Україна спільно з Румунією в рамках Карпатського економічного форуму (C8 Summit) підписали меморандум про взаєморозуміння, в основу якого покладено оновлену Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, що враховує потреби в контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Згідно з повідомленням Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України, відповідний документ підписали міністр Микола Калашник та державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну.
Передбачається, що в рамках меморандуму країни працюватимуть над модернізацією та розвитком автомобільних пунктів пропуску (ПП) і під’їзних доріг, посиленням залізничного сполучення, а також спрощенням процедур контролю на кордоні та розширенням можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Серед іншого, планується збільшити пропускну здатність існуючих ПП та розвивати нові маршрути; зокрема, в оновленій Стратегії визначено 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Підписаний меморандум визначає конкретні напрямки цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну здатність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — цитуються в прес-релізі слова міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України.
У відомстві наголосили, що наступним етапом стане перехід до реалізації відповідних проєктів, а також залучення фінансування для їх виконання.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, одним з рішень у зміні моделі складської логістики України в умовах знищення ворогом складської і логістичної інфраструктури є створення децентралізованої мережі невеликих складів, зокрема на території індустріальних парків, вважає СЕО групи компаній “Індустріальні парки України” Валерій Кирилко.
“Війна показала, наскільки вразливими є великі розподільчі центри. Тому, можливо, нам потрібно частково відмовлятися від концентрації великих обсягів товарів в одному місці та переходити до децентралізованої мережі невеликих складів”, – написав він у Facebook.
За його пропозицією, це може бути не один великий склад на десятки тисяч квадратних метрів, а багато менших – по 1 000-5 000 кв. м, розташованих у різних регіонах та логістично зручних локаціях.
“Саме тому ми зараз розробляємо програму “HELP.склад”. Ми створюємо кілька типових проєктів невеликих складських комплексів, які можна швидко адаптувати до конкретної земельної ділянки та реалізовувати одночасно в різних регіонах України”, – зазначив Кирилко.
Він підкреслив, що компанія готова взяти на себе проєктування типових складських об’єктів, пошук і організацію земельних ділянок, питання комунікацій та інфраструктури, відбір будівельних підрядників, організацію будівництва та координацію реалізації проєктів.
“За правильної організації такі об’єкти можна будувати приблизно за 3-5 місяців. І сьогодні для цього є ще один важливий фактор – український будівельний ринок переживає непростий період. Але саме тому багато будівельних компаній готові працювати з мінімальною маржею, швидко формувати команди та реалізовувати проєкти за конкурентною собівартістю”, – вважає він.
Кирилко додав, що окремо розглядаються території індустріальних парків по всій Україні.
“Частина з них уже сьогодні готова надавати земельні ділянки для таких проєктів на пільгових або навіть безоплатних умовах на стартовий період. Ми можемо починати відновлювати складську та логістичну інфраструктуру вже зараз”, – зазначає він.
Кирилко запросив до ініціативи тих, хто має можливість профінансувати такі проєкти, має земельну ділянку яку можна взяти в користування на рік безкоштовно, індустріальний парк, в якому можна надати невелику ділянку безкоштовно на рік та будівельні компанії в якості інвесторів.
Компанія “Індустріальні парки України” працює в сфері розвитку індустріальних парків з 2019 року. За її даними, майже кожен третій індустріальний парк, створений або зареєстрований в Україні, супроводжується або супроводжувався спеціалістами компанії.
За даними на її сайті, вона є керуючою компанією семи індустріальних парків, нею розроблено 56 концепцій ІП, супроводжено реєстрацію 37 ІП.
ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, СКЛАД, УКРАЇНА
Ощадбанк та Львівська міськрада уклали кредитний договір на 582,6 млн грн строком на п’ять років для фінансування проєктів із модернізації критичної інфраструктури міста, повідомила фінустанова у п’ятницю.
“Новий кредит у 582,6 млн грн дасть Львову змогу продовжити оновлення житлово-комунальної та дорожньої інфраструктури, модернізацію теплопостачання та посилення енергетичної безпеки”, – зазначив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Сергій Черніков.
Зазначається, що кошти спрямують на дев’ять об’єктів критичної інфраструктури міста.
З урахуванням нової угоди загальний обсяг кредитування Львова Ощадбанком за останні три роки сягнув 2,09 млрд грн: у 2024 році банк надав місту 840,0 млн грн, у 2025 році – 668,0 млн грн.
Від початку повномасштабного вторгнення Ощадбанк уклав кредитні угоди з українськими муніципалітетами загалом на 7,8 млрд грн. На 1 серпня 2026 року на банк припадало понад 64% кредитування муніципалітетів.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року Ощадбанк із загальними активами 518,87 млрд грн посідав друге місце серед 59 банків України. Загальний кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 6,7% – до 136,83 млрд грн.
Як повідомляє The Guardian, Велика Британія отримає доступ до українських даних з поля бою для навчання систем штучного інтелекту, які планується використовувати для захисту військових об’єктів та критичної інфраструктури від диверсій, безпілотників та інших загроз.
Відповідну угоду про партнерство у сфері штучного інтелекту Україна та Велика Британія підписали 24 серпня 2026 року. Велика Британія стане першим іноземним партнером, який отримає доступ до української платформи Avengers AI Labs, повідомило британський уряд.
Avengers AI Labs об’єднує масив реальних даних, зібраних тисячами денних камер та інфрачервоних сенсорів на полі бою. Система містить дані про мільйони об’єктів, зокрема танки, артилерію, системи ППО, живу силу та повітряні цілі, зокрема ударні Shahed і розвідувальні безпілотники. Ці дані використовуються для навчання моделей штучного інтелекту.
Як пише The Guardian, одним із перших британських пілотних проєктів стане система захисту військового об’єкта з використанням прокладених під землею оптоволоконних кабелів, які за допомогою ШІ зможуть розпізнавати характерні рухи людей і транспорту. Надалі подібні технології можуть застосовуватися на аеропортах, залізницях, енергетичних об’єктах та у в’язницях.
До пілотних проєктів уже залучено три британські технологічні компанії — Sintela, Mind Foundry та Skyral. Зокрема, Sintela спеціалізується на використанні оптоволоконних мереж як розподілених сенсорів.
Ще одним напрямком співпраці стане розробка нового покоління енергоефективних AI-чіпів для безпілотників, робототехніки та автономних систем. Передбачається, що такі рішення дозволять техніці довше працювати автономно та швидше реагувати в складних умовах.
Угода передбачає співпрацю урядів, бізнесу, університетів та дослідницьких центрів обох країн. Україна надає унікальні дані та досвід застосування технологій у реальних бойових умовах, тоді як Велика Британія залучає свою дослідницьку базу, університети та технологічні компанії.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що поєднання українського бойового досвіду з британською експертизою в галузі ШІ дозволить прискорити розробку технологій як для оборони України, так і для захисту британської критичної інфраструктури.
Партнерство є частиною 100-річної угоди між Україною та Великою Британією. Спільна декларація передбачає розробку моделей ШІ, захищених механізмів обміну даними, автономних систем, технологій кібербезпеки та рішень для оборонної промисловості.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ОБОРОНА, УКРАЇНА, штучний інтелект
Міністерство економіки та навколишнього середовища України ухвалило рішення надати індустріальним паркам «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» у Хмельницькій області та «КРОНОСПАН РІВНЕ» у Рівненській області загалом 56 млн грн державної підтримки, повідомило відомство 21 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» отримає 9,699 млн грн на облаштування під’їзних доріг до території парку. Ще 46,305 млн грн буде спрямовано «КРОНОСПАН РІВНЕ» на розвиток енергетичної інфраструктури.
«Державне стимулювання — це реальний інструмент, який дозволяє створювати промислову інфраструктуру, залучати інвестиції та розвивати переробну промисловість», — заявив заступник міністра економіки та навколишнього середовища України Віталій Киндратив. За його словами, підтримка дозволить паркам у Хмельницькій та Рівненській областях швидше запустити нові виробництва.
З урахуванням нового рішення з початку 2026 року державну підтримку отримали вже чотири індустріальні парки для реалізації чотирьох проєктів на загальну суму близько 152 млн грн. Наприкінці травня першими отримувачами цього року стали «СМАРТ ТЕХ ІНДАСТРІ» у Полтавській області та «Спарроу Парк Львів», яким було виділено понад 96,5 млн грн. З цієї суми 5,5 млн грн було призначено для будівництва газових і водопровідних мереж у полтавському парку, ще 91 млн грн — для відновлення інфраструктури львівського парку, пошкодженої внаслідок ракетного удару.
Державне фінансування індустріальних парків надається на умовах співфінансування. Зазвичай держава покриває до 50 % вартості проєкту, а для деокупованих і прифронтових територій, а також для відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій, частка державної підтримки може сягати 80 %. Максимальний обсяг фінансування становить до 150 млн грн на один індустріальний парк.
Одержувачі коштів зобов’язуються протягом трьох років ввести в експлуатацію не менше 5 тис. кв. м промислової нерухомості та залучити до парку щонайменше двох учасників — промислових підприємств. Термін прийому заявок на державне стимулювання у 2026 році Мінекономіки продовжило до 31 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» було включено до державного реєстру 17 грудня 2025 року. Він розташований на території Хмельницької міської громади, займає 10,22 га та створений строком на 50 років. Основною спеціалізацією парку заявлено виробництво паперу та паперової продукції. У квітні 2026 року керуючою компанією стало ТОВ «АРТ ПАК СЕРВІС».
«КРОНОСПАН РІВНЕ» працює в селі Городок Рівненського району та займає близько 85 га. Парк внесено до реєстру в липні 2021 року. Його основними напрямками є деревообробна та меблева промисловість, а також складська діяльність. Початкова концепція передбачає створення близько 1,1 тис. робочих місць.
Для «КРОНОСПАН РІВНЕ» нинішнє фінансування є не першою державною підтримкою. У 2025 році парк отримав ще 55,3 млн грн на будівництво інфраструктури для когенераційної установки. За даними Рівненської ОДА, Kronospan за кілька років інвестував у виробництво в регіоні понад 560 млн євро, а індустріальний парк розглядається як базова платформа для розвитку меблевого кластера.
За даними Мінекономіки, на сьогодні в Україні зареєстровано 123 індустріальні парки. Станом на кінець 2025 року на їхніх територіях було побудовано або перебувало в процесі будівництва 37 промислових підприємств, а загальний обсяг залучених інвестицій перевищував 45 млрд грн.
У державному бюджеті на 2026 рік на розвиток промислової інфраструктури індустріальних парків передбачено 1 млрд грн у рамках політики підтримки українських виробників «Зроблено в Україні».
держпідтримка, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ПРОМИСЛОВІСТЬ
АТ “Укрнафта” у 2026 році виділяє додатково 2,5 млрд грн на захист видобувної інфраструктури від обстрілів РФ, які стали інтенсивнішими, повідомив голова правління компанії Богдан Кукура.
“Ми змістили нашу пріоритезацію на захист споруд та убезпечення обладнання шляхом підземного будівництва. Тому цього року ми додатково виділяємо на захист (видобувної – ІФ-У) інфраструктури більше 2,5 млрд грн, це величезна інвестиція”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, відповідно, план по бурінню цього року складає 15 свердловин, закінчених бурінням. При цьому Кукура припустив, що завдяки збалансованій програмі буріння є ймовірність збільшення цього показника. (Минулоріч компанії вдалося встановити рекорд буріння, довівши показник до 25 свердовин – ІФ-У).
“Загалом з початку року вже пробурено 11 свердловин – включно зі спільними з “Укгазвидобуванням”. Але для нас важливий не стільки кількісний показник, скільки, насамперед, економічна ефективність, дебіт і внесок у збільшення видобутку”, – зазначив Кукура.
Він зауважив, що взаємодія “Укрнафти” з “Укргазвидобуванням” показала себе ефективно, і спільно компанії пробурили три високодебітні свердловини глибиною від 4,5 до 5,6 км кожна.
“Цей проєкт підтвердив ефективність об’єднання компетенцій державних компаній, тому ми плануємо розвивати таку співпрацю й надалі”, – підкреслив СЕО “Укрнафти”.
Кукура також звернув увагу, що компанія призупинила програму розвитку мережі UKRNAFTA на сході через постійні обстріли РФ, які “зведуть всі зусилля з модернізації нанівець”, і займається там захистом об’єктів. При цьому він зазначив, що на заході країни UKRNAFTA максимально працює над продовженням модернізації АЗК та спрямовує на це частину коштів, згенерованих комерційним напрямком.
“В цілому, ми стараємося зберігати пропорційність використання дохідної частини від обох сегментів – видобутку й комерційного напряму”, – наголосив Кукура.
Як повідомлялося, в цьому інтерв’ю Кукура розповів, що втрати АТ “Укрнафта” у видобутку нафти за перше півріччя 2026 року становлять 150 тис. тонн – це як фізичні втрати, тобто те, що згоріло від обстрілів, так і невидобутий обсяг через зупинку роботи. За його словами, за перше півріччя 2026 року обсяги втрат нафти суттєво більші, ніж за аналогічний період попереднього року.
РФ за сім місяців 2026 року зруйнувала 37 АЗК групи “Нафтогаз”, частину з яких вдалося відновити, однак решта зазнала критичних руйнувань і припинила роботу.
