Як повідомляє Сербський Економіст, міністерство внутрішньої і зовнішньої торгівлі Сербії повідомило, що 3 листопада міністр Ягода Лазаревич зустрілася з представниками Carrefour, які підтвердили інтерес до виходу на сербський ринок. За даними відомства, роздрібна мережа розглядає прямий вхід без посередників, має намір зробити Сербію регіональним хабом і залучити місцевих постачальників; переговори триватимуть, а топ-менеджмент Carrefour приїде до Сербії до кінця цього року.
Сербські ділові видання, посилаючись на заяву міністра, уточнюють, що робочу модель обговорюють одразу в кількох форматах, включно з пошуком локальних партнерів за франшизою, тоді як базовий сценарій – пряма присутність мережі. Відомство позиціонує можливий прихід нового гравця як спосіб посилити конкуренцію і запропонувати ширший асортимент за конкурентними цінами.
Агентство Tanjug зазначає, що інтерес Carrefour до Сербії вписується в балканську експансію мережі; раніше профільні ресурси повідомляли про ексклюзивні права грецької структури на розвиток бренду в регіоні, проте поточні заяви Белграда акцентують саме прямий вхід на ринок.
Про конкретні терміни запуску і локації компанія офіційно не заявляла.
Раніше Сербський Економіст повідомляв про переговори мережі про вихід у Сербію, але без фінальних рішень. Підсумкові терміни і формат присутності залежатимуть від результатів візиту менеджменту, доступності відповідних торговельних площ і узгодження умов з регулятором і потенційними місцевими партнерами.
https://t.me/relocationrs/1691
Як повідомляє телеграм-канал Сербський економіст, після нічного інциденту в Подгориці, де група громадян Туреччини під час конфлікту завдала ножових поранень місцевому мешканцю, уряд Мільойко Спаїча оголосив про тимчасове призупинення безвізового режиму для громадян Туреччини — політичний сигнал, що безпека та контроль в’їзду стають пріоритетом над колишньою відкритістю (безвіз діяв із 2008 року). Рішення підтвердили провідні міжнародні ЗМІ та урядові джерела, які фіксують і сам факт інциденту, і формулу реагування влади — «тимчасова пауза + перегляд правил», із перспективою подальших консультацій з Анкарою щодо нового візового режиму.
За повідомленнями поліції, після вихідних, позначених напруженням у столиці, затримано кілька десятків іноземців — переважно громадян Туреччини та Азербайджану; президент Яков Мілатович публічно закликав до спокою та засудив напади на турецьких громадян і їхнє майно, що послідували у відповідь. Такий набір дій — посилене патрулювання, вибіркові перевірки законності перебування, превентивні затримання — відповідає логіці «швидкої стабілізації» порядку після інцидентів із ножовими пораненнями.
Соціально-політичний фон загострився: на вулицях Подгориці лунали гасла проти турків, були зафіксовані акти вандалізму — зокрема розгромлено заклад громадянина Туреччини в центрі міста, а також спалено автомобіль турецького власника. Ці епізоди підсилюють ризик «колективної відповідальності», коли одиничний кримінальний злочин запускає ланцюг ксенофобних реакцій, що шкодять безпеці людей і діловому клімату.
Міждержавний вимір розвивається паралельно: турецький МЗС оперативно вийшов на контакт із чорногорським прем’єром та урядовцями з безпеки, наполягаючи на гарантіях прав і захисту громадян Туреччини; Подгориця, зі свого боку, декларує «інтенсивні консультації» з Анкарою для пошуку моделі, що поєднає суспільну безпеку з продовженням економічної взаємодії. Це означає, що «пауза» у безвізі — не лише каральний жест, а й інструмент для переформатування правил доступу: відможливі нові форми короткострокових віз, обов’язкові реєстраційні процедури або підвищені критерії для бізнес-відвідувачів.
Економічна проєкція ситуації неоднозначна. Турецький бізнес у Чорногорії — помітний гравець у торгівлі, готельно-ресторанному секторі та нерухомості, особливо на адріатичному узбережжі; згортання безвізу майже напевно знизить мобільність підприємців і працівників, ускладнить сезонне планування та транзакційні процеси. Оцінки чисельності турецької громади різняться: низка джерел говорить про приблизно 13,3 тис. офіційно резидентних громадян Туреччини (що вище за озвучувані в окремих матеріалах оцінки у 2–3 тис.), і саме для цієї групи важлива зрозуміла, передбачувана процедура продовження перебування та ведення бізнесу, аби уникнути відтоку інвестицій і «охолодження» зайнятості в туризмі та сервісах.
На внутрішньополітичному рівні рішення влади виконує відразу кілька функцій: воно демонструє контроль і чутливість до запиту на безпеку; відсікає аргумент про «відкриті ворота» для правопорушників; і водночас знижує репутаційні ризики перед ЄС, із яким Чорногорія веде переговори щодо членства, синхронізуючи міграційні режими та стандарти правопорядку з європейською практикою. Проте надмірна «жорсткість» без одночасного стримування ксенофобії може спровокувати ескалацію етнічної напруги та завдати довгострокової шкоди інвестиційному іміджу країни — саме тому послання президента про неприпустимість нападів проти турків є системно важливим маркером балансу.
Звідси випливають найближчі сценарії. Перший — «контрольоване розмороження»: після стабілізації та деескалації насильства, а також після узгодження технічних параметрів із Анкарою, Подгориця повертає спрощений в’їзд у оновленому форматі (наприклад, через обов’язкові декларації мети поїздки або пришвидшені категорійні візи для інвесторів і працівників). Другий — «довга пауза»: візовий режим закріплюється, критерії перевірки самої мети в’їзду та легальності перебування стають суворішими, а бізнес-процеси турецьких компаній — дорожчими й повільнішими, з ризиком перерозподілу інвестицій у сусідні юрисдикції. Третій — «соціальна турбулентність»: якщо правоохоронна реакція на антитурецькі погроми буде несистемною, суспільні настрої радикалізуються, і тоді навіть коректно налаштований візовий фільтр не компенсує втрату довіри інвесторів і туристів. Наразі урядові комунікації — про консультації з Туреччиною та про охорону громадського порядку — вказують, що ставка зроблена на перший, компромісний шлях.
Підсумовуючи, чорногорське рішення про призупинення безвізу — це «сигнал тривоги» системного рівня: влада одночасно гасить ситуативну кризу безпеки й намагається переглянути архітектуру міграційних процедур під стандарти контролю та прогнозованості. Проте стійкість цього курсу визначатиметься не лише жорсткістю фільтрів на кордоні, а й здатністю держави захистити законних резидентів і підприємців від колективного покарання, притягнути винних до відповідальності та зберегти канали економічної кооперації з Туреччиною — партнером, що вже вимагає гарантій безпеки своїх громадян і готовий домовлятися про нові правила гри.
Джерело – https://t.me/relocationrs
ЗЛОЧИННІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЇ, ПОДГОРИЦЯ, СУСПІЛЬНІ НАСТРОЇ, ТУРЕЧЧИНА, ЧОРНОГОРІЯ
171 підприємство та громада з 14 областей України скористались спрощеною процедурою зміни цільового призначення земельної ділянки с\г призначення на землі промисловості та енергетики для будівництва нових підприємств і електростанцій. Про це на Київському міжнародному економічному форумі повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він є автором закону, який скоротив тривалість зміни цільового призначення землі з 1-3 років до 1,5 місяців.
Рішення про зміну цільового призначення землі за спрощеною процедурою прийняті для будівництва об’єктів виробничо-складського господарства (75 ділянок), виробництво енергії з відновлювальних джерел (42 ділянки), промислового виробництва та індустріальних парків (26 ділянок), інших об’єктів (28 ділянок). Найбільше позитивних рішень прийняли в Київській, Закарпатській, Рівненській, Житомирській і Кіровоградській областях. Жодного позитивного рішення поки не прийняли в Сумській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях.
Загалом за спрощеною процедурою цільове призначення з с\г земель на землі промисловості та енергетики змінено для ділянок сумарною площею 1050 га. З них:
“Купівля землі і подальша зміна її цільового призначення тривалий час була одним з найбільш довготривалих і корупціоногенних етапів здійснення інвестицій в промисловість та енергетику. В середньому 2-3 роки бюрократії, корупції та приниження підприємців займала ця проста за своєю суттю процедура. Тепер ситуація змінилась. Спрощена процедура займає 1,5 – 2 місяці, дозволяє зекономити час та гроші на запуск нових виробництв. Але головне, інвестори, які наважуються будувати промислові чи енергетичні обʼєкти під час війни, відчувають краще ставлення з боку держави”, – відзначив Дмитро Кисилевський.
Спрощена процедура зміни цільового призначення земельних ділянок застосовується для земель с\г призначення за межами населених пунктів, де немає розробленої містобудівної документації, для розміщення визначених законом об’єктів промисловості та енергетики:
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) інвестуватиме в капітал українських страхових компаній, що є потужним сигналом для українських страховиків і міжнародних компаній.
Про це йшлося на зустрічі керівництва Національного банку України з президентом Світового банку Аджаєм Бангою та керуючим директором з операційної діяльності Анною Бьєрде, повідомляється на сторінці НБУ у Facebook.
При цьому підкреслювалося, що додаткові можливості інвестицій будуть створюватися і за допомогою MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency), що дає гарантії для фінансування.
Крім того, на зустрічі обговорили подальшу фінансову підтримку України, посилення енергетичної безпеки та збільшення інвестиційного потенціалу країни шляхом впровадження нових фінансових інструментів.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у поточному році планує інвестувати у свої активи $293 млн, тоді як торік загальна сума інвестицій з урахуванням спільних підприємств становила $251 млн, причому близько 90% із них — внесок у розвиток українських підприємств. Згідно з матеріалом dsnews.ua “ТОП-10 успішних компаній-інвесторів в Україні”, “Метінвест” увійшов до десятки провідних інвесторів України: $90 млн за перше півріччя 2025 року. Ці інвестиції спрямовувались, зокрема, на підтримку технологій, збереження обсягів виробництва та забезпечення безпеки праці.
Як і раніше, кошти зосереджуються на критично важливих напрямках: гірничодобувному сегменті для забезпечення виробничого циклу та енергетиці для мінімізації ризиків знеструмлення.
Попри близькість фронту, “Метінвест” продовжує масштабні ремонтні й модернізаційні роботи на підприємствах. У першому півріччі 2025 року інвестиції у ремонти та обладнання на “Каметсталі” становили $28,8 млн, на “Запоріжсталі” — $6,4 млн, проєкти на Північному ГЗК коштували $19 млн, а на Центральному — $3 млн. Група особливо концентрується на “Каметсталі” та гірничо-збагачувальних комбінатах.
На “Каметсталі” завершено перший від початку повномасштабного вторгнення капремонт доменної печі №9 за $16 млн, а також відновлено обладнання одного з конвертерів. На Південному ГЗК будується нова вакуум-насосна виробнича станція №4 потужністю понад 100 тис. тонн концентрату на місяць.
У пріоритеті — будівництво на Північному ГЗК установки для згущення відходів. Відповідне обладнання придбають у фінського виробника Metso Finland, для чого “Метінвест” відкрив кредитну лінію на EUR23,6 млн у Deutsche Bank.
Група працює над “озелененням” виробничих процесів у межах екологічної політики ЄС. З 2026 року має запрацювати механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), за яким імпортери сплачуватимуть сертифікати для компенсації викидів. ЄС може відтермінувати CBAM для України через війну.
На Північному ГЗК проєктують оновлення обпалювальної машини LURGI 552 для виробництва поліпшених окатишів, що відповідатимуть вимогам зеленої металургії в ЄС. Капінвестиції у “Каметсталь” також сприяють екотрансформації. Загалом “Метінвест” оцінює зелену модернізацію своїх активів у $8 млрд.
Група приділяє особливу увагу енергетичній безпеці. У 2022–2024 роках витрачено 159,4 млн грн на 242 дизель-генератори сумарною потужністю 22,9 МВт. Ще 240 млн грн спрямовано на модернізацію та підтримання парової генерації потужністю 89 МВт. На “Каметсталі” у пілотному режимі запущено маневрову газову генерацію.
“Метінвест” планує розвиток власної генерації: газопоршневі установки на Північному, Центральному ГЗК і “Каметсталі” (29 МВт, $26 млн), а також сонячні станції на Центральному ГЗК (23,8 МВт) і “Каметсталі” (13,3 МВт) вартістю $18,1 млн у 2025–2026 роках.
Також група інвестує у штучний інтелект через IT-компанію Metinvest Digital. Система ForgeCheck контролює якість продукції на “Запоріжсталі”, знижуючи кількість дефектів, а платформа SPAIS стежить за безпекою праці, інтегруючись із системами відеоспостереження.
Згідно зі звітом Metinvest B.V., у першому півріччі 2025 року капінвестиції скоротилися на 28% — до $91 млн проти $127 млн рік тому. У металургію вкладено $52 млн, у гірничий сектор — $38 млн. 79% витрат — технічне обслуговування, решта — стратегічні проєкти.
У 2024 році капінвестиції зменшилися на 17% — до $235 млн проти $284 млн у 2023-му. У металургію вкладено $81 млн, у гірничий сектор — $146 млн.
“Метінвест” — вертикально інтегрована група гірничих і металургійних підприємств із активами в Україні (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області) та Європі. Основні акціонери — група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуюча компанія — ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Італія зацікавлена в інвестуванні в Україну і готова невідкладно вкладати ресурси, підписувати угоди, а також надавати фінансові гарантійні інструменти для компаній, які планують вкладатись у заходи з відновлення України, заявляє прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.
«Італія, як країна, готова також зробити свій внесок і почати вже зараз, і відбудовувати те, що було зруйновано, – дороги, мости, лікарні, всі ці будівлі», – сказала Мелоні на Конференції з відновлення України (URC2025) під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським заяви журналістам у Римі в четвер у Римі.
Вона зазначила, що Італія вже взяла під патронат Одесу щодо відновлення предметів культури та спадщини. “І ми хочемо навіть піти далі, ми хочемо розширити наш внесок: це енерго-, критична інфраструктура, транспорт, сільське господарство, також охорона здоров’я. Звичайно, я не буду зараз перераховувати всі ініціативи, але хочу нагадати, що ми дуже багато чого робимо, що є символічним щодо гуманітарної допомоги”, – сказала глава італійського уряду.
Мелоні також зазначила, що Італія допомагатиме в героїчному опорі Україні. “Ми робили це в різних сенсах, і ми будемо також робити це щодо промисловості, а також оборонного сектору та співпраці. Ми також про це говорили, і про це говорить низка угод, підписаних сьогодні, це центральна тема. І, звичайно, ми будемо продовжувати наші вкладення, адже ми розуміємо, наскільки важливо зробити все можливе, щоб Україна могла битися, давати відсіч, захищатися”, – повідомила вона.
За словами прем’єра Італії, мир в Україні має бути «тривалим, міцним, справедливим», зокрема завдяки засобам стримування.
