Кабінет міністрів України схвалив залучення від Франції EUR200 млн грантових коштів на реконструкцію та відновлення критично важливої інфраструктури.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, рішенням, ухваленим на засіданні уряду у вівторок, схвалено проєкт грантової угоди між урядами України та Франції щодо сприяння відновленню та підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України.
Угодою передбачено залучення грантових коштів уряду Франції в сумі EUR200 млн. Їх буде спрямовано на реконструкцію та відновлення критично важливої інфраструктури в таких секторах, як охорона здоров’я, інфраструктура, енергетика, сільське господарство, водопостачання та водовідведення, переробка відходів, розмінування та цифрові технології.
Високі відсоткові ставки і припинення масштабної державної допомоги, яку надавали компаніям у період пандемії COVID-19, сильно вдарили по бізнесу в більшості держав із розвиненою економікою, що стало причиною двозначних темпів зростання банкрутств, пише Financial Times.
Так, кількість корпоративних банкрутств у США за фінансовий рік, який завершився 30 вересня, зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
У Німеччині, економіка якої є найбільшою в Європі, кількість збанкрутілих компаній у січні-вересні збільшилася на 25%. З червня двозначні темпи підвищення фіксуються щомісяця, заявило статистичне управління країни.
За даними статвідомства Євросоюзу, у країнах співтовариства кількість неплатоспроможних компаній у січні-вересні зросла на 13% і досягла найвищої позначки за вісім років. У Франції, Нідерландах і Японії кількість банкрутств у жовтні зросла більш ніж на 30% у річному обчисленні. В Англії та Уельсі рівень неплатоспроможності в січні-вересні досяг максимуму з 2009 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку нещодавно повідомляла, що в низці держав, включно з північноєвропейськими Данією, Швецією та Фінляндією, кількість корпоративних банкрутств перевищила рівні часів глобальної фінансової кризи 2008-2009 рр.
Основними негативними факторами є “вартість обслуговування боргу і скасування пандемійної підтримки, а також високі рахунки за електроенергію, особливо в енергоємних секторах”, на думку головного економіста Capital Economics Ніла Ширінга.
За словами аналітиків, найбільше банкрутств зафіксовано в транспортній галузі та готельному бізнесі.
Ширінг попередив, що тенденція до погіршення платоспроможності компаній збережеться, оскільки багатьом підприємствам доведеться рефінансувати борг за вищими ставками найближчими місяцями, навіть при очікуваннях, що підйом ставок центробанками вже досяг свого піку.
Сплеск банкрутств чинитиме тиск на глобальну економічну активність і зростання робочих місць у найближчі кілька років, вважають експерти.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s очікує, що кількість дефолтів компаній із рейтингами спекулятивного рівня у світі й надалі зростатиме у 2024 році після того, як у жовтні вона вже перевищила середній показник за останні роки.
Німецький страховик Allianz прогнозує, що глобальні темпи зростання неплатоспроможності сягнуть 10% наступного року порівняно з 6% у 2023 році. Найбільше постраждають готельний бізнес, транспорт і роздрібна торгівля.
“Ми спостерігаємо зростання корпоративних банкрутств майже у всіх країнах”, – сказав провідний аналітик Allianz Research Максим Лемерль.
Міністри оборони України Рустем Умєров і Франції Себастьєн Лекорню обговорили постачання озброєння та військової техніки, двосторонні проєкти з військово-технічного співробітництва, підготовку українських військовослужбовців і впровадження євроатлантичних стандартів, повідомила пресслужба Міноборони.
“Хочу подякувати пану міністру, президенту, уряду та народу Французької Республіки за непохитну підтримку України в наданні потужного пакета військової та гуманітарної допомоги, а також захист українців, які були вимушені покинути Україну, рятуючись від російських бомбардувань”, – цитує пресслужба відомства слова Умерова.
Повідомляється, що Франція вже надала Україні сучасні системи ППО SAMP/T і Crotale, артилерійські системи CAESAR, протитанкові засоби Milan, танки AMX, бронетранспортери VAB тощо. За словами Умерова, “ця допомога, безумовно, наближає нашу перемогу”.
Лекорню, зі свого боку, наголосив на важливості продовження допомоги Україні країнами-партнерами в довгостроковій перспективі, зосередивши увагу на передаванні зброї та військової техніки, тренуванні українських військовослужбовців і спільному оборонному виробництві.
“Перше – це передача зброї. Ми будемо продовжувати передавати зброю Україні. Друга частина нашої підтримки – це навчання солдатів. Ми виконали наші цілі до кінця року. Понад сім тисяч українських солдатів були навчені у Франції (на французькій території або Польщі). Це було або якесь загальне навчання, або спеціалізоване. Я хотів би повідомити, що навчання триватимуть у тому ж обсязі. Третє питання більш стратегічне і стосується нашої здатності щось спільно виробляти для потреб України”, – зазначив глава Міноборони Франції.
Крім того, у рамках візиту міністра ЗС Франції до України відбулося підписання меморандуму про наміри щодо співпраці між держпідприємством Міноборони України “Агентство оборонних закупівель” та Генеральною дирекцією з озброєння (DGA) (Франція). Документ передбачає безстроковість співпраці та створює нормативно-правову базу для укладення контрактів. Це також сприятиме поглибленню військово-технічного співробітництва, зокрема у сфері розвитку спільних високотехнологічних проєктів в інтересах забезпечення оборони обох країн.
Поліцейські та жандарми у Франції за ніч затримали 719 учасників заворушень, повідомляє в неділю вранці МВС країни.
Цей показник менший, ніж добою раніше: у суботу вранці влада поінформувала про 994 затриманих за ніч. А через кілька годин надійшли повніші дані про 1311 затриманих.
Загалом, як зазначають французькі ЗМІ, схоже, що нинішня ніч у містах країни пройшла дещо спокійніше, ніж попередні. Надійшли дані про 577 підпалів автомобілів, а також – про пожежі в 74 будівлях. Крім того, хулігани спробували атакувати 10 казарм жандармерії та шість відділків муніципальної поліції. Усі ці показники – нижчі за суботні.
За даними МВС Франції, за ніч поранення дістали 54 поліцейських і жандармів (днем раніше – 79).
Один із найнебезпечніших інцидентів стався в паризькому передмісті Л’Аї-ле-Роз, де хулігани підпалили машину і, прагнучи використати її як таран, спрямували в бік будинку мера. Один із дітей градоначальника дістав поранення. У поліції кваліфікували подію як замах на вбивство і ведуть розслідування.
Порядок у містах Франції в ніч на неділю забезпечували 45 тис. співробітників поліції і жандармерії.
У суботу відбувся похорон підлітка, якого у вівторок у передмісті Парижа – Нантері – застрелив співробітник поліції. Юний житель Франції, будучи за кермом машини, відмовився зупинитися на вимогу правоохоронців. Далі один із поліцейських вистрілив у нього. Тепер триває розгляд, щоб зрозуміти, чи правильно діяв цей поліцейський. Цей інцидент і спровокував хвилю нічних заворушень, що не вщухла досі, по всій країні.
Франція обговорює з партнерами можливі угоди про гарантії безпеки для України в перспективі майбутніх загроз для країни, заявив у вівторок на брифінгу представник французького МЗС.
“Франція готова узгодити з Україною угоди, спрямовані на надання гарантій безпеки, які допоможуть їй захистити себе в довгостроковій перспективі та запобігти можливим майбутнім агресіям”, – повідомили у французькому зовнішньополітичному відомстві.
За даними МЗС, “Франція разом зі своїми партнерами продовжує розмірковувати, як найкраще підтримувати Україну в довгостроковій перспективі та в усіх сферах”.
The Wall Street Journal писала, що попри те, що НАТО не розглядає наразі питання про прийом України до своїх лав, провідні держави альянсу обговорюють можливі гарантії безпеки для Києва, які передбачають посилення обороноздатності країни і зміцнення її суверенітету.
Гарантами української безпеки могли б виступити США, Великобританія, Німеччина і Франція, повідомляло видання.
Французький міністр екологічних перетворень Крістоф Бешю повідомив в ефірі Franceinfo про скликання в четвер комітету із запобігання посухи, за яким у понеділок відбудеться нарада всіх префектів національної території.
“Нинішня зима найбільш посушлива з 1959 року”, – нагадав міністр, відповідаючи в середу на запитання каналу.
Він заявив про те, що Франція перебуває в стані “тривожного попередження” про посуху. Протягом 31 дня в країні не було жодного значного дощу, хоча опади й очікуються в деяких місцях, починаючи з 22 лютого.
На нараді з префектами передбачається “розглянути територію за територією, які справи”, зазначив Бешю.
Він підтвердив, що в понеділок можуть бути оголошені суворі обмежувальні заходи щодо використання води, які почнуть діяти з березня, “щоб уникнути катастрофічних ситуацій цього літа”.
У зв’язку з такою перспективою міністр закликав “уже зараз” докласти зусиль щодо економії води. На сьогодні на частині території восьми департаментів країни вже діють обмеження. У чотирьох департаментах здійснюється надзвичайний контроль за витратою води.
Кліматологи дуже стурбовані недостатнім рівнем підземних резервів води. За словами Бешю, у водоносних горизонтах Франції “двомісячне запізнення, з точки зору заповнення”. “Це можна виправити, але нам потрібен дощовий березень, у нас попереду два місяці”, – пояснив міністр.
Він повідомив, що найближчими днями буде презентовано “великий план щодо водних ресурсів”, що включає близько п’ятдесяти заходів. Французів, зокрема, спонукатимуть стримати використання питної води для технічних і сільськогосподарських цілей. Міністр також висловився за більш активне застосування оброблених стічних вод у сільському господарстві.
Влітку 2022 року багато регіонів Франції пережили історичну посуху.
