Україна увійшла до групи найбільш динамічних defense-tech ринків Європи та посіла третє місце серед розглянутих європейських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій у сектор Space & Defence у січні 2021 — листопаді 2025 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такі висновки містяться у дослідженні Colliers Defence Deployment: How Europe’s military build-up and transformation reshapes property demand. Аналітики Colliers розділили провідні європейські defense-tech ринки на три групи. До першої увійшли Велика Британія, Німеччина, Франція і Туреччина, до другої — Швеція, Італія, Іспанія, Норвегія та Польща, а Україна разом із Фінляндією та Естонією віднесена до третьої групи швидкозростаючих технологічних ринків.
При цьому Colliers не ранжує країни всередині кожної групи. Україну в дослідженні окремо виділено як один із провідних європейських ринків технологій, що розвиваються безпосередньо під впливом бойового досвіду, зокрема безпілотних систем, штучного інтелекту, радіоелектронної боротьби та автономних технологій.
Ще вищою є позиція України за прямими іноземними інвестиціями. За даними fDi Markets, використаними Colliers, у рейтингу інвестицій у Space & Defence Україна посідає третє місце після Великої Британії та Румунії, випереджаючи Францію, Латвію, Німеччину, Литву, Північну Македонію, Польщу та Болгарію.
Colliers також визначив 38 основних географічних defense-tech кластерів Європи. Серед найбільш значущих — Лондон і південний схід Англії, Париж, Мюнхен і Баварія, Мадрид, Рим, Мілан, Стокгольм, Осло, Варшава, Жешув, Верхня Сілезія, Гельсінкі-Еспоо, Тампере, Оулу, Таллінн, Тарту, Анкара та Стамбул. Окремого українського кластера на карті Colliers немає, хоча Україна входить до групи найбільш динамічних defense-tech ринків.
Розвиток сектору підтверджують і дані Brave1: до липня 2026 року кластер надав розробникам майже 1 тис. грантів загальною вартістю понад 5,8 млрд грн. Водночас європейський оборонно-технологічний сектор отримує додатковий імпульс від ReArm Europe / Readiness 2030, потенціал мобілізованих оборонних витрат у межах якої Colliers оцінює до EUR800 млрд.
Офісна нерухомість у першому півріччі 2026 року повернулася на перше місце серед напрямків інвестицій у комерційну нерухомість Центральної та Східної Європи, свідчать дані Colliers.
На офіси припало 29% загального обсягу інвестицій CEE-6 проти 23% роком раніше. При загальному обсязі ринку 5,8 млрд євро це відповідає приблизно 1,7 млрд євро вкладень.
Другим за величиною сегментом стала торгова нерухомість із часткою 27% проти 21% у першому півріччі 2025 року.
Ще швидше зростав інтерес інвесторів до житла та сегменту living. Його частка зросла з 7% до 19%.
Водночас промислова та логістична нерухомість, яка ще рік тому була найбільшим сегментом ринку, скоротила свою частку з 31% до 17%. Це сталося не лише через зміну активності безпосередньо на ринку складів, а й внаслідок швидкого зростання угод в інших класах нерухомості.
Colliers зазначає, що в офісному сегменті інвестори насамперед шукають сучасні будівлі в привабливих локаціях з високою енергоефективністю та стабільним потоком орендних платежів.
Для застарілих офісних будівель ситуація ускладнюється. Вони або мають пройти модернізацію, або можуть розглядатися як об’єкти для зміни призначення.
Таким чином, структура ринку CEE поступово змінюється: після кількох років домінування логістики капітал знову активніше спрямовується в традиційні офіси та торговельну нерухомість, а інституційне житло перетворюється на самостійний великий інвестиційний сегмент.
Чеський капітал став одним із найактивніших джерел інвестицій на ринку нерухомості Центральної та Східної Європи у першому півріччі 2026 року, свідчать дані дослідження Colliers.
Загальний обсяг інвестицій чеських інвесторів у регіоні оцінюється приблизно в 1,9 млрд євро. Особливо помітною була присутність чеського капіталу в Польщі, найбільшому інвестиційному ринку Центральної та Східної Європи.
На інвесторів із Чехії припало 23,6% усіх вкладень у польську комерційну нерухомість у січні–червні. Німеччина забезпечила близько 19%, польський капітал — 11,5%, американський — 10,6%, угорський — 6,8%.
Сама Чехія водночас залишилася другим за величиною ринком CEE-6. У першому півріччі тут було укладено угод на суму понад 1,4 млрд євро. Це менше за рекордні 2,2 млрд євро за аналогічний період 2025 року, проте, за оцінкою Colliers, ринок залишається одним із найстабільніших у регіоні.
Прибутковість преміальних офісів у Празі оцінюється приблизно в 5,25%, першокласних складських об’єктів — близько 5%, торгових центрів — близько 6%. Це одні з найнижчих ставок капіталізації серед найбільших ринків Центральної Європи, що відображає порівняно високу оцінку чеських активів інвесторами.
Активність чеського капіталу в сусідніх країнах є частиною ширшої тенденції. Colliers зазначає, що на ринках Центральної та Східної Європи (CEE) зростає значення не лише глобальних фондів із США та Західної Європи, а й інвесторів із самої Центральної Європи.
Це поступово формує власний регіональний інвестиційний капітал, здатний підтримувати угоди навіть у періоди більш обережного ставлення великих міжнародних фондів до регіону.
Інвестиції в комерційну нерухомість шести найбільших ринків Центральної та Східної Європи в першому півріччі 2026 року досягли EUR5,8 млрд, збільшившись приблизно на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчить дослідження інформаційно-аналітичного центру Experts Club на підставі звіту Colliers CEE Investment Scene H1 2026.
Дослідження охоплює Польщу, Чехію, Угорщину, Румунію, Словаччину та Болгарію. Обсяг інвестицій виявився вищим за середній показник за перші півріччя останніх п’яти років, що становив EUR4,6 млрд, і вищим за десятирічний середній рівень EUR5,1 млрд.
Найбільшим ринком стала Польща, де обсяг угод перевищив EUR3 млрд. На неї припало близько 52% усіх інвестицій CEE-6. Чехія посіла друге місце з більш ніж EUR1,4 млрд, а Угорщина залучила майже EUR600 млн, показавши найкращий результат першого півріччя з 2021 року.
За оцінкою Colliers, відновлення ринку відрізняється від попередніх інвестиційних циклів. Капітал повертається вибірково, причому інвестори віддають перевагу об’єктам зі стабільним доходом, хорошим розташуванням, високою енергоефективністю та довгостроковим попитом з боку орендарів.
Найбільшим сегментом стали офіси, далі йдуть торговельна нерухомість, житлові об’єкти та інституційна оренда, а також промислово-логістична нерухомість.
Colliers прогнозує, що за підсумками 2026 року обсяг інвестицій у комерційну нерухомість CEE-6 може досягти EUR12,5-13 млрд проти EUR11,6 млрд у 2025 році та наблизитися до максимальних показників, що спостерігалися до пандемії.
Серед основних ризиків для ринку експерти називають високі процентні ставки, зростання вартості рефінансування, геополітичну напруженість, слабкість промисловості Німеччини та вартість енергії. Водночас додаткові інвестиційні можливості створюють інфраструктурні проєкти, оборонна промисловість, енергетичний перехід, штучний інтелект, реіндустріалізація та перенесення виробництва ближче до європейських споживачів.
Colliers є глобальною компанією у сфері професійних послуг та управління інвестиціями, що працює більш ніж у 70 країнах. Її річна виручка становить близько $6 млрд, штат — близько 28 тис. осіб, активи під управлінням — близько $110 млрд.
Можу також одразу зробити дослівні переклади англійською, німецькою, іспанською та спрощеною китайською.
COLLIERS, EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, ЄВРОПА, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ
Як повідомляє Fixygen, Bitcoin наприкінці серпня повернувся вище позначки $80 тис., продемонструвавши один із найсильніших тижневих ривків за останні місяці, проте нинішній рух відрізняється від типових криптовалютних ралі — значна частина попиту надходить через регульовані біржові фонди, а одним із основних макроекономічних факторів став ринок державних облігацій США.
У вівторок, 25 серпня, Bitcoin піднімався вище $80 тис. і досягав тримісячного максимуму. За даними Reuters, з початку серпня перша криптовалюта додала близько 28%, що може стати її найкращим місячним результатом з листопада 2024 року.
Одним із тригерів руху стали дії Міністерства фінансів США. 19 серпня Treasury оголосило, що з 9 вересня збільшує обсяг операцій з викупу довгострокових казначейських облігацій для підтримки ліквідності ринку. Зниження дохідності довгострокових цінних паперів та одночасне ослаблення долара посилили попит на альтернативні активи, насамперед золото та Bitcoin.
Але на відміну від попередніх криптовалютних циклів, тепер цей попит добре помітний у традиційній фінансовій системі.
Американські spot Bitcoin ETF після серії відтоків перейшли до стабільного припливу капіталу. За даними Farside Investors, 17 серпня фонди отримали чистий приплив $297,5 млн, 18 серпня — $189,3 млн, 19 серпня — $517,2 млн, 20 серпня — $606,3 млн, 21 серпня — $307,5 млн.
Після вихідних тенденція продовжилася: 24 серпня фонди залучили ще $337,6 млн, а 25 серпня — $314,3 млн. Таким чином, за сім послідовних торгових днів чистий приплив склав близько $2,57 млрд.
Головним одержувачем коштів залишається BlackRock iShares Bitcoin Trust. Тільки 20 серпня до IBIT надійшло близько $503 млн, 24 серпня — $208,9 млн, 25 серпня — ще $284,4 млн. Сукупний чистий приплив до фонду з моменту запуску, згідно з даними Farside, вже перевищує $62,9 млрд.
Сильний рух додатково підсилилося закриттям коротких позицій. Ринок наблизився до серпневого розвороту після тривалого зниження з історичних максимумів 2025 року, тому значна частина трейдерів була налаштована на подальше падіння. Різке зростання змусило учасників закривати короткі позиції, що додало механічного попиту на біткойн.
У результаті за тиждень біткойн подорожчав приблизно на 23%, а Ethereum — майже на 29%. Після досягнення позначки у $80 тис. біткойн відкотився до рівня $78–79 тис., що вказує на фіксацію прибутку після стрімкого руху.
Найцікавішою зміною, на наш погляд, стає не сама позначка у $80 тис., а характер нинішнього попиту.
У попередніх циклах біткойн зростав переважно на очікуваннях всередині криптовалютного ринку. Тепер він дедалі частіше стає частиною тієї самої макроекономічної угоди, що й золото: інвестори купують активи, пропозицію яких неможливо збільшити рішенням центрального банку чи уряду.
Різниця полягає у волатильності. Якщо золото залишається консервативним захисним активом, то біткойн фактично перетворюється на високоризикову та високоволатильну версію ставки на ослаблення купівельної спроможності долара.
При цьому ETF зробили таку угоду значно доступнішою для інституційних інвесторів. Щоб збільшити експозицію на біткойн, фонду або керуючій компанії вже не потрібно працювати з криптобіржами та самостійно зберігати цифрові активи — достатньо придбати біржовий інструмент BlackRock, Fidelity або іншого великого керуючого.
Саме тому потоки коштів у ETF стають одним із найважливіших індикаторів подальшого руху ринку. Якщо приплив кількох сотень мільйонів доларів на день збережеться, він може забезпечити біткойн фундаментальним попитом і після завершення short squeeze.
Якщо ж ETF знову перейдуть до відтоку, нинішній рух ризикує виявитися насамперед швидким відновним ралі після глибокого падіння.
Таким чином, найближчий час покаже, чи закріпився біткойн у новій ролі — не просто спекулятивної криптовалюти, а інституційного інструменту для ставок на долар, ліквідність та грошово-кредитну політику США.
Агрохолдинг «Кернел» підписав кредитну угоду на 100 млн євро з Експортно-інвестиційним фондом Данії (EIFO) для фінансування будівництва свого першого вітроенергетичного проєкту — вітрової електростанції потужністю 94,5 МВт із системами накопичення енергії в центральній частині України.
«Для «Кернел» це логічне продовження нашої довгострокової стратегії розвитку відновлюваної енергетики та зміцнення енергетичної стійкості бізнесу. Стабільне енергозабезпечення наших активів дозволяє виконувати міжнародні контракти», — зазначив генеральний директор української компанії Євген Осипов, слова якого наведено в прес-релізі, опублікованому у вівторок.
Зазначається, що фінансування надається в рамках спеціальної програми EIFO з підтримки інвестицій в Україні, а угоду було підписано за участю міністра бізнесу та конкурентоспроможності Данії Мартіна Лідегора.
Згідно з прес-релізом, вітрова електростанція складатиметься з 21 сучасної вітрової турбіни, які поставить і встановить данська компанія Vestas – один зі світових лідерів у сфері вітроенергетики. Проєкт також передбачає встановлення промислових систем накопичення енергії, які допомагатимуть збалансувати виробництво електроенергії в години пікового навантаження.
«Фінансування EIFO — важливий сигнал для міжнародного інвестиційного ринку. Ця угода підтверджує, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна залишається країною, де можна реалізовувати великі приватні інвестиційні проєкти», — додав Осипов.
Зазначається, що розвиток відновлюваної енергетики є одним із стратегічних пріоритетів «Кернел» поряд з основним аграрним бізнесом; зокрема, агрохолдинг встановлює сонячні панелі на своїх елеваторах і будує сонячну електростанцію потужністю 106 МВт на півдні України. Наприкінці квітня цього року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав агрохолдингу фінансування в розмірі $45 млн для цієї СЕС, загальна вартість проекту якої становить орієнтовно $86 млн.
EIFO (Export and Investment Fund of Denmark) – національне експортно-інвестиційне агентство Данії. З початку війни EIFO профінансувало понад 30 проєктів в Україні. Проєкт «Кернела» став другим проєктом у сфері вітроенергетики в Україні, що фінансується EIFO, і є частиною ширшої підтримки українського енергетичного сектору.
Vestas — один із світових лідерів у сфері вітроенергетики з понад 203 ГВт встановленої потужності у світі. В Україні Vestas має 888 МВт вітрових потужностей, які вже встановлені або перебувають на етапі будівництва.
Агрохолдинг «Кернел» — найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових і олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За підсумками дев’яти місяців 2026 фінансового року (з 1 липня 2025 року) «Кернел» скоротив чистий прибуток на 5% — до $208 млн, виторг збільшив на 0,4% — до $3 млрд 92 млн, а EBITDA — на 1%, до $403 млн.
