Представники олійно-жирової галузі України просять Міністерство економіки України про збільшення мита на експорт насіння соняшнику до 10% з 3,5%, це дозволить переробляти їх усередині країни в більш високомаржинальну олію, особливо в умовах скорочення врожаю олійних у 2022 році. -за агресії РФ.
Пропозицію створити робочу групу між міністерством та профільною асоціацією “Укроліяпром” для вирішення відповідного питання висловив її представник Станіслав Таршин, бенефіціар компанії “ГрадОлія”.
“Ми розуміємо, що валовий збір соняшнику цього року буде на 30% меншим порівняно з минулим роком, не 16 млн тонн, а 9-10 млн тонн. Можете вважати, що з початку війни вже експортували 1,7 млн тонн, і не менше ще вивезуть у майбутньому. Ми знову залишимося без робочих місць, без надходження валюти та іншого”, – наголосив він у ході панельної дискусії з міністром економіки Юлією Свириденко на бізнес-форумі “Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу” у Києві у п’ятницю.
Він підкреслив, що олійно-жирова галузь країни може зіткнутися з нестачею сировини для виробництва соняшникової олії внаслідок меншого врожаю соняшнику в Україні в 2022 році через російське вторгнення та тимчасову окупацію частини її території. Це може призвести до недозавантаженості підприємств галузі, скорочення надходження валюти від продажу олії за кордон, а також закриття підприємств та зростання безробіття в країні.
Для недопущення такого розвитку подій Таршин запропонував встановити мито на вивіз із країни насіння соняшнику у розмірі 10% замість нинішніх 3,5%.
Крім того, представник “Укроліяпрому” закликав міністра економіки стимулювати в Україні глибоку переробку соняшникової олії, що включає її очищення та фасування перед продажем за кордон.
“Нам би слід скоротити експорт сирої соняшникової олії (на користь переробленої – ІФ-У). Багатьом здається, що якщо ми експортуємо не соняшник, а сиру олію, то це кінцева продукція. Це велика помилка – така олія є сировиною, яка згодом переробляється багатьма країнами світу. Ми експортуємо 6-6,5 млн. тонн щорічно, а у нас тільки 0,5 млн. тонн з’їдається в країні”, – уточнив Таршин.
За його словами, щоб наростити глибоку переробку соняшникової олії на 50% нинішнього рівня, в Україні потрібно побудувати близько 20 підприємств цього профілю, це додатково створить у країні десятки тисяч робочих місць.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) скасувала спеціальне мито на імпорт автобусів, вантажних та спецавтомобілів з Білорусі в розмірі 35% митної вартості, яке введено в дію з 2 травня цього року.
Відповідне рішення МКМТ від 6 грудня опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” у середу та набуло чинності з моменту опублікування.
Як повідомлялося, Мінекономіки розпочало розслідування щодо фактів дискримінаційних дій з боку Білорусі за зверненням асоціації “Укравтопром”. Українські підприємства, що випускають автобуси всіх класів, неодноразово звертали увагу на створення сприятливих умов для домінування на ринку білоруських транспортних засобів за наявності кількох вітчизняних виробників.
МКМТ України рішенням від 16 квітня цього року встановила дискримінаційні факти та недружні дії з боку Білорусі щодо українських підприємств автомобілебудування та вжила адекватних, на її думку, заходів.
За даними Держмитслужби, у 2020 році за загальним кодом 8702 (моторні транспортні засоби для перевезення понад 10 осіб, включно з водієм) в Україну ввезено з Білорусі автобуси на $38 млн (60% загального імпорту) за повної відсутності експорту.
Вантажівки повною масою 5-20 тонн з Білорусі було ввезено на $10,4 млн, понад 20 тонн – на $34,13 млн (експорту не було), спецавтомобілів за кодом 8705 10 00 00 – на $4 млн (експорту з України не було), за кодом 8705 90 80 90 – на $5,76 млн (вивезено на $0,05 млн).
Водночас дистриб’ютор Мінського автозаводу Торговельний дім “МАЗ-Україна” оскаржив це рішення в суді та зміг домогтися ухвали Окружного адміністративного суду Києва від 6 травня щодо його призупинення. У липні цей вердикт було підтверджено в апеляційній інстанції, а на початку листопада його підтвердив Верховний Суд.
“МАЗ-Україна” у своєму адміністративному позові просив визнати дії МКМТ та Мінекономіки протиправними, а рішення недійсними, зокрема, вказуючи на те, що “МАЗ-Україна” уклав договори на постачання продукції в Україну на суму понад 181 млн грн за ціною, яка враховувала спецмито, тобто до розгляду справи по суті контрагенти можуть розірвати договори поставок.
IMPORT, АВТОТЕХНІКА, БІЛОРУСЬ, МАЗ, МИТО
