Керівництво Центрального банку Узбекистану обговорило з представниками Tencent Cloud International, що входить до складу китайського холдингу Tencent Holdings Ltd, питання двостороннього співробітництва в галузі розвитку цифрових технологій і хмарної інфраструктури в республіці, повідомила прес-служба регулятора.
Під час переговорів було розглянуто перспективи інтеграції цифрової платіжної системи WeChat Pay від Tencent з локальними платіжними системами Узбекистану, можливості здійснення платежів за допомогою QR-кодів, а також розширення співробітництва в цьому напрямі, йдеться в повідомленні.
За підсумками зустрічі сторони підтримали ініціативи у сфері платіжних систем і погодили майбутні спільні дії.
Заступник директора департаменту платіжних систем ЦБ Міразіз Мірхайотов повідомляв журналістам, що китайські сервіси мобільних платежів WeChat і Alipay (від Ant Group – «дочки» Alibaba Group) можуть бути інтегровані з національними платіжними системами Узбекистану.
За його словами, на першому етапі сторони працюють над тим, щоб іноземні туристи могли здійснювати платежі в Узбекистані. На другому етапі заплановано аналогічні роботи з проведення платежів жителів Узбекистану в Китаї через платіжні системи республіки Uzcard і Humo.
Список провідних експортерів пива до Китаю в першому кварталі цього року очолювала Німеччина (на $23,258 млн), повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
За нею йдуть Нідерланди (на $11,799 млн), Бельгія (на $11,239 млн), Іспанія (на $10,028 млн). З азійських країн найбільше пива до Китаю поставила Японія – на $5,276 млн.
Загалом у січні-березні 2025 року Китай імпортував пиво з 52 країн, експортував – у 89.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що Китай є однією з найбільших загроз для країни з погляду іноземного втручання і геополітики, а також розкритикував Пекін за партнерство з Росією у війні проти України, йдеться в повідомленні Reuters.
Під час передвиборчих дебатів у четвер увечері Карні назвав Китай найбільшою загрозою безпеці Канади. На прес-конференції в п’ятницю на Ніагарському водоспаді він наголосив на необхідності протидії зовнішньому втручанню з боку Китаю.
Карні також заявив, що співпраця Китаю з Росією у війні проти України становить загрозу для всієї Азії, особливо для Тайваню.
«Ми вживаємо заходів для її подолання», – сказав він.
Посольство Китаю в Оттаві не прокоментувало заяву. Ліберальна партія Карні лідирує в опитуваннях напередодні парламентських виборів 28 квітня.
Крім цього, Канада залишається втягнутою в торговельне протистояння зі США, відповідаючи митами на американські обмеження щодо канадських автомобілів, сталі та алюмінію.
Карні підкреслив, що Канада не планує відповідати «долар за долар», але визнав перебудову глобальної торговельної системи.
У березні 2025 року експорт Китаю зріс на 12,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши $313,9 млрд. Це зростання значно перевищило прогнозовані 4,4% і стало найвищим показником за останні п’ять місяців. Основною причиною такого стрибка стало прагнення китайських виробників прискорити поставки за кордон перед набуттям чинності нових високих мит США на китайські товари.
З 10 квітня адміністрація президента Дональда Трампа збільшила тарифи на китайський імпорт до 145%, посилаючись на торговий дисбаланс і проблеми з фентанілом. У відповідь Китай ввів відповідні мита в розмірі 125% на американські товари й обмежив експорт рідкоземельних елементів.
Експерти попереджають, що березневе зростання експорту має тимчасовий характер. Очікується, що найближчими місяцями обсяги експорту знизяться через нові тарифи та ослаблення глобального попиту.
Аналітики Goldman Sachs і Citi вже знизили прогнози зростання ВВП Китаю на 2025 рік до 4% і 4,2% відповідно. Водночас імпорт Китаю в березні скоротився на 4,3%, що свідчить про слабкий внутрішній попит. Особливо різко впали закупівлі соєвих бобів – на 36,8%, що може бути пов’язано з торговельними обмеженнями і затримками в поставках з Бразилії.
У відповідь на загострення торговельних відносин зі США, Китай активізує зусилля з диверсифікації експортних напрямків, нарощуючи поставки в країни Південно-Східної Азії, Африки та Індії.
Президент Сі Цзіньпін під час візиту до Південно-Східної Азії наголосив на необхідності зміцнення регіональних торговельних зв’язків і протидії одностороннім протекціоністським заходам.
Таким чином, незважаючи на короткострокове зростання експорту, китайська економіка стикається з серйозними викликами на тлі загострення торговельної війни зі США і ослаблення внутрішнього попиту.
Мита США на товари з Китаю загалом становлять наразі 145%, повідомляє в четвер телеканал CNBC з посиланням на неназваного представника Білого дому.
В адміністрації президента США пояснили, що напередодні американський лідер підвищив «відповідні» мита щодо Пекіна з 84% до 125%, але водночас ще раніше він ввів збір у 20% у відповідь на те, що Пекін, на думку Вашингтона, докладає недостатньо зусиль для припинення поставок фентанілу до США.
Досі американські ЗМІ писали, що мита США на китайську продукцію загалом сягнули 125%.
Президент США Дональд Трамп минулої середи заявив, що Пекін хоче укласти торговельну угоду з Вашингтоном, але не знає, як це зробити. Представник МЗС КНР Лінь Цзянь на прохання прокоментувати цю заяву американського лідера зазначив, що США поки що лише запроваджують мита на китайську продукцію, а Пекін у жодному разі не сприймає такої поведінки. Він зазначив, що для початку діалогу США потрібно продемонструвати повагу і рівноправне ставлення до іншої сторони.
Влада Китаю ухвалила рішення підняти мита на продукцію США з 34% до 84%, повідомляє в середу The Global Times з посиланням на Комісію з митних тарифів при Держраді КНР. Нові тарифи мають набути чинності 10 квітня з 12:01 за місцевим часом (7:01 кв).
Своєю чергою китайські державні ЗМІ повідомили, що влада КНР додала 6 фірм США до списку неблагонадійних організацій і 12 американських структур до переліку юросіб, щодо яких діє експортний контроль.
Раніше президент США Дональд Трамп, не отримавши сигналів про поступки від Пекіна, підписав указ про підвищення мит на товари з Китаю. Згідно з указом, раніше оголошені Трампом додаткові 34% мита змінюються на 84%. Таким чином, з урахуванням мит у 20%, які Трамп ввів на товари з Китаю в перший термін його президентства, тепер мита становлять 104%.
Минулого тижня влада Китаю ухвалила рішення з 10 квітня запровадити додаткові мита в розмірі 34% на товари зі США.
Телеканал CNBC зазначав, що США були готові переглянути свою позицію щодо підвищення мит на китайські товари, якби Китай відмовився від відповідних мит на американські товари. Однак у Пекіні заявляли, що не збираються йти на поступки.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.