Цього року Україна відкриває представництва в Берліні та Копенгагені з продажу зброї для експорту, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Ми відкриваємо дві експортні столиці. Ви знаєте, що це co-production і експорт, про який ми говорили, тієї зброї, яку ми можемо дозволити собі продавати, щоб мати додаткові гроші на наше внутрішнє виробництво дефіцитних речей, на які нам не вистачає грошей», – сказав Зеленський на брифінгу в понеділок.
За словами президента, відкриття перших двох представництв вирішено не на рівні компаній, які будуть в co-production, а також на рівні держав.
«Перші дві столиці – це наше представництво, це Берлін і Копенгаген. Це буде в цьому році», – додав президент.
Безробіття в Німеччині в жовтні залишилося на рівні попереднього місяця – 6,3%, повідомило Федеральне агентство з працевлаштування ФРН. Показник не змінюється з березня 2025 року і є максимальним з вересня 2020 року.
Кількість безробітних у Німеччині скоротилася на 1 тис. порівняно з попереднім місяцем і склала 2,97 млн осіб. Аналітики в середньому прогнозували зростання кількості безробітних на 8 тис. і збереження безробіття на колишньому рівні, за даними Trading Economics.
Джерело: http://relocation.com.ua/almost-3-million-registered-in-germany/
За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
Німеччина у 2025 році суттєво збільшила кількість депортацій, повідомляє Neue Osnabrücker Zeitung з посиланням на відповідь федерального уряду на запит парламентської фракції Лівої партії.
З січня по вересень 2025 року з ФРН було видворено 17 651 особу, що майже на 3 000 більше, ніж за аналогічний період 2024 року (14 706).
Суттєва частина депортованих — громадяни Туреччини (1 614) і Грузії (1 379). Загалом 18% (3 095 осіб) становлять діти та неповнолітні, а серед видворених — також 275 громадян віком від 60 до 70 років і 54 старші за 70 років. За підсумками 2024 року загальна кількість депортацій становила трохи більш як 20 000 осіб.
Представники Лівої партії засудили дії влади, назвавши політику «нелюдською» і зазначивши, що серед депортованих є учні, літні люди та хворі. За інформацією німецьких ЗМІ, до числа видворених також входять громадяни східноєвропейських країн, включно з Україною, однак точна кількість не розкривається.
Процедура депортації в Німеччині регулюється Законом про перебування іноземних громадян (Aufenthaltsgesetz) і здійснюється федеральними землями за дорученням Міністерства внутрішніх справ. Підставами для видворення є втрата статусу притулку, відмова у продовженні дозволу на проживання або визнання особи загрозою для громадської безпеки.
Федеральний міністр економіки Катерина Райхе пообіцяла Україні додаткову допомогу в розмірі 30 млн євро для енергетичного сектора, ця сума ще може бути збільшена, повідомляє в п’ятницю Tagesspiegel
Райхе під час візиту до Києва заявила журналістам, що на початку жовтня близько 60% газопостачання України було знищено російськими атаками.
«Мета Росії, очевидно, полягає в тому, щоб виснажити Україну. Ми допоможемо відновити енергетичну інфраструктуру», – сказала вона.
Німеччина вже виділила третину від загальної суми EUR 390 млн для Фонду енергетичної допомоги Україні, було обіцяно інвестувати в Україну ще EUR 30 млн євро, і ця сума може бути ще збільшена.
Як повідомлялося, Райхе в п’ятницю прибула до Києва, щоб оцінити потреби України у відновленні енергетичної інфраструктури після масштабних атак Росії, які серйозно пошкодили електромережі, повідомляє Reuters. Крім відновлення енергетичної інфраструктури, Рейхе має намір зосередитися на розширенні німецько-українського оборонного співробітництва.
Більшість громадян Німеччини виступають проти надання українським біженцям універсальної соціальної допомоги Bürgergeld, свідчать результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення видання Bild.
Згідно з оприлюдненими даними, 66% опитаних німців не вважають, що всі українські біженці мають отримувати повну соціальну допомогу, тоді як 17% підтримали цю ідею.
Крім того, 62% респондентів заявили, що чоловіки призовного віку з України мають повернутися додому, 18% висловилися проти, ще 8% зазначили, що їм байдуже.
За даними видання, приблизно 700 тис. українців, які перебувають у Німеччині, щороку отримують сумарно близько 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій з них має роботу.
На цьому тлі в Німеччині тривають політичні дебати щодо доцільності виплат для новоприбулих біженців. У проєкті федерального бюджету на 2026 рік уряд планує заощадити близько 1,5 млрд євро, частково за рахунок зміни підходу до виплат для українців: замість Bürgergeld передбачено менші допомоги для прохачів притулку.
Експерти зазначають, що це питання стає одним із ключових у політичному порядку денному Німеччини: воно стосується як соціальної справедливості, так і імміграційної політики країни. Дискусія навколо ролі українських біженців у німецькому суспільстві відображає глибші настрої щодо демографічних викликів, інтеграції та підтримки європейської солідарності у воєнний період.
Джерело: http://relocation.com.ua/germans-oppose-payments-to-ukrainian-refugees-survey-shows/
