Німеччина прискорено втрачає робочі місця в промисловості – і це вже не локальна просадка, а стійкий тренд. За свіжим дослідженням EY, за рік індустрія скоротила зайнятість на 2,1%, а в автопромі втрати становили близько 51,5 тис. робочих місць (-6,7% рік до року). Слабкість попиту, дорога енергія, конкуренція з Азії, мита США і дорогий перехід на електромобілі тиснуть на маржу і змушують концерни оптимізувати штати. У II кварталі 2025-го виручка промисловості знизилася на 2,1% р/р до €533 млрд, що продовжило серію квартальних спадів.
Структурно найсильніше постраждав автосектор, але скорочення помітні і в машинобудуванні, і в металі; водночас хімія і фарма показують відносну стабільність – це підтверджують як публічні витяги з EY-барометра, так і галузеві коментарі в німецькій діловій пресі. У сумі з 2019 року промисловість Німеччини недорахувалася близько чверті мільйона робочих місць, що відображає накопичений ефект кількох шоків поспіль.
Операційні метрики вказують на млявий цикл: нові замовлення в обробній промисловості в червні впали, а обіг у річному вираженні знижується; це поєднання зазвичай означає слабкість в горизонті найближчих кварталів, навіть якщо окремі місяці дають технічні відскоки виробництва. На макрорівні це поєднується з падінням ВВП у II кварталі та знижувальною ревізією динаміки початку року.
Політичне тло стало жорсткішим: канцлер Фрідріх Мерц відкрито заявляє, що нинішня модель соціальної держави «нефінансована» без реформ, що сигналізує про можливе зрушення бюджетних пріоритетів на користь стимулів до зайнятості та промислової конкурентоспроможності. Для бізнесу це означає менше простору для субсидій «за інерцією» і більше тиску на продуктивність, R&D та експортну адаптацію.
Що це означає для компаній і ринку праці. На автовиробників та їхній ланцюжок поставок, імовірно, чекає друга хвиля реструктуризації під EV-економіку і геополітику тарифів США; машинобудування і далі втрачатиме низькомаржинальні позиції на користь азійських конкурентів, а зростання зміщуватиметься в ніші з високою інженерною доданою вартістю. Для хімії та фарми вікно стійкості зберігається завдяки контрактним моделям і ціновій владі, але енергоємні сегменти залишаються вразливими до спот-ривів газу та електроенергії. Ринок праці буде «двошвидкісним»: вивільнення на конвеєрі та в базовій металообробці паралельно з дефіцитом фахівців в автоматизації, електроніці, ПЗ, батарейних технологіях і хімтехнологіях – це вже видно в структурі вакансій і галузевих опитуваннях.
Висновок. Скорочення зайнятості – не «кінець індустрії», а болісне перекроювання: Німеччина втрачає масові робочі місця там, де програє за витратами, і намагається утримати й наростити зайнятість у сегментах капітало- і знаннямістких виробництв. Ключ до розвороту – здешевлення енергії, прискорення дозвільних процедур, пріоритизація індустріальних інвестицій і перенавчання кадрів під електричний і цифровий порядок денний. Поки ж статистика замовлень і оборотів сигналить, що дно циклу ще не пройдено.
https://t.me/relocationrs/1332
Безробіття в єврозоні в червні становило 6,2%, за даними статистичного управління Європейського союзу. У травні, згідно з переглянутими даними, воно також перебувало на позначці 6,2%, а не 6,3%, як повідомлялося раніше. Аналітики в середньому очікували збереження безробіття на попередньо оголошеному травневому рівні, за даними Trading Economics.
Для порівняння, у червні 2024 року безробіття становило 6,4%.
Безробіття перебувало на рекордно низькій позначці в 6,2% у жовтні та листопаді 2024 року, потім зросло, а у квітні знову опустилося до найнижчого рівня за час ведення розрахунків.
Кількість безробітних у єврозоні в червні зменшилася на 62 тис. порівняно з попереднім місяцем – до 10,7 млн осіб.
Частка непрацюючих серед молоді (населення до 25 років) опустилася до 14,1% з 14,3%.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,7%), найвищий – в Іспанії (10,4%).
У Європейському союзі безробіття в червні залишилося на рівні 5,9%. Того ж місяця 2024 року воно становило 6%.
Україна в січні-червні 2025 року експортувала 24,406 тис. тонн меду, що в 1,9 раза менше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли на зовнішні ринки було поставлено 48,113 тис. тонн цього продукту.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), виручка від реалізації меду за вказаний період склала $53,261 млн, що на 41,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли виручка склала $91,417 млн.
До трійки імпортерів українського меду в січні-червні 2025 року увійшли Німеччина, на частку якої припало 22,86% закупівель на суму $12,177 млн, Іспанія – 10,83% і $5,769 млн відповідно, Польща – 9,77% і $5,2 млн відповідно.
Роком раніше, в цей же період, найактивнішими імпортерами цукру з України залишалися Німеччина (25,76% на $23,546 млн) і Польща (10,16% на $9,288 млн), а також США (15,27% на $13,955 млн).
Центробанк Німеччини не очікує зростання ВВП країни в квітні-червні 2025 року після несподіваного підйому в першому кварталі. Економіка, «ймовірно, стагнувала», і базова тенденція, як і раніше, характеризується як «в цілому слабка», повідомляється в щомісячному звіті Бундесбанку.
ЦБ попередив, що введення 30%-х імпортних мит, нещодавно оголошене президентом США Дональдом Трампом, створить «значний ризик економічного спаду».
«У короткостроковій перспективі експортна галузь Німеччини зіткнеться з додатковими перешкодами у вигляді тарифної політики США», – йдеться в звіті Бундесбанку.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2025 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями. Темпи зростання ВВП стали найвищими з третього кварталу 2022 року. Однак таке піднесення значною мірою обумовлене спробами підприємств і експортерів випередити американські мита.
Попередні дані про динаміку ВВП Німеччини в другому кварталі будуть опубліковані 30 липня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин
Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.
Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.
Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.
Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.
Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.
Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».
Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.
48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.
Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.
83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).
Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.
Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.
Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.
З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.
Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.
Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.
Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».
Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.
Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.
Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ
Колишній державний секретар з фінансових питань і досвідчений дипломат Хайко Томс (Heiko Thoms) стане послом ФРН в Україні, він замінить Мартіна Єгера, який відтепер очолюватиме Федеральну розвідувальну службу, повідомляє Die Welt у вівторок.
«Екс-державний секретар з фінансових питань Хайко Томс в майбутньому представлятиме Німеччину як посол в Україні… Кабінет міністрів повинен затвердити це призначення в середу», – йдеться в повідомленні на сайті видання.
До зміни уряду в цьому році Томс був державним секретарем у Федеральному міністерстві фінансів. На посаді посла в Києві він замінить Мартіна Єгера, який стане новим главою
Федеральної розвідувальної служби (BND). Єгер ще приймав міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля під час його візиту в Україну цього тижня.
За інформацією, 57-річний Томс є досвідченим дипломатом. З 2020 по 2023 рік він був послом Німеччини в Бразилії, а до цього – заступником глави представництва Німеччини в НАТО.
