Україна в листопаді 2023 року наростила переробку сої до максимального місячного обсягу з квітня 2020 року, яка склала близько 184 тис. тонн, що на 17% перевищило жовтневий показник і на 43% – результат листопада 2022 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Незважаючи на складнощі з формуванням сировинної бази у заводів через жорстку конкуренцію з експортерами, основним стимулом до нарощування переробки став високий попит на соєвий шрот на зовнішньому ринку”, – зазначили аналітики.
Згідно з повідомленням, за три місяці 2023-2024 маркетингового року з України було експортовано 160 тис. тонн шроту, що на 45% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону і стало максимумом для вересня-листопада за останні чотири сезони.
Основними імпортерами українського соєвого шроту стали Польща з часткою в 58% і Угорщина з 24%, констатували в АПК-Інформ.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у четвертому кварталі цього року відновить будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на Глобинському переробному заводі (ГПЗ, Полтавська обл.), що дасть змогу виробляти до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.
“Проєкт було оголошено 2021 року вартістю $50 млн, з урахуванням інфляції зараз його (оцінюють) приблизно в $60 млн”, – повідомила директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-коле з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року.
За її словами, інвестиції буде розподілено на три роки – цей і два наступні, передбачається фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку.
Як повідомлялося, “Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік, і залишиться на цьому рівні. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.
Восени 2021 року Берещеннко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023/24 фінансового року (ФР, липень 2023 – червень 2024 року) переробила на своїх олійно-екстракційних заводах 610 тис. тонн насіння соняшнику та ріпаку, що на 5% менше, якщо порівнювати з попереднім кварталом.
“У зв’язку із сезонним дефіцитом насіння соняшнику наприкінці сезону переробки (новий урожай буде у вересні-жовтні 2023 року), Група перейшла на переробку ріпаку на двох своїх заводах, переробивши 112 тис. тонн за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2023 року”, – йдеться у фінансовому звіті, розміщеному на сайті компанії на вихідних.
Згідно з повідомленням, обсяг реалізації харчової олії в першому кварталі 2023/24 ФР збільшився на 16% порівняно з попереднім кварталом і становив 369 тис. тонн, з яких 20 тис. тонн бутильованої соняшникової олії та 19 тис. тонн ріпакової олії.
Крім того, підвищення врожайності та збільшення посівних площ під пшеницею, соняшником і соєю, зібраними аграрними підприємствами “Кернел”, за даними за 1 квартал 2023/24 ФР, призвело до зростання обсягів, що надійшли на зберігання на елеватори групи, до 1,208 млн тонн, що в 2,3 раза більше, ніж роком раніше.
В агрохолдингу зазначили, що у зв’язку з припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи 18 липня 2023 року обсяг пропускної спроможності експортних терміналів “Кернел” в Україні істотно знизився – до 162 тис. тонн у першому кварталі 2023/24 ФР, що на 83% менше порівняно з попереднім кварталом. Половина експортованих агротоварів відправлялася через інфраструктурні об’єкти “Кернел” у порту Рені на Дунаї.
Обсяг експорту зерна з України в першому кварталі 2023/24 ФР склав 203 тис. тонн, що на 68% менше порівняно з попереднім кварталом. Більшу частину було експортовано через українські порти на Дунаї та залізницею в напрямку румунського порту Констанца, оскільки звичайні експортні маршрути “Кернел” – українські чорноморські порти – були недоступні для експортних операцій через одностороннє припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року, наголошується у фінансовому звіті.
За інформацією агрохолдингу, альтернативні канали експорту українських агротоварів призводять до високих логістичних витрат, які на тлі низьких світових цін на зерно, призводять до скорочення обсягів експорту.
У зв’язку з цим “Кернел” вніс істотні зміни в структуру вирощуваних культур, щоб мінімізувати площі під найбільш енергоємними та логістично складними культурами (зерновими культурами і кукурудзою) на користь менш енерговитратних соєвих бобів і пшениці.
За даними агрохолдингу, станом на 30 вересня, агрономічний підрозділ завершив збирання пшениці, соняшнику та сої, під які було відведено 61 тис. га, 119,8 тис. га і 65 тис. га відповідно. Урожайність усіх культур була кращою за прогнозовану за рахунок сприятливих погодних умов і становила 6,7 т/га пшениці, 2,9 т/га соняшнику, 2,9 т/га сої.
Збирання кукурудзи, з відведених під неї 84,4 тис. га, ще триває. Приблизно половина площ ще не прибрана. За підсумками збиральної кампанії “Кернел” розраховує отримати врожайність кукурудзи на рівні 9,5 тонн/га.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Компанія “Стодола” (Миколаївська обл.) запустила лінію переробки органічних томатів, яка на повну потужність вийде наступного року, повідомило ТОВ “Органік Стандарт”, яке спеціалізується на сертифікації органічних виробників у Facebook.
“Цього року ми запустили нову лінію з потужністю 2 тонни на годину. Ми плануємо досягти такого обсягу переробки вже наступного року. Цього року поки важко сказати, скільки саме томатів ми переробимо”, – процитувало підприємство власника “Стодоли” Яна Островського.
За його інформацією, “Стодола” випускатиме органічні соки, соуси, мариновані та в’ялені томати, пюре. Ці продукти будуть представлені на внутрішньому ринку, а також плануються тестові партії з експорту.
ТОВ “Стодола” зареєстровано 2018 року в Миколаївській області, де має аграрний і гастрономічний бізнес. Спеціалізується на вирощуванні сертифікованих органічних овочів, ягід, фруктів та їх консервації. Має зареєстровану торгову марку та однойменний ресторан – “Стодола”.
Згідно з даними Оpendatabot, виручка підприємства 2022 року становила 1,487 млн грн, з яких 612,8 тис. грн чистого прибутку. Активи підприємства становлять 1,687 млн грн, боргові зобов’язання – 240 тис. грн.
ПрАТ “Чумак” має намір побудувати завод із переробки томатів на пасту в Одеській області, оскільки в компанії вважають цей регіон найсприятливішим за кліматичними умовами, повідомила директорка департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Алла Стоянова у Facebook.
Чиновник нагадала, що Україна покриває внутрішні потреби в овочах за рахунок імпорту. За інформацією Стоянової, в Одеській області 2023 року посівна площа овочевих культур становить 1489 га, з яких 476,6 га відведено під томати, 307,1 га – цибулю, 95,11 га – моркву, 81,87 га – капусту, 22,75 га – огірки, 434,44 – інші овочеві культури.
Директорка департаменту також повідомила, що релокація в Одеську область виробничих потужностей ПрАТ “Чумак” стане суттєвою підтримкою АПК регіону, а також дасть змогу створити майже 5000 додаткових робочих місць.
Директор ТОВ “Еврика” Михайло Білий запропонував “системно і виважено підійти до питання логістики продукції”, що полегшить фермерам доставку продукції на переробку і допоможе компанії “Чумак”.
Присутні на нараді фермери висловили готовність розширити виробничі площі під виробництвом томатів.
“Овочівництво – це високозатратний бізнес. Він залежить від зрошення та придбання спеціалізованої техніки, адже фермери масово нарікають на дефіцит працівників. Окрім інвестицій у механізацію виробництва, увагу також слід приділити зберіганню та доробці продукції. У нас є колосальний потенціал – природний, логістичний (…), людський”, – резюмувала Стоянова.
Україна в 2022-23 маркетинговому році (МР) на 14% наростила експорт соняшнику і скоротила його переробку на 83%, виробивши найменший його обсяг з 2009-2010 МР, повідомила аналітик олійного ринку АПК-Інформ Світлана Киричок.
“Протягом сезону з України спостерігався рекордний і неконтрольований експорт соняшнику, що відбулося на тлі падіння олійної переробки та експорту соняшникової олії через обмежену роботу портів. Основний обсяг експорту (79%) за вересень-травень припав на країни ЄС, а саме на Румунію та Болгарію, які за рахунок української сировини суттєво дозавантажили власні підприємства та змогли наростити експорт соняшникової олії”, – пояснила вона.
За інформацією Киричок, введення односторонніх заборон на імпорт соняшнику до країн ЄС призвело до того, що у квітні експорт української олійної скоротився до мінімального показника з квітня 2022 року, а вельми значні обсяги соняшнику було переорієнтовано на внутрішній ринок.
Експерт прогнозує, що експорт соняшнику з України у 2022-23 МР сягне 2 млн тонн, що стане історичним максимумом для галузі.
“За нашою оцінкою, на початок червня залишки соняшнику (умовно загалом по країні) становили близько 1,6 млн тонн, що є одним із найменших показників за багаторічний період, і навіть за мінімальних обсягів експорту вони не зможуть забезпечити повноцінну роботу переробних підприємств у червні-серпні”, – зазначила вона.
Загалом з початку 2022/23 МР в Україні було перероблено близько 10,5 млн тонн олійних, що стало одним із найменших показників за останні сім сезонів. До кінця поточного сезону (у червні-серпні) може бути ще перероблено близько 1,2 млн тонн – це мінімум для зазначеного періоду за останні 12 сезонів, констатувала експерт.
Киричок очікує збільшення виробництва соняшнику 2023 року за рахунок розширення посівної площі до 5,5 млн га, що на 13% більше, ніж роком раніше. Водночас загальна пропозиція олійних скоротиться на 10% завдяки зниженню перехідних запасів і потенціалу врожайності, що трапиться через затяжну посівну та економію аграріями матеріально-технічних ресурсів, зокрема, пестицидів.
“Якщо експорт соняшнику демонструватиме темпи, наближені до показників 2021/22-2022/23 МР, а експорт із глибоководних портів залишиться нестабільним, у країні очікується подальше скорочення обсягів переробки”, – резюмувала експерт.
