Депутати Бундестагу в понеділок винесли вотум недовіри уряду канцлера ФРН Олафа Шольца, повідомляє Баварське радіо.
«Канцлер виніс питання про довіру в Бундестазі, і програв його, як і планувалося. Це означає: президент розпустить парламент, і в лютому відбудуться вибори», – зазначає радіостанція.
Недовіру уряду Шольца висловили 394 депутати, 207 – підтримали уряд, 116 депутатів утрималися.
Шольц сам раніше закликав провести таке голосування, оскільки, як зазначають європейські ЗМІ, це дасть йому змогу провести дострокові вибори. Тепер, як очікується, Шольц попросить президента ФРН Франк-Вальтера Штайнмаєра розпустити Бундестаг. Якщо парламент розпустять, вибори в Німеччині мають відбутися протягом 60 днів із дати розпуску.
Раніше Шольц, який очолює Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), домовився з опозиційними партіями про плани провести дострокові вибори 23 лютого 2025 року.
У листопаді правляча коаліція у ФРН розпалася через розбіжності через економічну політику Шольца.
Водночас німецькі партії вже готуються до дострокових виборів. Керівництво СДПН ухвалило рішення знову висунути Шольца як кандидата на посаду канцлера. Це рішення ще має затвердити партійний з’їзд 11 січня 2025 року, проте німецькі ЗМІ зазначали, що це просто формальність. До теперішнього моменту кандидатами в канцлери також є лідер ХДС Фрідріх Мерц, віце-канцлерка ФРН Роберт Габек від партії «Союз 90/Зелені» і голова ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) Аліса Вайдель.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео огляд найголовніших виборів у світі – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=k5LDANC7lkpbK0Nh
Економіка Німеччини не подає ознак пожвавлення: ВВП країни знову знизиться 2024 року, а 2025 року очікується стагнація, йдеться в огляді Кільського інституту світової економіки (IfW).
Експерти очікують зменшення ВВП ФРН на 0,2% поточного року. Спад буде відзначено другий рік поспіль – у 2023 році економіка Німеччини скоротилася на 0,3%. У 2025 році зростання ВВП Німеччини буде нульовим, прогнозують аналітики.
Осінній прогноз передбачав, що ВВП країни знизиться на 0,1% у 2024 році та зросте на 0,5% у 2025 році.
Основними причинами погіршення прогнозів є очікуване введення митних тарифів США і криза, що поглиблюється, в німецькій промисловості, повідомляють експерти IfW.
«Криза значною мірою є кризою виробничого сектора, – зазначає глава відділу економічних прогнозів IfW Стефан Кутс. – Вона демонструє симптоми, характерні для періодів, що слідують за потужними макропотрясіннями».
«Німецька економіка бореться зі зниженням конкурентоспроможності, що відображається в слабкості загальних економічних показників, які навряд чи дають змогу розраховувати на будь-які підвищувальні імпульси», – додав експерт.
Темпи зростання споживчих цін у Німеччині сягнуть цільового показника Європейського центрального банку (ЄЦБ) у 2% тільки до кінця 2026 року, а не 2025 року, як передбачалося в попередньому прогнозі інституту. Середній рівень інфляції у 2024 і 2025 роках становитиме 2,2%, розраховує IfW.
Безробіття у ФРН буде на рівні 6% у поточному році та 6,3% у 2025 і 2026 роках, очікує IfW. Це гірше осіннього прогнозу 6,1% на 2025 рік і 5,9% на 2026 рік.
Експерти припускають, що Німеччина зможе скоротити дефіцит бюджету з 2,6% ВВП 2023 року до 2,3% поточного та 1,9% 2025 року. У 2026 році дефіцит бюджету прогнозується на рівні 2,1% від ВВП. Восени в IfW очікували, що дефіцит бюджету у 2025 і 2026 роках становитиме 1,7%.
Більш детально про поточні тенденції у світовій економіці ви можете дізнатися з відео-аналізу від Максима Уракіна та аналітичного центру Experts Cub на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI
Найбільший оператор автобусних перевезень у Європі FlixBus напередодні зимових свят запускає три додаткові міжнародні маршрути з України до Німеччини.
Як повідомила пресслужба оператора в понеділок, рейси виконуватимуться в напрямках Івано-Франківськ – Берлін, Чернігів – Кельн і Одеса – Бремен.
«FlixBus відкриває нові маршрути до Німеччини, щоб допомогти ще більшій кількості українців возз’єднатися зі своїми сім’ями під час Різдва та зимових свят. За оцінками, у Німеччині проживає до 1,65 мільйона українців, для яких ці маршрути створюють можливість зручно та комфортно дістатися до близьких. Для багатьох це більше, ніж просто подорож. FlixBus прагне зробити ці зустрічі доступнішими, особливо в такий важливий період року», – йдеться в повідомленні прес-служби оператора.
Перший рейс за маршрутом Одеса – Умань – Вінниця – Хмельницький – Тернопіль – Львів – Берлін – Гамбург – Гамбург – Бремен заплановано на 10 грудня з Одеси. Відправлення відбуватимуться у вівторок, середу та суботу. У зворотному напрямку автобус курсуватиме в понеділок, четвер і суботу.
Рейс Чернігів – Київ – Житомир – Рівне – Львів – Берлін – Магдебург – Ганновер – Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Аеропорт Кельн-Бонн вирушить уперше 16 грудня. Як повідомляється, він є ще одним зручним варіантом подорожі до Кельна, зокрема до аеропорту Кельн-Бонн. Автобус відправлятиметься в понеділок, середу та п’ятницю. У зворотному напрямку автобус відправлятиметься у середу, п’ятницю та неділю.
Рейс Івано-Франківськ – Львів – Жешув – Кельце – Лодзь – Познань – Берлін вирушатиме двічі на тиждень: у четвер і неділю, у зворотному напрямку – у понеділок і п’ятницю.
З 1 листопада FlixBus також запустив новий маршрут із Києва до Мюнхена. Лінія дає змогу пасажирам легко пересідати на рейси до Італії, Франції, Хорватії та інших європейських країн.
Компанія забезпечує пряме сполучення між 29 містами Німеччини та 11 містами України. FlixBus має вже 28 прямих автобусних рейсів між Україною та 8 країнами ЄС. Дев’ять рейсів з’єднують Україну з європейськими аеропортами.
У 2024 році ринок праці Німеччини зіткнувся з помітними викликами, відображаючи загальні економічні труднощі країни. Рівень безробіття, скоригований з урахуванням сезонних коливань, збільшився до 6,1% у жовтні, що є найвищим показником з лютого 2021 року. Кількість безробітних сягнула 2,856 мільйона осіб, збільшившись на 27 тисяч порівняно з попереднім місяцем.
Попри високий попит на робочу силу в низці галузей, можливості для безробітних знайти роботу відновлюються повільно. Очікується, що промисловість продовжить скорочувати робочі місця, тоді як попит на фахівців в інших секторах залишається високим.
У 2024 році в Німеччині було запроваджено нову допомогу з безробіття – Bürgergeld, яка замінила колишню Arbeitslosengeld II. У 2024 році суму допомоги було збільшено до €563.
Таким чином, 2024 рік став для Німеччини періодом значних випробувань на ринку праці, зумовлених як внутрішніми економічними чинниками, так і зовнішніми викликами. Уряду та бізнесу належить спільно шукати рішення для стабілізації зайнятості та підтримки безробітних громадян.
Джерело: http://relocation.com.ua/riven-bezrobittia-v-nimechchyni-zbilshyvsia-do-6-1-u-zhovtni/
Молочні ферми Європейського Союзу 2023 року виробили 160,8 млн тонн сирого молока, що на 0,8 млн тонн більше, ніж 2022 року, і на 15,8 млн тонн більше, ніж 2013-го, наголошується в дослідженні Євростату.
Згідно з ним, більша частина виробленого в ЄС молока використовується для виробництва масла і сиру. Так, 2023 року на молокопереробні заводи було поставлено 149,3 млн тонн сирого молока, яке було використано для випуску низки свіжих і готових молочних продуктів.
Своєю чергою молочні заводи ЄС у 2023 році виробили 22,0 млн тонн питного молока і 7,8 млн тонн кисломолочних продуктів. При цьому 58,2 млн тонн незбираного молока і 17,4 млн тонн знежиреного молока було використано для виробництва 10,6 млн тонн сиру. Ще 45,4 млн тонн незбираного молока було спрямовано на виробництво 2,3 млн тонн масла, зазначається в дослідженні.
Лідером у виробництві молока і молочних продуктів у Європейському Союзі стала Німеччина, на частку якої припадало 19% від загального обсягу виробництва питного молока. Вона також була провідним виробником кисломолочних продуктів (27%), масла (20%) і сиру (22%).
Друге місце з виробництва питного молока посіла Іспанія (15% від загального обсягу ЄС), за нею йде Франція (13%). Нідерланди були другим за величиною виробником кисломолочних продуктів (17%), за ними йде Польща (10%).
Франція була другим за величиною виробником як масла, так і сиру (18% від загального обсягу ЄС за кожним продуктом). Ірландія посіла третє місце з виробництва масла (13%), а Італія – третє місце з виробництва сиру (13%).
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
