Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю спільно з низкою інших відомств опублікувало в середу план дій щодо стимулювання споживання, а також балансування попиту і пропозиції на споживчі товари, визначивши ключові заходи, пише «Сіньхуа».
План передбачає оптимізацію структури пропозиції споживчих товарів до 2027 року. Зокрема, будуть виділені три споживчі сектори обсягом по 1 трлн юанів ($141,2 млрд) і десять споживчих напрямків обсягом по 100 млрд юанів.
Відповідно до плану, внесок споживчого сектора в темпи зростання економіки КНР буде стійко збільшуватися до 2030 року.
В цілому план включає 19 ключових завдань, в тому числі комплексне впровадження ШІ-рішень, збільшення бюджетної та фінансової підтримки, а також розширення пропозиції нових товарів, наприклад продукції зеленого сегмента.
Крім того, він передбачає більш чітку фокусування на задоволенні потреб різних груп населення. Це стосується розширення асортименту товарів для немовлят і дітей, а також продукції, зручної для літніх людей, зазначає «Сіньхуа».
Глава тайванської адміністрації Лай Цінде в середу оголосив про плани виділити спеціальний бюджет у розмірі $40 млрд на закупівлю озброєнь, повідомляє Associated Press. Зазначається, що в цю суму, зокрема, закладено кошти для створення «купола» протиповітряної оборони.
“Загрози з боку Китаю для Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону посилюються (…). Тайвань повинен демонструвати свою рішучість і брати на себе більш значну відповідальність у самообороні”, – зазначив Лай Цінде.
Зазначається, що тайванська адміністрація запросила цей транш окремо від щорічного оборонного бюджету, і цей запит має бути тепер затверджений законодавчими органами Тайваню.
Тайванське питання виникло 1949 року, коли було проголошено Китайську Народну Республіку, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому майже у всіх великих державах є неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0-2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8-9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі паравійськові формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів за значно меншого населення, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280-300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4-5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включно з 3 авіаносцями, десятками есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7-8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245-270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20-21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але загалом відображають значну кількісну перевагу Китаю за одночасної орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини і союз зі США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська компанія Haitian International запускає пілотне виробництво на своєму новому заводі в місті Рума (Воєводина, Сербія), створюючи один з найбільших виробничих комплексів в регіоні.
Проект передбачає будівництво фабрики площею до 250 000 м² в промисловій зоні «Rumska petlja».
Початковий етап включає близько 59 000 м² під виробничий корпус, офісну будівлю та їдальню. В рамках пілотної фази планується випустити до 2 500 машин для лиття під тиском серії Mars і Jupiter на рік.
Загальний обсяг інвестицій оцінюється в близько 100 млн євро. На першому етапі на заводі працюватиме близько 300 співробітників із зарплатою від 650 до 1 000 євро на руки.
Міська адміністрація Руми і уряд Сербії відзначили, що проект стане значним внеском у регіональну промислову динаміку і створить нові робочі місця. Завод дозволить китайському інвестору скоротити логістичні витрати і швидше обслуговувати ринки Європи, Середнього Сходу та Індії.
Влада Сербії розглядає проект Haitian як стратегічний для індустріалізації Воєводини і зміцнення припливу іноземних інвестицій. Запуск пілотного виробництва в Румі посилить промисловий кластер Сербії і створить передумови для подальших технологічних вкладень.
Haitian International — великий китайський виробник машин для лиття під тиском, пресів і автоматизованого обладнання. Завод у Румі стане першою значущою виробничою базою компанії на території Балкан.
https://t.me/relocationrs/1810
Світове виробництво сталі в жовтні 2025 року скоротилося на 5,9% порівняно з жовтнем 2024 року – до 143,340 млн тонн, при цьому зниження зафіксовано в більшості країн першої десятки виробників, випливає з даних Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн за виплавкою сталі в жовтні 2025 року виглядає наступним чином:
Китай – 72 млн тонн (мінус 12,1% до жовтня 2024 року);
Індія – 13,563 млн тонн (плюс 5,9%);
США – 6,989 млн тонн (плюс 9,4%);
Японія – 6,853 млн тонн (мінус 1%);
РФ – 5,250 млн тонн (мінус 6,2%);
Південна Корея – 5,093 млн тонн (мінус 5,8%);
Іран – 3,316 млн тонн (плюс 12%);
Туреччина – 3,208 млн тонн (плюс 3,1%);
Німеччина – 3,127 млн тонн (мінус 3%);
Бразилія – 2,988 млн тонн (мінус 2,7%).
За січень-жовтень 2025 року світове виплавлення сталі зменшилося на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн. У першій десятці країн-виробників за десять місяців поточного року:
Китай – 817,870 млн тонн (мінус 3,9% до січня-жовтня 2024 року);
Індія – 135,987 млн тонн (плюс 10%);
США – 68,376 млн тонн (плюс 2,8%);
Японія – 67,327 млн тонн (мінус 4,1%);
РФ – 56,536 млн тонн (мінус 4,9%);
Південна Корея – 51,144 млн тонн (мінус 3,6%);
Туреччина – 31,277 млн тонн (плюс 1,2%);
Німеччина – 28,505 млн тонн (мінус 9,9%);
Бразилія – 27,988 млн тонн (мінус 1,8%);
Іран – 25,442 млн тонн (мінус 1%).
За підсумками 2024 року 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж у 2023 році. Лідерами були Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (мінус 1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (плюс 6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (мінус 3,4%), США – 79,452 млн тонн (мінус 2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (мінус 7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (мінус 4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (плюс 5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (плюс 9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (плюс 5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (плюс 0,8%).
У 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі (мінус 0,1% до 2022 року), а в 2022 році 64 країни – 1 млрд 831,467 млн тонн (мінус 4,3% до 2021 року), при незмінному домінуванні Китаю і зростанні виробництва в Індії на тлі зниження показників у більшості розвинених економік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Китай задіює великий флот цивільних вантажних суден і поромів в навчаннях біля своїх берегів, відпрацьовуючи сценарії можливого десантування на Тайвань, випливає з розслідування агентства Reuters, заснованого на супутникових знімках і даних стеження за суднами.
За даними Reuters, влітку 2025 року не менше 12 цивільних суден – шість автомобільних поромів і шість палубних вантажних суден – брали участь у десантних маневрах на пляжі недалеко від населеного пункту Цзешен в провінції Гуандун. Супутникові знімки фіксували вивантаження сотень військових машин безпосередньо на узбережжі по апарелях, без використання портової інфраструктури.
Експерти, опитані агентством, відзначають, що цивільний флот може стати ключовим елементом у разі можливої операції проти Тайваню: за діючими оцінками, у Військово-морських сил і морської піхоти НВАК зараз достатньо власних десантних кораблів і катерів, щоб перекинути приблизно 20 тис. військовослужбовців з технікою в першій хвилі висадки, тоді як для повномасштабного вторгнення, за різними оцінками, було б потрібно від 300 тис. до 1 млн військових.
Розслідування вказує, що використання цивільних суден – частина більш широкої стратегії «тіньового флоту», що дозволяє різко наростити десантні і транспортні можливості КНР і одночасно ускладнити розвідці оцінку масштабів підготовки. За даними Reuters, відстежено понад 100 цивільних суден, залучених до військових навчань або належать компаніям, які регулярно беруть участь у таких маневрах.
У матеріалі наводяться оцінки колишнього головнокомандувача збройних сил Тайваню Лі Сі-міна та інших військових експертів, які називають відпрацювання висадок за участю цивільного флоту «істотним кроком» до формування реальних планів вторгнення. Водночас тайванські чиновники вказують на вразливість таких суден для протикорабельних і переносних ракет і розглядають демонстративні навчання як елемент «когнітивної війни», спрямованої на психологічний тиск на Тайбей і його партнерів.
Reuters підкреслює, що, незважаючи на нарощування можливостей, залишається неясним, чи готова НВАК до реальної десантної операції через Тайванську протоку: масштаб вторгнення важко приховати, а погодні умови, рельєф узбережжя острова і потенційна реакція США та союзників роблять подібний сценарій вкрай ризикованим.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0–2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8–9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі парамілітарні формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів при значно меншому населенні, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280–300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4–5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включаючи 3 авіаносці, десятки есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7–8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245–270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20–21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але в цілому відображають значну кількісну перевагу Китаю при одночасній орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини та союз із США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/