Інвестиційна компанія Dragon Capital завершує створення двох нових інвестфондів загальним обсягом близько $609 млн, повідомив засновник та керівник компанії Томаш Фіала.
За його словами, перший фонд на $200 млн буде зосереджений на малому та середньому бізнесі з оборотом до EUR50 млн.
“Вже наступного місяця в нас буде перше закриття на рівні трохи більше $100 млн, а друге – у 2026 році, де ми доберемо до $200 млн. Зараз ми вже працюємо над пайплайном, де кілька десятків проєктів, де вибираємо в які компанії будемо інвестувати, там ми в основному купуємо мажоритарний долі в компаніях”, – розповів Фіала на конференції “Global Outlook: Strategic Momentum”, яку організувала Європейська бізнес асоціація (ЄБА) в Києві в п’ятницю.
За його словами, другий фонд обсягом EUR350 млн зосередиться на інфраструктурних інвестиціях. Його першим проєктом стане енергетичний напрям, де Dragon Capital вже інвестувала власні кошти.
До кінця року компанія планує запуск генеруючих потужностей обсягом 65 МВт – батарейок та газопоршневих станцій – а також проходить підготовка проєктів на ще 200 МВт, які планується реалізувати до кінця наступного року.
Фіала також повідомив, що компанія минулого місяця вклала понад 300 млн грн у капітал належного їй банку через субординовані борги. Крім того, у 2025 році Dragon Capital інвестувала $30 млн в енергетику і очікує до кінця року залучити кредит від ЄБРР на EUR21 млн, щоб збільшити обсяг інвестицій у цей сектор понад $50 млн.
Водночас він зазначив, що приватні інвестори поки що обережні через воєнні ризики, тоді як серед основних учасників фондів наразі міжнародні фінансові організації та скандинавські державні фонди.
“Є такі, що придивляються, але вони здебільшого будуть готові зробити саму інвестицію, або якщо це буде дуже дешево, або вже після війни, після перемир’я, адже ризики великі, що щось прилетить, – в нас самих було знищено десь п’ять наших активів ще на початку війни, і навіть нещодавно”, – додав він.
Dragon Capital – одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінпослуг, що надає повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних і приватних клієнтів. Компанія заснована 2000 року в Києві. За словами засновника та керівника Томаша Фіали, наразі до портфелю інвестицій групи входять майже 50 різних компаній або проєктів нерухомості. Компанія за 2015-го по 2021 рік інвестувала в Україну близько $700 млн без урахування реінвестицій та планує інвестувати $100 млн у 2025 році.
Національний банк у співпраці з міжнародними партнерами працює над реформою інфраструктури українського ринку капіталу. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Миколайчук в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, завдання — адаптувати українське регулювання до європейських стандартів, поліпшити захист інвесторів і створити базу для припливу довгострокового капіталу після війни. «Ми хочемо, щоб український ринок був максимально інтегрований в європейський фінансовий простір», — зазначив Миколачук.
Кабінет міністрів України спростив процедури відновлення елементів газотранспортної системи та ліній електропередач, повідомило Міністерство енергетики в понеділок.
«Таким чином, компанії зможуть швидше реалізувати проекти з будівництва та реконструкції елементів газотранспортної системи, зокрема спеціальних перемичок для реверсних поставок газу», – пояснили у відомстві.
Крім того, будуть спрощені умови для будівництва нових ліній електропередач, особливо в прифронтових регіонах, – для забезпечення швидкого відновлення та надійного постачання електроенергії споживачам.
«Уряд прийняв стратегічне рішення, спрямоване на посилення стійкості енергетичної системи України в умовах підготовки до осінньо-зимового періоду. Такий крок дозволить швидко відновлювати пошкоджені війною лінії електропередач і будувати нові, особливо в прифронтових зонах», – зазначила міністр енергетики Світлана Грінчук.
За її словами, зазначене рішення також значно скоротить терміни підготовки та реалізації технічних рішень, спрямованих на посилення надійності та гнучкості системи транспортування природного газу.
За координації Міністерства енергетики України за проєктом із забезпечення безперебійного електропостачання для критичної залізничної інфраструктури АТ “Укрзалізниця” (УЗ) отримало від донорів з Нідерландів та Швейцарії 23 електростанції резервного живлення.
“Від початку повномасштабної агресії РФ Україна отримала з Нідерландів 211 гуманітарних вантажів загально вагою 2905 тонн, а від Швейцарії – 59 вантажів загальною вагою 651 тонна”,- повідомило відомство у четвер.
Міненерго не зазначило потужності наданих електроустановок.
Устаткування надали Україні Міністерство економіки та клімату Нідерландів та неназваний донором зі Швейцарії.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у грудні 2024 року відкрив для “Укрзалізниці” дві кредитні лінії – EUR 180 млн на закупівлю газопоршневих установок і EUR 300 на купівлю електровозів.
Згідно з намірами, кредитні кошти обсягом EUR180 млн виділяються на закупівлю та встановлення обладнання для децентралізованої малої газової генерації загальною потужністю до 270 МВт. Об’єкти планувалося розмістити на майданчиках “УЗ” по всій Україні. Загальна вартість проєкту становить EUR248 млн.
Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання імпорту газу до $2,9 млрд у 2025 році через руйнування Росією газової інфраструктури, частково його профінансують міжнародні партнери.
“На прогнозному горизонті видобуток поступово відновлюватиметься, але його буде недостатньо для повного покриття внутрішніх потреб економіки – як промисловості, так і ЖКГ та домогосподарств”, – зазначив Нацбанк у опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року.
Регулятор очікує, що потреба в закупівлях газу поступово зменшиться у 2026 році – до близько $1,1 млрд, а у 2027 році впаде до $0,4 млрд.
“Збереження дефіциту е/е і втрати газової добувної промисловості стримуватимуть відновлення ВВП на прогнозному горизонті та посилюватимуть залежність енергетичного та промислового секторів економіки від імпорту, що генеруватиме відповідні цінові ризики, які можуть перекладатися й на споживчі ціни”, – додали в НБУ.
Зазначається, що значні ризики подальших руйнувань енергетичної інфраструктури зберігаються, і їх реалізація може ще сильніше стримувати зростання ВВП та посилювати інфляційний тиск. Водночас позитивним чинником для прогнозу залишається можливість швидшого відновлення електричної чи газової інфраструктури або введення нових потужностей.
Як повідомлялось, за три роки повномасштабного вторгнення Росія здійснила понад 30 масованих комплексних атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури, загальні збитки від яких сягають мільярди доларів.
Як повідомлялося з посиланням на екскерівника Оператора ГТС України (ОГТСУ) Сергія Макогона, Україні, зважаючи на обсяги власного видобутку, потрібно до початку опалювального сезону 1 листопада 2025 року імпортувати 5,5-6,3 млрд куб. м газу, що потребуватиме приблизно $2,5-3 млрд. За його оцінками, до початку наступного опалювального сезону необхідно мати у ПСГ мінімум 9 млрд куб. м запасів (без буферного газу), бо досвід цього року показав: починати сезон з меншими запасами вкрай ризиковано, оскільки на його кінець запаси впали приблизно до 0,68 млрд куб. м.
Своєю чергою член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович наприкінці березня сказав, що до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Група “Нафтогаз” від початку цього року законтрактувала 1,5 млрд куб. м газу: 800 млн куб. м було терміново імпортовано на початку року, 400 млн куб. м надійдуть в країну в рамках підготовки до наступної зими і ще 300 млн куб. м LNG “Нафтогаз” закупив у польської ORLEN. Компанія також веде перемовини із урядом і міжнародними фінансовими інституціями про залучення фінансування в обсязі EUR1 млрд для закупівлі понад 2 млрд куб. м газу.
Як стверджує Макогон, гарантовані можливості по імпорту газу становлять приблизно 50 млн куб. м на добу, тому щоб імпортувати 4,6 млрд куб. м газу потрібно три місяці, а 5,6-6,3 млрд – чотири місяці, і це за умов 100%-го завантаження, чого комерційно складно досягти.
Таким чином, він вважає: щоб встигнути імпортувати необхідні обсяги до 1 листопада, потрібно починати імпорт суттєвих обсягів газу вже з травня.
Загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, станом на листопад 2024 року сягнула майже $170 млрд, що на $12,6 млрд більше, ніж на початку 2024 року, повідомила пресслужба Київської школи економіки (KSE).
Згідно оцінки аналітиків KSE, Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства економіки, найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим — прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тис. житлових будівель, з яких 209 тис. — приватні будинки, 27 тис. — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області, ідеться в дослідженні.
Втрати транспортної інфраструктури аналітики оцінюють у $38,5 млрд. При цьому пошкоджено та зруйновано понад 26 тис. км автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів — $0,85 млрд, авіаційної галузі — $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд — знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Внаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг, за оцінкою експертів, зазнали збитків на $14,4 млрд. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже півтисячі великих і середніх приватних, а також державних підприємств.
У KSE збитки агропромислового комплексу оцінили в $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тис. одиниць сільгосптехніки, знищено або пошкоджено 4 млн тонн зерносховищ та 16 тис. га багаторічних культур. Значних втрат зазнав і лісовий фонд — через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тис. га лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. За період повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тис. закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.
Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Під удари потрапили лікарні, поліклініки та інші медичні заклади. Загалом пошкоджено 1 554 медичні об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.
Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.
Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд. Пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв’язку, резюмували аналітики.
