Міський голова Долинської міської територіальної громади Іван Дирів став переможцем у номінації «Голова територіальної громади року» 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Як зазначається в матеріалах програми, Дирів очолює Долинську громаду з грудня 2020 року. За наведеними даними, її населення становить 48,6 тис. осіб. Серед пріоритетів розвитку громади — енергоефективність, модернізація інфраструктури, підтримка малого та середнього бізнесу, розвиток аграрного виробництва, медицини й освіти, а також залучення міжнародних партнерів та інвестицій.
Одним із ключових напрямів роботи громади є енергетична стійкість. У Долині реалізовано низку енергоощадних рішень, зокрема утеплення освітніх закладів, модернізацію систем опалення, встановлення сонячних колекторів і сонячних електростанцій, частина яких обладнана системами накопичення енергії.
За інформацією, наведеною в матеріалах про лауреата, три сонячні електростанції забезпечують електроенергією комунальне підприємство «Водоканал». Одна з них також продає надлишки виробленої електроенергії.
Громада розвиває міжнародне співробітництво, має 11 міст-побратимів і бере участь у транскордонних та європейських проєктах. Серед інших напрямів економічного розвитку — промисловість, фермерство та виробництво екологічної продукції. Зокрема, у громаді вирощують лохину на плантаціях загальною площею близько 100 га та розвивають виробництво крафтового морозива з козячого молока.
Окрему увагу приділяють молодіжній політиці, розвитку туризму та впровадженню малої авіації. У громаді функціонує молодіжний центр «Хижка».
Іван Дирів за фахом інженер-електрик. У 2014–2015 роках проходив військову службу за мобілізацією та є учасником бойових дій. До обрання міським головою понад 14 років працював у депутатському корпусі Долини та району.
Згідно з матеріалами програми, Долина також стала першим містом України, яке отримало європейський сертифікат енергоефективного менеджменту.
Загальнонаціональна програма «Людина року» відзначає представників різних сфер діяльності за професійні досягнення та внесок у розвиток країни. Перемога Івана Диріва відзначає його діяльність на посаді керівника територіальної громади та реалізацію місцевих ініціатив у сфері енергоефективності, економічного розвитку й міжнародної співпраці.
Open4Business – інформаційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
громада, Долина, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, Іван Дирів, ЛЮДИНА РОКУ
Використання штучного інтелекту для управління інженерними системами будівель може знизити їхнє загальне енергоспоживання на 22% порівняно з традиційними системами управління, свідчать результати нового дослідження Schneider Electric.
Дослідження «AI for Climate: Quantifying the Energy and Carbon Impact of Building Optimization» компанія представила 21 вересня в рамках Climate Week NYC 2026. Його результати показують, що штучний інтелект може використовувати вже наявні дані про роботу будівлі для автоматичного управління енергоспоживанням та скорочення експлуатаційних витрат.
Зокрема, застосування штучного інтелекту для оптимізації систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC) за допомогою інтелектуальної системи управління будівлею забезпечує додаткову економію енергії від 7,2% до 12,7%.
У окремих змодельованих сценаріях загальна економія перевищувала 200 МВт·год енергії на рік на одну будівлю, а скорочення викидів сягало майже 60 тонн CO₂-еквіваленту. За розрахунками Schneider Electric, обсяг запобіганих викидів більш ніж у 100 разів перевищував вуглецевий слід самої AI-системи.
За чинних комерційних тарифів на ринках, використаних у дослідженні, потенційна економія витрат становила від 13,6 тис. до 49,3 тис. доларів щорічно на одну будівлю. Конкретний фінансовий ефект залежить від країни, вартості енергії, типу будівлі, кліматичних умов та існуючої системи управління.
Дослідження проводилося з використанням енергетичного моделювання будівель, результати якого перевірялися на реальних пілотних проєктах. Аналіз охоплював різні сценарії експлуатації об’єктів у США, Австралії та Індії.
Штучний інтелект аналізує одразу кілька типів інформації — фактичне завантаження приміщень, прогноз погоди, стан і продуктивність обладнання та інші експлуатаційні показники. На основі цих даних алгоритми можуть у реальному часі коригувати роботу систем опалення, вентиляції та кондиціонування.
«Майбутнє управління будівлями визначатиметься тим, наскільки ефективно організації зможуть об’єднувати та використовувати дані, які раніше перебували в ізольованих системах. Рівень штучного інтелекту, інтегрований у існуючі бізнес-системи, здатний перетворювати складність на інтелект, а інтелект — на дії, одночасно скорочуючи викиди, витрати та підвищуючи ефективність», — зазначив виконавчий віце-президент Schneider Electric з програмного забезпечення та послуг Панкадж Шарма.
Окремим результатом дослідження стала потенційна ефективність AI не лише для великих комерційних комплексів. Schneider Electric зазначає, що істотний ефект можуть отримати будівлі площею менше 100 тис. квадратних футів, або близько 9,3 тис. кв. м.
Раніше впровадження складних систем енергоменеджменту на відносно невеликих об’єктах нерідко обмежувалося вартістю та необхідністю утримувати спеціалізований персонал. Використання ШІ дозволяє автоматизувати частину процесів і зробити інтелектуальне управління енергією доступним для ширшого кола об’єктів.
Для України підвищення енергоефективності будівель має додаткове значення через пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідність одночасно відновлювати житловий, комерційний та громадський фонд.
«Для України питання енергоефективності сьогодні — це вже не лише питання вартості електроенергії чи декарбонізації. Це питання сталого розвитку. Кожен кіловат-годину, який будівля може не спожити без погіршення умов для людей, знижує навантаження на енергетичну систему. Штучний інтелект дає можливість перейти від звичайного обліку споживання до його активного управління — враховувати завантаженість приміщень, погоду, режим роботи обладнання та автоматично обирати найефективніший сценарій», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, особливо перспективним такий підхід може бути для об’єктів із високим і відносно складним енергоспоживанням.
«В Україні ми бачимо великий потенціал у лікарнях, університетах, адміністративних та офісних будівлях, торгових центрах, готелях і промислових об’єктах. Але ще важливішою є можливість одразу застосовувати сучасні системи управління під час реконструкції та нового будівництва. Якщо цифрову інфраструктуру та енергоефективність закладати ще на стадії проєктування, ми можемо створювати будівлі, які спочатку споживають менше енергії і при цьому краще адаптуються до змін навантаження та умов роботи», — підкреслив Бубнов.
На думку Schneider Electric Україна, поширення інтелектуальних систем управління будівлями потенційно може принести користь не лише окремим власникам нерухомості. Скорочення та більш гнучке управління споживанням великої кількості об’єктів здатне зменшувати навантаження на енергосистему в періоди пікового попиту.
При цьому результати міжнародного дослідження не можна автоматично переносити на кожен український об’єкт. Реальний потенціал економії залежить від стану будівлі, інженерного обладнання, режиму експлуатації, кліматичних умов та ступеня автоматизації.
У компанії зазначають, що під час відновлення пошкоджених об’єктів доцільно впроваджувати цифрові системи управління ще на етапі проєктування. У такому разі енергоефективність стає частиною інженерної інфраструктури будівлі з моменту її введення в експлуатацію, а не окремою подальшою модернізацією.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації будівель, промисловості, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія працює у понад 100 країнах світу.
Schneider Electric, Бубнов, БУДІВЛЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, УКРАЇНА, штучний інтелект
Оцінка життєвого циклу будівель, або Life Cycle Assessment (LCA), поступово переходить у Європі від добровільного інструменту до елементу обов’язкового регулювання та змінює підхід до проєктування, вибору матеріалів і розрахунку реальної вартості будівлі протягом усього періоду її експлуатації.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі української інженерно-будівельної компанії Rauta, опублікованому 20 вересня 2026 року.
За наведеними компанією даними звіту Програми ООН з навколишнього середовища Global Status Report for Buildings and Construction 2025-2026, на будівництво та експлуатацію будівель припадає майже 50% глобального видобутку матеріалів і близько 37% світових викидів вуглекислого газу. Це посилює увагу інвесторів і проєктувальників не лише до початкової вартості будівництва, а й до екологічного впливу об’єкта протягом десятиліть експлуатації.
LCA оцінює вплив будівлі або окремого матеріалу на довкілля від моменту видобутку сировини до виробництва, транспортування, будівництва, експлуатації, ремонту, демонтажу та остаточної переробки або утилізації.
Методика передбачає аналіз потенціалу глобального потепління, споживання енергії та води, викидів у повітря, воду і ґрунт, а також утворення відходів. В Україні підхід базується, зокрема, на міжнародних стандартах ISO 14040 та ISO 14044 і європейському стандарті EN 15978.
За оцінкою Rauta, застосування LCA вже на стадії проєктування дозволяє архітекторам та конструкторам порівнювати альтернативні рішення не лише за ціною або теплоізоляційними характеристиками, а й за сумарним вуглецевим слідом.
Це дає можливість змінювати матеріали або конструктивні рішення ще до початку будівництва, коли коригування проєкту коштує значно дешевше. LCA також може підвищувати оцінку будівель під час сертифікації за міжнародними системами LEED, BREEAM та DGNB.
Важливим елементом такого аналізу стають екологічні декларації продукції EPD, які містять підтверджені дані про вплив конкретного матеріалу на довкілля. Інтеграція цієї інформації з BIM-моделлю дозволяє автоматично перераховувати екологічні показники всього об’єкта після внесення змін до проєкту.
За даними Rauta, для розрахунку LCA використовуються як універсальні програмні рішення SimaPro, Sphera LCA та openLCA, так і спеціалізовані будівельні системи Athena Impact Estimator і Preoptima, а також доповнення до Revit, зокрема One Click LCA, Tally і Beacon.
Застосування методики також змінює критерії вибору будівельних матеріалів. Перевагу отримують рішення з нижчим показником embodied carbon, тривалим терміном експлуатації, можливістю ремонту і заміни без зупинки роботи будівлі, а також повторного використання або переробки.
У Rauta зазначають, що за такими критеріями сталеві несні та огороджувальні конструкції можуть мати низку переваг завдяки меншій масі, нижчим витратам на фундаменти і транспортування, а також можливості переробки сталі та повторного використання металоконструкцій, профнастилу, сендвіч-панелей і фасадних елементів.
Особливо важливим фактором для українського будівельного ринку стає зміна європейського регулювання.
Директива ЄС про енергоефективність будівель EPBD (EU) 2024/1275 передбачає поступове запровадження обліку сукупного вуглецевого сліду нових будівель протягом усього життєвого циклу. З 2028 року показник Global Warming Potential має включатися до сертифікатів енергоефективності великих нових будівель площею понад 1 тис. кв. м, а з 2030 року – всіх новобудов.
В Україні обов’язкової вимоги проводити LCA-розрахунки поки немає, тому методика переважно використовується в проєктах із міжнародними замовниками або фінансуванням.
Водночас наказ Міністерства розвитку громад та територій №168 від 6 лютого 2025 року, який встановлює вимоги до будівель із близьким до нульового рівнем споживання енергії, створює основу для поступового переходу від оцінки лише енергоефективності до ширшої оцінки життєвого циклу.
У Rauta вважають, що додатковим стимулом для поширення LCA в Україні можуть стати євроінтеграція та повоєнна відбудова, оскільки міжнародні фінансові організації та донори дедалі більше орієнтуються на проєкти, які відповідають європейським стандартам енергоефективності та сталого будівництва.
Компанії, які почнуть використовувати LCA ще до введення обов’язкових нормативних вимог, можуть отримати переваги у вигляді нижчих експлуатаційних витрат, кращої готовності до залучення міжнародного фінансування та швидшої адаптації до майбутнього європейського регулювання.
Окремим інструментом є Life Cycle Costing (LCC), який оцінює не екологічний вплив, а повну вартість володіння будівлею протягом її життєвого циклу. Поєднання LCA та LCC дозволяє інвестору одночасно оцінити екологічні наслідки і довгострокові фінансові витрати різних проєктних рішень.
Таким чином, підхід до оцінки будівлі поступово зміщується від мінімізації початкової вартості будівництва до аналізу повної вартості та екологічного впливу протягом десятиліть експлуатації.
Першоджерело: матеріал Rauta «Як оцінка життєвого циклу будівель змінює підхід до проєктування та вибору матеріалів», опублікований 20 вересня 2026 року. Rauta – оцінка життєвого циклу будівель
Енергоефективні будинки для життя та бізнесу, зведені за сучасною каркасною технологією, стають доступнішими. АТ «ОТП БАНК» та компанія HYTTE розпочали співпрацю, спрямовану на розширення можливостей фінансування для клієнтів, які прагнуть придбати сучасне, якісне та енергоощадне житло або комерційні об’єкти.
У межах партнерства клієнти можуть отримати кошти на придбання котеджів, таунхаузів, дуплексів, барнхаузів, a-frames, шале, купольних, tiny-houses.
Виробничі потужності HYTTE розташовані в Ужгороді. Однак компанія забезпечує доставку модульних будинків по всій території України, а також до країн ЄС та США. Монтаж будинку здійснюється безпосередньо на ділянці клієнта силами команди HYTTE.
Серед переваг фінансування будинків від ОТП БАНК – попереднє кредитне рішення протягом 15 хвилин, онлайн-розгляд заявки та можливість отримати кошти у відділенні банку.
«Наші клієнти можуть отримати кредитні кошти до 1 900 000 грн на строк до 7 років із початковим внеском від 20%. Для ухвалення рішення банк потребує мінімальний пакет документів та готовий забезпечити швидке рішення», – розповів Сергій Федина, керуючий регіональним відділенням ОТП БАНК в Ужгороді.
Він зазначив, що партнерство з HYTTE відповідає прагненню ОТП БАНК сприяти впровадженню сучасних та енергоефективних рішень для житла й бізнесу, розширюючи доступ клієнтів до якісного фінансування.
Компанія Schneider Electric реалізувала масштабний інфраструктурний проєкт: 26 міст України отримали сучасне обладнання для підвищення енергоефективності та надійності роботи систем теплопостачання.
Реалізація проєкту до початку опалювального сезону 2025/2026 років дозволила теплопостачальним підприємствам краще підготуватись до пікових навантажень. Завдяки наданому обладнанню міста змогли більш стабільно пройти опалювальний сезон, знизивши ризики позапланових зупинок та підвищивши загальну ефективність роботи систем.
У межах проєкту Schneider Electric поставила шафи керування насосами та дуттьовими механізмами, оснащені сучасними частотними перетворювачами, до 26 міст України у Чернігівській, Черкаській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Одеській, Кіровоградській, Херсонській, Сумській, Полтавській, Київській областях.
Ключовим елементом проєкту стало впровадження частотних перетворювачів для регулювання роботи насосного обладнання теплопостачальних підприємств, що дозволило суттєво підвищити енергоефективність систем, зменшити споживання електроенергії, оптимізувати експлуатаційні витрати та подовжити термін служби обладнання.
Рішення, що реалізовані на базі технологій Schneider Electric, включають укомплектовані шафи керування насосним обладнанням. Шафи мають захист від вологи і пилу, що дозволяє їх встановлення безпосередньо у машинних залах, тим самим зменшуючи витрати та спрощуючи монтаж.
Підприємства отримали інструменти для більш гнучкого управління обладнанням, зниження навантаження на енергосистему та підвищення якості послуг теплопостачання для споживачів.
«Йдеться не просто про поставку обладнання, а про довгострокову інвестицію в енергоефективність і стабільність теплопостачання в Україні. Вже сьогодні ми бачимо, як впроваджені рішення допомагають підприємствам оптимізувати споживання енергії, підвищувати надійність роботи систем і формувати основу для подальшої модернізації галузі», – зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
Реалізований проєкт став одним із прикладів співпраці, спрямованої на впровадження сучасних енергоефективних технологій та підвищення операційної ефективності комунальних підприємств України.
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність. Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Schneider Electric, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, МОДЕРНІЗАЦІЯ, ОБЛАДНАННЯ, теплопостачання
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), знизив електроспоживання у конвертерному відділенні на 6 кВт*год на тонну виробленої сталі з 27,4 до 21,4 кВт*год/т за рахунок заходів з розвантаження обладнання у періоди між плавками.
Згідно з інформацією підприємства, зокрема, вдвічі скорочено час режиму розвантаження роторів димососів конвертерів. Організовано роботу за принципом почергового використання кожного з двох конвертерів, що дозволяє відключати обладнання, не задіяне у поточній плавці, і мінімізувати холостий хід, забезпечуючи таким чином системне зменшення витрат електроенергії.
Крім того, на 1,2 кВт*год/т зменшено електроспоживання циркуляційними насосними № 1 та № 2, які забезпечують водою котли охолодження конвертерних газів на обох діючих конвертерах. За інвестиційним проєктом на ЦН-1 і ЦН-2 були встановлені частотні перетворювачі та сучасні контролери від компанії Schneider. Це дозволяє автоматично розвантажувати насосне устаткування відповідно до технологічного процесу виплавки сталі і таким чином мінімізувати споживання ним електроенергії між продувками в конвертері.
У відділенні позаагрегатної обробки сталі електроспоживання вдалося зменшити на 4,6 кВт*год/т завдяки покроковій реалізації ефективних інженерних рішень для оптимізації нагріву металу. При цьому відпрацьовано та вдосконалено алгоритм автоматичного управління процесом нагрівання металу на установці “піч-ківш” за рахунок підбору найкращого поєднання ступенів та швидкості самого нагрівання.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Входить до групи “Метінвест”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, Каметсталь, Металургія, СТАЛЬ
