ТОВ “Новус Україна” інвестувало в розвиток бізнесу 1 млрд 360 млн грн у 2023-2024 роках, повідомив заступник генерального директора з операційної діяльності NOVUS Олексій Панасенко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Загалом NOVUS інвестував 1 млрд 360 млн грн у 2023-2024 роках у розширення мережі, власний логістичний центр, відновлення пошкоджених і відкриття 16 нових магазинів та програму енергоефективності. У 2025 році плануємо інвестувати в розвиток компанії, в різні формати, незважаючи на війну. Наша мета – забезпечити кожному клієнту доступ до якісних продуктів”, – повідомив він.
Він додав, що 2024 року вже відкрито 17 нових об’єктів, зокрема 14 із них формату біля дому Mi Market у столичному регіоні. Зокрема, 18 грудня відкрито Mi Market у ЖК “Республіка” площею 103,8 кв. м, на 20 грудня озвучено відкриття NOVUS у Києві на Петропавлівській, 12, до кінця року відкриття ще двох Mi Market.
“Формат Mi Market демонструє високу ефективність завдяки компактності та орієнтації на повсякденні потреби. Ми бачимо велику перспективу розвитку нових житлових районів і активно працюємо над стратегією експансії. Плануємо масштабувати цей формат у густонаселених районах, цього року відкриємо ще два, 2025-го – ще 50 нових Mi Market”, – повідомив Панасенко.
Він зазначив, що формат магазинів біля дому Mi Market передбачає площу від 50 до 400 кв. м. Інвестиції у відкриття такого магазину при ремонті, придбанні обладнання та інших операційних витратах становлять близько 5 млн грн.
Компанія також готує найближчим часом відкриття двох NOVUS. На вул.Петропавлівській 20 грудня площею 600 кв. м, на Софійській Борщагівці – у першій половині наступного року, площа понад 2 тис. кв. м.
“Обидва укомплектовані сучасним енергоефективним обладнанням для безперебійної роботи, продукцією власного виробництва”, – додав Панасенко.
Він додав, що на цьому етапі компанія не планує експансію в інші регіони.
“Наразі ми стратегічно зосереджені на розвитку в столичному регіоні та створенні максимально комфортних умов для покупців. Наша основна ставка зараз – це органічне зростання і відкриття нових магазинів у Києві та області. Детальні плани щодо експансії в інші регіони поки що відсутні. Водночас, ми відкриті до будь-яких пропозицій і готові розглядати нові регіони, якщо це буде економічно доцільно. Для нас важливо не просто увійти на новий ринок, а мати можливість розвиватися і будувати ефективний бізнес у цьому регіоні”, – повідомив Панасенко.
Розвитком мережі супермаркетів NOVUS займається компанія BT Invest (Литва), створена 2008 року колишніми акціонерами компанії “Сандора” Раймондасом Туменасом і нині покійним Ігорем Беззубом. Станом на кінець грудня в мережі 115 об’єктів (85 NOVUS, 28 магазинів біля дому Mi Market і два дискаунтери “Хапайка”).
За даними Opendatabot, на липень 2021 року власником “Новус Україна” з часткою 100% у статутному капіталі було ЗАТ “Консул Трейд Гаус” (Вільнюс, Литва). Кінцевими бенефіціарами вказано Марину Познякову, Агне Рузгіене, Раймондаса Туменаса.
Згідно з фінансовими результатами компанії, за підсумками 2023 року її виручка зросла на 47% – до 23,6 млрд грн, чистий збиток скоротився на 87% – до 310,7 млн грн.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), провів заміну застарілого електроустаткування в коксовому цеху підприємства для стабілізації роботи коксової батареї №5 і підвищення енергоефективності.
Згідно з інформацією компанії, в коксовому цеху за інвестиційною програмою поточного року модернізували розподільчу підстанцію №55, що дало змогу продемонструвати вищу надійність електропостачання коксової батареї №5.
Також уточнюється, що головне завдання інвестпроєкту – повна заміна застарілого контактного обладнання на сучасне автоматичне німецького виробництва. У межах модернізації встановлено нові автоматичні вимикачі зі струмовим і тепловим захистом, а також нові електромагнітні пускачі замість контакторів. Загалом оновлено чотири секції підстанції, старе обладнання РП-55 уже виведено з експлуатації.
Нове обладнання з високим рівнем автоматизації дає змогу відстежувати стан автоматичних вимикачів онлайн. Секції обладнано елементами візуалізації “увімкнення-вимкнення”, що дає змогу черговому електрику швидше і чіткіше забезпечувати перевірку роботи кожного автомата.
Електрик коксового цеху “Каметсталі” Олександр Шульженко констатував, що три місяці роботи нового обладнання дали змогу підвищити надійність електропостачання батареї, уникати простоїв основного обладнання, пов’язаних із надійністю електропостачання.
“Також завдяки впровадженій у межах модернізації системі обліку, яка дозволяє в режимі онлайн на комп’ютері відстежувати витрати електроенергії, ми тепер можемо аналізувати електроспоживання кожного споживача протягом доби. Такий аналіз дозволив підвищити точність планування витрат електроенергії, і згодом, накопичивши аналітичні висновки, ми плануємо розробити енергоефективні заходи для зниження витрат електроенергії”, – зазначив Шульженко.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
АТ «ОТП БАНК» уклав першу кредитну угоду з українською компанією для фінансування розподіленої генерації. Підтримка у розмірі 16,6 млн грн на придбання когенераційної газопоршневої установки буде надана ТОВ–ПІДПРИЄМСТВО «АВІС».
«Питання забезпечення електроенергією є надзвичайно важливим для економіки, для бізнесу та для кожного громадянина. Банк поставив собі за мету стимулювати розвиток ринку енергонезалежних рішень. Ми готові запропонувати клієнтам оптимальні пропозиції та вигідні умови, які дозволять гарантувати безперебійну роботу в умовах дефіциту електроенергії», – зазначила директор департаменту продажів середнім та малим корпоративним клієнтам ОТП БАНК Ольга Волкова.
Угода – конкретний крок Банку з втілення у життя Меморандуму щодо кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури. Документ визначає стратегічний напрямок кредитної політики стосовно фінансування інвестиційних енергетичних проєктів. Допомога надається на будівництво та закупівлю сонячних, вітрових, біогазових станцій, газотурбінних та газопоршневих електростанцій, промислових акумуляторів, а також когенераційних установок.
За фінансової підтримки Банку компанія, яка займається виробництвом широкого спектра продуктів харчування, зможе придбати когенераційну газопоршневу установку Jenbacher JMS 320 GS-N.L. потужністю 1 066 кВт. Встановлення такого агрегату забезпечить підприємству максимальну незалежність від електромережі та покращить економічну ефективність. Обладнання є вигідним, адже природний газ є доступним видом палива. Крім того, це вдала інвестиція у майбутнє, оскільки така сучасна технологія не чинить негативний вплив на довкілля.
Нагадаємо, АТ «ОТП БАНК» року та провідні банки 25 червня 2024 уклали Меморандум щодо кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури. Свої підписи під документом поставили представники 17 фінансових установ.
Ця ініціатива впроваджується проєктом «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час», що реалізується ГО «Міжнародна фундація розвитку» за підтримки проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні».
Проєкт спрямований на підвищення енергоефективності промислових підприємств, а також тих компаній, що постраждали від військових дій. Для учасників передбачено заходи з розвитку потенціалу, експрес-енергоаудити та міні-гранти на впровадження енергоефективних заходів на підприємствах.
«Найважливішу роль у відновленні країни та економіки також буде відігравати й бізнес. Тому ми започаткували програми підтримки підприємств. Важливо допомогти їм ставати конкурентоспроможними, енергоефективними та бути готовими до енергетичних викликів», – наголосила на вагомості запуску проєкту Іма Хренова-Шимкіна.
«Ми вітаємо ініціативу наших німецьких партнерів та готовність підтримати українські підприємства. Промисловість, дійсно, – один з найбільш енергоємних секторів економіки. На нього припадає більше третини всього енергоспоживання в країні. Тому на законодавчому рівні ми адаптуємо європейські норми та практики щодо стимулювання енергоефективності у промисловості», – зауважив Андрій Шиян – директор Департаменту розвитку енергоефективності Держенергоефективності.
Представник Держенергоефективності також нагадав про першочергові завдання для енергоємних виробництв: впровадження систем енергоменеджменту, проведення енергоаудитів, модернізація виробничих процесів тощо. Усі ці та інші заходи є нагальними, особливо для вчасного реагування на виклики енергетичній безпеці під час осіннього-зимового періоду.
Довідково:
Дізнавайтеся деталі щодо старту грантового конкурсу для підтримки впровадження підприємствами заходів з енергоефективності в межах проєкту «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час»: https://business.diia.gov.ua/cases/granti/grant-na-pidtrimku-energomodernizacii-pidpriemstv-u-voennij-cas
Конференція Зелене будівництво є надзвичайно важливою подією для післявоєнного відновлення України. Адже для росії енергія залишається основною зброєю і засобом шантажу всього світу, а екоцид став повсякденною практикою. Тому головними умовами ефективного відновлення є висока енергоефективність задля енергонезалежності та екологічність для подолання наслідків безпрецедентного екоциду. Ускладнює завдання катастрофічна нестача фінансів через пошкоджену війною економіку. Саме концепція “Зеленого будівництва” і націлена на розв’язання цих проблем.
Проведений захід є платформою для зустрічі, обміну досвідом, спілкування та налагодження наукових і ділових зв’язків між владою різних рівнів, науковцями, викладачами, виробниками, архітектурними і проєктними організаціями, будівельниками, експлуатаційними організаціями та іншими зацікавленими особами в галузі енергоефективного та екологічного будівництва. На жаль, через пандемію коронавірусу та війну три роки захід не проводився. І ось цього року його вдалося відновити стараннями кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури під керівництвом і за модерації завідувачки кафедри, д.т.н., професорки, знаної у світі експертки в галузі “зеленого будівництва”, “зелених конструкцій”, кліматичних змін, енергоефектвності будівництва, учасниці міжнародних проєктів і грантових програм у даній галузі, Тетяни Ткаченко.
13 грудня відбулося пленарне засідання. Приміщення надала генеральна спонсорка конференції Художня студія 22 ART HUB. Відкрила конференцію модераторка, д.т.н., проф. Тетяна Ткаченко. Привітали учасників представники керівництва КНУБА: проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку, канд. техн. наук, старший науковий співробітник Олександр Ковальчук; проректор з міжнародних зв’язків, д.екон.н., канд.техн.наук, професор Олена Бондар; голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах території забудови Комітету Верховної ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ганна Бондар; президент Академії будівництва України, д.т.н., проф. Іван Назаренко; д.медичн.наук, перший заступник голови ФСТ «Динамо» України, генерал-майор міліції Віктор Корж; представники провідних українських та іноземних вишів.
На пленарному засіданні пролунали доповіді різного спрямування, але об’єднані однією ідеєю – будівництво об’єктів, що не просто заощаджують енергію, а генерують її більше, ніж споживають, а також не лише не забруднюють довкілля, а мають позитивний на нього вплив. Зокрема, д.т.н., проф. Тетяна Ткаченко розглянула світові стандарти на “зелені конструкції” – поєднання будівельних конструкцій з живими рослинами, і показала, що всі вони мають проблеми. В Україні вони лише згадуються у двох нормативних документах. А результати виконуваних у Київському національному університеті будівництва і архітектури під її керівництвом міждисциплінарні дослідження дозволяють Україні стати локомотивом розроблення цих стандартів на принципово новому рівні. Жвавий інтерес викликала доповідь креативної директорки Архітектурного Бюро – AIMM Анни Іскіердо щодо майбутньої відбудови України. Заступниця голови національного технічного комітету стандартизації ТК 82 “Охорона довкілля”, президентка Всеукраїнської громадської організації “Жива планета” Світлана Берзіна виступила з проблематичною доповіддю щодо необхідності стандартизованого підходу встановлення екологічних критеріїв та методу оцінювання життєвого циклу для громадських будинків і споруд. Завдяки прекрасній погоді Художня студія 22 ART HUB організувала екскурсію “зеленою покрівлею”, яку провів представник її будівників – компанії «Зінко Україна» – інженер-технолог Геннадій Полєвой. Після екскурсії на цій покрівлі учасники могли поспілкуватися в неформальній обстановці за чашкою кави чи чаю. Одразу після цього Геннадій виконав доповідь, у якій розглянув можливості покращення військових об’єктів “зеленими покрівлями”, здатними зробити їх невидимими з літаків та супутників, а також покращити їхні теплотехнічні характеристики, зменшити звукопроникність, захистити від витікання електромагнітних сигналів тощо.
Другий день конференції було присвячено обміну науковими ідеями та досягненнями. Відкрила засідання і модерувала його початок д.т.н., проф., професорка кафедри технологій захисту навколишнього середовища Олена Волошкіна. Виступили викладачі, аспіранти та студенти вищих навчальних закладів. Було розглянуто різні технічні аспекти “зеленого будівництва”, можливості підвищення енергоефективності та екологічності. Результати досліджень становлять високу наукову та практичну цінність і потребують широкого впровадження. На завершення засідання було обговорено й прийнято меморандум, основними положеннями якого є потреба негайного розроблення та прийняття передових стандартів “зеленого будівництва”, створення платформи для обміну досвідом, ідеями, спілкування та впровадження розробок у галузі “зеленого будівництва” та проведення Міжнародної конференції “Зелене будівництво” на постійній основі щороку. У завершальному слові Тетяна Ткаченко подякувала всім учасникам і висловила сподівання зустрітися ще ширшим складом наступного року.
Організатори дуже вдячні генеральній спонсорці – Художній студії 22 ART HUB, зокрема її власниці Ельвірі Ханаєвій, за надання конференцзалу, “зелену покрівлю” та спонсорську допомогу. Організатори дуже вдячні інженер-технологу компанії «Зінко Україна» Геннадію Полєвому за цікаву екскурсію на “зелену покрівлю”. Конференцію проведено в рамках грантової програми Європейського Союзу Erasmus + ClimED.
Більше інформації за посиланнями:
БУДІВНИЦТВО, ЕКОЛОГІЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, Зелене будівництво, КОНФЕРЕНЦІЯ, післявоєнне відновлення
Світовий банк (СБ) має намір надати Україні кредит у $300 млн у рамках нового проєкту з підвищення енергоефективності міст, підготовка до реалізації проєкту триватиме до кінця весни 2022 року, повідомив Мінрегіон на сайті.
“Сьогодні ми обговорюємо старт нового проєкту: $300 млн буде виділено на проведення енергоефективних заходів в Україні. Завдяки цьому міста зможуть отримати більше ресурсів на термомодернізацію шкіл, садочків, систем теплопостачання, а також на забезпечення вуличного освітлення”, – заявив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов на зустрічі з регіональним директором СБ у справах країн Східної Європи Арупом Банерджі.
За словами Банерджі, розвиток енергоефективності є критично важливим для досягнення енергетичної незалежності України.
“Переконаний, це допоможе українським містам знизити рівень залежності від паливно-енергетичних ресурсів та зробить внесок в амбітні цілі України щодо протидії зміні клімату”, – наголосив він.
Згідно з інформацією на сайті СБ на 31 січня, запланована дата його розгляду радою директорів – 16 травня цього року.
Позичальником за цим проєктом буде Укрексімбанк (Київ). Передбачається також, що Clean Technology Fund додатково виділить $12 млн, що дасть змогу хеджувати валютні ризики позичальників.
Крім того, у проєкті запланована технічна допомога.
У повідомленні Мінрегіону уточнюється, що до кінця 2021 року спільні проєкти Мінрегіону та СБ сприяли скороченню споживання природного газу більш ніж на 27 млн куб. м, викидів CO2 – понад 45 тис. тонн на рік.
