З 1 по 7 червня 2026 року в країнах Європи відбудеться операція ROADPOL Two-Wheelers, спрямована на посилений контроль за двоколісним транспортом та засобами мікромобільності.
Згідно з планом ROADPOL на 2026 рік, перевірка буде зосереджена на водіях мотоциклів, мопедів, велосипедів та електросамокатів. Організація зазначає, що такі учасники руху належать до найбільш вразливих на дорогах, а популярність двоколісного транспорту та легких електричних засобів пересування в Європі продовжує зростати.
Під час перевірок поліція звертатиме увагу на технічний стан транспортних засобів, захисне обладнання, видимість на дорозі та поведінку водіїв. В окремих країнах також заявлені перевірки на перевищення швидкості, небезпечне маневрування, використання телефону за кермом, стан шин, заборонені зміни конструкції, а також алкоголь і наркотики.
Під посилений контроль потраплять три основні категорії: мотоцикли та мопеди, велосипеди, а також електросамокати та інші легкі електричні транспортні засоби.
ROADPOL проводить таку операцію другий рік поспіль. У 2025 році пілотна операція показала високий рівень порушень: наприклад, тільки в Бельгії поліція перевірила 420 електросамокатів, 611 мопедів, 5 216 тис. велосипедів і 568 мотоциклів, виявивши 1 118 тис. порушень.
Мета акції — не тільки штрафи, а й зменшення кількості загиблих та тяжко травмованих на дорогах Європи.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія суттєво посилила правила розрахунків під час купівлі-продажу нерухомості: угоди вартістю понад 10 тис. євро тепер мають здійснюватися через банківську систему країни. Нові вимоги спрямовані на посилення контролю за походженням коштів, боротьбу з відмиванням грошей та підвищення прозорості ринку нерухомості.
Закон поширюється на угоди з нерухомістю на суму понад 10 тис. євро.
Ключова вимога полягає в тому, що оплата за угодою повинна здійснюватися з банківського рахунку або на банківський рахунок, відкритий у Чорногорії. При цьому щонайменше одна зі сторін угоди повинна мати рахунок у чорногорському банку. Це означає, що покупець може переказати кошти з іноземного банку безпосередньо на рахунок продавця в Чорногорії, якщо такий рахунок у продавця є.
Якщо оплата була здійснена до підписання договору, нотаріус повинен буде запросити банківську виписку, що підтверджує переказ. Простої заяви сторін про те, що розрахунок уже відбувся, буде недостатньо. Це посилює роль нотаріусів і банків як учасників контролю за чистотою угоди.
Фактично Чорногорія закриває простір для неформальних розрахунків на ринку нерухомості, який в останні роки активно приваблював іноземних покупців. За порушення передбачені штрафи в розмірі від 3 тис. до 20 тис. євро.
Для іноземних покупців нові правила означають необхідність заздалегідь перевіряти банківську сторону угоди. Якщо продавець є резидентом Чорногорії та має місцевий банківський рахунок, покупець, як правило, зможе оплатити об’єкт SWIFT-переказом зі свого закордонного рахунку. Однак у складніших випадках — наприклад, якщо продавець є нерезидентом, угода проходить через юридичну особу або сторони хочуть контролювати розрахунки через рахунок покупця — може знадобитися відкриття рахунку в чорногорському банку.
Банки при цьому можуть запитувати документи про походження коштів: підтвердження доходів, продаж активів, інвестиційні документи або інші джерела капіталу. Це відповідає загальній логіці європейського фінансового комплаєнсу, хоча Чорногорія поки що не є членом ЄС.
Для ринку нерухомості Чорногорії ефект буде подвійним. З одного боку, нові правила можуть ускладнити та уповільнити угоди, особливо для нерезидентів, які звикли до більш гнучких схем розрахунків. З іншого боку, підвищення прозорості може зміцнити довіру банків, нотаріусів та іноземних інвесторів до ринку, особливо на тлі очікувань вступу Чорногорії до ЄС.
Чорногорія залишається одним із найпопулярніших ринків нерухомості на Адріатиці для іноземних покупців. Попит підтримують покупці з країн Європи, Туреччини, Росії, України, Ізраїлю та Балканського регіону.
https://t.me/relocationrs/2843
Робоча група при Міноборони Фінляндії в кінці січня 2026 року запропонувала змінити механізм експропріації (примусового викупу) нерухомості в цілях національної безпеки і передати повноваження з видачі дозволів на таку експропріацію виключно Міністерству оборони. У релізі уряду зазначається, що чинний порядок було складно застосовувати, оскільки дозволи формально знаходяться в зоні відповідальності різних відомств.
Серед пропозицій робочої групи – розширення можливостей швидкого реагування в термінових випадках, включаючи більш раннє введення заборони на дії з об’єктом, тимчасове прийняття нерухомості у володіння, а також уніфікацію підходу до компенсацій при експропріації і планування фінансування таких процедур в бюджеті.
Контекстом для таких кроків залишаються побоювання фінської влади щодо ризиків «ворожої впливу» через угоди з нерухомістю. Раніше уряд і Міноборони послідовно посилювали правила для покупців з країн поза ЄС і ЄЕЗ, а також просували обмеження, фактично спрямовані насамперед на громадян РФ. У квітні 2025 року парламент Фінляндії схвалив закон, який обмежує купівлю нерухомості громадянами країн, що ведуть «агресивну війну», при цьому в публічному полі він трактувався як заборона для росіян, які не є постійними резидентами.
Міністр оборони Антті Хяккянен раніше заявляв, що в питаннях контролю за нерухомістю Фінляндія в 2000-х роках приймала «занадто наївні рішення» і тепер «системно виправляє виявлені проблеми».
Таким чином, на даний момент мова йде не про оголошену кампанію «масового вилучення» власності у громадян усіх країн поза ЄС, а про посилення правових інструментів держави для втручання у випадки, коли конкретні об’єкти нерухомості розглядаються як потенційна загроза національній безпеці, а також про продовження лінії на обмеження нових угод для окремих категорій іноземних покупців.
Грецька податкова служба AADE посилює контроль за короткостроковою орендою житла через Airbnb, Booking.com і Vrbo: власникам і керуючим об’єктами потрібно до 28 лютого 2026 року звірити і фіналізувати дані про доходи за 2025 рік у реєстрі короткострокового проживання, включаючи розподіл доходу між бенефіціарами, суми і коректність реєстраційного номера об’єкта (AMA).
За даними AADE, за 2025 рік було подано 2,2 млн первинних декларацій, а сумарний задекларований дохід склав EUR 870 млн (+16% р/р). При цьому податківці попереджають: якщо дані не будуть підтверджені і виправлені в строк, можлива ситуація, коли податок буде нарахований на 100% доходу, зазначеного в попередніх деклараціях, навіть якщо частина сум фактично не була отримана (наприклад, через скасування бронювань).
З початку березня 2026 року AADE запускає перехресні перевірки на основі даних, які платформи передають безпосередньо. При виявленні об’єктів без реєстрації або без відображення AMA в оголошеннях передбачені санкції: штрафи від EUR 5 тис. до EUR 20 тис., а також видалення оголошень з платформ до усунення порушень.
На тлі зростання сегмента, влада посилює вимоги і до коректного оформлення, і до дотримання правил для збереження присутності в реєстрі.
Словаччина, Польща та низка європейських країн узгодили позицію щодо посилення контролю за імпортом української агропродукції, що надходить на європейський ринок, повідомив міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач журналістам після засідання міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі в понеділок.
«Можу сказати, що на неформальному спільному обіді ми обговорювали посилення контролю при імпорті з третіх країн, що є головною темою для Словацької Республіки щодо України. Звичайно, для багатьох інших країн це, наприклад, частково МЕРКОСУР, але у нас є й інші угоди з третіми країнами», – сказав він.
Такач зазначив, що під час неформальних переговорів сторони погодили спільну позицію щодо впровадження регулярного моніторингу, зокрема, аудитів «у цих третіх країнах» і підтримку посилення контролю з точки зору безпеки харчових продуктів.
«У нас є велика проблема, наприклад, на кордонах з Україною, де ми повинні посилювати ці перевірки з точки зору захисту безпеки харчових продуктів при імпорті з цих третіх країн», – додав він.
За інформацією Такача, представник Польщі представив матеріали, які наочно демонструють необхідність посилення подібних заходів.
“Я радий, що в його матеріалі прозвучало і те, що Польща буде пропонувати створити спеціальний фонд для компенсацій при імпорті з третіх країн, якщо постраждають фермери або виробники продуктів. Я дуже радий, що вони перейняли цю риторику і ідею, про яку ми говоримо вже майже два роки – що необхідно створити такий компенсаційний фонд”, – підкреслив словацький міністр.
Він зазначив, що імпорт агропродукції з третіх країн є актуальною темою для багатьох європейських країн, які переконані в необхідності підвищувати захист своїх споживачів, підвищувати стандарти третіх країн і їх продуктів, щоб вони відповідали стандартам Європейського Союзу.
“Коли фермер в Європі повинен дотримуватися певних стандартів – скільки він може обприскувати (посіви сільгоспкультур), скільки удобрювати, яким повинен бути виробничий процес – того ж ми повинні вимагати і при імпорті з третіх країн. Ну і створення спеціального фонду на компенсації та регулярний моніторинг (агропродукції) щомісяця, а не раз на півроку”, – резюмував міністр сільського господарства Словаччини.
Як повідомлялося, Рада ЄС з питань сільського господарства 26 січня мала розглянути вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії про посилення захисту європейського ринку від аграрного імпорту з України. Країни-ініціатори стверджують, що діючі механізми угоди про вільну торгівлю не є достатніми для захисту їхніх фермерів, особливо в таких секторах, як виробництво цукру, м’яса, зернових і молочної продукції.
Головними вимогами є уніфікація стандартів виробництва, щоб українська продукція відповідала жорстким нормам ЄС щодо пестицидів і благополуччя тварин, а також створення спеціального компенсаційного фонду для аграріїв.
До впровадження цих заходів і більш суворого контролю на кордонах ці країни закликають Європейський Союз утриматися від подальшої лібералізації тарифів для України.
Влада ФРН у понеділок оголосила про рішення з 16 вересня запровадити тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах країни з метою скорочення потоку нелегальних мігрантів, повідомляє Associated Press з посиланням на МВС Німеччини.
«Міністерство повідомило Євросоюз про рішення запровадити на півроку прикордонний контроль на сухопутних кордонах із Францією, Люксембургом, Нідерландами, Бельгією та Данією», – інформує агентство.
«Ми зміцнюємо нашу внутрішню безпеку за допомогою вжиття конкретних заходів і продовжуємо займати жорстку позицію щодо нелегальної міграції», – заявила глава МВС Німеччини Ненсі Фезер.
Раніше Німеччина також ввела контроль на кордонах із Польщею, Чехією, Австрією та Швейцарією.
Німеччина входить до Шенгенської зони, учасники якої скасовують прикордонний контроль на внутрішніх кордонах. Однак у разі надзвичайних подій цей контроль дозволено на певний час відновлювати.
