Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Опозиціонер Айзенкот сформує уряд Ізраїлю

Президент Ізраїлю Іцхак Герцог доручив лідеру опозиції та партії «Яшар» Гаді Айзенкоту сформувати уряд, повідомляє The Times of Israel у неділю.

«Я очікую від вас, що ви зробите все можливе, щоб сформувати уряд, який служитиме всій нації», – заявив Герцог під час офіційної церемонії вручення Айзенкоту відповідного мандата.

Своєю чергою лідер опозиції заявив, що розуміє покладену на нього відповідальність і має намір вдатися до «креативних і неординарних кроків», щоб упоратися з нею.

Раніше Герцог поінформував про своє рішення як Айзенкота, так і нинішнього прем’єра Біньяміна Нетаньягу. Президент обрав кандидата на посаду прем’єра після консультацій із делегаціями, які представляють інтереси всіх членів Кнесету нового скликання. У підсумку 67 депутатів висловилися за Айзенкота, 46 – за Нетаньягу, решта утрималися.

Айзенкот матиме 28 днів на формування уряду. У разі необхідності він зможе попросити про додатковий період у 14 днів.

, , , , , ,

Нетаньягу втратив парламентську більшість: як вибори в Ізраїлі вплинуть на Іран, Близький Схід та Україну — Experts Club

Парламентські вибори в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року завершилися без формування однозначної більшості. Партія «Лікуд» прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу зберегла перше місце, проте його праворелігійний блок втратив контроль над Кнесетом. Це створює передумови для складних коаліційних переговорів і може позначитися на політиці Ізраїлю щодо Ірану, палестинських територій та України, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За оприлюдненими 30 жовтня результатами Центральної виборчої комісії Ізраїлю, «Лікуд» отримав 27 зі 120 депутатських мандатів. Партія «Яшар» колишнього начальника Генштабу Гаді Айзенкота здобула 21 місце, а об’єднання «Бе-Яхад» Нафталі Беннета — 12. Арабські політичні сили сукупно отримали рекордні 19 мандатів.

Праворелігійний блок Нетаньягу контролює 53 місця, опозиція — 48. Для створення уряду необхідна підтримка щонайменше 61 депутата. Явка становила 77,9%, у голосуванні взяли участь понад 5,7 млн виборців. Результати планують передати президенту Іцхаку Герцогу 4 листопада, а новий парламент має скласти присягу 10 листопада.

Аналітики Experts Club розглядають три основні сценарії подальшого розвитку ситуації. Перший передбачає створення Нетаньягу нової коаліції за участю частини опозиційних депутатів або формування уряду національної єдності. Другий — прихід до влади опозиції на чолі з Айзенкотом за зовнішньої підтримки арабських партій. Третій — затяжна політична криза, яка може завершитися повторними виборами у 2027 році.

Незалежно від результатів коаліційних переговорів кардинального перегляду ізраїльської безпекової політики найближчим часом не очікується. І Нетаньягу, і Айзенкот розглядають військовий потенціал Ірану як стратегічну загрозу. Відмінності між ними стосуються передусім методів протидії Тегерану, взаємодії зі США та використання дипломатичних інструментів.

Водночас формування центристського уряду могло б створити додаткові можливості для переговорів щодо сектору Гази, гуманітарних домовленостей та відносин з арабськими державами. Збереження правої коаліції, навпаки, підвищує ймовірність продовження жорсткої політики щодо палестинських територій.

Особливе значення результати виборів мають на тлі війни Ізраїлю та США проти Ірану, що розпочалася наприкінці лютого 2026 року. Попри дипломатичні контакти та посередницькі зусилля Катару, остаточного врегулювання конфлікту немає. Подальша ескалація загрожує судноплавству в Ормузькій протоці, енергетичним ринкам і стабільності країн Перської затоки.

Для України вибори відкривають перспективи активізації співпраці з Ізраїлем у протидії іранським безпілотникам Shahed, обміні розвідувальними даними та розробленні технологій протиповітряної оборони. Водночас навіть зміна уряду не гарантує швидкого перегляду обережної політики Ізраїлю щодо Росії або початку постачання Україні ізраїльських систем ППО.

Додатковим ризиком залишається конкуренція за ракети-перехоплювачі та інші оборонні ресурси між Україною, Ізраїлем і державами Близького Сходу. Тому для Києва найбільш сприятливим сценарієм стане регіональна деескалація, поєднана з розширенням двосторонньої технологічної співпраці.

Підсумки виборів свідчать, що Ізраїль вступає в період політичної невизначеності. Остаточний склад майбутньої коаліції визначатиме не лише внутрішню стабільність країни, а й підходи до регіональних конфліктів та відносин із міжнародними партнерами.

, , ,

За даними дослідження, частка українців із позитивним ставленням до Ізраїлю скоротилася до 35,6%

Ставлення українців до Ізраїлю у серпні 2026 року залишається переважно позитивним або нейтральним, однак порівняно з попередньою хвилею дослідження позитивні оцінки продовжили знижуватися. Позитивно до країни ставляться 35,6% респондентів, негативно — 21,9%, ще 39,7% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Ізраїлю ставляться 10,4% українців, здебільшого позитивно — 25,2%. Нейтральну відповідь обрали 39,7% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 14,7%, повністю негативне — 7,2%, ще 2,7% не змогли визначитися.

Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 13,7 відсоткового пункту. Це означає, що позитивне ставлення все ще переважає негативне, однак розрив між ними помітно скоротився. Серед країн Близького Сходу Ізраїль має більш поляризовану структуру оцінок, ніж Саудівська Аравія або Йорданія, де домінує нейтральне сприйняття.

У березні 2026 року позитивно до Ізраїлю ставилися 38,7% опитаних: 12,6% — повністю позитивно та 26,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 38,2% респондентів, негативне ставлення висловлювали 19,8%, ще 3,3% не могли визначитися.

Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3,1 в.п. — з 38,7% до 35,6%, тоді як негативних зросла на 2,1 в.п. — до 21,9%. Нейтральний сегмент збільшився на 1,5 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився з плюс 18,9 до плюс 13,7 в.п.

Якщо порівнювати одразу три хвилі дослідження, тенденція є ще помітнішою. У серпні 2025 року позитивно Ізраїль оцінювали 44,7% респондентів, негативно — 13,7%; у березні 2026 року — відповідно 38,7% і 19,8%, а у серпні — 35,6% і 21,9%. Тобто за рік позитивний сегмент скоротився на 9,1 в.п., а негативний зріс на 8,2 в.п.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу і на економічну складову українсько-ізраїльських відносин.

«За підсумками 2025 року двостороння торгівля України з Ізраїлем склала понад 353 млн доларів. Український експорт становив 132,4 млн доларів, тоді як імпорт ізраїльських товарів перевищив 221 млн доларів. Це призвело до від’ємного сальдо у розмірі близько 88,6 млн доларів. Такий дисбаланс свідчить про потребу у розширенні українського експорту та пошуку нових ніш на ізраїльському ринку», — наголошував Уракін.

Нова хвиля дослідження показує поступове зниження позитивного балансу ставлення до Ізраїлю, але не його перехід у негативну зону. Найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральною позицією, тоді як позитивних оцінок усе ще приблизно у 1,6 раза більше, ніж негативних.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.

 

, , , , , , , ,

Туреччина очолила рейтинг країн Близького Сходу за рівнем позитивного ставлення українців — Experts Club

Як повідомляє Experts Club, Туреччина має найвищий баланс позитивного та негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Близького Сходу — 44,9 відсоткового пункту. Понад половина опитаних — 52,3% — ставляться до країни позитивно. Водночас щодо Саудівської Аравії та Йорданії переважає нейтральне ставлення, а Ліван є єдиною країною цієї групи з негативним балансом. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

До Туреччини позитивно ставляться 52,3% респондентів, нейтрально — 37,6%, негативно — 7,4%, ще 2,7% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 44,9 в.п. проти 49,4 в.п. у березні 2026 року та 44,3 в.п. у серпні 2025-го. Таким чином, після весняного зростання показник повернувся приблизно до рівня минулого року.

Ізраїль посідає друге місце серед представлених на слайді держав за часткою позитивних оцінок — 35,6%. Нейтрально до нього ставляться 39,7% опитаних, негативно — 21,9%, ще 2,7% не визначилися. Баланс становить 13,7 в.п. і продовжує знижуватися: у серпні 2025 року він дорівнював 31 в.п., а в березні 2026-го — 18,9 в.п.

Саудівську Аравію позитивно оцінюють 29% українців, тоді як більшість — 57,5% — займають нейтральну позицію. Частка негативних оцінок становить 9%, а баланс — плюс 20 в.п. проти 19,8 в.п. у березні. Порівняно із серпнем 2025 року, коли він становив 25,6 в.п., показник залишається нижчим.

Щодо Йорданії нейтральну позицію займають 65% респондентів — це найбільший показник у цій регіональній групі. Позитивно до країни ставляться 20,5% опитаних, негативно — 7,2%, ще 7,2% не визначилися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 13,3 в.п.

Найнижчий результат має Ліван. Позитивно країну оцінюють 12,9% українців, негативно — 22,1%, нейтрально — 57,3%. Баланс становить мінус 9,2 в.п. і поступово погіршується: з мінус 6,6 в.п. у серпні 2025 року до мінус 7,7 в.п. у березні та мінус 9,2 в.п. у серпні 2026-го.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін наголосив на значенні постійної комунікації іноземних держав з українською аудиторією.

«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. Він також рекомендував дипломатичним представництвам системно інформувати українців про конкретні результати співпраці.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднувати інформаційну присутність із практичним розвитком двосторонніх відносин.

«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ», — зазначив Позній.

На його думку, економічні та дипломатичні інституції мають активніше використовувати потенціал ринків, де Україна може розширювати співпрацю.

Загалом дослідження демонструє, що сприйняття країн Близького Сходу українцями суттєво відрізняється. Туреччина має виразно позитивний баланс, щодо Саудівської Аравії та Йорданії домінує нейтральність, оцінки Ізраїлю є більш поляризованими, а щодо Лівану негативні оцінки переважають позитивні.

Опитування проведене у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична статистична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.

https://www.experts.news/posts/turechchyna-maye-nayvyshchyy-balans-pozytyvnoho-stavlennya-ukrayintsiv-sered-krayin-blyzkoho-skhodu-experts-club

 

, , , , , , , , ,

The Jerusalem Post визначив 50 найвпливовіших євреїв 2026 року

Як повідомляє Experts Club, ізраїльська газета The Jerusalem Post 10 вересня опублікувала щорічний рейтинг 50 Most Influential Jews of 2026. Перше місце редакція віддала Джареду Кушнеру та Іванці Трамп, друге — прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньяху, третє — колишньому начальнику Генштабу Ізраїлю Гаді Айзенкоту. Президент України Володимир Зеленський посів 21-е місце, отримавши від видання характеристику «єврейське обличчя українського опору». (Jerusalem Post)

Аналітичний центр Experts Club зазначає, що назва «топ-50» у цьому випадку означає 50 рейтингових позицій, а не 50 окремих осіб. У 2026 році в цих 50 позиціях представлено 109 осіб, оскільки 27 місць редакція відвела групам із двох і більше осіб. При визначенні країн Experts Club враховував насамперед основну країну політичної, громадської чи ділової діяльності людини, а не лише місце народження чи наявність другого громадянства. Повний офіційний рейтинг опубліковано в The Jerusalem Post.

  1. Джаред Кушнер та Іванка Трамп — США. Видання поставило їх на перше місце за роль у близькосхідній дипломатії та процесі звільнення ізраїльських заручників.
  2. Біньямін Нетаньяху — Ізраїль. Прем’єр-міністр Ізраїлю та один із найвпливовіших політиків країни.
  3. Гаді Айзенкот — Ізраїль. Колишній начальник Генштабу та один із потенційних претендентів на посаду прем’єр-міністра.
  4. Нафталі Беннет — Ізраїль. Колишній прем’єр-міністр, який повернувся до активної боротьби за політичне лідерство.
  5. Рональд Лаудер — США. Президент Всесвітнього єврейського конгресу, підприємець і філантроп.
  6. Міріам Адельсон — США/Ізраїль. Лікарка, мільярдерка та одна з найбільших донорів американських та ізраїльських громадських проєктів.
  7. Ассаф Раппапорт — Ізраїль. Співзасновник компанії Wiz та одна з ключових фігур ізраїльської технологічної індустрії.
  8. Говард Лютник — США. Міністр торгівлі США та один із ключових представників економічної команди адміністрації Дональда Трампа.
  9. Сем Альтман і Марк Цукерберг — США. Керівники OpenAI та Meta, які представляють технологічний та AI-сектор.
  10. Барі Вайс — США. Журналіст і медіаменеджер, засновник The Free Press.
  11. Ларрі Фінк — США. Голова BlackRock, найбільшої у світі компанії з управління активами.
  12. Джессіка Тіш і Джулі Менін — США. Впливові представники політичної та адміністративної еліти Нью-Йорка.
  13. Стівен Міллер — США. Один із найвпливовіших ідеологів і радників Дональда Трампа.
  14. Іцхак Герцог — Ізраїль. Президент Ізраїлю.
  15. Бецалель Смотрич, Ітамар Бен-Гвір, Ар’є Дері, Гідеон Саар, Авігдор Ліберман, Яїр Лапід та Юлій Едельштейн — Ізраїль. У одну позицію об’єднано ключових представників чинної влади та опозиції.
  16. Білл Екман — США. Мільярдер і засновник Pershing Square Capital Management.
  17. Ларрі Еллісон — США. Співзасновник Oracle і один із найбільших технологічних підприємців світу.
  18. Сергій Брін — США. Народився в СРСР, співзасновник Google, один із ключових підприємців цифрової епохи.
  19. Джеррі Сайнфелд, Стівен Спілберг і Гвінет Пелтроу — США. Представники американської кіно- та розважальної індустрії.
  20. Алекс Карп і Джош Кушнер — США. Карп очолює Palantir, Кушнер є засновником інвестиційної компанії Thrive Capital.
  21. Володимир Зеленський — Україна. Президент України. The Jerusalem Post відзначає його лідерство під час війни, просування України до ЄС та роль країни у розвитку сучасних безпілотних технологій.
  22. Давид Зіні та Еяль Замір — Ізраїль. Представники вищого керівництва ізраїльських силових структур.
  23. Джош Шапіро — США. Губернатор Пенсильванії та один із найпомітніших політиків Демократичної партії.
  24. Галі Бахарав-Міара, Іцхак Аміт та Ноам Сольберг — Ізраїль. Представники вищої судово-правової системи Ізраїлю.
  25. Клаудія Шейнбаум — Мексика. Президент Мексики та перший єврейський політик на цій посаді.
  26. Даріо та Даніела Амодеї — США. Засновники та керівники Anthropic, одного з найбільших конкурентів OpenAI на ринку штучного інтелекту.
  27. Ісраель Ганц та Ерез Віннер — Ізраїль. Громадські та політичні діячі, які активно займаються просуванням інтересів Ізраїлю.
  28. Рабини Шолом Духман і Дов Ландау — Ізраїль; Ефраїм Мірвіс — Велика Британія; Рік Джейкобс і Менді Котлярський — США. The Jerusalem Post об’єднав їх як лідерів різних напрямків сучасного іудаїзму. Мірвіс є головним рабином Великої Британії, Джейкобс очолює найбільше об’єднання реформістського іудаїзму в Північній Америці, Духман керує великою благодійною мережею в Ізраїлі.
  29. Офер Яннай — Ізраїль. Підприємець у галузі відновлюваної енергетики.
  30. Роман Гофман — Ізраїль. Представник ізраїльської системи безпеки.
  31. Рабин Єхошуа Фасс і Тоні Гелбарт — Ізраїль/США. Засновники Nefesh B’Nefesh, організації, яка допомогла понад 100 тис. євреїв із Північної Америки переїхати до Ізраїлю.
  32. Амір Ярон та Міхаль Абаді-Боянжіу — Ізраїль. Представники економічного та фінансового управління країни.
  33. Боаз Леві — Ізраїль. Керівник Israel Aerospace Industries.
  34. Томер Бар, Омер Тішлер та Шломі Біндер — Ізраїль. Представники вищого військового керівництва.
  35. Йоав Тургеман, Бецалель Махліс та Інбаль Крайс — Ізраїль. Керівники та представники провідних підприємств ізраїльського оборонно-технологічного комплексу.
  36. Ерік Фінгерхут та Гері Торгоу — США; Джеремі Лейблер — Австралія. Лідери єврейських організацій у Північній Америці та Австралії. Лейблер очолює Zionist Federation of Australia, Фінгерхут і Торгоу пов’язані з Jewish Federations of North America.
  37. Рон Дермер, Єхіель Лейтер і Дані Данон — Ізраїль. Дипломати та представники зовнішньополітичного блоку Ізраїлю.
  38. Дорон Альмог і Яаков Хагоель — Ізраїль; Марк Вілф — США. Керівники великих ізраїльських та міжнародних єврейських структур.
  39. Елі Бін, Дубі Вайссенштерн, Еран Зімрін, Шанталь і Марк Белзберг — Ізраїль. Представники гуманітарних, медичних та благодійних організацій. Марк Белзберг народився в Канаді, Шанталь — у Бельгії, проте з 1991 року родина мешкає в Єрусалимі, і їхня основна діяльність пов’язана з Ізраїлем.
  40. Давид Барнеа — Ізраїль. Керівник ізраїльської зовнішньої розвідки «Моссад».
  41. Деббі Вассерман Шульц, Ренді Файн і Ден Голдман — США. Представники американського Конгресу.
  42. Вілл Шарф і Лі Зельдін — США. Представники американської правової та політичної системи.
  43. Вільям Дарофф — США. Один із керівників Конференції президентів провідних американських єврейських організацій.
  44. Анат Відор, Ніцана Даршан-Лейтнер та Джозеф Гітлер — Ізраїль. Відор очолює World WIZO, Даршан-Лейтнер — Shurat HaDin, Гітлер — національний продовольчий банк Leket Israel.
  45. Бен Шапіро, Марк Левін, Ден Сенор і Джейк Таппер — США. Американські журналісти, коментатори та медіаперсони.
  46. Майкл Делл — США; Амнон Шашуа — Ізраїль; Сафра Кац — США/Ізраїль; Ян Кум — США; Брендон Корфф — США; Дмитро та Ігор Бухмани — Велика Британія/Ізраїль. Це одна з найбільш інтернаціональних бізнес-груп рейтингу. Ян Кум народився в Україні, але його професійна кар’єра сформувалася в США. Брати Бухмани народилися в Росії, є британсько-ізраїльськими громадянами і живуть у Лондоні.
  47. Яїр Голан та Гілад Карів — Ізраїль. Представники ізраїльського лівого політичного табору.
  48. Рассел Робінсон, Брюс Лебофф, Елліот Брандт та Бернард Камінецькі — США. Представники великих американських проізраїльських організацій.
  49. Професор Дженніфер Мнукін — США. З липня 2026 року — президент Колумбійського університету. The Jerusalem Post відзначає її як першу єврейську керівницю університету за три десятиліття.
  50. Дені Авдія — Ізраїль; Метт Тернер — США; Зак Хайман — Канада; Оскар Глух і Даніель Перец — Ізраїль. П’ятірку замикають спортсмени. Авдія представляє Ізраїль у баскетболі та грає в NBA, Тернер виступає за збірну США з футболу, Хайман — канадський хокеїст, Глух і Перец — гравці збірної Ізраїлю.

З точки зору Experts Club, рейтинг 2026 року показує насамперед двополюсну географію глобального єврейського впливу — Ізраїль і США. Ці дві країни практично повністю формують верхню двадцятку та більшу частину решти позицій. Ізраїль особливо широко представлений політиками, військовими, дипломатами та керівниками громадських організацій, США — бізнесом, технологіями, фінансами, медіа та федеральною політикою. Поза межами цих двох центрів помітними самостійними представниками виступають Україна, Мексика, Велика Британія, Австралія та Канада.

Ще одна особливість рейтингу — різке збільшення ваги технологічного сектору. До нього увійшли керівники та засновники OpenAI, Meta, Wiz, Anthropic, Google, Oracle, Dell, Mobileye, Palantir, Thrive Capital і Playrix. Тобто вплив редакція пов’язує вже не лише з державною владою, капіталом та громадськими організаціями, а й із контролем над ключовими технологіями, насамперед штучним інтелектом, хмарною інфраструктурою та оборонними технологіями.

Позиція Володимира Зеленського залишається для України особливо показовою. У 2022 році він посідав перше місце у рейтингу The Jerusalem Post після початку російського вторгнення. У 2023 році Зеленський до топ-50 не увійшов. У 2024 році він повернувся на 22-ге місце, причому саме видання тоді прямо відзначало його повернення після річної відсутності. У рейтингу 2025 року Зеленського знову не було, а в 2026 році він посів 21-ше місце, тобто на одну позицію вище, ніж під час попереднього включення до списку.

Першоджерело — повний рейтинг The Jerusalem Post «50 найвпливовіших євреїв 2026 року».

https://www.experts.news/posts/the-jerusalem-post-nazvav-50-nayvplyvovishykh-yevreyiv-2026-roku

 

, , , ,

Зеленський посів 21-ше місце в рейтингу 50 найвпливовіших євреїв світу за версією The Jerusalem Post

Президент України Володимир Зеленський посів 21-ше місце в рейтингу 50 найвпливовіших євреїв світу 2026 року, складеному ізраїльською газетою The Jerusalem Post.

У загальній таблиці The Jerusalem Post називає Зеленського «єврейським обличчям українського спротиву», а окремий матеріал про президента України має заголовок: «Єврейський президент, який став обличчям спротиву України».

Автори рейтингу відзначають роль Зеленського в керівництві країною під час повномасштабної війни з Росією, просуванні України до членства в Європейському Союзі та розвитку нових підходів до ведення війни, зокрема безпілотних технологій.

The Jerusalem Post також звертає увагу на єврейське походження українського президента та неодноразові спроби російської влади поєднати звинувачення України в «нацизмі» з тим фактом, що її президент є євреєм.

Видання нагадує, що родичі Зеленського загинули під час Голокосту, а його дід по батьківській лінії воював проти нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Сам Зеленський раніше неодноразово говорив, що єврейське походження є частиною його біографії, однак не визначає його політичну діяльність.

Зеленський уже неодноразово потрапляв до щорічного рейтингу The Jerusalem Post. У 2022 році, після початку повномасштабного російського вторгнення, він посів перше місце, і видання тоді назвало його найвпливовішим євреєм року. У рейтингу 2024 року президент України посідав 23-тє місце. Таким чином, у 2026 році він піднявся на дві позиції порівняно з рейтингом дворічної давнини.

Перше місце в рейтингу 2026 року The Jerusalem Post віддало Джареду Кушнеру та Іванці Трамп. Видання щороку включає до списку політиків, підприємців, учених, громадських діячів, представників технологічної індустрії, культури та релігійних організацій, які, за оцінкою редакції, мають значний вплив на світові процеси.

Першоджерело — The Jerusalem Post, рейтинг 50 Most Influential Jews of 2026.

, , , ,