Як повідомляє Інтерфакс-Україна, більшість українців допускають територіальні поступки заради досягнення довгострокового миру за умови гарантій безпеки з боку США та європейських партнерів, а 57% підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу на переговорах, свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group), проведеного 3–5 жовтня.
«Більшість українців готова до припинення вогню та підтримує переговори як спосіб досягнення миру. Однак мова не йде про мир за будь-яких умов. Абсолютна більшість вважає, що зараз у війні не перемагає ані Україна, ані Росія (62%). Чверть вказує на перевагу України (26%), 6% — РФ», — йдеться в повідомленні.
Половина респондентів (50%) вважає, що мир важливіший за будь-яку перемогу, тоді як 41% дотримуються протилежної думки. Ще 9% не визначилися з відповіддю. У дослідженні зазначається, що на тлі посилення обстрілів протягом останніх місяців зросла частка тих, хто вважає перемогу важливішою.
Водночас 57% опитаних підтримують припинення бойових дій та пошук компромісу на переговорах. За продовження бойових дій до повернення до лінії контролю станом на 23 лютого 2022 року виступають 13%, ще 21% вважають за необхідне продовжувати бойові дії до повернення територій Донбасу та Криму.
Переговори як шлях до завершення війни підтримує більшість респондентів: 57% вважають таким шляхом пошук компромісу із залученням інших країн, ще 26% — прямі переговори.
«Територіальні поступки допускаються, але за умови гарантій безпеки, і рішення має ухвалюватися на всеукраїнському референдумі. Третина опитаних виступає за територіальні поступки як крок до довгострокового миру. Водночас 56% вважають, що заради довгострокового миру можна піти на територіальні поступки, але за умови гарантій безпеки з боку США та європейських партнерів, які включатимуть фінансування Сил оборони та озброєння. Лише 3% говорять про поступки без попередніх умов, а 6% відповіли «важко відповісти», – зазначається за підсумками опитування.
Якщо розглядати територіальні поступки як умову миру, 68% респондентів вважають, що остаточне рішення з цього питання має ухвалювати народ на всеукраїнському референдумі. Водночас 17% вважають, що рішення має ухвалювати президент України, а 9% – Верховна Рада. Ця позиція, за даними дослідження, залишається практично незмінною протягом останнього року.
Як зазначається, опитування Соціологічна група «Рейтинг» провела 3–5 жовтня 2026 року методом CATI серед 1 тис. респондентів віком від 18 років у всіх областях України, крім ВОТ, а також на територіях, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв’язок. Вибірка сформована шляхом випадкового відбору мобільних номерів, а отримані результати зважені відповідно до актуальних даних Держстату. Вона є репрезентативною за віком, статтю та типом населеного пункту, статистична похибка не перевищує 3,1 процентних пункти з довірчою ймовірністю 0,95.
Абсолютна більшість (72%) українців підтримує проведення мирних переговорів з РФ, проте територіальні компроміси заради припинення війни допускає близько половини громадян, а скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ вважає неприпустимими вже абсолютна більшість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом досліджень майбутнього та представленого під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» у четвер.
«Динаміка суспільних настроїв демонструє високий попит на пошук дипломатичних шляхів припинення вогню. Зокрема, 72,2% респондентів скоріше підтримують проведення мирних переговорів із Росією. Проти виступають 20,8% опитаних», — повідомила під час презентації результатів опитування керівниця проєктів Фонду досліджень майбутнього Світлана Кушнір.
Серед можливих форматів завершення війни 48,5% обирають компроміси та переговори про перемир’я, навіть із територіальними чи політичними поступками, 24,6% підтримують тимчасове «заморожування» лінії фронту без офіційного визнання втрати територій, тоді як за продовження війни до кордонів 1991 року без компромісів виступають 18,6% опитаних.
Разом із тим територіальні компроміси заради припинення війни допускають 51,7% громадян (29,4% – «так, якщо це призведе до закінчення війни», 22,3% – «скоріше так»), а 41,3% опитаних виступають проти територіальних компромісів. (20,4% – «ні, за жодних умов», 20,9% – «скоріше ні»).
«Цей переговорний трек тісно пов’язаний із червоними лініями безпеки, перетин яких суспільство вважає неприпустимим. Зокрема, 76,3% опитаних вважають скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ на вимогу іншої сторони неприпустимим навіть за умови забезпечення безпеки (для 55,2% опитаних респондентів це категорично неприпустимо)», – повідомила Кушнір.
За її словами, 58,7% опитаних вважають, що ситуація в Україні розвивається в неправильному напрямку (30,9% – однозначно, 27,8% – скоріше). Водночас 32,5% респондентів оцінюють напрямок розвитку як правильний (8,6% – однозначно, 23,9% – скоріше), а 8,8% не змогли відповісти.
Водночас на готовність до компромісів тисне низка гострих соціально-економічних проблем, зокрема хабарництво та корупція у владних структурах (51%) і зростання цін на продукти харчування (39,6%). Крім того, спостерігається певний рівень занепокоєння у зв’язку із зимовим періодом: повністю або частково готові до можливих тривалих відключень світла та опалення 56,1% сімей, тоді як 43,2% оцінюють свою готовність як недостатню.
Згідно з результатами опитування, 84,5% респондентів вважають нинішній процес мобілізації несправедливим, зокрема 59,6% – абсолютно несправедливим.
Політичний експерт, екс-міністр молоді та спорту України (2014–2019), керівник проєкту «Інформаційна оборона» Фонду «Відкрита політика» Ігор Жданов зазначає, що такі результати опитування свідчать про те, що Україна та її політики готові до переговорів, але «хочуть переговорів із певним змістом, а не просто переговорів про капітуляцію».
«Зрозуміло, що про будь-яку капітуляцію в українському суспільстві не може бути й мови. Йдеться про те, щоб провести переговори, знайти якийсь компроміс, і до компромісу це суспільство готове. А чому ж не досягається мир? Чому не проводяться вже змістовні мирні консультації, переговори, не оголошується якесь перемир’я для цього? І російський диктатор Путін не готовий до проведення мирних переговорів, він цього не хоче. Тому що там, у Росії, не назріли якісь обставини, які змусили б його або підштовхнули до миру», – зазначив він під час прес-конференції.
Коментуючи той факт, що 76% українських громадян вважають неприпустимим обмеження чисельності ЗСУ, експерт зазначив, що це вказує на те, що українське суспільство сподівається лише на себе та власні Збройні Сили. «Ми сподіваємося на себе, на наші Збройні Сили, потрібно ще й розвивати власний оборонно-промисловий комплекс, щоб ситуація була передбачуваною, щоб були рівні умови для українських та іноземних компаній», – сказав Жданов.
Він також звернув увагу на те, що понад половина українців називає корупцію у владі особливо актуальною проблемою, навіть серйознішою, ніж зростання цін і низький рівень оплати праці.
«Хабарництво та корупція у владі – це не лише громадська думка, а й проблема, пов’язана з отриманням коштів від Європейського Союзу. Нам чітко сказали: ви повинні провести судову реформу; є план Качки-Коса, пов’язаний з антикорупційною діяльністю, наприклад, ухвалення антикорупційної стратегії, конкурсний відбір прокурорів, проведення судової реформи. На жаль, із 10 пунктів виконано нуль. Усі ці законопроекти підуть на користь країні. Серед них немає таких, що викликають неоднозначне ставлення, як законопроекти соціально-економічної сфери. Їх потрібно ухвалювати, але чомусь вони не ухвалюються, і це просто призводить до того, що ми не отримуємо відповідних коштів від ЄС», – зазначив Жданов.
Опитування проводилося з 19 по 22 вересня методом телефонних інтерв’ю (CATI) з використанням випадкової вибірки мобільних номерів серед 1 тис. 203 респондентів віком від 18 років на всіх підконтрольних уряду територіях України. Гранична максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9% з довірчою ймовірністю 95%.
Майже половина (45%) батьків витрачають на підготовку до школи понад 6 тис. грн, основні витрати припадають на одяг та взуття. Про це свідчать результати опитування Rakuten Viber.
“45% українських батьків витрачають на підготовку дитини до школи понад 6000 гривень. Кожен п’ятий респондент (18%) витрачає 3000-6000 гривень, тоді як 10% кажуть, що нічого не купують – мають все необхідне з минулого року”, – йдеться у повідомленні Rakuten Viber, що отримало агентство “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Rakuten Viber запитав батьків, скільки вони витрачають на підготовку дитини до школи та що “з’їдає” найбільшу частину бюджету.
Відповіді на запитання “Скільки ви витрачаєте на підготовку дитини до школи цьогоріч?” розподілилися так: Понад 6000 грн – 45%; 3000-6000 грн – 18%; 1000-3000 грн – 14%; Нічого не купували – маємо все необхідне з минулого року – 10%; До 1000 грн – 8%; Нічого не купували – все подарували близькі / закупила школа – 5%.
Як розподілилися шкільні витрати: 58% опитаних найбільше витрачають на одяг і взуття: шкільну форму, спортивний костюм і сезонні речі. Ще 11% зазначили, що найбільшою статтею витрат стала канцелярія – від зошитів до рюкзака.
На запитання “Що “з’їло” найбільшу частину бюджету під час підготовки до школи?” відповіді розподілилися так: Одяг і взуття (шкільна форма, спортивний костюм, сезонні речі) – 58%; Канцелярія (від зошитів до рюкзака) – 11%; Ґаджети для навчання (ноутбук, планшет, смартфон, павербанк) – 8%; Підручники та література – 3%; Облаштування робочого місця вдома (стіл, крісло, настільна лампа) – 3%; Витрати приблизно однакові на все – 17%.
В опитуванні в офіційному каналі Rakuten Viber Україна взяли участь близько 10 тисяч користувачів. Методика дослідження – анонімне онлайн-опитування. Ключова вікова група – 34-45 років, понад 50% респондентів віком до 45.
батько, витрата, одяг, ОПИТУВАННЯ, ШКОЛА
17% опитаних у застосунку «Київ Цифровий» жителів української столиці заявляють, що відчувають постійну втому, ще 15% зазначають, що часто відчувають тривогу.
Результати проведеного в застосунку опитування про емоційний стан свідчать, що 17% киян відчувають постійну втому, 15% — часто відчувають тривогу, по 13% — мають проблеми зі сном, відчувають дратівливість або спалахи гніву та почуваються на межі виснаження, 11% — почуваються апатично, 10% — почуваються добре, з огляду на ситуацію, 7% — почуваються самотньо.
На запитання, до кого вони звертаються по підтримку у складні часи, 39% заявили, що зазвичай переживають складні моменти самостійно, 41% — до сім’ї та друзів, 8% — до психолога або психотерапевта, 4% — до колег і сусідів, 3% — до спеціалізованих онлайн-ресурсів, 2% — до сімейного лікаря.
Також у киян запитували, що їм зазвичай допомагає підтримати емоційний стан. Так, 23% відповіли, що розмови з друзями та сім’єю, 16% — читання книжок, перегляд кіно та інші культурні заходи, по 15% — занурення в роботу і спорт та фізична активність, 9% — заспокійливі препарати, 6% — соцмережі, 5% — дотримання балансу між роботою та відпочинком, 4% — навички психологічної самодопомоги, 3% — волонтерство та підтримка ЗСУ, 2% — психологічні консультації.
В опитуваннях взяли участь 40,4 тис. користувачів застосунку «Київ Цифровий».
Канада входить до групи держав, які мають стабільно високий рівень позитивного сприйняття в українському суспільстві. За результатами опитування, 76,2% респондентів оцінюють своє ставлення до Канади як позитивне. Зокрема, 39,4% українців зазначили «повністю позитивне» ставлення, ще 36,8% — «здебільшого позитивне». Така структура відповідей свідчить не лише про широку підтримку, а й про глибоко сформований позитивний імідж країни.
Водночас рівень негативного сприйняття Канади є мінімальним — лише 2,3% (1,4% «здебільшого негативне» та 0,9% «повністю негативне»). Це один із найнижчих показників серед усіх країн, що фігурують у дослідженні. Такий результат підтверджує, що негативні оцінки мають поодинокий характер і не формують суттєвого впливу на загальне сприйняття.
Частка нейтральних відповідей становить 20,3%, що є помірним показником. Це означає, що хоча більшість українців уже сформували позитивне ставлення до Канади, певна частина респондентів не має достатнього рівня особистого досвіду або інформації для чіткої оцінки. Водночас лише 1,2% опитаних не змогли визначитися з відповіддю, що додатково підкреслює високий рівень визначеності громадської думки щодо цієї країни.
У цілому Канада демонструє один із найбільш збалансованих і позитивних профілів сприйняття: поєднання високої частки «повністю позитивних» оцінок із практично відсутнім негативом формує стійкий репутаційний капітал. Це свідчить про те, що імідж країни в Україні базується не лише на загальних уявленнях, а й на системному сприйнятті Канади як надійного партнера.
«Канада належить до тих країн, щодо яких у українців сформоване не просто позитивне, а стабільно позитивне ставлення. Це результат довготривалої взаємодії, підтримки та присутності в українському інформаційному полі. У таких випадках навіть нейтральні відповіді не розмивають загальну картину, а лише підкреслюють її сталість», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, Канада займає провідні позиції серед країн із найвищим рівнем довіри в українському суспільстві. Поєднання високого позитивного сприйняття та мінімального негативу створює основу для подальшого зміцнення двосторонніх відносин, зокрема у сферах політики, економіки та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Канада посідає 41-ше місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $416,2 млн. Імпорт канадських товарів удвічі перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо торгівлі на рівні $139,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
За результатами соцопитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, сприйняття Бразилії в українському суспільстві демонструє помірно позитивну динаміку, хоча ключовою характеристикою залишається високий рівень нейтральності. Більшість українців не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни, однак частка позитивних оцінок поступово зростає.
Сумарно позитивне ставлення до Бразилії становить 29,4%, що є помітним зростанням порівняно з серпнем 2025 року (24,3%). При цьому 9,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а ще 19,6% — «здебільшого позитивне». Така динаміка свідчить про поступове зміцнення позитивного іміджу країни, хоча він і залишається відносно помірним.
Водночас негативні оцінки скоротилися — з 12,3% до 8,4%. У структурі негативного сприйняття 7,7% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 0,7% — на «повністю негативне». Це означає, що критичне сприйняття Бразилії в Україні зменшується і не має системного характеру.
Найбільш показовим є високий рівень нейтральності — 58,7% респондентів. Це свідчить про те, що для більшості українців Бразилія залишається країною, яка не займає значущого місця в інформаційному чи політичному порядку денному. Відсутність активної взаємодії або регулярних інформаційних сигналів формує саме таку модель сприйняття.
Додатково 3,5% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією. У поєднанні з нейтральними оцінками це створює значний сегмент «невизначеного ставлення», який потенційно може змінюватися залежно від розвитку двосторонніх відносин або інформаційної присутності країни.
У динамічному розрізі Бразилія демонструє позитивний тренд: зростання частки позитивних оцінок супроводжується одночасним скороченням негативних. Це вказує на поступове покращення іміджу країни в Україні, хоча воно відбувається на фоні загальної інерції нейтрального сприйняття.
Загалом Бразилія залишається для українців «периферійною» країною у контексті емоційного сприйняття, однак із потенціалом для подальшого покращення образу. Висока частка нейтральних оцінок означає, що майбутні зміни у сприйнятті значною мірою залежатимуть від рівня економічної, дипломатичної та інформаційної взаємодії між державами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бразилія посідає 50-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $335,6 млн. При цьому імпорт із Бразилії майже вчетверо перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі на рівні $193,5 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БРАЗИЛІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
