Загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, станом на листопад 2024 року сягнула майже $170 млрд, що на $12,6 млрд більше, ніж на початку 2024 року, повідомила пресслужба Київської школи економіки (KSE).
Згідно оцінки аналітиків KSE, Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства економіки, найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим — прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тис. житлових будівель, з яких 209 тис. — приватні будинки, 27 тис. — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області, ідеться в дослідженні.
Втрати транспортної інфраструктури аналітики оцінюють у $38,5 млрд. При цьому пошкоджено та зруйновано понад 26 тис. км автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів — $0,85 млрд, авіаційної галузі — $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд — знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Внаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг, за оцінкою експертів, зазнали збитків на $14,4 млрд. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже півтисячі великих і середніх приватних, а також державних підприємств.
У KSE збитки агропромислового комплексу оцінили в $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тис. одиниць сільгосптехніки, знищено або пошкоджено 4 млн тонн зерносховищ та 16 тис. га багаторічних культур. Значних втрат зазнав і лісовий фонд — через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тис. га лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. За період повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тис. закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.
Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Під удари потрапили лікарні, поліклініки та інші медичні заклади. Загалом пошкоджено 1 554 медичні об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.
Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.
Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд. Пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв’язку, резюмували аналітики.
Міжнародна корпорація НЕФКО (NEFCO, Nordic Environment Finance Corporation) за виділені Міністерством закордонних справ Данії EUR7,2 млн розпочинає реалізацію проєкту реконструкції системи водопостачання Корабельного району Миколаєва, повідомила пресслужба НЕФКО.
НЕФКО і міська адміністрація Миколаєва уклали нову грантову угоду про реконструкцію системи водопостачання Корабельного району, обраного як пілотний. Загалом на реалізацію проєкту, а також технічну допомогу через Міністерство закордонних справ Данії виділено EUR7,2 млн.
Як повідомлялося, практично 2,5 року після руйнування магістрального водопроводу у квітні 2022 року система водопостачання Миколаєва не працює. Жителі Миколаєва залежать від аварійного водопостачання, яке забезпечується переважно вантажівками і доповнюється опрісненням солоної води з Дніпровсько-Бузького лиману, а також пробуреними новими свердловинами. Багато громадян змушені брати воду для щоденних потреб із централізованих аварійних пунктів водопостачання.
Для реалізації демонстраційного проєкту відновлення та реконструкції всієї системи водопостачання Миколаєва було обрано густонаселений Корабельний район міста, в якому витоки води сягають 40%. Мета цього проєкту – зменшити втрати води та підвищити енергоефективність процесів водорозподілу шляхом виявлення витоків води, покращення ефективності водопостачання та створення стійкої підстави для подальшого розвитку системи прісного водопостачання в Миколаєві. Буде встановлено нові колодязі та замінено труби.
Раніше міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” повідомляв, що спільно з французькою компанією Egis уже розроблено ТЕО забезпечення водопостачання всього міста, перший із трьох етапів реалізації може становити близько EUR130 млн, і місто шукає джерела фінансування – “і державні кошти, і донорські”. І як приклад наводив виділений Данією навесні 2024 року грант – до 40 млн данських крон (приблизно EUR5,36 млн) через програму сталого фінансування інфраструктури Danida Sustainable Infrastructure Finance (DSIF).
Цей проєкт теж реалізується в Корабельному районі, йдеться про заміну близько 11 км труб, що становить близько 8% загальної протяжності мережі в районі; встановлення 55 головних лічильників із дистанційним збором даних у багатоповерхових будинках; заміну насосів на трьох водонапірних насосних станціях. Наразі цей проєкт перебуває у стадії закупівель, а оголошення тендеру очікується у вересні.
ВІДНОВЛЕННЯ, ВОДОПОСТАЧАННЯ, ДАНІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, МИКОЛАЇВ
Ми розуміємо, що питання безпеки в житлових комплексах, зокрема щодо соціальної інфраструктури, потребує передусім комплексного підходу.
Саме тому у своїх проєктах ми застосовуємо трирівневу систему безпеки, а саме: безпека особиста (закрита територія, система контроля доступа, відеонагляд та охорона), безпека енергетична (посилені засоби автоматизації інженерних комунікацій, застосування (за потреби) альтернативних джерел генерації енергії, а також проєктування геотермальних насосів для багатоквартирного будівництва, що дозволяє скоротити обсяги споживання опалення щонайменше на 40%, а енергоспоживання на приблизно 35 кВтгод на квадратний метр), а також безпека соціальна – йдеться про створення єдиного ком’юніті сусідів та однодумців, коли враховуючи концепт та формат ЖК, його життєві сценарії, ваші сусіди мають схожі цінності, філософію та потреби. Це, як показує практика вже заселених будинків, знімає купу побутових питань і співжиття на території.
Соціальні об’єкти – це не відірвані в часі та просторі точкові забудови (школи, садочки, центри розвитку, ком’юніті центри), а частина нашої екосистеми для життя. Тож вони повністю проєктуються за нашими підходами та цінностями: продумана ергономіка життєвого простору, високий рівень енергоефективності (досягається, наприклад, за рахунок склопакетів з новим поколінням скла високої якості з магнетронним напиленням, яке дозволяє сонячному світлу проникати всередину приміщення, у той самий час не пропускаючи сонячне тепло, це міцна термостійка мінеральна вата світового бренду Rockwool, яка забезпечує оптимальний внутрішній мікроклімат, не перешкоджаючи природній дифузії надлишків водяної пари та демонструючи високі термоізоляційні властивості), естетика та сервіс найкращого рівня.
Зараз в нашому портфелі з великих соціальних об’єктів на різних стадіях реалізації перебувають дитячий садок та школи, причому ми вже знаємо операторів – КМДШ (ЖК Lucky Land) та початкова школа в поліфункціональному кластері Park Lake City (Британська міжнародна школа в Україні), ком’юніті центр для сусідів в Park Lake City з рестораном та кількома зонами атракції, де кожен знайде собі заняття для душі. Двомовний дитячий садок також отримає прописку в Park Lake City. Це буде двоповерховий заклад площею майже 3 тис. кв.м, розрахований на 180 малюків від 3 до 5 років.
Загалом лише в ЖК Lucky Land у нас буде 6 садочків, тож роботи вистачає. Плануємо все реалізовувати поступово з будівництвом нових будинків, щоб органічно задовольняти попит молодих батьків на якісний, безпечний та комфортний простір для зростання їхніх малюків.
Дарія Бедя, Директорка з маркетингу компанії DIM
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні завив, що Італійська Республіка готова спрямувати новий пакет військової допомоги з посиленням протиповітряної для України та погодила новий пакет на 140 мільйонів євро на заходи з розвитку української інфраструктури.
“Я повністю згоден із Дмитром (Кулебою – ІФ-У), коли він каже, що першочергова стратегія для відновлення, для реконструкції – це захист української інфраструктури, українських будівель за допомогою системи протиповітряної оборони. І тому я хочу повідомити вам, що Італія готова відправити новий військовий пакет із SAMP/T для протиповітряної оборони України”, – сказав він на панельній сесії “Об’єднані в обороні. Об’єднані в оновленні. Сильніші разом” на полях конференції з відновлення України в Берліні у вівторок.
Міністр також наголосив, що Італія готова не тільки до військової допомоги Україні, а й надавати підтримку в інших різних секторах.
“Є й друга новина. Новий пакет на 140 мільйонів євро для заходів щодо інфраструктури, щодо залізниці, охорони здоров’я, агропродовольчого сектору, гуманітарного сектору, а також із розмінування. Це нове, останнє рішення італійського уряду”, – поінформував Таяні.
Він також нагадав, що про виділені 45 мільйонів євро на відновлення історичного центру Одеси.
“Сьогодні ми підписали меморандум з українським урядом про нашу співпрацю в цих дуже важливих секторах. Також культурний рівень, я хочу акцентувати на цьому моменті, тому що для Італії важливо підтримати реконструкцію собору (в Одесі – ІФ-У). Це частина ЮНЕСКО”, – зазначив він.
Глава МЗС Італії додав, що “культурна спадщина дуже важлива, тому що Україна – частина Європи”.
Крім того, міністр наголосив, що Італія готова інвестувати в Україну.
“Розраховуйте на нас, розраховуйте на Італію”, – сказав Таяні.
Уряд Данії ухвалив рішення про виділення додаткових EUR380 млн на відновлення інфраструктури України та будівництво вітряних електростанцій, повідомив міністр підприємництва Данії Мортен Бедскоу на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Як повідомила пресслужба президента, під час зустрічі міністр підприємництва Данії наголосив на можливостях для посилення співпраці між країнами та повідомив про рішення його уряду виділити додаткове фінансування для українського механізму Експортно-інвестиційного фонду Данії.
Як зазначається, цей даний механізм повністю покриває ризики данських експортерів та інвесторів, а також надає фінансування українським приватним компаніям та держустановам.
Для нього уряд Данії виділить ще майже EUR380 млн на відновлення критичної інфраструктури та будівництво вітряних електростанцій.
Окрему увагу на зустрічі Зеленський і Бедскоу приділили перспективам розширення данського бізнесу та залучення нових інвестицій в Україну.
Своєю чергою, президент України акцентував важливість того, що міністра підприємництва Данії під час його візиту до Києва супроводжують керівники данських компаній – найбільших інвесторів в економіку України.
“Ваша активність на українському ринку вражає. Своїми інвестиціями ви подаєте приклад іншим партнерам та інвесторам”, – наголосив Зеленський.
Як повідомлялося, під час нещодавнього візиту першої леді України Олени Зеленської до Данії вона просила данських партнерів про виділення додаткового фінансування для Експортно-інвестиційного фонду Данії, кошти з якого надходять для допомоги Україні.
Кабінет міністрів України схвалив залучення від Франції EUR200 млн грантових коштів на реконструкцію та відновлення критично важливої інфраструктури.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, рішенням, ухваленим на засіданні уряду у вівторок, схвалено проєкт грантової угоди між урядами України та Франції щодо сприяння відновленню та підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України.
Угодою передбачено залучення грантових коштів уряду Франції в сумі EUR200 млн. Їх буде спрямовано на реконструкцію та відновлення критично важливої інфраструктури в таких секторах, як охорона здоров’я, інфраструктура, енергетика, сільське господарство, водопостачання та водовідведення, переробка відходів, розмінування та цифрові технології.
