Як повідомляє Сербський Економіст, Китайська компанія Techron Automotive планує побудувати в місті Інджія (Воєводина, Сербія) свій перший зарубіжний завод з виробництва пластикових автокомпонентів, що посилить роль країни як регіонального хаба автопрому. Про це повідомила мерія Інджії на яку посилається портал Serbia-business.eu.
Будівництво планується розпочати до кінця поточного року. Згідно з опублікованою інформацією, завод в Інджії стане першим підприємством Techron за межами Китаю. На першому етапі передбачається зведення виробничого корпусу площею 4,5 тис. кв. м. Після виходу на повну потужність підприємство зможе забезпечити близько 200 робочих місць.
Відкриття заводу заплановано на середину 2026 року.
Techron випускає компоненти для провідних світових автовиробників – Volkswagen, Porsche, Audi, Chery, Geely та інших. У продуктову лінійку входять деталі двигунів і трансмісій, елементи інтер’єру та екстер’єру, а також компоненти систем управління.
Експерти зазначають, що проєкт вкладається в стратегію Сербії щодо поглиблення спеціалізації на автопромі та автокомпонентах: у країні вже працюють десятки заводів із виробництва джгутів, електроніки та пластмасових деталей для європейських та азійських брендів. Для регіону це означає не тільки нові робочі місця, а й необхідність інвестицій в енергетику, логістику та професійну освіту, щоб закріпити ефект від приходу нового інвестора.
https://t.me/relocationrs/1782
Фактичні закупівлі золота Китаєм у поточному році можуть у рази перевищувати офіційно декларовані обсяги і вже стали одним з ключових драйверів рекордного зростання цін на дорогоцінний метал, пише Financial Times з посиланням на аналітиків і дані ринку.
Згідно з офіційною статистикою Народного банку Китаю, в 2025 році регулятор придбав лише близько 25 тонн золота, при цьому в окремих місяцях приріст запасів становив приблизно 2 тонни. Однак аналітики Société Générale, оцінюючи торгові потоки великих злитків і дані імпорту, вважають, що реальний обсяг покупок Пекіна може досягти до 250 тонн за рік, тобто більше третини сукупного попиту світових центробанків. За їхніми оцінками, фактичні закупівлі можуть в десять і більше разів перевищувати офіційно розкриті цифри.
Директор Японської асоціації ринку дорогоцінних металів Брюс Ікемізу заявив, що учасники ринку в цьому році «практично не вірять офіційним статистичним даним, особливо по Китаю», і оцінює поточні золоті резерви країни майже в 5 тис. тонн – приблизно вдвічі вище рівня, який китайська влада повідомляє публічно.
За даними FT і експертів, значна частина покупок здійснюється непрозоро – через Державне управління з іноземної валюти (SAFE), суверенний фонд China Investment Corporation та інші структури, які не зобов’язані публікувати деталізовану звітність щодо запасів золота. Це ускладнює оцінку реального масштабу операцій і посилює невизначеність на ринку.
Аналітики відзначають, що приховане нарощування золота пов’язане зі стратегією дедоларизації. «Китай купує золото в рамках своєї стратегії зниження залежності від долара», – наводить преса слова Джеффа Каррі, стратега Carlyle. Золото розглядається як інструмент хеджування валютних і геополітичних ризиків, в тому числі на тлі напруженості у відносинах з США.
За оцінками Всесвітньої ради з золота, за останнє десятиліття частка золота в міжнародних резервах країн за межами США зросла приблизно з 10 до 26 відсотків, що зробило метал другим за значимістю резервним активом після американського долара. Масштабні покупки центробанків допомогли підняти ціну золота вище 4 300 дол за тройську унцію, відзначають FT і галузеві видання.
Китай при цьому залишається найбільшим у світі виробником і споживачем золота, забезпечуючи близько 10% світового видобутку, що дозволяє Пекіну збільшувати резерви не тільки за рахунок імпорту, але і через внутрішній ринок.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у січні-жовтні 2025 року склав майже $4,82 млрд, що на 32,6% більше за показник аналогічного періоду 2024 року ($3,63 млрд) та на 10% більше, ніж за весь 2024 рік.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, таким чином темп приросту імпорту легковиків ще прискорився – за підсумками дев’яти місяців він складав 27,4% до аналогічного періоду 2024 року.
У жовтні цього року в Україну ввезено легкових авто на $647,8 млн, що на 81% більше, ніж у жовтні торік.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну у січні-жовтні поточного року ввійшли Німеччина, США і Китай, тоді як торік це були США, Німеччина та Японія. Зокрема, поставки авто з Німеччини зросли на 52% – до $841,3 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів становила 17,45% проти 15,23% роком раніше.
Із США в Україну ввезено автомобілів на $839,7 млн (на 25,4% більше), а з Китаю – на $663 млн (13,8% імпорту легкових). Торік з Японії, що входила до трійки лідерів, імпорт становив майже $430 млн (11,8%).
З інших країн весь імпорт легкових авто за вказаний період становив $2,476 млрд проти $1,981 млрд за січень-жовтень-2024.
Водночас за 10 місяців цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $7,17 млн, зокрема в ОАЕ , Канаду та США, тоді як рік тому в аналогічний період країна постачила їх на зовнішні ринки на $9,33 млн, здебільшого до Канади, Німеччини та США.
За даними Держмитслужби, у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні-жовтні 2025 року частка легкових авто становила 7,1% (торік 6,3%), в структурі експорту – 0,02% (0,03%).
Як повідомлялося, 2024 року в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж роком раніше, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Обсяг імпорту в Україну тракторів у січні-жовтні 2025 року становив $703,83 млн, що на 6,6% більше, ніж за аналогічний період 2024 року ($660,51 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (22% загального імпорту цієї техніки, або $154 млн), Китаю (17,2% або $121,1 млн) та Німеччини (16,4%, або $115,6 млн), тоді як торік лідером була Німеччина ($101,5 млн), другим Китай ($91,6 млн), США посіли третє місце ($86,9 млн).
При цьому імпорт з інших країн у січні-жовтні скоротився на 17,7% – до $313,1 млн.
У жовтні цього року імпорт тракторів в Україну збільшився на 9,1% до жовтня-2024 – до $73,8 млн, що теж незначно більше показника вересня-2025.
Від початку поточного року, як повідомлялось, обсяги імпорту тракторів в Україну демонстрували від’ємну динаміку: в січні вони були меншими на третину порівняно з січнем-2024, але вже за підсумками першого півріччя показники майже зрівнялися з минулорічними.
Згідно зі статистикою Держмитслужби, цьогоріч на експорт у січні-жовтні було поставлено тракторів на $5,1 млн, здебільшого до Румунії (25%), Бельгії та Німеччини, тоді як торік за цей період експорт становив $4,6 млн, переважно до Молдови (25,6%), Чехії та Казахстану.
Як повідомлялось, обсяг імпорту тракторів в Україну 2024 року становив майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Імпорт товарів в Україну в січні-жовтні 2025 року досяг $67,8 млрд, що на 18,1% більше, ніж роком раніше, повідомила Державна митна служба. Найбільші країни походження імпорту – Китай з $15,1 млрд,
Польща – $6,4 млрд і Німеччина – $5,4 млрд.
Оподатковуваний імпорт склав $51,8 млрд, або 76% загального обсягу. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту – $0,52/кг.
У товарній структурі 68% зайняли машини, обладнання та транспорт – $27 млрд (надходження митних платежів – 168 млрд грн, 29%); продукція хімічної промисловості – $10,4 млрд (81,1 млрд грн, 14%); паливно-енергетичні товари – $8,5 млрд (167,9 млрд грн, 29%).
Джерело: https://expertsclub.eu/import-v-ukrayinu-zris-na-18-lidyruyut-kytaj-polshha-nimechchyna/
Європейський Союз опинився перед загрозою серйозної кризи у сфері поставок критично важливих матеріалів після рішення уряду Китаю запровадити нові експортні обмеження на рідкісноземельні магніти та сировину для їхнього виробництва, повідомляє Politico.
Як зазначається, рішення Пекіна, ухвалене на початку жовтня, загострило торговельне протистояння зі Сполученими Штатами і створило ризики для європейської промисловості, яка майже повністю залежить від імпорту таких елементів із Китаю.
“Криза у сфері постачання критично важливої сировини – це вже не віддалений ризик. Вона вже на нашому порозі”, – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи перед депутатами Європарламенту напередодні саміту ЄС.
Вона наголосила на необхідності «рішучих і термінових дій» для забезпечення більш швидких і надійних поставок критичних матеріалів «як у самій Європі, так і від перевірених партнерів».
Єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович повідомив, що ЄС не зацікавлений в ескалації напруженості, але наголосив на необхідності швидкого вирішення ситуації. “Однак ця ситуація кидає тінь на наші відносини. Тому швидке рішення є вкрай необхідним”, – зазначив він.
За словами Шефчовича, Китай і ЄС «посилять контакти на всіх рівнях» для обговорення обмежень. Міністр торгівлі КНР Ван Веньтао найближчими днями має прибути до Брюсселя для консультацій.
«Європейський Союз також проводить переговори з країнами »Великої сімки« щодо узгодженої реакції на кризу напередодні міністерської зустрічі, що відбудеться 30-31 жовтня в Канаді», – зазначено в повідомленні.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував світовий ринок рідкоземельних металів світу та України, відео доступне тут –
https://youtu.be/UHeBfpywpQc?si=0L-2nSUrLlIbqVZ5?si=Fk6Oi_13NKpEW81K
EXPERTS CLUB, Європейський союз, КИТАЙ, рідкоземельні елементи, ЭКСПОРТ
