Як повідомляє Сербський Економіст, президенти Сербії Александр Вучич і Азербайджану Ільхам Алієв провели першу сесію Ради зі стратегічного партнерства та окреслили пріоритети економічного блоку – від енергетики та інвестицій до торгівлі, сільського господарства і туризму.
Ключовим практичним підсумком стало оформлення пакета двосторонніх документів. У Белграді відбулася церемонія обміну сімома угодами та меморандумами, включно з домовленостями щодо проєктування, будівництва та експлуатації газотурбінної електростанції в Сербії, співробітництва у сфері продовольчої безпеки, меморандумом між міністерствами економіки, а також документами щодо медіа та комунікацій, культури (на 2026-2030 роки), спорту та взаємодії систем медичного страхування.
Енергетичне співробітництво лідери прямо називають базою для наступного кроку – виробництва електроенергії на основі азербайджанського газу. Алієв заявив, що Баку ухвалив рішення збільшити обсяги експорту природного газу до Сербії, пов’язавши це з планами з вироблення електроенергії та потенційним експортом у майбутньому.
У сербській інтерпретації проєкт газової електростанції вже прив’язаний до параметрів: Вучич повідомив, що обговорення ведуть Srbijagas і SOCAR, а мета – вийти на запуск станції встановленою потужністю 500 МВт до 2029 року (локації розглядають у районі Ніша).
На тлі політичного підвищення рівня відносин сторони знову повертаються до питання товарообігу. За даними Республіканського управління статистики Сербії, зовнішньоторговельний обіг з Азербайджаном 2024 року становив $512,6 млн (зростання в 5 разів), при цьому основний внесок забезпечили закупівлі сирої нафти і нафтопродуктів.
У Баку, зі свого боку, оцінюють товарообіг 2025 року в $135 млн і відзначають зростання імпорту сербських товарів на 55% – ці дані напередодні візиту наводив міністр фінансів Азербайджану Сахіль Бабаєв.
Також на засіданні Ради зазначалося, що прямі рейси Баку – Белград мають стартувати в травні 2026 року, що, за очікуваннями, посилить туризм і ділові контакти.
Найближчими місяцями уряди та профільні міністри мають «приземлити» політичні домовленості у вигляді конкретних проєктів. Вучич і Алієв публічно фіксують, що очікують на швидкі результати до чергового візиту сербського президента до Азербайджану протягом цього року.
https://t.me/relocationrs/2271
Міністерство закордонних справ Словенії повідомляє про виділення EUR500 тис на підтримку українського енергетичного сектора.
“Словенія підтвердила повторну солідарність з Україною, яка переживає найбільшу енергетичну кризу від початку війни. За підтримку енергетичного сектора України ми додамо EUR500 000”, – йдеться у повідомленні відомства у соцмережі Х у п’ятницю.
МЗС країни також повідомляє, що від початку російської агресії Словенія виділила на допомогу Україні вже EUR61 млн.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України за підсумками 2025 року зріс на 1,8%, що нижче за попередню оцінку Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у 2% та прогноз Міністерства економіки на рівні 2,2%.
Згідно з Місячним економічним моніторингом України (МЕМУ) інституту, у листопаді зростання економіки становило 5,2%, проте в грудні цей показник сповільнився до 3,4% на тлі безперервних російських атак на енергетичну та залізничну інфраструктуру. Позитивну динаміку наприкінці року підтримав внесок сільського господарства, де зростання валової доданої вартості (ВДВ) становило 54% у листопаді та 35% у грудні, а також сектор торгівлі (зростання ВДВ склало 5,9%), сфера бізнес-послуг та державні послуги.
“Частково це зростання було підтримано подальшими зусиллями населення пристосуватись до регулярних планових та аварійних відключень електроенергії”, – пояснюють в ІЕД.
Водночас у грудні було зафіксовано суттєве падіння ВДВ у добувній промисловості — приблизно на 19% (порівняно з груднем-2024) через негативний вплив російських атак на видобуток газу, руди та вугілля. Виробництво та розподілення електроенергії й газу скоротилися на 18% (порівняно з груднем-2024) внаслідок масштабних руйнувань генерації, що призвело до відключень світла в Одеській, Київській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а Запорізька АЕС 2 січня знову втратила зовнішнє електропостачання.
Реальна ВДВ у переробній промисловості в грудні знизилася на 1,9% (до грудня 2024 року) через проблеми з доступом до електроенергії, проте падіння було стримане завдяки адаптації бізнесу через використання генераторів, когенераційних установок і сонячних панелей, а також завдяки оборонним закупівлям. У транспортному секторі падіння ВДВ прискорилося до 10% через масові обстріли портів та залізничної інфраструктури.
Енергетичний сектор у грудні продемонстрував зростання імпорту електроенергії на 53% порівняно з листопадом – до 640 тис. МВт-год, при цьому експорт був відсутній. Загалом за 2025 рік в Україні було введено 762 МВт нової газової генерації, а потужність кваліфікованих когенераційних установок, звільнених від сплати акцизного податку, сягнула 3,1 ГВт.
Споживча інфляція за підсумками грудня знизилася до 8% порівняно з 2024 роком, при цьому порівняно з листопадом 2025 року індекс споживчих цін зріс лише на 0,2%, що стало одним із найнижчих показників для грудня за час незалежності країни. Уповільненню інфляції, згідно з інформацією ІЕД, сприяли гарний урожай, стабільні світові ціни на продовольство й нафту, а також помірний споживчий попит та висока конкуренція серед непродовольчих товарів.
Як повідомлялось, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оцінює зростання реального ВВП України за результатами 2025 року на рівні 2,2%. Згідно з його інформацією, зростанню економіки внутрішня торгівля, будівництво, завдяки проєктам відновлення, а також переробна промисловість, зокрема, виробництво оборонної продукції та металургія. Натомість, пригнічували зростання економіки масовані ракетні атаки рф по об’єктах електрогенерації та, вперше за роки повномасштабної війни, по інфраструктурі видобутку газу; нижчий урожай окремих культур через несприятливі погодні умови – зменшення на 26,9% врожай сої, на 15,8% соняшнику, на 7,6% – ріпаку, на майже 14% – цукрового буряку, проте урожай зернових зібрано більше на 3%.
Інвестгрупа ICU також погіршила прогноз зростання економіки України у 2026 році до 1,2% з 2,1% у 2025 році, тоді як у липні-2025 компанія прогнозувала збільшення ВВП 2025 року на 2,5%, 2026 – на 2,8% через пошкодження енергетичної та транспортної інфраструктури, дефіцит електроенергії та ускладнення експорту морськими шляхами, поступовим зниженням дефіциту держбюджету та фіскального стимулу, а також зволікання бізнесу з інвестиціями через високі безпекові ризики.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська державна компанія Dongfang Wind Power у рамках ініціативи «Пояс і шлях» підписала контракт вартістю 495 млн євро на поставку 48 вітрогенераторів для проєкту вітроелектростанції потужністю 300 МВт у Сербії, повідомляє Сербський Економіст із посиланням на галузевий китайський портал Seetao.
За даними джерел, Dongfang провела детальні дослідження майданчика й оптимізувала конструкцію турбін з урахуванням сербських стандартів, кліматичних умов і параметрів електромережі. Інвестором і підрядником проєкту виступає China Power Construction Group (PowerChina).
Проєкт, який у публікаціях пов’язують із ВЕС Vetrozelena в районі Панчево (Воєводина), передбачає встановлення турбін одиничною потужністю близько 6,25 МВт. Очікуване вироблення оцінюється приблизно в 750-774 млн кВт-год на рік.
Vetrozelena є найбільшою вітроелектростанцією, що перебуває на стадії будівництва в Сербії, при цьому найбільшим діючим об’єктом вітроенергетики в країні називається Čibuk 1 потужністю 158 МВт.
https://t.me/relocationrs/2099
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Києві, оголосив про виділення 4 млрд крон допомоги Україні, які буде спрямовано на енергетичний сектор та функціонування української держави.
“Сьогодні в Києві 16 градусів морозу. Ми можемо тільки уявити, як холодно, коли електроенергія зникає і зникає часто на шість годин поспіль. Це гроші, які Україні дуже потрібні і які їй потрібні зараз. Кілька разів на тиждень Росія атакує інфраструктуру, яка забезпечує електропостачання звичайних людей в Україні. Забезпечення того, щоб українці могли зігрітися, готувати їжу і жити своїм життям більш-менш як зазвичай, є дуже важливим для того, щоб вони могли продовжувати витримувати цю війну. Війну, яку вони ведуть від імені нас усіх”, – заявив Ейде.
Зазначається, Норвегія веде постійний діалог з владою в Києві та іншими учасниками щодо розподілу норвезької підтримки енергетичного сектору. Мета полягає в тому, щоб задовольнити потреби України та розподілити ризики. Важливо підтримувати виробництво енергії та зміцнювати стійкість енергетичного сектору.
“Необхідно фінансувати закупівлю газу, який можна швидко доставити. Водночас необхідно відремонтувати пошкоджену інфраструктуру та закупити запасні частини”, – пояснив Ейде.
Норвезький внесок буде спрямовано через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, такі як Україна. Це узгоджено з іншими ключовими донорами.
Офіційний курс на понеділок: 1 норвезька крона дорівнює 4,2606 грн (або близько $0,1).
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегру оголосила про перший внесок країни до Енергетичного фонду підтримки України в розмірі EUR600 тис.
“Під час зустрічі премʼєр-міністр Португалії оголосив про перший внесок до Енергетичного фонду підтримки України у розмірі EUR600 000. Ми високо цінуємо цей крок наших партнерів”, – йдеться в повідомленні у Телеграм.
Сторони також обговорили оборонну підтримку України з боку Португалії, зокрема, через механізми PURL та SAFE, а також ініціативи Build in Ukraine та Build with Ukraine, які мають значний потенціал для розвитку співпраці, зокрема у сфері спільного виробництва дронів.
У контексті підготовки до чергової Конференції з відбудови України сторони домовилися опрацювати питання укладення міжурядової угоди (G2G) для сприяння залученню португальського бізнесу та інвестицій на український ринок.
“Також наголосила, пану премʼєру, що Україна вдячна лідерам Європейського Союзу за рішення надати Україні фінансування в розмірі EUR90 млрд на два роки — це неймовірно важлива допомога для України”, – підкреслила премʼєр-міністр.
