За даними Experts.news, Лісабон вперше увійшов до індексу UBS Global Real Estate Bubble Index і одразу опинився в категорії міст із підвищеним ризиком утворення цінової «бульбашки» на ринку житла.
Індекс португальської столиці у 2026 році становив 1,04, як випливає з дослідження UBS, опублікованого 22 вересня. Показники від 1,0 до 1,5 банк відносить до категорії elevated risk.
За останнє десятиліття реальні ціни на житло в Лісабоні зростали в середньому майже на 7% щороку — це найвищий темп серед усіх 23 міст, включених до дослідження.
Лише з середини 2025 року вартість житла з урахуванням інфляції зросла ще приблизно на 10%.
UBS пов’язує багаторічний підйом ринку, зокрема, з політикою залучення іноземних інвестицій та нових мешканців.
Однак аналітики зазначають, що фактори, які раніше підтримували зростання, поступово слабшають. Лісабон став одним із найменш доступних ринків житла Європи, зростання орендних ставок зупинилося, а попит починає зміщуватися в більш доступні райони за межами міста.
Додатковим фактором UBS називає перехід Португалії до більш вибіркової міграційної політики.
За рівнем ризику Лісабон зараз посідає місце одразу після Цюріха, Токіо, Маямі, Дубая, Сеула та Женеви. При цьому він випереджає Амстердам, Мадрид, Франкфурт, Мюнхен, Париж і Лондон.
Дослідження не означає, що UBS прогнозує падіння цін у Лісабоні. Індекс вказує на накопичення дисбалансів між вартістю нерухомості, доходами населення, орендними ставками, обсягами кредитування та іншими фундаментальними показниками.
Київ у це дослідження не увійшов.
Цюрих і Токіо стали єдиними з 23 найбільших міст світу, які UBS у 2026 році відніс до категорії високого ризику утворення «бульбашки» на ринку житлової нерухомості.
Згідно з опублікованим 22 вересня UBS Global Real Estate Bubble Index 2026, індекс Цюріха склав 1,69, Токіо — 1,54. Високим UBS вважає показник вище 1,5.
До категорії підвищеного ризику увійшли Маямі з індексом 1,41, Дубай — 1,16, Сеул — 1,13, Женева — 1,12 та Лісабон — 1,04.
Помірний ризик зафіксовано в Амстердамі — 0,95, Мадриді — 0,86, Лос-Анджелесі — 0,69, Сіднеї — 0,68, Франкфурті — 0,64, Торонто — 0,63, Ванкувері — 0,62, Мюнхені та Гонконзі — по 0,61, Сінгапурі — 0,54 та Мілані — 0,50.
До ринків з низьким ризиком UBS відніс Париж із показником 0,33, Лондон — 0,32, Нью-Йорк — 0,28, Сан-Франциско — мінус 0,02 та Сан-Паулу — мінус 0,24.
У Цюріху реальні ціни на житло за останні 20 років зросли майже на 140%, тоді як орендні ставки збільшилися приблизно на 40%, а доходи населення — на 30%. Співвідношення ціни купівлі до вартості оренди сягнуло 46 років — максимального показника серед усіх міст, досліджених UBS.
У Токіо ціни на житло з урахуванням інфляції зараз приблизно на 50% вищі, ніж сім років тому. За останній рік вони зросли ще приблизно на 6%.
UBS зазначає, що в середньому реальні ціни на житло у всіх досліджених містах за рік зросли лише на 0,5%, проте між окремими ринками сформувався значний розрив.
Банк підкреслює, що високий індекс не є прогнозом неминучого обвалу. Корекція може відбутися у разі зміни процентних ставок, настроїв інвесторів або істотного збільшення пропозиції житла.
Джерело — Офіційний UBS Global Real Estate Bubble Index 2026
У Туреччині виявили ще 1070 осіб, які, за даними слідства, отримали громадянство країни через фіктивні угоди з нерухомістю. Це вже друга велика хвиля розслідування схем з оформленням громадянства через інвестиції в житло.
Про нову операцію 21 вересня повідомив міністр юстиції Туреччини Акын Гюрлек. Розслідування веде Головна прокуратура Стамбула спільно з підрозділами поліції з боротьби з незаконною міграцією.
Слідчі вивчили угоди з нерухомістю, що укладалися через компанії Gül İnşaat, Beyaz İnşaat та LİV İnşaat. Перевірка охопила продажі 734 іноземним громадянам, при цьому 274 угоди були визнані фіктивними або підозрілими. Загальна вартість операцій перевищила 3,5 млрд турецьких лір, або близько $72 млн.
За даними МВС Туреччини, серед 1070 осіб, які отримали громадянство в рамках цих угод, безпосередньо інвесторами були 263 особи, ще 807 — членами їхніх сімей. З них 1015 осіб отримали громадянство одночасно з основним рішенням, ще 55 дітей — пізніше. Крім того, було виявлено 11 осіб, у яких процедура отримання громадянства ще тривала.
У рамках операції судові заходи було застосовано до 2011 об’єктів нерухомості, одного готелю, 86 автомобілів, двох яхт та 42 банківських рахунків. У 30 компаніях призначено державних керуючих. Щодо 88 підозрюваних розпочато процесуальні дії, десятки осіб було затримано.
Це вже друга хвиля розслідування. Перша велика операція відбулася 4 серпня 2026 року. Тоді слідство встановило, що за допомогою штучно завищених оціночних звітів та фіктивних продажів нерухомості турецьке громадянство отримали ще 687 осіб. Прокуратура розпочала процедуру анулювання їхнього громадянства. У тій справі влада оцінювала обсяг інвестицій, які фактично не надійшли до Туреччини, приблизно в 2,5 млрд лір.
Таким чином, лише у двох останніх стамбульських розслідуваннях йдеться вже щонайменше про 1757 випадків отримання громадянства, пов’язаних із підозрілими операціями з нерухомістю, якщо підсумувати 687 осіб із першої хвилі та 1070 осіб із другої. При цьому ці дві цифри стосуються конкретних кримінальних розслідувань і не охоплюють усі перевірки інвестиційного громадянства в країні.
МВС Туреччини водночас вперше оприлюднило більш широку статистику перегляду громадянства, отриманого через інвестиційні програми. За даними відомства, станом на 21 вересня рішення про отримання громадянства було анульовано у 5391 особи, включаючи інвесторів та членів їхніх сімей. Ще у 743 осіб громадянство було відкликано після його надання, зокрема з причин, пов’язаних із громадським порядком та національною безпекою. Загалом йдеться про 6134 особи.
З 11 лютого 2026 року окремо було скасовано рішення про надання громадянства щодо 1393 осіб, пов’язаних із 458 інвесторами, у яких анулювали документи про відповідність інвестицій встановленим вимогам. Ще у семи осіб громадянство було відкликано з міркувань національної безпеки та громадського порядку.
Турецька влада не опублікувала розподіл 1070 фігурантів поточного розслідування за громадянством країн походження. Аналогічного офіційного розподілу не було опубліковано й щодо 687 осіб, виявлених у серпні. Тому повідомлення про переважання росіян, іранців, громадян країн Близького Сходу чи інших національностей у цих конкретних справах на даний момент не підтверджуються офіційними матеріалами.
Схема, яку розслідують правоохоронні органи, ґрунтувалася на фіктивній або завищеній вартості нерухомості та імітації необхідних фінансових операцій. У деяких випадках нерухомість із суттєво меншою реальною вартістю оцінювалася в документах значно дорожче, щоб формально виконати вимоги програми отримання громадянства за інвестиції.
Туреччина дозволяє іноземним інвесторам претендувати на громадянство, зокрема при придбанні нерухомості вартістю не менше 400 тис. доларів. При цьому об’єкт повинен відповідати встановленим вимогам, а інвестиція та рух коштів проходять перевірку державних органів.
ГРОМАДЯНСТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, НЕРУХОМІСТЬ, ТУРЕЧЧИНА, шахрайство
Як повідомляє проект Relocation, депутати латвійської партії «Прогресивні» подали до Сейму законопроект про скасування можливості отримання тимчасового дозволу на проживання за інвестиції у розмірі не менше 150 тис. євро у державний альтернативний інвестиційний фонд.
Законопроект № 1521/Lp14 було подано 3 вересня, а 10 вересня Сейм 65 голосами проти 17 вирішив передати його на розгляд парламентських комісій.
Новий Закон про імміграцію, який набирає чинності 15 вересня 2026 року, дозволяє іноземцю отримати тимчасовий дозвіл на проживання строком до п’яти років за умови інвестування не менше 150 тис. євро на строк щонайменше п’ять років через створеного державою керуючого альтернативним інвестиційним фондом. Додатково інвестор повинен перерахувати 10 тис. євро до державного бюджету.
Пропозиція «Прогресивних» передбачає виключення цієї норми із закону. Автори ініціативи пояснюють свою позицію ризиками у сфері національної безпеки, протидії відмиванню грошей, дотримання санкційного режиму та міжнародної репутації країни. Це позиція ініціаторів законопроекту, а не вже ухвалене рішення Сейму.
При цьому законопроект не скасовує інший інвестиційний механізм отримання посвідки на проживання — через вкладення в капітал латвійської компанії. Згідно з чинним законом, іноземний інвестор може претендувати на тимчасовий дозвіл на проживання, зокрема, при вкладі від 50 тис. євро у компанію з чисельністю до 50 працівників та річним оборотом або балансом до 10 млн євро, або від 100 тис. євро у більшу компанію. При первинному оформленні також передбачено платіж у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Новий Закон про імміграцію був ухвалений Сеймом 20 серпня і набрав чинності 15 вересня 2026 року. Він замінив попереднє регулювання інвестиційних дозволів на проживання та, зокрема, виключив раніше використовувані підстави, пов’язані з купівлею нерухомості та субординованими банківськими вкладеннями.
Фондовий механізм було включено до нового закону після тривалих дискусій у Сеймі. Президент Латвії Едгар Рінкевич у червні повернув закон до парламенту на повторний розгляд і окремо звернув увагу на норму, яка дозволяє видавати посвідку на проживання за вклад у розмірі 150 тис. євро в альтернативний інвестиційний фонд та внесок у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Поки що йдеться лише про законодавчу ініціативу. Для скасування інвестиційної підстави отримання посвідки на проживання поправки мають пройти подальший розгляд і бути ухвалені Сеймом.
ІНВЕСТИЦІЇ, ЛАТВИЯ, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання
За даними Fixygen, ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло»), що є оператором державної іпотечної програми «еОселя», працює над підготовкою випуску після завершення війни, розв’язаної Росією, сек’юритизованих цінних паперів на міжнародні ринки капіталу, обсяг якого може становити приблизно 1 млрд євро, повідомив голова правління Євген Мецгер.
«Ми готуємося і справді є тією компанією, яка, мабуть, першою проводитиме сек’юритизацію. У нас є JP Morgan, він нас консультує, виводить нас на відкриті ринки капіталу», — сказав він під час обговорення перспектив фондового ринку в Україні, організованого Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня.
Мецгер зазначив, що для цього «Укрфінжитло» сформує іпотечні пули на суму, еквівалентну 2–3 млрд доларів.
Голова «Укрфінжитла» уточнив, що ще потрібно зрозуміти, на які ринки виходити, оскільки американський і європейський ринки мають істотні відмінності. «Ми маємо бути готові і до того, і до іншого», — додав він.
За його словами, шлях для випуску сек’юритизованих цінних паперів відкрив закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям (№ 15172), який розроблявся спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Мецгер зазначив, що на міжнародному ринку є дуже багато інвесторів, які працюють на ринку житлових інструментів, наприклад бельгійський фонд Revive.
«Давайте будемо відверті. Ми сподіваємося, що сек’юритизація або випуски іпотечних євробондів можливі після війни. Я не вважаю, що ми зараз – цього року чи наступного року, або під час війни – зможемо це зробити», – водночас наголосив голова «Укрфінжитла».
Він додав, що також необхідно ухвалити підзаконні акти та регуляторні норми, які дозволять добре підготуватися до випуску сек’юритизованих цінних паперів.
«Тому ми рухаємося вперед, сподіваємося, що цей і наступний рік витратимо з користю для того, щоб підготуватися до сек’юритизації», – підсумував Мецгер.
Компанія Tether, емітент найбільшого у світі стейблкоіну USDT, спільно з керуючою компанією Fasanara Capital запустила інвестиційний фонд приватного кредитування StableFund – повідомляє Fixygen.
Початковий капітал фонду становить $400 млн, наданих Tether і Fasanara. Надалі партнери мають намір залучити до $3 млрд інституційного капіталу від сторонніх інвесторів.
StableFund надаватиме кредити переважно малим і середнім підприємствам, які зазнають труднощів із залученням банківського фінансування. За оцінками організаторів проєкту, глобальний дефіцит фінансування малого та середнього бізнесу сягає близько $5,7 трлн.
Сам світовий ринок private credit Tether і Fasanara оцінюють приблизно в $3 трлн, а до 2029 року він може зрости до $5 трлн.
Особливість проєкту полягає у використанні інфраструктури стейблкоінів для фінансування компаній реальної економіки. Це означає, що USDT поступово виходить далеко за межі традиційної функції розрахункового інструменту для криптобірж.
Для Tether це продовження диверсифікації бізнесу. Компанія вже інвестує в державні облігації, золото, Bitcoin, енергетичні проєкти, штучний інтелект і телекомунікації.
Запуск StableFund демонструє нову тенденцію ринку: найбільші емітенти стейблкоїнів починають перетворюватися з інфраструктурних компаній криптосектора на повноцінних фінансових посередників.
Для самого USDT це також потенційно створює додаткове джерело реального попиту — використання стейблкоіну не тільки для криптоторгівлі та міжнародних переказів, а й для кредитування бізнесу.
