Як повідомляє Experts Club, міністерство сільського господарства США зберегло прогноз виробництва кукурудзи в Україні у 2026/27 маркетинговому році на рівні 31,8 млн тонн, незважаючи на суттєвий перегляд оцінки світового врожаю цієї культури.
Згідно з вересневим звітом USDA WASDE, прогноз експорту української кукурудзи також не змінився і становить 22 млн тонн. Внутрішнє споживання очікується на рівні 7,2 млн тонн, з яких 5,5 млн тонн припадатиме на кормові цілі.
При цьому американське відомство підвищило прогноз кінцевих запасів кукурудзи в Україні на 0,6 млн тонн — з 4,86 млн тонн у серпні до 5,46 млн тонн у вересні.
Початкові запаси також переглянуто в бік збільшення — з 2,25 млн тонн до 2,85 млн тонн. Імпорт кукурудзи очікується на мінімальному рівні — близько 10 тис. тонн.
На світовому ринку ситуація розвивається інакше. USDA знизило прогноз глобального виробництва кукурудзи у 2026/27 МР майже на 8 млн тонн — з 1 млрд 298,88 млн тонн до 1 млрд 290,95 млн тонн.
Прогноз світової торгівлі кукурудзою скорочено значно менше — з 210,48 млн тонн до 210,08 млн тонн, а кінцевих запасів — з 274,66 млн тонн до 272,10 млн тонн.
Основне зниження виробництва пов’язане, зокрема, з погіршенням прогнозів щодо США, Індії, Кенії та Росії. Водночас оцінки виробництва в ЄС були підвищені.
Першоджерело — USDA WASDE-675 від 11 вересня 2026 року: вересневий звіт USDA
Світове виробництво пшениці у 2026 році може знизитися на 3,8% порівняно з 2025 роком – до 810,7 млн тонн, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
За підсумками серпня ФАО підвищила прогноз врожаю пшениці у світі на 0,5%, але, незважаючи на цей перегляд, обсяг виробництва може виявитися на 3,8% нижчим за показник минулого року (798,5 млн тонн), йдеться в повідомленні.
Зростання серпневого прогнозу переважно зумовлене коригуванням у бік підвищення оцінок щодо Канади, Марокко, Росії та України. Ці підвищення з лишком компенсували зниження прогнозів щодо ЄС та Великої Британії, де дефіцит опадів і високі температури призвели до зниження врожайності.
Серпневий прогноз ФАО щодо загального збору зерна у світі знижено на 3,4 млн тонн – до 2,98 млрд тонн порівняно з липневим рівнем. “З урахуванням останніх коригувань обсяг виробництва у 2026 році може виявитися на 2% нижчим за рівень минулого року, що стане найзначнішим річним зниженням з 2018 року”, – йдеться в повідомленні.
Перегляд загального прогнозу значною мірою зумовлений зниженням оцінки врожаю кукурудзи на 0,6% – до 1,309 млрд тонн. Це переважно пов’язано із погіршенням прогнозів щодо врожаю в ЄС, де спекотні та посушливі погодні умови в основних регіонах виробництва, зокрема у Франції та Польщі, призвели до погіршення стану сільськогосподарських культур і знизили очікувану врожайність до рівня нижче середнього показника за останні п’ять років, зазначають експерти ФАО.
Крім того, з урахуванням останніх офіційних оцінок було знижено прогноз щодо обсягів виробництва в Індії та Парагваї. Це зниження з лишком нівелювало підвищення прогнозів щодо Аргентини та Бразилії, де за підсумками 2026 року врожай може виявитися значно вищим за середні рівні.
Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в Україні за тиждень залишилися без змін – відповідно $185 і $175 за тонну на базисі CPT Одеса, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За даними брокера, у серпні Україна експортувала близько 612,7 тис. тонн пшениці. Найбільшими напрямками поставок стали Іспанія – 118,2 тис. тонн, Єгипет – 116,1 тис. тонн та Алжир – 78,1 тис. тонн. На ці три країни припало близько 51% серпневого експорту.
За 1-3 вересня Україна експортувала близько 116,8 тис. тонн пшениці, або майже 39 тис. тонн на добу проти близько 20 тис. тонн на добу в середньому за серпень. Серед напрямків поставок – Туніс, Єгипет, Індонезія та Ізраїль.
Ціна кукурудзи теж не змінилася за тиждень: на базисі CPT Одеса вона становила $185 за тонну, FCA Чоп – $225 за тонну.
У серпні Україна експортувала близько 300 тис. тонн кукурудзи. За перші три дні вересня експорт кукурудзи становив близько 69,2 тис. тонн. Основними напрямками поставок були Італія, Туреччина, Німеччина та Нідерланди.
Перебої з постачанням зерна з Чорноморського регіону та спекотна погода, яка погіршила прогнози на врожай у низці країн, призвели до зростання світових цін на зернові культури в серпні на 2,2% порівняно з липнем. Ціни досягли максимуму з травня 2024 року, повідомляється в щомісячному огляді ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).
Згідно з документом, у серпні було зафіксовано зростання міжнародних цін на всі основні зернові культури. “Цьому сприяли високий попит, зумовлений погіршенням видів на врожай у ключових регіонах-виробниках через несприятливі погодні умови, і збереження невизначеності щодо експорту з Чорноморського регіону”, – йдеться в огляді.
Світові ціни на пшеницю в серпні порівняно з липнем зросли на 2,6%, у річному вимірі зростання становило 15%. Серед причин експерти ФАО також називають “затяжні перебої з експортом із Чорноморського регіону, зниження прогнозів щодо обсягів виробництва в деяких регіонах Європи, де встановилася спекотна і суха погода, а також ослаблення курсу долара, що підвищило конкурентоспроможність експортних поставок”.
Ціни на кукурудзу порівняно з липнем зросли на 2,5%, що було зумовлено зростанням занепокоєння щодо перспектив врожаю у деяких регіонах кукурудзяного поясу США та погіршенням прогнозів щодо обсягів виробництва в ЄС. Водночас попит з боку виробників етанолу та комбікормової галузі залишається високим.
“Побоювання щодо постачання продовольчих ресурсів після закриття Ормузької протоки надали додаткову підтримку цінам на кукурудзу”, – зазначається в огляді.
Світові ціни на сорго та ячмінь у серпні порівняно з липнем зросли відповідно на 3,9% та 2,6%, “що загалом відображає більш стабільну ситуацію на ринках фуражного зерна”, йдеться в огляді.
Ціни на рис у серпні зросли на 0,5%. “Зростання котирувань індійських сортів рису було зумовлене такими факторами, як коливання валютних курсів, закупівлі країнами Азії та Африки та очікуване скорочення поставок”, – йдеться в огляді.
Ціна продовольчої пшениці в Україні за тиждень знизилася на $10 – до $185 за тонну на базисі CPT Одеса, фуражної – теж на $10, до $175 за тонну, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
“Зовнішній зерновий комплекс завершив тиждень подальшим підйомом, але передача цього руху в українські базиси не відбулася”, – зазначено в огляді.
Експорт пшениці з України упродовж 1-27 серпня порівняно з аналогічним періодом минулого місяця впав наполовину (-49,8%) – до 486,6 тис. тонн із 969,4 тис. тонн. Основними напрямками постачань були Бангладеш – 251 тис. тонн, Індонезія – 243,5 тис. тонн та Алжир – 226,3 тис. тонн. На ці три країни припало близько 74% усього експорту цієї продукції. Наступними за обсягами стали Саудівська Аравія та Ємен – приблизно по 54,5 тис. тонн.
Ціна кукурудзи на базисі CPT Одеса знизилася на $5 – до $185 за тонну, водночас на базисі FCA Чоп подорожчала на $5 – до $225 за тонну.
Експорт кукурудзи за 1-27 серпня становив 190,7 тис. тонн, що на 84,3% менше, ніж за аналогічний період липня.
За інформацією Spike Brokers, на західному кордоні вже активно торгують кукурудзою майбутнього врожаю. Протягом тижня котирування на жовтень-грудень на базисі FCA Захонь-Чоп-Батьово становили EUR188-191 за тонну.
Брокери зазначають, що цей напрямок має фізичні обмеження з обох боків кордону, зокрема через пропускну спроможність перевалки в Україні та ЄС, доступність залізничної логістики та парк євровагонів.
“Зниження нормалізованого показника EBITDA та чистого прибутку … було зумовлене зниженням цін на кукурудзу та соняшник у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – на противагу різкому зростанню цін у першому півріччі 2025 року – а також зростанням логістичних витрат і знеціненням гривні”, – зазначається у документі.
Згідно з ним, прибуток EBITDA скоротився на 22% – до $50,23 млн.
Консолідована виручка компанії у першому півріччі 2026 року зросла на 6% – до $88,88 млн. Найбільшу її частку становила продаж кукурудзи – 98,1% порівняно із 97,8% у першому півріччі минулого року.
Зазначається, що собівартість реалізованої продукції компанії зросла з $66,4 млн у січін-червні-2025 до $79,9 млн у січні-червні-2026.
ІМК додала, що за півроку українська гривня знецінилася відносно долара США на 5,5%, тоді як у першому півріччі минулого року – лише на 1,0%, тож компанія визнала чистий збиток від курсових різниць $2,11 млн.
Чистий приплив грошових коштів від операційної діяльності зменшився до $12,0 млн з $15,0 млн у січін-червні-2025 насамперед через зниження цін на сільськогосподарську продукцію та зростання операційних витрат.
Чистий відтік грошових коштів ІМК від інвестиційної діяльності, відповідно до звіту, зменшився до $8,2 млн у першому півріччі 2026 року з $10,5 млн у першому півріччі 2025 року, що відповідає програмі капітальних вкладень групи.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 115 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн, виробництво зернових та олійних у 2025 році – 838 тис. тонн.
Чистий прибуток ІМК у 2025 році зріс на 24% – до $67,5 млн, а консолідований виторг скоротився на 10% – до $190,5 млн.
