Business news from Ukraine

Іран став країною, яка отримала найбільший рівень негативного ставлення серед українців за даними соціологічного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, проведеного у квітні 2025 року.

Згідно з результатами, 60,9% респондентів оцінили Іран негативно (32,9% — здебільшого негативно, 28,0% — повністю негативно). У той же час, позитивне ставлення продемонстрували лише 5,0% опитаних (2,8% — здебільшого позитивне, 2,2% — повністю позитивне). Ще 27,9% вказали на нейтральне ставлення, а 6,2% — утримались від відповіді.

«Високий рівень негативу до Ірану пояснюється його зовнішньополітичним курсом та союзницькими відносинами з РФ. Ці результати є дзеркалом геополітичної реальності», — зазначив Олександр Позній, співзасновник Active Group.

З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.

За результатами опитування компанії Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, переважна більшість українців не має сформованого ставлення до Гаяни — 71,8% обрали нейтральний варіант.

Позитивне ставлення висловили 8,8% респондентів: 6,2% — “здебільшого позитивне”, а 2,6% — “повністю позитивне”. Натомість негативне ставлення продемонстрували лише 3,9% (з них 3,2% — “здебільшого негативне”, 0,7% — “повністю негативне”). Водночас 15,5% опитаних взагалі не змогли відповісти на це питання.

«Такий високий відсоток нейтральності та відповідей “важко сказати” свідчить про дуже низьку поінформованість українців про Гаяну. В українському інформаційному полі ця країна майже відсутня, а отже — і сприймається без яскравих емоцій», — коментує Олександр Позній, співзасновник компанії Active Group.

Ставлення українців до Гаяни залишається здебільшого нейтральним через відсутність медійної присутності країни. Це типовий приклад “білої плями” на геополітичній мапі у масовій свідомості.

З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.

Результати соціологічного опитування компанії Active Group спільно з Experts Club демонструють: ставлення українців до Венесуели загалом більш негативне, ніж позитивне.

19,6% респондентів оцінили своє ставлення як негативне, з них 15,1% — “здебільшого негативне”, а 4,5% — “повністю негативне”. Водночас 17,6% опитаних висловили позитивне ставлення, зокрема 13,1% — “здебільшого позитивне” та 4,5% — “повністю позитивне”. Найбільша частка — 55,7% — обрали нейтральну позицію, ще 7,1% утримались від відповіді.

«Негативні асоціації з Венесуелою пов’язані переважно з економічною та політичною кризою в країні. Вона часто фігурує в новинах як приклад держави, де соціально-економічна ситуація погіршилась через популістичні рішення. Це формує насторожене ставлення серед українців», — зазначає Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.

Венесуела сприймається українцями переважно через призму проблем, які стали відомими з міжнародних новин. Хоча значна частина респондентів займає нейтральну позицію, негативний імідж переважає над позитивним.

Згідно з результатами спільного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, більшість українців мають нейтральне або позитивне ставлення до Таїланду.

Так, 54,8% опитаних оцінили своє ставлення як нейтральне, ще 36,4% відповіли позитивно (з них 28,4% — “здебільшого позитивно”, а 8,0% — “повністю позитивно”). Лише 3,2% респондентів висловили негативне ставлення, а 5,6% не змогли відповісти на запитання.

«Таїланд уже давно є одним з улюблених напрямків українських туристів, особливо в зимовий період. Туризм формує позитивний імідж країни в українській масовій свідомості», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.

Загалом понад третина українців має доброзичливе ставлення до Таїланду, а понад половина — нейтральне. Ці дані свідчать про позитивний туристичний образ країни серед українців, що створює потенціал для подальшого розвитку культурних та економічних зв’язків.

З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.

У квітні 2025 року соціологічна компанія Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club провела дослідження, щоб з’ясувати, як українці сприймають Грузію в умовах сучасних геополітичних реалій. Результати демонструють стабільно високе позитивне ставлення з певним критичним тлом.

Згідно з даними опитування, 54,8% українців висловили позитивне ставлення до Грузії, зокрема 37,9% — здебільшого позитивне, а 16,8% — повністю позитивне. Водночас 27,9% респондентів дотримуються нейтральної позиції. 14,8% громадян мають негативне ставлення — з них 12,9% — здебільшого негативне, і лише 1,9% — повністю негативне. Ще 2,6% опитаних вагались із відповіддю.

«Грузія залишається однією з найближчих для українців країн на пострадянському просторі, проте політична непослідовність окремих її лідерів в останні роки частково підірвала цю довіру», — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.

Більшість українців зберігає позитивне ставлення до Грузії, незважаючи на зростання частки нейтральних і критичних оцінок.

З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.

Згідно з опитуванням Active Group та Experts Club, 33,8% українців мають позитивне ставлення до Сінгапуру (24,9% — здебільшого позитивне, 9,0% — повністю позитивне). Нейтральна позиція домінує — її висловили 56,3% респондентів, тоді як негативне ставлення фіксується лише у 2,4% опитаних.

Ще 7,5% опитаних не змогли однозначно відповісти, що також може свідчити про обмежену кількість публічної інформації про країну в українському медіапросторі.

«Сінгапур вважається символом ефективного управління, економічного дива та високої якості життя. Він уособлює модернізацію й розвиток без зайвого політичного шуму. Саме тому ставлення до нього здебільшого позитивне, без істотного емоційного забарвлення», — зазначає Олександр Позній, співзасновник компанії Active Group.

Сінгапур для українців — взірець стабільності, динамічного розвитку та економічної ефективності, що формує здебільшого прихильне ставлення на фоні низького рівня критичності.

З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.