Президент Єврокомісії заявила, що середні витрати на оборону в Європі становлять 1,9% ВВП, тоді як у Росії – 9%.
Голова виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн закликала до збільшення витрат на оборону в Європі протягом наступних п’яти років, оскільки за її команду проголосувала незначна більшість депутатів Європарламенту.
Схвалення Європарламентом кандидатури нового керівника ЄС з мінімальною перевагою відкриває шлях до початку п’ятирічного терміну повноважень фон дер Ляєн та обраних нею 26 єврокомісарів, які розпочнуть свою роботу в неділю.
Перед ЄС стоять гострі виклики, включаючи війну в Україні, повернення Дональда Трампа і кліматичну кризу, і все це на тлі поглиблення побоювань економічного занепаду, коли фон дер Ляєн розпочинає свій другий термін.
Напередодні голосування вона заявила депутатам Європарламенту, що «щось не так у цьому рівнянні», коли Росія витрачає до 9% ВВП на оборону, тоді як середньоєвропейський показник становить 1,9%.
«Війна вирує на кордонах Європи, і ми повинні бути готові до того, що нас чекає попереду, працюючи пліч-о-пліч з НАТО», – сказала вона депутатам Європарламенту. «Наші витрати на оборону повинні збільшитися», – сказала вона, закликавши до зусиль, спрямованих на розвиток європейської оборонної промисловості і спільних оборонних проектів.
Фон дер Ляєн сказала, що Європа стоїть перед складним вибором, який вимагає «величезних інвестицій в нашу безпеку і наше процвітання».
Депутати Європарламенту 370 голосами проти 282 проголосували за затвердження посадовців, запропонованих Урсулою фон дер Ляєн у вересні – найбільш правого складу в сучасній історії ЄС – після політичної угоди між лідерами правоцентристської Європейської народної партії, соціалістами та лібералами-центристами. Це був найвужчий розрив з тих пір, як Європарламент отримав повноваження затверджувати виконавчу владу ЄС у 1990-х роках, і він розділив політичні групи по всьому спектру Європарламенту.
За це проголосувало 51,3% від загальної кількості 720 депутатів Європарламенту, або 53,7% присутніх у палаті.
П’ятнадцять з 27 нових комісарів, включаючи саму фон дер Ляєн, є членами або союзниками правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП), ще два комісари представляють націоналістичні та ультраправі сили. До складу комісії, що йде, входили 10 членів ЄНП і один, пов’язаний з націоналістичною партією, яка виступає проти ЄС.
Голосування підводить риску під запеклою боротьбою, яка загрожувала перспективам віце-прем’єр-міністра Іспанії Терези Рібери та міністра Європи Італії Раффаеле Фітто, які тепер стануть віце-президентами Європейської комісії.
Призначення Рібери було затримано запеклою партійною суперечкою через смертоносні повені у Валенсії. Правоцентристська Народна партія Іспанії проголосувала проти, а соціалісти та інші ліві депутати Європарламенту виступили проти Фітто, колишнього християнського демократа, оскільки він зараз є членом партії «Брати Італії» Джорджіа Мелоні.
Націоналістична група Європейських консерваторів і реформістів, четверта за чисельністю група з 78 депутатів Європарламенту, розкололася: «Брати Італії» Мелоні та бельгійська сепаратистська партія «Фламандські сепаратисти» проголосували за комісію, тоді як польська партія «Право і справедливість» проголосувала проти.
Група Зелених, яка налічує 53 депутати Європарламенту, також розділилася, але її співлідери вирішили підтримати комісію фон дер Ляйєн. Їхня підтримка була закріплена в понеділок, коли фон дер Ляєн заявила, що «зелені» є «частиною проєвропейської більшості в Європарламенті», одночасно оголосивши про призначення колишнього зеленого євродепутата Філіпа Ламбертса на посаду радника з питань кліматичних цілей ЄС.
Про призначення Ламбертса, колишнього керівника IBM, вже було відомо, і лідери Зелених наполягали на тому, що саме простягнута фон дер Ляйєн рука допомоги їхній групі, а не саме призначення, вплинуло на їхню позицію. Співлідер Зелених Бас Ейкхаут заявив, що це «брехня», що призначення Ламбертса визначило їхнє рішення, зазначивши, що важливим фактором була мова фон дер Ляйєн, яка «дуже чітко показала, де вона стоїть політично».
У середу фон дер Ляєн заявила депутатам Європарламенту, що вона завжди буде «працювати з центру» і пообіцяла «дотримуватися курсу» щодо Європейської зеленої угоди, флагманської політики ЄС, спрямованої на подолання кліматичної кризи. Але в її промові більше уваги було приділено зміцненню європейської економіки та оборони, без жодної згадки про клімат або ескалацію кризи, з якою стикається європейська природа. Під час її останнього мандату ЄС відмовився від планів щодо обмеження використання пестицидів після масових протестів фермерів і скоротив плани щодо зменшення забруднення та захисту середовища проживання.
У відповідь на доповідь, опубліковану раніше цього місяця колишнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі, який різко попередив, що Європа ризикує «повільним і болісним занепадом», фон дер Ляєн пообіцяла «компас конкурентоспроможності», спрямований на подолання інноваційного розриву зі США і Китаєм, прискорення декарбонізації та конкурентоспроможності Європи, а також посилення безпеки, включаючи забезпечення постачання критично важливої сировини.
На тлі зростаючої тривоги щодо європейської автомобільної промисловості фон дер Ляєн оголосила, що очолить «стратегічний діалог» щодо майбутнього європейських автовиробників. Багато хто в ЄНП та праві критики засуджують цілі ЄС щодо поступової відмови від двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року, оскільки європейські автовиробники відстають від китайських конкурентів у перегонах за розробку електромобілів.
Усі 26 комісарів пройшли тригодинні слухання в Європейському парламенті в листопаді, але вперше за більш ніж 20 років жоден з них не був відхилений через свою компетентність або європейські зобов’язання.
Тривалий процес підкреслив, що слухання перетворилися на політичну боротьбу в дедалі більш фрагментованому правому парламенті, а не на справжню оцінку діяльності чиновників.
Роберта Метсола, президент Європейського парламенту, заявила, що голосування за комісію в середу продемонструвало, що «центр утримався». За її словами, парламент потребуватиме «різних типів більшості для різних типів законодавства, але без центру ви не зможете працювати».
Франція збільшила витрати на оборону, частина з яких буде інвестована у виробництво на території України, заявив надзвичайний і повноважний посол Французької Республіки в Україні Гаель Весьєр.
Під час 16-го щорічного Київського Безпекового Форуму, започаткованого Фондом Арсенія Яценюка “Відкрий Україну” посол зазначив, що витрати Франції на оборону перевищили 2% від ВВП.
Щодо інвестицій в оборону, дипломат наголосив, що інвестиції потрібні й для того, щоб виробляти в Україні те, що потрібно українським Збройним силам.
“Ми говоримо: якщо ми можемо почати таке виробництво в Україні, слід це робити”, – сказав Весьєр.
Він також закликав підтримувати Україну для досягнення перемоги.
“Уявімо на секунду, якщо Росія переможе. Це означає, що Росія може знищити сусіда, а міжнародна спільнота нічого не можеш зробити у відповідь. Це означає, що багато країн скажуть: нам тепер потрібно приєднатися до ядерного клубу, тому що наша безпека під загрозою. Це буде більш ризикована і нестабільна ситуація, ніж сьогодні”, – підкреслив французький дипломат.
21-22 березня проходить 16-й щорічний Київський безпековий форум, організований для мобілізації трансатлантичної підтримки України.
Київ збільшить фінансування сил безпеки і оборони у 2023 році порівняно з минулим роком із майже 850 млн грн до понад 1,1 млрд грн, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
“Цього року Київ виділить на фінансування сил безпеки та оборони столиці понад 1,1 млрд гривень. Це – допомога військовим ЗСУ, прикордонникам, поліції. Із цих коштів уже профінансували майже 350 млн гривень”, – написав він у Телеграм-каналі в четвер.
Як нагадав Кличко, “торік на підтримку сил безпеки та оборони Київ виділив із бюджету міста майже 850 млн грн”.
“Ці гроші йдуть, зокрема, на військову форму, бронежилети та каски. На закупівлю дронів, радіостанцій, ремонт військової техніки, транспорт. Також ми передаємо бійцям на передову допомогу, яку залучаємо самі – від міжнародних партнерів. Ми передавали автомобілі, дрони, системи Starlink, генератори, аптечки. І продовжуємо це робити”, – написав Кличко.
Фахівці Національної академії аграрних наук України (НААН) вивели та презентували новий сорт універсальної посівної коноплі “Софія”, у якої придатні до використання як волокна рослини, так і її насіння.
Його вирощування дає можливості для розвитку різних галузей української економіки, зокрема й оборонної, що особливо важливо в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, повідомляється на сайті установи у п’ятницю.
За даними НААН, технічні коноплі є основою для виробництва пороху та сировиною для канатів та парашутів. Конопляні волокна легші за синтетичний кевлар, з якого виготовляють бронежилети, а виготовлені з коноплі бронеплити витримують попадання бронебійних куль.
НААН уточнило, що коноплі використовуються як тканина для пошиття натурального військового одягу, нижньої білизни, а також можуть застосовуватися для будівництва та утеплення будівель.
Новий сорт коноплі було презентовано напередодні під час Hemp Fest у Сумській області. У фестивалі взяли участь 80 провідних науковців, аграріїв, бізнесменів та фахівців галузі конопель із десяти областей України.
У ході заходу було піднято питання законодавчого регулювання у сфері промислової коноплі та переробки рослини залежно від потреб української економіки.
Активно обговорюваний останніми днями у Конгресі проект оборонного бюджету США на 2022 фінансовий рік передбачає виділення $300 млн на надання підтримки Україні, повідомляють у вівторок західні ЗМІ.
Цю суму, зокрема, передбачається витрачати на підтримку українських збройних сил.
Крім того, $150 млн пропонується виділити на ініціативу гарантування безпеки Балтійського регіону.
Загальний розмір оборонного бюджету, як передбачається, становитиме $770 млрд.
У сенаті США триває активне обговорення проекту. Сенатори-республіканці незадоволені тим, що низка запропонованих ними поправок не виноситься на голосування. Без підтримки хоча б частини республіканців демократи, які мають у сенаті більшість місць, не можуть завершити процедуру затвердження оборонного бюджету.
