ПрАТ «Юрія» (Черкаси), виробник молочної продукції під ТМ «Волошкове поле», інвестувала в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в роботу нову лінію з виробництва глазурованих сирків, повідомив генеральний директор підприємства Андрій Табалов.
“Це одна з найбільших інвестицій підприємства у 2024 році в обсязі EUR 1,6 млн євро. Литовська автоматизована лінія «PAKMA» дасть змогу виробляти додаткові 4 тисячі сирків щогодини. І дасть змогу підвищити потужність виробництва глазурованих сирків на 40%. Ця масштабна інвестиція була запланована в рамках модернізації ПрАТ «Юрія» на 2024 рік і є свідомим рішенням у такий нелегкий для країни час, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, виробник молочної продукції під ТМ «Волошкове поле» 2023 року інвестував EUR1,5 млн в установку лінії «Тетрапак», щоб подвоїти виробництво ультрапастеризованого молока, яке має намір реалізовувати на внутрішньому ринку та експортувати.
Підприємство 2023 року отримало 46,773 млн грн чистого збитку порівняно з 85,34 млн грн чистого прибутку роком раніше. Дохід підприємства скоротився на 1,35% до 1,6 млрд грн, активи в 1,5 раза до 1,048 млрд грн, боргові зобов’язання на 24,7% до 1,279 млрд грн. При цьому чисельність персоналу зросла на 14 осіб до 913 співробітників.
ПрАТ «Юрія» – правонаступник Черкаського гормолокозаводу з проектною потужністю 25 тонн переробки сировини на день.
Компанія має дочірні підприємства «Юрія-2» – мережу фірмових магазинів і кіосків у Черкасах і «Юрія-транс» – автотранспортне підприємство, що доставляє сировину і матеріали на переробку, продукцію в торгові точки, а також надає інші транспортні послуги.
Сировинною зоною підприємства є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється в більш ніж 200 населених пунктах.
Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.
Після атак на енергетичну інфраструктуру в березні-квітні Vodafone вирішив подвоїти заплановані на цей рік інвестиції в енергонезалежність. Враховуючи це рішення, компанія планує закупити додаткові генеруючі потужності та системи автономного енергозабезпечення на суму 438 млн грн. Загальні інвестиції в енергостійкість мережі у 2022-2024 роках перевищать 674 млн грн.
Vodafone спрямовує кошти на забезпечення об’єктів зв’язку батареями нового типу. Для підвищення надійності та збільшення часу автономного електропостачання базових станцій компанія вже придбала 13,5 тисяч акумуляторних батарей нового, літій-ферумного типу (LiFeРO4). Такі батареї набагато краще пристосовані до важких умов експлуатації при частих та тривалих відключеннях електропостачання. Додатково у 2024 році Vodafone планує закупити 4 612 таких батарей.
Крім того, Vodafone збільшить генеруючі потужності. Більше 1,5 тисяч вже базових станцій забезпечені електропостачанням за допомогою генераторних установок, включаючи власні стаціонарні та мобільні генератори, а також генераторні установки партнерів та клієнтів. Тільки за час війни компанія придбала близько 500 мобільних генераторів та необхідне для їх експлуатації допоміжне обладнання. У 2024 році кількість генеруючого обладнання різних типів збільшиться ще на 280 одиниць.
На сьогоднішній день більше 700 партнерських генераторів забезпечують роботу мережі під час відключень, і ця кількість постійно збільшується. Vodafone відкритий до подальшої співпраці – компанії, які мають дизель-генераторну установку і готові поділитись її потужностями, щоб забезпечити зв’язок для свого підприємства та інших абонентів у радіусі дії базової станції, можуть повідомити про це у листі на адресу no_blackout@vodafone.ua. Експерти Vodafone будуть раді обговорити деталі можливої співпраці.
Під час попередніх аварійних відключень компанія вже використала понад 1094 тон дизельного пального та бензину. Енергетики Vodafone також забезпечили достатній резерв дизельного пального та бензину, щоб згенерувати електроенергію для подальшої роботи мережі під час аварійних відключень електропостачання. Задля мінімізації ризиків нестачі певного виду палива та диверсифікації постачання палива, у тому числі за регіональним принципом, компанія збільшила кількість гуртових постачальників палива, з якими укладено відповідні договори та зроблено значні обсяги резерву палива.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-квітні скоротився на 27,9% порівняно з тим самим періодом минулого року і становив 360,2 млрд юанів ($49,7 млрд), за даними міністерства торгівлі країни.
Зокрема минулого місяця ПІІ становили 58,5 млрд юанів, що стало мінімальним показником з листопада. Показник упав на 36% за рік і на 32% за місяць.
У січні-квітні близько 12,7% від загального обсягу інвестицій припало на високотехнологічний сектор КНР.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2023 року знизився на 8% і становив 1,13 трлн юанів.
Аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, ІНВЕСТИЦІЇ, КИТАЙ, МАКРОЭКОНОМИКА
Група компаній CRH, найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі, інвестувала в Україну $80 млн за час повномасштабного вторгнення. Як повідомив президент CRH у Центральній та Східній Європі Гійом Кавальє в інтерв’ю “Forbes Україна”, сумарні інвестиції групи в Україні за 25 років роботи становлять понад $500 млн. За його словами, в контексті відновлення інфраструктури в Україні важливо використовувати цемент, вироблений локально, що забезпечить робочі місця та вищі надходження до держбюджету.
Кавальє наголосив, що для потенційного зростання українського цементного ринку після вступу до ЄС, важливо інвестувати в розширення виробництв уже зараз. Він нагадав, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) наразі розглядає заяву CRH про придбання активів італійської Buzzi в Україні – цементних заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.).
Як повідомлялося, АМКУ 23 січня повідомив про початок розгляду справи про узгоджені дії у вигляді виконання положень про утримання від конкуренції, закріплених у договорі про концентрацію між ірландською групою CRH і Dyckerhoff GmbH, які володіють активами в Україні.
У червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством із запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягнув угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів. Угоду планується закрити 2024 року.
Пізніше, у вересні 2023 року, АМКУ повернув без розгляду заяву CRH про концентрацію через невідповідність вимогам, а також зазначив, що група займає близько третини українського ринку цементу. У жовтні того ж року відомство знову почало розгляд справи.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ “Подільський цемент” (Хмельницька обл.), ТОВ “Цемент” (м. Одеса) і ПрАТ “Миколаївцемент” (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – це виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Національний банк України заявляє про впровадження найбільшого пакета пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни з метою поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння притоку нових інвестицій у країну.
“По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою”, – ідеться в прес-релізі НБУ ввечері в п’ятницю.
“По-четверте, пом’якшуються обмеження в частині погашення нових зовнішніх кредитів. По-п’яте, надано можливість погашати відсотки за “старими” зовнішніми кредитами. По-шосте, пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній”, – додав регулятор.
Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесено постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року №56 до так званої “військової” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набуває чинності з 4 травня 2024 року, і тільки в частині репатріації нових дивідендів – з 13 травня 2024 року.
Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників і забезпечить їм можливість виходу на зарубіжні ринки, що зі свого боку сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.
Зазначається, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.
“Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу”, – підкреслили в Нацбанку.
Крім того регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.
“Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме притоку нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом і підтримає економіку”, – вважають у Нацбанку.
Щодо пом’якшень обмежень з обслуговування та повернення “нових” зовнішніх кредитів і погашення “старих”, то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином заборона на купівлю інвалюти для погашення “нових” кредитів діятиме для позик строком до одного року.
Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування “новими” кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.
“Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не тільки від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів”, – йдеться в релізі.
Ба більше, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, які, відповідно до умов договору, підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. Однак у межах одного креддоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.
Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу або оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладення.
Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався тільки на лізинг або ж оренду транспортних засобів.
Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати і переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, однак для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн в еквіваленті.
На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
БИЗНЕС, ВАЛЮТА, діяльність, ІНВЕСТИЦІЇ, Національний банк України, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Vodafone Україна у 2023 році демонструє стабільність бізнесу і позитивну динаміку усіх основних операційних та фінансових показників. Попри вплив війни, компанія не тільки зберегла, але й наростила обсяги інвестицій у розвиток і підтримку телеком інфраструктури України – у порівнянні з минулим роком Vodafone інвестував на 58% більше. При цьому вдалось наростити ефективність бізнесу.
Фінансові та операційні результати
За результатами 2023 року Vodafone збільшив виручку на 9% до 21,6 млрд грн. Основними факторами зростання стали: фокус на розвитку фіксованого бізнесу, збільшення обсягів користування дата послугами та кількості користувачів і, відповідно, доходів від послуг – як мобільного, так і фіксованого зв’язку. Воно обумовило також 13% зростання OIBDA – у 2023 році цей показник становить 12,7 млрд грн. Маржа OIBDA збільшилась до 58.7%, зростання становить на 1,8 п.п. Чистий прибуток Vodafone становить 5 млрд грн. Зростання у 5 разів порівняно з 2022 роком обумовлене стабілізацією гривні у 2023 році та зменшенням збитків від курсових різниць внаслідок валютної політики НБУ в умовах воєнного стану (з 21 липня 2022 року НБУ зафіксовано обмінний курс долару США до гривні, лише 03 жовтня 2023 року здійснено перехід у режим керованої гнучкості обмінного курсу), зменшенням впливу знецінення активів, що знаходяться на неконтрольованих територіях, отриманням знижок від партнерів та збільшенням ефективності бізнесу.
Отриманий прибуток дозволив Vodafone реінвестувати у розвиток телекомунікаційної інфраструктури, відновлювати покриття та підтримувати стабільність роботи мережі, що дало можливість вийти на рекордний обсяг інвестицій не лише за час повномасштабної війни, а й перевищити довоєнні інвестиції 2021 року.
Інвестиції
Обсяг інвестицій Vodafone в інфраструктуру країни у 2023 році становить 5,7 млрд грн. Загалом протягом двох років повномасштабної війни Vodafone інвестував в Україні 9,3 млрд грн.
За цей час оператор повернув в ефір 900 міст і сіл. Не зважаючи на постійні ушкодження мережі та необхідність відновлювати обладнання, Vodafone продовжує будувати – 5500 базових станцій вдалось вивести в ефір під час активної фази війни в країні для розширення покриття та ємності мережі. Адже за ці два роки споживання трафіку зросло у 1,5 рази. У середньому дата-клієнт Vodafone використовує близько 9 ГБ мобільного інтернету на місяць. Таке збільшення користування зумовило зростання показника ARPU – у 2023 році середній дохід на одного користувача склав 107.2 грн на місяць.
Розширення мережі на 40% дозволило клієнтам Vodafone по всій Україні споживати більше контенту, зберігаючи високу якість мобільного інтернету. У 3-4 кварталах 2023 року Vodafone став лідером за швидкістю мобільного інтернету в Україні, що підтверджено аналізом користувацьких тестів Speedtest® від Ookla.
Абонентська база
Системні інвестиції у розвиток та відновлення мережі, забезпечення стабільності надання послуг, а також привабливі тарифні ініціативи позитивно вплинули на розмір абонентської бази. Vodafone у 2023 році вдалось збільшити кількість клієнтів. На кінець 15,9 млн людей користуються послугами Vodafone в Україні, що на 3.2% більше, ніж у 2022 році.
Більше 2 млн клієнтів Vodafone залишаються за кордоном і продовжують користуватись послугами Vodafone за українськими тарифами. З початку повномасштабного вторгнення Vodafone підтримує українців, які шукають захисту в європейських країнах, і надає у більшості тарифів безкоштовне підключення до послуги «Доступний роумінг» на території 30 країн. В рамках послуги доступно 10ГБ мобільного інтернет та 100 хвилин для розмов з абонентами в Україні та в країні перебування за умови оплаченого українського пакету послуг.
Фіксований інтернет
У 2023 році Vodafone продовжив розвиток фіксованого бізнесу. Компанія збільшила інвестиції у розбудову нових оптоволоконних ліній на базі компанії Vega, яка входить до групи Vodafone Україна, а також придбала новий актив – 90.6% акцій ТОВ “Фрінет”.
Протягом минулого року компанія активно розширювала покриття у містах присутності та розпочала будівництво мережі GPON у Миколаєві та Івано-Франківську. За 2023 рік побудувано мережу у 3 125 багатоквартирних будинках з можливістю доступу до сучасного високошвидкісного інтернету для 411 426 домогосподарств. Загалом доступ до послуги Vodafone Gigabit Net доступний вже у більше ніж 6 тисяч будинків в Україні.
Vodafone втричі збільшив кількість своїх користувачів фіксованого інтернету за технологією GPON, яка зарекомендувала себе як найбільш надійна та енергонезалежна технологія доступу до інтернету вдома та в офісі. Завдяки розвитку власної мережі та придбанню нового провайдера Vodafone увійшов до топ-5 провайдерів фіксованого інтернету за кількістю користувачів.
Vodafone Retail
Дохід від роздрібних продажів збільшився на 16% і сягнув у 2023 році 773 млн грн і досяг 3,6% виручки всієї групи Vodafone Україна. Vodafone Retail вдалось підвищити ефективність торгівельних точок та майже вдвічі збільшити кількість брендів, товари яких доступні в магазинах Vodafone. За результатами року роботи компанія отримала галузеву нагороду асоціації ритейлерів України (RAU) «Ритейлер року у сегменті портативної електроніки», вибір українських споживачів. Протягом року Vodafone відкрив 5 нових магазинів, таким чином, на кінець 2023 року роздрібна мережа Vodafone включала 430 магазинів: 92 власних та 338 дилерських магазинів.
Підтримка країни
Компанія інвестувала значні кошти у підтримку країни та українців. З першого дня повномасштабного вторгнення Vodafone доклав значних зусиль, щоб мільйони громадян залишались на зв’язку зі своїми рідними та отримували доступ до інформації в ці складні часи, не зважаючи на стан мобільного рахунку.
Vodafone запустив низку соціальних та благодійних ініціатив. Серед них – гуманітарна та пряма фінансова допомога, закупка автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання, допомога державі, у тому числі, у сфері цифрової трансформації через платформу United24, запуск благодійного челенджу «Ліга тепла» з утеплення пологових будинків, допомога дітям, які втратили батьків через війну. Загальний обсяг соціальних інвестицій Vodafone у 2022-2023 роках склав 1,7 млрд грн.
—
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь:
Vodafone
Пресслужба
press@vodafone.ua
Про Vodafone
Vodafone – одна з найбільших світових телекомунікаційних компаній, що надає широкий спектр послуг, зокрема мобільний голосовий зв’язок, передачу даних, обмін повідомленнями, фіксований інтернет і кабельне телебачення. Оператор працює в 17 країнах та має партнерські угоди з операторами 43 країн. Станом на 31 березня 2024 року Vodafone надає послуги понад 340 мільйонам абонентів мобільного зв’язку і 28 мільйонам користувачів фіксованого інтернету, 20 мільйонам користувачів ТВ-послуг, об’єднує понад 162 мільйонів IoT пристроїв і платформ та надає послуги на базі технології 5G у найбільшій в Європі 5G мережі в 10 країнах. Більш детальна інформація на сторінці: www.vodafone.com.
Vodafone Україна – провідна українська телеком компанія, що надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G, фіксованого зв’язку та інтернету. Інвестиції Vodafone у період активного будівництва мереж швидкісного в 2015 – 2023 роках досягли 42 млрд грн. Рекордні інвестиції дозволили забезпечити технологічне лідерство й розвивати нові технологічні послуги – Інтернет речей (IoT), технології та рішення для Smart City, аналітика великих даних, хмарні сервіси. В Україні послугами Vodafone користуються 15,9 млн клієнтів. З грудня 2019 року Vodafone Україна входить до складу NEQSOL Holding.
Про NEQSOL Holding
NEQSOL Holding – це диверсифікована група компаній, що працюють в енергетичній, телекомунікаційній, високотехнологічній і будівельній галузях.
Група компаній працює у Нідерландах, Великій Британії, США, Туреччині, Азербайджані, Україні, Грузії, Казахстані та ОАЕ.
Наприкінці 2020 року у зв’язку з планами щодо подальшого розвитку бізнесу в Україні холдинг відкрив представництво в Україні.
