13 листопада в рамках саміту COP29 відбулася церемонія підписання Угоди про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії між Узбекистаном, Казахстаном та Азербайджаном.
Виступаючи на заході, Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв наголосив, що відновлювана енергія – це не економічна мета, а внесок у майбутнє, результат почуття відповідальності перед наступними поколіннями.
Особливо підкреслено екологічну важливість проєкту. Енергія, яка передаватиметься, – це енергія вітру та сонця, відновлюваний і чистий ресурс, що дозволить зменшити вплив на клімат.
Таким чином, сторони підтримують спільні зусилля щодо захисту клімату в рамках Паризької угоди та Цілей сталого розвитку.
Відзначено, що країни-підписанти, маючи значні ресурси відновлюваної енергії, здатні зробити вагомий внесок у глобальний енергетичний перехід.
Торкнувшись зусиль Узбекистану щодо розвитку зеленої економіки, Лідер Узбекистану зупинився на ключових аспектах масштабної роботи у цьому напрямку.
Зазначено, що щороку в країні вводиться близько двох гігават потужностей сонячної та вітрової генерації. Крім того, до кінця цього року до мережі буде підключено додатково 2,6 гігават відновлюваної генерації та систем зберігання енергії на 300 мегават.
До 2030 року планується довести частку відновлюваних джерел енергії до 40 відсотків, а також створити системи зберігання енергії на 4,2 гігават.
Висловлено впевненість, що економічний ефект від реалізації цього проєкту відчують усі його учасники.
Наголошено на важливості прискорення реалізації проєкту, зокрема створення спільного підприємства, розробки та узгодження технічної документації та інших процедур.
На завершення Президент Мірзійоєв підтвердив прихильність Узбекистану до спільної реалізації цього регіонального проєкту.
Компанії Active Group та Experts Club провели спільне дослідження щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу. Дослідження було представлено в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна в червні 2024 року. Дослідження представили Максим Уракін та Олександр Позній. Результати дослідження наступні:
Результати дослідження наступні:
Повністю позитивне – 9,3 %
Здебільшого позитивне – 40,9%
Здебільшого негативне – 13,2 %
Повністю негативне – 2,6 %
Важко відповісти – 34 %
Позитивне – Негативне – 34,4 %
22 липня 1992 року між Республікою Казахстан і Україною було встановлено дипломатичні відносини. Посольство Республіки Казахстан в Україні відкрито в грудні 1994 року.
Спільне дослідження компанії Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу було зроблено в період квітень – травень 2024 року. Охоплює такі країни, як Туреччина, Іран, Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Саудівська Аравія, ОАЄ, Афганістан, Пакистан, Азербайджан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Грузія, Вірменія, Індія, Китаю, Республіка Корея, КНДР, Японія, В’єтнам, Індонезія, Сирія, Ірак. Повня інформація по дослідженням доступна на сайті Клуб експертів за посиланням –
Відео – https://interfax.com.ua/news/video/993142.html
Посол Дархан Калетаєв взяв участь у презентації ресурсного центру “Будинок мами” в Києві.
У презентації взяли участь представники секретаріату першої леді, Міністерства закордонних справ України, ЮНІСЕФ, офісу омбудсмена України, Київської державної міської адміністрації, Національної дитячої спеціалізованої клініки “ОХМАТДИТ”, Торгово-промислової палати України, надзвичайні та повноважні посли і дипломати європейських держав і країн СНД, акредитовані в Україні, українські підприємці, представники ЗМІ та ін.
Проєкт реалізується Громадським фондом “Ана үйі” за підтримки посольства республіки Казахстан в Україні.
Виконавча директорка громадського фонду “Ана үйі” Ажаркул Клишбаєва під час презентації поінформувала про перший рік роботи ресурсного центру “Будинок мами”. З липня 2023 року до теперішнього часу 18 жінок отримали необхідну допомогу, внаслідок чого 24 дитини уникли потрапляння до інтернатних закладів. Фонд планує відкрити аналогічні установи в інших регіонах України.
Проєкт реалізується в Узбекистані, Киргизстані, Туреччині, Малайзії, Азербайджані.
В рамках міжнародної співпраці та культурного обміну, представники Посольства Республіки Казахстан в Україні відвідали Центральний державний історичний архів України у місті Києві. Основною метою візиту стала церемонія передачі цифрових копій актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду, написаних вірмено-кипчацькою мовою.
На урочистому заході були присутні радники Посольства Алібек Алібєков, Євгеній Катрєнов та Данияр Сатибалдін, директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін, а також співробітники архіву і представники казахського бізнесу.
Ці унікальні історичні документи мають велике значення для культурної спадщини та історії як України, так і Казахстану. Вони свідчать про багаті культурні та історичні зв’язки між народами, які проживали на території сучасної України та Казахстану.
Особливу подяку висловили представники казахського бізнесмена та мецената Айдина Рахімбаєва, завдяки якому стало можливим отримання цих історичних документів. Айдин Рахімбаєв відомий своїми численними благодійними проектами та підтримкою культурних ініціатив. В знак вдячності за співпрацю, від імені А. Рахімбаєва Центральному державному історичному архіву України було передано п’ять сучасних комп’ютерів.
Цей жест сприяє зміцненню двосторонніх відносин між країнами, а також підтримує збереження історичної спадщини та розвиток культурних зв’язків.
Давньо-кипчацькі книги – це рукописні документи, створені у період середньовіччя, коли кипчаки (половці) були одним з наймогутніших кочових народів на теренах Східної Європи та Центральної Азії. Ці книги містять цінні історичні, правові та літературні тексти, які відображають суспільне життя, традиції та правові системи тих часів.
Вірмено-кипчацька мова вважається унікальним історико-лінгвістичним феноменом, що виник внаслідок тривалого співіснування вірменських та кипчацьких громад на території сучасної України. Ця мова використовувалася вірменами, які мешкали у Криму, Кам’янці-Подільському та інших містах, де кипчаки мали значний вплив. Вірмено-кипчацька мова є змішаною мовою, яка поєднує елементи кипчацької (половецької) та вірменської мов, що робить її унікальною культурною спадщиною.
Кам’янець-Подільський вірменський війтівський суд – це судова установа, яка діяла в Кам’янці-Подільському в період середньовіччя. Вона вирішувала правові питання місцевої вірменської громади. Актові книги цього суду є цінними джерелами з історії права, етнографії та соціального життя тогочасного суспільства. Ці книги зберігалися в архіві протягом століть і тепер стали доступними завдяки їх оцифруванню.
Тепер Казахстан отримав цифрові копії унікальних давньо-кипчацьких книг, які тепер доступні для вивчення та дослідження, збагачуючи історичну спадщину обох країн.
22 липня 1992 року між Республікою Казахстан і Україною були встановлені дипломатичні відносини. А в грудні 1994 року відкрито Посольство Республіки Казахстан в Україні.
Влада Узбекистану, Казахстану і Киргизстану створять спільну компанію для будівництва Камбаратинської гідроелектростанції (ГЕС‑1) на річці Нарин. Після реалізації проекту акції та активи Камбаратинської ГЕС-1 повністю перейдуть у власність Киргизстану. Угоду заплановано підписати в Бішкеку.
Міністр енергетики Узбекистану Журабек Мірзамахмудов, міністр енергетики Казахстану Болат Акчулаков та міністр енергетики Киргизстану Таалайбек Ібраєв у січні 2023 року в Бішкеку підписали дорожню карту з реалізації проєкту будівництва Камбаратинської ГЕС‑1.
Згідно з документом, організації, визначені центральноазіатськими країнами, будуть гарантовано купувати весь обсяг електроенергії, що виробляється на Камбаратинській ГЕС-1.
Для реалізації проекту на території Киргизстану буде створено спільну акціонерну компанію. Частка Киргизстану становитиме – 34%, Казахстану – 33% і Узбекистану – 33%. Засновника компанії кожна сторона визначить самостійно. Частки сторін залишаться незмінними з повним виключенням можливості об’єднання, передання та продажу своїх часток.
Період реалізації проєкту буде визначено за підсумками актуалізації та затвердження техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).
Потужність майбутньої ГЕС складе 1860 МВт. Водосховище ГЕС матиме об’єм 5,4 млрд. кубометрів і греблю висотою 256 метрів. Станція щорічно вироблятиме в середньому 5,6 млрд. кВт-год електроенергії. Очікується, що будівництво ГЕС займе 10 років, зокрема перший гідроагрегат планується здати вже через чотири роки.
KYRGYZSTAN, БУДІВНИЦТВО, КАЗАХСТАН, Камбаратинська ГЕС-1, УЗБЕКИСТАН
Нацбанк Казахстану підвищив прогноз зростання економіки країни на 2024-2025 роки до 4-5% на рік з очікуваних раніше 3,5-4,5%, йдеться в повідомленні регулятора з посиланням на його оновлені макропрогнози.
Цього року зростання ВВП, як і раніше, очікується на рівні 4,2-5,2%.
“Прогнози щодо зростання економіки Казахстану в середньостроковій перспективі поліпшено. Розширення ділової активності відбуватиметься завдяки стійкому внутрішньому попиту, зростанню бюджетних видатків і відновленню нафтового сектора. (…) Ризики прогнозу ВВП пов’язані з можливими проблемами доступу казахстанського експорту до міжнародних ринків, а також імовірністю недосягнення планового видобутку нафти”, – ідеться в повідомленні.
Крім того, скориговано прогноз інфляції. На короткостроковому горизонті невизначеність щодо зростання цін знизилася. У базовому сценарії в поточному році інфляція прогнозується в межах 10-12% (колишній прогноз – 11-14%), у 2024 році – 7,5-9,5% (9-11%), у 2025 році – 5,5-7,5% (відповідає колишньому прогнозу).
“При цьому без урахування прямого ефекту від підвищення тарифів ЖКП, на який Національний банк не реагує зміною базової ставки, досягнення середньострокової мети (щодо інфляції – ІФ-К) у 5% очікується вже до кінця 2025 року. Цьому сприятимуть подальше послаблення тиску з боку зовнішнього середовища та грошово-кредитні умови, що перебувають у стримувальній зоні”, – йдеться в повідомленні.
Основні ризики прогнозу інфляції, за даними Нацбанку, включають посилення фіскального стимулювання, “незаякорення інфляційних очікувань”, прискорення інфляції в Росії та можливе зростання світових цін на продовольство внаслідок непоновлення “зернової ініціативи”. Також одним із ризиків прогнозу є продовження реформ ціноутворення на казахстанському ринку ПММ.
Економіка Казахстану за підсумками 2022 року зросла на 3,1% за інфляції у 20,3%.
Детальніше про макроекономіку дивіться в аналітичних програмах Клубу експертів за посиланням – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=zfnGIkt5zdhX_j3x
