Чеський капітал став одним із найактивніших джерел інвестицій на ринку нерухомості Центральної та Східної Європи у першому півріччі 2026 року, свідчать дані дослідження Colliers.
Загальний обсяг інвестицій чеських інвесторів у регіоні оцінюється приблизно в 1,9 млрд євро. Особливо помітною була присутність чеського капіталу в Польщі, найбільшому інвестиційному ринку Центральної та Східної Європи.
На інвесторів із Чехії припало 23,6% усіх вкладень у польську комерційну нерухомість у січні–червні. Німеччина забезпечила близько 19%, польський капітал — 11,5%, американський — 10,6%, угорський — 6,8%.
Сама Чехія водночас залишилася другим за величиною ринком CEE-6. У першому півріччі тут було укладено угод на суму понад 1,4 млрд євро. Це менше за рекордні 2,2 млрд євро за аналогічний період 2025 року, проте, за оцінкою Colliers, ринок залишається одним із найстабільніших у регіоні.
Прибутковість преміальних офісів у Празі оцінюється приблизно в 5,25%, першокласних складських об’єктів — близько 5%, торгових центрів — близько 6%. Це одні з найнижчих ставок капіталізації серед найбільших ринків Центральної Європи, що відображає порівняно високу оцінку чеських активів інвесторами.
Активність чеського капіталу в сусідніх країнах є частиною ширшої тенденції. Colliers зазначає, що на ринках Центральної та Східної Європи (CEE) зростає значення не лише глобальних фондів із США та Західної Європи, а й інвесторів із самої Центральної Європи.
Це поступово формує власний регіональний інвестиційний капітал, здатний підтримувати угоди навіть у періоди більш обережного ставлення великих міжнародних фондів до регіону.
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко разом із міністром науки та вищої освіти Польщі Марціном Куласеком відкрили на горі Піп Іван новий Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням і підписали декларацію про співпрацю.
“Домовилися розвивати Карпати як спільний європейський простір для науки й освіти: спільні дослідження, обмін студентами й науковцями, підтримка молодих дослідників і дослідниць. Тут встановили телескоп під куполом, який спроєктували спеціально під складні високогірні погодні умови. Далі до телескопа додадуть роботизований комплекс – і керувати ним можна буде дистанційно. Це одна з чотирьох високогірних обсерваторій такого рівня”, – написав Буденко в мережі Facebook.
За його словами, обсерваторію відновив Карпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із польськими партнерами.
“Вони працюватимуть тут спільно, але обладнання відкрито й для інших: заявку зможе подати будь-яка дослідницька команда”, – розповів міністр.
Він зазначив, що астрономія тут не єдиний напрям, оскільки Чорногора – це високогірна флора й окремі екосистеми, де можна вивчати клімат, природу. На місці є метеорологічні лабораторії.
Міністр нагадав, що обсерваторію збудували ще у 1938 році як наукову станцію Варшавського університету. В подальшому радянська влада її зруйнувала, і десятиліттями на вершині стояла руїна. Українці й поляки відновили її разом. Проєкт почався ще у 2012 році.
Польщі необхідні нові спеціалізовані термінали для перевалки українського зерна, оскільки наявні потужності для зберігання великих партій вантажів практично вичерпані, повідомив власник і голова правління польської логістичної компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський.
“Зараз, якщо ми подивимося по всій Польщі, вона фактично не має можливості для зберігання великих обсягів вантажів – 30 тис. тонн або більше. Всі ці потужності фактично зайняті”, – сказав він під час онлайн-дискусії “Альтернативні експортні маршрути: синергія української та польської логістики в умовах блокади Чорного моря”.
За його словами, у 2022-2023 роках польські інвестори розширили потужності портових і прикордонних терміналів для перевалки українських вантажів, що, теоретично, могло забезпечити експорт 6-8 млн тонн продукції на рік. Однак після відновлення роботи портів Великої Одеси у 2024-2025 роках частина українських вантажів повернулася до чорноморських портів, тимчасом як польські термінали переорієнтували на інші вантажі. Зокрема, Польща почала приймати близько 3-3,5 млн тонн соєвого шроту з Латинської Америки та інші товари.
За його словами, ще одним “вузьким місцем” є доступ до спеціалізованих вагонів для перевезення зерна.
Пенчковський також зазначив, що окремі прикордонні переходи мають резерв пропускної спроможності, тоді як інші перевантажені.
Він додав, що логістична інфраструктура Польщі має значний потенціал для збільшення перевалки української агропродукції за умови інвестицій у спеціалізовані термінали та ефективнішого використання наявних прикордонних переходів.
У сезоні 2025/2026 Україна отримала рекордні 250,8 млн євро виручки від експорту замороженої малини, що на 65% більше, ніж у попередньому сезоні.
За період з червня 2025 року по травень 2026 року українські компанії експортували 63,3 тис. тонн замороженої малини, збільшивши фізичний обсяг поставок на 7%, свідчать дані липневого аналітичного звіту Асоціації «Ягодарство України», опублікованого 7 серпня.
Таким чином, головним чинником зростання експортних доходів стало не збільшення обсягів, а суттєве підвищення вартості української ягоди. Середня експортна ціна склала 3,96 євро за кг, що на 54% більше, ніж у попередньому сезоні.
У травні, останньому місяці сезону 2025/2026, Україна експортувала близько 2,9 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 3,95 євро за кг. Серед основних напрямків поставок називалися Польща, Чехія та Німеччина.
Зростання доходів продовжує тенденцію, що сформувалася ще у 2025 календарному році. Тоді експорт замороженої малини збільшився з 55,7 тис. тонн у 2024 році до 60,7 тис. тонн, або приблизно на 9%, тоді як його вартість зросла одразу з 129,3 млн євро до 216,7 млн євро.
Середня ціна української малини помітно зростала протягом усього минулого року. Якщо на початку 2025 року вона становила близько 2,78 євро за кг, то в другому півріччі перевищила 3,8 євро, а в грудні сягнула 4,29 євро за кг.
Польща залишається головним ринком
Найбільшим покупцем української замороженої малини залишається Польща, яка водночас є великим європейським переробним та реекспортним центром.
У 2025 році Україна поставила до Польщі 24,1 тис. тонн замороженої малини. На польський ринок припало 39,7% усієї експортної виручки України від цієї продукції, або 86,1 млн євро. Роком раніше частка становила 31,8%.
Другим великим ринком є Німеччина. Прямі українські поставки туди у 2025 році склали 14,1 тис. тонн проти 15,4 тис. тонн роком раніше. При цьому Асоціація «Ягодарство України» припускає, що частина німецького попиту дедалі більше задовольняється через польських посередників.
Чехія зберегла третю позицію. Україна постачала туди близько 10 тис. тонн замороженої малини на рік, а вартість поставок у 2025 році зросла з 24,1 млн євро до 39,1 млн євро переважно за рахунок підвищення цін.
Для українських виробників зберігається сприятлива цінова ситуація
Асоціація «Ягодарство України» очікує, що в сезоні 2026/2027 ситуація на європейському ринку може залишатися сприятливою для українських експортерів.
Серед факторів, що підтримують ціни, аналітики називають проблеми з урожаєм малини в Сербії та неоднорідний стан плантацій у Польщі. У липневому звіті асоціація оцінює сербський урожай 2026 року на 20–30 % нижче нормального рівня внаслідок посухи.
Це потенційно скорочує пропозицію з боку одного з традиційно найбільших європейських виробників та експортерів замороженої малини й відкриває додаткові можливості для українських постачальників.
Таким чином, Україна поступово збільшує не лише фізичні обсяги експорту ягід, а й вартість поставок. У сезоні 2025/2026 зростання ціни забезпечило значно більший ефект для експортної виручки, ніж зростання тоннажу, довівши доходи від замороженої малини до історичного максимуму — 250,8 млн євро.
Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мачей Дущик звернув увагу на внесок українців у функціонування польської економіки. Про це він заявив в ефірі Polsat News.
Polsat News пише, що Дущик вважає, що в багатьох випадках відсутність участі України відчувається. «Якби не громадяни України, ми б чекали на автобус 10 хвилин, а не п’ять. Адже вони заповнюють прогалини на польському ринку праці. Тому певна частина польської економіки залежить від біженців з України. Загалом це українці, які живуть у Польщі, і нам потрібно повторювати це дедалі частіше, бо якби у нас склалася така ситуація, коли одного дня всі українці об’єднаються й не підуть на роботу, польська економіка зупиниться», – сказав він.
Він також розкритикував ідею партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації безробітних чоловіків призовного віку з України. У цьому контексті в суспільних дискусіях пролунала цифра в 3 тисячі осіб. «Три тисячі – це невелика бригада. Нагадаю, що в Україні мобілізовано 900 тисяч осіб, тому це зовсім не допомога. Насправді ті, хто не працює в Польщі, – це ті, хто доглядає за своїми дітьми-інвалідами, або ті, хто отримав поранення на передовій і проходить реабілітацію в Польщі», – сказав він.
На запитання, чи почнуть біженці повертатися в Україну після закінчення війни, Дущик відповів, що «це процес, який ми спостерігали в інших країнах, і його дуже легко передбачити».
«Буває, що ті, хто заявляє: «Я залишаюся», — виїжджають, бо щось трапляється. А ті, хто каже: «Я поїду, щойно закінчиться війна», – залишаються. Звісно, ці тенденції змінюються з кожним місяцем, оскільки коріння, яке вони пускають у приймаючому суспільстві, в даному випадку польському, стають дедалі глибшими. Якщо хтось віддав своїх дітей до школи, вони вивчають польську мову; якщо людина працює на ринку праці, то ймовірність того, що вона повернеться в Україну без сильного стимулу до повернення, практично дуже низька», – зазначив він.
Україна експортувала продовольчих товарів на суму 14,1 млрд доларів у січні–липні 2026 року, свідчать дані Державної митної служби. За розрахунками на основі статистики ДМС, продовольча продукція забезпечила близько 58,5% усього товарного експорту України, який за сім місяців склав $24,1 млрд.
Друге місце серед експортних категорій посіли метали та вироби з них — $2,5 млрд, або трохи більше 10% загального експорту.
Машини, обладнання та транспорт експортовано на суму $2,1 млрд, що відповідає приблизно 8,7% зовнішніх поставок.
Таким чином, на продовольство, металопродукцію та машинобудівну продукцію сукупно припало близько 77,6% українського товарного експорту.
Найбільшим ринком збуту українських товарів за сім місяців залишалася Польща, куди було поставлено продукції на $2,8 млрд. Експорт до Туреччини склав $2 млрд, до Німеччини — $1,5 млрд.
Загалом український експорт у січні–липні 2026 року зріс на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Водночас імпорт збільшився значно швидше — на 26,6%, до $58,1 млрд.
