Президент Ізраїлю Іцхак Герцог доручив лідеру опозиції та партії «Яшар» Гаді Айзенкоту сформувати уряд, повідомляє The Times of Israel у неділю.
«Я очікую від вас, що ви зробите все можливе, щоб сформувати уряд, який служитиме всій нації», – заявив Герцог під час офіційної церемонії вручення Айзенкоту відповідного мандата.
Своєю чергою лідер опозиції заявив, що розуміє покладену на нього відповідальність і має намір вдатися до «креативних і неординарних кроків», щоб упоратися з нею.
Раніше Герцог поінформував про своє рішення як Айзенкота, так і нинішнього прем’єра Біньяміна Нетаньягу. Президент обрав кандидата на посаду прем’єра після консультацій із делегаціями, які представляють інтереси всіх членів Кнесету нового скликання. У підсумку 67 депутатів висловилися за Айзенкота, 46 – за Нетаньягу, решта утрималися.
Айзенкот матиме 28 днів на формування уряду. У разі необхідності він зможе попросити про додатковий період у 14 днів.
EXPERTS CLUB, АЙЗЕНКОТ, ГЕРЦОГ, ІЗРАЇЛЬ, КНЕСЕТ, опозиція, Уряд
Парламентські вибори в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року завершилися без формування однозначної більшості. Партія «Лікуд» прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу зберегла перше місце, проте його праворелігійний блок втратив контроль над Кнесетом. Це створює передумови для складних коаліційних переговорів і може позначитися на політиці Ізраїлю щодо Ірану, палестинських територій та України, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За оприлюдненими 30 жовтня результатами Центральної виборчої комісії Ізраїлю, «Лікуд» отримав 27 зі 120 депутатських мандатів. Партія «Яшар» колишнього начальника Генштабу Гаді Айзенкота здобула 21 місце, а об’єднання «Бе-Яхад» Нафталі Беннета — 12. Арабські політичні сили сукупно отримали рекордні 19 мандатів.
Праворелігійний блок Нетаньягу контролює 53 місця, опозиція — 48. Для створення уряду необхідна підтримка щонайменше 61 депутата. Явка становила 77,9%, у голосуванні взяли участь понад 5,7 млн виборців. Результати планують передати президенту Іцхаку Герцогу 4 листопада, а новий парламент має скласти присягу 10 листопада.
Аналітики Experts Club розглядають три основні сценарії подальшого розвитку ситуації. Перший передбачає створення Нетаньягу нової коаліції за участю частини опозиційних депутатів або формування уряду національної єдності. Другий — прихід до влади опозиції на чолі з Айзенкотом за зовнішньої підтримки арабських партій. Третій — затяжна політична криза, яка може завершитися повторними виборами у 2027 році.
Незалежно від результатів коаліційних переговорів кардинального перегляду ізраїльської безпекової політики найближчим часом не очікується. І Нетаньягу, і Айзенкот розглядають військовий потенціал Ірану як стратегічну загрозу. Відмінності між ними стосуються передусім методів протидії Тегерану, взаємодії зі США та використання дипломатичних інструментів.
Водночас формування центристського уряду могло б створити додаткові можливості для переговорів щодо сектору Гази, гуманітарних домовленостей та відносин з арабськими державами. Збереження правої коаліції, навпаки, підвищує ймовірність продовження жорсткої політики щодо палестинських територій.
Особливе значення результати виборів мають на тлі війни Ізраїлю та США проти Ірану, що розпочалася наприкінці лютого 2026 року. Попри дипломатичні контакти та посередницькі зусилля Катару, остаточного врегулювання конфлікту немає. Подальша ескалація загрожує судноплавству в Ормузькій протоці, енергетичним ринкам і стабільності країн Перської затоки.
Для України вибори відкривають перспективи активізації співпраці з Ізраїлем у протидії іранським безпілотникам Shahed, обміні розвідувальними даними та розробленні технологій протиповітряної оборони. Водночас навіть зміна уряду не гарантує швидкого перегляду обережної політики Ізраїлю щодо Росії або початку постачання Україні ізраїльських систем ППО.
Додатковим ризиком залишається конкуренція за ракети-перехоплювачі та інші оборонні ресурси між Україною, Ізраїлем і державами Близького Сходу. Тому для Києва найбільш сприятливим сценарієм стане регіональна деескалація, поєднана з розширенням двосторонньої технологічної співпраці.
Підсумки виборів свідчать, що Ізраїль вступає в період політичної невизначеності. Остаточний склад майбутньої коаліції визначатиме не лише внутрішню стабільність країни, а й підходи до регіональних конфліктів та відносин із міжнародними партнерами.
Як повідомляє Experts Club, ізраїльська газета The Jerusalem Post 10 вересня опублікувала щорічний рейтинг 50 Most Influential Jews of 2026. Перше місце редакція віддала Джареду Кушнеру та Іванці Трамп, друге — прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньяху, третє — колишньому начальнику Генштабу Ізраїлю Гаді Айзенкоту. Президент України Володимир Зеленський посів 21-е місце, отримавши від видання характеристику «єврейське обличчя українського опору». (Jerusalem Post)
Аналітичний центр Experts Club зазначає, що назва «топ-50» у цьому випадку означає 50 рейтингових позицій, а не 50 окремих осіб. У 2026 році в цих 50 позиціях представлено 109 осіб, оскільки 27 місць редакція відвела групам із двох і більше осіб. При визначенні країн Experts Club враховував насамперед основну країну політичної, громадської чи ділової діяльності людини, а не лише місце народження чи наявність другого громадянства. Повний офіційний рейтинг опубліковано в The Jerusalem Post.
З точки зору Experts Club, рейтинг 2026 року показує насамперед двополюсну географію глобального єврейського впливу — Ізраїль і США. Ці дві країни практично повністю формують верхню двадцятку та більшу частину решти позицій. Ізраїль особливо широко представлений політиками, військовими, дипломатами та керівниками громадських організацій, США — бізнесом, технологіями, фінансами, медіа та федеральною політикою. Поза межами цих двох центрів помітними самостійними представниками виступають Україна, Мексика, Велика Британія, Австралія та Канада.
Ще одна особливість рейтингу — різке збільшення ваги технологічного сектору. До нього увійшли керівники та засновники OpenAI, Meta, Wiz, Anthropic, Google, Oracle, Dell, Mobileye, Palantir, Thrive Capital і Playrix. Тобто вплив редакція пов’язує вже не лише з державною владою, капіталом та громадськими організаціями, а й із контролем над ключовими технологіями, насамперед штучним інтелектом, хмарною інфраструктурою та оборонними технологіями.
Позиція Володимира Зеленського залишається для України особливо показовою. У 2022 році він посідав перше місце у рейтингу The Jerusalem Post після початку російського вторгнення. У 2023 році Зеленський до топ-50 не увійшов. У 2024 році він повернувся на 22-ге місце, причому саме видання тоді прямо відзначало його повернення після річної відсутності. У рейтингу 2025 року Зеленського знову не було, а в 2026 році він посів 21-ше місце, тобто на одну позицію вище, ніж під час попереднього включення до списку.
Першоджерело — повний рейтинг The Jerusalem Post «50 найвпливовіших євреїв 2026 року».
https://www.experts.news/posts/the-jerusalem-post-nazvav-50-nayvplyvovishykh-yevreyiv-2026-roku