На YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшло нове відео, в якому київський аналітичний центр «Клуб експертів» та Клуб експортерів України представили спільне дослідження щодо основних ризиків, що стоять перед українськими компаніями в експорті товарів у 2023 році.
Президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова, підкреслила, що експортери повинні розглядати п’ять ключових ризиків для свого бізнесу: валютний ризик, платіжний ризик, виробничий ризик, транспортний ризик та бюрократичний ризик.
«Розуміння цих ризиків є критичним для успішного експорту, особливо в умовах сучасної геополітичної ситуації, експортери повинні розглядати ці ризики й запланувати принаймні на 3 місяці вперед, співпрацюючи з закордонними компаніями», – зазначила Литвинова.
Також експерти розглянули стан українського експорту за останні роки.
«Протягом останнього року ситуація в українському експорті зазнала значних змін. Основними торговими партнерами України стали Польща, Румунія та Туреччина», – пояснив засновник Клубу експертів Максим Уракін.
Він додав, що у 2022 році Україна експортувала товарів на 44 млрд доларів, а це на 35% менше, ніж у попередньому році. Основний прибуток на світовому ринку Україна отримала від експорту зернових та рослинних олій, хоча при цьому експорт металургійної продукції скоротився.
Клуб експертів та Клуб експортерів також наголосили на важливості підтримки українських експортерів в умовах сучасних процесів на світовому ринку.
«Ми рекомендуємо українським експортерам звертатися до наших клубів з питаннями про сертифікацію, вихід на закордонні ринки та відкриття виробництв за кордоном. Ми завжди готові допомогти та проконсультувати», – підкреслила Євгенія Литвинова.
Вона закликала українські компанії бути активними у світовому ринку.
«Ми бажаємо, щоб українські компанії зберігали конкурентоспроможні ціни на свої товари, працюючи з закордонними партнерами. Не вагайтеся звертатися до нас з будь-якими питаннями, пов’язаними з експортом», – додала Литвинова.
Євгенія Литвинова закликала українські компанії не втрачати надію та активно розвивати свої можливості.
«Український експорт має великий потенціал, і ми віримо, що співпраця з Клубом експертів та Клубом експортерів допоможе компаніям реалізувати його», – заявила вона.
На закінчення, спікери зазначили, що наступне вони планують присвятити імпорту та ризикам, пов’язаним з імпортом. Вони закликали всі зацікавлених сторін приєднатися до обговорення та вивчення нових можливостей для розвитку експортно-імпортного бізнесу в Україні.
Також експерти наголосили, що для виходу на нові експортні ринки та перевірки контрагентів по всьому світу пропонуємо українським експортерам розглянути продукти та рішення від Dun & Bradstreet, світового лідера на ринку інформації про юридичних осіб.
Подивитись повне відео можна тут:
Підписатись на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, ІНКОТЕРМС, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, РИЗИКИ_ЕКСПОРТУ, ЭКСПОРТ
Українські підприємства в січні поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 20,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $6,368 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в четвер, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 56,2% – до $6,407 млн.
Крім того, Україна в січні 2022 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 96,2% порівняно із січнем-2021 – до $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 33,6%, до $26,529 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 95,4% – до $32 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 20,4%, до $172 тис., а також знизила ввезення цинку та цинкових виробів – на 67%, до $2,238 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за перший місяць 2023 року знизився на 33,7% порівняно із січнем 2022 року – до $6,776 млн, свинцю та виробів із нього – на 41,4% – до $1,633 млн, нікелю та виробів становив $3 тис., тоді як у січні-2022 він був $397 тис.
Експорт цинку минулого місяця був відсутній, тоді як у січні-2022 він становив $220 тис. Експорт олова та виробів у січні-2023 становив $17 тис., тоді як у січні-2022 був відсутній.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн. У грудні-2022 мідь і мідні вироби імпортовано на суму $6,107 млн, експортовано – на $6,956 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн (у грудні – $0,668 млн), алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн ($29,457 млн). Водночас знизила ввезення свинцю і виробів з нього на 66,6% – до $2,839 млн ($12 тис.).
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн ($171 тис.), а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн ($4,386 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн (у грудні – $6,330 млн), свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн ($1,396 млн), нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн ($0,1 млн).
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн (у грудні – $11 тис.), тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова та виробів у 2022 році становив $424 тис. (у грудні – $1 тис.) проти $346 тис. за попередній рік.
Порт Рені вперше за часи незалежності України залучив новий вантажопотік – цитрусові з Єгипту, які в мирний час йшли через більші порти “Великої Одеси”, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook.
“Минулого тижня в порт Рені прибуло рефрижераторне судно “ZEINAB”, обладнане посиленою вентиляцією та холодильними установками для перевезення швидкопсувних вантажів”, – йдеться в повідомленні АМПУ.
Зокрема, з Єгипту доставлено 519,9 тонн фруктів: 150,3 тонн апельсинів, 169,4 тонн гранат, 31,05 тонн лимонів і 169 тонн мандаринів.
АМПУ уточнила, що традиційно цитрусові перевантажували порти “Чорноморськ” і Одеса.
Лідером серед них був порт “Чорноморськ”, який перевалив 253 тис. тонн цитрусових за останні п’ять років: 2018 року – 83,6 тис. тонн, 2019 року – 74,1 тис. тонн, 2020 року – 43 тис. тонн, 2021 року – 35,5 тис. тонн і 2022 року – 16,8 тис. тонн.
Порт “Одеса” за той самий період перевалив 134,2 тис. тонн цитрусових: 2018 року – 45,4 тис. тонн, 2019 року – 40,4 тис. тонн, 2020 року – 26,5 тис. тонн, 2021 року – 14,3 тис. тонн і 2022 року – 7,6 тис. тонн.
В АМПУ нагадали, що наразі порти Великої Одеси працюють тільки в рамках роботи “зернової ініціативи”, тому вантажовласники змушені шукати інші шляхи для доставки цитрусових до споживачів.
Раніше аналітичний проєкт “Клуб експертів” детально проаналізував торговельно-економічне співробітництво України та Єгипту, докладніше дивіться у відео:
IMPORT, URAKIN, АТИЯ_ВАЛИД, БИЗНЕС, ЄГИПЕТ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, товары, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Імпорт електроенергії зі Словаччини на суботу порівняно з п’ятницею зріс на 26,16% – до 9296 МВт-год, що є новим рекордним показником з моменту його фактичного початку в січні, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, у 20 годинах доби імпорт становитиме по 388 МВт, в інші години 383-385 МВт.
За даними на електронній аукціонній платформі “Укренерго”, найбільшу потужність міждержавного перетину для імпорту на цей день забронював “Д.Трейдінг” – по 450 МВт на всі години доби. Крім того, по 9 МВт на всі години доби забронював трейдер “Августа”, по 7 МВт – “ЕРУ Трейдинг”. На завтра заброньована “Д.Трейдінг” і “Августою” потужність залишається на такому самому рівні, “ЕРУ Трейдінг” збільшила її до 8 МВт, плюс 30 МВт на всі години забронював “ДЕ Трейдінг”.
Ціна перетину, як і раніше, становила 0 грн/МВт-год.
Загалом на аукціон із 26 січня “Укренерго” виставляє збільшену майже вдвічі потужність перетину – по 500-600 МВт залежно від години доби.
Як повідомлялося, Україна, як свідчить сайт ENTSO-E, почала отримувати імпортну е/е з 15 січня.
15 січня надійшло 655 МВт-год, 20 січня – 220 МВт-год, 21 січня – 6963 МВт-год, 22 січня – 6672 МВт-год, 25 січня – 99 МВт-год, 26 січня – 3813 МВт-год, 27 січня – 7368 МВт-год. Усього – 25790 МВт-год.
Найактивнішим імпортером є “Д.Трейдинг”. Крім нього, переріз у невеликих розмірах бронювали “ЕРУ Трейдинг”, “Некстрейд”, а також “ДЕ Трейдинг”, “НАП-Ком’юніті”, “Августа”, “Ю.Комодітіз”.
ДТЕК зі свого боку 25 січня повідомив, що цього місяця почав імпортувати е/е з Європи, і за його підрахунками, поточна потужність передання е/е дає змогу імпортувати близько 500 млн кВт-год на місяць, що відповідає місячному споживанню 2 млн домогосподарств.
За словами глави “Укренерго” Володимира Кудрицького, імпорт, здійснюваний трейдером ДТЕК та іншими компаніями, дає змогу знизити навантаження на енергосистему, але не здатний повністю покрити дефіцит е/е.
За даними мережевих операторів, ліміти споживання е/е, що виділяються на області, дають змогу покрити близько половини необхідного ресурсу, у Києві – близько 64%.
Географічна структура загального обсягу імпорту товарів і послуг у 2021 році (тис. дол. США)
Україна у січні-вересні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 44,4% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до $49,3 млн (у вересні – $4,664 млн), алюмінію та виробів з нього – на 30, 8%, до $239,539 млн. ($32,357 млн.). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,1% – до $2,395 млн ($146 тис.). Імпорт олова та виробів з нього впав на 8% – до $2,789 млн ($322 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 58,5%, до $28,225 млн ($2,090 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за дев’ять місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-вереснем 2021 року – до $75,861 млн (у вересні – $9,406 млн), свинцю та виробів з нього на 67,2% – до $9,370 млн ($0,684 млн), нікелю та виробів – на 69,2%, до $1,079 млн ($0,141 млн).
