Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку Китаю в січні-квітні впав на 10,3% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 287,69 млрд юанів ($42 млрд), за даними міністерства торгівлі.
Виробничий сектор залучив 78,9 млрд юанів, сектор послуг – 204,2 млрд юанів. Зокрема, інвестиції у високотехнологічні галузі зросли на 20,3% і сягнули 166,3 млрд юанів.
Люксембург збільшив ПІІ більш ніж удвічі (на 110,3%), Швейцарія – на 60,8%, Франція – на 58,3%, США – на 24,5%, наводить дані відомства агентство «Сіньхуа».
У січні-квітні в КНР було зареєстровано 20,113 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 6,8% перевищило показник за аналогічний період 2025 року.
Як повідомлялося, обсяг FDI за підсумками 2025 року скоротився на 9,5% – до 747,7 млрд юанів.
Міністр юстиції Франції Жеральд Дарманен запропонував запровадити тимчасовий мораторій на легальну імміграцію строком на три роки, заявивши, що країна досягла межі своїх можливостей щодо інтеграції та асиміляції приїжджих.
За даними Le Parisien з посиланням на інтерв’ю Дарманена Journal du Dimanche, міністр вважає за необхідне «покласти край імміграції в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні». Він пропонує призупинити легальну імміграцію на три роки і реформувати Конституцію, щоб ввести обмежувальні, а не лише рекомендаційні квоти на в’їзд іноземців.
Раніше Дарманен уже виступав за тимчасове призупинення регулярної імміграції на два-три роки. Йшлося про трудову міграцію та возз’єднання сімей, при цьому можливі винятки могли б зберігатися для лікарів, дослідників та окремих категорій студентів. Після мораторію міністр пропонував перейти до системи міграційних квот, обсяг яких визначався б після консультації з громадянами.
Пропозиція Дарманена поки що не є прийнятою державною політикою. Для її реалізації будуть потрібні політичне рішення, законодавча процедура і, за словами самого міністра, зміна Конституції. Однак ініціатива свідчить про загострення міграційної дискусії у Франції напередодні президентських виборів 2027 року.
Потенційні обмеження можуть торкнутися кількох основних каналів легального в’їзду: трудової міграції, частини студентських програм та возз’єднання сімей. При цьому Франція одночасно відчуває потребу в іноземних кадрах у медицині, науці, окремих секторах послуг та професіях з дефіцитом робочої сили, що робить можливий мораторій політично та економічно суперечливим.
Міграційна тема залишається однією з центральних у внутрішній політиці Франції. За даними Le Monde, у 2025 році країна видала понад 380 тис. перших дозволів на проживання громадянам країн поза межами ЄС, що на 11% більше, ніж роком раніше. Близько половини нових дозволів припало на студентів та гуманітарні підстави: міжнародні студенти отримали близько 118 тис. дозволів, гуманітарні категорії — близько 92 тис., сімейна міграція склала близько 91 тис., а професійна імміграція знизилася майже на 13% — приблизно до 51 тис. дозволів.
У загальній структурі імміграції Франції історично домінують вихідці з Північної Африки та Південної Європи. За даними, наведеними The Connexion на основі INSEE, серед іммігрантів за країною народження найбільші групи становлять вихідці з Алжиру — 12,4%, Марокко — 11,7%, Португалії — 7,3%, Тунісу — 4,9%, Італії — 3,6%, Туреччини — 3,4% та Іспанії — 3,1%. Ці сім країн дають 46,4% усіх іммігрантів у Франції.
Українці займають окреме місце в сучасній міграційній картині Франції як отримувачі тимчасового захисту після початку повномасштабної війни РФ проти України. За даними Eurostat, на кінець березня 2026 року в країнах ЄС тимчасовий захист мали 4,33 млн громадян і резидентів України. Найбільшими країнами, що приймають біженців, були Німеччина, Польща та Чехія. У таблицях Eurostat по країнах для Франції на березень 2026 року вказано близько 70,7 тис. осіб під тимчасовим захистом.
Для Франції можливий мораторій стане одним із найжорсткіших поворотів у міграційній політиці останніх років. Для бізнесу він може означати ускладнений доступ до іноземної робочої сили, для університетів — ризик скорочення частини міжнародного набору, а для сімейних міграційних програм — додаткову невизначеність. При цьому українці під тимчасовим захистом регулюються окремим європейським режимом, який діє в рамках рішень ЄС і не є звичайною трудовою або сімейною імміграцією.
Ставлення українців до Франції у березні 2026 року залишається одним із найвищих серед досліджуваних країн. За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 74,6% респондентів оцінюють своє ставлення до Франції як позитивне, що лише незначно менше порівняно з 75,0% у серпні 2025 року. Водночас частка негативних оцінок зросла з 4,0% до 4,7%, що свідчить про мінімальні, але помітні зміни в балансі громадської думки.
У структурі відповідей 30,3% опитаних зазначили «повністю позитивне» ставлення до Франції, ще 44,3% — «здебільшого позитивне». Нейтральну позицію зайняли 20,3% респондентів. Негативні оцінки залишаються низькими: 3,3% відповіли «здебільшого негативно», 1,4% — «повністю негативно», тоді як 0,5% не змогли визначитися з відповіддю.
Попри загальну стабільність показників, незначне зниження частки позитивних оцінок та одночасне зростання негативних відповідей може свідчити про поступове ускладнення сприйняття. Це не означає кардинальної зміни ставлення, але демонструє, що громадська думка стає більш чутливою до зовнішньополітичного контексту та інформаційного фону.
Франція традиційно залишається для українців важливим партнером у політичній та безпековій площині, що значною мірою пояснює високий рівень позитивного сприйняття. Водночас навіть незначні коливання показників свідчать про те, що оцінки українців не є статичними і можуть змінюватися залежно від актуальних подій та сигналів у міжнародній політиці.
Важливим є і те, що частка нейтральних відповідей залишається відносно невеликою порівняно з іншими країнами. Це означає, що у більшості респондентів сформоване чітке уявлення про Францію, що, як правило, є ознакою більш глибокої присутності країни в інформаційному та суспільному просторі України.
«Ставлення до Франції демонструє приклад сформованого і стабільного партнерського сприйняття. Навіть за наявності незначних коливань, загальний рівень довіри залишається високим, що свідчить про сталість політичних і гуманітарних зв’язків. Для України важливо підтримувати цю динаміку через практичні проєкти співпраці, які зміцнюють відчуття взаємної вигоди», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, результати опитування підтверджують, що Франція залишається серед країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття в Україні. Невеликі зміни в показниках не впливають на загальну тенденцію, але вказують на необхідність постійного підтримання активного діалогу та взаємодії між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Франція посідає тринадцяте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $2,93 млрд. Імпорт із Франції істотно перевищує обсяги експорту українських товарів, що формує значне негативне сальдо.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ
Франція з 1 травня 2026 року підвищить ряд імміграційних зборів і введе нові платежі для іноземців, що збільшить вартість оформлення переїзду і легалізації в країні. Зміни передбачені законом про бюджет Франції на 2026 рік, а зростання гербового збору за заявами на громадянство вже відображено на офіційному порталі Service-Public.
Згідно з оновленими правилами, вартість першої видачі посвідки на проживання зросте до 300 євро з 200 євро, пільгова ставка для окремих категорій – до 100 євро з 50 євро, а оформлення дубліката або внесення змін до картки посвідки на проживання – до 50 євро з 25 євро. При цьому продовження більшості ВНЖ в цілому залишається на рівні 200 євро, а для пільгових категорій – 50 євро.
Однією з найпомітніших змін стане зростання гербового збору за подачу заяви на отримання французького громадянства – до 255 євро з 55 євро. Крім того, вводиться новий збір у 100 євро за autorisation provisoire de séjour – тимчасовий дозвіл на перебування, а також платіж у 40 євро за обмін іноземного водійського посвідчення на французьке.
Підвищення зборів відбувається на тлі більш широкої бюджетної консолідації у Франції. Бюджет країни на 2026 рік розрахований на скорочення дефіциту до 5% ВВП з оціночних 5,4% роком раніше. На цьому тлі частина адміністративних витрат переноситься на заявників.
У Нігері один із представників військової влади генерал Амаду Ібро заявив на мітингу в столиці, що країні слід готуватися до «війни» з Францією, звинувативши Париж у спробах дестабілізувати ситуацію. Його виступ відбувався на стадіоні перед молодіжною аудиторією, відео з промовою широко поширилося в соцмережах.
За даними Jeune Afrique і повідомлень агентства AFP, Ібро, якого називають начальником особливого штабу лідера Нігеру Абдурахмана Тіані, стверджував, що Франція нібито має намір воювати з Нігером, і в зв’язку з цим закликав готуватися до конфлікту.
Французька сторона відкинула подібні заяви. Представник французького генштабу полковник Гійом Верне заявив, що «втручання Франції в Нігер не розглядається», а висунуті звинувачення назвав елементом «інформаційної війни».
Риторика прозвучала на тлі різкого погіршення відносин Ніамея і Парижа після військового перевороту 2023 року і подальшого виведення французьких військових з країни. Наприкінці січня 2026 року лідер Нігеру Тіані також публічно звинувачував керівництво Франції та низки сусідніх країн у причетності до атаки в районі аеропорту Ніамея, не надавши доказів.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні 2026 року в грошовому виразі скоротився на 45% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $41,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, порівняно з груднем минулого року імпорт цієї автотехніки скоротився у 2,5 раза.
Найбільше вантажівок минулого місяця ввезено з Франції – на $6,1 млн (на 38,3% менше, ніж торік), але частка в загальному імпорті цих авто зросла до 14,9% з 13,3%. Другою за обсягом країною-експортером став Таїланд – $4,7 млн (частка 11,4%), третьою – Литва з $4,6 млн (11,26%).
У січні минулого року до трійки найбільших постачальників вантажівок входили США, Німеччина та Франція.
Імпорт вантажівок з усіх інших країн скоротився на 10,3%, до $25,7 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна у січні експортувала вантажні авто лише на $0,22 млн, здебільшого до Туреччини, а рік тому були також незначні експортні поставки (на $0,76 млн) в основному до Румунії.
Як повідомлялося, у 2025 році імпорт в Україну вантажних автомобілів збільшився на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, найбільше їх було ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше, ніж позаторік), Польщі – на $162,7 млн (-14,7%) та США – на $109 млн (+2%).
