Посол Німеччини в Україні з липня 2019 року по липень 2023 року Анка Фельдгузен з 1 лютого 2026 року вступить на посаду бізнес-омбудсмена замість екс-посла Канади в Україні Романа Ващука, який був затверджений Кабінетом Міністрів України на цю посаду 9 грудня 2021 року, повідомила Рада бізнес-омбудсмена у Facebook у четвер.
Відповідне рішення наглядової ради Ради бізнес-омбудсмена від 25 листопада 2025 року про призначення Фельдгузен Кабінет Міністрів затвердив розпорядженням №9 від 7 січня, яке опубліковано на урядовому порталі.
“Кращої наступниці, ніж Анка Фельдгузен, я не міг би собі уявити. Особиста зануреність в Україну ще з середини «лихих дев’яностих», цілісне ознайомлення зі структурами влади та бізнесу, емпатія до щоденних військових (і не тільки…) викликів українського життя: залишається тільки побажати їй і знаменитій команді Ради бізнес-омбудсмена подальших успіхів!”, – написав Ващук у Facebook у четвер.
Рада бізнес-омбудсмена нагадала, що Фельдгузен має значний досвід дипломатичної роботи в Україні, тому що до призначення послом у 2010-2015 роках була заступником глави місії в Києві, а в 1994-1997 роках керувала відділом преси та протоколу посольства.
В цілому вона має більш ніж тридцятирічний досвід роботи у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини, у 2016-2019 роках працювала головою департаменту в Адміністрації федерального президента Німеччини. У 2015-2016 роках очолювала регіональний департамент Східної Африки, Африканського Рогу та Судану в МЗС Німеччини. У 2002-2005 роках була заступником глави місії в столиці Куби Гавані.
Фельдгузен володіє німецькою (рідною), англійською, українською, французькою мовами, а також іспанською та російською.
“Для мене велика честь повернутися в Україну в ролі захисниці прав підприємців, стійкість і цілеспрямованість яких підтримує економіку і обороноздатність країни в ці складні часи. Вірю, що робота над усуненням бар’єрів і недобросовісних практик з боку державних органів є основою для розвитку бізнесу і залучення інвесторів, незважаючи на триваючу повномасштабну війну”, – прокоментувала майбутня бізнес-омбудсмен своє призначення.
Рада бізнес-омбудсмена (РБО) створена відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо Української антикорупційної ініціативи, підписаного в 2014 році урядом України, п’ятьма бізнес-асоціаціями, ЄБРР та ОЕСР. З 2015 року СБО діє як незалежний постійний консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів, до складу ради входять понад 30 фахівців.
Місія ради полягає у сприянні створенню прозорого бізнес-середовища шляхом розгляду скарг компаній на порушення або корупцію з боку посадових осіб. СБО на чолі з бізнес-омбудсменом виступає нейтральним, позасудовим механізмом і сприяє конструктивному діалогу між бізнесом і владою.
Фінансування СБО забезпечує Багатосторонній донорський рахунок, яким керує Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Серед донорів: Австрія, Данія, ЄС, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія та США.
До Ващука бізнес-омбудсменом був екс-мер Варшави Марчин Свенчицький, призначений у 2019 році, а першим цю посаду обійняв у 2014 році Альгірдас Шемета – колишній міністр фінансів Литви, європейський комісар з питань бюджету та фінансового планування (2009-2010) та з питань оподаткування, митного союзу, аудиту та боротьби з шахрайством (2010-2014).
Як раніше повідомляв Олексій Долгих – керуючий партнер компанії Boyden Ukraine, яка спеціалізується на пошуку керівників вищої ланки і була відібрана ЄБРР для проведення відбору нового бізнес-омбудсмена, серед претендентів були відсутні українці. «Нуль кандидатів на бізнес-омбудсмена українців. Вони не вірять», – сказав Долгих на Міжнародному форумі корпоративних директорів, що проводився Професійною асоціацією корпоративного управління (ПАКУ) на початку грудня 2025 року в Києві.
Долгих уточнив агентству «Інтерфакс-Україна», що було відібрано три сильні кандидатури, серед яких Рада бізнес-омбудсмена зробила остаточний вибір.
Як повідомляє проєкт Relocation.com.ua, Іспанія стала найбільшим «емітентом» перших посвідок на проживання (first residence permits) у Євросоюзі 2024 року, далі йдуть Німеччина та Польща, свідчать дані Eurostat.
Згідно зі статистикою, Іспанія видала 561,64 тис. перших ПНП, Німеччина – 544,987 тис., Польща – 488,846 тис., Італія – 346,411 тис., Франція – 342,208 тис. European Commission
Ці п’ять країн у сукупності забезпечили 65,1% усіх перших ПНП, виданих у ЄС 2024 року. Загалом 2024 року країни ЄС оформили 3,5 млн перших посвідок на тимчасове проживання громадянам країн поза ЄС, що на 8,3% менше, ніж 2023 року.
http://relocation.com.ua/spain-and-germany-lead-the-way-in-issuing-the-first-npi/
Німеччина передала Україні вже дев’ятий ракетний комплекс протиповітряної оборони IRIS-T, повідомляє Міністерство оборони України.
“IRIS-T – сучасний ракетний комплекс протиповітряної оборони. Його виготовляє німецька компанія Diehl Defense. Комплекс призначений для ураження літаків, вертольотів, безпілотників та крилатих ракет”, – вказується у повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що високотехнологічні ракети IRIS-T можуть швидко маневрувати, уражати цілі як на зустрічних курсах, так і під час переслідування та мають високочутливі інфрачервоні головки самонаведення. Вони здатні уражати сучасні літаки, долати їхні комплекси захисту, відрізняти справжні цілі від хибних.
Наразі використовуються два типи комплексів IRIS-T: SLS – малий радіус дії, дальність до 12 км, висота до 8 км, та SLМ – середній радіус дії, дальність до 40 км, висота до 20 км.
Комплекс IRIS-T можна інтегрувати у єдину систему протиповітряної оборони України, де він працює суміжно з іншими засобами ППО та ПРО.
Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.
Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.
Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).
Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.
При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.
У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.
Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості
Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).
Вперше у 2025 році надано окрему від зерна щорічну квоту на постачання до Європейського Союзу 30 тис. тонн українського борошна, що відкриває для вітчизняного борошномельного бізнесу можливості довгострокового планування, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Топ-10 підприємств, які орієнтовані на експорт, уже інвестували близько EUR17 млн в модернізацію і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу”, — сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Він нагадав, що до 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти із пшеницею. Зазвичай борошномели не встигали поставити свою продукцію в ЄС, оскільки квоту першими вибирали зернотрейдери. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, а 2023 році експорт борошна в його країни становив 73 тис. тонн.
“Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тис. тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає”, — розповів Рибчинський.
За його інформацією, сьогодні українське борошно присутнє на ринках Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії, що є наочним доказом високої якості української продукції.
Рибчинський зауважив, що впродовж 11 місяців 2025 року Україна поставила до ЄС 26 тис. тонн цієї продукції, відтак до кінця року вітчизняні виробники зможуть повністю вибирати квоту. При цьому найбільшою проблемою для борошномелів в 2026 році, якщо оцінювати про перспективи галузі, буде дефіцит робочої сили.
Одним із найочікуваніших заходів галузі наступного року він назвав Європейський конгрес борошномелів у Франції, в ході якого українська сторона спробує знайти аргументи і налагодити контакт, зокрема, з Румунською асоціацією виробників борошна, а також спробує закласти підвалини для перегляду квот у 2028 році. За оцінкою Рибчинського, Україна спроможна поставляти на ринок ЄС 300 тис. тонн борошна.
