Порт Рені вперше за часи незалежності України залучив новий вантажопотік – цитрусові з Єгипту, які в мирний час йшли через більші порти “Великої Одеси”, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook.
“Минулого тижня в порт Рені прибуло рефрижераторне судно “ZEINAB”, обладнане посиленою вентиляцією та холодильними установками для перевезення швидкопсувних вантажів”, – йдеться в повідомленні АМПУ.
Зокрема, з Єгипту доставлено 519,9 тонн фруктів: 150,3 тонн апельсинів, 169,4 тонн гранат, 31,05 тонн лимонів і 169 тонн мандаринів.
АМПУ уточнила, що традиційно цитрусові перевантажували порти “Чорноморськ” і Одеса.
Лідером серед них був порт “Чорноморськ”, який перевалив 253 тис. тонн цитрусових за останні п’ять років: 2018 року – 83,6 тис. тонн, 2019 року – 74,1 тис. тонн, 2020 року – 43 тис. тонн, 2021 року – 35,5 тис. тонн і 2022 року – 16,8 тис. тонн.
Порт “Одеса” за той самий період перевалив 134,2 тис. тонн цитрусових: 2018 року – 45,4 тис. тонн, 2019 року – 40,4 тис. тонн, 2020 року – 26,5 тис. тонн, 2021 року – 14,3 тис. тонн і 2022 року – 7,6 тис. тонн.
В АМПУ нагадали, що наразі порти Великої Одеси працюють тільки в рамках роботи “зернової ініціативи”, тому вантажовласники змушені шукати інші шляхи для доставки цитрусових до споживачів.
Раніше аналітичний проєкт “Клуб експертів” детально проаналізував торговельно-економічне співробітництво України та Єгипту, докладніше дивіться у відео:
IMPORT, URAKIN, АТИЯ_ВАЛИД, БИЗНЕС, ЄГИПЕТ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, товары, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Імпорт електроенергії зі Словаччини на суботу порівняно з п’ятницею зріс на 26,16% – до 9296 МВт-год, що є новим рекордним показником з моменту його фактичного початку в січні, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, у 20 годинах доби імпорт становитиме по 388 МВт, в інші години 383-385 МВт.
За даними на електронній аукціонній платформі “Укренерго”, найбільшу потужність міждержавного перетину для імпорту на цей день забронював “Д.Трейдінг” – по 450 МВт на всі години доби. Крім того, по 9 МВт на всі години доби забронював трейдер “Августа”, по 7 МВт – “ЕРУ Трейдинг”. На завтра заброньована “Д.Трейдінг” і “Августою” потужність залишається на такому самому рівні, “ЕРУ Трейдінг” збільшила її до 8 МВт, плюс 30 МВт на всі години забронював “ДЕ Трейдінг”.
Ціна перетину, як і раніше, становила 0 грн/МВт-год.
Загалом на аукціон із 26 січня “Укренерго” виставляє збільшену майже вдвічі потужність перетину – по 500-600 МВт залежно від години доби.
Як повідомлялося, Україна, як свідчить сайт ENTSO-E, почала отримувати імпортну е/е з 15 січня.
15 січня надійшло 655 МВт-год, 20 січня – 220 МВт-год, 21 січня – 6963 МВт-год, 22 січня – 6672 МВт-год, 25 січня – 99 МВт-год, 26 січня – 3813 МВт-год, 27 січня – 7368 МВт-год. Усього – 25790 МВт-год.
Найактивнішим імпортером є “Д.Трейдинг”. Крім нього, переріз у невеликих розмірах бронювали “ЕРУ Трейдинг”, “Некстрейд”, а також “ДЕ Трейдинг”, “НАП-Ком’юніті”, “Августа”, “Ю.Комодітіз”.
ДТЕК зі свого боку 25 січня повідомив, що цього місяця почав імпортувати е/е з Європи, і за його підрахунками, поточна потужність передання е/е дає змогу імпортувати близько 500 млн кВт-год на місяць, що відповідає місячному споживанню 2 млн домогосподарств.
За словами глави “Укренерго” Володимира Кудрицького, імпорт, здійснюваний трейдером ДТЕК та іншими компаніями, дає змогу знизити навантаження на енергосистему, але не здатний повністю покрити дефіцит е/е.
За даними мережевих операторів, ліміти споживання е/е, що виділяються на області, дають змогу покрити близько половини необхідного ресурсу, у Києві – близько 64%.
Географічна структура загального обсягу імпорту товарів і послуг у 2021 році (тис. дол. США)
Україна у січні-вересні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 44,4% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до $49,3 млн (у вересні – $4,664 млн), алюмінію та виробів з нього – на 30, 8%, до $239,539 млн. ($32,357 млн.). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,1% – до $2,395 млн ($146 тис.). Імпорт олова та виробів з нього впав на 8% – до $2,789 млн ($322 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 58,5%, до $28,225 млн ($2,090 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за дев’ять місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-вереснем 2021 року – до $75,861 млн (у вересні – $9,406 млн), свинцю та виробів з нього на 67,2% – до $9,370 млн ($0,684 млн), нікелю та виробів – на 69,2%, до $1,079 млн ($0,141 млн).
Україна у січні-вересні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 75,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 945,311 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за цей період імпорт бокситів у грошах скоротився на 72,8% – до $48,106 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (58,97% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,22%) та Гани (7,49%).
Україна у січні-вересні 2022 року не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт алюмінієвих руд та концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошах зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
При цьому імпорт здійснювався в основному з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) та Гани (16,8%).
Україна у 2021 році здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) та РФ (7,14%), тоді як у 2020 році було реекспортовано до Польщі 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, що використовуються як сировина для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (НГЗ), який до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виготовляється глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка у Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію та глинозему.
Індія, найбільший у світі імпортер харчових олій, розраховує з вересня отримувати перші партії соняшникової олії з України після п’ятимісячної перерви, спричиненої вторгненням РФ та блокадою українських морпортів.
Як повідомляється на сайті видання Bloomberg з посиланням на індійського сільгосптрейдера Сандіпа Баджорію, у вересні Індія може отримати 50-60 тис. тонн соняшникової олії, оскільки Україна має намір відкрити деякі коридори Чорного моря для експорту сільгосппродукції з портів Одеси та Чорноморська.
“Ми почали отримувати пропозиції на серпневі поставки, але все залежатиме від наявності суден. Україна має достатні запаси олійних культур для переробки”, – цитує трейдера видання.
За його даними, імпорт соняшникової олії до Індії з України припинено з квітня, оскільки російське вторгнення порушило торгівлю країни.
“Рішення уряду Індії дозволити безмитний імпорт 2 мільйонів тонн соняшникової олії щороку цього і наступного фінансового року підтримає попит. Індія закупила 1,89 млн тонн сирої соняшникової олії на рік, що закінчився жовтнем, при цьому Україна постачає майже 74%, а Аргентина та Росія – близько 12%”, – уточнило видання у повідомленні.
Як повідомлялося з посиланням на заступника міністра економіки – торгпреда України Тараса Качку, у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) країна експортувала 61,52 млн тонн зернових та олійних вартістю $22,2 млрд.
За цей період на зовнішні ринки поставлено у тому числі 4,3 млн. тонн соняшникової олії вартістю $5,8 млрд., 3,4 млн. тонн шроту соняшникового на $960 млн., 421 тис. тонн соєвого шроту на $230 млн., 1,1 млн. тонн сої. на $641 млн, 2,7 млн тонн ріпаку на $1,7 млрд та 1,09 млн тонн соняшника на $616 млн.
