За інформацією, що з’явилася в українських ЗМІ, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Литвиненко може стати наступним послом України в Сербії. Про це повідомив депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі, посилаючись на джерела в президентській адміністрації.
Повідомляється, що найближчим часом Володимир Зеленський своїм указом затвердить призначення Литвиненка на дипломатичну місію в Белграді.
Офіційного підтвердження з боку Офісу президента або МЗС України поки не надходило.
Олександр Валерійович Литвиненко, який народився 27 квітня 1972 року в Києві, — український державний і громадський діяч.
Освіта: закінчив інститут криптографії, зв’язку та інформатики Академії ФСБ Росії (1994), отримав наукові ступені в Києві та Лондоні.
Кар’єру розпочав в СБУ (1994–1998), потім обіймав посади в РНБО, Службі безпеки та в Національному інституті стратегічних досліджень.
У 2021–2024 роках очолював Службу зовнішньої розвідки України.
26 березня 2024 року указом президента став секретарем РНБО, обіймав цю посаду до липня 2025 року, після чого був звільнений з неї.
Литвиненко — доктор політичних наук, професор, генерал-майор, заслужений діяч науки і техніки України.
За словами Володимира Зеленського, Литвиненко — «професіонал з прекрасною репутацією», а сам він — ключова фігура у формуванні дипломатичних стратегій.
Очікується, що після підписання указу призначення буде направлено до Скупщини Сербії на узгодження. Якщо кандидатура буде затверджена, Олександру Литвиненку доведеться очолити українське дипломатичне представництво в Белграді.
Основне завдання — зміцнення двостороннього політичного та економічного діалогу, посилення позицій України на Балканах і просування теми європейської інтеграції.
Призначення Олександра Литвиненка на посаду посла України в Сербії відображає прагнення Києва посилити дипломатичну присутність на Балканах. Його досвід роботи в РНБО, ЗВР та стратегічних інститутах робить його сильною кандидатурою для зміцнення українсько-сербських відносин.
Джерело – t.me/relocationrs
У Києві відбувся урочистий дипломатичний прийом з нагоди 34-ї річниці проголошення незалежності Республіки Словенія. Захід зібрав представників українського уряду, дипломатичного корпусу, громадськості та бізнесу, що працює в Україні. З урочистою промовою виступила Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Словенія в Україні пані Матея Превольшек.
У своєму зверненні посол наголосила на спільності історичних викликів, які пройшли Словенія та Україна у своїй боротьбі за незалежність, демократію та національну ідентичність.
«Словенія святкує свій 34-й день народження. У цей же час Україна здобула свою незалежність, адже це була епоха, сповнена змін, нових ідей та сподівань щодо свободи, демократії та економічного розвитку», — зазначила Матея Превольшек.
Вона підкреслила, що попри очевидні географічні та демографічні відмінності, дві держави вже понад 30 років підтримують тісні партнерські відносини. Словенія, за її словами, твердо стоїть на позиціях підтримки європейського курсу України та її боротьби за свободу.
«Я мала і маю можливість переконатися в мужності українського народу, його прагненні до кращого майбутнього у власній країні, відвідуючи багато українських регіонів, міст і сіл для підтримки проектів у рамках словенської співпраці в галузі розвитку та гуманітарної допомоги», — додала дипломатка.
Словенія підтримує низку ініціатив в Україні, зокрема у сфері реабілітації ветеранів, підготовки психологів і педагогів для роботи з травмованими дітьми, а також співпраці між українськими та словенськими муніципалітетами.
Особливо тепло гості зустріли повідомлення посла про її особисте рішення вивчати українську мову. Вона наголосила на важливості збереження мовної ідентичності, як для словенців, так і для українців.
«Це було дуже правильне рішення, адже я не лише пізнаю милозвучність вашої мови, але й зможу спілкуватися з людьми та краще розуміти їхні відчуття», — підкреслила пані Превольшек.
На завершення виступу посол висловила вдячність всім словенським компаніям, які працюють в Україні та долучилися до організації прийому, а також дипломатичній команді та своєму чоловіку за підтримку.
Прийом завершився традиційним підняттям келихів на честь дружби між Словенією та Україною, які, за словами Посла, «народилися з важкого минулого, але впевнено рухаються до спільного майбутнього».
Опитування, проведене компанією Active Group у партнерстві з Experts Club, виявило, що серед країн Південної Америки найвищий рівень симпатії українців зафіксовано до Аргентини. Згідно з даними, оприлюдненими у квітні 2025 року, 8,4% респондентів висловили повністю позитивне ставлення до цієї країни, а ще 29,3% — здебільшого позитивне. Таким чином, Аргентина має найвищий позитивний баланс у регіоні — 34,6%. 
На другому місці за рівнем підтримки опинилася Бразилія з сумарно 33,3% позитивних оцінок (6,4% — повністю позитивне, 26,9% — здебільшого позитивне) та балансом у 23,9%. Чилі демонструє доволі стриману симпатію: 4,3% опитаних поставилися до неї повністю позитивно, 15,1% — здебільшого позитивно, що дає баланс у 13,3%.
Перу, Болівія та Уругвай опинилися на рівні або трохи вище 10% позитивного балансу. Особливо примітно, що для Болівії цей показник становить 8,6%, незважаючи на доволі високий рівень нейтрального ставлення — 70,5%.
Ситуація значно гірша для Колумбії, яка має найнижчий у регіоні баланс — мінус 4,5%. 18,1% респондентів висловили здебільшого негативну думку, що суттєво переважає над сумарними 14,6% позитивного сприйняття. Венесуела також має негативний баланс — мінус 2,1%, переважно через політичну нестабільність та негативні асоціації в медіапросторі.
Більшість країн Південної Америки сприймаються українцями переважно нейтрально. У Парагваю, Суринаму, Гаяни та Уругваю рівень нейтрального ставлення коливається від 71% до 74%. Це свідчить про слабкий емоційний контакт та недостатню присутність цих країн в інформаційному полі України.
«Країни Латинської Америки здебільшого залишаються за межами активного українського інтересу, що створює як виклик, так і можливості. Там, де рівень нейтральності високий, є простір для дипломатії, культурного обміну та побудови позитивного іміджу», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Згідно з новими соціологічними даними, оприлюдненими компанією Active Group спільно з Experts Club у квітні 2025 року, громадська думка українців щодо країн Південної та Східної Азії та Океанії суттєво варіюється. У фаворі опинилися Японія, Австралія та Нова Зеландія, тоді як Китай та деякі країни Південно-Східної Азії демонструють або негативний, або нейтральний баланс.
Найвищу позитивну оцінку серед країн регіону отримала Японія — 62,4% українців ставляться до неї позитивно, зокрема 26,9% повністю позитивно, а 39,1% здебільшого позитивно. За нею йдуть Австралія і Нова Зеландія з однаковим чистим балансом у 60,7%. В Австралії 23% респондентів обрали повністю позитивний варіант, у Новій Зеландії — стільки ж, тоді як понад 40% у кожній з країн отримали оцінку “здебільшого позитивно”.
Південна Корея з 15,1% повністю позитивних оцінок і 34,6% здебільшого позитивних має цілком достойний баланс у 35,7%, хоча і нижчий за лідерів. Тайланд (36,4% позитивного сприйняття) та Сінгапур (33,8%) також утримують відносно високі позиції завдяки стабільному іміджу, пов’язаному з туризмом і розвитком.
Натомість у країн, таких як Індонезія, Малайзія, В’єтнам, Камбоджа, Лаос і М’янма, переважають нейтральні оцінки — понад 60%, що свідчить про обмежене уявлення або інформаційний вакуум. В усіх цих країнах позитивний баланс не перевищує 10%.
Китай, попри економічну вагу, має один із найгірших іміджів серед українців у регіоні: 15,9% висловили здебільшого позитивну думку, але при цьому 35,5% оцінили Китай нейтрально, а негативний баланс склав –23,2%. Це відображає певну недовіру, що сформувалася на тлі геополітичних подій та інформаційного фону.
«Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Отже, результати свідчать про те, що для країн регіону, зокрема Південно-Східної Азії, існує значний потенціал покращення іміджу в Україні — за рахунок культурної дипломатії, туристичного маркетингу та економічної співпраці.
У квітні 2025 року компанія Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club та платформою SunFlower Sociology провела опитування щодо ставлення громадян України до країн Центральної Азії та Кавказу. Результати демонструють переважно нейтральне або помірно позитивне сприйняття регіону, з чіткими лідерами симпатій — Грузією та Казахстаном.
Грузія отримала найбільшу частку позитивних оцінок: 16,8% українців заявили про повністю позитивне ставлення, ще 37,0% — про здебільшого позитивне. Разом це формує баланс позитиву в 40%. Подібний рівень симпатій має Казахстан: 11,6% — повністю позитивне, 34,2% — здебільшого позитивне, з чистим балансом у 41,9%. На третій позиції — Азербайджан із сумарним позитивом 42,4%, хоча нейтральна оцінка там значно переважає — 45,4%.
На контрасті — країни Центральної Азії. В Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану домінують нейтральні відповіді: 63,4%, 64,3%, 66,4% і 61,3% відповідно. Усі вони мають баланс симпатії нижче 12%, а Туркменістан навіть демонструє нульову підтримку (–0,2%), переважно через низький рівень поінформованості.
Натомість до Вірменії позитивно ставляться 8,4% повністю та 29,9% здебільшого, що виводить її на четверте місце з балансом у 35,5%.
«Попри спільну радянську спадщину, українське суспільство дивиться на країни Центральної Азії здебільшого крізь призму обережності або байдужості. Водночас приклад Грузії і Казахстану демонструє, що тісні міждержавні зв’язки та позитивна інформаційна присутність можуть істотно впливати на громадську думку», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Таким чином, висновки дослідження свідчать: у регіоні з потенціалом до взаємодії з Україною ключовим фактором є не лише історична пам’ять, а й сучасна дипломатична та культурна активність.
Результати останнього соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group разом із аналітичним центром Experts Club і платформою SunFlower Sociology, демонструють загалом стримане або насторожене ставлення українців до країн арабського та мусульманського світу. Дослідження охопило 800 респондентів у квітні 2025 року.
Найбільш позитивне ставлення серед опитаних зафіксоване до Туреччини — 6% українців висловили повністю позитивне ставлення, ще 40,4% — здебільшого позитивне. Сукупний позитивний баланс становить 34,4%. Другою за симпатією серед українців стала Ізраїль — 9% респондентів заявили про повністю позитивне ставлення, 33,1% — про здебільшого позитивне, хоча баланс позитиву тут трохи нижчий — 28,2%.
Далі за рівнем прихильності йдуть Об’єднані Арабські Емірати (з сумарним позитивом 24,9%) та Саудівська Аравія (15,7%). При цьому варто зауважити, що майже 69% українців зайняли нейтральну позицію щодо Саудівської Аравії — це один з найвищих показників серед усіх досліджених країн.
Щодо Єгипту, Катару, Тунісу, Йорданії, Алжиру та Кувейту — тут домінують нейтральні або байдужі оцінки, а позитивний баланс коливається в межах від 6,5% до –3,6%. Ще критичнішим є ставлення до Сирії, Палестини, Іраку та Ірану, де негатив переважає позитив на десятки відсоткових пунктів. Наприклад, Іран має найнижчий результат — лише 2,2% повністю позитивних відповідей, 7,2% здебільшого позитивних і цілих 30,1% негативних оцінок, що дає чистий баланс –55,9%. Аналогічна ситуація з Іраком (–34,2%) та Палестиною (–32,1%).
«Масовий нейтралітет, а подекуди й відкритий негатив у ставленні до багатьох мусульманських країн свідчить про дефіцит інформаційних зв’язків, а також про неоднозначне сприйняття ролі цих держав у глобальній політиці. На цьому фоні Туреччина та Ізраїль мають змогу зміцнювати гуманітарні й економічні мости з Україною», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Таким чином, дані підкреслюють, що глибина зв’язків та реальні дії країн у періоди випробувань визначають рівень громадської довіри в Україні — навіть у віддалених географічно регіонах.
