Реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за січень-березень 2024 року становило 4,5% (+/- 1%) з 3,6% (+/- 1%) за підсумками січня-лютого.
Згідно з оприлюдненою на сайті Міністерства економіки України оцінкою, у березні зростання прискорилося до 4,6% (+/-1%) з 3,9% (+/-1%) у лютому і 3,5% (+/-1%) у січні цього року.
«У березні 2024 року тривала тенденція відновного зростання, підтримана стабільною роботою українського морського коридору (що стимулювало діяльність залізничного транспорту, металургії та видобутку металевих руд), нарощуванням виробничих потужностей у видобувній промисловості, активізацією виробництва мінеральних добрив, збільшенням попиту на будівельні матеріали, яке відбувалося на тлі поліпшення ділових настроїв… та пожвавлення споживчої активності…», – зазначило Мінекономіки.
Міністерство додало, що в березні майже всі агреговані види економічної діяльності сформували позитивний внесок у загальний обсяг ВВП. Так, експорт продукції аграрного виробництва та гірничо-металургійного комплексу забезпечувався Українським морським коридором; а інвестиційний попит, генерований бюджетом, а також нарощування виробничих потужностей у видобувній промисловості сформували позитивний внесок виробничих видів.
Водночас вказується, що динаміка виробництва електроенергії істотно сповільнилася в умовах значних ракетних обстрілів наприкінці березня, що призвело до серйозних руйнувань енергетичної інфраструктури і потребуватиме значного періоду часу та ресурсів на її відновлення.
Як повідомлялося, Нацбанк України 25 квітня погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання ВВП цього року на 4,6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Мінекономіки, УКРАЇНА, УРАКІНА
Міністерство економіки спільно з USAID запускають грантову програму для середніх і великих підприємств на $15 млн, у межах якої один бізнес зможе отримати грант від $250 тис. до $2 млн.
“До участі в програмі запрошуються підприємства з орієнтовним мінімальним обсягом річних продажів на рівні $8 млн у гривневому еквіваленті. Цей показник важливий з огляду на те, що цільовий приріст продажів за результатами реалізації концепції має становити щонайменше $2 млн”, – ідеться в релізі Мінекономіки.
Зазначається, що грантове фінансування учасники програми мають спрямувати на розвиток бізнесу, зокрема, для збільшення продажів, нарощування експорту та створення нових робочих місць.
Умовою участі в програмі є вкладення додаткових коштів – власних коштів підприємства або інших залучених підприємством ресурсів. Відбір учасників програми відбуватиметься у два етапи: перший – оцінювання концепцій, другий – оцінювання деталізованих грантових заявок від учасників, які пройшли перший етап. Одним із критеріїв оцінки концепцій буде кількість створених робочих місць.
Уточнюється, що концепції мають бути подані не пізніше 29 лютого 2024 року. Очікується, що вони будуть втілені протягом 12-24 місяців.
Мінекономіки запрошує до участі у міжнародному форумі “Промисловий безвіз” (АСАА) в системі відновлення та розвитку економіки України”.
Форум організований за ініціативи департаменту технічного регулювання в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA, за фінансування уряду Німеччини та за підтримки німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH і громадської спілки “Фонд підтримки реформ в Україні”.
Дата проведення: 13 жовтня 2023 року.
Реєстрація: 9:00 – 10:00 за київським часом.
Реєстрація обов’язкова. Реєстрація онлайн доступна за посиланням.
Початок: о 10:00 за київським часом.
Формат: онлайн/безкоштовно.
Здійснюється синхронний переклад (англійська/українська).
Основна мета: розглянути Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода ACAA, або так званий “промисловий безвіз”) як чинник подолання технічних бар’єрів у торгівлі, підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств та відновлення економіки України загалом у воєнний та післявоєнний період.
Ключові завдання: почути пріоритети бізнесу та окреслити шляхи до створення єдиного європейського бізнес-середовища, де кожен з учасників матиме змогу налагодити комунікації для пошуку партнерів.
Дві сесії:
І сесія: “Інфраструктура якості України в європейській системі координат: відновлення та розвиток економіки”;
ІІ сесія: “Діалог з українським бізнесом та бізнесом країн ЄС щодо практичних аспектів інтернаціоналізації підприємств”.
Участь у Форумі є чудовою нагодою для бізнесу отримати дороговказ щодо руху промислових товарів, пошуку надійних партнерів у тих сферах, де країнами накопичено суттєвий людський та виробничий потенціал.
До участі у Форумі запрошуються представники:
Офіційний інформаційний партнер – Інтерфакс-Україна.
Фонд держмайна буде основним одержувачем активів, стягнутих у дохід держави згідно із законом “Про санкції”, тому доцільно від самого початку передавати йому ці заарештовані об’єкти в управління, а не Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), вважає заступник міністра економіки Сергій Соболєв.
“Ми підтримуємо ідею, щоб управління активами передати від АРМА Фонду держмайна”, – сказав він на презентації проєкту Transparency International Ukraine та “Української правди” – онлайн-платформи “Як конфіскувати російські активи в Україні?” цього тижня в Києві.
Під час дискусії наводилися конкретні приклади складнощів з активами підсанкційних осіб через те, що судові процеси проти них ідуть паралельно в кримінальних справах, де заарештовані активи передають АРМА, і через спеціальну процедуру стягнення у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), за підсумками якої вони потрапляють переважно до ФДМ.
Як вважає Соболєв, якщо Фонд держмайна буде від самого початку керувати такими активами, то спочатку буде зрозуміло, хто несе за них відповідальність.
За словами заступника міністра, з тисяч осіб, на яких було накладено санкції, і десяти тисяч юросіб, активи в Україні є приблизно в 400, а значні активи – “десь до сотні”, тоді як ВАКС поки що виніс 23 рішення.
“Тобто роботи попереду 1,5-2 роки. Думаю, наступного року ми через це пройдемо, решта – не такі великі активи”, – спрогнозував Соболєв, висловивши побажання, щоб справи з найбільшими активами відбулися ще цього року, і потім Фонд держмайна оперативно їх продавав.
Він наголосив, що це важливо ще й тому, щоб зберегти персонал і працездатність підприємств, які стягуються в дохід держави.
На презентації представник Офісу генпрокурора Іван Кибальчич повідомив, що в рамках кримінальних справ проти підсанкційних осіб і колаборантів було ухвалено вже 260 вироків, зокрема 120 із конфіскацією майна.
Міністерство економіки пропонує підвищити мінімальну зарплату (МЗП) з 2024 року – до 7651 грн місяць з нинішніх 6700 грн, повідомила Федерація профспілок України (ФПУ) за підсумками засідання спільної робочої комісії профспілок, роботодавців та уряду зі встановлення розміру МЗП, що відбулося 25 травня.
Із посиланням на заступника міністра економіки Тетяну Бережну уточнюється, відповідну пропозицію Мінекономіки вже направило Міністерству фінансів.
Крім того, відомство виступає за підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, замороженого з 1 грудня 2021 року на рівні 2893 грн до 3443 грн.
Водночас вказується, що, за інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2023 року становив 7782 грн на місяць.
За словами Бережної, Мінекономіки також перебуває в процесі перегляду попередніх показників макропрогнозу на наступний бюджетний період, який Мінфін очікує до 19 червня 2023 року в рамках підготовки держбюджету-2024.
Заступник голови ФПУ Василь Андрєєв і керівниця департаменту з питань бюджету та оплати праці апарату ФПУ Світлана Макогонюк зазначили, що профспілки пропонують установити мзп на 2024 рік на рівні 9435 грн – не нижче за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін 2023 року.
Вони також нагадали, що ЄС рекомендує встановлювати МЗП на рівні 50% середньої заробітної плати.
Зі свого боку представник сторони роботодавців Сергій Біленький зазначив, що вони розраховують у 2024 році на підвищення МЗП у межах 10-15% поточного рівня.
Як повідомлялося, з 1 жовтня 2022 року мзп в Україні зросла на 200 грн – до 6700 грн.
Встановити терміни розрахунків товаровиробників та рітейлерів у 24-30 діб як компроміс та дещо розширити список товарів для ефективної безперебійної роботи обох сторін запропонувало Мінекономіки на зустрічі з асоціаціями харчової промисловості 11 жовтня.
“Ми намагаємося зблизити позиції сторін. Зокрема, як компромісний варіант пропонуємо встановити терміни розрахунків у 24 або 30 діб. Якщо сторони не домовляться, ми змушені будемо задіяти інші механізми, хоча уряд принципово проти посилення регулювання”, – цитує першого віце-прем’єра – Міністра економіки Юлії Свириденко прес-служба відомства.
За її словами, питання розрахунків за поставлені товари справді болюче, оскільки кожна зі сторін вважає, що кредитує власним коштом іншу.
“Йдеться, зокрема, про розрахунки за товари, які мають суттєву соціальну значущість, та про заборгованість за раніше поставлений товар. Уряд вважає, що оптимальним рішенням є узгодження позицій виробників та продавців у процесі діалогу та посилення дисципліни розрахунків”, – зазначила Свириденко.
Під час зустрічі також порушувалися питання забезпечення галузей харчової промисловості пільговим газом, кредитування харчових та переробних підприємств за програмою “5-7-9”, безперебійного постачання підприємствам харчопрому електроенергії під час віялових відключень, а також питання обмеження експорту насіння соняшнику та отримання дозволу на транзакції. з окремих видів операцій з імпорту.
У Мінекономіки зазначили, що наразі газ за пільговими цінами одержують підприємства хлібопекарської галузі та виробники молокопродуктів, а можливості розширити відповідний перелік зараз у країни відсутні. Як пояснила Свириденко, для початку потрібно забезпечити пільговим газом населення, але з огляду на важливість стабільної роботи підприємств галузі питання про можливість закупівлі додаткових обсягів газу для пільгових поставок харчівникам буде опрацьовано.
За даними відомства, глава Мінекономіки також підтримала прохання харчовиків щодо включення підприємств галузі до переліку критичної інфраструктури, що дозволить їм отримувати електроенергію навіть під час віялових відключень. За її словами, це питання буде опрацьоване з Міненерго та місцевою владою, яка формує відповідні списки.
