Як повідомляє проект Relocation, депутати латвійської партії «Прогресивні» подали до Сейму законопроект про скасування можливості отримання тимчасового дозволу на проживання за інвестиції у розмірі не менше 150 тис. євро у державний альтернативний інвестиційний фонд.
Законопроект № 1521/Lp14 було подано 3 вересня, а 10 вересня Сейм 65 голосами проти 17 вирішив передати його на розгляд парламентських комісій.
Новий Закон про імміграцію, який набирає чинності 15 вересня 2026 року, дозволяє іноземцю отримати тимчасовий дозвіл на проживання строком до п’яти років за умови інвестування не менше 150 тис. євро на строк щонайменше п’ять років через створеного державою керуючого альтернативним інвестиційним фондом. Додатково інвестор повинен перерахувати 10 тис. євро до державного бюджету.
Пропозиція «Прогресивних» передбачає виключення цієї норми із закону. Автори ініціативи пояснюють свою позицію ризиками у сфері національної безпеки, протидії відмиванню грошей, дотримання санкційного режиму та міжнародної репутації країни. Це позиція ініціаторів законопроекту, а не вже ухвалене рішення Сейму.
При цьому законопроект не скасовує інший інвестиційний механізм отримання посвідки на проживання — через вкладення в капітал латвійської компанії. Згідно з чинним законом, іноземний інвестор може претендувати на тимчасовий дозвіл на проживання, зокрема, при вкладі від 50 тис. євро у компанію з чисельністю до 50 працівників та річним оборотом або балансом до 10 млн євро, або від 100 тис. євро у більшу компанію. При первинному оформленні також передбачено платіж у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Новий Закон про імміграцію був ухвалений Сеймом 20 серпня і набрав чинності 15 вересня 2026 року. Він замінив попереднє регулювання інвестиційних дозволів на проживання та, зокрема, виключив раніше використовувані підстави, пов’язані з купівлею нерухомості та субординованими банківськими вкладеннями.
Фондовий механізм було включено до нового закону після тривалих дискусій у Сеймі. Президент Латвії Едгар Рінкевич у червні повернув закон до парламенту на повторний розгляд і окремо звернув увагу на норму, яка дозволяє видавати посвідку на проживання за вклад у розмірі 150 тис. євро в альтернативний інвестиційний фонд та внесок у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Поки що йдеться лише про законодавчу ініціативу. Для скасування інвестиційної підстави отримання посвідки на проживання поправки мають пройти подальший розгляд і бути ухвалені Сеймом.
ІНВЕСТИЦІЇ, ЛАТВИЯ, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання
За даними Fixygen, ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло»), що є оператором державної іпотечної програми «еОселя», працює над підготовкою випуску після завершення війни, розв’язаної Росією, сек’юритизованих цінних паперів на міжнародні ринки капіталу, обсяг якого може становити приблизно 1 млрд євро, повідомив голова правління Євген Мецгер.
«Ми готуємося і справді є тією компанією, яка, мабуть, першою проводитиме сек’юритизацію. У нас є JP Morgan, він нас консультує, виводить нас на відкриті ринки капіталу», — сказав він під час обговорення перспектив фондового ринку в Україні, організованого Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня.
Мецгер зазначив, що для цього «Укрфінжитло» сформує іпотечні пули на суму, еквівалентну 2–3 млрд доларів.
Голова «Укрфінжитла» уточнив, що ще потрібно зрозуміти, на які ринки виходити, оскільки американський і європейський ринки мають істотні відмінності. «Ми маємо бути готові і до того, і до іншого», — додав він.
За його словами, шлях для випуску сек’юритизованих цінних паперів відкрив закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям (№ 15172), який розроблявся спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Мецгер зазначив, що на міжнародному ринку є дуже багато інвесторів, які працюють на ринку житлових інструментів, наприклад бельгійський фонд Revive.
«Давайте будемо відверті. Ми сподіваємося, що сек’юритизація або випуски іпотечних євробондів можливі після війни. Я не вважаю, що ми зараз – цього року чи наступного року, або під час війни – зможемо це зробити», – водночас наголосив голова «Укрфінжитла».
Він додав, що також необхідно ухвалити підзаконні акти та регуляторні норми, які дозволять добре підготуватися до випуску сек’юритизованих цінних паперів.
«Тому ми рухаємося вперед, сподіваємося, що цей і наступний рік витратимо з користю для того, щоб підготуватися до сек’юритизації», – підсумував Мецгер.
Компанія Tether, емітент найбільшого у світі стейблкоіну USDT, спільно з керуючою компанією Fasanara Capital запустила інвестиційний фонд приватного кредитування StableFund – повідомляє Fixygen.
Початковий капітал фонду становить $400 млн, наданих Tether і Fasanara. Надалі партнери мають намір залучити до $3 млрд інституційного капіталу від сторонніх інвесторів.
StableFund надаватиме кредити переважно малим і середнім підприємствам, які зазнають труднощів із залученням банківського фінансування. За оцінками організаторів проєкту, глобальний дефіцит фінансування малого та середнього бізнесу сягає близько $5,7 трлн.
Сам світовий ринок private credit Tether і Fasanara оцінюють приблизно в $3 трлн, а до 2029 року він може зрости до $5 трлн.
Особливість проєкту полягає у використанні інфраструктури стейблкоінів для фінансування компаній реальної економіки. Це означає, що USDT поступово виходить далеко за межі традиційної функції розрахункового інструменту для криптобірж.
Для Tether це продовження диверсифікації бізнесу. Компанія вже інвестує в державні облігації, золото, Bitcoin, енергетичні проєкти, штучний інтелект і телекомунікації.
Запуск StableFund демонструє нову тенденцію ринку: найбільші емітенти стейблкоїнів починають перетворюватися з інфраструктурних компаній криптосектора на повноцінних фінансових посередників.
Для самого USDT це також потенційно створює додаткове джерело реального попиту — використання стейблкоіну не тільки для криптоторгівлі та міжнародних переказів, а й для кредитування бізнесу.
Як повідомляє проект Relocation, п’ять держав Східного Карибського басейну — Антигуа і Барбуда, Домініка, Гренада, Сент-Люсія та Сент-Кітс і Невіс — планують направити до Брюсселя спільну делегацію для переговорів щодо майбутнього програм громадянства за інвестиції (Citizenship by Investment, CBI), повідомляє Prian з посиланням на Investment Migration Insider.
Прем’єр-міністр Домініки Рузвельт Скерріт повідомив, що переговори планується провести ближче до кінця вересня 2026 року, хоча точна дата зустрічі поки що не узгоджена. Делегація розраховує провести консультації з керівництвом Європейської комісії, Європейської ради та зовнішньополітичної служби ЄС.
Рішення про спільну місію було ухвалено ще 10 липня на зустрічі лідерів країн Східного Карибського басейну в Розо, Домініка. В офіційній заяві учасники зустрічі підкреслили економічне значення програм інвестиційного громадянства для невеликих острівних держав та необхідність враховувати їхню залежність від надходжень, пов’язаних із CBI.
Переговори відбуваються на тлі жорсткості позиції Євросоюзу щодо подібних програм. Як повідомлялося, 25 червня єврокомісар з внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер надіслав Антигуа та Барбуді лист із пропозицією згортати програму інвестиційного громадянства до 1 червня 2028 року, передбачивши 24-місячний перехідний період. Аналогічні вимоги, за даними галузевих джерел, були надіслані й іншим чотирьом державам.
Причина тиску з боку Брюсселя пов’язана насамперед із безвізовим доступом громадян цих держав до Шенгенської зони. Оновлений механізм ЄС дозволяє розглядати наявність програми, що надає громадянство в обмін на інвестиції без істотного зв’язку заявника з країною, як підставу для призупинення безвізового режиму. У документах ЄС також наголошується на необхідності посилення перевірки заявників та поступового припинення таких схем.
Уже у вересні карибські держави мають посилити перевірку кандидатів і повністю виключити з програм осіб, які перебувають під санкціями ЄС. Одночасно країни працюють над створенням єдиного регіонального наглядового органу — Eastern Caribbean Citizenship by Investment Regulatory Authority (ECCIRA). Рішення про формування загального регулятора було ухвалено п’ятьма державами ще у 2025 році.
Передбачається, що ECCIRA встановлюватиме загальні стандарти перевірки інвесторів, контролюватиме діяльність національних програм та обмін інформацією між країнами. Штаб-квартира регулятора має розташовуватися в Гренаді.
Програми громадянства за інвестиції залишаються важливим джерелом доходів для невеликих карибських економік. Іноземці можуть отримати громадянство після внесення встановленого внеску до державного фонду або інвестування в схвалені проєкти, зокрема в нерухомість. Станом на 2026 рік усі п’ять програм продовжують приймати заявки, а мінімальний поріг участі починається приблизно від $200 тис., хоча конкретні вимоги різняться залежно від країни.
Карибські уряди мають намір переконати ЄС не припиняти програми раптово та пропонують враховувати їхню роль у фінансуванні інфраструктури, кліматичних проєктів, освіти, охорони здоров’я та відновлення після природних катастроф.
За словами Скерріта, завдання майбутньої місії — знайти разом із Брюсселем «практичні та взаємовигідні рішення», які дозволять одночасно враховувати вимоги ЄС у сфері безпеки та інтереси невеликих острівних економік.
Італія готує програму TERRA загальним обсягом до 105 млн євро, спрямовану на розширення доступу українських мікро-, малих та середніх підприємств агропродовольчого сектору до фінансування, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України за підсумками переговорів з італійською стороною.
Програму було представлено під час зустрічі заступника міністра аграрної політики Дениса Башлика зі спеціальним представником міністра закордонних справ Італії з питань відновлення України Давіде Ла Чечіліа. Одним із пріоритетів співпраці сторони визначили підтримку дрібних фермерів та розвиток сільськогосподарської кооперації.
Згідно з матеріалами Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії, TERRA Ukraine — Transforming and Empowering Resilient and Responsible Agribusiness — передбачає дві основні складові.
До 100 млн євро планується спрямувати на фінансові інструменти під управлінням італійського державного фінансового інституту Cassa Depositi e Prestiti (CDP). Кошти мають використовуватися для зниження ризиків українських фінансових посередників та розширення кредитування мікро-, малих і середніх підприємств агропродовольчого сектору. Фінансова складова передбачає контргарантію Європейської комісії в рамках Ukraine Investment Framework.
Ще до 5 млн євро передбачено на технічну допомогу та розвиток компетенцій, причому реалізація цієї частини програми має здійснюватися переважно за участю Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).
Італійська сторона розглядає TERRA не лише як механізм надання фінансування. Програма має сприяти модернізації українських агропідприємств, впровадженню європейських санітарних, екологічних та корпоративних стандартів, а також переходу до більш стійкої моделі агровиробництва відповідно до європейської Green Deal.
«Для нас важливо не просто навчити фермерів працювати разом, а створити практичну модель, яка дасть їм можливість об’єднувати ресурси, виробляти великі обсяги продукції та виходити на нові ринки. Якщо такий підхід дасть результат, його можна буде масштабувати на всі регіони України», — зазначив Башлик.
Українська сторона також розраховує використати досвід Італії у розвитку сільськогосподарської кооперації та об’єднанні дрібних виробників для спільної переробки, логістики та виходу на більші ринки.
Посол Італії в Україні Карло Формоза раніше, 3 вересня 2026 року, повідомляв, що TERRA готується як один із нових інструментів підтримки українського агросектора. За його словами, програма орієнтована насамперед на полегшення доступу аграрних МСП до кредитування.
Італія водночас розширює аграрні проєкти в Одеській області. За даними італійської сторони, у регіоні вже мобілізовано близько 25 млн євро на проєкти в сільському господарстві, зокрема на програми Pro.UKR, підтримку виноградарства та виноробства через ФАО та проєкт вартістю 6 млн євро з модернізації систем зрошення в Татарбунарах і Кілії. Крім того, готується проєкт ROOTS вартістю 7 млн євро між регіоном Фріулі-Венеція-Джулія та Одеською областю.
Україна та Італія домовилися прискорити організаційні рішення, необхідні для практичного запуску TERRA. Конкретні терміни початку видачі фінансування українським агропідприємствам та умови отримання кредитів поки що публічно не оголошені.
Як повідомляє Fixygen, волатильність біткойна залишається історично низькою, незважаючи на значні коливання потоків у криптовалютні ETF, зміну очікувань щодо ставок ФРС та різкі коливання цін у окремі торгові дні.
Аналіз Glassnode показує, що одним із найважливіших чинників зниження місячної реалізованої волатильності стало збільшення частки біткойна у довгострокових власників. Цей показник краще пояснює зміни волатильності, ніж капіталізація криптовалюти, відкритий інтерес до деривативів, funding rates або обсяг торгів, повідомляє The Block.
Іншими словами, значення має вже не лише розмір ринку, а й структура власників BTC.
Bitcoin, який раніше значною мірою переміщався між спекулятивними інвесторами та трейдерами, дедалі частіше концентрується у довгострокових власників, ETF, компаній та інших учасників, які здійснюють угоди значно рідше.
Це може скорочувати обсяг монет, що постійно беруть участь у торгівлі, та знижувати чутливість ринку до короткострокових коливань попиту.
Водночас понад 71% усього пропозиції Bitcoin зараз перебуває в прибутку, свідчать дані, які наводять аналітики Bitfinex.
Цей показник наближається до історичного середнього рівня близько 74,7%. За спостереженнями аналітиків, стійкий перехід вище цього рівня в попередніх циклах нерідко збігався з переходом ринку від ведмежої до більш стійкої бичачої фази.
При цьому висока частка прибуткових монет має подвійний ефект. З одного боку, вона відображає поліпшення фінансового становища власників Bitcoin. З іншого — створює потенційний обсяг пропозиції, який може вийти на ринок у разі подальшого зростання ціни, оскільки інвестори починають фіксувати прибуток.
12 вересня біткойн торгується приблизно в районі $77 тис., залишаючись значно нижче історичного максимуму 2025 року.
Паралельно змінюється сама інфраструктура ринку. Спотові ETF перетворилися на один із найбільших каналів інституційного попиту, публічні компанії створюють багатомільярдні біткойн-резерви, а частка довгострокового зберігання збільшується.
Це поступово наближає Bitcoin за структурою інвесторів до традиційних фінансових активів, хоча абсолютна волатильність криптовалюти, як і раніше, значно вища за більшість великих фондових індексів або державних облігацій.
За оцінкою аналітиків Bitfinex, поточна ситуація поки що більше відповідає консолідації з потенціалом зростання, ніж підтвердженому новому бичачому прориву.
Таким чином, зміна складу власників Bitcoin може поступово змінювати й звичну модель криптовалютних циклів. Якщо все більша частина пропозиції залишається в ETF, компаніях та довгострокових інвесторах, майбутні цикли можуть ставати менш різкими, хоча повністю виключати значні цінові коливання для Bitcoin поки що зарано.
