Сталий розвиток деревопереробки — виконання цієї оперативної мети Програми діяльності уряду відтепер покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства, тоді як донедавна лісовим господарством опікувалося Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з Програмою, яку Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради, завданням Мінагрополітики є схвалення Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів щодо її реалізації на 2026–2028 роки (2026 рік).
Серед інших завдань у цій сфері — у 2027 році запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів, завершити корпоратизацію державного підприємства «Ліси України» та запровадити безстроковий мораторій на відчуження державних акцій.
Лісова галузь та Державне агентство лісових ресурсів (Держлісагентство) підпорядковувалися Мінагрополітики до 2019 року, після чого їх перевели до сфери відання об’єднаного Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища (Мінекоенерго), а в 2020 році після його поділу вони перейшли до відання Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, де й перебували до літа 2025 року, коли було створено чергове об’єднане міністерство — Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Можливе рішення про повернення лісової галузі до сфери відання Міністерства аграрної політики критикувала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. «Ключовий ризик — зміна самої філософії управління лісами. Ліс не можна сприймати лише як господарський ресурс, який потрібно ефективніше використовувати. Адже насамперед це природний капітал, екосистема та частина екологічної безпеки країни», – пояснила вона свою позицію.
На її думку, така передача також може загальмувати корпоратизацію ДП «Ліси України», цифровізацію обліку деревини та перехід до європейських стандартів управління лісами.
деревина, деревообробка, корпоратизація, ЛІС, Мінагрополітики
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно зі страховими компаніями, аграрним бізнесом та профільними органами влади розробляє додаткові механізми страхового захисту портової логістики та аграрної продукції від військових ризиків, повідомила пресслужба міністерства.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що масштаби пошкоджень портової інфраструктури, логістичних об’єктів та аграрної продукції внаслідок останніх масованих атак вимагають подальшого вдосконалення існуючих механізмів підтримки.
«Морський експорт має критичне значення для аграрного сектору та економіки України. В умовах посилення російських атак бізнес повинен мати зрозумілі та доступні інструменти захисту», – процитувала прес-служба міністра.
Особливу увагу учасники наради приділили державним механізмам підтримки бізнесу у сфері страхування військових ризиків, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.
Наразі підприємства можуть скористатися двома інструментами. Перший – часткова компенсація вартості майна, пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії РФ. Максимальний розмір компенсації становить до 30 млн грн для підприємств, що працюють у 10 регіонах підвищеного ризику.
Другий інструмент — компенсація страхових премій за договорами страхування від військових ризиків. Держава компенсує частину вартості страхування, що перевищує 1 % страхового тарифу, у розмірі до 3 млн грн, що дає змогу бізнесу значно знизити витрати на страхування виробничих активів.
У Мінагрополітики зазначили, що стабільна робота Українського морського коридору має критично важливе значення для аграрного сектору, адже вона забезпечує експорт продукції, валютні надходження до бюджету та підтримує глобальну продовольчу безпеку. З моменту відкриття коридору в серпні 2023 року через українські порти вже експортовано 209 млн тонн вантажів, з яких 123 млн тонн — зернова продукція.
Верховна Рада України призначила заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тараса Висоцького міністром аграрної політики та продовольства України у складі нового уряду, повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
Міністерство аграрної політики та продовольства України відновлено шляхом реорганізації Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України.
Як повідомлялося, Міністерство аграрної політики та продовольства у 2019 році було приєднано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Наприкінці 2020 року уряд ухвалив рішення про відновлення діяльності Мінагрополітики, і з 2021 року міністерство знову почало працювати як окремий центральний орган виконавчої влади.
У липні 2025 року Мінагрополітики знову було реорганізовано, а його функції передано новоствореному Міністерству економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України.
Висоцький з вересня 2019 року по травень 2021-го та з липня 2025 року був заступником голови Мінекономіки, який курував напрям агрополітики.
З травня 2021 року обіймав посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства, доки відомство не було об’єднано з Міністерством економіки. У період з 14 травня 2024 року по 4 вересня 2024 року був в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.
Виробничі посівні площі в Україні в сезоні-2025 будуть ідентичні торішнім, плюс до них додалося 270 тис. га розмінованих, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
“В цілому виробничі площі будуть ідентичні минулорічним. Додалося плюс 270 тис. га розмінованих. Але в масштабах наших посівних площ у 20 млн га це 1%. Тож по базових культурах, до яких додамо і цукровий буряк із овочами, аграрії – в межах 20 млн га. І це є підтвердженням того, що працюємо на усіх можливих територіях”, – сказав він на засіданні Trend&Hedge Club у середу.
За інформацією Висоцького, щодо прогнозу врожаю пшениці, то Міністерство аграрної політики та продовольства в 2025 році очікує зібрати її на рівні 21,2 млн тонн проти 22 млн тонн рік тому, тобто на 5% менше. Обсяги експорту пшениці в міністерстві оцінюють в межах 15-16 млн тонн.
Врожай ячменю, за його словами, становитиме в приблизно 4,5 млн тонн, що на 10% менше, ніж у 2024 році, експорт – на рівні 2,2-2,3 млн тонн.
Проблем із гречкою Мінагрополітики не очікують і обіцяють, що внутрішній ринок буде забезпечений, а надлишок експортований.
Остаточні прогнози щодо кукурудзи на зерно міністерство ще не готове зробити, оскільки активна вегетація культури триває. Проте відомчі аналітики притримуються консервативного прогнозу в 26 млн тонн, що теж щонайменше на 5% менше показника попереднього сезону.
“Ми по зернових бачимо умовно 54,5-53,5 млн тонн. Це плюс/мінус 5%”, – наголосив Висоцький.
Він додав, що врожай ріпаку в сезоні-2025 очікується на рівні 3 млн тонн проти 5,7 млн тонн у 2024 році, сої – 5,7 млн тонн проти 6,6 млн тонн, соняшнику – 20 млн тонн.
Висоцький зауважив, що найбільші сумніви щодо обсягів врожаю наразі стосуються соняшнику, адже через посуху на півдні країни культура потерпає, і ці регіони можуть втратити до 6% врожаю, що в цілому може призвести до скорочення валового врожаю до 15 млн тонн і нижче.
Загалом врожай олійних культур у 2025 році в Україні сумарно становитиме 20,5 млн тонн, резюмував перший заступник міністра агрополітики.
Міністерство аграрної політики і продовольства розширить пріоритети своєї роботи у 2025 році та доповнить їх напрямом енергетичної безпеки, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль на зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) у четвер.
“Уже сьогодні міністерство долучається до розробки біометанової стратегії України. Тим паче, що зелений перехід обов’язковий у складі Європейського Союзу, куди рухається Україна”, – процитувала його слова пресслужба Мінагрополітики.
Коваль також наголосив, що одним із пріоритетних завдань Мінагрополітики буде продовження чинних і запуск нових державних програм підтримки фермерів, зокрема, запуск регіональних програм.
На зустрічі було обговорено нові умови експорту сої та продуктів її переробки до країн ЄС, переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму, бронювання працівників критичних підприємств за новим порядком, запуск реєстру виробників технічних конопель, а також дефіцит кадрів в аграрному секторі.
“Ми ведемо діалог з міжнародними партнерами щодо збільшення їх підтримки для перекваліфікації кадрів, покращення матеріально-технічної бази закладів профтехосвіти і відповідних навчальних центрів. В тому числі працюємо над адаптацією с/г машин та механізмів для роботи на них людей з обмеженими можливостями. Також зосередили увагу на тому, щоб державне і регіональні замовлення на підготовку нових фахівців відбувалися за потребами ринку. Навчальні заклади мають готувати спеціалістів під очікування роботодавців”, – розповів Коваль і наголосив на доцільності розвитку дуальної освіти та постійно діючих класів безпосередньо на підприємствах.
Міністр подякував членам ЄБА за активний діалог.
Міністерство аграрної політики та продовольства оцінює експорт зерна у сезоні-2024-2025 на рівні 40 млн тонн, оскільки обсяг не є рекордним, а наявної інфраструктури буде достатньо для постачання агропродукції на зовнішні ринки, заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у ефірі єдиного національного телемарафону.
“Цього року врожай через складні кліматичні умови дещо менший, ніж попереднього року. Також цього року немає перехідних залишків із попереднього періоду. Тому експорт зернових оцінюється на рівні близько 40 млн тонн. Це не є значним і рекордним обсягом. Ми впевнені, що наявна інфраструктура, зокрема Дунайського регіону, сухопутних коридорів, залізничного та автомобільного транспорту та морського коридору (…) дозволять цей середній обсяг експортувати та вчасно доставити до країн, що її потребують”, – сказав він.
Коментуючи підготовку польських фермерів до блокування українсько-польського кордону в районі пункту перепуску Медика, Висоцький підтвердив, що такі заяви звучали з польської сторони.
“Хочу наголосити, що триває робота на міждержавному рівні та на рівні асоціацій, щоб ці заяви не реалізувалися в будь-які конкретні дії. Ми показуємо цифри, що підтверджують, що впливу української продукції на польський ринок немає. Абсолютна більшість продукції, що переходить через сухопутний кордон , слідує транзитом і не залишається на польському ринку.
Перший заступник міністра агрополітики наголосив, що Україна не убачає підстав для блокування кордону та зробить усе можливе, щоб протестів польських фермерів не було.
