Nova Post з групи Nova вийшла на ринок Канади, довівши загальну кількість своєї присутності до 18 країн, йдеться у повідомленні компанії у середу.
“Канада, як і вся Північна Америка, є одним із ключових напрямів міжнародного розвитку Nova Post”, – цитуються в релізі слова CBDO групи компаній NOVA Олексія Тараненка.
За його словами, компанія вже опрацювала понад 3 тис. відправлень, більшість з яких складали товари українських виробників.
Передбачається, що наступним кроком стане подальший розвиток мережі, впровадження франшизи, запуск нових продуктів та прискорення термінів доставки.
У Nova Post уточнили, що клієнти мають змогу оформити міжнародне відправлення з Канади онлайн через сайт або мобільний застосунок компанії, а також передати посилку до найближчого з 1,1 тис. партнерських пунктів UPS store або кур’єру.
Зазначається, що термін доставки між Канадою та Україною становить від 5 днів. Вартість доставки з Канади в Україну складає CAD 37 – документи та посилки до 1 кг; CAD 47 – посилки до 2 кг; CAD 99 – посилки до 10 кг, а CAD 215 становить вартість за посилки до 30 кг.
У Nova Post нагадали, що діє можливість відправляти товари з України до Канади без сплати ввізного мита. Така послуга стало можливою завдяки угоді про вільну торгівлю (CUFTA) між країнами.
Зокрема, для більшості відправлень сплачується лише податок з продажів (HST), який відправник може оплатити під час оформлення доставки, однак для посилок вартістю до 20 CAD(625 грн) оподаткування не застосовується.
Як повідомлялось на початку серпня, Nova Post від початку 2026 року відкрила 266 нових точок сервісу, розширивши таким чином присутність до 16 країн і 235 міст.
Найбільшу кількість нових точок було відкрито у Молдові – 155, у Польщі – 63, Іспанії – 18, Чехії – 14, Німеччині – 11, Словаччині – 2, а в Австрії, Італії та у Румунії по одній точці сервісу.
Cпіввласник “Нової пошти” В’ячеслав Климов на присвячених євроінтеграції “Діалогах з NV” зауважував, що Nova Post Europe з групи NOVA планує у 2026 році збільшити мережу відділень у Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки.
Україна впродовж 1-27 серпня експортувала на 47,5% менше агропродукції, ніж за аналогічні 27 днів липня – 1,726 млн тонн проти 3,287 млн тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За її даними, у грошовому вимірі скорочення було менш значним – 25,6%: експорт товарів груп 01-24 УКТ ЗЕД за 27 днів серпня становив $1,060 млрд проти $1,424 млрд у липні. При цьому умовна вартість однієї тонни експортного кошика зросла із близько $433 до $614, що насамперед пов’язано зі зміною товарної структури експорту.
Основне скорочення фізичних обсягів припало на зернові. Сукупний експорт пшениці, кукурудзи та ячменю знизився на 69,5% – до 740 тис. тонн. Зокрема, пшениці відвантажено 486,6 тис. тонн (-49,8% проти липня), кукурудзи – 190,7 тис. тонн (-84,3%), ячменю – 62,6 тис. тонн (-74,5%). Частка цих трьох культур у загальному агроекспорті скоротилася з 73,9% до 42,9% відповідно.
Водночас у серпні на тлі початку сезонних відвантажень підскочив експорт ріпаку. За 1-27 серпня його реалізація за кордон сягнула 255,2 тис. тонн проти 11,8 тис. тонн за аналогічний період липня. Частка ріпаку в загальному експорті зросла з 0,4% до 14,8%. Експорт ріпакової олії збільшився більше ніж у 4,5 раза – до 69,4 тис. тонн.
Сегмент продуктів переробки скоротився значно менше, ніж зерновий. Експорт трьох основних рослинних олій – соняшникової, ріпакової та соєвої – становив 234 тис. тонн і був на 16,7% меншим за аналогічний період липня.
Експорт соняшникової та соєвої макухи знизився до 153,8 тис. тонн (-6,4%), а соняшникової олії впав до 131,3 тис. тонн (-42,5%), однак зросли відвантаження соняшникового шроту – до 83,1 тис. тонн (+28%).
Змінилася і географія експорту. Найбільшими напрямками за фізичним обсягом у серпні стали Німеччина – 195,7 тис. тонн, Італія – 159,7 тис. тонн, Польща – 151,9 тис. тонн, Нідерланди – 147,2 тис. тонн та Іспанія – 125,3 тис. тонн. Експорт до Туреччини скоротився на 79% – до 114 тис. тонн проти 544,8 тис. тонн у липні. Натомість Німеччина збільшила імпорт з України приблизно вчетверо, значною мірою за рахунок ріпаку.
За даними Spike Brokers, автомобільним транспортом за 1-27 серпня через пункти пропуску було вивезено 279,3 тис. тонн агропродукції, що на 11,3% більше, ніж за аналогічний період липня.
Водночас залізничні перевезення зернових вантажів станом на 26 серпня скоротилися на 42,4% проти липня – до 951 тис. тонн, а порівняно із серпнем 2025 року – на 57%. Середньодобове навантаження становило 37,6 тис. тонн.
При цьому середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за 25 діб серпня зросла до 173,7 вагона проти 71,3 вагона в липні, або у 2,4 раза. Станом на 26 серпня в напрямку прикордонних переходів накопичилося 9,822 тис. вагонів, з яких 1,508 тис. – із зерновими вантажами.
Водночас залізничне перевезення зерна в напрямку портових станцій, включно із внутрішнім підвозом до Ізмаїла, за поточний період серпня скоротилося на 81,8% – до 230,6 тис. тонн проти 1,265 млн тонн у липні.
У напрямку портів Великої Одеси перевезено лише 55,7 тис. тонн зерна, що на 95,5% менше за липневий показник. Зокрема, до Чорноморськ-Порт-Експорт – 31,6 тис. тонн (-93,5%), Одеса-Порт – 17,2 тис. тонн (-92,2%), Чорноморська для ТІС – 6,6 тис. тонн (-97,8%).
Україна з 1 по 26 серпня експортувала альтернативними шляхами 1,423 млн тонн зернових, олійних культур та продуктів їх переробки, що становить третину необхідних на цей період обсягів, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“З 1 по 26 серпня було експортовано 1 млн 423 тис. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки. Це становить 33% потреби, яка існує на даний період. Зернових найменше – 822 тис. тонн. По зернових ми експортували всього 21% потенційної потреби. Решта – це олія, олійні та шроти. Там, у принципі, обсяги експорту відповідають потребам на поточний момент”, – сказав він.
Висоцький зазначив, що експорт залізницею та через Дунай становив приблизно по 600 тис. тонн, тоді як автомобільний транспорт залишається найменшим за обсягами – близько 80 тис. тонн. Із цього обсягу близько 40 тис. тонн припадає на олійні культури, що пов’язано з високою вартістю автомобільних перевезень.
За його словами, за збереження нинішніх темпів альтернативними шляхами Україна може експортувати близько 1,5 млн тонн агропродукції до кінця серпня.
До кінця вересня альтернативними шляхами може бути експортовано до 2 млн тонн, як і прогнозувало раніше Мінагрополітики.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, одним з рішень у зміні моделі складської логістики України в умовах знищення ворогом складської і логістичної інфраструктури є створення децентралізованої мережі невеликих складів, зокрема на території індустріальних парків, вважає СЕО групи компаній “Індустріальні парки України” Валерій Кирилко.
“Війна показала, наскільки вразливими є великі розподільчі центри. Тому, можливо, нам потрібно частково відмовлятися від концентрації великих обсягів товарів в одному місці та переходити до децентралізованої мережі невеликих складів”, – написав він у Facebook.
За його пропозицією, це може бути не один великий склад на десятки тисяч квадратних метрів, а багато менших – по 1 000-5 000 кв. м, розташованих у різних регіонах та логістично зручних локаціях.
“Саме тому ми зараз розробляємо програму “HELP.склад”. Ми створюємо кілька типових проєктів невеликих складських комплексів, які можна швидко адаптувати до конкретної земельної ділянки та реалізовувати одночасно в різних регіонах України”, – зазначив Кирилко.
Він підкреслив, що компанія готова взяти на себе проєктування типових складських об’єктів, пошук і організацію земельних ділянок, питання комунікацій та інфраструктури, відбір будівельних підрядників, організацію будівництва та координацію реалізації проєктів.
“За правильної організації такі об’єкти можна будувати приблизно за 3-5 місяців. І сьогодні для цього є ще один важливий фактор – український будівельний ринок переживає непростий період. Але саме тому багато будівельних компаній готові працювати з мінімальною маржею, швидко формувати команди та реалізовувати проєкти за конкурентною собівартістю”, – вважає він.
Кирилко додав, що окремо розглядаються території індустріальних парків по всій Україні.
“Частина з них уже сьогодні готова надавати земельні ділянки для таких проєктів на пільгових або навіть безоплатних умовах на стартовий період. Ми можемо починати відновлювати складську та логістичну інфраструктуру вже зараз”, – зазначає він.
Кирилко запросив до ініціативи тих, хто має можливість профінансувати такі проєкти, має земельну ділянку яку можна взяти в користування на рік безкоштовно, індустріальний парк, в якому можна надати невелику ділянку безкоштовно на рік та будівельні компанії в якості інвесторів.
Компанія “Індустріальні парки України” працює в сфері розвитку індустріальних парків з 2019 року. За її даними, майже кожен третій індустріальний парк, створений або зареєстрований в Україні, супроводжується або супроводжувався спеціалістами компанії.
За даними на її сайті, вона є керуючою компанією семи індустріальних парків, нею розроблено 56 концепцій ІП, супроводжено реєстрацію 37 ІП.
ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, СКЛАД, УКРАЇНА
Nova Post у Чехії, що входить до групи Nova, у січні-червні 2026 року опрацювала майже 150 тис. відправлень та масштабувала власну мережу до 45-ти точок сервісу у 27-ми містах країни, йдеться у повідомленні компанії у четвер.
Згідно з релізом Nova Post у Чехії, обсяг сплачених податків склав 6,9 млн чеських крон, а мережа компанії налічує 29 відділень різного формату та 16 пунктів видачі посилок (PUDO).
Зазначається, що за шість місяців 2026 року компанія відкрила у Чехії шість нових відділень та два нові PUDO.
У Nova Post нагадали, що з червня користувачам доступні у Чехії послуги з адресного забору відправлень протягом години, можливість доставки сім днів на тиждень, перевезення великогабаритних і нестандартних вантажів, next day delivery (доставку наступного дня – ІФ-У) по країні та цифрові сервіси для керування доставкою з телефону.
У компанії зауважили, що завдяки партнерству з мережею автоматизованих поштоматів AlzaBox та OX Point, користувачі мають можливість відправляти й отримувати посилки через мережу з понад 3,5 тис. поштоматів по всій країні.
“За короткий час ми побудували в Чехії не лише власну мережу, а й один із ключових операційних центрів Nova Post у Європі. Саме звідси ми забезпечуємо сортування, митне оформлення та обробку міжнародних відправлень”, – цитуються у релізі слова CEO Nova Post у Чехії Андрія Артеменка.
За його словами, наступним етапом розвитку буде встановлення до кінця року 300 власних поштоматів у найбільших містах Чехії та відкриття ще 20 відділень і десятки PUDO.
Серед іншого, Nova Post у Чехії планує посилювати співпрацю з чеським e-commerce, “щоб ще більше онлайн-магазинів обирали Nova Post як логістичного партнера для доставки по Чехії, Європі та світу”, підкреслив Артеменко.
Як повідомлялось у травні, Nova Post впровадила у Чехії власну кур’єрську доставку, яка вже доступна у Празі та Пльзенському, Південно-Моравському, Моравсько-Сілезькому та Карловарському краях
Cпіввласник лідера експрес-доставки “Нової пошти” В’ячеслав Климов на присвячених євроінтеграції “Діалогах з NV” зауважував, що Nova Post Europe з групи NOVA планує у 2026 році збільшити мережу відділень в Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки.
ТОВ СП “НІБУЛОН” пропонує запровадити перехідний механізм присвоєння та підтвердження кваліфікації фахівців річкового флоту, що, за його оцінкою, дасть можливість збільшити перевезення Дунайським експортним коридором на 100 тис. тонн на місяць, повідомила пресслужба компанії з посиланням на директора з логістики Сергія Калкутіна.
“Нібулон” може додатково задіяти на Дунаї 12 буксирів, але для цього потрібно вирішити питання перекваліфікації та оформлення необхідних документів приблизно для 30 фахівців. І ми не єдині, хто стикається з таким обмеженням. Якщо створити працездатний механізм для залучення кваліфікованих фахівців у масштабах галузі, Дунайський коридор зможе перевозити додатково до 100 тис. тонн вантажів на місяць”, – цитує пресслужба Калкутіна.
Він пояснив, що судновласники мають технічно готовий флот, однак не можуть повною мірою комплектувати екіпажі та вводити в роботу додаткові судна через дефіцит кваліфікованих членів екіпажів.
Як зазначено в повідомленні, “Нібулон” пропонує запровадити тимчасовий перехідний механізм присвоєння та підтвердження кваліфікації фахівців річкового флоту й отримання ними необхідних документів до завершення повного переходу на європейські правила. Це, зокрема, дозволить фахівцям із необхідною підготовкою та досвідом оперативніше завершувати документальне оформлення для роботи на Дунаї.
Калкутін наголосив, що додаткові перевезення Дунайським коридором дадуть можливість підтримати закупівлі в агровиробників, забезпечити надходження валютної виручки та підвищити стійкість експортної системи України.
“Нібулон” запропонував профільним органам державної влади спільно з представниками галузі сформувати перехідне рішення, яке дозволить залучити необхідну кількість кваліфікованих фахівців до роботи на внутрішніх водних шляхах із дотриманням вимог до професійної компетентності та безпеки судноплавства.
Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики, з 1 по 18 серпня Україна експортувала 900 тис. тонн агропродукції, з яких близько 45% експортовано через Дунайський регіон.
