Посольство Республіки Польща в Україні провело урочистий прийом на території Національного заповідника “Софія Київська” з нагоди річниці ухвалення Конституції 3 травня – одного з ключових документів в історії польської державності та європейського конституціоналізму.
Виступаючи на прийомі, посол Польщі в Україні Пйотр Лукасевич наголосив, що Конституція 3 травня була “актом сміливості та далекоглядності” і спробою створити державу, “у якій закони визначають межі влади, а не навпаки; де спільне благо переважає над приватними амбіціями”.
За його словами, ці ідеали сьогодні звучать особливо актуально в Україні, яка бореться за свій суверенітет, свободу і місце в європейській спільноті народів.
“Від початку російської агресії проти України Польща підтримує її незалежність і право самостійно обирати свій шлях. Ми бачимо перед собою не лише сусіда, а й європейського партнера, з яким нас об’єднують спільні цивілізаційні цінності: людська гідність, повага до прав людини та віра у майбутнє, засноване на праві, а не на силі”, – зазначив посол.
Він підкреслив, що Польща підтримує прагнення України до вступу в Європейський Союз, назвавши цю мету реалістичною, але такою, що потребує послідовної роботи.
“Членство в Європейському Союзі – це не лише прапор і рівний статус у відносинах з інституціями ЄС. Насамперед це система цінностей та інституцій, які захищають громадян від свавілля влади”, – сказав дипломат.
Посол наголосив, що для європейської інтеграції важливими залишаються незалежність інституцій, прозорість, підзвітність, ефективність державного управління та однакове застосування законів до всіх громадян незалежно від посади чи впливу.
Окремо він зупинився на значенні судової реформи, боротьби з корупцією, прозорості державних фінансів, захисту журналістів і громадянського суспільства.
“Я хочу наголосити на одному ключовому принципі: верховенство права є сильнішим за будь-яку політичну владу. Право обмежує зловживання та забезпечує передбачуваність, а передбачуваність є передумовою безпеки та економічного розвитку”, – заявив посол.
Він зазначив, що Україна нині проходить виняткове випробування, одночасно захищаючи свою територію і будуючи інституції. Польща, за його словами, підтримує ці зусилля не лише політично, а й через обмін досвідом, навчання, технічну та інституційну допомогу.
“Польща, яка пройшла власний шлях трансформації, ділиться своїм досвідом і підтримує Україну на її шляху до членства в ЄС”, – підкреслив дипломат.
Посол також відзначив розвиток економічної співпраці між країнами навіть в умовах повномасштабної війни. За його словами, Польща і Україна працюють над створенням “польської моделі” оборонної співпраці, завдяки якій збройні сили обох країн отримуватимуть сучасне, перевірене в боях та спільно вироблене обладнання.
Він також згадав роботу польських компаній в Україні. Зокрема, газ і пальне, що постачаються Orlen, за словами посла, забезпечують не лише транспортні потреби українських громадян, а й підтримують оборону України. PZU реалізує найбільший у своїй історії закордонний інвестиційний проєкт на українському страховому ринку, а Kredobank розширює присутність в Україні та має стати одним із джерел фінансування відбудови міст.
“Я вдячний цим компаніям за їхню діяльність в Україні, гідне представлення польського економічного дива та щедру підтримку сьогоднішнього прийому”, – сказав посол.
Дипломат наголосив, що приєднання до міжнародної спільноти не означає втрату суверенітету, а навпаки – є способом його зміцнення. За його словами, впровадження стандартів верховенства права, прозорості та підзвітності зміцнює державу, підвищує довіру інвесторів, захищає права меншин і збагачує суспільне життя.
“Стоячи сьогодні тут, я думаю про мужність чоловіків і жінок, які захищають Україну на передовій, але також про мужність реформаторів, народних депутатів Верховної Ради, суддів, журналістів і громадян, які щодня беруть участь у розбудові права та інституцій. Польща визнає й високо цінує ці зусилля”, – заявив посол.
Він підкреслив, що перемога України – “як військова, так і інституційна” – є перемогою всієї Європи.
“Свободу та право не можна сприймати як щось дане назавжди – вони потребують турботи, оновлення та захисту. Саме тому ми стоїмо на боці України – як партнер, союзник і друг – у її прагненні до безпеки, процвітання та повноправного членства в родині європейських народів”, – резюмував дипломат.
Конституція 3 травня була ухвалена у 1791 році Річчю Посполитою і вважається першою модерною конституцією в Європі та однією з перших у світі.
Польща стала першою державою у світі, яка визнала незалежність України після всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року: Варшава зробила це 2 грудня 1991 року.
Посольство Республіки Польща в Києві було відкрито у 1992 році, а Посольство України в Республіці Польща у Варшаві відновило роботу в червні 1992 року після встановлення дипломатичних відносин між двома незалежними державами.
День Конституції, ПОЛЬЩА, ПОСОЛЬСТВО, прийом, Софія Київська
Україна у січні-квітні поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 251,317 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було імпортовано 59,9 тис. тонн коксу, у березні – 68,313 тис. тонн коксу, у лютому – 54,408 тис. тонн.
Імпорт коксу у грошовому виразі у січні-квітні-2026 зріс на 5,7% – до $87,651 млн. Ввезення коксу здійснювалося з Польщі – 97,95% поставок у грошовому вимірі, Чехії (1,63%) та Колумбії (0,37%).
За перші чотири місяці року країна кокс не експортувала.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 5,9% порівняно з попереднім роком – до 700,650 тис. тонн, виторг збільшила на 1,4% – до $238,656 млн. Кокс завозили переважно з Польщі (93,37% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (4,01%) та Чехії (2,59%).
У 2025 році Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Крім того, повідомлялося, що “Метінвест” у січні 2025 року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Обсяг експорту з України ізольованих проводів і кабелів, зокрема волоконно-оптичних, у січні-квітні 2026 року в грошовому вимірі збільшився на 6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до $488,8 млн.
Згідно зі статистикою Державної митної служби, найбільшим імпортером української продукції, як і торік, була Німеччина, постачання до якої зросло на 5% – до $168,4 млн. Її частка в загальному обсязі експорту цієї продукції незначно скоротилася і становила 34,5%.
До трійки найбільших імпортерів, як і в січні-квітні 2025 року, також увійшли Угорщина – $80,4 млн, або 16,5%, та Польща – $80 млн, або 16,4%.
У квітні експорт цієї продукції зріс на 3,6% порівняно з квітнем 2025 року – до $125,6 млн.
Як повідомлялося, за даними Держмитслужби, у 2025 році Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% порівняно з 2024 роком – до $1,41 млрд.
Польща готує реформу процедури отримання громадянства, яка має ускладнити шлях до польського паспорта для іноземців, як випливає з пропозиції Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
Згідно з планом МВС, мінімальний термін легального проживання в Польщі для претендентів на громадянство має бути збільшений до 8 років. Ця модель передбачає 3 роки тимчасового проживання, а потім 5 років постійного проживання. Зараз для низки категорій іноземців шлях до громадянства коротший.
Реформа також передбачає більш жорсткі інтеграційні вимоги. Іноземці повинні будуть підтвердити знання польської мови не нижче рівня B2, пройти державний тест на знання історії, конституційних цінностей і принципів польської держави, а також підписати акт лояльності Республіці Польща. Тест, за даними польських ЗМІ, може включати близько 40 питань.
У МВС Польщі пояснюють реформу необхідністю підвищити престиж польського громадянства та запровадити чіткі критерії, які мають підтверджувати інтеграцію заявників у польське суспільство.
Посилення правил відбувається на тлі рекордного зростання кількості натуралізацій. У 2025 році польське громадянство отримали понад 19 тис. іноземців. Найбільшою групою стали громадяни України — понад 10 тис. осіб, далі йшли громадяни Білорусі — 6,5 тис. та Росії — 759 осіб, повідомляли польські ЗМІ з посиланням на дані MSWiA.
У 2024 році польське громадянство отримали 16,3 тис. іноземців, з яких приблизно половину становили українці. Для порівняння, у 2023 році громадянство Польщі отримали близько 10 тис. осіб, а у 2019 році — 6,6 тис.
Значна частина українців отримує польське громадянство через механізми, пов’язані з Картою поляка та подальшим постійним проживанням. Це відрізняє їх від частини інших мігрантських груп, для яких шлях до громадянства частіше пролягає через роботу, довгострокове проживання або сімейні підстави.
Польща залишається однією з головних країн перебування українців після початку повномасштабної війни, а також одним із найбільших ринків праці для українських громадян. Посилення правил громадянства означає, що перехід від тимчасового або постійного статусу до польського паспорта може стати більш тривалим і формалізованим.
До 2100 року чисельність населення скоротиться у 18 країнах Євросоюзу, а найсильніше зниження очікується в Латвії, Литві та Польщі, свідчать дані Eurostat.
За базовим сценарієм Eurostat, населення Латвії до кінця століття зменшиться на 33,9%, Литви – на 33,4%, Польщі – на 31,6% порівняно з 2025 роком. Також помітне зниження очікується в Німеччині, Словенії, Фінляндії та Чехії, де спад становитиме близько 10%.
Водночас зростання населення до 2100 року прогнозується лише в дев’яти країнах ЄС. Більш ніж на 25% чисельність населення збільшиться тільки в Люксембурзі та на Мальті — на 36,4% і 26% відповідно. Зростання на 10–20% очікується у Швеції та Ірландії.
Незважаючи на загальне скорочення населення, Німеччина, за оцінкою Eurostat, залишиться найбільш населеною країною ЄС у 2100 році з 74,7 млн жителів. Слідом за нею будуть Франція з 67,2 млн та Іспанія з 49,8 млн осіб.
Статистичне відомство зазначає, що відмінності між країнами будуть значними як за термінами досягнення пікового населення, так і за масштабами подальшого спаду або зростання.
Результати соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють стабільно позитивне, але водночас більш диференційоване ставлення українців до Польщі. Загалом 56,4% респондентів оцінюють Польщу позитивно, тоді як 14,7% — негативно. У порівнянні з серпнем 2025 року частка позитивних оцінок майже не змінилася (56,7%), натомість негативні оцінки зросли з 12,7% до 14,7%.
Структура відповідей свідчить про переважання поміркованих оцінок. Частка «повністю позитивного» ставлення становить 19,3%, тоді як «здебільшого позитивного» — 37,1%. Водночас значною залишається і частка нейтральних оцінок — 27,5%. Це означає, що для значної частини респондентів Польща не викликає чітко визначених емоційних реакцій, а сприймається скоріше через прагматичну призму.
Негативне ставлення також має переважно помірний характер: 12,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», і лише 2,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися, є мінімальною (1,4%), що свідчить про достатній рівень сформованості уявлень про країну серед українців.
Динаміка змін між 2025 і 2026 роками вказує на певне зростання критичності у сприйнятті Польщі. При збереженні загального позитивного балансу, поступово скорочується частка однозначно позитивних оцінок і водночас збільшується частка негативних. Така тенденція може свідчити про перехід від емоційно позитивного до більш зваженого і раціонального сприйняття.
Важливо, що при цьому Польща залишається країною з переважаючим позитивним іміджем в українському суспільстві. Співвідношення позитивних і негативних оцінок більш ніж у три рази на користь позитиву свідчить про збереження високого рівня довіри та загалом сприятливого ставлення. Водночас зростання негативної складової сигналізує про появу нових факторів, які впливають на громадську думку.
Окремої уваги заслуговує висока частка нейтральних відповідей. Це може вказувати на те, що для частини респондентів Польща не є емоційно поляризуючим фактором, а сприймається як важливий, але не беззаперечний партнер. У такій ситуації навіть незначні зміни інформаційного фону або практичної взаємодії можуть впливати на баланс оцінок у майбутньому.
«Українці не сприймають світ чорно-біло і доволі об’єктивно оцінюють інші країни. Там, де є більше інформації та досвіду взаємодії, формується більш зважене ставлення. Водночас навіть невеликі зміни в політичному чи інформаційному середовищі можуть впливати на динаміку оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження свідчать, що ставлення до Польщі в Україні залишається стабільно позитивним, але поступово стає більш складним і багатовимірним. Це відображає загальну тенденцію до раціоналізації громадської думки, коли країни оцінюються не лише на основі емоцій, а й з урахуванням конкретного досвіду взаємодії та актуального контексту.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Польща посідає друге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, з показником понад $13 млрд., поступаючись лише Китаю. Водночас Польща залишається одним із ключових торговельних партнерів України в ЄС, хоча баланс торгівлі також є від’ємним для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
