7 липня Паризький апеляційний суд пом’якшив покарання лідерці французького «Національного об’єднання» Марін Ле Пен у справі про нецільове використання коштів Європарламенту, що фактично відкриває їй можливість взяти участь у президентських виборах у Франції в 2027 році.
Суд підтвердив обвинувальний вирок у справі про нецільове використання коштів ЄС, однак скоротив заборону на обіймання виборних посад з п’яти років до 45 місяців, з яких 30 місяців — умовно. Решта 15 місяців уже вважаються відбутими, тому Ле Пен знову отримує право балотуватися.
При цьому суд призначив їй три роки позбавлення волі, з яких два роки — умовно, а один рік має відбуватися під домашнім наглядом з електронним браслетом. Також, за даними Le Monde, їй призначено штраф у розмірі 100 тис. євро.
Після рішення суду Ле Пен заявила, що братиме участь у президентських виборах 2027 року й оскаржуватиме вирок у французькому Касаційному суді. За даними Reuters та AP, касаційна скарга може призупинити виконання частини покарання, пов’язаної з електронним моніторингом, що дозволить їй вести виборчу кампанію без негайних обмежень такого роду.
Справа пов’язана з використанням коштів Європейського парламенту у 2004–2016 роках. Слідство стверджувало, що гроші, призначені для оплати роботи помічників депутатів Європарламенту, використовувалися для фінансування співробітників партії у Франції. Ле Пен свою провину заперечує і називає справу політично вмотивованою.
Початковий вирок, винесений у березні 2025 року, ставив під загрозу її участь у президентській кампанії, оскільки п’ятирічна заборона на обіймання виборних посад фактично виключала її з перегонів. У «Національному об’єднанні» на цей випадок розглядали можливість висунення Жордана Барделла, однак після рішення апеляційного суду основною кандидаткою знову залишається Ле Пен.
Президентські вибори у Франції мають відбутися у 2027 році. Чинний президент Емманюель Макрон не зможе балотуватися на новий термін, тому кампанія вже розглядається як одна з найбільш відкритих за останні роки. Участь Ле Пен зберігає за «Національним об’єднанням» статус одного з ключових гравців майбутніх перегонів.
Генеральне консульство України в Ліоні з 9 липня розпочинає консульський прийом громадян після завершення адміністративних заходів і технічних налаштувань, повідомила установа на своєму офіційному сайті.
Прийом здійснюватиметься через електронну чергу, а для громадян вразливих категорій передбачено окремий запис. У Генконсульстві закликали українців заздалегідь ознайомитися з порядком надання консульських послуг та вимогами до документів.
Консульський округ Генерального консульства України в Ліоні охоплює три регіони Франції: Овернь-Рона-Альпи, Прованс-Альпи-Лазурний Берег і Корсику. Саме громадяни, які проживають у цих регіонах, зможуть ставати на тимчасовий і постійний консульський облік, реєструвати набуття громадянства України за народженням, а також ставити на облік усиновлених дітей.
Водночас інші консульські дії вчинятимуться без обмеження щодо місця проживання у Франції. У Генконсульстві також уточнили, що закордонні паспорти, раніше оформлені в Посольстві України у Франції, можна буде отримати лише в Посольстві України у Франції.
Генконсульство також планує проводити виїзне консульське обслуговування у віддалених містах з найбільшим компактним проживанням українців. Перші такі виїзди заплановані у вересні в Ніцці та в жовтні в Марселі. Можливість виїзних обслуговувань в інших містах також може розглядатися залежно від потреб громади.
Відкриття Генконсульства в Ліоні має зменшити навантаження на Посольство України у Франції та спростити доступ до консульських послуг для українців, які проживають на південному сході країни, зокрема в регіонах Ліона, Гренобля, Марселя, Ніцци та на Корсиці.
За даними Eurostat, станом на 30 квітня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 млн громадян країн поза ЄС, які виїхали з України через війну; понад 98,5% з них були громадянами України. Водночас щодо Франції Eurostat окремо зазначає, що її дані зазвичай не включають неповнолітніх, тому офіційна статистика тимчасового захисту не повністю відображає загальну чисельність української громади в країні.
За медійними оцінками, у Франції може перебувати приблизно 80-100 тис. українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, хоча частина з них уже перейшла з режиму тимчасового захисту на інші правові статуси або залишила країну.
Генконсульство, консульська послуга, Ліон, українець, ФРАНЦІЯ
Українські клініки уклали понад 100 меморандумів в рамках програми міжнародного медичного партнерства, започаткованої під патронатом першої леді України Олени Зеленської.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, зокрема 26 меморандумів укладено з медичними закладами Франції, що реалізуються за підтримки французького міжвідомчого агентства з міжнародного співробітництва та розвитку Expertise France.
Так, в рамках партнерства Чернігівська обласна дитяча лікарня співпрацює з університетською лікарнею Лілля, Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня — з університетською лікарнею Німа.
МОЗ нагадує, що у червні 2024 року уряди України і Франції підписали Грантову міжурядову угоду на загальну суму 200 млн євро, частина якої спрямована на сектор охорони здоров’я та критичну інфраструктуру: укладено сім угод у сфері охорони здоров’я на загальну суму 51 млн євро. Крім того, у 2024 році Верховна Рада України ратифікувала рамкові договори між Україною та Францією про співпрацю з відбудови та модернізації лікарень і діагностики онкології.
Франція та Італія виступили проти ініціативи Європейського Союзу щодо підготовки текстів торговельних угод виключно англійською мовою з метою прискорення переговорних процесів, посилаючись на конституційні обмеження та ризики для багатомовного характеру роботи інститутів ЄС, повідомляє Financial Times.
За даними видання, комісар ЄС з питань торгівлі Марош Шефчович запропонував готувати юридично-технічну «редакцію» нової торговельної угоди з Індонезією повністю англійською мовою з подальшим перекладом фінального тексту на всі 24 офіційні мови ЄС.
Зазвичай процес узгодження торговельних угод триває до двох років, оскільки всі зміни мають бути узгоджені та імплементовані всіма мовами ЄС. Запропонований підхід, за словами Шефчовича, має дозволити скоротити термін підготовки до одного року.
Він зазначає, що затримки в процесі укладення угод призводять до економічних втрат і відкладають отримання вигод від торговельних домовленостей.
Водночас Франція та Італія висловили заперечення, посилаючись на конституційні норми та принцип багатомовності. Французький чиновник заявив: «Це питання французької конституції. Франція не може бути пов’язана або взяти на себе зобов’язання за текстом, який не розроблений французькою мовою».
Однак, за даними джерел, серед держав-членів ЄС існує широка підтримка ідеї прискорення процедур укладення угод.
У Європейській комісії зазначають, що використання англійської мови на етапі юридико-технічного опрацювання є стандартною практикою міжнародних переговорів і не означає відмови від перекладу фінальних документів.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку Китаю в січні-квітні впав на 10,3% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 287,69 млрд юанів ($42 млрд), за даними міністерства торгівлі.
Виробничий сектор залучив 78,9 млрд юанів, сектор послуг – 204,2 млрд юанів. Зокрема, інвестиції у високотехнологічні галузі зросли на 20,3% і сягнули 166,3 млрд юанів.
Люксембург збільшив ПІІ більш ніж удвічі (на 110,3%), Швейцарія – на 60,8%, Франція – на 58,3%, США – на 24,5%, наводить дані відомства агентство «Сіньхуа».
У січні-квітні в КНР було зареєстровано 20,113 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 6,8% перевищило показник за аналогічний період 2025 року.
Як повідомлялося, обсяг FDI за підсумками 2025 року скоротився на 9,5% – до 747,7 млрд юанів.
Міністр юстиції Франції Жеральд Дарманен запропонував запровадити тимчасовий мораторій на легальну імміграцію строком на три роки, заявивши, що країна досягла межі своїх можливостей щодо інтеграції та асиміляції приїжджих.
За даними Le Parisien з посиланням на інтерв’ю Дарманена Journal du Dimanche, міністр вважає за необхідне «покласти край імміграції в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні». Він пропонує призупинити легальну імміграцію на три роки і реформувати Конституцію, щоб ввести обмежувальні, а не лише рекомендаційні квоти на в’їзд іноземців.
Раніше Дарманен уже виступав за тимчасове призупинення регулярної імміграції на два-три роки. Йшлося про трудову міграцію та возз’єднання сімей, при цьому можливі винятки могли б зберігатися для лікарів, дослідників та окремих категорій студентів. Після мораторію міністр пропонував перейти до системи міграційних квот, обсяг яких визначався б після консультації з громадянами.
Пропозиція Дарманена поки що не є прийнятою державною політикою. Для її реалізації будуть потрібні політичне рішення, законодавча процедура і, за словами самого міністра, зміна Конституції. Однак ініціатива свідчить про загострення міграційної дискусії у Франції напередодні президентських виборів 2027 року.
Потенційні обмеження можуть торкнутися кількох основних каналів легального в’їзду: трудової міграції, частини студентських програм та возз’єднання сімей. При цьому Франція одночасно відчуває потребу в іноземних кадрах у медицині, науці, окремих секторах послуг та професіях з дефіцитом робочої сили, що робить можливий мораторій політично та економічно суперечливим.
Міграційна тема залишається однією з центральних у внутрішній політиці Франції. За даними Le Monde, у 2025 році країна видала понад 380 тис. перших дозволів на проживання громадянам країн поза межами ЄС, що на 11% більше, ніж роком раніше. Близько половини нових дозволів припало на студентів та гуманітарні підстави: міжнародні студенти отримали близько 118 тис. дозволів, гуманітарні категорії — близько 92 тис., сімейна міграція склала близько 91 тис., а професійна імміграція знизилася майже на 13% — приблизно до 51 тис. дозволів.
У загальній структурі імміграції Франції історично домінують вихідці з Північної Африки та Південної Європи. За даними, наведеними The Connexion на основі INSEE, серед іммігрантів за країною народження найбільші групи становлять вихідці з Алжиру — 12,4%, Марокко — 11,7%, Португалії — 7,3%, Тунісу — 4,9%, Італії — 3,6%, Туреччини — 3,4% та Іспанії — 3,1%. Ці сім країн дають 46,4% усіх іммігрантів у Франції.
Українці займають окреме місце в сучасній міграційній картині Франції як отримувачі тимчасового захисту після початку повномасштабної війни РФ проти України. За даними Eurostat, на кінець березня 2026 року в країнах ЄС тимчасовий захист мали 4,33 млн громадян і резидентів України. Найбільшими країнами, що приймають біженців, були Німеччина, Польща та Чехія. У таблицях Eurostat по країнах для Франції на березень 2026 року вказано близько 70,7 тис. осіб під тимчасовим захистом.
Для Франції можливий мораторій стане одним із найжорсткіших поворотів у міграційній політиці останніх років. Для бізнесу він може означати ускладнений доступ до іноземної робочої сили, для університетів — ризик скорочення частини міжнародного набору, а для сімейних міграційних програм — додаткову невизначеність. При цьому українці під тимчасовим захистом регулюються окремим європейським режимом, який діє в рамках рішень ЄС і не є звичайною трудовою або сімейною імміграцією.
