Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Американська торгова палата виступила проти професійного стандарту для українських лобістів

Американська торгова палата в Україні (AmCham Ukraine) виступила проти запровадження професійного стандарту «Професіонал з лобіювання (лобіст)», оскільки передбачені ним додаткові кваліфікаційні вимоги можуть обмежити конкуренцію та створити штучні бар’єри для діяльності бізнесу та галузевих асоціацій.

Як йдеться в офіційній заяві Палати, опублікованій 19 листопада 2026 року, бізнес-спільнота вважає розробку та впровадження такого стандарту недоцільними й закликає відмовитися від його прийняття.

Зокрема, опублікований для громадського обговорення проєкт передбачає спеціалізоване навчання та кваліфікаційні процедури для осіб, які здійснюють лобістську діяльність. На думку представників бізнесу, подібні вимоги можуть обмежити доступ до професії та створити додаткові регуляторні зобов’язання, не передбачені чинним законодавством.

У Палаті зазначають, що інститут лобіювання в Україні перебуває на початковому етапі розвитку після ухвалення закону № 3606-IX «Про лобіювання». Документ уже визначає порядок реєстрації суб’єктів лобіювання, вимоги до звітності, їхні права та обов’язки, а також механізми забезпечення прозорості взаємодії бізнесу з органами державної влади.

За оцінкою AmCham Ukraine, пропонована система професійної кваліфікації фактично змінює передбачену законом модель регулювання, яка орієнтована насамперед на відкритість та підзвітність лобістської діяльності, а не на обов’язкову професійну сертифікацію.

Особливе занепокоєння викликає можливий вплив нового стандарту на незалежні бізнес-асоціації, що представляють інтереси компаній у процесі підготовки та обговорення законодавчих рішень.

Введення додаткових вимог, як вважають у Палаті, може призвести до нерівних умов доступу до лобістської діяльності, обмеження конкуренції та створення механізмів перешкоджання роботі окремих учасників ринку.

AmCham Ukraine наголошує, що на нинішньому етапі пріоритетом має стати повноцінне виконання вже прийнятого законодавства, ефективна робота Реєстру прозорості та дотримання встановлених вимог щодо реєстрації та звітності суб’єктів лобіювання.

У зв’язку з цим бізнес-спільнота звернулася до президента України та прем’єр-міністра із закликом у межах їхніх повноважень сприяти відхиленню ініціативи щодо запровадження професійного стандарту для лобістів та забезпечити розгляд зауважень підприємницької спільноти.

Проєкт професійного стандарту було винесено на громадське обговорення 22 жовтня 2026 року Національною асоціацією лобістів України. Прийом пропозицій та зауважень триває до 22 листопада включно. Розробники документа заявляють, що метою обговорення є узгодження професійних компетенцій, трудових функцій та результатів навчання фахівців у сфері лобіювання.

Раніше проти запровадження додаткових кваліфікаційних бар’єрів виступили й інші провідні бізнес-об’єднання, зокрема Європейська бізнес-асоціація, Німецько-українська промислово-торговельна палата та Союз українських підприємців.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) ще 27 березня 2026 року підтримало позицію бізнес-спільноти щодо передчасності додаткових обмежень доступу до професії лобіста. Агентство також наголосило на необхідності залучення діючих суб’єктів лобіювання та представників бізнесу до розробки відповідних професійних стандартів.

Закон України «Про лобіювання» № 3606-IX був ухвалений Верховною Радою 23 лютого 2024 року, а його основні положення набрали чинності 1 вересня 2025 року. Одночасно НАПК запустило Реєстр прозорості, призначений для реєстрації суб’єктів лобіювання та розкриття інформації про їхню діяльність. Закон передбачає обов’язкову реєстрацію лобістів та подання звітності двічі на рік.

Американська торгова палата в Україні (American Chamber of Commerce in Ukraine) діє з 1992 року та представляє інтереси міжнародних і українських компаній. Організація займається розвитком ділового середовища, захистом інвестицій, вдосконаленням законодавства та сприянням діалогу між бізнесом і державними органами.

Джерела: Американська торгова палата в Україні, офіційна заява від 19 листопада 2026 року; Національна асоціація лобістів України, проект стандарту від 22 жовтня 2026 року.

 

, , , ,

Португалія може вдвічі знизити мінімальні інвестиції для наукових проєктів за програмою ARI

Як повідомляє Relocation, правлячі партії Португалії запропонували реформувати програму інвестиційного дозволу на проживання (ВНП), відому як «золота віза», знизивши мінімальний обсяг інвестицій у наукові дослідження з 500 тис. євро до 250 тис. євро та відкривши нову можливість отримання резидентства через фінансування соціальних проєктів від 250 тис. євро Водночас пропонується посилити вимоги до інвестиційних фондів, через які іноземці оформлюють ВНЖ.

Основні зміни стосуються інвестиційних фондів, які після скасування можливості отримання «золотої візи» через купівлю нерухомості у 2023 році стали одним із основних інструментів участі в програмі. Наразі іноземний інвестор може претендувати на отримання посвідки на проживання, вклавши не менше 500 тис. євро у португальський інвестиційний фонд, що відповідає встановленим вимогам і не пов’язаний з нерухомістю. При цьому фонд повинен існувати не менше п’яти років на момент інвестування, а щонайменше 60 % його вкладень мають припадати на компанії, зареєстровані в Португалії.

Нова ініціатива зберігає мінімальну суму інвестицій на рівні 500 тис. євро, однак передбачає підвищення обов’язкової частки вкладень у португальські компанії до 70%. Причому кошти мають спрямовуватися безпосередньо на збільшення капіталу або квазіакціонерне фінансування підприємств.

Початкова редакція поправок передбачала підвищення цієї частки до 80%, проте згодом вимога була пом’якшена. Таким чином, влада має намір обмежити використання фондів, які переважно купують акції португальських компаній, що вже котируються на біржі. Під час таких операцій гроші надходять колишнім власникам цінних паперів, а не безпосередньо підприємствам.

Натомість держава планує стимулювати приплив нового капіталу в національний бізнес, фінансування виробничих проєктів, технологічний розвиток та створення робочих місць.
За інформацією португальського економічного видання ECO від 16 листопада, запропоновані зміни потенційно торкнуться 24 відкритих інвестиційних фондів з активами під управлінням близько 1,9 млрд євро. При цьому майже 1 млрд євро з зазначеної суми інвестовано в акції компаній, що торгуються на португальській фондовій біржі.

Ще однією важливою зміною стане зниження мінімальних інвестицій у науково-дослідну діяльність з 500 тис. євро до 250 тис. євро. Кошти мають спрямовуватися на дослідження, що проводяться державними або приватними науковими організаціями, включеними до національної науково-технологічної системи Португалії. Крім того, пропонується створити новий інвестиційний напрям, що передбачає отримання посвідки на проживання за інвестиції від 250 тис. євро у будівництво або реконструкцію соціальних закладів. Йдеться про об’єкти соціальної підтримки дітей, молоді, людей похилого віку та осіб з інвалідністю, а також центри інтеграції іноземних громадян та осіб, які отримали міжнародний захист.

Інвестування має здійснюватися через визначені законодавством державні установи, суспільно корисні фонди, благодійні організації та інші уповноважені структури.

При цьому нова соціальна програма не означає повернення можливості отримання «золотої візи» шляхом звичайної купівлі житлової нерухомості. Згідно з переглянутим законопроектом, нові вимоги передбачається застосовувати лише до заяв на інвестиційний дозвіл на проживання, поданих після 1 травня 2027 року. Таким чином, уже оформлені дозволи на проживання та раніше подані заяви не повинні автоматично підпадати під нові інвестиційні умови.

Поправки поки що не прийняті остаточно. Станом на 20 листопада вони очікують на розгляд у парламентському комітеті, а остаточне голосування щодо державного бюджету на 2027 рік заплановано на 24 листопада.

Для набрання змінами чинності необхідне завершення законодавчої процедури. Програма інвестиційного резидентства Португалії, офіційно названа Autorização de Residência para Investimento (ARI), діє з 2012 року. Вона дозволяє громадянам держав, що не входять до ЄС, отримувати дозволи на проживання за умови виконання встановлених інвестиційних вимог.

Спочатку однією з найпопулярніших можливостей було придбання нерухомості, проте в жовтні 2023 року цей механізм виключили з програми. Після цього основними напрямками стали інвестиційні фонди, фінансування наукових і культурних проєктів, створення робочих місць та капіталізація португальських компаній.

, , , ,

АТ «Укрнафта» завершує підготовку проєктів розподіленої генерації

АТ «Укрнафта» спільно з міжнародними партнерами завершує підготовку проєктів розподіленої генерації, повідомила компанія з посиланням на члена правління Маріса Куніскіса в середу.

«Розвиток власної генерації в «Укрнафті» розпочався з необхідності забезпечити енергетичну автономність виробничих об’єктів під час атак на критичну інфраструктуру. Однак згодом це стало новим бізнес-напрямом компанії», – зазначив він під час Energy in Action Conference на ReBuild Ukraine 2026.

За словами Куніскіса, наразі «Укрнафта» завершує підготовку проєктів із подальшим переходом до інвестиційної фази. Це стає можливим завдяки інструментам blended finance — синергії донорських грантів, технічної допомоги та міжнародного кредитування, зокрема за підтримки ЄБРР та Фінсько-українського інвестиційного фонду.

Підтримка таких партнерів, як шведські державні установи Sida та Swedfund, норвезька Norad, дозволяє компанії розробляти якісні техніко-економічні обґрунтування, залучати фінансування та провідних інженерних консультантів. А співпраця з лідерами ринку, зокрема з німецькою Siemens Energy та фінською Wärtsilä, забезпечує максимальну ефективність проєктів на етапі виробництва електроенергії.

«Щоб залучити міжнародний капітал, необхідно довести комерційну життєздатність проєктів. Для цього важливі якісні прогнози цін на енергетичному ринку, моделювання різних сценаріїв та глибоке розуміння ризиків», — підкреслив Куніскіс.

Як він додав, формування портфеля таких проєктів для «Укрнафти» – це не лише розвиток нового напряму бізнесу, а й системна трансформація з традиційної нафтогазової компанії в мультиенергетичного гравця. Водночас співпраця з міжнародними фінансовими та технологічними партнерами створює додаткові можливості для впровадження міжнародних практик ESG та сталого розвитку.

Як повідомлялося з посиланням на голову Наглядової ради «Укрнафти» Тімоті Додсона, компанія реалізує проєкти з виробництва електроенергії загальною потужністю 330 МВт із залученням міжнародного фінансування.

АТ «Укрнафта» — найбільша нафтовидобувна компанія України, що здійснює повний цикл діяльності у сфері видобутку: розвідку; видобуток нафти та газу; надання нафтопромислових сервісних послуг, а також управління найбільшою мережею автозаправних комплексів в Україні UKRNAFTA.

Компанія видобуває вуглеводні на 1 789 нафтових і 167 газових свердловинах. Акціонерами АТ «Укрнафта» є НАК «Нафтогаз України» та Міністерство оборони України. З 2022 року компанія перебуває під державним управлінням і здійснює масштабну трансформацію бізнесу. За підсумками 2025 року «Укрнафта» стала лідером видобувної галузі з оборотом 99,6 млрд грн, що відображено в Індексі найкращих підприємств Opendatabot.

Мережа АЗК UKRNAFTA — найбільша мережа автозаправних комплексів України, що налічує близько 650 АЗК і входить до трійки найкращих за обсягами реалізації палива. Під брендом UKRNAFTA об’єднано мережі, які раніше працювали під брендами Glusco, Shell та U.Go.

, , , ,

США можуть посилити вимоги до інвесторів за програмою EB-5

У США обговорюється нова реформа програми інвестиційної імміграції EB-5, яка передбачає збільшення кількості робочих місць, що створюються на одного іноземного інвестора, продовження терміну обов’язкового інвестування капіталу та посилення контролю за походженням коштів. Водночас пропонується продовжити дію програми регіональних інвестиційних центрів до 30 вересня 2032 року.

Відповідні положення містяться в робочому проєкті EB-5 Recommitment to Integrity and Transparency Act, датованому 12 листопада 2026 року та підготовленому юридичною службою Сенату США, повідомляє спеціалізоване видання Investment Migration Insider (IMI Daily).

За інформацією видання, документ розповсюджується серед учасників американського ринку інвестиційної імміграції. Поки що він не отримав офіційного номера законопроекту й не був формально внесений на розгляд Конгресу.

Ініціативу пов’язують із головою юридичного комітету Сенату Чаком Грасслі, який брав участь у розробці реформи EB-5 2022 року. Однак офіційне авторство нового документа поки що не підтверджено.

Однією з найістотніших змін може стати підвищення вимог до створення робочих місць. Згідно з чинними правилами, іноземний інвестор повинен забезпечити створення не менше десяти робочих місць у США. У новому проєкті цей показник пропонується збільшити до 15, а для проєктів у сільській місцевості — до 12.

Така зміна може суттєво вплинути на фінансування девелоперських та інфраструктурних проєктів. Зокрема, якщо проєкт здатний забезпечити створення 600 робочих місць, за чинними вимогами він може залучити 60 інвесторів EB-5, а за новими правилами — лише 40.

Друга важлива зміна стосується терміну інвестування. Його пропонується збільшити з двох років до 40 місяців. При цьому відлік розпочинатиметься лише після повного внесення інвестором необхідного капіталу в комерційне підприємство із зобов’язанням спрямувати кошти на створення робочих місць.

Мінімальні суми інвестицій у робочому проєкті поки що залишаються незмінними: 800 тис. доларів для проєктів у цільових зонах зайнятості та інфраструктурних проєктів і 1,05 млн доларів для решти інвестицій.

Однак з 1 січня 2027 року законодавство передбачає чергову індексацію мінімальних інвестиційних порогів з урахуванням інфляції. Новий проект пропонує надалі проводити таке коригування кожні три роки замість п’яти років.

Окрему увагу приділяється перевірці походження інвестиційного капіталу. Міністерство внутрішньої безпеки США може отримати додаткові повноваження щодо запиту фінансових документів інвесторів, включаючи відомості про їхніх подружжя та утриманців, аж до розгляду заяви про скасування умовного статусу постійного мешканця.

Також пропонується посилити вимоги до проведення фінансових операцій через регульовані установи та обмежити можливість фінансування обов’язкового інвестиційного внеску структурами, пов’язаними з регіональними центрами.

Для посередників, які залучають іноземних інвесторів, передбачаються додаткові вимоги щодо реєстрації та розкриття інформації. Регіональні центри та інші учасники інвестиційних проєктів можуть отримати розширену відповідальність за дії своїх агентів.

Водночас законопроект передбачає збільшення частки інвестиційних віз, зарезервованих для інфраструктурних проєктів, з 2% до 5%. Квоти для сільських територій та районів із високим рівнем безробіття пропонується зберегти на рівні 20% та 10% відповідно.

Одним із найбільш суперечливих положень проекту є можливість поширення нових вимог на раніше подані заяви.

Юристи американської фірми Saul Ewing у аналізі від 13 листопада зазначають, що формулювання проекту допускають застосування змін незалежно від дати подання інвестиційних петицій або початку діяльності відповідних підприємств.

У разі прийняття такої редакції інвестори, які вже вклали кошти на умовах створення десяти робочих місць і дворічного періоду інвестування, потенційно можуть зіткнутися з додатковими вимогами. При цьому юридичні наслідки такого рішення залишаються невизначеними.

На думку учасників ринку, відсутність спеціальних перехідних положень може створити складнощі як для іноземних інвесторів, так і для девелоперів, які реалізують проєкти із залученням капіталу EB-5.

Водночас продовження програми регіональних центрів до 2032 року забезпечило б більш тривалий горизонт планування для інвесторів та компаній, що залучають фінансування.

Наразі дія програми регіональних центрів передбачена до 30 вересня 2027 року.

За оцінкою керуючої партнерки юридичної фірми Mona Shah & Associates Мони Шах, нова ініціатива може бути включена до законодавчого пакету щодо фінансування федерального уряду, який Конгрес має розглянути до 11 грудня 2026 року.

Однак терміни офіційного внесення документа та перспективи його ухвалення поки що не визначені.

Програма EB-5 діє в США з 1990 року й дозволяє іноземним інвесторам претендувати на отримання статусу постійного мешканця за умови вкладення коштів в американську економіку та створення встановленої кількості робочих місць.

Інвестиції можуть здійснюватися безпосередньо в комерційні підприємства або через спеціальні регіональні центри, що об’єднують фінансування кількох учасників. Програма передбачає можливість імміграції інвестора, його чоловіка чи дружини та дітей, які не перебувають у шлюбі, віком до 21 року.

Джерела: Investment Migration Insider, 14 листопада 2026 року; Saul Ewing, аналіз проекту від 13 листопада 2026 року.

 

, , , ,

Український бізнес запрошують на міжнародний інвестиційно-торговельний форум в Узбекистані

Посольство Республіки Узбекистан в Україні запросило українських підприємців взяти участь у міжнародному бізнес-форумі «Новий Узбекистан: перехрестя глобальних ринків» (New Uzbekistan: Crossroads of Global Markets), який відбудеться 30 листопада – 1 грудня 2026 року в Ташкенті.

Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club, форум стане майданчиком для розвитку міжнародної торгівлі, встановлення нових ділових контактів, укладання експортно-імпортних контрактів та обговорення спільних інвестиційних проєктів.

Організатором заходу виступає Торгово-промислова палата Узбекистану за підтримки державних відомств, галузевих асоціацій та міжнародних організацій.

Учасники матимуть можливість провести переговори з узбецькими виробниками, експортерами та імпортерами, ознайомитися з асортиментом продукції місцевих підприємств і визначити перспективні напрями співпраці.

Програма передбачає виставку експортної продукції Узбекистану, галузеві дискусії та заздалегідь організовані двосторонні B2B-зустрічі. Під час переговорів компанії зможуть обговорити обсяги закупівель, асортимент, умови постачання, логістику та реалізацію спільних виробничих і торговельних проєктів.

Серед пріоритетних напрямів форуму – агропромисловий комплекс і харчова промисловість, фармацевтика, електроніка та електротехніка, текстильне виробництво, шкіряно-взуттєва і меблева промисловість, ювелірна галузь, виробництво будівельних матеріалів, туризм та будівництво.

Для українських компаній участь у заході може стати можливістю розширити експортну присутність у Центральній Азії, знайти нових постачальників сировини та готової продукції, а також налагодити співпрацю з місцевими виробничими підприємствами.

Участь у діловій програмі форуму та B2B-переговорах безкоштовна. Для іноземних гостей організатори передбачили зустріч в аеропорту та трансфер. Також доступне бронювання проживання за спеціальними тарифами в готелях Hilton і Lotte.

Окремо Торгово-промислова палата України організовує ділову місію до Узбекистану, яка триватиме з 28 листопада до 3 грудня 2026 року та включатиме участь у міжнародному форумі.

У межах бізнес-місії також розглядається можливість відвідування міста Термез, яке є важливим логістичним центром на кордоні з Афганістаном. Там працює міжнародний торговельний центр у межах вільної економічної зони Airitom Free Zone, орієнтований на розвиток торгівлі з Афганістаном та іншими країнами Південної Азії.

Для участі у форумі необхідно зареєструватися на офіційному сайті https://newuzbekistan.forum/.

Українські підприємці також можуть звернутися безпосередньо до Посольства Узбекистану в Україні за електронною адресою embassy@uzbekistan.org.ua для отримання додаткової інформації та організаційної підтримки.

Реєстрація на ділову місію Торгово-промислової палати України здійснюється окремо через офіційний сайт ТПП України.

Узбекистан є одним із найбільших ринків Центральної Азії та розвиває промислове виробництво, агропереробку, текстильну галузь, енергетику й транспортно-логістичну інфраструктуру. Країна реалізує програми залучення іноземних інвестицій і розширення експорту продукції з високою доданою вартістю.

Джерела: Посольство Республіки Узбекистан в Україні; Торгово-промислова палата України.

, , , ,

Прискорення інфляції у США посилило тиск на біткойн та Ethereum

Як повідомляє Еxperts.news, прискорення споживчої інфляції у США та посилення очікувань щодо підвищення процентних ставок Федеральною резервною системою (ФРС) стали одними з основних чинників розпродажів на світовому ринку криптовалют у листопаді 2026 року. На тлі зміцнення американського долара та зниження інтересу інвесторів до ризикових активів біткойн 13 листопада опустився нижче $70 тис., а Ethereum подешевшав приблизно до $1,95 тис.

Згідно з даними Міністерства праці США, опублікованими 10 листопада 2026 року, індекс споживчих цін (CPI) у жовтні зріс на 0,4% порівняно з попереднім місяцем після зростання на 0,6% у вересні. Базова інфляція, що не враховує найбільш волатильні ціни на продовольство та енергоносії, склала 0,3% у місячному вираженні, залишившись на рівні попередніх двох місяців.

При цьому вартість продовольства в жовтні зросла на 0,5%, енергоносіїв — на 0,7%, а житла — на 0,3%. Остання категорія забезпечила понад 30% загального місячного зростання споживчих цін.
Незважаючи на уповільнення загального місячного зростання цін порівняно з вереснем, інфляція залишається підвищеною, що обмежує можливості ФРС щодо пом’якшення грошово-кредитної політики.

На засіданні 28 жовтня Федеральний комітет з операцій на відкритому ринку (FOMC) зберіг цільовий діапазон базової процентної ставки на рівні 3,75–4%. Рішення було ухвалено десятьма голосами проти двох. Двоє членів комітету виступили за підвищення ставки на 0,25 процентного пункту.
В офіційній заяві ФРС відзначила стійке зростання американської економіки, стабільність ринку праці та інфляційний тиск, що зберігається. Регулятор підтвердив намір домогтися повернення інфляції до цільового рівня 2%.

Після оприлюднення інфляційної статистики інвестори почали активніше враховувати можливість підвищення ставки на наступному засіданні ФРС, запланованому на 9 грудня. За даними CoinDesk від 10 листопада, учасники ринку ф’ючерсів прогнозували підвищення ставки на 0,25 процентного пункту, до діапазону 4–4,25%. При цьому окремі представники ФРС допускали необхідність більш суттєвого жорсткування політики за умови збереження високого інфляційного тиску.

Підвищення процентних ставок зазвичай збільшує привабливість доларових депозитів і боргових інструментів, одночасно підвищуючи вартість позикового капіталу. Для криптовалютного ринку це може означати скорочення ліквідності та зниження готовності інвесторів відкривати позиції в високоризикових активах. Додатковий тиск на цифрові активи спричинило погіршення ситуації в технологічному секторі американського фондового ринку. Інвестори переглядали оцінки найбільших компаній, пов’язаних зі штучним інтелектом, на тлі побоювань щодо масштабних капітальних витрат та перспектив окупності інвестицій.

Падіння технологічних акцій супроводжувалося зміцненням американського долара та скороченням позицій у криптовалютах. За даними The Block від 13 листопада, біткойн під час торгів знизився приблизно до $68,4 тис., втративши близько 7% за добу. Ethereum подешевшав на 6%, до $1,92 тис., а BNB знизився на 6,3%. Вартість XRP скоротилася приблизно на 3,5%.
Масштабні продажі викликали хвилю примусового закриття позицій на криптовалютному ринку. За інформацією CoinGlass, яку наводить The Block, за 24 години обсяг ліквідацій досяг $1,47 млрд, з яких $1,31 млрд припадало на довгі позиції, відкриті з розрахунком на зростання котирувань.

Загалом ліквідації торкнулися понад 175 тис. трейдерів. За окремий чотиригодинний період обсяг примусово закритих позицій сягнув $798 млн.
Аналітики пов’язують прискорення падіння з пробиттям біткойном кількох важливих цінових рівнів. Після зниження нижче 72 тис. доларів ринок зіткнувся з посиленням продажів, а подолання позначки 70 тис. доларів призвело до додаткових ліквідацій позицій з кредитним плечем.

За інформацією The Wall Street Journal від 13 листопада, біткойн рухався до шостого поспіль тижня зниження, втративши понад 21% вартості відносно максимумів кінця вересня. Ethereum опустився до мінімальних значень приблизно за три місяці.

Важливим фактором для подальшої динаміки криптовалют стануть перспективи грудневого рішення ФРС. Якщо інфляція продовжить перевищувати очікування, американський регулятор може отримати додаткові підстави для підвищення процентних ставок. У такому разі тиск на біткойн, Ethereum та інші цифрові активи може зберегтися, особливо за умови продовження відтоку капіталу з американських спотових криптовалютних ETF.

Альтернативний сценарій передбачає стабілізацію ринку у разі уповільнення інфляції та зниження очікувань щодо подальшого жорсткування грошово-кредитної політики. Це могло б підтримати попит на ризикові фінансові інструменти та сприяти відновленню криптовалютних котирувань.
Наступне засідання Федерального комітету з операцій на відкритому ринку відбудеться 8–9 грудня 2026 року. До цього інвестори уважно оцінюватимуть нові дані про стан американської економіки, інфляцію та зайнятість.

Федеральна резервна система США виконує функції центрального банку країни та визначає основні параметри грошово-кредитної політики. Її рішення щодо процентних ставок впливають на світові фінансові ринки, вартість позикових коштів, курс долара та інвестиційну привабливість різних класів активів, включаючи криптовалюти.

Джерела: Міністерство праці США, звіт про інфляцію від 10 листопада 2026 року, ФРС США, рішення від 28 жовтня 2026 року, The Block, дані про розпродажі криптовалют від 13 листопада 2026 року.

, , , , ,