Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
За інформацією аналітиків EastFruit, оптові ціни на яблука сорту «Гала» в Україні, Молдові та Польщі перебувають на рекордних для цього часу рівнях для останніх років. Нагадаємо, що це найбільш популярний сорт яблука серед експортерів, а також дедалі популярніший сорт яблука серед споживачів, який дедалі успішніше конкурує з сортом «Голден Делішез».
Якщо зазвичай ціни на яблуко сорту «Гала» істотно відрізняються в цих трьох сусідніх країнах-експортерах, то цього сезону до середини жовтня ціни в Молдові, Польщі та Україні майже однакові, і коливаються в межах від $0,51 до $0,53 долара за кг за яблуко стандартної якості, придатне для продажу на свіжому ринку всередині країни.
Що ж стосується яблука преміальної експортної якості, то ціни на них значно вищі. «Маржа за «преміальність» яблука цього сезону в країнах Східної Європи вища, ніж зазвичай. Це пов’язано не лише із загальним зниженням пропозиції яблука, а й із проблемами щодо якості внаслідок абсолютно нетипових погодних умов під час вегетації яблука», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Читайте також: Ціни на яблука в Україні встановили нові рекорди
Менш ніж за місяць ціни на «Галу» в Україні зросли на 36%. У Молдові подорожчання яблука почалося пізніше, але за останні три тижні ціни зміцнилися відразу на 11%. У Польщі ціни на цей самий сорт зросли на 6% за два тижні, хоча до цього вони мали тенденцію до зниження з неймовірно високих рівнів, з яких розпочався сезон, і були значно вищими, ніж в Україні та Польщі.
За словами трейдерів, головною причиною зростання цін на яблуко є небажання виробників поспішати з їхньою реалізацією. Навіть в Україні, де щодня російські загарбники атакують цивільну інфраструктуру, зокрема об’єкти енергетики країни, фермери намагаються зберегти яблуко якомога довше, сподіваючись на ще вищі рівні цін.
Зазначимо, що зростання цін на яблуко в цей період року є нетиповим явищем для країн Східної Європи, оскільки пропозиція яблука зазвичай максимальна, і фермери поспішають розпродати ту частину продукції, яка не підлягає тривалому зберіганню. Тому, не можна виключати, що в зимово-весняний період, ціни на яблуко популярних сортів неприємно здивують споживачів.
Польські фермери анонсували можливу акцію протесту у вигляді блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску «Медика – Шегині» з 8 жовтня по 31 грудня 2024 року.
Наразі оформлення транспортних засобів здійснюється у звичайному режимі.
У разі початку страйку, слідкуйте та порадами та новинами від Держмитслужби України.
На кордоні з Польщею в районі пункту пропуску «Устилуг-Зосін» пропуск осіб і транспортних засобів ПП тимчасово не здійснюється у зв’язку з несправністю бази даних із польської сторони, повідомляє Державна прикордонна служба України.
«Прикордонна варта Республіки Польща вночі повідомила про несправність у роботі бази даних. У зв’язку з цим оформлення та пропуск не здійснюється», – йдеться в повідомленні ДПС у Телеграм.
ДПС інформує, що наразі вживаються заходи щодо усунення несправності.
«Просимо громадян та перевізників, за можливості, обирати інші пункти пропуску для перетину кордону», – ідеться на закінчення.
Залізничні оператори Чехії та Польщі тимчасово скасували низку рейсів через повінь, зокрема, як ідеться в повідомленні чеської RegioJet, тимчасово зупинено рух на ділянці між чеськими Остравою та Оломоуцом, якою прямують поїзди компанії з Праги до Перемишля та Чопа.
«Просимо всіх пасажирів відкласти свої сьогоднішні поїздки між Остравою та Оломоуцом або Пшеровом. Про подальший розвиток ми вас повідомимо», – зазначила компанія на своєму сайті.
Своєю чергою, «Укрзалізниця» уточнила, що станом на зараз обидва поїзди RegioJet із Праги – до Чопа і до Перемишля – досі на території Чехії і не мають шансів встигнути на свої стикувальні українські рейси.
«Тому ми нагадуємо, що готові прийняти пасажирів із квитками на сьогоднішні поїзди на будь-який наш рейс аналогічного напряму найближчої доби на будь-які вільні місця без обміну квитків», – зазначив український залізничний оператор.
Щодо пасажирів з України, які прямують на своє стикування в празькому напрямку, то «Укрзалізниця» рекомендувала зв’язатися з чеським або польським оператором залізниці й уточнити розклад наступних рейсів.
«Є висока ймовірність того, що пасажирам слід запланувати ночівлю в місті стикування», – вважає УЗ.
Світові центробанки в липні, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 37,1 тонни.
Найбільшими покупцями були Польща (14,3 тонни), Узбекистан (9,6 тонни) та Індія (5,4 тонни). Також збільшили запаси Йорданія (4,3 тонни), Туреччина (3,8 тонни), Катар (2,3 тонни), Чехія (1,6 тонни), Єгипет і Мальта (по 0,1 тонни).
Продавали золото Казахстан (3,9 тонни) і Монголія (0,7 тонни).
«Центральні банки зберігають прихильність накопиченню золота в останні місяці. Хоча загальний рівень попиту злегка охолов, оскільки ціна на золото продовжувала зростати до нових максимумів, він, тим не менш, залишався позитивним», – зазначає в огляді аналітик WGC Крішан Гопол.
