У 2026 році ринок нерухомості Камбоджі продовжує відновлюватися після кризи 2020–2023 років, при цьому ключову роль у його пожвавленні знову відіграють іноземні інвестори. Основними центрами ринку залишаються Пномпень і Сіануквіль. Якщо столиця формує більш стабільний попит на житло та офіси, то Сіануквіль залишається орієнтованим на туристичну та інвестиційну нерухомість.
Ціни на житло в Пномпені в середньому становлять $1 500–3 000 за кв. м, тоді як у Сіануквілі діапазон може коливатися від $1 200 до $2 500 за кв. м. При цьому ринок преміальних проєктів після перегріву попередніх років досі не повністю відновився.
Законодавство Камбоджі допускає купівлю квартир іноземцями, але забороняє володіння землею, що робить кондомініуми основним інструментом інвестицій.
Особливістю ринку Камбоджі є висока залежність від зовнішнього капіталу. У докризовий період до 70-80% попиту в окремих сегментах забезпечували іноземні інвестори.
Навіть після корекції китайські інвестори залишаються найбільшою групою покупців, особливо в Сіануквілі, де раніше реалізовувалися масштабні проєкти за участю китайського капіталу. Також на ринку присутні інвестори з Південної Кореї, Сінгапуру та Малайзії.
Росіяни та українці на ринку Камбоджі присутні обмежено, в основному у форматі приватних інвестицій у недорогу нерухомість або оренду, проте їхня частка залишається мінімальною і не впливає на загальну структуру попиту.
Загалом Камбоджа залишається ринком з високою залежністю від іноземців, але з вищим рівнем ризиків порівняно з Таїландом і В’єтнамом.
Як повідомляє Сербський Економіст, MK Group планує в 2026-2030 роках новий інвестиційний цикл обсягом від EUR1 млрд до EUR2 млрд, повідомив генеральний директор групи Міхаїло Янкович, виступаючи на Kopaonik Business Forum. За його словами, близько 1 млрд євро планується направити в проекти відновлюваної енергетики, понад 200 млн євро – в сільське господарство, а решту коштів – у розвиток готельного портфеля і преміального туризму в регіоні.
Таким чином, публікація про програму приблизно на EUR1,6 млрд в енергетиці, аграрному секторі та туризмі в цілому відповідає раніше озвученим орієнтирам групи. На офіційному сайті MK Group, як і раніше, зазначено, що загальний обсяг раніше анонсованого інвестиційного циклу становить EUR1,6 млрд, у тому числі EUR900 млн на зелену енергетику, EUR350 млн на аграрний напрямок і EUR380 млн на туризм, тоді як свіжа березнева формулювання розширює горизонт програми до 2030 року і задає діапазон в EUR1-2 млрд.
Янкович пов’язав новий раунд вкладень з необхідністю посилення внутрішніх інвестицій на тлі ослаблення зовнішнього капіталу. Він зазначив, що в 2022-2024 роках середній чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Сербію становив близько EUR4,5 млрд на рік, тоді як за перші 11 місяців 2025 року він знизився до EUR1,94 млрд. За його оцінкою, в таких умовах саме великі національні компанії повинні стати одним з драйверів подальшого зростання.
MK Group також підкреслює, що вже займає сильні позиції в енергетичному сегменті. Компанія називає себе найбільшим незалежним виробником електроенергії в Сербії: її портфель включає чотири діючі вітропарки сукупною потужністю 200 МВт, які щорічно виробляють близько 500 ГВт-год електроенергії, а на наступному етапі група має намір продовжити інвестиції у вітрові, сонячні та біомасові проекти.
MK Group заснована в 1983 році Міодрагом Костічем. Після його відходу з активного управління стратегічне керівництво було передано синові, Олександру Костічу, який зараз є президентом групи. Бізнес зосереджений в агропродовольчому секторі, зеленій енергетиці, туризмі та нерухомості. До структури групи входять, зокрема, аграрні компанії PIK Bečej, Flora, Agrounija і Erdevik, цукровий напрямок Sunoko і м’ясний напрямок Carnex.
Після придбання цукрових заводів у 2002 році Sunoko стала найбільшим виробником цукру в ширшому регіоні, а Carnex, придбана групою в 2011 році, експортує м’ясну продукцію в 15 країн. Sunoko, у свою чергу, заявляє про плани нарощувати експорт цукру в ЄС і на регіональні ринки.
https://t.me/relocationrs/2416
Американська компанія Gulf має намір відкрити в Узбекистані мережу автозаправних станцій і інвестувати в авіаційну галузь. Про це повідомив віцепрезидент компанії Крейг Крамер 18 лютого у Вашингтоні на зустрічі Президента Шавката Мірзійоєва з представниками американського бізнесу та фінансових інститутів.
За його словами, упродовж найближчих двох років компанія планує запустити щонайменше 100 сучасних і зручних автозаправних станцій, що відповідатимуть західним стандартам.
«Вони будуть збудовані за західними стандартами та забезпечені високоякісним пальним. У цей період ми інвестуємо в роздрібні активи щонайменше $150 млн. Фінансування повністю забезпечене. Кожен об’єкт буде сучасним і унікальним за обсягом і дизайном», — заявив він у сюжеті програми телеканалу Узбекистан 24.
Крім того, уздовж автомагістралей планується створення транспортних центрів для туристів і транзитних перевізників.
«Ці проєкти дозволять створити щонайменше 30 нових робочих місць на кожному об’єкті. Загалом буде організовано понад 3000 нових робочих місць для громадян Узбекистану», — зазначив представник Gulf.
Крамер повідомив, що отримав пропозиції від регіонів країни щодо розвитку інфраструктури.
«Від усіх хокімів областей Узбекистану я отримав конкретні пропозиції щодо розвитку майже 200 автозаправних станцій по всій країні. Це наочно демонструє, що у вашій країні відкритий діловий клімат і високий рівень довіри до інвесторів», — розповів він.
Компанія також має намір впроваджувати сучасні технології та розвивати авіаційний напрям.
«Будуть запущені механізми, що надають сучасні зручності для роздрібних і корпоративних клієнтів. Поряд із роздрібною торгівлею ми інвестуємо і в авіаційний напрям. Через Gulf Aviation в авіаційний сектор буде спрямовано близько $50 млн інвестицій», — повідомив Крамер.
За його словами, це дозволить забезпечити стрімко зростаючу авіаційну галузь Узбекистану безпечним і стабільним паливозабезпеченням, а також налагодити надійну систему постачання для місцевих і міжнародних авіакомпаній.
Операційну базу Gulf у Центральній Азії планується розмістити в Ташкенті.
«Це стане черговим важливим кроком на шляху перетворення Узбекистану на центр регіональної логістичної та роздрібної інфраструктури», — підкреслив представник компанії.
Пальне для заправок закуповуватиметься на Республіканській товарно-сировинній біржі на загальних умовах, а також постачатиметься за імпортом.
Як повідомляє Сербський Економіст, італійський виробник автокомпонентів і електромобілів Tazzari розглядає можливість інвестицій у Сербію і планує почати вкладення вже у 2026 році, повідомила в Болоньї віце-прем’єр і міністр економіки Сербії Адріана Месарович.
За її словами, представники компанії приїдуть до Сербії в найближчі 15 днів для продовження переговорів. Міністр також заявила, що компанія випускає литі алюмінієві деталі для двигунів, а серед її клієнтів – Ducati, Lamborghini, Maserati і Ferrari.
Месарович додала, що Tazzari цікавлять умови доступу на зовнішні ринки, включно з угодами про вільну торгівлю, які Сербія уклала з низкою країн.
Tazzari Group заснована 1963 року і спеціалізується на технологіях алюмінієвого лиття та постачанні полегшених компонентів для автомобільної та мотоциклетної галузей; група також розвиває напрямок власних легких електромобілів (проект Tazzari Zero).
https://t.me/relocationrs/2214
Інвестиції в будівництво нових об’єктів генерації – це те, що принесе вигоду як самим інвесторам, так і українській енергосистемі, підкреслив глава НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко під час онлайн-участі в засіданні правління Європейської Бізнес Асоціації. Він поінформував під час засідання представників найбільших фінансово-промислових груп України про поточну ситуацію в енергетиці та перспективи на найближче майбутнє.
“Починаючи з жовтня минулого року, ворог здійснює комплексні атаки на енергооб’єкти, застосовуючи дуже широкий арсенал озброєнь: від реактивної артилерії до керованих авіабомб, ударних дронів, крилатих і балістичних ракет. Пошкодження отримали багато об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії в більшості регіонів України”, – сказав Зайченко.
За його словами, в енергосистемі виник гострий дефіцит потужності, покрити який за рахунок наявної генерації та імпорту електричної енергії поки що неможливо. За таких умов для української енергетики дуже важливим є залучення приватних інвестицій у будівництво об’єктів генерації.
Як нагадав глава «Укренерго», завдяки спецаукціонам НЕК протягом минулого року в енергосистемі з’явилося 423 МВт нових генеруючих потужностей.
«Вдячні бізнесу, який вкладає кошти в проекти, що посилюють стійкість енергосистеми в таких складних умовах», – підкреслив він.
Крім того, Зайченко наголосив на важливості підключення до загальної мережі тих генеруючих потужностей, які зараз бізнес і промисловість використовують виключно як резервні джерела живлення на випадок погодинних або аварійних відключень.
«У разі роботи на ринку електроенергії такі установки могли б покривати частину дефіциту потужності в енергосистемі і одночасно приносити прибуток своїм власникам», – зазначив він.
За попередніми експертними оцінками, загальний дефіцит придатних для експлуатації генеруючих потужностей в Україні зараз перевищує 4 ГВт.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Інджії підтвердила, що група Minth просувається до запуску мегапроекту в Воєводині. На першому етапі йде оформлення землі: частина території вже викуплена, а пакет документів щодо решти 210 гектарів знаходиться «на фініші». Якщо переговори будуть завершені без затримок, будівництво може стартувати вже в червні 2026 року.
Що заявлено по проекту
За параметрами, які публічно обговорюються з 2024-2025 років, мова йде про завод з випуску компонентів для електромобільної галузі:
— інвестиції — до 870 млн євро (в горизонті декількох років/етапів),
— нові робочі місця — близько 2 200,
масштаб майданчика — 210 гектарів, що незвично багато навіть за мірками великої промисловості.
Розмір проєкту змінює економіку території.
Для Інджії це означає стрибок по зайнятості, податковій базі, розвитку логістики і попиту на підрядників — від будівельних компаній до сервісів і постачальників.
Це частина «великого пакету» Minth в Сербії.
Minth вже присутня в країні: компанія прийшла в Сербію в 2018 році (перше виробництво — Лозница, потім Шабац) і обговорює розширення на декількох майданчиках.
Крім Інджії, в 2025 році ЗМІ повідомляли про додаткові плани Minth щодо нових заводів і робочих місць в інших містах Сербії — загальний масштаб інвестицій близький до мільярдів євро.
Сербія закріплює роль промислової бази для автокомпонентів.
Minth — глобальний постачальник автодеталей і рішень для кузовних/структурних компонентів, що працює з десятками брендів. Для Сербії це зміцнення «автокластера» і потенційне зростання експортної виручки.
При таких масштабах будь-яка бюрократична затримка подовжує проект на місяці.
Кадри та зарплатна конкуренція: 2 200 робочих місць в одному проекті неминуче «перетягнуть» ринок праці в регіоні.
Інфраструктура та енергетика: завод такого розміру потребуватиме стабільного електропостачання, логістики та ланцюжка постачальників, інакше ефект буде нижчим за очікуваний.
Якщо заявлені терміни збережуться, Інджія може стати однією з ключових точок індустріального зростання Сербії в 2026–2028 роках — з сильним фокусом на компоненти для нового автопрому.
https://t.me/relocationrs/2159
