Як повідомляє Fixygen, світовий ринок криптовалют завершує тиждень 19–25 жовтня 2026 року зниженням котирувань більшості найбільших цифрових активів. Біткойн опустився до 80 тис. доларів, Ethereum втратив майже 4% за сім днів, а загальна капіталізація ринку склала близько $2,8 трлн. Головними чинниками динаміки стали нестабільні потоки капіталу в американські криптовалютні ETF, підвищена геополітична невизначеність та очікування чергового засідання Федеральної резервної системи США.
За даними CoinPaprika станом на 25 жовтня, о 10:00 UTC біткойн (BTC) торгувався на рівні близько $80,25 тис., знизившись на 2,1% за сім днів. Ethereum (ETH) коштував $2,326 тис., втративши 3,8%, Solana (SOL) — близько $100,9 при тижневому зниженні на 2,9%.
Серед інших великих криптовалют BNB подорожчав приблизно на 2%, до $736,9, тоді як XRP подешевшав на 0,3%, до $1,294. Dogecoin знизився на 3,6%, до $0,0765, а Chainlink — на 5,7%, до $11,32.
Сукупна капіталізація криптовалютного ринку, згідно з методологією CoinPaprika, на ранок неділі становила близько $2,81 трлн. Обсяг торгів за попередні 24 години досяг $79,4 млрд, а частка біткоїна в загальній ринковій вартості оцінювалася в 57,5%.
При цьому індекс настроїв Fear & Greed становив 54 пункти зі 100, що відповідає нейтральному стану ринку. Показник свідчить про відсутність вираженого переважання оптимістичних або песимістичних настроїв, незважаючи на зниження котирувань.
Біткойн розпочав тиждень поблизу позначки 82 тис. доларів і в перші торгові дні робив спроби відновитися після зниження, що відбулося в середині жовтня на тлі вищих, ніж очікувалося, показників американської інфляції.
21 жовтня котирування BTC наблизилися до $85 тис., однак подолати цей рівень не вдалося. Подальша корекція повернула криптовалюту в район $82 тис., а до вихідних зниження продовжилося.
24 жовтня біткойн опускався приблизно до $80,4 тис., після чого ринок робив спроби стабілізації.
У результаті до 25 жовтня провідна криптовалюта знову опинилася поблизу психологічно значущого рівня $80 тис. Після двох тижнів нестабільної динаміки інвестори продовжують оцінювати перспективи відновлення інституційного попиту.
Ethereum продемонстрував слабшу тижневу динаміку порівняно з біткойном. Зниження ETH супроводжувалося відтоком коштів із спеціалізованих біржових фондів, тоді як інвестори в біткойн-ETF за підсумками торгового тижня зберегли позитивний баланс вкладень.
Solana також подешевшала, незважаючи на проведення одного з найзначніших технологічних оновлень мережі за останні роки.
Одним із найважливіших показників тижня стала динаміка американських спотових біржових фондів, що інвестують у криптовалюти. Згідно з даними Farside Investors, за п’ять торгових днів з 19 по 23 жовтня чистий приплив коштів у спотові біткойн-ETF склав близько $301,2 млн.
Для порівняння, за попередній тиждень, 12–16 жовтня, інвестори вивели з цих фондів приблизно $228 млн.
Однак протягом звітного періоду спостерігалися значні коливання.
19 жовтня чисті вкладення в біткойн-ETF склали $526,7 млн, 20 жовтня — $23,2 млн, а 21 жовтня — $524,8 млн.
У наступні два дні напрямок потоків змінився. 22 жовтня інвестори вивели $635,6 млн, а 23 жовтня — ще близько $137,9 млн.
Таким чином, позитивний тижневий результат забезпечили насамперед великі надходження в понеділок і середу, які компенсували значні продажі в другій половині тижня.
За 19–23 жовтня з американських спотових Ethereum-ETF було виведено близько $220,7 млн. Негативний результат фіксувався у чотирьох із п’яти торгових днів, а найбільший відтік припав на 22 жовтня, коли інвестори вивели $110,6 млн.
На підвищення стійкості столиці з початку 2026 року вже витрачено більше 16 млрд грн проти 2 млрд грн у минулому році, і до кінця поточного року планується витратити ще 4,5-5 млрд грн, повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Це фактично десятикратний зріст інвестицій, і це інвестиції саме у безпекові елементи. Це захист високовольтних підстанцій, це резервне живлення для базових систем каналізації, це резервне живлення для систем опалення”, – сказав він під час дискусії на тему “Україна на порозі зими: енергетика, оборона та нова дипломатична реальність” в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Водночас, за словами експерта, для виконання необхідних робіт з підвищення стійкості місто потребує ще приблизно EUR1,5 млрд.
Як він зазначив, у підготовку Києва до опалювального сезону у цьому році вкладалися переважно кошти місцевого бюджету, в той час як доля центрального бюджету складала лише близько 10%.
“Національний бюджет зараз не у дуже доброму стані і понад місяць були заблоковані платежі на казначейських рахунках, що дуже вдарило по всіх місцевих владах і по виконанню підготовки до зими теж”, – пояснив директор ЦДЕ.
В результаті частину обладнання, яку міста планували встановити ще до листопада-грудня, з-за чотиритижневої паузи доведеться запускати у роботу пізніше.
Як нагадав Харченко, у січні 2026 року в Києві була знищена вся внутрішня генерація. Тобто Київ при споживанні приблизно до 2 ГВт при температурі -10, і споживанні 1,2 ГВт у погоду, яка в Україні є наразі, мав 1,3 ГВт внутрішніх генеруючих потужностей до січня 2026 року.
“В січні 2026 року вони були фізично знищені. До чого це призводить? Це призводить саме до тих ефектів, які здебільшого зараз дуже депресують киян”, – пояснив Харченко.
При відсутності генерації у місті відключається і переходить на резервне живлення метрополітен та відключаються і переходять на резервне живлення насосні станції водоканалу, які у таких умовах роботи не можуть забезпечити повний сервіс.
Однак, як стверджує експерт, не дивлячись на це, місто наразі убезпечило ключові системи від техногенних аварій і технологічних стратегічних проблем.
“Але одна справа забезпечити тиск у водогоні, який дозволяє циркулювати воді по трубах, наповнювати резервуари і забезпечити базову інфраструктуру, а зовсім інша історія – подати тиск, скажімо, на Печерськ чи у певних інших районах, які є на пагорбах”, – додав він.
Вказане зробити неможливо без роботи основних ліній енергопостачання на об’єктах водоканалу.
“Тому певні незручності цієї зими майже неминучі”, – підсумував експерт.
За словами Харченка, у більшості міст неможливо у силу інженерних та регуляторних факторів реалізувати технічні проєкти підвищення енергетичної стійкості, за один сезон протягом семи-восьми місяців – для цього потрібно два-три роки.
“Ви спочатку сім-вісім місяців паперовою роботою займаєтесь, навіть якщо у вас гроші є, а потім щось будуєте. Це стосується всього. Встановлення резервного живлення, резервної генерації, когенераційних децентралізованих станцій, всього абсолютно”, – пояснив він.
Як стверджує директор ЦДЕ, Київ, зокрема, потребує ще приблизно EUR1,5 млрд для того, щоб зробити все необхідне для забезпечення стійкості міста. Загалом у масштабах країни мова може йти про потребу в 250-300 млрд грн на кожен рік протягом щонайменше ще двох років.
генерація, енергостійкість, ІНВЕСТИЦІЇ, КИЇВ, опалювальний сезон, Харченко
У вересні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 158 об’єктів житлової нерухомості, що на 7,5% більше, ніж у серпні, проте опустилися з другого на п’яте місце серед іноземних покупців. Росіяни зберегли лідерство, збільшивши кількість покупок за рік на 45,3%, до 388 об’єктів, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 16 жовтня.
У вересні громадяни Росії придбали 388 квартир і будинків проти 343 у серпні та 267 у вересні минулого року. Таким чином, за місяць кількість угод зросла на 13,1%, а в річному вимірі — на 45,3%. На російських покупців припало близько 17,9% усіх продажів житла іноземцям.
Друге місце серед іноземних покупців посіли громадяни Іраку зі 166 придбаними об’єктами, третє — Німеччини зі 162. Далі йдуть Іран зі 159 об’єктами та Україна зі 158. Шосте місце посів Китай, громадяни якого придбали 124 об’єкти.
Українські покупці, незважаючи на зниження позиції в рейтингу, третій місяць поспіль збільшують кількість угод. У липні вони придбали 145 об’єктів, у серпні — 147, у вересні — 158. Частка українців у загальній кількості іноземних покупців житла в Туреччині у вересні становила 7,3% проти 7,6% у серпні.
Загалом іноземним громадянам у вересні було продано 2167 житлових об’єктів, що на 9,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У порівнянні з серпнем, коли іноземці придбали 1938 об’єктів, зростання склало 11,8%.
При цьому за дев’ять місяців 2026 року кількість придбаних іноземцями квартир і будинків скоротилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 15 308 об’єктів. Частка іноземних покупців у загальному обсязі угод за вересень склала 1,5%.
Внутрішній ринок турецької нерухомості продовжує демонструвати зниження. У вересні в країні було продано 142 390 об’єктів житлової нерухомості, що на 9,3% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла зросли на 3,9% — до 51 519 об’єктів, тоді як кількість угод на вторинному ринку скоротилася на 15,3% — до 90 871.
За січень-вересень загальний обсяг продажів житла в Туреччині становив 1,093 млн об’єктів, що на 7,2% менше, ніж торік.
Українці залишаються однією з найбільших груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками 2025 року громадяни України придбали 1541 об’єкт житла, посівши третє місце після росіян, які купили 3649 об’єктів, та іранців із 1878 покупками. У 2024 році українці придбали 1631 об’єкт нерухомості.
Як раніше повідомляв Open4Business, у серпні 2026 року близько 78% усіх покупок житла громадянами України в Туреччині припало на провінцію Анталія. Там українці придбали 114 із 147 об’єктів, тоді як росіяни — 226. Загалом у серпні найбільшими центрами іноземних покупок залишалися Стамбул, Анталія та Мерсін.
За даними агентства закордонної нерухомості Homium, середній бюджет українського покупця нерухомості в Туреччині у 2025–2026 роках становить 100–200 тис. доларів. Основний інтерес зосереджений на Анталії, Аланії, Стамбулі та інших містах Середземноморського узбережжя.
Таким чином, вереснева статистика свідчить про пожвавлення іноземного попиту на турецьку нерухомість на тлі загального скорочення внутрішнього ринку.
Чистий приплив коштів нерезидентів на придбання нерухомості в Єгипті за підсумками 2025/2026 фінансового року, що завершився 30 червня, збільшився на 47,4% порівняно з попереднім фінансовим роком — до $2,8 млрд з $1,9 млрд. Про це свідчать дані Центрального банку Єгипту (CBE), опубліковані 12 жовтня 2026 року.
Таким чином, за рік надходження зросли приблизно на $900 млн. Позитивна динаміка спостерігається на тлі розширення міжнародного попиту на єгипетську нерухомість, розвитку великих будівельних проєктів та державних ініціатив, спрямованих на залучення капіталу з-за кордону.
При цьому статистика Центробанку враховує купівлю нерухомості всіма нерезидентами, включаючи іноземних громадян та єгиптян, які постійно проживають за кордоном. Тому показник у $2,8 млрд не можна повністю відносити виключно до іноземних громадян.
Зростання інвестицій у нерухомість стало частиною загального збільшення припливу іноземного капіталу в економіку Єгипту. Згідно з даними Центробанку, чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2025/2026 фінансовому році досяг приблизно $18 млрд проти $12,2 млрд роком раніше.
Зокрема, інвестиції у створення нових підприємств та збільшення капіталу діючих компаній зросли до $8,8 млрд з $5,5 млрд. Реінвестований прибуток збільшився з $4,2 млрд до $6,2 млрд, а чисті надходження від продажу компаній та виробничих активів нерезидентам склали $433,2 млн проти $399,8 млн роком раніше.
Істотну роль у залученні інвестицій відіграють масштабні девелоперські проєкти на Середземноморському узбережжі, у Новому Каїрі та новій адміністративній столиці Єгипту.
У травні 2026 року Міністерство юстиції Єгипту завершило підготовку законопроекту, що регулює придбання іноземними громадянами готової нерухомості та незабудованих земельних ділянок. Його мета — спростити процедури оформлення власності та зробити ринок більш доступним для закордонних інвесторів.
Уряд також розвиває цифрові механізми купівлі нерухомості іноземцями, що передбачають оформлення угод та переказ коштів через банківську систему Єгипту.
На тлі зростання зовнішнього попиту влада приділяє все більше уваги прозорості девелоперських проєктів, реєстрації об’єктів та захисту інтересів покупців.
На відміну від Туреччини, де статистичне відомство щомісяця публікує кількість угод з іноземцями у розбивці за громадянством, Єгипет не надає у відкритому доступі порівнянного загальнонаціонального рейтингу покупців нерухомості.
Тому оцінювати структуру іноземного попиту доводиться на основі досліджень консалтингових компаній, повідомлень єгипетських девелоперів та регіональних агентств нерухомості.
Одну з найбільших груп покупців становлять громадяни держав Перської затоки, насамперед Саудівської Аравії, Катару, ОАЕ та Кувейту.
За оцінкою голови компанії Kalila, яка організовує міжнародні виставки Nile Property Expo, Басема Каліли, опублікованою єгипетським виданням Osoul Misr 1 жовтня 2026 року, найбільш активними покупцями єгипетської нерухомості серед іноземних клієнтів є громадяни Саудівської Аравії та Катару.
Саудівські покупці виявляють особливий інтерес до нерухомості в новій адміністративній столиці Єгипту. Громадяни Катару переважно розглядають проєкти на північному узбережжі Середземного моря, тоді як інвестори з інших держав Перської затоки активно цікавляться західними районами Каїра.
При цьому йдеться про оцінку учасника ринку, а не про офіційний статистичний рейтинг за кількістю зареєстрованих угод.
Другу велику категорію покупців утворюють європейці та громадяни країн колишнього СРСР, які традиційно купують нерухомість на курортах Червоного моря.
Згідно з публікацією єгипетської газети Al-Masry Al-Youm від 19 вересня 2025 року, представники місцевого девелоперського бізнесу називали серед найактивніших іноземних покупців у Хургаді громадян Росії, Німеччини, Великої Британії та Італії.
Значний інтерес до курортного житла також виявляють покупці з Польщі, Нідерландів, Чехії та інших європейських країн.
На відміну від інвесторів із Перської затоки, які частіше орієнтуються на великі житлові комплекси та дорогу нерухомість у столичному регіоні та на Середземноморському узбережжі, європейські покупці переважно розглядають апартаменти для відпочинку, тривалого проживання та подальшої здачі в оренду.
Основними центрами такого попиту залишаються Хургада, Ель-Гуна, Сахль-Хашиш та інші курортні райони Червоного моря. Окреме місце посідає Шарм-ель-Шейх, де діють особливі правила оформлення майнових прав іноземців.
Громадяни України також присутні серед іноземних покупців єгипетської нерухомості, насамперед на курортах Червоного моря. Згідно з дослідженням Experts Club та проєкту Relocation.com.ua, опублікованим 14 вересня 2025 року, українці входять до числа помітних груп покупців курортного житла в Єгипті, особливо в Хургаді.
За оцінками учасників ринку, громадяни України почали активно купувати нерухомість на єгипетських курортах ще у 2010-х роках, а після початку повномасштабної війни у 2022 році частина покупців почала розглядати Єгипет не лише як туристичний напрямок, а й як місце для тривалого проживання.
Для українців найбільший інтерес становлять порівняно недорогі квартири площею 40–70 кв. м, які купуються для власного проживання, сезонного відпочинку або здачі в оренду.
У дослідженні Experts Club зазначалося, що українські покупці представлені переважно в доступному ціновому сегменті, тоді як заможніші інвестори розглядають об’єкти вартістю від 300 тис. доларів і вище, зокрема у зв’язку з можливістю участі в інвестиційних міграційних програмах Єгипту.
При цьому офіційних даних про кількість об’єктів, придбаних громадянами України в Єгипті у 2025/2026 фінансовому році, Центральний банк країни не опублікував. Відповідно, визначити точну частку українців у загальному обсязі інвестицій нерезидентів або їхнє актуальне місце серед іноземних покупців поки що неможливо.
Програма отримання єгипетського громадянства через інвестиції передбачає, зокрема, можливість придбання нерухомості вартістю не менше 300 тис. доларів за умови дотримання встановлених державою умов. Ця програма призначена для окремої категорії інвесторів і не відображає типовий бюджет покупців курортних квартир.
Єгипетська влада розглядає міжнародні продажі нерухомості як один із інструментів залучення іноземної валюти, збільшення інвестицій та розвитку будівельного сектору. Одним із найбільших напрямків залишається північне узбережжя Середземного моря, де реалізуються масштабні проєкти за участю арабського капіталу.
ЄГИПЕТ, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний покупець, НЕРУХОМІСТЬ, УКРАЇНА
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії схвалив укладення акціонерної угоди між державними компаніями Elektroprivreda Srbije (EPS), Srbijagas та азербайджанською SOCAR.
Нова спільна компанія має займатися фінансуванням, будівництвом та експлуатацією газової електростанції в Ніші.
Відповідне рішення уряду опубліковано в офіційному виданні «Службени гласник».
Планована потужність станції — до 500 МВт. Підприємство використовуватиме технологію комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Такий формат дозволяє ефективніше використовувати природний газ, оскільки тепло, що утворюється під час виробництва електроенергії, також застосовується для теплопостачання або інших господарських потреб.
Проєкт стане продовженням розвитку енергетичного співробітництва Сербії та Азербайджану. SOCAR є державною нафтогазовою компанією Азербайджану і бере участь у міжнародних проєктах з видобутку, транспортування та постачання енергоресурсів.
Створення спільної компанії відкриває шлях до подальшої підготовки інвестиційного проєкту, однак будівництво ще не розпочалося, а остаточна вартість електростанції не оголошена.
https://t.me/relocationrs/3902
Влада карибської держави Сент-Вінсент і Гренадини відмовилася від початкових планів запуску класичної програми надання громадянства за інвестиції у 2026 році на тлі посилення позиції Європейського Союзу щодо подібних механізмів. Уряд переглядає концепцію програми, щоб зберегти безвізовий режим із Шенгенською зоною.
Як повідомив прем’єр-міністр країни Годвін Фрайдей в інтерв’ю Television Caribbean, опублікованому 14 жовтня 2026 року, влада має намір розробити нову модель інвестиційного громадянства, що суттєво відрізнятиметься від чинних програм інших карибських держав.
Спочатку уряд розраховував запустити програму в середині 2026 року. Тепер як можливий термін називається перший квартал 2027 року, однак остаточне рішення ще не ухвалено.
Головною причиною перегляду планів стало посилення європейського регулювання. У червні 2026 року Європейська комісія направила п’яти карибським державам — Антигуа і Барбуді, Домініці, Гренаді, Сент-Кітсу і Невісу, а також Сент-Люсії — вимогу поступово згорнути чинні програми інвестиційного громадянства до 1 червня 2028 року.
В іншому разі країни ризикують втратити безвізовий доступ своїх громадян до Шенгенської зони.
Правовою основою позиції Брюсселя став регламент ЄС №2025/2441, який дозволяє призупиняти безвізовий режим для держав, що надають громадянство іноземцям в обмін на заздалегідь визначені інвестиції або платежі за відсутності реального зв’язку заявника з країною.
Сент-Вінсент і Гренадини безпосередньо не отримали такої вимоги, оскільки поки не мають чинної програми інвестиційного громадянства. Однак нові європейські правила суттєво змінили умови, за яких уряд збирався запускати власний механізм залучення капіталу.
У результаті влада вирішила відмовитися від моделі, що передбачає отримання паспорта переважно за фінансовий внесок, і розробити складнішу систему натуралізації інвесторів.
Передбачається, що нова програма включатиме обов’язкове проживання в країні, багаторівневу перевірку походження коштів і благонадійності заявників, а також постійний моніторинг учасників після отримання громадянства.
У розробці механізму беруть участь міжнародні консультанти. Додаткові контрольні функції можуть бути покладені на Східнокарибський центральний банк (ECCB), який обслуговує валютну систему держав регіону.
При цьому мінімальна сума інвестицій, вимоги до тривалості проживання та остаточні умови надання громадянства поки не оголошені.
Примітно, що Сент-Вінсент і Гренадини залишаються єдиною незалежною державою Організації східнокарибських держав (OECS), яка не має чинної програми інвестиційного громадянства. Раніше влада розраховувала використовувати надходження від іноземних інвесторів для фінансування інфраструктури, підвищення стійкості економіки до природних катастроф і скорочення державного боргу.
Міжнародний валютний фонд також попереджав про фінансові та репутаційні ризики подібних програм, включно із загрозами корупції, відмивання коштів і недостатньої перевірки іноземних заявників.
Таким чином, політика ЄС починає впливати не лише на держави з чинними програмами продажу громадянства, а й на країни, які лише планували вийти на цей ринок.
Для потенційних інвесторів це означає, що отримання другого громадянства через фінансові вкладення в карибських країнах може ставати складнішим і вимагати підтвердження реальних зв’язків із державою.
Водночас прем’єр-міністр Годвін Фрайдей підкреслює, що уряд не відмовляється остаточно від самої ідеї інвестиційного громадянства і продовжить консультації з європейськими партнерами.
Сент-Вінсент і Гренадини — острівна держава в Карибському басейні з населенням близько 100 тис. осіб. Країна входить до Британської Співдружності націй та Організації східнокарибських держав. Основними напрямами економіки є туризм, сільське господарство, послуги та міжнародні інвестиції. Громадяни країни користуються правом короткострокових безвізових поїздок до Шенгенської зони.
ГРОМАДЯНСТВО, ЄВРОСОЮЗ, ІНВЕСТИЦІЇ, Міграція, СЕНТ-ВІНСЕНТ І ГРЕНАДИНИ
