Як повідомляє Experts Club, Україна залишається одним із найбільших виробників смородини у світі та посідає друге місце після Польщі, повідомляє EastFruit із посиланням на дані фахівців Інституту садівництва НААН Олександра Ярещенка та Інни Бабійчук.
За офіційною статистикою, площа насаджень смородини в Україні перевищує 4 тис. га, а щорічний валовий збір оцінюється приблизно в 27 тис. тонн. При цьому експерти зазначають, що ці показники слід оцінювати обережно, оскільки близько двох третин площ припадає на господарства населення, які не охоплені повною статистичною звітністю.
Для комерційного сектору фахівці вважають більш реалістичною оцінку на рівні близько 15 тис. тонн смородини на рік. Навіть при такому обсязі Україна залишається одним із ключових світових гравців і займає близько 8% світової площі насаджень смородини.
Світовий ринок цієї ягоди залишається досить концентрованим. Загальна площа смородинових насаджень оцінюється приблизно в 50 тис. га, причому понад 95% розташовано в Європі. Така концентрація означає високу залежність світової пропозиції від погодних умов та врожайності в кількох основних країнах-виробниках.
Для України смородина сформувала окремий сегмент ягідного бізнесу. Ця культура користується попитом як на ринку свіжої продукції, так і в переробці — для заморожування, виробництва соків, пюре, джемів та іншої харчової продукції.
Висока позиція України на світовому ринку також створює експортний потенціал, однак розвиток галузі залежить від модернізації комерційних плантацій, врожайності, наявності потужностей для охолодження та заморожування, а також стабільного попиту з боку переробників.
При цьому офіційні дані не повністю відображають структуру виробництва, оскільки значна частина смородини вирощується населенням для власного споживання та реалізації на внутрішньому ринку.
Джерело: EastFruit, публікація від 15 вересня 2026 року.
Канада посіла перше місце за балансом позитивного й негативного ставлення українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України, тоді як Китай, який лідирує за товарообігом, отримав найнижчий показник, а ставлення до Польщі суттєво погіршилося, свідчать результати дослідження компанії Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Цей показник є різницею між частками позитивних і негативних відповідей. Зокрема, до Канади позитивно ставляться 76,3% опитаних, негативно – 2,5%, нейтрально – 19,2%.
Найгірший баланс зафіксовано щодо Китаю – мінус 25,4 в. п.: позитивно його оцінюють 18,2% респондентів, негативно – 43,6%, нейтрально – 33,9%. Від’ємні показники також мають Індія – мінус 14,3 в. п., Угорщина – мінус 12,7 в. п. та Ліван – мінус 9,2 в. п.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова назвала КНР показовим прикладом розриву між масштабами економічної взаємодії та суспільним образом держави.
“Ми побачили, що Китай є найбільшим економічним партнером України за загальним товарообігом, але це ніяким чином не конвертується в позитивний суспільний образ. Це говорить, що громадяни України чітко розмежовують прагматичність економічної взаємодії і загальну оцінку держави. Економічна залежність і взаємодія не дорівнюють суспільній симпатії до цієї країни”, – наголосила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне – 37%, нейтральне – 25,4%.
“На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об’єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об’єднання вже забули, бачимо стабільний негатив”, – зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Він пов’язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.
Водночас баланс ставлення до Угорщини поліпшився з мінус 33,6 в. п. у березні до мінус 12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще переважають. Щодо США показник зріс із плюс 19,4 до плюс 38,4 в. п. Позитивно до Сполучених Штатів ставляться 55% респондентів, негативно – 16,6%, нейтрально – 25,6%.
Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США – 25,2%, Велику Британію – 23,3%, КНР – 4,1%, Індію – 1,8%, Бразилію – 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США – 11,9%, КНР – 8,4%.
За словами Безрукової, оцінки ролі США в досягненні миру залишалися відносно стабільними протягом трьох хвиль дослідження.
“Загальна симпатія до країни й оцінка її функціональності на міжнародному рівні є пов’язаними, але не тотожними речами. Образи країн є багатовимірними. Людина може змінювати емоційне ставлення до держави, але продовжувати визнавати її міжнародну вагу”, – пояснила соціологиня.
Ще одну модель, за її словами, демонструє Індія: нейтральне ставлення до неї висловлюють 48,3% респондентів, однак серед сформованих оцінок переважають негативні – 31,5% проти 17,2% позитивних.
Економічні показники представив засновник Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна”, кандидат економічних наук Максим Уракін. За наведеними ним даними Державної митної служби, у першому півріччі 2026 року товарообіг України становив $70,3 млрд, експорт – $21 млрд, імпорт – $49,3 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло $28,3 млрд.
“Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт – майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів”, – наголосив він.
За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала – на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє – Італія з $1,28 млрд.
За загальним обсягом торгівлі після КНР йдуть Польща – $7,05 млрд, Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд та США – $3,07 млрд. Туреччину Єременко відзначив як приклад поєднання значного товарообігу та переважно позитивного сприйняття: прихильно до неї ставляться 52,3% опитаних, негативно – 7,4%.
Уракін окремо звернув увагу на партнерів, торгівля з якими забезпечує Україні додатне сальдо. У першому півріччі найбільшим воно було з Іспанією – $578,1 млн, Єгиптом – $527,1 млн та Молдовою – $467,2 млн. Далі йдуть Алжир – $309,2 млн, Нідерланди – $221,5 млн і Ліван – $220,5 млн. До десятки також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.
Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир – 65,8%, Туніс – 67,3%. Учасники пресконференції пов’язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.
“Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.
“Перша рекомендація – це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге –бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні”, – додав він.
Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, громадська думка, КИТАЙ, ПОЛЬЩА, США, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Чеський капітал став одним із найактивніших джерел інвестицій на ринку нерухомості Центральної та Східної Європи у першому півріччі 2026 року, свідчать дані дослідження Colliers.
Загальний обсяг інвестицій чеських інвесторів у регіоні оцінюється приблизно в 1,9 млрд євро. Особливо помітною була присутність чеського капіталу в Польщі, найбільшому інвестиційному ринку Центральної та Східної Європи.
На інвесторів із Чехії припало 23,6% усіх вкладень у польську комерційну нерухомість у січні–червні. Німеччина забезпечила близько 19%, польський капітал — 11,5%, американський — 10,6%, угорський — 6,8%.
Сама Чехія водночас залишилася другим за величиною ринком CEE-6. У першому півріччі тут було укладено угод на суму понад 1,4 млрд євро. Це менше за рекордні 2,2 млрд євро за аналогічний період 2025 року, проте, за оцінкою Colliers, ринок залишається одним із найстабільніших у регіоні.
Прибутковість преміальних офісів у Празі оцінюється приблизно в 5,25%, першокласних складських об’єктів — близько 5%, торгових центрів — близько 6%. Це одні з найнижчих ставок капіталізації серед найбільших ринків Центральної Європи, що відображає порівняно високу оцінку чеських активів інвесторами.
Активність чеського капіталу в сусідніх країнах є частиною ширшої тенденції. Colliers зазначає, що на ринках Центральної та Східної Європи (CEE) зростає значення не лише глобальних фондів із США та Західної Європи, а й інвесторів із самої Центральної Європи.
Це поступово формує власний регіональний інвестиційний капітал, здатний підтримувати угоди навіть у періоди більш обережного ставлення великих міжнародних фондів до регіону.
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко разом із міністром науки та вищої освіти Польщі Марціном Куласеком відкрили на горі Піп Іван новий Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням і підписали декларацію про співпрацю.
“Домовилися розвивати Карпати як спільний європейський простір для науки й освіти: спільні дослідження, обмін студентами й науковцями, підтримка молодих дослідників і дослідниць. Тут встановили телескоп під куполом, який спроєктували спеціально під складні високогірні погодні умови. Далі до телескопа додадуть роботизований комплекс – і керувати ним можна буде дистанційно. Це одна з чотирьох високогірних обсерваторій такого рівня”, – написав Буденко в мережі Facebook.
За його словами, обсерваторію відновив Карпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із польськими партнерами.
“Вони працюватимуть тут спільно, але обладнання відкрито й для інших: заявку зможе подати будь-яка дослідницька команда”, – розповів міністр.
Він зазначив, що астрономія тут не єдиний напрям, оскільки Чорногора – це високогірна флора й окремі екосистеми, де можна вивчати клімат, природу. На місці є метеорологічні лабораторії.
Міністр нагадав, що обсерваторію збудували ще у 1938 році як наукову станцію Варшавського університету. В подальшому радянська влада її зруйнувала, і десятиліттями на вершині стояла руїна. Українці й поляки відновили її разом. Проєкт почався ще у 2012 році.
Польщі необхідні нові спеціалізовані термінали для перевалки українського зерна, оскільки наявні потужності для зберігання великих партій вантажів практично вичерпані, повідомив власник і голова правління польської логістичної компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський.
“Зараз, якщо ми подивимося по всій Польщі, вона фактично не має можливості для зберігання великих обсягів вантажів – 30 тис. тонн або більше. Всі ці потужності фактично зайняті”, – сказав він під час онлайн-дискусії “Альтернативні експортні маршрути: синергія української та польської логістики в умовах блокади Чорного моря”.
За його словами, у 2022-2023 роках польські інвестори розширили потужності портових і прикордонних терміналів для перевалки українських вантажів, що, теоретично, могло забезпечити експорт 6-8 млн тонн продукції на рік. Однак після відновлення роботи портів Великої Одеси у 2024-2025 роках частина українських вантажів повернулася до чорноморських портів, тимчасом як польські термінали переорієнтували на інші вантажі. Зокрема, Польща почала приймати близько 3-3,5 млн тонн соєвого шроту з Латинської Америки та інші товари.
За його словами, ще одним “вузьким місцем” є доступ до спеціалізованих вагонів для перевезення зерна.
Пенчковський також зазначив, що окремі прикордонні переходи мають резерв пропускної спроможності, тоді як інші перевантажені.
Він додав, що логістична інфраструктура Польщі має значний потенціал для збільшення перевалки української агропродукції за умови інвестицій у спеціалізовані термінали та ефективнішого використання наявних прикордонних переходів.
У сезоні 2025/2026 Україна отримала рекордні 250,8 млн євро виручки від експорту замороженої малини, що на 65% більше, ніж у попередньому сезоні.
За період з червня 2025 року по травень 2026 року українські компанії експортували 63,3 тис. тонн замороженої малини, збільшивши фізичний обсяг поставок на 7%, свідчать дані липневого аналітичного звіту Асоціації «Ягодарство України», опублікованого 7 серпня.
Таким чином, головним чинником зростання експортних доходів стало не збільшення обсягів, а суттєве підвищення вартості української ягоди. Середня експортна ціна склала 3,96 євро за кг, що на 54% більше, ніж у попередньому сезоні.
У травні, останньому місяці сезону 2025/2026, Україна експортувала близько 2,9 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 3,95 євро за кг. Серед основних напрямків поставок називалися Польща, Чехія та Німеччина.
Зростання доходів продовжує тенденцію, що сформувалася ще у 2025 календарному році. Тоді експорт замороженої малини збільшився з 55,7 тис. тонн у 2024 році до 60,7 тис. тонн, або приблизно на 9%, тоді як його вартість зросла одразу з 129,3 млн євро до 216,7 млн євро.
Середня ціна української малини помітно зростала протягом усього минулого року. Якщо на початку 2025 року вона становила близько 2,78 євро за кг, то в другому півріччі перевищила 3,8 євро, а в грудні сягнула 4,29 євро за кг.
Польща залишається головним ринком
Найбільшим покупцем української замороженої малини залишається Польща, яка водночас є великим європейським переробним та реекспортним центром.
У 2025 році Україна поставила до Польщі 24,1 тис. тонн замороженої малини. На польський ринок припало 39,7% усієї експортної виручки України від цієї продукції, або 86,1 млн євро. Роком раніше частка становила 31,8%.
Другим великим ринком є Німеччина. Прямі українські поставки туди у 2025 році склали 14,1 тис. тонн проти 15,4 тис. тонн роком раніше. При цьому Асоціація «Ягодарство України» припускає, що частина німецького попиту дедалі більше задовольняється через польських посередників.
Чехія зберегла третю позицію. Україна постачала туди близько 10 тис. тонн замороженої малини на рік, а вартість поставок у 2025 році зросла з 24,1 млн євро до 39,1 млн євро переважно за рахунок підвищення цін.
Для українських виробників зберігається сприятлива цінова ситуація
Асоціація «Ягодарство України» очікує, що в сезоні 2026/2027 ситуація на європейському ринку може залишатися сприятливою для українських експортерів.
Серед факторів, що підтримують ціни, аналітики називають проблеми з урожаєм малини в Сербії та неоднорідний стан плантацій у Польщі. У липневому звіті асоціація оцінює сербський урожай 2026 року на 20–30 % нижче нормального рівня внаслідок посухи.
Це потенційно скорочує пропозицію з боку одного з традиційно найбільших європейських виробників та експортерів замороженої малини й відкриває додаткові можливості для українських постачальників.
Таким чином, Україна поступово збільшує не лише фізичні обсяги експорту ягід, а й вартість поставок. У сезоні 2025/2026 зростання ціни забезпечило значно більший ефект для експортної виручки, ніж зростання тоннажу, довівши доходи від замороженої малини до історичного максимуму — 250,8 млн євро.
