Україна 2024 року отримала $41,7 млрд зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету, що давало змогу виділяти необхідні кошти на відбиття повномасштабної російської агресії, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це дає змогу повністю профінансувати пенсії, зарплати в освіті та охороні здоров’я, усю систему гуманітарно-соціального спрямування”, – наголосив очільник Мінфіну в ефірі Національного телемарафону в понеділок.
Він зазначив, що Україна цього і наступного року спрямовує на сектор безпеки і оборони 2,2 трлн грн ($52,5 млрд за поточним курсом), або 26% ВВП.
Стосовно бюджетного фінансування 2025 року, яке в держбюджеті заплановано в обсязі $38,4 млрд, Марченко наголосив на важливості реалізації на практиці ініціативи ERA від G7 щодо виділення Україні $50 млрд за рахунок заморожених російських активів.
“Є доступ до $50 млрд, це дозволяє нам з упевненістю дивитися на 2025 рік. Більше того, якщо все буде добре, то 2026 і 2027 рік ми плануємо закривати за допомогою цих активів”, – сказав глава Мінфіну.
Він уточнив, що 2024 року держбюджет уже отримав перший $1 млрд із цих $50 млрд від США.
Загалом оцінюючи залежність України від зовнішнього фінансування, Марченко вважає, що “якщо завершимо війну, така залежність не буде кричущою”. Міністр ще раз зазначив, що величезний дефіцит бюджету пояснюється витратами на війну.
Міністерство аграрної політики та продовольства у 2024 році надало 39,4 млн грн державної підтримки сільгосптоваровиробникам, які використовують меліоровані землі, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у телеграмі.
“Для отримання бюджетної дотації вони подавали заявки до Державного аграрного реєстру. Після перевірки поданих заявок комісією Мінагрополітики, державна підтримка надана 10 аграрним підприємствам та території Черкаської, Київської, Одеської, Полтавської, Житомирської та Львівської областях на загальну суму 39,4 млн грн”, – написав міністр.
За його інформацією, за ці кошти було забезпечено зрошення на площі 2,5 тис. га оброблюваних сільгоспугідь.
Коваль нагадав, що держпідтримку надають у розмірі до 50% вартості витрат (без урахування ПДВ) аграріям за проведення робіт із реконструкції та/або нового будівництва меліоративних систем, а також організаціям водокористувачів для відновлення, реконструкції, модернізації, капітального ремонту насосних станцій (прийнятих в експлуатацію) у період із 1 листопада попереднього року до 31 жовтня поточного року.
Максимальний розмір дотації товаровиробнику становить 26,5 тис. грн /га оброблюваних угідь, де виконано відповідні роботи.
Українські агровиробники з початку року отримали допомогу в розмірі 1,98 млрд грн за підтримки Світового банку, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, допомогу отримали 27 614 фермерських господарств та інші виробники сільгосппродукції.
При цьому уточнено, що 10447 аграріїв отримали бюджетну субсидію на 1 га для здійснення с/г діяльності на загальну суму понад 1,15 млрд грн, 15 252 – дотацію для утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності на суму понад 620 млн грн, 1915 – спеціальну бюджетну дотацію для утримання маточного поголів’я кіз та/або овець на суму понад 207 млн грн.
Мінагрополітики пообіцяло продовжити реалізацію держпрограм підтримки аграріїв і 2025 року.
Австрія зобов’язалася виділити ще одну додаткову гуманітарну підтримку Україні в розмірі EUR8 млн, а також надасть EUR2 млн на українську ініціативу Grain from Ukraine, повідомив міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг.
“І сьогодні я можу оголосити, що ми зобов’язалися виділити ще одну додаткову гуманітарну підтримку Україні в розмірі EUR8 млн: EUR5 млн на програму Всесвітньої продовольчої програми з розмінування та EUR3 млн на гуманітарну допомогу через міжнародні організації, які працюють в Україні та Молдові”, – сказав Шалленберг на спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою в середу.
Крім того, він повідомив про виділення додаткових коштів на ініціативу Grain from Ukraine.
“І я радий оголосити, що ми надамо EUR2 млн на додаток до EUR2 млн, виділених Австрійською агенцією розвитку, на ініціативу Grain from Ukraine, яка, на мою думку, важлива для зменшення впливу путінської війни на глобальну продовольчу безпеку”, – повідомив міністр.
Очільник МЗС зазначив, що тільки на двосторонньому рівні його країна надала Україні підтримку в розмірі EUR264 млн, які були спрямовані на гуманітарну та фінансову допомогу.
Франція до кінця поточного року надасть Україні щонайменше EUR60 млн до кінця цього року, повідомив спеціальний уповноважений президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єр Ельброн.
“Із наближенням зими ситуація стає критичною – ми повинні діяти зараз, щоб швидко запропонувати конкретні енергетичні рішення”, – написав він у соцмережі X за підсумками засідання міністерської групи G7+ з енергетичної підтримки України на рівні глав МЗС на полях 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у понеділок увечері.
Держсекретар США Ентоні Блінкен на цій зустрічі зазначив, що країни G7+ від початку повномасштабного вторгнення РФ мобілізували понад $4 млрд на підтримку енергетичного сектору України.
У заяві за результатами міністерської зустрічі G7+ наголошується, що країни вітають подальші зобов’язання з надання фінансування та підтримки в негрошовій формі для покриття найнагальніших потреб українського енергетичного сектору, зокрема ремонту пошкоджених електростанцій і систем централізованого теплопостачання, розгортання нових, розподілених джерел енергії, аварійного резервного живлення для критично важливих служб і пасивного захисту енергетичної інфраструктури.
Європейська комісія в середу схвалила виділення Україні першого регулярного траншу EUR4,2 млрд бюджетної підтримки в рамках Ukraine Facility і чекає на якнайшвидше остаточне рішення Ради ЄС, повідомляють у прес-релізі Єврокомісії.
«Незважаючи на всі труднощі, Україна проводить ключові реформи для свого відновлення і просування шляхом до ЄС. Це дозволило Комісії дати зелене світло на додаткові виплати Україні в розмірі майже EUR4,2 млрд, і я вірю, що Рада швидко надасть згоду», – наводяться в релізі слова президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Уточнюється, що після ухвалення Радою це рішення доведе загальний обсяг коштів, виділених ЄС Україні з моменту початку роботи Ukraine Facility у березні цього року, до EUR12 млрд.
Єврокомісія нагадала, що регулярні щоквартальні виплати в рамках Ukraine Facility залежать від виконання Україною заздалегідь обумовлених вимог і забезпечують передбачуваність фінансової допомоги.
Вказується, що за результатами оцінки запиту на виплату, поданого Україною 9 липня 2024 року, комісія дійшла висновку, що Україна задовільно виконала дев’ять індикаторів реформ, пов’язаних із першим регулярним платежем на підтримку Плану України – стратегії реформ та інвестицій України на наступні чотири роки. Ці реформи охоплюють управління державними фінансами, управління державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Зокрема, у пресрелізі виокремлено реформу Бюро економічної безпеки, ухвалення нових стандартів корпоративного управління для держпідприємств і Національного плану з енергетики та клімату, який координує та планує енергетичну й кліматичну політику до 2030 року з конкретними цілями, включно зі значним скороченням викидів парникових газів і збільшенням частки поновлюваних джерел енергії.
Ukraine Facility – інструмент, що передбачає можливість отримання Україною у 2024-2027 роках фінансової та технічної допомоги ЄС на загальну суму EUR50 млрд. З них на бюджетну підтримку виділяється EUR38,27 млрд (з них EUR5,27 млрд у вигляді грантів), в інвестиційний фонд – EUR6,97 млрд, на технічну та адміністративну підтримку – EUR4,76 млрд.
До держбюджету-2024 уже надійшло EUR7,9 млрд у рамках Ukraine Facility: EUR6 млрд двома траншами перехідного фінансування і транш EUR1,9 млрд безумовного фінансування.
Для отримання наступних траншів Україна має подавати належним чином обґрунтований запит на виплату щокварталу до кінця 2027 року. Потім Комісія оцінює, чи досягла Україна задовільного виконання умов, викладених у рішенні Ради.
