Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-жовтні 2025 року у грошовому вираженні зріс на 8% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $819,5 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, таким чином темп приросту імпорту цієї автотехніки знов дещо уповільнився, зокрема, за 10 місяців він становив 11,6% до того ж періоду 2024 року.
У жовтні імпорт вантажівок скоротився на 17% порівняно з жовтнем-2024 – до $79,2 млн, що також на чверть менше показника вересня-2025.
Найбільше вантажівок за 10 місяців ввезено з Польщі – на $149,6 млн (на 1,3% менше, ніж торік), Франції – на $133,2 млн (на 43,3% більше) та США – на $104,2 млн (на 30,4% більше).
Імпорт з усіх інших країн за січень-жовтень незначно скоротився, склавши $432,6 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за 10 місяців експортувала вантажні авто лише на $5,6 млн, здебільшого до Туреччини (62,4% експорту), Румунії (32,4%) і Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні поставки (на $2,8 млн) в основному до Молдови, Польщі та Казахстану.
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вимірі зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
вантажівка, импорт, ПОЛЬЩА, США, ФРАНЦІЯ
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі подало до Європейської комісії заявку на повне звільнення від механізму солідарності в рамках міграційного пакту, повідомила в середу прес-служба відомства.
“Ми місяцями заявляли про відсутність згоди на будь-які механізми переселення. Польща несе величезні витрати на захист кордонів Європейського союзу, відчуває міграційний тиск з боку Білорусі і приймає військових біженців з України. Важливо відзначити, що рішення подати таку заяву означає захист на довгі роки, а не на один. Ми оголосили про це і дотримали свого слова”, – прокоментував подання заявки глава польського МВС Марцін Кервінський, якого цитує прес-служба відомства.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна остаточно відмовляється виконувати міграційний пакт ЄС. Про намір протидіяти реалізації міграційного пакту ЄС у Польщі також заявляли президент Кароль Навроцький і глава МЗС Марцін Кервінський.
Як повідомлялося, на польсько-білоруському кордоні призупинено прийом заяв від іноземців на міжнародний захист. Відповідна постанова уряду Польщі, терміном дії 60 днів, набула чинності 27 березня 2025 року і згодом була продовжена Сеймом.
Джерело: http://relocation.com.ua/poland-plans-to-withdraw-from-the-eu-migration-pact/
За підсумками січня-жовтня 2025 року найбільшими напрямками експорту України залишаються Польща, Туреччина і Німеччина. Обсяг поставок до Польщі склав $4,2 млрд, до Туреччини – $2,2 млрд, до Німеччини – $2,0 млрд, повідомила Державна митна служба.
У структурі експорту лідирують продовольчі товари – $18,2 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, машини, обладнання та транспорт – $3,1 млрд. За оформлення товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 950,7 млн грн.
Згідно з даними ДМС, загальний експорт за 10 місяців знизився на 4,05% – до $33,2 млрд.
Імпорт товарів в Україну в січні-жовтні 2025 року досяг $67,8 млрд, що на 18,1% більше, ніж роком раніше, повідомила Державна митна служба. Найбільші країни походження імпорту – Китай з $15,1 млрд,
Польща – $6,4 млрд і Німеччина – $5,4 млрд.
Оподатковуваний імпорт склав $51,8 млрд, або 76% загального обсягу. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту – $0,52/кг.
У товарній структурі 68% зайняли машини, обладнання та транспорт – $27 млрд (надходження митних платежів – 168 млрд грн, 29%); продукція хімічної промисловості – $10,4 млрд (81,1 млрд грн, 14%); паливно-енергетичні товари – $8,5 млрд (167,9 млрд грн, 29%).
Джерело: https://expertsclub.eu/import-v-ukrayinu-zris-na-18-lidyruyut-kytaj-polshha-nimechchyna/
Україна четвертий місяць поспіль збільшує експорт льону на тлі активного попиту на нього з боку експортерів, експорт у жовтні становив 7,65 тис. тонн, що на 26% більше проти вересня поточного року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зауважили, що основними покупцями льону виступають країни ЄС. У жовтні 43,1% поставок придбала Франція, 16,8% – Польща, 11,4% – Італія.
“Збільшення експортних поставок льону почалося в липні поточного року, коли стартувала активна фаза збирання даної культури. Так, експорт льону в липні фіксувався на рівні 1,37 тис. тонн і в серпні – 3,3 тис. тонн”, – зазначили експерти.
Достатня кількість пропозицій льону підштовхує покупців знижувати ціни. Так, максимальні ціни попиту на льон у портах України за місяць знизилися на 800 грн/тонна і станом на 6 листопада зазвичай не перевищують 28500 грн/т СРТ-порт, констатували в “АПК-Інформ”.
За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
