Торгівля пшеницею в Україні залишається пасивною, тоді як на ринку кукурудзи зберігається певна активність, переважно на західному кордоні, повідомила консалтингова компанія Barva Invest у telegram-каналі.
За її даними, котирування української пшениці з вмістом білка 11,5% на базисі DAP-Дунай становлять $166-168/тонна.
“На українському ринку пшениці зберігається дисбаланс попиту і пропозиції. Брак квот в ЄС, завантажена на місяці вперед логістика на західному кордоні та відсутність паніки в імпортерів стримують активність торгівлі та тиснуть на ціни”, – зазначеноу повідомленні.
Котирування української кукурудзи на базисі DAP Ізов становлять $173/тонна.
“Ринок української кукурудзи у міжсезонні та у сподіваннях на відновлення роботи глибоководного експорту. Певна активність зберігається за напрямком західного кордону як по старому врожаю, так і по форвардах”, – вважають аналітики
Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні з групи Nova, планує збільшити мережу сортувальних центрів та шукає підприємців, власників логістичних центрів та складської нерухомості площею від 500 кв. м для довгострокової співпраці.
Згідно із повідомленням “Нової пошти” у телеграм-каналі у вівторок, компанія у пошуках партнерів, які готові приймати, розподіляти за напрямками та відправляти вантажі й посилки.
У свою чергу “Нова пошта” забезпечить вантажопотік, бізнес-модель, стандарти та технологічні рішення, можливість масштабувати обсяги, а також може запропонувати страхування ризиків.
“Умови узгоджуються індивідуально”, – наголосили у компанії та додали, що зацікавлені у пропозиціях з Києва, Київської області та східних регіонів України.
Потреба у площі, працівниках та обладнанні залежить від прогнозованого вантажопотоку конкретної локації, зазначили у компанії.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у січні-червні 2026 року збільшила консолідований чистий прибуток на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2 млрд 195 млн грн, а виручку – на 31,8%, до 39 млрд 127 млн грн.
Станом на 13 липня 2026 року мережа компанії налічувала 54,7 тис. точок сервісу: 16,8 тис. відділень та 37,9 тис. поштоматів по всій Україні.
У 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, її чистий прибуток зріс на 4,4% – до 2,6 млрд грн. Кількість доставлених посилок та вантажів зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, зокрема, міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” лишається експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Компанія є лiдером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Агроекспорт України у серпні 2026 року очікується на рівні близько 1,33 млн тонн, що на 54% менше, ніж у липні, та може стати найнижчим показником для серпня за весь період повномасштабної війни, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Очікуваний серпневий експорт буде на 68% нижчим за середній серпневий експорт 2022-2025 років – 4,19 млн тонн, а також на 64% нижчим за попередній мінімум серпня періоду повномасштабної війни – 3,71 млн тонн у 2025 році”, – зазначили у компанії.
За даними брокерів, у першій половині серпня через усі види транспорту було експортовано 641,9 тис. тонн агропродукції, тоді як за весь липень – 2,889 млн тонн.
Частка морського транспорту у сукупному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у перші 15 діб серпня, тоді як частка залізниці зросла з 11,2% – до 38,5%.
Водночас збільшення частки залізничного транспорту не означає відновлення зернового потоку: експорт зерна залізницею скоротився на 68% порівняно з липнем та на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За поточний період серпня через західні переходи залізницею відвантажено 250 тис. тонн, що на 126% більше порівняно з відповідним періодом липня, тоді як у напрямку портів Великої Одеси – лише 53,2 тис. тонн, або на 94,5% менше.
“Приріст сухопутного напрямку компенсував лише близько 15% втрати морського портового потоку; навіть разом зі збільшенням експорту через Ізмаїл компенсація не перевищує 19%”, – зазначено у повідомленні.
Інтенсивність передачі зернових вагонів через західні переходи за перші 18 діб серпня зросла у 2,3 раза – до 160,6 вагона на добу проти 71,3 вагона у липні. Найбільшу інтенсивність мав румунський напрямок – 49,1 вагона на добу, далі Польща – 47,9 вагона, Словаччина – 34,8 вагона та Угорщина – 28,8 вагона.
Станом на 19 серпня у напрямку кордону перебувало 9,524 тис. вагонів, що на 21% більше, ніж наприкінці липня, зокрема, кількість зернових вагонів зросла до 979 із 369.
Ізмаїльський напрямок також нарощує перевезення, проте не може компенсувати втрату морського експорту: експортне перевезення зерна через Ізмаїл зросло з 10 тис. до 38,8 тис. тонн, тоді як у напрямку портів Великої Одеси скоротилося на понад 0,9 млн тонн.
Польщі необхідні нові спеціалізовані термінали для перевалки українського зерна, оскільки наявні потужності для зберігання великих партій вантажів практично вичерпані, повідомив власник і голова правління польської логістичної компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський.
“Зараз, якщо ми подивимося по всій Польщі, вона фактично не має можливості для зберігання великих обсягів вантажів – 30 тис. тонн або більше. Всі ці потужності фактично зайняті”, – сказав він під час онлайн-дискусії “Альтернативні експортні маршрути: синергія української та польської логістики в умовах блокади Чорного моря”.
За його словами, у 2022-2023 роках польські інвестори розширили потужності портових і прикордонних терміналів для перевалки українських вантажів, що, теоретично, могло забезпечити експорт 6-8 млн тонн продукції на рік. Однак після відновлення роботи портів Великої Одеси у 2024-2025 роках частина українських вантажів повернулася до чорноморських портів, тимчасом як польські термінали переорієнтували на інші вантажі. Зокрема, Польща почала приймати близько 3-3,5 млн тонн соєвого шроту з Латинської Америки та інші товари.
За його словами, ще одним “вузьким місцем” є доступ до спеціалізованих вагонів для перевезення зерна.
Пенчковський також зазначив, що окремі прикордонні переходи мають резерв пропускної спроможності, тоді як інші перевантажені.
Він додав, що логістична інфраструктура Польщі має значний потенціал для збільшення перевалки української агропродукції за умови інвестицій у спеціалізовані термінали та ефективнішого використання наявних прикордонних переходів.
Україна з 1 по 18 серпня експортувала 900 тис. тонн агропродукції, що становить 31% від обсягів, які могли б бути вивезені за умови вільного доступу до логістики, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у Києві у четвер.
“Найбільше падіння – по зернових. Зернових було експортовано 522 тис. тонн, і це всього 20% від потреби. Експорт олійних культур за цей період становив 163 тис. тонн, олії – 128 тис. тонн, шротів – 86 тис. тонн. За цими напрямами темпи експорту відповідають балансовим показникам”, – зазначив Висоцький.
За його словами, альтернативні логістичні шляхи за своїми обсягами можуть забезпечити експорт олійних культур і продуктів їх переробки. Щодо зернових, то альтернативні маршрути передусім можуть використовуватися для експорту продукції з прикордонних областей.
Він додав, що через зміну логістики вартість транспортування зросла приблизно на $50 на тонні.
За словами Висоцького, для олійних культур та продуктів їх переробки економіка експорту зберігається, тоді як для зернових, за винятком прикордонних областей, вона є збитковою.
Загалом за альтернативними маршрутами з 1 по 18 серпня близько 45% агропродукції було експортовано Дунаєм, 45% – залізницею, ще 7-8% – автомобільним транспортом.
Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики, з 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. тонн або 30% від потреб.
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” протягом третього кварталу цього року планує завершити встановлення поштоматів у відділеннях, довівши їх загальну кількість до 600 комірок швидкої видачі, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський
“Ми вже бачимо … попит, що вже не вистачає комірок. Тому зараз закупляємо додаткові поштомати, бачимо, що людям це подобається”, – сказав Смілянський у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Послуга внутрішніх поштоматів наразі охоплює вже 15 областей країни, де встановлено 376 із 600 комірок швидкої видачі. Зазначалось, що протягом другого кварталу у Києві було введено в експлуатацію перші 70 поштоматiв “Укрпошти” у межах проєкту масштабування мережi самообслуговування.
Що стосується вуличних поштоматів, то за його словами, до кінця 2026 року “Укрпошта” планує збільшити їх кількість до кількох тисяч.
Минулого тижня національний поштовий оператор повідомив, що спільно з українською компанією “Модерн-Експо” запускає виробництво та встановлення 1 тис. нових вуличних поштоматів, насамперед у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах країни.
Як повідомлялося, “Укрпошта” за другий квартал 2026 року отримала чистий прибуток у розмірі 296,7 млн грн проти чистого збитку 108 млн грн в аналогічному періоді 2025 року.
Згідно зі звітом, “Укрпошта” має 7,2 тис. об’єктів з обслуговування користувачів, з них 2 тис. пересувних відділень поштового зв’язку, які обслуговують 21,3 тис. населених пунктів.
