Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає EUR10,6 млн кредиту комунальному підприємству (КП) “Електротранс” (м. Хмельницький) для фінансування закупівлі нових тролейбусів, а також устаткування для технічного обслуговування та діагностики, повідомляється в прес-релізі банку.
Згідно з повідомленням у п’ятницю, позика ЄБРР є частиною фінансового пакету, що включає також інвестиційні гранти від Інвестплатформи сусідства ЄС у розмірі до EUR2,75 млн і до EUR1,7 млн від Спецфонду кризового реагування ЄБРР, який отримує внесок від уряду США.
Кошти кредиту і гранти будуть спрямовані на придбання нових тролейбусів із системами дистанційного моніторингу, запчастин і сервісного обладнання.
Своєю чергою місто покриє вартість встановлення камер спостереження всередині тролейбусів і модернізацію тролейбусних зупинок, тягових підстанцій і тролейбусного депо в розмірі EUR1,5 млн.
У пресрелізі нагадують, що проєкт є частиною програми ЄБРР “Зелені міста”, до якої Хмельницький долучився 2019 року. Перший проєкт, підписаний у жовтні 2020 року, стосувався поліпшення управління твердими відходами.
“Для хмельничан надзвичайно важливими є обидва проєкти: триваючий – щодо покращення управління твердими відходами – та проєкт із придбання нових тролейбусів. Ми раді, що можемо їх реалізувати саме з ЄБРР, нашим довготривалим партнером, незважаючи на війну, спричинену агресією Росії”, – цитує пресслужба мера Хмельницького Олександра Симчишина, який представляв місто у Варшаві на підписанні угоди з керуючим директором з розвитку сталої інфраструктури ЄБРР Нандітою Паршад.
Як повідомлялося, раніше Симчишин зазначав, що за кошти ЄБРР і гранти планують купити до 45 низькопідлогових тролейбусів, але водночас їхня кількість буде залежати від вартості тролейбусів, яка зросла.
Прес-служба ЄБРР констатує, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Хмельницький зіткнувся з великим потоком внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що створює навантаження на міські служби.
ЄБРР відновив роботу з Хмельницьким у червні, додавши в план дій з розвитку “Зеленого міста” оцінку потреб ВПО, фінансування на яку надав уряд Швеції.
Програма ЄБРР “Зелені міста” започаткована 2016 року. З цього моменту вона допомогла понад 50 містам на трьох континентах, на її підтримку спрямовано понад EUR5 млрд.
В Україні до неї, зокрема, приєдналися Львів, Київ, Кривий Ріг, Дніпро, Хмельницький.
Як повідомлялося, ЄБРР спільно з донорами зобов’язався протягом 2022-2023 років надати Україні фінансування в розмірі EUR3 млрд для підтримки функціонування бізнесу та економіки. У 2022 році банк спрямував на підтримку України EUR1,7 млрд і залучив від партнерських фінансових установ EUR200 млн.
Банки України в лютому 2023 року видали 126 іпотечних кредитів на загальну суму 169,8 млн грн, що вп’ятеро менше, ніж у лютому 2022 року за кількістю таких кредитів, і на 69% – за обсягом, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).
Згідно з ним, про видачу іпотеки повідомили чотири банки. Кредити переважно видавалися в рамках державних програм підтримки кредитування виключно на вторинному ринку нерухомості.
Середньозважена ефективна ставка за кредитами іпотеки в лютому становила 8,3%, тоді як у січні налічувала 7,5%.
За даними опитування, найбільше кредитів було видано в Києві та області – 51 договір на загальну суму 77,5 млн грн (46% усього обсягу), на Рівненщині – 10 договорів на 12,5 млн грн (7%) та Вінниччині – сім договорів на 9,8 млн грн (6%).
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть довгостроковий кредит у розмірі EUR42 млн для підтримки діяльності польського виробника керамічної плитки та сантехніки Cersanit SA в Україні та Польщі.
Як повідомляється в прес-релізі ЄБРР у вівторок, фінансування буде спрямовано на компенсацію наслідків від списання російських активів, війни в Україні та пожежі на одному з об’єктів Cersanit у Польщі. Крім того очікується, що виробник зіграє важливу роль у відновленні інфраструктури України, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.
Згідно з повідомленням, проєкт розвитку охоплює нарощування виробництва керамічної плитки та сантехніки і завершення інвестицій у виробництво великоформатної плитки в Україні, а також реконструкцію заводу акрилових виробів у Польщі, розширення потужностей і підвищення енергоефективності заводів. Загальна сума проєкту становить EUR120 млн.
“Ці інвестиції не тільки допомагають економікам обох країн, підтримуючи виробника товарів на місцевому рівні, що динамічно розвивається і стане важливим компонентом відновлення України, а й утримують людський капітал, зберігаючи основні робочі місця. ЄБРР, як і раніше, прихильний фінансуванню інших інвестицій в Україні та сусідніх державах, які постраждали від війни”, – цитується в повідомленні віце-президент ЄБРР Ален Пілу, який підписав кредитну угоду з Cersanit у Варшаві.
Кредит надається в рамках відкритої банком після війни Програми забезпечення стійкості та джерел засобів до існування (RLF).
Як повідомлялося, ЄБРР спільно з донорами зобов’язався протягом 2022-2023 років надати Україні фінансування в розмірі EUR3 млрд для підтримки функціонування бізнесу та економіки. У 2022 році банк спрямував на підтримку України EUR1,7 млрд і залучив від партнерських фінансових установ EUR200 млн.
Cersanit S.A. є однією з провідних виробничих компаній за участю польського капіталу на європейському ринку. Основним видом діяльності компанії є виробництво і реалізація продукції для оздоблення та оснащення ванних кімнат.
Як вказується на сайті Cersanit, серед активів групи – чотири заводи в Польщі та по одному в Німеччині, Румунії та Україні. Український завод компанії було запущено 2009 року в Житомирській області. Потужність підприємства становить 12 млн кв. м керамічної плитки і до 2 млн одиниць сантехніки на рік.
Згідно з фінзвітністю ТОВ “Церсаніт Інвест”, 2022 року компанія отримала 964,5 млн грн чистого збитку, виручка склала понад 2,1 млрд грн.
За даними Opendatabot, власником компанії значиться АТ “Церсаніт”, бенефіціаром – Міхал Анджей Соловов (Польща).
Державний бюджет України в п’ятницю отримав CAD$2,4 млрд (близько $1,8 млрд) кредиту Канади на пільгових умовах за другою додатковою угодою, повідомило Міністерство фінансів України.
“Канада ще раз продемонструвала, що вона є надійним партнером України: сьогодні ми отримали 2,4 млрд канадських доларів, які будуть спрямовані насамперед на фінансування пріоритетних видатків держбюджету”, – наводяться в повідомленні слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін уточнив, що додатковий кредит видано на 10 років, процентна ставка – 1,5% річних. Кошти надано через механізм адміністративного рахунку МВФ.
Як повідомлялося, зовнішні потреби у фінансуванні держбюджету України 2023 року становлять приблизно $38 млрд, а після нещодавнього збільшення видатків на 537 млрд грн вони оцінюються вже в $42,5 млрд.
Від початку цього року до 29 березня, за даними Мінфіну, фінансування від міжнародних партнерів уже досягло $9,17 млрд порівняно з $32,14 млрд за весь минулий рік. Зокрема, цього року від США було отримано $3,5 млрд грантів, від ЄС – $4,85 млрд кредитів і ще $495 млн кредитів і гарантій від Великої Британії.
Внутрішнє фінансування за рахунок ОВДП цього року становило $3,43 млрд.
Чотирирічна програма розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду для України передбачає також отримання країною в цей період $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді полегшення потоку боргових операцій, повідомив глава місії Фонду Гевін Грей.
На прес-конференції в п’ятницю після оголошення рішення про затвердження програми EFF на $15,6 млрд він нагадав про зроблені минулого тижня два оголошення: від групи офіційних кредиторів України про готовність відтермінувати виплати країни за боргом на період дії програми та про намір України домовитися про те саме з власниками єврооблігацій та інших зовнішніх комерційних боргів.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може виділити АТ “Укрзалізниця” (УЗ) кредит екстреної підтримки під суверенні гарантії на EUR200 млн.
Як ідеться в повідомленні банку на його сайті у вівторок, відповідний проєкт рада директорів банку планує розглянути на засіданні 10 травня 2023 року.
Згідно з інформацією, позика складається з EUR100 млн екстреного фінансування капітальних інвестицій УЗ і EUR100 млн підтримки структури капіталу.
Очікується, що 50% кредиту буде забезпечено гарантіями донорів G7/ЄС, задіяних в умовах, коли місцеві комерційні структури не можуть гарантувати механізми покриття ризиків.
Зазначається, що за допомогою позики УЗ зможе збільшити транскордонну пропускну спроможність з ЄС, усунувши вузькі місця в перетині кордону, а також відремонтувати відповідні ділянки залізничного полотна, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Отримавши фінансування, УЗ зможе не тільки відновити ключові залізничні коридори на кордоні з ЄС, а й закупити рухомий склад для забезпечення комплексних рішень щодо розширення пропускної спроможності залізничних коридорів з ЄС.
“Проєкт дасть підтримку компанії в поточних критичних питаннях, розв’язання яких необхідне для поліпшення операцій і забезпечення зв’язків з ЄС, продовження надання життєво-важливого сервісу людям і бізнесу, які потребують надійної логістики ключових українських експортних товарів (включно з сільськогосподарською продукцією) і критично важливого імпорту”, – йдеться в описі проєкту на сайті ЄБРР.
Раніше рейтингове агентство Fitch повідомило, що на тлі негативних очікувань УЗ щодо грошових надходжень від операційної діяльності 2023 року компанія потребує фінансування, яке може надійти в розмірі EUR400 млн, з яких EUR199 млн – завдяки вже наявним кредитним лініям із ЄБРР та ЄІБ, а $200 млн – у процесі ухвалення.
Непогашений борг УЗ на кінець 2022 року становив 39,5 млрд грн проти 33,5 млрд грн 2021 року, із них на єврооблігації припадало 82,8% боргу, а на борг в інвалюті – 94,3%.
Наприкінці січня УЗ оформила угоду з власниками двох випусків єврооблігацій на $895 млн про відтермінування купонних виплат і погашення за ними на 24 місяці. Згідно з ними, нова дата погашень облігацій на $594,9 млн зі ставкою 8,25% – 9 липня 2026 року, а облігацій на $300 млн зі ставкою 7,87% – 15 липня 2028 року.
Унаслідок реструктуризації облігацій компанія отримала відтермінування у 2023-2025 рр.: на цей період припадає лише 4% від загальної суми боргу. Основні виплати тепер припадають на 2026 рік – 58% від поточного загального боргу (переважно євробонди на $595 млн) і після 2027 року – 32% (переважно євробонди на $300 млн 2028 року).
