Національний банк України заявляє про впровадження найбільшого пакета пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни з метою поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння притоку нових інвестицій у країну.
“По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою”, – ідеться в прес-релізі НБУ ввечері в п’ятницю.
“По-четверте, пом’якшуються обмеження в частині погашення нових зовнішніх кредитів. По-п’яте, надано можливість погашати відсотки за “старими” зовнішніми кредитами. По-шосте, пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній”, – додав регулятор.
Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесено постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року №56 до так званої “військової” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набуває чинності з 4 травня 2024 року, і тільки в частині репатріації нових дивідендів – з 13 травня 2024 року.
Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників і забезпечить їм можливість виходу на зарубіжні ринки, що зі свого боку сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.
Зазначається, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.
“Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу”, – підкреслили в Нацбанку.
Крім того регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.
“Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме притоку нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом і підтримає економіку”, – вважають у Нацбанку.
Щодо пом’якшень обмежень з обслуговування та повернення “нових” зовнішніх кредитів і погашення “старих”, то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином заборона на купівлю інвалюти для погашення “нових” кредитів діятиме для позик строком до одного року.
Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування “новими” кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.
“Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не тільки від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів”, – йдеться в релізі.
Ба більше, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, які, відповідно до умов договору, підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. Однак у межах одного креддоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.
Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу або оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладення.
Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався тільки на лізинг або ж оренду транспортних засобів.
Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати і переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, однак для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн в еквіваленті.
На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
БИЗНЕС, ВАЛЮТА, діяльність, ІНВЕСТИЦІЇ, Національний банк України, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Vodafone Україна у 2023 році демонструє стабільність бізнесу і позитивну динаміку усіх основних операційних та фінансових показників. Попри вплив війни, компанія не тільки зберегла, але й наростила обсяги інвестицій у розвиток і підтримку телеком інфраструктури України – у порівнянні з минулим роком Vodafone інвестував на 58% більше. При цьому вдалось наростити ефективність бізнесу.
Фінансові та операційні результати
За результатами 2023 року Vodafone збільшив виручку на 9% до 21,6 млрд грн. Основними факторами зростання стали: фокус на розвитку фіксованого бізнесу, збільшення обсягів користування дата послугами та кількості користувачів і, відповідно, доходів від послуг – як мобільного, так і фіксованого зв’язку. Воно обумовило також 13% зростання OIBDA – у 2023 році цей показник становить 12,7 млрд грн. Маржа OIBDA збільшилась до 58.7%, зростання становить на 1,8 п.п. Чистий прибуток Vodafone становить 5 млрд грн. Зростання у 5 разів порівняно з 2022 роком обумовлене стабілізацією гривні у 2023 році та зменшенням збитків від курсових різниць внаслідок валютної політики НБУ в умовах воєнного стану (з 21 липня 2022 року НБУ зафіксовано обмінний курс долару США до гривні, лише 03 жовтня 2023 року здійснено перехід у режим керованої гнучкості обмінного курсу), зменшенням впливу знецінення активів, що знаходяться на неконтрольованих територіях, отриманням знижок від партнерів та збільшенням ефективності бізнесу.
Отриманий прибуток дозволив Vodafone реінвестувати у розвиток телекомунікаційної інфраструктури, відновлювати покриття та підтримувати стабільність роботи мережі, що дало можливість вийти на рекордний обсяг інвестицій не лише за час повномасштабної війни, а й перевищити довоєнні інвестиції 2021 року.
Інвестиції
Обсяг інвестицій Vodafone в інфраструктуру країни у 2023 році становить 5,7 млрд грн. Загалом протягом двох років повномасштабної війни Vodafone інвестував в Україні 9,3 млрд грн.
За цей час оператор повернув в ефір 900 міст і сіл. Не зважаючи на постійні ушкодження мережі та необхідність відновлювати обладнання, Vodafone продовжує будувати – 5500 базових станцій вдалось вивести в ефір під час активної фази війни в країні для розширення покриття та ємності мережі. Адже за ці два роки споживання трафіку зросло у 1,5 рази. У середньому дата-клієнт Vodafone використовує близько 9 ГБ мобільного інтернету на місяць. Таке збільшення користування зумовило зростання показника ARPU – у 2023 році середній дохід на одного користувача склав 107.2 грн на місяць.
Розширення мережі на 40% дозволило клієнтам Vodafone по всій Україні споживати більше контенту, зберігаючи високу якість мобільного інтернету. У 3-4 кварталах 2023 року Vodafone став лідером за швидкістю мобільного інтернету в Україні, що підтверджено аналізом користувацьких тестів Speedtest® від Ookla.
Абонентська база
Системні інвестиції у розвиток та відновлення мережі, забезпечення стабільності надання послуг, а також привабливі тарифні ініціативи позитивно вплинули на розмір абонентської бази. Vodafone у 2023 році вдалось збільшити кількість клієнтів. На кінець 15,9 млн людей користуються послугами Vodafone в Україні, що на 3.2% більше, ніж у 2022 році.
Більше 2 млн клієнтів Vodafone залишаються за кордоном і продовжують користуватись послугами Vodafone за українськими тарифами. З початку повномасштабного вторгнення Vodafone підтримує українців, які шукають захисту в європейських країнах, і надає у більшості тарифів безкоштовне підключення до послуги «Доступний роумінг» на території 30 країн. В рамках послуги доступно 10ГБ мобільного інтернет та 100 хвилин для розмов з абонентами в Україні та в країні перебування за умови оплаченого українського пакету послуг.
Фіксований інтернет
У 2023 році Vodafone продовжив розвиток фіксованого бізнесу. Компанія збільшила інвестиції у розбудову нових оптоволоконних ліній на базі компанії Vega, яка входить до групи Vodafone Україна, а також придбала новий актив – 90.6% акцій ТОВ “Фрінет”.
Протягом минулого року компанія активно розширювала покриття у містах присутності та розпочала будівництво мережі GPON у Миколаєві та Івано-Франківську. За 2023 рік побудувано мережу у 3 125 багатоквартирних будинках з можливістю доступу до сучасного високошвидкісного інтернету для 411 426 домогосподарств. Загалом доступ до послуги Vodafone Gigabit Net доступний вже у більше ніж 6 тисяч будинків в Україні.
Vodafone втричі збільшив кількість своїх користувачів фіксованого інтернету за технологією GPON, яка зарекомендувала себе як найбільш надійна та енергонезалежна технологія доступу до інтернету вдома та в офісі. Завдяки розвитку власної мережі та придбанню нового провайдера Vodafone увійшов до топ-5 провайдерів фіксованого інтернету за кількістю користувачів.
Vodafone Retail
Дохід від роздрібних продажів збільшився на 16% і сягнув у 2023 році 773 млн грн і досяг 3,6% виручки всієї групи Vodafone Україна. Vodafone Retail вдалось підвищити ефективність торгівельних точок та майже вдвічі збільшити кількість брендів, товари яких доступні в магазинах Vodafone. За результатами року роботи компанія отримала галузеву нагороду асоціації ритейлерів України (RAU) «Ритейлер року у сегменті портативної електроніки», вибір українських споживачів. Протягом року Vodafone відкрив 5 нових магазинів, таким чином, на кінець 2023 року роздрібна мережа Vodafone включала 430 магазинів: 92 власних та 338 дилерських магазинів.
Підтримка країни
Компанія інвестувала значні кошти у підтримку країни та українців. З першого дня повномасштабного вторгнення Vodafone доклав значних зусиль, щоб мільйони громадян залишались на зв’язку зі своїми рідними та отримували доступ до інформації в ці складні часи, не зважаючи на стан мобільного рахунку.
Vodafone запустив низку соціальних та благодійних ініціатив. Серед них – гуманітарна та пряма фінансова допомога, закупка автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання, допомога державі, у тому числі, у сфері цифрової трансформації через платформу United24, запуск благодійного челенджу «Ліга тепла» з утеплення пологових будинків, допомога дітям, які втратили батьків через війну. Загальний обсяг соціальних інвестицій Vodafone у 2022-2023 роках склав 1,7 млрд грн.
—
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь:
Vodafone
Пресслужба
press@vodafone.ua
Про Vodafone
Vodafone – одна з найбільших світових телекомунікаційних компаній, що надає широкий спектр послуг, зокрема мобільний голосовий зв’язок, передачу даних, обмін повідомленнями, фіксований інтернет і кабельне телебачення. Оператор працює в 17 країнах та має партнерські угоди з операторами 43 країн. Станом на 31 березня 2024 року Vodafone надає послуги понад 340 мільйонам абонентів мобільного зв’язку і 28 мільйонам користувачів фіксованого інтернету, 20 мільйонам користувачів ТВ-послуг, об’єднує понад 162 мільйонів IoT пристроїв і платформ та надає послуги на базі технології 5G у найбільшій в Європі 5G мережі в 10 країнах. Більш детальна інформація на сторінці: www.vodafone.com.
Vodafone Україна – провідна українська телеком компанія, що надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G, фіксованого зв’язку та інтернету. Інвестиції Vodafone у період активного будівництва мереж швидкісного в 2015 – 2023 роках досягли 42 млрд грн. Рекордні інвестиції дозволили забезпечити технологічне лідерство й розвивати нові технологічні послуги – Інтернет речей (IoT), технології та рішення для Smart City, аналітика великих даних, хмарні сервіси. В Україні послугами Vodafone користуються 15,9 млн клієнтів. З грудня 2019 року Vodafone Україна входить до складу NEQSOL Holding.
Про NEQSOL Holding
NEQSOL Holding – це диверсифікована група компаній, що працюють в енергетичній, телекомунікаційній, високотехнологічній і будівельній галузях.
Група компаній працює у Нідерландах, Великій Британії, США, Туреччині, Азербайджані, Україні, Грузії, Казахстані та ОАЕ.
Наприкінці 2020 року у зв’язку з планами щодо подальшого розвитку бізнесу в Україні холдинг відкрив представництво в Україні.
Німецька MC-Bauchemie має намір інвестувати EUR 1,5 млн у розширення виробництва сухих будівельних сумішей у Березані (Київська область), повідомив директор MC-Bauchemie Ukraine Артем Приймаченко агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми маємо намір побудувати нову лінію для спеціальних будівельних матеріалів, таких як різноманітні полімерцементні суміші для конструкційного ремонту бетону, топпінги для промислових підлог, гідроізоляційні матеріали, високофункціональні клеї для плитки. Орієнтовний обсяг інвестицій – EUR 1,5 млн”, – сказав він.
За словами Приймаченка, інвестиції будуть здійснені за рахунок власних коштів компанії MC-Bauchemie. Наразі триває обговорення страхування військових ризиків.
“Ми зараз перебуваємо в процедурі отримання гарантії від міжнародних організацій з військових ризиків. Розглядаємо варіанти – німецький уряд або MIGA від Світового банку”, – сказав він.
Згідно з планами компанії, нова лінія в Березані може бути запущена наприкінці 2025 року.
Заснована 1961 року група компаній MC-Bauchemie є одним із провідних міжнародних виробників будівельної хімії та технологій. Зі штатом понад 2500 співробітників представлена більш ніж у 50 країнах світу.
Згідно з даними опендатабот, ТОВО “МЦ БАУХЕМІ” (33482370) засновано 2005 року, статутний фонд 333,8 тис. грн. Дохід у 2023 році 356 млн 836 тис. грн, що у 2,6 раза вище за результати 2022 року і на 9% вище за довоєнний 2021 рік. Чистий прибуток за 2023 рік 55 млн 618 тис. грн, у 2022 році був чистий збиток у 18 млн 625 тис. грн.
MC-Bauchemie, будівельні суміші, ІНВЕСТИЦІЇ, Київська область
Керівний комітет Інвестиційної структури (Steering Board of the Ukraine Investment Framework), створеної ЄС 17 квітня в рамках інструменту Ukraine Facility, розподілив понад EUR1 млрд фінансування на зниження ризиків інвестицій, здебільшого малих і середніх підприємств в Україні, через Міжнародні фінансові організації (МФО) і банки, повідомив заступник міністра економіки України Олексій Соболєв.
“Тобто цього року фінансування розвитку малого та середнього бізнесу буде достатньо”, – сказав він на Ukraine’s Future Summit у Брюсселі 18 квітня.
Соболєв закликав активніше торгувати та створювати спільні підприємства з українськими компаніями, бо зазначений вище механізм дасть змогу забезпечити кредитне плече та додаткові гарантії.
“Завдяки Плану України та Ukraine Facility ви матимете доступне фінансування для розширення бізнесу в Україні, і те, що нам потрібно просто зараз, буде доступно. Цього року це буде доступно через українські банки і через МФО: ЄБРР, ЄІБ, IFC, KfW”, – зазначив заступник міністра економіки.
Він уточнив, що в цих програмах беруть участь близько 20 українських банків.
“Тож, по суті, ви можете звернутися у свій український банк, і він надасть додаткове фінансування вашим компаніям”, – пояснив Соболєв.
З проблемою дефіциту кадрів в Україні бізнес може впоратися через інвестиції в технологічні продукти й автоматизацію процесів, вважає власник мереж Eva і Varus, президент корпорації TERWIN Руслан Шостак.
“Я не бачу великої проблеми (з дефіцитом кадрів). Так, вона є, на неї закривати очі не можна, але за статистикою Україну покинуло не так вже й багато людей. Весь наш бізнес був неефективний у плані використання людського ресурсу, що робило нас неконкурентними з аналогічним бізнесом у Європі та світі. Але для цього є одне рішення – гроші. У нас немає грошей на реконструкцію виробництв і підприємств. Якщо ж у нас будуть гроші, програмні продукти, нове роботизоване обладнання, то ми зможемо це питання вирішити”, – розповів Шостак на саміті Business Wisdom Summit у Києві в середу.
За словами Шостака, незважаючи на незначний відтік клієнтів, його бізнес демонструє зростання: в онлайні торік зростання становило майже 100%, у ритейлі – 30%. Крім того, ведеться будівництво нових логістичних хабів у Києві, Львові, Дніпрі.
Шостак зазначив, тоді як в Україні розвиток бізнесу гальмується через війну і складну економічну ситуацію, світовий бізнес зазнає змін і використовує нові можливості, зокрема штучний інтелект.
“Зараз ми фокусуємося на геополітиці, але в наступні 20 років ми зіткнемося з глобальними проблемами економіки, зміною спеціальностей, професій. Саме штучний інтелект зараз просуває найпотужніші зміни”, – вважає Шостак.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року 17 компаній, що перебувають в управлінні Шостака, у яких сумарно працює 30 тис. осіб, об’єдналися в “Тервін” (TERWIN). Ідеться про ТОВ “Омега”, “Руш”, “Тервін Груп”, “Тіксід”, “Таврія Хаб”, “Миттєва”, “Формсайт”, “Дігамма”, “Мілтон-Групп”, “Салтора Плюс”, “Фірма “Аріант”, “Нове Будівництво 2017”, “Альтаїр Д”, “Апекс Н”, “Аспект Д”, “Латтеро”, БО “Благодійний Фонд “Руслана Шостака”. Сумарні активи корпорації оцінюють у $1,6 млрд. Сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав $2 млрд, а 2023 року очікували на рівні $1,7 млрд.
У листопаді 2023 року Шостак і СЕО UkraineInvest Сергій Цівкач підписали меморандум про подальший супровід проєкту будівництва логістичних хабів у чотирьох областях України (Одеській, Львівській, Дніпропетровській, Київській) із загальним обсягом інвестицій понад $500 млн.
БИЗНЕС, дефіцит кадрів, ІНВЕСТИЦІЇ, корпорація TERWIN, ТЕХНОЛОГІЇ, УКРАЇНА
Незважаючи на проблеми з пошуком працівників, подорожчання сировини та фізичну загрозу, український бізнес з оптимізмом дивиться в майбутнє, 44% опитаних підприємств готові інвестувати у свій розвиток або відновлення, такі результати лютневого опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES) Інституту економічних і політичних досліджень (ІЕД).
“Бізнес досить оптимістичний щодо інвестицій, враховуючи, що триває повномасштабна війна. Наприклад, 42% підприємств вважають, що зараз більш-менш сприятливий час для інвестицій в обладнання. Для порівняння, на початку 2015 року, коли в активній фазі була АТО, частка таких підприємств становила лише 14%”, – прокоментував результати дослідження старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
В ІЕД також зазначили, що бізнес поступово виходить зі стану цілковитої невизначеності та починає будувати плани на майбутнє: у лютому 2024-го лише близько 15% власників і керівників підприємств не змогли дати відповідь щодо планів свого бізнесу на наступні пів року, тоді як рік тому таких було близько 40%.
Водночас рівень невизначеності в перспективі двох років усе ще залишається досить високим – близько 50% респондентів.
“Суттєве зменшення кількості тих, кому складно будувати плани на наступні півроку, говорить про те, що оптимізм повертається до українського бізнесу. Ба більше, частка підприємств, що працюють на 100% потужності, поступово збільшується: у лютому 2023-го таких було 6%, тепер уже 15%. Але, звісно, будувати плани на довгостроковий термін (2 роки) бізнесменам складно в умовах війни”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Згідно з опублікованими даними, другий місяць поспіль зменшується індекс відновлення ділової активності (ІВДІ) – практично на 10 п.п. – з 0,43 до 0,34. Щодо його складових, то частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність є кращою, ніж попереднього року, знизилася з 56,0% у січні до 44,8% у лютому, нічого не змінилося для 44,0% (30,9% у січні), частка тих, для кого ситуація стала гіршою, ніж була рік тому, кілька місяців поспіль залишається без істотних змін (13,1% у січні та 11,2% у лютому).
Згідно з опитуванням, основними перешкодами для інвестицій є економічна невизначеність, політична нестабільність і недостатній прибуток компаній.
Щодо перешкод для ведення бізнесу, то у лютому 2024 року в переліку перешкод відбулися певні зміни: оцінка зростання цін на сировину та товари зросла з 46% до 49%, а нестачі робочої сили – з 41% до 46%, що відповідно перемістило їх на 1-ше та 2-ге місця.
Водночас перешкода “небезпечно працювати” опустилася з 1-го на 3-тє місце, хоча її значення скоротилося незначно – з 46% до 45%.
Оцінки перебоїв з електроенергією зменшилися з 26% до 24%, що є лише 7-ю за значущістю перешкодою, тоді як корупція та тиск з боку правоохоронних органів посіли ще нижчі місця в опитуванні.
У лютому, порівняно із січнем, дещо збільшилася частка підприємств, які працюють на повну потужність – з 13% до 15%, тоді як частка підприємств, які не працюють, залишається незмінною вже півроку і становить 2% респондентів.
У дослідженні підкреслюється, що частка позитивних оцінок політики уряду щодо підтримки бізнесу становить 8% і залишається без істотних змін уже понад півроку, нейтрально її оцінюють 55% (58% у січні), а негативно – 18% (16% місяцем раніше).
Фахівці ІЕД також зафіксували незначне зменшення проблем із пошуком робочої сили: кваліфікованих працівників складно знайти 31% опитаних підприємців (32,4% у січні), а некваліфікованих працівників – 26,5% опитаних (27,4% місяцем раніше).
У щомісячному опитуванні ІЕД у лютому взяли участь 542 українських підприємства, розташованих у 21 з 27 областей України. Польовий етап 22-ї хвилі дослідження тривав з 19 по 29 лютого 2024 року.
New Monthly Enterprises Survey, NRES, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, РОЗВИТОК, український бізнес
