болями та порушеннями з боку нервової системи.

Разом із тим нове дослідження безпосередньо не оцінювало симптоми працівників і не визначало причини кожного короткочасного підвищення концентрації.

Автори також звертають увагу на те, що чинні нормативи професійної безпеки не завжди враховують особливості окремих груп працівників, зокрема жінок репродуктивного віку, які становлять значну частину персоналу манікюрних салонів.

На думку дослідників, одним із найефективніших способів зменшення впливу летких органічних сполук залишається якісна вентиляція.

Звичайні медичні та тканинні маски, які іноді використовують майстри манікюру, не забезпечують надійного захисту від хімічних парів.

Фахівці рекомендують використовувати ефективні системи видалення забрудненого повітря, забезпечувати приплив свіжого повітря, тримати ємності з хімічними засобами закритими та зберігати використані матеріали в контейнерах із кришками.

У попередньому дослідженні фахівців CUNY, опублікованому в серпні 2025 року, було встановлено, що поліпшення роботи вентиляції в манікюрних салонах дозволяло знизити концентрацію летких органічних сполук на 16–74% залежно від вжитих заходів.

В одному із салонів, не обладнаному механічною вентиляцією, регулярне відкривання вікон і дверей дозволило зменшити концентрацію забруднюючих речовин на 82%.

Водночас дослідники зазначають, що організація ефективної вентиляції може спричиняти додаткові витрати для невеликих підприємств.

Окремого вивчення потребує вплив хімічних сполук на відвідувачів манікюрних салонів.

На відміну від працівників, клієнти зазвичай перебувають у приміщеннях обмежений час, тому результати оцінки професійних ризиків не можна автоматично поширювати на відвідувачів.

Автори дослідження підкреслюють, що отримані дані ґрунтуються на вимірюваннях лише у п’яти салонах Нью-Йорка і не дають змоги робити висновки щодо якості повітря в усіх манікюрних салонах США чи інших країн.

Джерела: Risk Analysis, оригінальне дослідження від 5 листопада 2026 року; CUNY, повідомлення про дослідження від 5 листопада 2026 року; ScienceAlert, публікація від 6 листопада 2026 року.

 

, , , ,

Швидший темп ходьби пов’язаний із нижчим ризиком передчасної смерті – JAMA

Як повідомляє Еxperts.news,, міжнародна група вчених встановила, що швидкість ходьби людини та частота кроків у повсякденному житті пов’язані з ризиком передчасної смерті. Аналіз даних понад 4 тис. учасників показав, що люди, які ходили швидше, в середньому мали нижчий ризик смерті протягом наступних років спостереження.

Результати дослідження опубліковано 23 жовтня 2026 року в науковому журналі JAMA Network Open. У роботі брали участь фахівці Норвезького університету науки та технологій, Університету Париж-Сіте, Університету Лестера та інших наукових установ.

Дослідження проводилося на основі британського довгострокового проєкту Whitehall II. Вчені проаналізували дані 4067 осіб, середній вік яких на момент початку спостереження становив 69,3 року. Чоловіки становили 74,4 % учасників, жінки — 25,6 %.

У 2012–2013 роках учасники проходили тестування швидкості ходьби на дистанції 2,44 метра, а також носили на зап’ясті акселерометри, що дозволяли реєструвати повсякденну рухову активність.

У середньому пристрої фіксували дані майже протягом восьми днів. Дослідники оцінювали не тільки кількість зроблених кроків, а й частоту ходьби, виражену в кроках за хвилину.

Середня швидкість учасників під час клінічного тестування становила 1,2 метра за секунду, а медіанна частота кроків у повсякденному житті — 75,3 кроки за хвилину.

Подальше спостереження за станом здоров’я тривало в середньому 11,8 року. За цей період померли 739 осіб, або 18,2% учасників дослідження.

Збільшення швидкості ходьби на 0,1 метра за секунду пов’язане зі зниженням ризику смерті на 10%

Після врахування віку, статі, освіти, куріння, вживання алкоголю, індексу маси тіла, хронічних захворювань та інших факторів дослідники виявили стійкий зв’язок між швидкістю пересування та смертністю.

Зокрема, збільшення швидкості ходьби під час клінічного тесту на 0,1 метра за секунду відповідало зниженню відносного ризику смерті протягом періоду спостереження приблизно на 10%.

При збільшенні медіанної частоти ходьби в повсякденному житті на 10 кроків за хвилину відповідний показник був нижчим на 17%.

Ще більш виражений зв’язок спостерігався під час аналізу 95-го процентиля частоти кроків, що характеризує відносно швидкі періоди ходьби людини.

Збільшення цього показника на 10 кроків за хвилину асоціювалося зі зниженням відносного ризику смерті приблизно на 19%.

Автори зазначають, що виявлені зв’язки зберігалися навіть після додаткового врахування загальної кількості кроків за день.

Таким чином, для оцінки стану здоров’я потенційно важливо враховувати не лише обсяг фізичної активності, а й темп пересування.

При цьому виявлені відсотки відображають статистичні асоціації, а не доведений вплив прискорення ходьби на тривалість життя.

«Розумні» годинники можуть стати додатковим інструментом оцінки здоров’я

Однією з основних завдань дослідження було порівняння двох методів оцінки ходьби: короткочасного клінічного тестування та вимірювання повсякденної активності за допомогою портативних електронних пристроїв.

Вчені встановили, що обидва методи демонструють порівнянну здатність розрізняти учасників із вищим і нижчим ризиком смертності.

Однак при включенні до статистичних моделей усіх відомих факторів ризику лише клінічне вимірювання швидкості ходьби забезпечувало статистично значуще додаткове поліпшення прогнозування смертності.

Дослідники вважають, що дані «розумних» годинників та інших носимих пристроїв можуть доповнювати традиційні медичні обстеження, оскільки дозволяють спостерігати за руховою активністю людини в звичайних умовах протягом кількох днів.

На відміну від короткого тесту в медичному закладі, акселерометри реєструють особливості повсякденної поведінки та можуть використовуватися для вивчення змін фізичної активності.

Водночас автори підкреслюють, що клінічна швидкість ходьби та частота кроків, виміряні носимими пристроями, не є взаємозамінними показниками.

Автори роботи відзначають низку обмежень дослідження. Зокрема, учасники були в середньому здоровішими за початкову групу спостереження, а чоловіки становили майже три чверті вибірки.

Крім того, дослідження мало спостережний характер і не передбачало експерименту, під час якого учасників спеціально навчали ходити швидше.

Тому отримані результати не дають підстав стверджувати, що просте збільшення швидкості ходьби безпосередньо знижує смертність на 10–19%.

Вища швидкість пересування може свідчити про кращий загальний стан здоров’я, фізичну підготовку та функціональні можливості організму.

Водночас дослідники вважають, що оцінка темпу ходьби може стати корисним додатковим інструментом вивчення здоров’я людей похилого віку.

Для подальшого впровадження такого підходу необхідні нові дослідження, зокрема за участю більш різноманітних груп населення та з незалежною перевіркою прогностичних моделей.

Дослідження під назвою Clinical Walking Speed, Free-Living Walking Cadence, and All-Cause Mortality опубліковано в JAMA Network Open 23 жовтня 2026 року. Головним автором роботи виступив Раян Хаддадж (Rayane Haddadj) з Норвезького університету науки та технологій. Дослідження проводилося за підтримки європейських наукових програм, зокрема Horizon Europe.

Джерело: JAMA Network Open, оригінальне дослідження від 23 жовтня 2026 року. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2026.40122.

, , , ,

Регулярне читання може підтримувати когнітивне здоров’я упродовж життя – дослідження

Як повідомляє Еxperts.news, читання книг для задоволення пов’язане з поліпшенням пам’яті, концентрації уваги, емоційного стану та зниженням ризику розвитку деменції в літньому віці. До такого висновку дійшли дослідники Кембриджського університету (Велика Британія), проаналізувавши результати низки наукових робіт про вплив читання на здоров’я мозку в різні періоди життя.

Результати наукового огляду опубліковано в журналі Psychological Medicine. Авторами виступили професорка психіатрії Кембриджського університету Барбара Сахакіан, дослідниця Крістель Ленглі та керівниця благодійної організації The Queen’s Reading Room Вікі Перрін. Детальний аналіз результатів 1 листопада опублікувало науково-популярне видання PsyPost.

Дослідники розглянули дані масштабних спостережень за дітьми та дорослими, довгострокових досліджень когнітивного здоров’я людей похилого віку, а також результати магнітно-резонансної томографії мозку.

Одним із наймасштабніших стало американське дослідження Adolescent Brain Cognitive Development (ABCD), яке охопило 10 243 дітей. Вчені спостерігали за учасниками віком від 9–11 до 11–13 років, оцінюючи їхні звички читання, когнітивні здібності та психологічний стан.

Близько 52 % учасників почали читати для задоволення в ранньому дитинстві. Згодом вони демонстрували кращі результати в тестах на робочу пам’ять, увагу та засвоєння інформації порівняно з дітьми, які мало читали або не читали взагалі.

Крім того, серед дітей, які регулярно читали, спостерігалися нижчі показники стресу, депресивних симптомів та поведінкових проблем. Вони також проводили менше часу перед екранами електронних пристроїв і в середньому довше спали.

Дослідження з використанням МРТ виявило відмінності в структурі мозку учасників. У дітей, які почали читати в ранньому віці, відзначалися більші обсяги сірої речовини та площі поверхні кори в деяких областях, пов’язаних з обробкою мови, пам’яттю, увагою та емоційною регуляцією.

Зазначені зв’язки зберігалися й після статистичного коригування з урахуванням віку, статі, соціально-економічного становища сім’ї, освіти батьків та інших факторів.

У рамках цього дослідження найбільш виражені позитивні асоціації спостерігалися при читанні близько 12 годин на тиждень. Однак вчені підкреслюють, що цей показник не можна вважати універсальною нормою або доведеною оптимальною тривалістю читання.

Окрему увагу автори приділили впливу читання на здоров’я людей похилого віку.

В одному з розглянутих досліджень, що охопило 469 осіб віком понад 75 років, регулярне читання було пов’язане зі зниженням ризику розвитку деменції приблизно на 35%. За учасниками спостерігали в середньому 5,1 року.

Інше довгострокове дослідження за участю 1962 осіб віком понад 64 роки показало, що читання не рідше ніж один раз на тиждень було пов’язане з меншим ризиком погіршення когнітивних функцій протягом 14 років. Така закономірність спостерігалася незалежно від рівня освіти учасників.

Вчені пов’язують можливий захисний ефект із формуванням так званого когнітивного резерву — здатності мозку підтримувати інтелектуальні функції попри вікові зміни.

Читання стимулює процеси обробки інформації, уяву, пам’ять і концентрацію уваги. Крім того, художня література активізує нейронні мережі, що беруть участь у розумінні емоцій та намірів інших людей.

Позитивні асоціації виявлено й щодо психологічного благополуччя дорослих.

Згідно з одним із проаналізованих опитувань, яке охопило 4164 особи, 64% респондентів, які читали не менше 30 хвилин на тиждень, зазначали, що читання допомагає їм краще розуміти почуття інших людей. Серед тих, хто не читав, відповідний показник становив 48%.

При цьому 38% опитаних читачів називали книги найкращим способом зменшення стресу.

Автори також звернули увагу на користь спільного читання та участі в книжкових клубах. За даними низки досліджень, такі заняття можуть сприяти зменшенню почуття самотності та покращенню соціальних зв’язків, особливо серед людей похилого віку.

Разом із тим дослідники відзначають тривожну тенденцію до зниження інтересу до читання серед дітей та підлітків. Згідно з опитуваннями британської організації National Literacy Trust, у 2024–2025 роках показники регулярного читання та інтересу до книг продовжували знижуватися, особливо серед хлопчиків віком 11–16 років.

На думку вчених, популяризація читання може стати відносно доступним способом підтримки інтелектуальної активності та психологічного благополуччя населення. При цьому йдеться не лише про друковані книги, а й про електронні видання, журнали, комікси та інші текстові матеріали, які люди обирають за власним бажанням.

Однак автори підкреслюють, що більшість проаналізованих досліджень мали спостережний характер. Виявлений зв’язок між читанням і здоров’ям мозку не доводить, що саме читання безпосередньо запобігає деменції чи іншим захворюванням. Можливо також, що люди з від початку міцнішим здоров’ям частіше зберігають звичку читати.

Для підтвердження причинно-наслідкового зв’язку необхідні додаткові експериментальні дослідження.

Автори наукової публікації вважають, що подальше вивчення впливу читання на когнітивні функції може допомогти розробити доступні програми профілактики вікового зниження інтелектуальних здібностей та підтримки психічного здоров’я.

Першоджерело: Psychological Medicine, Кембриджський університет, 15 вересня 2026 року.

, , , ,

Смартфон замість дитинства: чи справді гаджети шкодять дитячому розвитку?

Повітряні тривоги, життя між домом і укриттям, дистанційна робота та постійний потік новин змінили повсякденне життя українських родин — гаджет став звичним способом заспокоїти дитину. Фахівці попереджають: регулярне використання екранів може негативно впливати на розвиток дітей до двох років.

Смартфон замість дитинства: чи справді гаджети шкодять дитячому розвитку?

Це підтверджує й масштабне міжнародне дослідження, результати якого оприлюднили британські науковці з чотирьох університетів — Лідса, Лідс-Трініті, Лафборо та Астона.

Дослідники дійшли висновку, що регулярне використання смартфонів, планшетів чи інших пристроїв з екранами дітьми до двох років, пов’язане з потенційними довгостроковими ризиками для здоров’я. Тому рекомендували повністю уникати ситуацій, коли немовлятам навмисно вмикають гаджети, за принципом хай дитина бавиться, аби нікому не заважала.

За останні роки екрани стали звичною частиною дитинства. Поки батьки працюють, вирішують побутові питання або стежать за повідомленнями про безпекову ситуацію, малюки нерідко проводять час за переглядом мультфільмів чи дитячих відео. Сьогодні гаджети часто використовуються як швидкий спосіб відволікти або заспокоїти дитину.

Науковці попереджають, що гаджети відбирають можливість живого контакту з батьками, обмежують фізичну активність дитини та навіть впливають на розвиток мовлення. Згідно з дослідженням, серед основних ризиків також згадуються проблеми зі сном, надмірна стимуляція нервової системи, потенційний вплив на здоров’я очей та підвищення ризику дитячого ожиріння.

Координатор НДІ нейророзвитку, неврології та реабілітації, лікар епілептолог Денис Бойчук пояснив причину особливої уваги до перших двох років життя:

«Це один із найінтенсивніших періодів розвитку головного мозку. Саме в цей час формуються величезна кількість нейронних зв’язків, які відповідають за мовлення, пам’ять, емоційну регуляцію, увагу та соціальні навички. Для правильного розвитку дитині потрібні живе спілкування з дорослими та дітьми, наслідувати дії, адекватна фізична активність, дослідження навколишнього середовища та емоційний контакт та отримання відповіді від середовища. Надмірна стимуляція мозку це теж ризик. Яскраві зображення, швидка зміна кадрів і постійний потік інформації можуть ускладнювати природні процеси концентрації уваги та погіршувати сон».

Дослідження проводили британці, а особливо гостро проблема проявляється в українських сім’ях. В умовах частих обстрілів для багатьох батьків телефон стає способом зайняти дитину під час тривалого перебування в укритті чи під час дороги до більш безпечного місця.

Мама заспокоює дитину в укриттіДедалі частіше цифрові пристрої стають інструментом для заспокоєння дітей. Немовлята починають комфортніше почуватися шукати не в контакті з батьками, а під час зазирання у смартфон чи планшет. На думку авторів дослідження, це може впливати на формування емоційної прив’язаності та поведінки дитини в майбутньому.

Проблема ховається ще й в тому, що батьки самі часто не мають чітких рекомендацій щодо користування гаджетами. У результаті постійна присутність екранів починає сприйматися як норма. Так поводяться батьки, а діти переймають ці звички з раннього віку.

Новини з фронту, робочі чати, повідомлення від рідних, сигнали тривоги. Багато батьків несвідомо проводять значну частину часу в телефоні навіть поруч із дітьми. Малюки швидко засвоюють таку модель поведінки та починають сприймати гаджет як головний центр уваги в родині.

Фахівці радять не намагатися повністю відмовитися від технологій, а встановити здорові правила користування ними. Для дітей до двох років пріоритетом мають залишатися живе спілкування, рухливі ігри, прогулянки, читання книжок та взаємодія з навколишнім світом. Навіть автори дослідження визнають, що уникнути пасивного контакту з екранами в сучасному світі майже неможливо, однак наголошують: додатковий навмисний екранний час не приносить користі і лише збільшує потенційні ризики для розвитку дитини.

Живе спілкування проти екранаВ умовах війни й постійного стресу українським батькам доводиться шукати баланс між реальністю та потребами дитини. Але саме зараз, коли гаджети стали невід’ємною частиною життя, особливо важливо пам’ятати: найкращим середовищем для розвитку малюка залишаються не смартфони та планшети, а спілкування, турбота і присутність близьких людей. Висновок британських науковців є простим: перші два роки життя мають вирішальне значення для розвитку мозку, і жоден екран не здатен замінити дитині живу взаємодію з батьками.

Нагадаємо, що в Україні працює спільний україно-американський проєкт НДІ Нейророзвитку, неврології та реабілітації. Один із основних напрямків — дослідження впливу війни на здоров’я населення та нейротравми. Діагностика та супровід дітей і дорослих, надання батькам науково обґрунтованих рекомендацій. Проводяться обстеження мозку за допомогою електроенцефалографа. Умови для ветеранів на сайті veterano.info.

Instagram: @nnrrieu, @neuro.hub.eu
Facebook: НДІ Нейророзвитку, неврології та реабілітації
LinkedIn: nnrieu

https://veterano.info/smartfon-zamist-dytynstva-chy-spravdi-gadzhety-shkodyat-rozvytku

, , , ,