Рослиницький підрозділ зернотрейдингової групи компаній Alebor Group завершив виробничий сезон 2025 року, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, спеціалісти компанії виростили та зібрали врожай пшениці з 2 тис. га з урожайністю понад 7 т/га, кукурудзи з 1,1 тис. га з урожайністю 14,5 т/га, ріпаку з 1,5 тис. га з урожайністю 3,6 т/га, соняшнику з 1,8 тис. га з урожайністю 3,85 т/га.
Alebor Group – трейдингова компанія, що була заснована 2006 року в Черкаській області. До її структури входять Христинівське хлібоприймальне підприємство (потужності зберігання 74 тис. тонн зерна), Вороновицьке ХПП (104 тис. тонн зерна), Чесне ХПП (27,5 тис. тонн зерна), транспортні компанії “Болеко” та “Автоера” із автопарком 210 великовантажних зерновозів, будівельне підприємство Alebor Real Estate.
Згідно з інформацією на сайті підприємства, Alebor Group входить до топ-20 зернотрейдингових компаній України, щорічно експортує близько 2 млн тонн зернових. ГК має власний земельний банк у 6,5 тис. га. Засновником компанії є Олексій Кустов.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
Агрохолдинг “ТАС Агро” завершує жнива пізніх культур, врожайність кукурудзи в середньому становить 9,6 т/га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
“За останні роки ми стабільно підвищуємо якість вирощування цієї культури. Середня врожайність у компанії перевищує планові показники та середні по Україні”, — розповіли в агрохолдингу і додали, що досягти такого результату вдалося завдяки використанню сучасних технологій вирощування та зваженим агрономічним рішенням.
У “ТАС Агро” додали, що у 2026 році під посіви кукурудзи планують відвести 9,2 тис. га.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС”, заснованої в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз світового експорту кукурудзи в 2025-2026 маркетинговому році на 1,63 млн тонн – до 205,10 млн тонн, незважаючи на очікуване скорочення українських поставок.
Згідно з грудневим звітом, при зростанні глобального експорту оцінка світових перехідних залишків кукурудзи, навпаки, зменшена на 2,19 млн тонн – до 279,15 млн тонн, що відображає більш активне використання зерна і збереження досить напруженого балансу попиту і пропозиції.
Для України USDA погіршило прогноз врожаю кукурудзи з 32 млн тонн до 29 млн тонн через скорочення посівних площ і врожайності, а також складні погодні умови під час збирання. Прогноз експорту знижено з 24,5 млн тонн до 23 млн тонн, внутрішнього споживання – з 7 млн тонн до 6 млн тонн, а перехідних залишків – з 1,55 млн тонн до 0,85 млн тонн. Це означає, що додаткове зростання світового експорту кукурудзи буде забезпечено за рахунок інших великих гравців ринку.
В Україні наразі в рамках винятково індустріальних парків будується близько 1 млн тонн потужностей для переробки кукурудзи на біоетанол, для задоволення потреб яких у сировині щорічно потрібно 3 млн тонн кукурудзи, повідомив директор Української асоціації виробників біоетанолу Тарас Миколаєнко.
“Щойно йдеться про створення нового індустріального парку, в кожному другому передбачено виробництво біоетанолу. Тільки тих потужностей, що починають закладати фундамент, у нас 1 млн тонн. Якщо переводити (ці цифри – ІФ-У) в кукурудзу, то її потрібно 3 млн тонн. Отже, кукурудза при оптимістичному сценарії при повній завантаженості (біоетанольних заводів – ІФ-У) буде перероблятися тут”, – сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Миколаєнко уточнив, що наразі Європа споживає 6 млн тонн біоетанолу на рік, тож український продукт однозначно можна було б експортувати в Європейський Союз. У рамках оновленої торговельної угоди ЄС під впливом власних виробників планував встановити для України квоту на рівні 100 тис. тонн, яку в результаті переговорів українська сторона змогла збільшити до 125 тис. тонн. В планах галузі на 2026 рік – збільшити її до 300 тис. тонн.
Водночас він нагадав, що з липня 2025 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає запровадження з липня 2026 року в Україні обов`язкове додавання до пального понад 7% біоетанолу, частка якого в ідеалі має становити 10%. Аналогічна вимога діятиме до імпортного товару. Відповідно, зросте споживання біоетанолу на внутрішньому ринку.
Крім того, Миколаєнко повідомив, що галузеве об`єднання спробує в 2026 році захистити власний внутрішній ринок.
“Ми стикнулися з тим, що крім квот в Європейському Союзі існує технічне регулювання. Це справжні неторгівельні бар’єри, які непогано працюють. (…) В разі потреби європейці мають механізм для зупинки експорту. Ми плануємо розробити такі ж самі механізми, розробити і впровадити вітчизняну систему екологічної сертифікації, і також будемо захищати український ринок”, – резюмував керівник Української асоціації виробників біоетанолу.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні-вересні 2026 фінансового року (ФР, липень 2025-го – червень 2026-го) реалізував 499 тис. тонн зернових та олійних культур, причому пшениця становила 89% обсягу, повідомив агрохолдинг у квартальному звіті.
“Прибутковість була додатково підтримана сприятливими ціновими умовами на ринку зерна, що допомогло компенсувати нерівномірну врожайність у різних регіонах”, – зауважили в агрохолдингу.
Агрохолдинг назвав серед основних особливостей сезону-2025 несприятливі погодні умови, які змістили фази розвитку як зернових, так і олійних культур. Двіччі пізньовесняні заморозки впливали на ріст озимих і ранньовесняних культур. Тривала прохолодна весна та літо із різкими коливаннями денної та нічної температур уповільнювали ріст рослин у північних областях. У центральних регіонах постійний дефіцит ґрунтової вологи та обмежена кількість опадів стримували розвиток культур і сприяли їх передчасному в’яненню та ранньому дозріванню.
Згідно з оприлюдненою статистикою, “Кернел” у сезоні-2025 відвів під кукурудзу 172 тис. га, що на 98% більше, ніж минулого року, відтак завдяки врожайності 9,2 т/га проти 8,4 т/га роком раніше було отримано 1,584 тис. тонн валового врожаю, що на 18% більше минулорічного.
Пшеницею у 2025 році було зайнято 94 тис. га (+1% проти 2024 року), за врожайності 5,9 т/га (-3%) було отримано 552 тис. тонн (-1%). Під соняшник агрохолдинг відвів 46 тис. га (-31%), за врожайності 2,7 т/га (-4%) було отримано 124 тис. тонн (-33%) валового врожаю. Виробничі площі під соєю в поточному році було скорочено на 44% до 22 тис. га, врожайність підвищилася на 7% проти минулорічної і становила 2,3 тонна/га, що дозволило отримати 54 тис. тонн (-65%) валового врожаю. На вирощування ріпаку, інших другорядних культур і землі під паром в 2025 році агрохолдинг відвів 22 тис. га, що на 44% менше минулорічних обсягів.
“Кернел” станом на кінець вересня завершив збирання пшениці, соняшнику та сої на 100% виробничих площ, тоді як кукурудзу зібрав із 87% площ.
Водночас агрохолдинг завершив посів озимих культур під врожай-2026 і посіяв озиму пшеницю на 84 тис. га, озимий ріпак на 38 тис. га.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Аграрії станом на 21 листопада намолотили 50,93 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,23 млн га, що становить 88% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті у п’ятницю.
Торік на аналогічну дату було намолочено 53,4 млн тонн зернових і 19,5 млн тонн олійних, тобто цьогорічні показники нижчі на 4,6% та 12,6% відповідно, переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 20,84 млн тонн кукурудзи з 3,12 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 23,6 млн тонн з 3,7 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий за минулорічний – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га порівняно із 5,6 млн тонн з 1,41 млн га рік тому.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,4 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 21 листопада сягнув 896,5 тис. тонн із 327,6 тис. га порівняно із 1 млн тонн торік.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Чернігівська область – 4,57 млн тонн, Хмельницька – 4,89 млн тонн, Вінницька– 4, 62 млн тонн, Одеська – 4,06 млн тонн.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 21 листопада становить 17,05 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 92% засіяних площ, сої – з 96%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 4,72 млн тонн із 1,99 млн га порівняно із 6 млн тонн із 2,6 млн га на схожу дату минулого року, тоді як соняшнику – 8,92 млн тонн із 4,79 млн га порівняно із 10,1 млн тонн із 4,9 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 94% виробничих площ – 9,96 млн тонн із 186 тис. га проти 12 млн тонн із 251,2 тис. га рік тому.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
