Металургійні підприємства України в грудні 2024 року збільшили виробництво сталі на 4,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 547 тис. тонн з 520 тис. тонн, і на 1,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 541 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 23-тє місце серед 71 країни в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2024 зафіксовано зниження виплавки сталі до грудня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня є такою: Китай (75,970 млн тонн, +11,8% до грудня-2023), Індія (13,582 млн тонн, +9,5%), Японія (6,907 млн тонн, -1,1%), США (6,684 млн тонн, -2,4%), РФ (5,7 млн тонн, -8,6%), Південна Корея (5,209 млн тонн, -3,2%), Туреччина (2,978 млн тонн, -7,6%), Німеччина (2,744 млн тонн, +4,1%), Іран (2,581 млн тонн, -8,2%) і Бразилія (2,573 млн тонн, +1,8%).
Загалом у грудні 2024 року виплавка сталі зросла на 5,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 144,460 млн тонн.
За 12 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 5,090 млн тонн, -1,7%), Індія (149,587 млн тонн, +6,3%), Японія (84,009 млн тонн, -3,4%), США (79,452 млн тонн, -2,4%), РФ (70,690 млн тонн, -7%), Південна Корея (63,531 млн тонн, -4,7%), Німеччина (37,234 млн тонн, +5,2%), Туреччина (36,893 млн тонн, +9,4%), Бразилія (33,741 млн тонн, +5,3%) та Іран (30,952 млн тонн, +0,8%).
Загалом у 2024 році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Гірничо-металургійна група «Метінвест» протягом 2022-2023 рр. інвестувала 23 млрд грн у модернізацію металургійних комбінатів «Каметсталь» і «Запоріжсталь», а також у «зелену» трансформацію підприємств.
Як повідомив операційний директор (chief operating officer, COO) «Метінвесту» Олександр Мироненко під час дискусії «Найбільші інвестори воєнного часу: погляд у майбутнє» на форумі Forbes Ukraine «Гроші для Перемоги», пріоритетними напрямками для інвестицій компанії у 2024-2025 роках є співробітники, обладнання та допомога ЗСУ.
«У нас є три ключові пріоритети. Перший – це наші колективи. Другий – це обладнання та виробничі майданчики. І третє – це підтримка Збройних сил. Особливо в тих містах, де розташовані наші підприємства. Це Запоріжжя і Покровськ, розташований за 40 кілометрів від лінії фронту. І ми обов’язково повинні підтримувати підрозділи, які захищають ці міста”, – сказав Мироненко.
При цьому він уточнив, що працівникам компанії виплачують підвищену премію, яка досягає 20-50% від окладу, а з 1 травня підвищили зарплату – до 20% залежно від спеціальності.
Операційний директор «Метінвесту» зазначив, що у 2024 році в обладнання та робочі майданчики планується вкласти $320 млн капітальних і близько $350 млн операційних інвестицій.
«Це інвестиції, спрямовані на підтримку нашого обладнання: ремонти доменних печей і агломашин, утримання обладнання гірничо-збагачувальних комбінатів і розвиток шахтоуправління в Покровську», – пояснив топ-менеджер.
За його словами, зараз компанія завантажена на 65%-70% від потужності. «І ми чітко розуміємо: коли завершаться бойові дії, буде повністю відновлена інфраструктура, нам потрібно буде розганятися – за рахунок людей і обладнання», – сказав СОО.
Мироненко додав, що на гуманітарну та військову підтримку України з початку повномасштабної війни компанія вже виділила понад 6 млрд грн. А зараз «Метінвест» щомісяця спрямовує близько 200 млн грн на зведення фортифікацій і підтримку бригад – від Дніпра до Донецька.
«У нас є чітка стратегія розвитку українських і зарубіжних підприємств. Зараз дуже важко вмовити банки на фінансування якихось проєктів в Україні. Повний перехід українських підприємств на зелену металургію протягом 10 років після завершення війни ми оцінюємо в близько $9 млрд”, – уточнив операційний директор.
Він також повідомив, що самостійно компанія не зможе реалізувати такий проєкт і потребує залучення зовнішнього фінансування. Оскільки зараз така опція неможлива, «Метінвест» розглядає спільний з компанією Danieli проєкт з будівництва метзаводу в Італії, суму інвестицій у який оцінюють у близько $2 млрд. Це будуть переважно позики і кредити, а також частково власні кошти партнерів.
«Від реалізації такого проекту українська економіка тільки виграє. Адже ми вироблятимемо енергоефективну зелену сталь з дуже низькою собівартістю, тому що володіємо власним ресурсом – залізною рудою в Кривому Розі. І з цього погляду ми вважаємо, що українсько-італійське спільне виробництво буде набагато ефективнішим, ніж розташоване тільки в Європі, і зможе гідно конкурувати з європейськими виробниками”, – упевнений Мироненко.
СОО Метінвесту також зазначив, що зараз на роботі компанії негативно позначається мобілізація персоналу, адже кожен шостий працівник служить у ЗСУ. «Це великий виклик у відносинах із державою. І це більше впливає на нашу діяльність зараз, ніж якісь господарські спори”, – констатував топ-менеджер.
При цьому він підкреслив, що «Метінвест» закуповує для ЗСУ обладнання, дрони, РЕБи тощо. Також є дві власні розробки, які група вже кодифікувала і сертифікувала в Міноборони, і зараз буде виходити на офіційні поставки. Це укриття з хвилястої сталі та протимінні трали, які встановлюються на танки.
ССО уточнив, що укриття, які виробляє «Метінвест», удвічі дешевші за ті, що закуповує країна зараз, щодо мінних тралів ситуація приблизно така сама.
«Друге, що ми робимо, – це противодронні укриття для техніки. Наприклад, Abrams, які зараз воюють на Донецькому напрямку, повністю будуть покриті нашими противодронними сітками, і це посилить їхній захист. Також ми розробляємо і вже встановлюємо такі укриття на танки Т-64 і Т-72 радянського зразка. І ще є дуже багато речей, які ми робимо, щоб наші воїни почувалися захищеними”, – резюмував Мироненко.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
METINVEST, ZAPORIZHSTAL, Каметсталь, Комбінат, Металургія, МОДЕРНІЗАЦІЯ
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 35,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,389 млн тонн з 1,025 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у вівторок, за цей період виплавка сталі зросла на 36,6% до січня-березня-2023 – до 1,687 млн тонн з 1,235 млн тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 32,1% – до 1,589 млн тонн з 1,203 млн тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі – на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну – на 44,5%, до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
За 2 міс-2024 випуск прокату зріс на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн із 590 тис. тонн, сталі на 52% – до 1,076 млн тонн із 708 тис. тонн, чавуну на 42,5% – до 1,050 млн тонн із 737 тис. тонн.
Україна у 2023 році збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Металургійні підприємства України в січні-лютому поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 46,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $522,519 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, на чорні метали за цей період припало 7,67% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 5,53% за січень-лютий-2023.
У лютому надходження від експорту чорних металів становили $248,443 млн.
Водночас Україна в січні-лютому поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 35,6% – до $221,529 млн. У лютому ввезено продукції на $112,114 млн.
IT і штучний інтелект (ШІ) можуть зробити металургію більш екологічною та ефективною, вважає генеральний директор гірничо-металургійної групи “Метінвест” Юрій Риженков.
Таку думку він висловив на першій зустрічі B7 Italy 2024, що відбулася 13 березня у Вероні (Італія), організованій асоціацією італійських підприємств Confindustria, покликаній сприяти діалогу між діловим світом і урядами країн G7. У конференції взяли участь понад 250 гостей, серед яких керівники та лідери бізнесу з країн G7 і міжнародних компаній, а також італійський міністр підприємництва та Made in Italy Адольфо Урсо.
Учасники обговорили ключові фактори, що впливають на промислову продуктивність і конкурентоспроможність в умовах глобальної економіки, що стрімко розвивається. Одним із доповідачів у головній дискусійній панелі конференції був гендиректор “Метінвесту”. Він розповів про особливості виробництва сталі в Україні під час війни, бачення компанією “зеленого” курсу та трансформацію бізнес-процесів у металургії завдяки новим технологіям.
Він, зокрема, зазначив, що останніми роками багато компаній працювали на результат і не помічали технологій. Наприклад, 2021 року комбінат “Азовсталь” завдяки ШІ та аналітиці випередив усіх конкурентів за ефективністю процесів.
“Наші фахівці, використовуючи доповнену реальність, могли виконувати технічне обслуговування вдвічі швидше, ніж більшість наших конкурентів у сусідніх державах. Впроваджена “космічна” комп’ютерна система технічного зору встановила нові стандарти якості нашої продукції. Нарешті, внутрішня система управління даними і комунікацій дала нам змогу безперешкодно управляти компанією в розпал найзапеклішої війни в Європі з часів Другої світової війни”, – констатував Риженков.
Він додав, що “Метінвест”, незважаючи на війну, є дуже хорошим прикладом у застосуванні цифрових технологій для прориву в традиційних галузях.
Торкаючись “зеленого” курсу в промисловості, гендиректор наголосив, що ці питання цікавлять практично кожного політика не тільки в Європі, а й у США, Китаї, в усьому світі. При цьому металургійна промисловість перебуває на вершині порядку денного цього курсу, як головний гравець впровадження зелених технологій. Але водночас металургія – дуже традиційна галузь, технології розроблені давно, і зараз неможливо зробити великий прорив. Можна лише поступово вдосконалювати систему, зазначив він.
“Перехід до зеленого курсу буде нелегким. Адже нам не вистачає ІТ-фахівців для роботи над трансформацією. Лише п’ять-сім років тому ми шукали інженерів-металургів, яких ми могли б навчити ІТ. Зараз навпаки. Ми готуємо ІТ-фахівців, яких навчаємо металургії. І це ті люди, які будуть головними під час зеленого і цифрового переходів нашої компанії. Це відбувається вже зараз. Усі ми будемо частиною цього переходу, і нам краще бути готовими до такого виклику”, – резюмував топменеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
IT, ЕКОЛОГІЯ, Металургія, ШІ
Металургійні підприємства України в січні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 65,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $274,077 млн з $165,690 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, на чорні метали за цей період припало 8,06% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 5,29% за січень-2023.
Водночас Україна в січні поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 59,5% – до $109,414 млн із $68,593 млн.
Крім того, в січні Україна збільшила експорт металовиробів на 3,5% – до $64,327 млн з $62,127 млн. Імпорт металовиробів зріс на 41,7% – до $72,646 млн з $51,263 млн.
У грудні-2023 надходження від експорту чорних металів становили $214,531 млн, тоді як попереднього місяця – $174,380 млн. У грудні-2023 завезено цієї продукції на $107,367 млн.
У грудні експортовано металовиробів на $56,083 млн, імпортовано на $74,186 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
