Прем’єр Канади Марк Карні в п’ятницю оголосив, що канадська влада відмовляється від низки мит, введених у відповідь на американські, щодо частини імпорту США, повідомляє The Globe and Mail.
«Відповідно до наших зобов’язань за угодою між США, Мексикою і Канадою (USMCA) я сьогодні оголошую, що канадський уряд вживе заходів, аналогічних вжитим раніше США, і скасує мита на всі американські товари, що підпадають під дію договору», – сказав прем’єр.
Однак, уточнив Карні, Канада збереже мита на імпорт зі США сталі, алюмінію та автомобілів, і Оттава буде інтенсивно працювати з Вашингтоном над цією темою. Карні зазначив, що після розмови, яка відбулася у нього на цьому тижні з президентом США Дональдом Трампом, сторони будуть активніше обговорювати «виклики в стратегічних секторах», а також нарощування співпраці в торгівлі, інвестиціях, сфері безпеки.
Також Карні вважає, що Канаді вдається домогтися успіхів у торговельних переговорах з США. «На даний момент Канада має найкращу торговельну угоду з США, і, хоча вона відрізняється від того, що було раніше, вона все одно краща, ніж у будь-якої іншої країни», – заявив прем’єр.
1 серпня Трамп підписав указ про підвищення тарифів для Канади з 25% до 35%. У заяві підкреслювалося, що товари, на які поширюється пільговий тарифний режим відповідно до USMCA, як і раніше, не підпадають під дію нових тарифів.
У свою чергу, нагадує The Globe and Mail, Оттава домагається угоди, яка б знизила або скасувала мита щодо ряду канадських товарів. У липні Карні визнав, що Канада, ймовірно, не зможе переконати Трампа скасувати всі мита.
Разом з тим Канада реалізувала три раунди відповідних заходів проти США. В рамках першого вона ввела мита в 25% на продукцію США на суму в $30 млрд, включаючи мотоцикли та апельсиновий сік. Другий раунд передбачав 25-відсоткові мита на продукцію ще на $30 млрд – металеві вироби та товари широкого вжитку. Третій раунд включав мита в 25% на автомобілі, за винятком компаній, які розмістили виробництво в Канаді.
Однак, зазначає видання, згодом Канада пом’якшила дію мит, схваливши деякі винятки з них, у тому числі щодо сировини та матеріалів американського виробництва, що використовуються в канадській промисловості.
Китайська влада з 14 серпня запроваджує тимчасове мито на поставки насіння каноли (різновид ріпаку) з Канади в розмірі 75,8%, повідомляє агентство “Сіньхуа”.
Таке рішення ухвалили за підсумками антидемпінгового розслідування, розпочатого у вересні 2024 року.
Міністерство торгівлі попередньо дійшло таких висновків: імпорт насіння ріпаку з Канади був демпінговим, вітчизняній галузі ріпаківництва було завдано матеріальної шкоди, а також існує причинно-наслідковий зв’язок між демпінгом і реальними збитками. У зв’язку з цим було вирішено запровадити тимчасові антидемпінгові заходи у вигляді забезпечувальних платежів.
Котирування листопадових ф’ючерсів на канолу на біржі ICE після оголошення про імпортні мита впали більш ніж на 4% – до $650,3 за тонну, повідомляє Reuters.
КНР є найбільшим світовим імпортером каноли, а також основним її покупцем у Канади. У 2024 році Канада поставила до Китаю канолу на суму близько $3,6 млрд.
Експорт сої з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липнь-червень) може зменшитись більш ніж на третину і становитиме близько 2,7 млн тонн через очікуване скрочення виробництва культури, можливу дію експортного мита, а також через збереження привабливості переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Експерти нагадали, що Україна впродовж вересня-липня 2024-2025 МР експортувала 3,97 млн тонн соєвих бобів, що на 28% перевищило показник за аналогічний період минулого року та оновило історичний максимум для сезону.
“Суттєво збільшити темпи експорту, перш за все, вдалося завдяки рекордному урожаю даної культури в країні у 2024 році, а також через привабливі ціни та територіальну наближеність до ключових глобальних імпортерів”, – пояснили аналітики.
Водночас, на їхню думку, рекордні темпи відвантаження соєвих бобів влітку може стимулювати очікуване введення 10%-го мита на сою з вересня 2025 року в разі підписання президентом України відповідного законопроєкту.
Серед топ-покупців української сої у поточному сезоні експерти назвали Туреччину (968,6 тис. тонн, що на 39% більше попереднього сезону), Єгипет (673 тис. тонн, -31%) та Нідерланди (546 тис. тонн, приріст у 2,7 раза).
“Усього у сезоні-2024/25 експорт соєвих бобів з України може досягти близько 4,1-4,2 млн тонн (+26%), що може стати новим рекордом для галузі”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Президент США Дональд Трамп підписав указ про підвищення мит на імпорт товарів з Канади з 25% до 35% в рамках боротьби з потоком нелегальних наркотиків через північний кордон, нові тарифи набувають чинності з 1 серпня 2025 року, повідомляється на офіційному веб-порталі Білого дому.
За даними адміністрації, рішення прийнято на тлі «постійної нездатності Канади заарештовувати наркоторговців, вилучати нелегальні наркотики або координувати свої дії з правоохоронними органами США».
«Подальші дії президента є необхідними і доречними для захисту життів американців, а також національної безпеки і зовнішньої політики Сполучених Штатів Америки», – йдеться в заяві.
У Білому домі нагадали, що Трамп оголосив надзвичайний стан відповідно до Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) у відповідь на кризу, викликану фентанілом та іншими нелегальними наркотиками.
Пільговий режим для товарів, що підпадають під дію Угоди США-Мексика-Канада (USMCA), зберігається. У той же час товари, які перевантажуються, щоб уникнути нового тарифу, будуть обкладатися окремим митом на перевалку в розмірі 40%.
Відзначається, що тільки в цьому фінансовому році на північному кордоні США вилучено фентанілу більше, ніж за попередні три роки разом узяті.
Верховна Рада підтримала законопроєкт про запровадження експортного мита в 10% на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%, повідомив народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”) у телеграм-каналі.
Нардеп додав, що одночасно буде створено спецфонд – “Державний фонд підтримки сільськогосподарських товаровиробників”, який, враховуючи наявні обсяги експорту (без коригування на зменшення вартості/обсягів) олійних культур в 10% становитиме майже $500 млн.
“Але – за збільшення переробки, зміни експортних цін, зменшення обсягів сировини – надходження впадуть. Та й складно буде не віддати частину надходжень до держбюджету. Тому якщо вдасться зібрати 3–5 млрд грн для фонду – це вже буде перемога”, – зазначив Лабазюк.
Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”) у гелеграм уточнив, що законопроєкт підтимало 245 народних депутатів.
“Це просто ганьба. Протащили в законопроєкті про промислові забруднення — мита для аграріїв. Обіцяли служити народу, а служать схемам”, – прокоментував він документ.
Як повідомлялося, “соєві правки” – це зміни до Податкового кодексу України, запроваджені наприкінці 2017 року. Вони стосувалися порядку відшкодування ПДВ (податку на додану вартість) під час експорту сої та ріпаку.
Генеральний директор асоціації “Укроліяпром ” Степан Капшук кілька років поспіль пропонував заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей, яким, зокрема 2024 року, суттєво не вистачало сировини.
Згодом заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський підготував законопроєкт №13134, в якому правкою №40 передбачалося запровадження 10%-го експортного мита на ріпак та сою. Він аргументував свою ініціативу тим, що українські заводи з переробки сої та ріпаку недозавантажені на 35%, і якщо їх задіяти, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, а додаткові $238 млн дадуть змогу побудувати десятки заводів, створити тисячі нових робочих місць.
Низка асоціацій розкритикувала ідею законопроєкту “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу”, яка передбачала встановлення мита на експорт сої та ріпаку з України. На переконання бізнес-об`єднань, вони є дискримінаційними по відношенню до малих та середніх виробників, мають на меті збільшення прибутків переробників за рахунок малих і середніх аграріїв та порушують угоду про асоціацію Україна-ЄС.
Верховна Рада 18 червня не підтримала цю ініціативу.
Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.
Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.
Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.
Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).
Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.
Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.
