Українським девелоперам необхідний доступ до проєктного фінансування, а залучення банківських або міжнародних кредитів у розмірі 20–30 % вартості проєкту може бути достатнім для початку будівництва, вважає генеральний директор групи компаній Perfect Group Олексій Коваль.
Як повідомив Коваль в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», опублікованому 1 вересня 2026 року, модель фінансування житлового будівництва в Україні після початку повномасштабної війни істотно змінилася. Якщо до 2022 року девелопер міг вкладати близько 10% власних коштів, отримуючи до 90% ресурсів від покупців, то зараз власне фінансування на початковому етапі може сягати 60%.
За його словами, Perfect Group через своїх представників веде переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку. Європейські фінансові структури готові розглядати кредитування українського приватного сектору за ставками від 6–8 % у євро, однак для проєктів доступного житла більш прийнятним рівнем могли б стати 3–4 %.
Компанія вважає, що кредитне фінансування в обсязі 20–30 % кошторису може дати можливість розпочати будівництво, після чого до фінансування проєкту можуть долучитися іпотечні програми, зокрема «єОселя».
Коваль також звернув увагу, що впровадження ескроу-рахунків для покупців житла без одночасного створення системи проектного фінансування девелоперів може призвести до дефіциту ресурсів для започаткування нових проєктів.
За його оцінкою, рентабельність девелоперських проєктів в Україні за нормальних умов порівнянна з європейською і становить близько 18–20%.
Perfect Group заснована в 1991 році. За даними компанії, за час роботи група ввела в експлуатацію понад 110 будинків на понад 20 тис. квартир загальною площею понад 1,5 млн кв. м.
Туреччина має намір взяти участь у проєкті створення енергокоридору Каспійське море — Чорне море — Європа (Black Sea Energy), який має забезпечити постачання «зеленої» електроенергії з Південного Кавказу на ринок Євросоюзу, заявив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар.
За його словами, проєкт передбачає об’єднання електромереж Азербайджану та Грузії з подальшою передачею електроенергії по підводному кабелю через Чорне море до Румунії та далі до Угорщини. Туреччина на запрошення азербайджанської сторони висловила намір приєднатися до ініціативи та підтримала її реалізацію.
Інтерес Анкари до проєкту підтверджується й попередніми переговорами з Баку. 1 серпня міністр енергетики Азербайджану Парвіз Шахбазов повідомив за підсумками зустрічі з Байрактаром у Стамбулі, що сторони обговорювали потенційну співпрацю Туреччини в рамках енергокоридору «Каспій — Чорне море — Європа», а також домовилися прискорити реалізацію інших спільних енергетичних проєктів.
За словами Байрактара, співпраця Туреччини та Азербайджану в електроенергетиці зараз розвивається одразу за трьома напрямками.
Перший передбачає інтеграцію енергосистеми Нахічевані з Туреччиною та організацію обміну електроенергією. У перспективі цей маршрут може бути з’єднаний з основною територією Азербайджану через Зангезурський коридор.
Другим напрямком є «зелений» енергетичний коридор Азербайджан — Грузія — Туреччина — Болгарія. Він має забезпечити експорт виробленої в Азербайджані відновлюваної електроенергії через Грузію та Туреччину до Болгарії й далі на ринки ЄС. У серпні 2026 року Баку й Анкара окремо домовилися прискорити реалізацію цього проєкту.
Третій напрямок — власне Black Sea Energy. Основними учасниками проєкту залишаються Азербайджан, Грузія, Румунія та Угорщина. Угоду про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії чотири країни підписали в Бухаресті 17 грудня 2022 року. Проєкт підтримує Євросоюз, розглядаючи його як новий маршрут постачання відновлюваної електроенергії з Південного Кавказу до ЄС.
У липні 2026 року проєкт перейшов до наступного етапу реалізації після завершення та схвалення техніко-економічних досліджень. Оператор проєкту Green Energy Corridor Power Company приступив до розробки концептуального дизайну, інженерних рішень та стратегії закупівель.
Згідно з останніми заявами азербайджанської сторони, через коридор планується поетапно експортувати до 3,9–4 ГВт зеленої електроенергії, починаючи з 2032 року. Проєкт також включено до портфеля TYNDP 2026 Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E.
Ключовим інфраструктурним елементом стане високовольтний підводний кабель постійного струму між Грузією та Румунією. Попередня вартість будівництва оцінюється приблизно в 3,5 млрд євро, термін будівництва — у три-чотири роки. Раніше повідомлялося про можливість залучення до 2,3 млрд євро європейського фінансування. При цьому в актуальних матеріалах Global Gateway 2,3 млрд євро також фігурує як орієнтовний обсяг інвестицій у стратегічний чорноморський електричний інтерконектор, тому остаточна структура фінансування проєкту ще уточнюватиметься.
Єврокомісія розглядає Black Sea Energy як один із інструментів диверсифікації енергопостачання ЄС та інтеграції відновлюваної генерації Південного Кавказу. Проєкт має з’єднати регіон Каспійського моря з європейською енергосистемою через Грузію та Румунію й водночас посилити енергетичну стійкість країн-учасниць.
У разі приєднання Туреччини проєкт набуде додаткового значення, оскільки Анкара зможе брати участь одразу в кількох паралельних маршрутах передачі азербайджанської «зеленої» електроенергії до Європи — через Чорне море та через сухопутний коридор Туреччина — Болгарія.
Група компаній IDS Ukraine з лютого 2022 року по лютий 2026 року спрямувала на розвиток бізнесу 875 млн грн власних коштів, повідомив генеральний директор компанії Марко Ткачук в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна». Зовнішнє кредитування для групи в цей період було фактично недоступним.
З загальної суми 161 млн грн було інвестовано в оновлення обладнання, 220 млн грн — у холодильний парк, 87 млн грн — в інфраструктурні проєкти.
Найбільшим окремим напрямком стала цифрова трансформація та програмне забезпечення, куди компанія вклала 363,4 млн грн.
Ще 43,6 млн грн IDS Ukraine інвестувала безпосередньо в енергонезалежність підприємств. На заводі в Моршині встановлено потужний генератор, а в Миргороді побудовано сонячну електростанцію. Загальна потужність власної генерації компанії сягнула 1,6 МВт.
Навіть за наявності резервних потужностей повністю замінити централізоване електропостачання поки що неможливо. У Миргороді під час блекауту можуть працювати одна-дві лінії з чотирьох, а на заводі «Оскар» у Моршині — одна лінія з п’яти. Це дозволяє продовжувати виробництво найбільш затребуваної питної води навіть під час тривалих відключень.
Окремо IDS Ukraine інвестувала 9,2 млн грн у забезпечення резервним електропостачанням шкіл та дитячих садків Миргорода та Моршинської громади. Проєкт охоплює освітні заклади, в яких навчаються понад 6 тис. дітей. Компанія повідомляла про завершення цієї програми 31 серпня 2026 року.
Як повідомляє Fixygen, американські спотові біржові фонди на Bitcoin за підсумками тижня, що завершився 4 вересня, отримали $986,9 млн чистого припливу коштів, продовживши серію позитивних тижнів до трьох поспіль.
Як свідчать дані SoSoValue, наведені The Block, обсяг надходжень збільшився порівняно з $924,5 млн тижнем раніше. Лідером став iShares Bitcoin Trust (IBIT) компанії BlackRock, який залучив за тиждень $691,5 млн.
При цьому 3 вересня чистий приплив у всі американські Bitcoin-ETF досяг $730,9 млн, що стало максимальним денним показником з середини січня. Наступного дня фонди отримали ще $174,6 млн.
Торговий оборот біткойн-ETF за тиждень склав $14,5 млрд проти майже $19 млрд тижнем раніше. Одночасно американські спотові ETF на Ethereum залучили $218,4 млн, також продемонструвавши третій позитивний тиждень поспіль. Їхній оборот склав $4,1 млрд.
Загалом серпень став одним із найсильніших місяців для інституційних криптопродуктів за останній рік. Чистий приплив у Bitcoin-ETF досяг $3,52 млрд — максимуму з вересня 2025 року, тоді як Ethereum-ETF отримали $1,85 млрд, що є найкращим місячним результатом з серпня минулого року.
Ще помітніше зміна настроїв проявилася у третій тиждень серпня, коли Bitcoin-ETF залучили $1,9 млрд, Ethereum-ETF — $697,2 млн, а сукупний оборот обох категорій зріс більш ніж утричі — до $29 млрд.
Однак приплив залишається нерівномірним. Після сильного попереднього тижня 8 вересня з Bitcoin-ETF було виведено близько $46,6 млн. Таким чином, інституційний попит відновився, але інвестори залишаються чутливими до макроекономічної статистики та очікувань щодо процентних ставок у США.
Сам Bitcoin після підйому вище $81 тис. скоректувався. За даними CoinGecko, 9 вересня він торгувався на рівні близько $78,3 тис., а ринкова капіталізація криптовалюти становила близько $1,58 трлн.
Спотові Bitcoin-ETF дозволяють інвесторам отримувати біржову експозицію на Bitcoin без самостійного зберігання криптовалюти. Найбільшими учасниками американського сегмента є фонди BlackRock, Fidelity, Grayscale, ARK/21Shares та Bitwise.
Джерело даних — SoSoValue/The Block: дані про потоки Bitcoin-ETF
Уряд Греції планує в п’ять разів підвищити податок на передачу житлової нерухомості для покупців із країн, що не входять до Європейського Союзу, — з 3% до 15%. Новий захід має набути чинності з 2027 року і може безпосередньо торкнутися, зокрема, покупців з України, якщо вони не належать до передбачених законодавством пільгових категорій.
Про це рішення оголосив прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс під час виступу на 90-й Міжнародній виставці в Салоніках. 7 вересня уряд опублікував детальний опис податкових змін. Влада пояснює підвищення необхідністю обмежити додатковий попит на житло з боку покупців із третіх країн, який, за їхньою оцінкою, сприяє зростанню цін і погіршує доступність нерухомості для постійних мешканців Греції.
Наразі базовий податок на передачу нерухомості в Греції становить 3% від податкової вартості об’єкта, а з урахуванням муніципального збору фактична ставка сягає 3,09%. Для покупців житла, на яких поширюються нові правила, ставка становитиме 15%, або близько 15,45% з урахуванням муніципального збору. Таким чином, при купівлі квартири вартістю 300 тис. євро податкове навантаження може збільшитися приблизно з 9,3 тис. євро до 46,35 тис. євро, а для об’єкта вартістю 500 тис. євро — з 15,45 тис. євро до 77,25 тис. євро.
Підвищена ставка стосується саме житлової нерухомості. Згідно з роз’ясненням уряду від 7 вересня, вона не повинна поширюватися на комерційні приміщення, земельні ділянки та інші категорії нерухомості.
При цьому під підвищену ставку потраплять не всі громадяни держав поза межами ЄС. Винятки передбачені, зокрема, для осіб, які мають статус довгострокового резидента Греції, деяких громадян грецького походження, визнаних біженців та власників окремих категорій дозволу на проживання. Громадяни ЄС та Європейської економічної зони також залишаться поза дією підвищеної ставки.
Для українців наслідки цього нововведення залежатимуть насамперед від їхнього юридичного та податкового статусу в Греції. Україна не є членом ЄС чи ЄЕЗ, тому український громадянин, який купує житло як звичайний покупець із третьої країни, потенційно підпадає під ставку 15%. У опублікованому урядом роз’ясненні окремо не зазначено, чи буде спеціальне виключення для українців, які перебувають у країні за режимом тимчасового захисту.
Міцотакіс назвав підвищення податку частиною ширшої політики щодо стримування вартості житла. Водночас влада має намір продовжити дію низки заходів підтримки внутрішнього ринку, зокрема звільнення нових будівель від ПДВ, податкові стимули при довгостроковій оренді порожньої нерухомості та обмеження на нові об’єкти короткострокової оренди в окремих районах Афін і Салонік. Уряд також анонсував нову програму пільгового житлового кредитування «Spiti Mou III» обсягом 2 млрд євро.
Приватні орендодавці у Великій Британії дедалі частіше продають житло або планують піти з ринку на тлі зростання вартості фінансування, податкового та регуляторного навантаження. Скорочення пропозиції вже супроводжується подальшим підвищенням орендних ставок і відбувається в той час, коли країна переживає зміну уряду та період підвищеної економічної невизначеності.
За офіційними даними Управління національної статистики Великої Британії (ONS), у липні 2026 року середня орендна плата на приватному ринку сягнула 1 393 фунтів на місяць, збільшившись на 3,7% за рік. В Англії цей показник становив 1 451 фунтів, а в Лондоні — 2 317 фунтів на місяць.
Дослідження мережі агентств Lomond дає схожу картину і показує, що британські орендарі в середньому витрачають на житло вже 32,7% своїх річних доходів. За методологією компанії середня орендна ставка становила 1 369 фунтів на місяць, що на 4,3% більше, ніж роком раніше. Відмінність від даних ONS пояснюється різними вибірками та методиками підрахунку.
Водночас скорочується пропозиція з боку власників житла. Липневе опитування Королівського інституту дипломованих оцінювачів RICS показало показник нових пропозицій з боку орендодавців на рівні -27%. Учасники ринку повідомляють, що власники зменшують свої портфелі або повністю залишають сектор. Незважаючи на більш стриманий попит з боку орендарів, баланс очікувань щодо подальшого підвищення орендної плати зріс до +28%.
Ще суворішу картину дає проведене у другому кварталі опитування понад 2 тис. орендодавців Property118: 40,2% вже скорочували свої портфелі у попередні два роки, тоді як розширювали їх лише 6%. На найближчі три роки 67,7% респондентів допускають продаж хоча б частини нерухомості, а 27,1% мають намір повністю піти з ринку.
Однією з головних причин залишаються дорогі кредити. Базова ставка Банку Англії становить 3,75%, що істотно перевищує рівні періоду дешевих грошей до 2022 року. Більше третини опитаних орендодавців мають рефінансувати іпотеку протягом найближчого року, що для багатьох означає перехід зі старих дешевих фіксованих ставок на значно дорожчі умови.
Додатковим фактором стала найбільша за багато років реформа приватної оренди. З 1 травня 2026 року в Англії набула чинності основна частина Renters’ Rights Act: скасовано виселення без пояснення причини згідно з Section 21, фіксовані договори замінюються системою періодичної оренди та посилено відповідальність власників. З кінця 2026 року влада почне запроваджувати обов’язкову базу приватного орендного житла, реєстрація в якій буде платною. Надалі з’являться додаткові стандарти якості та обов’язковий омбудсмен.
При цьому було б неправильно пояснювати масові плани продажу житла лише новим законом. Тиск на сектор формувався роками за рахунок податкових змін, обмеження відрахування відсотків за іпотекою, подорожчання страхування, ремонту та обслуговування нерухомості. Нові правила, скоріше, стали ще одним чинником, що змушує власників переглядати економіку buy-to-let.
Ситуація на ринку житла розвивається на тлі серйозної політичної нестабільності у Великій Британії. Кір Стармер влітку 2026 року пішов з посади прем’єр-міністра після втрати підтримки всередині Лейбористської партії, а у вересні вирішив покинути й парламент. Його змінив Енді Бернхем, який став уже сьомим прем’єр-міністром Великої Британії за десятиліття.
Новій владі доводиться одночасно вирішувати проблему вартості життя, фінансування соціальних програм і тиску на державні фінанси. Прибутковість довгострокових британських державних облігацій на початку вересня піднялася приблизно до 5,26% — максимуму з 2008 року, що підвищує вартість запозичень не тільки для уряду, але й опосередковано для всієї економіки. Інвестори чекають на жовтневий бюджет нового уряду і намагаються зрозуміти, як Бернхем має намір фінансувати свої соціальні та інфраструктурні ініціативи.
Говорити про повноцінну економічну кризу або рецесію у Великій Британії поки що некоректно. ВВП у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% після 0,6% у першому, проте темпи зростання сповільнюються. Інфляція в липні знову прискорилася до 2,9%, безробіття сягнуло 4,9%, а британський бізнес залишається обережним щодо нових інвестицій.
Саме поєднання слабкого економічного зростання, дорогих грошей та політичної невизначеності посилює проблеми ринку оренди. Новий уряд прагне посилити захист орендарів, але при одночасному відтоку приватних власників виникає зворотний ефект: чим менше квартир залишається на ринку, тим сильніший тиск на орендну плату.
Для британського уряду це стає складною дилемою. Якщо регулювання та податки й надалі знижуватимуть прибутковість приватної оренди швидше, ніж держава та інституційні інвестори зможуть створювати нове житло, частина витрат на захист орендарів може фактично повернутися до них у вигляді вищої орендної плати та меншого вибору квартир.
У середньостроковій перспективі це може прискорити структурні зміни на британському ринку: місце невеликих приватних орендодавців поступово займатимуть професійні оператори build-to-rent, пенсійні та інвестиційні фонди, здатні працювати з нижчою прибутковістю та витримувати значно жорсткіше регулювання.
Таким чином, відхід британських орендодавців є не окремою проблемою ринку нерухомості, а частиною ширшої картини: дорогий капітал, уповільнення економіки, криза політичної стабільності й водночас спроба держави істотно посилити регулювання ринку житла. Для орендарів головним ризиком стає не масове зникнення орендованого житла як такого, а його подальше подорожчання та перерозподіл від дрібних власників до великого інституційного капіталу.
