Хірурги та інженери Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше використали дистанційно керованих гуманоїдних роботів для виконання операцій на живих тваринах у рамках доклінічного дослідження.
Мова йде не про автономну хірургію: усіми рухами роботів керували хірурги з консолі. Проте експеримент став важливим кроком для медичної робототехніки, оскільки до цього гуманоїдні роботи не застосовувалися для повноцінних хірургічних процедур на живих об’єктах.
За даними UC San Diego, дві операції було виконано в рамках доклінічного випробування, результати якого опубліковано 8 липня в журналі Nature. В одному випадку операцію виконувала команда «людина-робот»: гуманоїдний робот працював під керуванням хірурга, а людина асистувала. У другому випадку процедуру виконали два гуманоїдні роботи, які працювали поруч один з одним. Обидві операції проводилися на свинях.
Ars Technica уточнює, що роботи виконали дві інвазивні операції з видалення жовчного міхура у живих свиней.
Роботи отримали назву Surgie. На відміну від спеціалізованих хірургічних комплексів, такі гуманоїдні системи компактніші й потенційно можуть використовуватися у звичайних операційних без масштабної перебудови приміщення. UC San Diego зазначає, що Surgie має зріст близько 5 футів і вагу близько 60 фунтів, тоді як традиційні роботизовані хірургічні платформи можуть важити близько 1 800 фунтів і потребують великої команди для встановлення.
За словами одного зі старших авторів дослідження, професора Майкла Йіпа, дистанційно керовані та, у перспективі, автономні гуманоїдні роботи можуть розширити доступ до хірургічної допомоги в регіонах, де бракує лікарів та спеціалізованої інфраструктури. У Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго вважають, що такі системи можуть бути корисними в сільських лікарнях, польових медичних умовах, зонах надзвичайних ситуацій та інших місцях, де неможливо швидко розгорнути повноцінний хірургічний центр.
При цьому дослідники підкреслюють, що технологія поки що далека від клінічного застосування на людях. Під час операцій роботів доводилося кілька разів перекалібрувати, через що процедури займали більше часу, ніж при використанні спеціалізованих хірургічних систем. Ще одна проблема — затримка між рухом хірурга на консолі та рухом робота, що є особливо важливою для майбутніх операцій на відстані.
Головне значення експерименту — не в тому, що роботи замінили хірургів, а в тому, що гуманоїдна форма вперше була випробувана в реальному хірургічному середовищі. Дослідники розглядають найближчу перспективу таких систем насамперед як роль асистентів: вони можуть допомагати в операційній, подавати інструменти, виконувати фізичні завдання та з часом брати на себе частину телеопераційних процедур.
Для ринку медичних технологій це може відкрити новий напрям між класичними хірургічними роботами та універсальними гуманоїдними платформами. Якщо такі системи стануть достатньо точними, безпечними та доступними, вони зможуть знизити бар’єри для роботизованої хірургії в невеликих лікарнях та країнах з обмеженими ресурсами.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, майже 40% українців відвідують культурні заходи один раз на пів року або рідше, найчастіше це кінотеатри, йдеться в дослідженні “Культура в Україні” агенції Research.ua, яке було презентоване Міністерством культури України в четвер в Києві.
Зокрема, на запитання про частоту відвідування культурних заходів, 37% респондентів відповіли, що відвідують такі заходи один раз на пів року або рідше, 26% – один раз на декілька місяців, 30% – раз на місяць, або частіше, а 7% зазначили, що не відвідують культурних заходів.
Серед основних джерел новин про культуру у 2025 році були соціальні мережі (75%) та месенджери (65%), зокрема: Телеграм є джерелом новин про культуру для 58% опитаних, Facebook – 51%, Instagram – 46%, YouTube – 42%.
Серед найпопулярніших форматів культурних заходів є кінотеатри (66% респондентів), музичні концерти (42%) і театральні вистави (40%).
Стосовно бар’єрів для відвідування культурних заходів: нестача коштів (54% респондентів), брак часу (42%), відсутність заходів поблизу (26%) і відсутність компанії (17%).
Соцопитування було проведено 22-30 грудня 2025 року методом онлайн-інтерв’ю; вибірка 2000 респондентів; опитували доросле міське населення України в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій.
https://interfax.com.ua/news/culture/1171698.html
Ходьба та інші прості рухи тіла можуть сприяти циркуляції рідини в мозку та потенційно допомагати йому позбавлятися від продуктів обміну речовин, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Neuroscience.
Група вчених вивчала рух мозку у мишей, що перебували у стані неспання, за допомогою високошвидкісної двофотонної мікроскопії. Дослідники встановили, що під час руху мозок злегка зміщується всередині черепа, причому цей процес тісно пов’язаний не з диханням або серцевим ритмом, а зі скороченням м’язів живота під час руху.
За даними авторів роботи, скорочення м’язів черевної порожнини створює механічний тиск, який через судинні зв’язки між животом, хребтом і центральною нервовою системою передається до мозку. Вчені описують цей механізм як свого роду «гідравлічний» зв’язок: рух тіла і напруження м’язів можуть запускати мікрорух мозку і впливати на рух спинномозкової та міжклітинної рідини.
Моделювання показало, що такий м’який рух мозку може сприяти виведенню міжклітинної рідини з мозкової тканини в субарахноїдальний простір. Автори підкреслюють, що напрямок цього потоку відрізняється від того, що спостерігається під час сну, коли активніше працює так звана глімфатична система, пов’язана з очищенням мозку від продуктів обміну.
Науково-популярне видання ScienceDaily, посилаючись на це дослідження, зазначає, що скорочення м’язів живота під час руху може сприяти циркуляції спинномозкової рідини, а отже, проста фізична активність потенційно може бути пов’язана з підтриманням здоров’я мозку. Один з авторів роботи Патрік Дрю пояснив, що рух тіла може бути важливим фізіологічним механізмом, що впливає на мозок через механічний зв’язок з черевною порожниною.
При цьому дослідження не доводить, що ходьба безпосередньо «очищає» мозок людини або лікує неврологічні захворювання. Робота виконана на мишах, а висновки щодо людей вимагають додаткових досліджень. Однак вона показує можливий біологічний механізм, через який звичайна рухова активність може бути корисною не тільки для серця, судин і м’язів, але й для процесів обміну рідини в мозку.
Для медицини та ринку wellness це важливо тому, що ходьба залишається одним із найдоступніших способів підтримки здоров’я. На відміну від складних тренувань, вона не вимагає обладнання, спеціальних умов або високої фізичної підготовки. Якщо майбутні дослідження підтвердять аналогічний механізм у людини, регулярна ходьба може отримати ще одне наукове пояснення як інструмент профілактики когнітивного виснаження та підтримки нормальної роботи мозку.
У дослідженні також йдеться про те, що рух мозку під час ходьби має дуже малу амплітуду — мова йде про мікроскопічні зміщення, які неможливо відчути. Однак саме такі механічні коливання можуть бути достатніми, щоб впливати на рух рідини в тканинах мозку.
Ключовий висновок роботи полягає в тому, що мозок не повністю ізольований від решти тіла, як це часто уявлялося раніше. Він механічно пов’язаний з рухами організму, а скорочення м’язів живота під час ходьби та іншої активності можуть бути частиною системи, що допомагає переміщувати рідини всередині та навколо мозку.
Перегляд коротких відео перед сном може не тільки погіршувати якість сну, але й сам ставати наслідком денної втоми. До такого висновку дійшли дослідники з Китаю, які вивчили зв’язок між проблемним споживанням коротких відео та симптомами безсоння у студентів, як випливає з дослідження в журналі Personality and Individual Differences.
Автори роботи проаналізували дані 6 691 студента з центрального Китаю. Опитування проводилося двічі з інтервалом у три місяці: учасники відповідали на питання про звички перегляду коротких відео, труднощі зі сном, денну втому, настрій і зниження продуктивності.
Дослідження показало двосторонній зв’язок: надмірне використання платформ коротких відео прогнозувало зростання проблем зі сном через три місяці, але зворотний ефект виявився ще сильнішим. Люди, які вдень відчували втому, млявість або погіршення настрою через поганий сон, частіше втрачали контроль над переглядом відео та використовували їх як спосіб швидко зняти напругу або нудьгу.
На думку дослідників, денна втома виступає своєрідним «мостом» між безсонням і проблемним використанням цифрових платформ. Нестача сну знижує самоконтроль і здатність опиратися швидким винагородам, а короткі відео дають просту і майже не вимагаючу зусиль форму емоційної розрядки. В результаті людина може знову почати дивитися ролики ввечері, пізніше засинати і наступного дня відчувати ще більшу втому.
Автори зазначають, що алгоритми платформ коротких відео посилюють цей цикл: персоналізована стрічка утримує увагу, а користувач часто недооцінює, скільки часу вже провів за переглядом. Особливо значущим фактором виявилося саме важке засинання, яке може запускати стійку звичку відкладати сон.
Для бізнесу та ринку цифрових сервісів це дослідження важливе тим, що показує не тільки силу залучаючих алгоритмів, а й зростаючий попит на цифрове благополуччя. Додатки, освітні платформи, роботодавці та медичні сервіси все частіше враховуватимуть вплив нічного екранного часу на продуктивність, психічний стан і якість життя користувачів.
Дослідники підкреслюють, що проблема не зводиться лише до «слабкої сили волі». Коли людина погано спить і втомлюється вдень, її здатність контролювати імпульси знижується, а цифрові розваги стають найдоступнішим способом короткострокового відновлення.
Медична лабораторія “Діла” в 2025 році збільшила кількість виконаних досліджень на 10,5%, кількість клієнтів – на 4%, відкрила 26 нових відділень.
Як повідомляє лабораторія в пресрелізі, підводячи підсумки минулого року, драйвером зростання продажів в 2025 році залишався розвиток онлайн-сервісів. Зокрема, у 2025 році частка замовлень сплачених онлайн, зросла більше ніж на 10% до майже третини замовлень.
Лабораторія зазначає, що в 2025 році “Діла” відкрила 26 власних і партнерських відділень. Загалом з лютого 2022 року лабораторія збільшила свою мережу майже вдвічі, на початок 2026 року мережа компанії становить 276 точок присутності.
Восени 2025 року “Діла” запустила нову клініко-діагностичну лабораторію в Києві площею понад 2 тис. кв. м, потужності якої дозволяють виконувати понад 15 млн досліджень на рік.
Найбільший обсяг капітальних інвестицій упродовж 2022–2025 рр. – близько 40 млн грн – спрямували на запуск нової лабораторії в Києві, комплексне оснащення мережі відділень генераторами та інверторами з акумуляторами, встановлення додаткових ліній електропередач і джерел безперебійного живлення.
“На початок 2026 року всі власні відділення “Діла” та клініко-діагностичні лабораторії працюють у повністю автономному режимі, – уточнюють в лабораторії.
Там також зазначають, що впродовж 2025 року до команди “Діла” приєдналося 465 нових співробітників, а загальна чисельність персоналу компанії перевищила 2100 осіб.
Крім того, в межах проєктів корпоративної соціальної відповідальності “Діла” разом із “Фундацією ДІЛА” спрямували понад 70,6 млн грн на допомогу у 2025 році, а з 2022 року – понад 162,2 млн грн, в тому числі 49,3 млн грн на соціальні знижки, з них 45 млн на підтримку здоров’я військових та ветеранів.
В 2025 році “Діла” перерахувала до бюджету країни 593,2 млн грн податків і зборів, що на 56% більше, ніж у 2024 році.
