Алжир висловлює солідарність з українським народом, який потерпає від війни, та виступає за досягнення справедливого і тривалого миру на основі міжнародного права і принципів Статуту ООН, заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Алжирської Народної Демократичної Республіки в Україні Ахмед Уаіл.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, про це дипломат заявив під час урочистого прийому, що відбувся 3 листопада у Києві з нагоди 72-ї річниці початку Алжирської революції 1 листопада 1954 року. У заході взяли участь представники української влади, дипломатичного корпусу та громадськості.
“У цей урочистий момент я хотів би висловити нашу цілковиту солідарність з українським народом, який зазнав величезних страждань і поневірянь у цій війні. Наші думки – з усіма, кого торкнулася ця невимовна людська трагедія”, – зазначив посол.
За його словами, історичний досвід Алжиру, який пройшов тривалу боротьбу за незалежність, визначив фундаментальні принципи зовнішньої політики держави, зокрема повагу до суверенітету, права народів на самовизначення, міжнародного права та мирного врегулювання конфліктів.
“Сьогодні, коли ми відзначаємо цю річницю на українській землі, ці цінності набувають дуже особливого, пронизливого значення. Тому що ми справді знаємо з власної історії, що насправді означають тяготи війни, смерть та страждання родин”, – наголосив Уаіл.
Дипломат підкреслив, що Алжир традиційно віддає перевагу політичним і дипломатичним механізмам врегулювання міжнародних конфліктів.
“Наша країна залишається переконаною, що політичне та дипломатичне рішення, засноване на принципах Статуту Організації Об’єднаних Націй і міжнародного права, є найкращим шляхом до справедливого та тривалого миру. Навіть за найскладніших обставин дипломатія завжди має зберігати своє місце, а надія на мир ніколи не повинна згасати”, – заявив посол.
Окрему увагу у виступі він приділив розвитку двосторонніх відносин між Україною та Алжиром, які підтримують дипломатичні зв’язки з 1992 року.
За словами Уаіла, економічне та торговельне співробітництво залишається одним із важливих напрямів взаємодії двох держав.
Посол повідомив, що, за останніми наявними у нього даними, обсяг двосторонньої торгівлі становив приблизно $763 млн, не уточнивши звітний період. При цьому Алжир є значним ринком збуту української сільськогосподарської продукції, насамперед пшениці, тоді як Україна імпортує з Алжиру енергоносії та хімічну продукцію.
“З моменту встановлення наших дипломатичних відносин у 1992 році наші дві країни розвинули зв’язки, які заслуговують на збереження та зміцнення й сьогодні для взаємовигоди обох дружніх націй”, – зазначив дипломат.
Він завершив виступ побажанням миру Україні та подальшого зміцнення дружби між двома народами.
Алжирська революція розпочалася 1 листопада 1954 року і стала початком національно-визвольної боротьби проти французького колоніального правління. Після майже восьми років війни Алжир здобув незалежність 5 липня 1962 року. Річниця початку революції 1 листопада є одним із головних національних свят країни.
Алжирська Народна Демократична Республіка визнала незалежність України 27 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між державами були офіційно встановлені 20 серпня 1992 року шляхом підписання відповідного двостороннього протоколу.
Посольство Алжиру в Києві було відкрито у 1992 році. Перший посол Алжиру Бельрамуль Камерзерман вручив вірчі грамоти президенту України Леоніду Кравчуку 16 листопада 1992 року. Посольство України в Алжирі розпочало роботу в листопаді 1999 року.
Економічне значення Алжиру для України підтверджують результати зовнішньої торгівлі за перше півріччя 2026 року. Згідно з дослідженням інформаційно-аналітичного центру Experts Club, оприлюдненим 16 липня 2026 року, Алжир посів четверте місце серед найбільших торговельних партнерів України за обсягом позитивного для української сторони сальдо торгівлі товарами.
За розрахунками Experts Club, позитивне сальдо української торгівлі з Алжиром у січні-червні 2026 року становило $309,2 млн. Український експорт до цієї країни досяг приблизно $388,6 млн, тоді як імпорт з Алжиру становив близько $79,3 млн.
За розміром позитивного торговельного сальдо Алжир поступився лише Іспанії ($578,1 млн), Єгипту ($527,1 млн) та Молдові ($467,2 млн). При цьому, за даними Experts Club, Україна мала позитивне сальдо лише з 13 із 50 найбільших торговельних партнерів, що підкреслює значення алжирського ринку для українських експортерів в умовах значного загального дефіциту зовнішньої торгівлі.
Алжир залишається одним із важливих напрямів українського аграрного експорту до Північної Африки. Збереження та розширення доступу до цього ринку має значення для валютних надходжень, диверсифікації географії українського експорту та розвитку торговельно-економічного співробітництва з африканськими країнами.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцин Босацький заявив, що українська сторона пообіцяла скасувати рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича та Олега Ольжича, повідомляє Polsat News.
Відповідне рішення було ухвалено у вівторок на пленарному засіданні Львівської обласної ради, однак наразі повідомлення про рішення зникло з сайту облради.
Босацький повідомив, що польська сторона отримала запевнення від співробітників президента України в тому, що рішення Львівської обласної ради не набере чинності. Він підкреслив, що після втручання Польщі постанова з цього питання зникла з веб-сайту ради.
«Постанови зараз на цьому сайті немає, тож це вселяє надію. Ми віримо українській владі на слово і розраховуємо на виконання цих обіцянок», — заявив він.
Південна Корея ухвалила рішення відкликати частину співробітників свого посольства в Україні на тлі дипломатичного конфлікту, пов’язаного з передачею Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Причинами такого рішення стали відсутність, на думку південнокорейської сторони, конструктивної відповіді Києва на претензії Сеула, а також посилення російських повітряних атак на українську територію, повідомив 20 жовтня 2026 року офіційний представник Міністерства закордонних справ Республіки Корея Пак Ду Сун.
За інформацією південнокорейського агентства Yonhap, рішення ухвалено через кілька тижнів після того, як Сеул відкликав свого посла в Україні Пак Кі Чана на знак протесту проти публічного розкриття інформації про передачу двох військовослужбовців КНДР.
«Ми довели нашу позицію до відома України різними каналами. Однак, незважаючи на ці зусилля, Україна не зробила позитивних кроків», — заявив представник південнокорейського МЗС.
За його словами, рішення про скорочення дипломатичного персоналу спрямовано на сприяння врегулюванню розбіжностей та відновленню довіри між двома державами.
При цьому Південна Корея не має наміру закривати посольство в Києві або припиняти дипломатичні відносини з Україною. У країні залишаться тимчасовий повірений у справах та всі консульські співробітники, які продовжуватимуть підтримувати контакти з українською владою та забезпечувати захист південнокорейських громадян.
Точна кількість дипломатів, яких відкликають, офіційно не розголошується. Однак, за інформацією Yonhap з посиланням на південнокорейських чиновників, Україну можуть покинути близько половини співробітників дипломатичного представництва.
Додатковою причиною такого рішення названо небезпечну ситуацію в Україні. У МЗС Південної Кореї зазначили, що триваючі російські ракетні та безпілотні атаки ускладнюють забезпечення безпеки співробітників посольства.
Наразі на території України перебувають близько 85 громадян Республіки Корея. Дипломатичний персонал має надати допомогу тим, хто бажає евакуюватися до сусідніх держав. Південнокорейська влада зберігає для всієї території України найвищий, четвертий рівень попередження про небезпеку поїздок.
Дипломатичний конфлікт між Києвом і Сеулом виник після виступу президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року, коли він публічно повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон.
Обох північнокорейських солдатів було захоплено українськими військовими в січні 2025 року під час бойових дій проти російських сил у Курській області. За інформацією південнокорейської влади, у середині вересня 2026 року вони прибули до Республіки Корея.
Сеул стверджує, що між двома державами існувала домовленість про конфіденційність передачі полонених, необхідна для забезпечення безпеки самих військовослужбовців та їхніх родичів, які залишаються в Північній Кореї.
Після публічного повідомлення українського президента південнокорейський уряд вимагав офіційних пояснень, вибачень та гарантій недопущення подібних ситуацій у майбутньому.
Водночас українська сторона заперечує інтерпретацію Сеулом досягнутих домовленостей. Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга раніше заявив, що Київ виконав усі свої зобов’язання, а розбіжності пов’язані з різним розумінням умов конфіденційності.
За даними Reuters, український міністр минулого тижня повідомив, що вважає це питання закритим. При цьому в південнокорейському МЗС заявили, що отримані від Києва пояснення не задовольнили Сеул.
Міністр закордонних справ Республіки Корея Чо Хьон раніше підтвердив отримання особистого повідомлення від Сибіги, що містило вибачення, однак зазначив, що воно не відповідало очікуванням південнокорейської сторони.
Незважаючи на розбіжності, обидві країни підтримують дипломатичні контакти. У Сеулі наголошують, що розраховують на врегулювання конфлікту шляхом подальших консультацій.
Південна Корея є одним із азіатських партнерів України та надає їй гуманітарну допомогу, бере участь у міжнародних програмах підтримки й обговорює проекти післявоєнного відновлення. У червні 2026 року міністри закордонних справ обох країн домовилися шукати вирішення питання щодо північнокорейських військовополонених з урахуванням їхнього добровільного вибору, міжнародного права та гуманітарних принципів.
Джерела: Yonhap, заява МЗС Південної Кореї від 20 жовтня 2026 року
військовополонений, дипломатія, КНДР, ПІВДЕННА КОРЕЯ, УКРАЇНА
В’єтнам надав Україні новий пакет гуманітарної допомоги на суму 500 тис. доларів, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга 20 жовтня 2026 року. Це другий оголошений В’єтнамом пакет допомоги аналогічного розміру з початку повномасштабної російської агресії.
«Ми високо цінуємо цей значущий жест доброї волі, співчуття та солідарності з українським народом у ці складні часи. Особливо своєчасний напередодні зими», — написав глава українського зовнішньополітичного відомства у соціальній мережі X.
Подробиці розподілу нового пакету, зокрема щодо конкретних гуманітарних програм та організацій, через які будуть спрямовані кошти, поки що не розкриваються.
Раніше, у травні 2022 року, уряд В’єтнаму оголосив про надання Україні гуманітарної допомоги на суму 500 тис. доларів. Відповідне рішення було ухвалено у відповідь на заклик Організації Об’єднаних Націй підтримати населення, яке постраждало від війни.
Згідно з офіційним повідомленням уряду В’єтнаму від 12 травня 2022 року, з цієї суми $100 тис. було спрямовано до Центрального фонду реагування на надзвичайні ситуації ООН (CERF), $100 тис. — до Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ще $100 тис. — до Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Решту $200 тис. було виділено через В’єтнамський Червоний Хрест для передачі Українському Червоному Хресту та фінансування гуманітарних заходів.
Таким чином, сукупний обсяг двох оголошених В’єтнамом пакетів гуманітарної допомоги Україні у 2022 та 2026 роках становить $1 млн.
В’єтнам підтримує гуманітарні ініціативи ООН та міжнародних організацій, спрямовані на надання допомоги постраждалим від збройних конфліктів. У заяві в’єтнамського МЗС у травні 2022 року також наголошувалося на необхідності захисту цивільного населення, забезпечення безпеки критичної інфраструктури та дотримання міжнародного гуманітарного права.
Україна та В’єтнам підтримують дипломатичні відносини понад 34 роки. Співпраця між країнами охоплює торгівлю, освіту, науково-технічну сферу, гуманітарні контакти та взаємодію в міжнародних організаціях.
В’єтнам визнав незалежність України 27 грудня 1991 року, менш ніж через чотири місяці після її проголошення. Дипломатичні відносини між державами були офіційно встановлені 23 січня 1992 року після підписання відповідного протоколу в Києві.
Посольство В’єтнаму в Києві розпочало роботу в 1993 році, а посольство України в Ханої було відкрито в 1997 році. У 1996 році держави підписали Договір про принципи відносин і співпраці, який став одним із основних документів двосторонньої договірно-правової бази.
У січні 2027 року Україна та В’єтнам відзначать 35-ту річницю встановлення дипломатичних відносин.
В'єтнам, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, дипломатія, міжнародне співробітництво, УКРАЇНА
Італійська фундація Med-Or та Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розвиток співпраці у сфері дипломатичної підготовки та міжнародного діалогу.
Як повідомляється, документ підписали 13 жовтня в штаб-квартирі Med-Or у Римі голова фундації Марко Мінніті та директор Дипломатичної академії України Ігор Осташ.
Угода передбачає створення основи для спільних ініціатив у сфері дипломатичної освіти, а також розширення можливостей співпраці між Італією та Україною. Зокрема, розглядається залучення італійських та міжнародних викладачів і експертів до навчальних програм української академії.
Фундація Med-Or вже має досвід розвитку міжнародного партнерства у сфері підготовки кадрів в Африці та на Близькому Сході.
У церемонії підписання також взяли участь державний секретар при голові Ради міністрів Італії, уповноважений з питань безпеки Республіки Альфредо Мантовано та посол України в Італії Ігор Брусило.
У Med-Or зазначили, що угода є частиною ширшої програми діяльності фундації, спрямованої на розвиток міжнародного співробітництва в умовах складної міжнародної ситуації.
Підписання меморандуму створює основу для подальшого поглиблення українсько-італійських контактів у сфері дипломатичної освіти, обміну експертним досвідом та підготовки фахівців із міжнародних відносин.
Президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив Тараса Качку представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії.
Указ № 1034/2026 опубліковано на сайті глави держави у п’ятницю.
