Перед купівлею обладнання за кордоном українській компанії варто перевірити продавця, його фінансовий стан, адресу, власників і здатність виконати контракт.
Купівля промислового обладнання за кордоном часто передбачає значний аванс. Залежно від умов контракту український покупець може перерахувати постачальнику 30-70% вартості ще до виготовлення або відвантаження техніки.
Чим більшою є передоплата, тим важливіше переконатися, що іноземна компанія справді існує, має заявлену спеціалізацію, виробничі можливості та досвід виконання подібних контрактів.
Професійний сайт, презентація, фотографії обладнання та активне листування не є достатнім підтвердженням. Шахраї можуть використовувати чужі зображення, створювати компанії зі схожими назвами або надсилати рахунки з реквізитами третьої особи.
Перед укладенням договору варто перевірити точну юридичну назву продавця, реєстраційний номер, адресу, дату створення, статус, керівників, власників, корпоративні зв’язки, фінансові показники та платіжну історію.
Business ID Report і Business Information Report D&B можуть містити реєстраційні відомості, дані про діяльність, корпоративну структуру, фінансові показники, кредитні оцінки, платіжну поведінку та юридично значущі події.
«Чим привабливішою є пропозиція і чим більшим є аванс, тим ретельнішою має бути перевірка продавця. Фотографії обладнання, сайт і корпоративна презентація не підтверджують, що компанія має необхідні активи, досвід і можливість виконати контракт», – зазначив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
Окремо потрібно зіставити банківські реквізити з юридичною особою, зазначеною в контракті. Зміна рахунку безпосередньо перед оплатою, прохання перерахувати гроші іншій компанії або використання банку в третій країні потребують додаткового пояснення.
Ризик можна зменшити за допомогою поетапної оплати, документарного акредитива, банківської гарантії, страхування, незалежної інспекції виробництва або перевірки обладнання перед відвантаженням.
Якщо продавець є посередником, покупець має розуміти, хто безпосередньо виробляє обладнання, хто відповідає за гарантію та хто матиме зобов’язання у разі затримки або технічного дефекту.
Перевірка необхідна і після підписання договору, особливо якщо виготовлення триває декілька місяців. Погіршення фінансового стану, зміна власника або припинення діяльності можуть вплинути на виконання замовлення.
Dun & Bradstreet працює у сфері бізнес-інформації та оцінювання ризиків із 1841 року. Компанія надає міжнародні бізнес-звіти, дані про платіжну поведінку, корпоративні зв’язки, кредитоспроможність і структуру власності підприємств.
Офіційним представником D&B в Україні є «Інтерфакс-Україна». Спеціалізований підрозділ агентства допомагає українським компаніям замовляти перевірку іноземних виробників, продавців і постачальників. «Інтерфакс-Україна» працює з 1992 року та є незалежним українським інформаційним агентством.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua, електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
У січні-липні 2026 року Україна імпортувала машин, обладнання та транспортних засобів на суму 25,7 млрд доларів, що становить понад 44 % усього товарного імпорту країни, повідомила Державна митна служба.
Другою за величиною групою стали паливно-енергетичні товари, імпорт яких склав $8,5 млрд, третьою — продукція хімічної промисловості з показником $8 млрд.
Сукупно на ці три товарні категорії припало $42,2 млрд, або близько 73% імпорту України за сім місяців.
Під час митного оформлення машин, обладнання та транспорту до державного бюджету було сплачено 145,5 млрд грн митних платежів, що забезпечило 28% відповідних надходжень.
Паливно-енергетичні товари забезпечили 172,7 млрд грн, або 34% митних платежів, хімічна продукція — 66,5 млрд грн, або 13%.
Таким чином, три найбільші імпортні категорії сформували близько 75% митних платежів.
Загальний імпорт товарів до України у січні-липні зріс на 26,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $58,1 млрд.
Найбільшими країнами-постачальниками були Китай із $16,8 млрд, Польща із $5,5 млрд та Німеччина із $3,8 млрд.
Компанія Schneider Electric реалізувала масштабний інфраструктурний проєкт: 26 міст України отримали сучасне обладнання для підвищення енергоефективності та надійності роботи систем теплопостачання.
Реалізація проєкту до початку опалювального сезону 2025/2026 років дозволила теплопостачальним підприємствам краще підготуватись до пікових навантажень. Завдяки наданому обладнанню міста змогли більш стабільно пройти опалювальний сезон, знизивши ризики позапланових зупинок та підвищивши загальну ефективність роботи систем.
У межах проєкту Schneider Electric поставила шафи керування насосами та дуттьовими механізмами, оснащені сучасними частотними перетворювачами, до 26 міст України у Чернігівській, Черкаській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Одеській, Кіровоградській, Херсонській, Сумській, Полтавській, Київській областях.
Ключовим елементом проєкту стало впровадження частотних перетворювачів для регулювання роботи насосного обладнання теплопостачальних підприємств, що дозволило суттєво підвищити енергоефективність систем, зменшити споживання електроенергії, оптимізувати експлуатаційні витрати та подовжити термін служби обладнання.
Рішення, що реалізовані на базі технологій Schneider Electric, включають укомплектовані шафи керування насосним обладнанням. Шафи мають захист від вологи і пилу, що дозволяє їх встановлення безпосередньо у машинних залах, тим самим зменшуючи витрати та спрощуючи монтаж.
Підприємства отримали інструменти для більш гнучкого управління обладнанням, зниження навантаження на енергосистему та підвищення якості послуг теплопостачання для споживачів.
«Йдеться не просто про поставку обладнання, а про довгострокову інвестицію в енергоефективність і стабільність теплопостачання в Україні. Вже сьогодні ми бачимо, як впроваджені рішення допомагають підприємствам оптимізувати споживання енергії, підвищувати надійність роботи систем і формувати основу для подальшої модернізації галузі», – зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
Реалізований проєкт став одним із прикладів співпраці, спрямованої на впровадження сучасних енергоефективних технологій та підвищення операційної ефективності комунальних підприємств України.
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність. Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Schneider Electric, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, МОДЕРНІЗАЦІЯ, ОБЛАДНАННЯ, теплопостачання
Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) отримала від Німеччини 10 комплектів оснащення для проведення аварійно-рятувальних робіт, повідомляє ДСНС у вівторок.
“Обладнання дозволяє фахівцям ДСНС швидше деблокувати людей з-під завалів, розрізати металеві конструкції та транспортні засоби. Це обладнання суттєво посилить спроможності наших підрозділів та допоможе врятувати ще не одне людське життя”, – зазначив заступник Голови ДСНС України Володимир Демчук.
Оснащення було закуплено Урядом Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
“Це приклад ефективної співпраці і свідчення справжнього партнерства й дружби між Німеччиною та Україною”, – підкреслила тимчасова повірена у справах Німеччини Катрін Бухгольц.
Обладнання передане у рамках проєкту “Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями в Україні”, який реалізується за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини і є частиною програми допомоги для розвитку в перехідний період.
Це не перша допомога ДСНС в межах проєкту, коли українські рятувальники отримують сучасну техніку та спеціалізоване обладнання і проходять навчання.
Українські енергетики спільно з європейськими партнерами вже оглянули вісім виведених з експлуатації теплоелектроцентралей у Латвії, Литві, Словаччині, Австрії, Хорватії та Нідерландах з метою можливої поставки вивільненого обладнання в Україну, повідомив перший віце-прем’єр-міністр з питань енергетики України Денис Шмигаль.
За його словами, обладнання з європейських енергооб’єктів уже використовується для зміцнення стійкості української енергосистеми. Міністерство енергетики здійснило 199 відвантажень обладнання, яке працює на енергетичних об’єктах у Вінницькій, Київській, Івано-Франківській, Миколаївській, Харківській, Чернігівській, Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській та інших областях.
Найбільший внесок у цей процес зробила Литва. Через литовську енергокомпанію AB Ignitis Gamyba Україна отримала 152 партії обладнання. Ще 41 партія була доставлена в Україну завдяки співпраці з Ігналінською АЕС.
Підтримку Україні також надає Німеччина. Завдяки RWE Power AG у рамках першого етапу співпраці було доставлено шість партій обладнання для компаній із центральних і західних областей України, Києва та Харкова.
Окремий напрямок зараз пов’язаний з Латвією. За словами Шмигаля, Україна веде активну роботу з переміщення обладнання з Ризької ТЕЦ-2.
«Об’єкти, що становлять інтерес для українських компаній, вже визначені. Також визначено суму та джерело коштів, необхідних для демонтажу відповідного обладнання», — повідомив перший віцепрем’єр.
Для України постачання обладнання з європейських ТЕЦ має критичне значення на тлі триваючих атак РФ на енергетичну інфраструктуру. Йдеться не лише про заміну пошкоджених вузлів, а й про створення додаткового резерву для опалювального сезону, відновлення генерації, розподільних потужностей та підвищення стійкості регіональних енергосистем.
Практика передачі обладнання з виведених з експлуатації європейських станцій дозволяє швидше задовольняти частину потреб української енергетики, оскільки багато компонентів вже фізично доступні й можуть бути адаптовані для українських об’єктів. Водночас такі поставки вимагають технічного обстеження, демонтажу, логістики, фінансування та узгодження між українськими компаніями, європейськими операторами та державними структурами.
Україна після початку повномасштабної війни регулярно отримує енергетичне обладнання від країн ЄС, міжнародних організацій та приватних компаній. Воно використовується для ремонту пошкоджених електростанцій, підстанцій, теплових об’єктів, мереж та об’єктів критичної інфраструктури.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), провів капітальний ремонт частини обладнання технології вдування пиловугільного палива (ПВП) у домені печі для зменшення енерговитрат.
Згідно з інформацією підприємства, ефективність доменного виробництва на “Каметсталі” нерозривно пов’язана з надійністю технології вдування ПВП, тому для забезпечення стабільної роботи цього обладнання капітально відремонтовано контур помелу №2 – ключовий етап цьогорічної модернізації комплексу ПВП.
Як уточнюється, ПВП – енергетичний ресурс, що виступає високоефективною вуглецевою складовою і дає змогу радикально скоротити витрати природного газу або повністю відмовитися від нього в процесі плавки. Також вдування ПВП дає можливість зменшувати витрати безпосередньо коксу, коксового еквівалента умовного палива та впливає на підвищення продуктивності доменних печей.
Дільниця ПВП забезпечує паливом не лише доменне виробництво, а й обертові печі вапняно-випалювального цеху.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Входить до групи “Метінвест”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
