Андорра та Європейський союз підготували угоду, яка дозволить іноземцям, які мають посвідку на проживання в князівстві, відвідувати всі країни Шенгенської зони без оформлення окремої візи. Нові правила поширюватимуться на громадян держав, які не входять до ЄС, і передбачають можливість короткострокового перебування на території Шенгенської зони до 90 днів протягом 180-денного періоду.
Про це повідомив уряд Андорри 6 листопада 2026 року за підсумками представлення угоди парламентському комітету з міжнародних відносин.
Міністр закордонних справ Андорри Імма Тор, міністр юстиції та внутрішніх справ Естер Молне і державний секретар з відносин з ЄС Ландрі Ріба представили основні положення документа, що регулює перетин кордонів князівства з Іспанією та Францією.
Переговори щодо угоди завершилися в січні 2026 року, а 26 березня сторони узгодили її текст. Європейська комісія 7 вересня опублікувала пропозиції щодо підписання угоди та її подальшого затвердження.
При цьому нові положення поки не набули чинності. Для початку їх застосування необхідно завершити передбачені процедури в ЄС та Андоррі, включно з підписанням і ратифікацією документа або узгодженим тимчасовим застосуванням його положень.
Конкретну дату початку дії нових правил поки не оголошено.
Головним нововведенням стане розширення можливостей для іноземних громадян, які законно проживають в Андоррі.
Наразі Андорра не входить ні до Європейського союзу, ні до Шенгенської зони. При цьому князівство розташоване між Іспанією та Францією, а особливості прикордонного режиму дозволяють іноземним резидентам перетинати кордони з цими державами на спеціальних умовах.
Нова угода передбачає поширення спрощеного режиму поїздок на всі держави Шенгенської зони.
Для подорожі іноземному резиденту знадобляться чинний закордонний паспорт і посвідка на проживання в Андоррі, що відповідає встановленим вимогам. Право безвізового в’їзду надаватиметься для короткострокових поїздок тривалістю не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. При цьому наявність андоррської посвідки на проживання не надасть іноземцю автоматичного права на працевлаштування або постійне проживання в Іспанії, Франції, Німеччині та інших державах Шенгенської зони. Для цього необхідно буде дотримуватися національного міграційного законодавства відповідної країни.
Угода також передбачає звільнення іноземних резидентів Андорри від реєстрації в європейській системі в’їзду та виїзду Entry/Exit System (EES).
Ця система призначена для електронного обліку перетину зовнішніх кордонів Шенгенської зони громадянами третіх країн. Оскільки Андорра не входить до Шенгенської зони та не має аеропорту з регулярним міжнародним пасажирським сполученням, особливості її географічного розташування створюють складнощі під час застосування стандартних механізмів прикордонного контролю. За відсутності спеціальної угоди іноземні резиденти князівства ризикують зіткнутися з некоректним обліком тривалості перебування в Шенгенській зоні.
Новий документ має усунути цю проблему, зберігши чинну модель вибіркових поліцейських перевірок на кордонах Андорри з Францією та Іспанією.
Крім того, іноземні резиденти князівства будуть звільнені від необхідності отримувати європейський електронний дозвіл ETIAS у випадках, передбачених угодою.
Таким чином, андоррська посвідка на проживання після набуття угодою чинності надаватиме ширші можливості для поїздок Європою.
Розширення свободи пересування супроводжуватиметься посиленням вимог безпеки під час оформлення андоррської посвідки на проживання.
Згідно з угодою, громадяни третіх країн, які подають заяви на отримання або продовження посвідки на проживання, повинні будуть проходити додаткову перевірку з боку компетентних органів Іспанії або Франції.
Перевірки включатимуть використання Шенгенської інформаційної системи (SIS) та інших європейських баз даних. Наявність попереджень про можливу загрозу безпеці держав Шенгенської зони зможе стати підставою для відмови у видачі дозволу на проживання.
Уряд Андорри також планує привести національне міграційне законодавство у відповідність до нових вимог.
Окремі зміни стосуватимуться формату документів. Влада має намір поступово перейти на картки посвідки на проживання уніфікованого зразка, сумісного з вимогами Євросоюзу.
Для іноземців, які вже мають дозволи на проживання, передбачено перехідний період, протягом якого будуть проведені необхідні перевірки та заміна документів.
Конкретні строки початку обміну чинних карток поки не визначено. Зміни торкнуться не лише іноземних резидентів, а й туристів, які відвідують Андорру. Згідно з представленою угодою, час перебування громадян третіх країн на території князівства враховуватиметься під час розрахунку допустимої тривалості короткострокового перебування в Шенгенській зоні.
Таким чином, туристи не зможуть автоматично використовувати поїздку до Андорри для обнулення періоду перебування в країнах Шенгенської угоди.
Максимальний строк короткострокового перебування визначатиметься за правилом 90 днів протягом будь-якого періоду тривалістю 180 днів.
При цьому Андорра збереже самостійний міграційний режим і не стане членом Шенгенської зони.
Для громадян України з біометричними закордонними паспортами нові положення не стануть принциповим розширенням можливості безвізових поїздок. Українці вже мають право відвідувати держави Шенгенської зони без візи на строк до 90 днів протягом 180-денного періоду. Відповідний режим діє з 11 червня 2017 року. Однак угода може мати практичне значення для українців, які постійно проживають в Андоррі, у частині правил прикордонного контролю, застосування EES та ETIAS, а також підтвердження статусу резидента.
Найсуттєвішу перевагу отримають громадяни країн, яким для відвідування Шенгенської зони зазвичай потрібна віза.
Після початку дії угоди вони зможуть використовувати чинну посвідку на проживання в Андоррі для короткострокових поїздок Шенгенською зоною без необхідності окремо оформлювати шенгенську візу. При цьому всі іноземні резиденти повинні будуть відповідати новим вимогам безпеки.
Запропоновані зміни мають значення для ринку нерухомості та програм отримання посвідки на проживання в Андоррі. Князівство пропонує різні підстави для резидентства, зокрема пов’язані з економічною діяльністю, інвестиціями та проживанням фінансово незалежних іноземців.
Дотепер одним з обмежень андоррської посвідки на проживання залишалася відсутність повноцінного права безвізового пересування всією Шенгенською зоною для громадян держав із візовим режимом.
Після набуття угодою чинності це обмеження буде частково усунуто. У результаті андоррські програми резидентства можуть стати привабливішими для іноземних підприємців, інвесторів і заможних громадян третіх країн, зацікавлених у проживанні в князівстві з можливістю короткострокових поїздок Європою.
Водночас нові правила не означають автоматичного пом’якшення вимог до отримання посвідки на проживання, придбання нерухомості або відкриття бізнесу. Навпаки, посилення перевірок безпеки може ускладнити процедуру оформлення дозволів для окремих категорій заявників.
Уряд Андорри продовжує узгоджувати з Іспанією та Францією практичні механізми проведення перевірок, обміну інформацією та взаємодії правоохоронних органів.
АНДОРРА, ІНВЕСТИЦІЇ, ІНВЕСТИЦІЇАНДОРРА, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, Шенген
Уряд Португалії має намір збільшити бюджет Агентства з питань інтеграції, міграції та притулку (AIMA) у 2027 році приблизно на 50% — з 97 млн євро до 146 млн євро — та зробити розгляд накопичених заяв на інвестиційні дозволи на проживання одним із пріоритетів. Значна частина витрат відомства фінансуватиметься за рахунок адміністративних зборів, які сплачують іноземні громадяни, зокрема учасники програми «золотих віз».
Відповідні плани представив міністр у справах президентства Португалії Антоніу Лейтан Амару під час парламентських слухань щодо проєкту державного бюджету на 2027 рік.
За словами міністра, уряд розраховує забезпечити фінансування міграційної системи переважно за рахунок власних доходів AIMA. Зокрема, надходження від оформлення та продовження дозволів на проживання, адміністративних процедур та інших міграційних послуг мають покрити понад 100 млн євро витрат.
При цьому особливу увагу у 2027 році планується приділити заявам на отримання інвестиційного дозволу на проживання, відомого як Golden Visa, або «золота віза».
Раніше відомство зосередило значні ресурси на врегулюванні заяв іноземців, які очікували на легалізацію свого перебування, та розгляді справ про возз’єднання сімей. Тепер уряд має намір розширити адміністративні можливості для опрацювання заявок інвесторів.
Затримки в оформленні інвестиційних посвідчень на проживання залишаються однією з найсерйозніших проблем португальської імміграційної системи.
Під час парламентських обговорень у жовтні 2026 року міністр повідомляв про велику кількість накопичених справ за програмою інвестиційного резидентства.
Згідно з опублікованими повідомленнями про його виступ, йшлося про 45–46 тис. заяв, які тривалий час перебували на адміністративному опрацюванні. Близько 6 тис. справ до початку жовтня було опрацьовано, а приблизно для 30 тис. заявників було призначено процедури здачі біометричних даних.
При цьому опубліковані повідомлення не дають змоги однозначно визначити, скільки заяв залишалося нерозглянутими безпосередньо на початок листопада. Призначення дати здачі біометричних даних також не означає видачу посвідки на проживання.
Проблема стосується як первинних дозволів, так і продовження документів раніше зареєстрованих інвесторів.
У рамках бюджету на 2027 рік передбачається виділити понад 4 млн євро на цифрову трансформацію AIMA та близько 4,2 млн євро на модернізацію інфраструктури обслуговування заявників. Ще 1,4 млн євро передбачено на мовну підготовку, професійну адаптацію та підтримку інтеграційних програм.
Інвестиційна програма отримання дозволу на проживання в Португалії діє з жовтня 2012 року. Вона дозволяє громадянам держав за межами ЄС отримувати дозвіл на проживання за умови виконання встановлених інвестиційних вимог. В останні роки програма неодноразово змінювалася. Зокрема, з жовтня 2023 року придбання житлової або комерційної нерухомості перестало бути самостійною підставою для нових заяв на інвестиційний дозвіл на проживання.
Наразі серед основних варіантів участі залишаються інвестиції від 500 тис. євро у інвестиційні фонди, що відповідають вимогам і не орієнтовані на нерухомість, фінансування наукових досліджень від 500 тис. євро, підтримка мистецтва та культурної спадщини від 250 тис. євро, а також окремі форми інвестування в підприємства та створення робочих місць.
Незважаючи на тривалі адміністративні затримки, програма інвестиційного резидентства продовжує діяти.
Згідно зі звітом AIMA за 2025 рік, опублікованим 22 вересня 2026 року, протягом минулого року було видано 2685 інвестиційних дозволів на проживання.
Для порівняння: загальна кількість дозволів на проживання, виданих іноземцям вперше у 2025 році, сягнула 337 880. Ще 189 331 документ було продовжено.
Однак значна частина виданих дозволів стосувалася раніше поданих заяв, які перебували на розгляді протягом тривалого часу. Тому ці показники не можна безпосередньо трактувати як кількість іноземців, які вперше приїхали до Португалії за рік.
За останніми опублікованими офіційними даними AIMA, станом на 31 грудня 2025 року в Португалії налічувалося 1 585 854 іноземних резидентів. Відповідний звіт Relatório de Migrações e Asilo 2025 було оприлюднено 22 вересня 2026 року.
Це становить близько 15 % населення країни залежно від використовуваної статистичної оцінки загальної чисельності мешканців.
Найбільшу іноземну громаду становлять громадяни Бразилії — 493 622 особи, або 31,1 % усіх іноземних резидентів.
На другому місці — громадяни Анголи — 99 050 осіб, на третьому — Індії з 91 405 резидентами.
Українці посідають четверте місце серед найбільших іноземних національних груп Португалії. На кінець 2025 року в країні налічувалося 84 889 громадян України, що становить приблизно 5,4 % іноземного населення.
Далі йдуть громадяни Кабо-Верде — 71 005 осіб, Непалу — близько 56 тис., Бангладеш — 55 579 та Гвінеї-Бісау — 51 935.
Серед інших великих іноземних спільнот представлені громадяни Великої Британії — 47 726 осіб, Італії — 42 418, Пакистану — 42 042, а також Сан-Томе і Принсіпі — 41 800.
Окреме значення має програма тимчасового захисту українців, які вимушено покинули країну після початку повномасштабного російського вторгнення.
За даними AIMA, за 2022–2025 роки Португалія надала тимчасовий захист 66 740 переміщеним з України особам. У 2025 році відповідні дозволи отримали 5802 особи.
Важливо враховувати, що ці показники відображають окремий міграційний статус та період надання захисту. Їх не можна механічно додавати до загальної чисельності українських резидентів, оскільки статистичні категорії можуть перетинатися.
Португалія залишається одним із великих центрів міжнародної міграції в Південній Європі, а плани щодо збільшення фінансування AIMA відображають потребу в модернізації адміністративної системи, яка обслуговує понад 1,5 млн іноземних громадян.
Уряд Угорщини запропонував з 1 січня 2027 року припинити видачу інвестиційних віз та посвідок на проживання іноземцям, які вкладають кошти в угорські інвестиційні фонди та освітні заклади. Відповідний законопроект опубліковано Міністерством внутрішніх справ країни 4 листопада 2026 року та винесено на громадське обговорення до 12 листопада.
Запропоновані зміни передбачають виключення програми Guest Investor Program, відомої як «золота віза», з міграційного законодавства Угорщини.
У урядовому повідомленні від 5 листопада уточнюється, що вже видані інвестиційні дозволи на проживання залишатимуться чинними до закінчення встановленого терміну, однак продовжити їх після набрання чинності новими правилами буде неможливо.
При цьому рішення про закриття програми поки що остаточно не ухвалено. Для набрання змінами чинності необхідне проходження законодавчої процедури.
Згідно з опублікованим законопроектом, іноземці, які подали заяви на інвестиційну візу або посвідку на проживання до 31 грудня 2026 року, зможуть завершити оформлення за чинними правилами.
Обов’язковою умовою є сплата відповідного адміністративного збору не пізніше зазначеної дати.
Аналогічні перехідні положення передбачені для заяв про продовження раніше виданих дозволів.
Інвестори, які отримали дійсну інвестиційну візу до 1 січня 2027 року, зможуть подати заяву на посвідку на проживання й після припинення дії програми.
Однак для громадян третіх країн, які мають право на безвізовий в’їзд до Угорщини, можливість подання нових заяв на інвестиційну посвідку на проживання безпосередньо на території країни з 1 січня 2027 року пропонується скасувати.
Це положення має значення, зокрема, для громадян України, які наразі можуть користуватися безвізовим в’їздом і, за умови дотримання встановлених вимог, подавати заяву на інвестиційний дозвіл на проживання без попереднього оформлення спеціальної візи.
Видані інвестиційні дозволи продовжуватимуть діяти до закінчення встановленого терміну. Їхні власники та відповідні члени сімей збережуть право на роботу в Угорщині протягом терміну дії документів.
Угорщина відновила програму інвестиційного резидентства у 2024 році. Вона дозволяє громадянам держав за межами Європейської економічної зони отримати дозвіл на проживання терміном до 10 років. Наразі передбачено два основні варіанти участі.
Перший передбачає придбання інвестиційних паїв фонду нерухомості, зареєстрованого Угорським національним банком, на суму не менше 250 тис. євро. Інвестиції необхідно зберігати протягом встановленого мінімального терміну, що становить п’ять років.
Другий варіант передбачає безповоротну пожертву в розмірі не менше 1 млн євро угорському вищому навчальному закладу, що перебуває під управлінням відповідного громадського фонду. Кошти мають спрямовуватися на підтримку освіти, наукових досліджень або творчої діяльності.
Пряма купівля житлової нерухомості вартістю від 500 тис. євро спочатку передбачалася програмою, однак була виключена з неї наприкінці 2024 року.
За чинними правилами інвестиційний дозвіл на проживання видається строком до 10 років із можливістю подальшого продовження ще на 10 років. Нова законодавча ініціатива передбачає скасування можливості продовження.
Офіційна статистика використання угорської програми інвестиційного резидентства публікується обмежено. Однак угорське видання Szabad Európa у дослідженні від 12 березня 2025 року навело відомості про заявників, отримані з джерел, обізнаних із роботою міграційних органів.
Згідно з цими даними, до кінця лютого 2025 року було подано 25 заяв безпосередньо на інвестиційний дозвіл на проживання.
Найбільше звернень надійшло від громадян Китаю — дев’ять. З них чотири заяви було схвалено, а п’ять перебували на розгляді.
Друге місце посідали громадяни В’єтнаму з п’ятьма заявами, дві з яких було задоволено.
Дві заяви надійшли від громадян Південно-Африканської Республіки.
Крім того, по одній заяві подали громадяни Бурунді, Казахстану, Великої Британії, Домініки, Ізраїлю, Афганістану, Індії, Туреччини, Сент-Кітса та Невіса.
Таким чином, громадяни Китаю забезпечили 36% усіх заяв на інвестиційний дозвіл на проживання у зазначеній вибірці, В’єтнаму — 20%, ПАР — 8%.
При цьому йдеться саме про заяви, а не про всі видані дозволи. Частина заявок на момент публікації дослідження ще перебувала на розгляді.
Окремо, за даними Szabad Európa, до кінця лютого 2025 року було подано 192 заяви на попередні інвестиційні візи.
Серед заявників значну групу становили громадяни Росії. З 50 російських заявників четверо отримали візи, 24 отримали відмову, 15 відкликали заяви або припинили процедуру, ще сім справ перебували на розгляді. Серед підстав окремих відмов згадувалися міркування національної безпеки. Ці відомості стосуються початку 2025 року і не відображають остаточні результати програми за весь період її дії.
У доступній статистиці Szabad Európa щодо 25 заяв на інвестиційний дозвіл на проживання, поданих до кінця лютого 2025 року, громадяни України не зазначені.
Однак це не означає, що українці не користувалися програмою пізніше. Станом на 9 листопада 2026 року повної опублікованої статистики щодо видачі угорських інвестиційних посвідчень на проживання за 2025–2026 роки з розподілом за громадянством виявити не вдалося. Тому встановити точну кількість українських інвесторів, які скористалися програмою «золотих віз», поки що неможливо.
Для порівняння, згідно зі статистикою Eurostat, у 2025 році громадяни України отримали 7922 первинні дозволи на проживання в Угорщині за різними підставами.
За цим показником українці посідали третє місце серед громадян країн за межами ЄС після Філіппін та Китаю.
Загалом громадянам Філіппін було видано 12 281 первинний дозвіл, Китаю — 11 348, В’єтнаму — 4703, Індії — 3859, Туреччини — 3715 та Росії — 2936.
Важливо враховувати, що ці дані Eurostat охоплюють усі основні категорії первинних дозволів на проживання, включаючи працевлаштування, освіту, сімейні та інші підстави. Вони не дають змоги визначити кількість учасників інвестиційної програми і не можуть використовуватися як рейтинг покупців «золотих віз».
Пропозиція щодо скасування інвестиційного резидентства увійшла до ширшого пакету законодавчих змін, що стосуються правоохоронної системи, громадської безпеки та міграційного регулювання. При цьому опубліковані матеріали уряду не містять детальної самостійної оцінки економічних результатів програми та причин її запропонованого закриття.
Раніше угорські ЗМІ звертали увагу на відносно обмежену кількість заяв, складнощі запуску інвестиційних фондів та неодноразові зміни вимог до учасників програми.
На тлі можливого закриття угорського механізму інвестиційного резидентства іноземні інвестори можуть звернути увагу на інші європейські країни, які зберігають програми отримання посвідки на проживання за інвестиції, зокрема Грецію та Португалію.
Разом з тим умови таких програм суттєво відрізняються за вартістю, доступними видами інвестицій, вимогами до перебування та можливістю продовження дозволів.
Остаточне припинення угорської програми з 1 січня 2027 року залежатиме від ухвалення запропонованих змін парламентом.
Таїланд запустив нову цифрову систему оформлення довгострокових віз Long-Term Resident (LTR), які дозволяють іноземним інвесторам, заможним пенсіонерам та висококваліфікованим фахівцям проживати в країні до десяти років. З моменту запуску програми у вересні 2022 року влада схвалила понад 12 тис. заявок, оцінивши сукупний економічний ефект у $1,28 млрд.
До системи інтегровані Департамент консульських справ, Імміграційне бюро, Департамент зайнятості та Податкове управління Таїланду.
Раніше заявникам доводилося взаємодіяти з кількома державними структурами, що ускладнювало оформлення віз та дозволів на роботу.
Нова платформа, запущена у вересні 2026 року, забезпечує централізовану обробку документів та обмін інформацією між відомствами.
Крім того, іноземні інвестори та фахівці можуть звертатися до Thailand Investment and Expat Services Center (TIESC), що працює в діловому комплексі One Bangkok у Бангкоку.
За даними BOI, за чотири роки реалізації програми схвалення на отримання LTR отримали 12 010 іноземних громадян.
Перше місце за кількістю схвалених заявок посідають громадяни США — понад 2400 осіб.
На другому місці — Японія з понад 1300 схваленнями, на третьому — Велика Британія — понад 1000.
Значну частину японських учасників становлять висококваліфіковані фахівці, які працюють в автомобільній промисловості, електроніці та інших технологічних галузях Таїланду.
Найчисленнішою категорією отримувачів LTR стали заможні пенсіонери. Згідно з опублікованою статистикою, розподіл учасників програми виглядає наступним чином:
Заможні пенсіонери (Wealthy Pensioners) — 4561 особа.
Члени сімей основних отримувачів (Dependents) — 3891.
Висококваліфіковані фахівці (Highly-Skilled Professionals) — 1779.
Фахівці, які дистанційно працюють на закордонні компанії (Work-from-Thailand Professionals) — 1043.
Заможні інвестори (Wealthy Global Citizens) — 737.
Серед отримувачів віз у двох професійних категоріях 54 % обіймають керівні посади, ще 36 % є фахівцями різних напрямків.
При цьому окремі дані про кількість громадян України, які беруть участь у програмі, в опублікованому звіті BOI не наводяться.
За оцінкою Ради з інвестицій, за чотири роки програма LTR забезпечила економіці Таїланду близько 43 млрд батів, або $1,28 млрд.
У середньому на одного отримувача візи припадає понад 3,6 млн батів, що еквівалентно приблизно $107 тис. економічного ефекту.
У розрахунок включено прямі інвестиції іноземців, витрати на проживання та споживання всередині країни, візові збори та податкові надходження від висококваліфікованих фахівців.
Отже, показник у 1,28 млрд доларів не означає, що вся ця сума надійшла до Таїланду виключно у вигляді прямих іноземних інвестицій.
Генеральний секретар BOI Наріт Тхердстерасукді зазначив, що програма сприяє залученню міжнародних фахівців та керівників компаній, необхідних для розвитку високотехнологічних галузей.
Зокрема, Таїланд зацікавлений у розширенні виробництва напівпровідників, розвитку штучного інтелекту, робототехніки, авіаційної промисловості, біотехнологій та сучасної електроніки.
Програма Long-Term Resident передбачає чотири основні категорії іноземних громадян: заможні інвестори, забезпечені пенсіонери, фахівці, які працюють дистанційно на закордонні компанії, та висококваліфіковані професіонали.
Для кожної категорії передбачені окремі вимоги щодо доходів, вартості активів, інвестицій, професійної діяльності та медичного страхування.
У січні 2025 року уряд Таїланду вже пом’якшив низку умов участі в програмі.
Зокрема, для висококваліфікованих фахівців та віддалених працівників було скасовано обов’язкову вимогу щодо наявності щонайменше п’яти років професійного досвіду.
Для віддалених працівників мінімальний оборот іноземної компанії-роботодавця було знижено з 150 млн доларів до 50 млн доларів.
Для заможних інвесторів акцент було перенесено з обов’язкового річного доходу в розмірі 80 тис. доларів на наявність активів та довгострокових інвестицій у Таїланді на суму не менше 500 тис. доларів.
Ці зміни розширили коло потенційних учасників програми, однак новий цифровий портал 2026 року сам по собі не скасовує чинних фінансових вимог.
Віза LTR передбачає право проживання строком до десяти років: спочатку дозвіл надається на п’ять років, після чого може бути продовжено ще на п’ять за умови дотримання встановлених умов.
Серед переваг програми — спрощені процедури імміграційної звітності, можливість отримання цифрового дозволу на роботу для відповідних категорій та окремі податкові пільги.
Вартість оформлення LTR у Таїланді після схвалення становить 50 тис. батів. Подання заяви та її попередній розгляд здійснюються безкоштовно.
При цьому LTR є довгостроковою візою, а не автоматичним наданням постійного дозволу на проживання або громадянства Таїланду. Окрім LTR, країна продовжує використовувати спеціальні візові інструменти для іноземних керівників компаній та технологічних підприємців, зокрема BOI Visa та Smart Visa.
Рада з інвестицій Таїланду розглядає ці механізми як частину державної політики щодо залучення іноземного капіталу, кваліфікованих кадрів та розвитку технологічних галузей економіки.
Сукупна вартість розподілених у блокчейн-мережах токенізованих реальних активів (Real World Assets, RWA) на початку листопада 2026 року перевищила $39 млрд, свідчать дані аналітичної платформи RWA.xyz станом на 4 листопада.
За інформацією платформи, за останні 30 днів вартість таких активів збільшилася приблизно на 1%, тоді як кількість адрес власників токенізованих інструментів перевищила 5,5 млн.
До цієї категорії належать токенізовані державні облігації, інвестиційні фонди, корпоративні боргові інструменти, золото, окремі види нерухомості та інші традиційні фінансові активи, права на які представлені цифровими токенами.
Одним із найбільших сегментів ринку залишаються токенізовані казначейські облігації США та фонди, які інвестують в американський державний борг.
Станом на 3-4 листопада вартість розподілених токенізованих казначейських інструментів становила приблизно $14,2 млрд.
За даними RWA.xyz, у цьому сегменті представлено близько 120 фінансових інструментів із сукупною кількістю понад 85 тис. адрес власників.
Серед найбільших платформ за обсягом відповідних активів – Ondo із показником близько $3,1 млрд, Franklin Templeton Benji Investments із $2,9-3 млрд, Circle із $2,2 млрд та Securitize із $2,1 млрд.
Інтерес до токенізованих державних облігацій пояснюється можливістю поєднувати традиційні інструменти отримання процентного доходу з технологічними перевагами блокчейну.
Зокрема, токенізація дозволяє автоматизувати частину операцій, спрощувати облік прав на активи та використовувати цифрові інструменти в розрахунках між учасниками фінансового ринку.
Водночас токенізовані облігації не є аналогом звичайних криптовалют, оскільки за їхньою вартістю стоять традиційні фінансові зобов’язання та активи, а права інвесторів залежать від умов конкретного продукту.
Наявність токена також не гарантує можливості його вільного продажу в будь-який момент. Ліквідність залежить від торговельної інфраструктури, кількості учасників ринку, правил погашення та регуляторних обмежень.
Показники RWA.xyz розрізняють активи, безпосередньо розподілені серед власників у блокчейн-мережах, і активи, лише представлені цифровими записами. Ці категорії не слід механічно підсумовувати, оскільки вони відображають різні способи токенізації.
Окремо платформа враховує стейблкоїни, сукупний обсяг яких на початку листопада оцінювався приблизно у $285 млрд.
Токенізація реальних активів поступово перетворюється на самостійний напрям фінансової індустрії, де взаємодіють банки, керуючі компанії, фінансові технологічні платформи та блокчейн-розробники.
Як повідомляє Fixygen, світовий ринок криптовалют завершує останній тиждень жовтня 2026 року зниженням основних цифрових активів на тлі відновлення відтоку капіталу з біржових криптовалютних фондів (ETF). Біткойн опустився нижче $78 тис., Ethereum торгувався поблизу $2,25 тис., а найпомітніший тиск на ринок припав на 29–30 жовтня.
Згідно з історичними даними CoinMarketCap за 30 жовтня, вартість біткоїна становила $77 198 тис., знизившись за сім днів на 4,78%. Ethereum подешевшав на 6%, до $2 241 тис. Водночас BNB втратив 4,8% і торгувався на рівні близько $703.
Біткойн
$77 198
−4,78% / 7 днів
Ethereum
$2 241
−6,00% / 7 днів
BNB
$703
−4,80% / 7 днів
Вартість та тижнева динаміка за історичними даними CoinMarketCap станом на 30 жовтня 2026 року.
Динаміка біткоїна залишалася відносно стабільною на початку тижня. Після закриття торгів 25 жовтня на рівні близько $80 тис. ціна зросла до $81,25 тис. 28 жовтня, проте вже 29 жовтня знизилася приблизно до $77,8 тис. Під час торгів 30 жовтня котирування опускалися до $76,2 тис., згідно з даними OpenBitcoin.
Найбільш істотне падіння відбулося у другій половині тижня, коли покупці не змогли утримати біткойн вище $80 тис. Ослаблення Ethereum виявилося більш вираженим, що свідчить про підвищений тиск не тільки на першу криптовалюту, але й на ринок альтернативних цифрових активів.
Одним із найбільших факторів тиску на криптовалютний ринок стала масштабна кібератака на Binance. Згідно з офіційним повідомленням біржі від 30 жовтня, зловмисники 29 жовтня близько 20:05 UTC отримали доступ до гарячих гаманців платформи та вивели цифрові активи на суму близько $6,3 млрд.
Атака торкнулася різних криптовалют, зокрема Bitcoin, Ethereum, BNB, USDT та USDC. Біржа тимчасово призупинила виведення коштів, а також розпочала співпрацю з правоохоронними органами, блокчейн-аналітичними компаніями та емітентами токенів.
Станом на вечір 30 жовтня Binance повідомляла про замороження приблизно $3 млрд викрадених активів. Компанія також заявила про виділення понад $6,34 млрд власних коштів для покриття наслідків атаки, зокрема $5 млрд у вигляді цифрових активів, що зазнали збитків.
Керівництво Binance пообіцяло компенсувати втрати користувачів за рахунок корпоративних резервів та фонду захисту користувачів SAFU. При цьому розслідування механізму атаки тривало. Початкова версія про компрометацію робочого комп’ютера співробітника була доповнена відомостями про інші можливі точки проникнення.
Масштаб інциденту посилив побоювання інвесторів щодо безпеки централізованих криптовалютних платформ. Додаткового значення для ринку набули терміни відновлення виведення коштів, можливість повернення викрадених активів та публікація підтверджених резервів біржі.
Другим важливим чинником падіння ринку стала зміна потоків капіталу в американські спотові криптовалютні ETF.
Згідно зі статистикою Farside Investors, за торговий тиждень 26–30 жовтня чистий відтік із біткойн-ETF становив близько $202,4 млн, тоді як фонди на Ethereum втратили $431,4 млн. Сукупний відтік із цих двох категорій сягнув приблизно $633,8 млн.
Млн доларів, 26–30 жовтня 2026 року. Негативні значення означають відтік.
При цьому динаміка фондів була неоднорідною. З 26 по 29 жовтня біткойн-ETF залучили загалом близько $440,8 млн. Однак 30 жовтня інвестори вивели з них $643,2 млн, повністю перекривши приплив попередніх чотирьох днів.
Найбільші відтоки під час останньої торгової сесії тижня зафіксовано у iShares Bitcoin Trust компанії BlackRock ($233,7 млн), Fidelity Wise Origin Bitcoin Fund ($201 млн) та ARK 21Shares Bitcoin ETF ($129,5 млн).
Фонди Ethereum демонстрували від’ємні потоки всі п’ять торгових днів. Найпомітніший тижневий відтік припав на продукти BlackRock.
Така динаміка свідчить про те, що інституційний попит наприкінці жовтня не зміг компенсувати посилення обережності інвесторів. Особливо вразливим виявився Ethereum, який одночасно зіткнувся з падінням котирувань і тривалим виведенням капіталу з ETF.
Додатковим фактором невизначеності стало рішення Федеральної резервної системи США від 28 жовтня зберегти ключову процентну ставку в діапазоні 3,75–4%.
Згідно з офіційною заявою Федерального комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC), американська економіка продовжує зростати високими темпами, проте інфляція залишається підвищеною. Двоє членів комітету виступили за підвищення ставки на 0,25 процентного пункту.
Збереження відносно жорстких грошово-кредитних умов обмежує привабливість спекулятивних активів, до яких інвестори, як і раніше, відносять криптовалюти.
Наприкінці тижня ситуація додатково ускладнилася через ослаблення технологічного сектору. Інвестори негативно реагували на окремі корпоративні результати та перспективи капітальних витрат великих технологічних компаній.
Як зазначав CoinDesk 29 жовтня, падіння технологічних акцій супроводжувалося масовим закриттям позицій на криптовалютному ринку. За добу обсяг ліквідацій на криптовалютних ф’ючерсах сягав $356 млн, з яких близько $205 млн припадало на довгі позиції.
Капіталізація найбільших криптовалют скоротилася, стейблкоіни зберегли значний обсяг
За даними CoinMarketCap на 30 жовтня, капіталізація біткоїна становила близько $1,55 трлн, Ethereum — $273,8 млрд, BNB — $92,5 млрд.
Капіталізація найбільшого стейблкоіна USDT перебувала на рівні $179,9 млрд. Його ціна залишалася поблизу $1, що відрізняє динаміку доларових стейблкоінів від криптоактивів, які суттєво подешевшали. При цьому масштабна кібератака на Binance знову привернула увагу до ролі емітентів стейблкоінів у заморожуванні викрадених токенів.
Згідно з розслідуванням Reuters від 30 жовтня, координація між криптовалютними компаніями та емітентами токенів дозволила оперативно заблокувати значну частину викрадених коштів. Однак можливість аналогічного блокування безпосередньо біткойнів залишається суттєво обмеженою.
Таким чином, останній тиждень жовтня став для криптовалютного ринку поєднанням кількох негативних факторів: масштабного злому великої біржі, відтоку інституційного капіталу, відносно жорсткої грошово-кредитної політики ФРС та зниження схильності інвесторів до ризику.
Перспективи відновлення на початку листопада залежатимуть не лише від технічної динаміки котирувань, а насамперед від здатності криптовалютної інфраструктури відновити довіру учасників ринку.
https://www.fixygen.ua/news/20261031/tizhneviy-oglyad-rinku-kriptovalyut-vid-fixygen.html
