Університет «Київська школа економіки» (KSE) планує інвестувати $10 млн у внутрішню реконструкцію придбаного нещодавно за $18 млн «Гольф Клубу» на Оболоні в Києві, щоб створений на його базі кампус відповідав вимогам провідних світових університетів, повідомив президент KSE Тимофій Милованов.
«Близько $10 млн має піти на внутрішню реконструкцію, не зовнішню. Там треба все знести, поставити лабораторії, амфітеатри, мейкерспейси. … Наповнення самого кампусу, його начинка якісними та сучасними освітніми речами, такими, як у топових університетах, коштуватиме $10 млн», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За словами Милованова, KSE відправляла команду дивитися в MIT (Massachusetts Institute of Technology – ІФ-У), що таке мейкерспейс.
«Це де студент має доступ до всіх сучасних роботів, лазерів, верстатів з програмним управлінням – до всього, що завгодно, щоб при наявності ідеї він або вона зробили прототип. Там має стояти все обладнання – від проекторів до аудиторій, має бути доступ до софтвера, який коштує грошей навіть для університетів«, – пояснив президент KSE».
Він додав, що планується відкрити ці мейкерспейси і для студентів інших «вишів».
Милованов нагадав, що перша будівля KSE в Києві на Шпака, 3, коштувала $2,5 млн і ще $2,5 млн пішло на ремонт: укриття, sleeping capsules, стелажі для бібліотеки, камери з AI, які дозволяють вести гібридні лекції, система безпеки, пожежна, сучасна вентиляція, батареї та генератори на випадок blackout.
Частина цього в «Гольф Клубі» вже є, але він був розрахований на невелику кількість людей, а не на кілька тисяч студентів, які тут працюватимуть, додав президент KSE. Серед іншого він вказав на дуже добре ізольовані підвали будівлі, де можна зробити укриття на всіх студентів і викладачів.
Він підкреслив, що дуже задоволений покупкою, тому що «Гольф Клуб» побудований дуже якісно, тому ціна угоди з урахуванням розташування дуже вигідна – $18 млн за 14,5 тис. кв. м площі плюс 5 гектарів землі в оренді.
«Навіть якщо не брати до уваги землю і місце біля Дніпра, то це по $1200 за кв. м! (…) Але зараз немає покупців. Якщо у людей буде $20 млн, вони в Індонезії готель собі куплять, а не в Україну інвестують. Думаю, що це просто фактор війни, і нам дуже пощастило – без війни це було б у рази дорожче», – вважає Милованов.
За його словами, в теорії перші студенти могли б користуватися реконструйованою будівлею вже в січні наступного року, хоча на практиці це може бути довше, в тому числі через існуючих орендарів, з якими KSE хотіло б вирішити питання без сварок.
«Але в «Гольф Клубі» дві будівлі. Одна з них стоїть порожня – там немає орендарів. Тому ми вже заходимо в неї з демонтажем на цьому тижні, і, можливо, вона запрацює раніше. Саме там будемо робити мейкерспейси, амфітеатри, інше значне перепланування», – повідомив президент KSE.
Він підкреслив, що університет буде зберігати спортивне призначення землі, яке передбачено орендним договором.
«Ми все будемо робити повністю за законом, тому гольф залишимо. Деякі хороші бізнесмени нам вже пишуть, як це можна поліпшити. Тому, може, і в цьому напрямку щось є», – сказав Милованов.
Водночас він повідомив, що на майбутнє KSE хотіла б розширити призначення земельної ділянки, щоб воно повністю відповідало університету, тому подаватиме офіційно всі документи до Київради.
«Це, думаю, займе 5-7 років. Але іншого шляху у нас немає, тому що ми американська компанія. Хоча мені місцеві девелопери кажуть: Тимофію, що ти цим займаєшся? Роби, що треба, а там порішаєш. Але ми так не робимо, ми американська компанія. Ми нічого так вирішувати не вміємо», – підкреслив він.
KSE – приватний університет і дослідницький центр, заснований в 1996 році. Функціонує як неприбуткова організація, зареєстрована в США. З 2022 року донори KSE направили понад $150 млн на гуманітарні, оборонні та освітні проекти, в тому числі на розвиток університетської інфраструктури.
Гольф Клуб, ІНВЕСТИЦІЇ, Київська школа економіки, РЕКОНСТРУКЦІЯ
Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» – проект холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – не планує переглядати стратегічний план розвитку, який передбачає до 2030 року залучення 30 компаній-резидентів і $250 млн інвестицій, створення до 4 тис. робочих місць, повідомив CEO ІП «Біла Церква» Андрій Ропицький.
«Якщо не буде ніяких «чорних лебедів», то, в принципі, у нас все йде за планом, і ми не плануємо переглядати стратегію», – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах “Industrial Evolution: Виробництво включає економіку” в ІП “Біла Церква” в четвер.
За його словами, крім заводу фінської Peikko, про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних сполук і композитних конструкцій було повідомлено в четвер, також будується завод одного з найбільших світових виробників товарів повсякденного вжитку компанії Uniliver.
«У нас купили землю ще три компанії в цьому році, які вже просять побудувати мережі, ми розмовляємо з ними щодо комерційних умов, будівництво їх заводів підтримують. Тому зараз будується Unilever, і там друга черга заводу Virastar (виробник висотного обладнання для будівельних робіт – ІФ-У). Тому два будуються, два введені в експлуатацію і ще три на підході», – розповів він.
Ропицький не уточнив, які інвестори будуть залучені в парк, пославшись на комерційну таємницю, але додав, що залучати інвесторів зараз легше, тому що парк вже має, “що їм показати”.
«Спочатку складно, тому що нічого показати і ніхто не довіряє. А коли хтось може і розглядав можливість, а потім я кажу, що цієї ділянки або будівлі немає, то вони вже готові купити в другій черзі. Тому набагато легше зараз це продавати», – розповів Ропицький.
В ході форуму він уточнив, що з двох парків («Біла Церква» і «Біла Церква 2») перший вже практично заповнений (площею 36 га) – всі ділянки продані, будівлі або побудовані, продані, або орендовані.
«Тобто нам тут залишилося тільки на 12 гектарах зробити девелопмент ділянок, які вже або будуються, або відкладені клієнтами, або ми побудуємо, або клієнти побудують. І, в принципі, ми це зробимо протягом двох-трьох наступних років. І вже почали другий парк організовувати», – розповів СЕО ІП “Біла Церква”.
За його словами, в ІП «Біла Церква 2» площею 34,7 га вже отримано державне співфінансування на зовнішні мережі та укладено контракти з підрядниками.
«Ведемо туди електрику від 15 МВт, воду, каналізацію, а газ там взагалі поруч, через дорогу. Тому через рік там будуть всі мережі, як і в першому парку», – зазначив Ропицький.
Він підкреслив, що для залучення в парк малого та середнього бізнесу, зокрема, будуються і невеликі будівлі, до 2-3 тис. кв. м, “які можна поділити на лоти і здавати по тисячі квадратів клієнтам”.
Серед проблемних моментів для розвитку індустріальних парків він назвав, зокрема, нестачу робочої сили, відсутність на локальному ринку пропозиції матеріалів, необхідних для будівництва, а також високі відсотки за кредитами.
«Ми зараз розпочали проект профтехосвіти, центру, який би швидко готував людей, які потрібні нашим клієнтам. І вже запустили проектування такої будівлі на сусідній ділянці», – повідомив він.
ІП “Біла Церква” та “Біла Церква 2” включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» залучено 15 резидентів, серед яких, крім залучених з 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного обладнання для будівельних робіт Virastar.
21 червня 2023 року Міжнародне бюро виставок (BIE) затвердило Сербію як організатора виставки Експо-2027. У конкурсі взяли участь п’ять локацій, включно з Пхукетом (Таїланд), Міннесотою (США), Малагою (Іспанія) і Барілоче (Аргентина). У фіналі Белград здобув перемогу над Малагою, отримавши підтримку 81 держави.
Експо-2027 стане першою всесвітньою виставкою, яка відбудеться в Південно-Східній Європі, а також на території колишньої Югославії. Захід відбудеться з 15 травня до 15 серпня 2027 року і сприятиме зміцненню міжнародного іміджу Сербії та розвитку економіки країни.
Як Експо впливає на міста, що приймають?
Всесвітні виставки, організовані з 1928 року під егідою BIE, слугують платформою для демонстрації досягнень у різних сферах: від культури і науки до архітектури. Вони також є потужним інструментом для залучення інвестицій і збільшення туристичного потоку.
Серед головних переваг проведення Експо для приймаючих країн можна виділити:
Для Белграда це означає масштабні перетворення, що включають будівництво нових об’єктів, модернізацію наявної інфраструктури і приплив мільйонів відвідувачів.
Підготовка Белграда до Експо-2027
Сербський уряд уже розпочав реалізацію масштабного плану з підготовки до Експо. У планах:
Комплекс «Expo-2027» включатиме багатофункціональні зали, конгрес-центри, житлові приміщення та торгові площі. Ці об’єкти стануть частиною сучасної міської інфраструктури, що сприятиме подальшому розвитку Белграда.
Райони Белграда з інвестиційним потенціалом
Сурчин Особлива увага приділяється району Сурчин, де будуть побудовані основні об’єкти виставки. Уже сьогодні тут спостерігається значне зростання цін на нерухомість. Наприклад:
Експерти прогнозують подальше зростання цін у Сурчині, особливо з урахуванням будівництва кільцевої дороги та станції метро. Земельні ділянки, що перебувають у приватній власності, стають дедалі привабливішими для інвесторів.
Нові-Београд Район Нові-Београд, відомий своїми сучасними житловими та комерційними комплексами, також може виграти від прийдешніх перетворень. Зручне розташування і хороша транспортна доступність роблять цей район одним із найперспективніших для інвестицій.
Земун Земун, розташований неподалік від Сурчина, приваблює своїми історичними пам’ятками та близькістю до ключових інфраструктурних проєктів. Тут очікується зростання попиту на житло, що може позитивно позначитися на вартості нерухомості.
Вплив на ринок нерухомості Белграда
Проведення Експо-2027 стане драйвером розвитку всього белградського ринку нерухомості. Нова інфраструктура, поліпшення транспортного сполучення та активне залучення іноземних інвесторів створять сприятливі умови для довгострокового зростання цін.
Квартири, побудовані в рамках підготовки до виставки, планується запропонувати громадянам за пільговими цінами. Це допоможе вирішити житлові питання місцевого населення і підвищити загальний рівень життя в регіоні.
Потенціал для іноземних інвесторів
Експерти зазначають, що успішне проведення Експо-2027 може привабити в Белград нових іноземних інвесторів. Для них буде важливим не тільки місце розташування об’єктів, а й перспективи розвитку ринку загалом. Подібний ефект спостерігався в інших країнах, де раніше проводилися виставки Експо.
Підготовка до Експо-2027 вже почала трансформувати Белград. Райони Сурчин, Нові-Београд і Земун пропонують унікальні інвестиційні можливості. Майбутні інфраструктурні проекти, зростання цін на нерухомість і приплив туристів роблять ці райони привабливими як для місцевих, так і для іноземних інвесторів.
https://news.relocation.rs/?p=2353
Найбільший оператор мобільного зв’язку в Україні «Київстар» має намір інвестувати в спектр радіочастот 1940-1945/2130-2135 МГц і 2355-2395 МГц 1,43 млрд грн, повідомила прес-служба компанії у вівторок. При цьому уточнюється, що отримання компанією в користування на 15 років додаткового спектра радіочастот значно посилить її можливості для розширення покриття 4G і поліпшення якості послуг у всіх регіонах країни.
У компанії підкреслили важливу роль «Київстар» у розвитку галузі електронних комунікацій в Україні, зокрема у впровадженні 4G. У пресслужбі нагадали, що саме «Київстар» запропонував державі інноваційний підхід до розв’язання проблеми фрагментованого спектра частот – у 2018 році компанія підтримала пропозицію національного регулятора, повернувши державі смугу частот у діапазоні 1800 МГц. Це дало змогу провести прозорий аукціон, за результатами якого держбюджет отримав 5,43 млрд грн, а споживачі – якісне 4G-покриття по всій країні.
У 2020 році «Київстар» уже вдруге добровільно і безкоштовно повернув державі смугу частот у діапазоні 900 МГц.
«Для подальшого усунення «цифрового розриву» між містом і селом важливо було розгортати 4G і в нижчому діапазоні частот 900 МГц, що дає змогу забезпечити ширше охоплення покриттям, особливо вздовж доріг і у віддалених місцевостях. Але дефіцит спектра і фрагментація і в цьому діапазоні гальмував технологічний розвиток ринку», – йдеться в повідомленні прес-служби “Київстару”.
СЕО компанії Олександр Комаров висловив подяку Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), Міністерству цифрової трансформації та державі за підготовку і проведення прозорого аукціону з розподілу частот у спектрі 2100-2300-2600МГц, який дасть змогу розвивати інфраструктуру і підвищувати якість послуг мобільного зв’язку для абонентів.
«Аукціон на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром – це важливий крок у розвитку галузі електронних комунікацій України і свідоцтво того, що війна не зупиняє інвестиції в державні активи, а ефективне управління ними може принести значні кошти до бюджету», – процитувала Комарова пресслужба “Київстар”.
У компанії також уточнили, що участь в аукціоні на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром у смугах 2024 року є частиною інвестиційної програми «Київстару» та її материнської компанії VEON, відповідно до якої протягом 2023-2027 років заплановано залучити в економіку України $1 млрд.
Раніше повідомлялося, що НКЕК провела аукціон на надання в користування на частот мобільного зв’язку. «Київстар«, “Vodafone-Україна” (»ВФ-Україна«) і lifecell (»Лайфселл”) отримали в користування на 15 років нові частоти в діапазонах 2100, 2300 і 2600 МГц сумарно запропонувавши за них 2 млрд 894,734 млн грн за початкової загальної ціни 2 млрд 871,531 млн грн.
Відповідно до умов технологічно нейтральних загальнонаціональних ліцензій, встановлених НКЕК, кожен із переможців зобов’язався протягом 24 місяців від дати початку дії ліцензії забезпечити використання отриманої смуги частот на щонайменше 1,5 тис. базових станціях, а протягом перших 12 місяців – на щонайменше 500 базових станціях.
«Київстар» придбав право на використання протягом 15 років частот у діапазоні 1940-1945/2130-2135 МГц (без Києва) за 448 млн 500 тис. грн, у діапазоні 2355-2395 МГц – за 994 млн 800 тис. грн.
На першій «Інвестиційній конференції ЄС-Україна» у Варшаві в середу Євросоюз виступив із закликом мобілізувати приватні інвестиції в критично важливі для відновлення України області, повідомила Єврокомісія (ЄК).
«У рамках цього заклику підприємства ЄС, включно зі спільними підприємствами або консорціумами за участю як європейських, так і українських компаній, запрошуються подавати пропозиції до 1 березня 2025 року. Пропозиції будуть розглянуті та пов’язані з найбільш підходящими інвестиційними проєктами, що фінансуються інвестиційною рамковою програмою для України, яка є невід’ємною частиною українського фонду ЄС на суму EUR50 млрд», – йдеться в комюніке ЄК.
«Відновлення України потребує як державного фінансування, так і партнерства з приватним сектором. Об’єднавши ці зусилля, ми зможемо максимізувати інвестиції, підтримати відновлення країни та її поступову інтеграцію до єдиного ринку ЄС. Дійсно, сприяння участі приватного сектору в процесах відновлення та реконструкції України стане ключем до її успіху», – заявив європейський комісар з політики сусідства та розширення Євросоюзу Олівер Варгеї.
Єврокомісія назвала пріоритетні напрямки заклику ЄС: розробка стійких енергетичних рішень, включно з проектами відновлюваної енергетики та модернізацією наявної енергетичної інфраструктури; інвестиції в переробку критично важливої сировини – ключових мінералів і ресурсів, необхідних для високотехнологічних галузей промисловості й технологій відновлюваної енергії; пожвавлення й модернізація обробної промисловості та виробничого сектору для підвищення конкурентоспроможності промисловості, підтримка у будівництві й реконструкції України; підтримка у сфері будівництва та реконструкції.
Дводенна конференція, за даними ЄК, зібрала понад 5 тис. учасників, включно з компаніями, банками та інвесторами з України, ЄС та інших країн, для мобілізації приватних інвестицій у відновлення, реконструкцію та модернізацію України.
Надходження від інвестицій після закінчення воєнних дій можуть продовжитися, так вважають 74% опитаних українців, 16% у це не вірять і ще 10% не знають, як відповісти, свідчать результати дослідження Gradus Research професійної мобільності українців на тлі кризи людського капіталу.
Згідно з ним, 84% опитаних вірять у створення нових робочих місць після закінчення воєнних дій, 13% не вірять і ще 5% вагалися з відповіддю.
«Залучення на ринок праці літніх людей – ще один стрім, який зараз обговорюється широко в бізнес-спільноті. 70% людей пенсійного віку готові розглядати роботу після настання пенсії. Причина одна: пенсії малі, недостатні, люди готові працювати стільки, скільки зможуть», – повідомила засновниця і директорка дослідницької компанії Євгенія Близнюк під час презентації дослідження на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
За її словами, основними бар’єрами, які є важливими для літніх людей, є обмежена кількість вакансій для них.
Щодо українців загалом, то більшість вважають зміну професії реальним кроком до поліпшення якості життя: понад 64% респондентів готові освоїти нову спеціальність, щоб залишитися конкурентоспроможними на ринку праці.
Крім того, 73% опитаних зазначили, що хоча б раз змінювали рід діяльності, 18% змінювали роботу більше трьох разів за останні три роки.
Більшість респондентів, які бажають змінити роботу в найближчий рік, воліють працевлаштуватися в Україні – 82%. Однак 9% розглядають можливість роботи за кордоном, що підкреслює важливість створення перспективних робочих місць усередині країни.
Найбільше значення для опитаних українців при виборі місця роботи має гідний рівень заробітної плати (67%), соціальний пакет (40%) та офіційне працевлаштування (40%), комфортні умови праці (39%).
Також 70% респондентів зазначили, що їхнім основним мотивом для зміни професії є можливість отримувати вищу заробітну плату. Серед інших важливих факторів – гнучкий графік роботи та гарантії працевлаштування після навчання. Це свідчить про прагнення українців до балансу між роботою та особистим життям.
Водночас серед основних бар’єрів, що ускладнюють опанування нової професії, опитані українці назвали високу вартість навчання (55%), складність набуття необхідних навичок (38%) і недостатній рівень навичок (34%).
Більшість опитаних громадян підтримують ідею, що жінки можуть працювати в традиційно «чоловічих» галузях (58%), проте бар’єри залишаються. Основними труднощами жінок у таких професіях є фізичні особливості професій (69%), складність поєднання роботи та сім’ї (43%), стереотипи (36%), нерівна оплата праці (30%) та відсутність відповідної інфраструктури (26%).
