Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Найбільші покупці українського мороженого м’яса ВРХ – Азербайджан, Китай та Узбекистан

За три квартали 2024 року Україна експортувала 12,6 тис. тонн мороженого м’яса ВРХ – на 20,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Виторг від експорту цієї продукції скоротився на 18,9% проти січня-вересня 2023 року ‒ до $50,9 млн.
Найбільше українського мороженого м’яса ВРХ протягом дев’яти місяців 2024 року купували Азербайджан (37%), Китай (27,8%) та Узбекистан (9,7%).

Джерело: https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/azerbajdzhan-kupuye-najbilshe-ukrayinskogo-morozhenogo-myasa-vrh-%ef%bf%bc%ef%bf%bc/

, , , ,

Китай повністю скасував обмеження на доступ іноземних інвесторів до обробної промисловості

Китай скасував усі обмеження на доступ іноземних інвесторів до обробної промисловості країни, що стало знаковим кроком для другої за величиною економіки світу, повідомляє агентство «Сіньхуа». У п’ятницю набув чинності новий список, в якому перераховані заборонені для іноземних інвестицій сектори економіки, і з нього було виключено останні два пункти, пов’язані з виробництвом. Кількість «закритих» галузей скоротилася до 29.

Новий документ передбачає, що виробнича галузь Китаю досягла лідируючого у світі рівня відкритості. Майже всі країни, що розвиваються, запроваджують обмеження на іноземні інвестиції в цей сектор, і навіть деякі розвинені держави продовжують зберігати певні обмеження, зазначають експерти Державного комітету в справах розвитку і реформ (NDRC).

У 2010 році обсяг доданої вартості в обробній промисловості КНР вперше перевищив аналогічний показник США. У 2023 році на його частку припало приблизно 30% загальносвітового обсягу, що дає змогу країні залишатися в статусі найбільшого виробника у світі протягом 14 років поспіль.

Останніми роками в Китаї спостерігається стійке зростання прямих іноземних інвестицій (FDI, ПІІ) у високотехнологічне виробництво. У січні-вересні цього року в галузі з виробництва медичного обладнання та приладобудування, а також у сектор виробництва комп’ютерної та офісної техніки обсяг фактично використаних зарубіжних інвестицій зріс відповідно на 57,3% і 29,2% у річному порівнянні.

,

Україна готує до експорту в Китай горох, м’ясо птиці, кукурудзу та рибу

Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.

, , , , , ,

Китай затвердив на 2025 рік список інвестиційних проєктів загальною вартістю 200 млрд юанів

Китай затвердив список інвестиційних проєктів загальною вартістю 200 млрд юанів ($28 млрд), запланованих на наступний рік, повідомив представник Державного комітету у справах розвитку і реформ КНР агентству «Сіньхуа».
За його словами, у списку налічується 647 проєктів, які охоплюють такі напрямки, як будівництво міських підземних трубопроводів, програми підтримки нужденних через їхнє працевлаштування, зміцнення аварійних водосховищ, охорона й відновлення довкілля, транспортна інфраструктура, основні об’єкти громадської інфраструктури, включно з освітніми, медичними та культурними установами, а також ключові об’єкти зберігання сільськогосподарської продукції.
Відомство має намір сприяти запуску та здійсненню проєктів у найкоротші строки та докладати зусиль для досягнення практичного прогресу в їхній реалізації вже цьогоріч, щоб забезпечити потужну підтримку економічному зростанню в четвертому кварталі.
Крім того, представник держкомітету наголосив на наявності досить міцного фундаменту для досягнення цілей економічного зростання країни у 2024 році приблизно на 5%.
Як повідомлялося, у січні-вересні ВВП КНР збільшився на 4,8%. Минулого року економіка зросла на 5,2%.

 

,

Україна ввела антидемпінгові мита на ввезення радіаторів із Туреччини та Китаю

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) рішенням від 15 жовтня запровадила попередні антидемпінгові мита на імпорт до України радіаторів для опалення походженням із Туреччини та Китаю у розмірі 41,86% та 42% відповідно.
Згідно з оголошенням МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр” у п’ятницю, рішення набуває чинності через п’ять днів із дня публікації оголошення.
В оголошенні нагадується, що антидемпінгове розслідування було порушено рішенням МКМТ від 12 квітня 2024 року на підставі скарги українських виробників ТОВ “Сан Тех Рай” та ТОВ “Ютерм Україна”, частка яких у загальному провадженні в Україні перевищує 50%.
МКМТ встановила, що за період дослідження (1 січня 2023 року – 31 березня 2024 року), погіршилися фінансово-економічні показники національного виробника, зокрема, обсяг виробництва – на 74,56%, виробничих потужностей – на 13,75%, завантаження виробничих потужностей – на 70,5%, обсяг реалізації товару на ринку України – на 40,97%.
Крім того, фінрезультат від реалізації товару погіршився на 1606,24%, продуктивність праці – на 59,47%, обсяг інвестицій у доларовому еквіваленті – на 78,69%.
Комісія також вказує на те, що у першому кварталі 2024 року обсяг імпорту радіаторів з Туреччини та Китаю зріс на 157,13% порівняно з тим самим періодом 2023 року та на 21,9% до першого кварталу 2021 року.
У повідомленні МКМТ також зазначається, що збитки національному виробнику від демпінгового імпорту радіаторів з Туреччини та Китаю підтверджуються тим, що обсяг імпорту з цих країн за період дослідження зріс щодо обсягів споживання такого товару в Україні на 31,27%, щодо виробництва – на 173, 29%.
Антидемпінгові заходи застосовуються до опалювальних радіаторів (сталеві, алюмінієві, біметалічні) (за виняток сушилок для рушників, водяних внутрішньопідлогових конвекторів та дизайнерських радіаторов), що класифікуються за кодами УКТ ВЕД ex 7322 19 00 00, ex 7616 99 10 00, ex 7616 99 90 00.
ТОВ “Сан Тех Рай” (Одеська обл.) виготовляє сантехнічну продукцію для опалення, водопостачання, каналізації. За інформацією на його сайті, має два заводи в Україні (130 тис. кв.м. виробничих площ), що випускає 20 тис. тонн продукції на рік. Експортує продукцію, зокрема, до Польщі, Румунії, Литви, Болгарії, Грузії, Монголії.
За даними Opendatabot, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 40% до 2022 року – до 61,2 млн грн за зростання чистого доходу на 15,3% до 552,2 млн. грн.
Власники компанії – Андрій Коваленко та Олександр Божко (по 50%).
“Ютерм Україна” (Біла Церква Київської обл.) працює на ринку сталевих панельних радіаторів із 2013 року.
За даними Opendatabot, у 2023 році компанія отримала 6,7 млн грн чистого прибутку проти 0,4 млн грн роком раніше за падіння чистого доходу на 48,6% до 124,3 млн. грн. Власники компанії – чотири підприємці з рівними частками по 25%.

, , ,

Міністерство торгівлі Китаю підтвердило плани підвищення мита на імпорт авто з двигунами великого об’єму

Міністерство торгівлі Китаю підтвердило намір підвищити мита на імпорт автомобілів з двигунами великого об’єму. Раніше стало відомо, що Пекін розглядає таку можливість поряд із додатковими обмеженнями на поставки в країну віскі з Європи.
Представник китайського Мінторгу Хе Ядун заявив під час пресконференції в четвер про наявність істотних розбіжностей між Китаєм і ЄС щодо нещодавнього рішення Єврокомісії про введення додаткових мит на ввезення в Європу китайських електромобілів. Пекін запросив представників ЄС відвідати Китай для подальших переговорів, зазначив він.
За словами Хе Ядуна, Мінторг розглядає можливість збільшення мит на ввезення машин з бензиновими двигунами великого об’єму в КНР і ухвалить рішення після вивчення відповідних факторів.
У разі, якщо Пекін ухвалить таке рішення, найсерйозніше постраждають німецькі автовиробники, заявив президент Китайської асоціації пасажирських автомобілів (CPCA) Дуншу Цуй.
Сукупний імпорт автомобілів з двигунами об’ємом понад 2,5 літра з ЄС за 8 місяців поточного року знизився на 13%, до $10,2 млрд, свідчать дані CPCA.

 

, ,