Україна у січні-жовтні поточного року знизила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 15,7% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 469,967 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у жовтні імпортовано 9,242 тис. тонн коксу, у вересні – 8,286 тис. тонн, у серпні – 43,364 тис. тонн коксу, у липні – 81,997тис. тонн коксу, у червні – 21,831тис. тонн, у травні – 53,93 тис. тонн коксу, у квітні – 59,9 тис. тонн коксу, у березні – 68,313 тис. тонн коксу, у лютому – 54,408 тис. тонн.
Імпорт коксу у грошовому вимірі у січні-жовтні-2026 знизився на 15,8% – до $158,927 млн. Ввезення коксу здійснювалося з Польщі – 94,88% поставок у грошовому вимірі, Колумбії (2,61%) та Чехії (2,46%).
За десять місяців року країна експортувала 5 тонн коксу на $1 тис в Молдову.
Як повідомлялося, після руйнування окупантами металургійних виробництв зупинені “Запоріжсталь”, “Каметсталь” та “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Україна у 2025 році наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 5,9% порівняно з попереднім роком – до 700,650 тис. тонн, виторг збільшила на 1,4% – до $238,656 млн. Кокс завозили переважно з Польщі (93,37% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (4,01%) та Чехії (2,59%).
У 2025 році Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомляє Еxperts.news, Румунія за підсумками січня-жовтня 2026 року стала найбільшим постачальником дорожнього бітуму в Україну, збільшивши експорт цієї продукції на український ринок майже у 4,9 раза – до 107 тис. тонн порівняно з 22 тис. тонн за аналогічний період минулого року, свідчать дані Консалтингової групи «А-95», оприлюднені 11 листопада.
Частка Румунії в загальному обсязі українського імпорту дорожнього бітуму досягла 40,8% проти 13,8% роком раніше. У фізичному вимірі постачання збільшилися на 85 тис. тонн, або на 386%.
Друге місце серед країн-постачальників посіла Литва, звідки за десять місяців надійшло 94 тис. тонн бітуму проти 38 тис. тонн за аналогічний період 2025 року. Приріст становив 147%, а частка литовської продукції в загальному імпорті збільшилася до 35,9%.
Натомість Польща, яка у 2025 році була найбільшим постачальником дорожнього бітуму в Україну, скоротила відвантаження на 51% – із 94 тис. до 46 тис. тонн. Її частка на українському ринку зменшилася з 59,1% до 17,6%.
З Греції протягом січня-жовтня було імпортовано 12 тис. тонн бітуму, що на 140% більше порівняно з 5 тис. тонн роком раніше. Постачання з інших країн становили близько 3 тис. тонн.
На Румунію, Литву та Польщу припало 247 тис. тонн, або 94,3% загального імпорту дорожнього бітуму в Україну.
Загалом за десять місяців 2026 року українські компанії імпортували 262 тис. тонн бітуму проти 159 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Збільшення становило 103 тис. тонн, або 65%.
Змінилася і структура постачання за основними компаніями. На литовському напрямку провідним виробником залишається ORLEN Lietuva, що входить до польської групи ORLEN. На румунському ринку серед постачальників українським компаніям представлені Guven Asfalt, OMV Petrom та інші оператори. Постачання з Польщі забезпечують, зокрема, ORLEN та Unimot.
У жовтні найбільшим джерелом імпорту стала Литва, звідки надійшло майже 10 тис. тонн бітуму порівняно з 13 тис. тонн у вересні.
Румунські компанії поставили близько 9 тис. тонн продукції, зберігши обсяги на рівні попереднього місяця. Найбільшими постачальниками стали Guven Asfalt із 4 тис. тонн та OMV Petrom із 3 тис. тонн.
Постачання з Польщі в жовтні скоротилися утричі – до 1,7 тис. тонн. Приблизно 75% цього обсягу забезпечила компанія ORLEN.
Загальний імпорт дорожнього бітуму в жовтні становив 20 тис. тонн, що на 28% менше порівняно з вереснем і на 9% менше, ніж у жовтні 2025 року.
У Консалтинговій групі «А-95» збільшення імпорту за підсумками десяти місяців пояснюють активізацією ремонтів автомобільних доріг, обслуговування яких було суттєво обмежене після початку повномасштабного російського вторгнення.
За оцінками аналітиків, тривала перерва в ремонтах та збільшення навантаження на автомобільний транспорт через проблеми з морською і залізничною логістикою підвищують потребу у відновленні дорожньої інфраструктури.
Дорожній бітум є основною сировиною для виробництва асфальтобетонних сумішей, які використовуються під час будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг. Український ринок значною мірою залежить від імпортних постачань цієї продукції.
Джерело: enkorr, дослідження Консалтингової групи «А-95» від 11 листопада 2026 року.
Кредобанк, який обслуговує понад 70% компаній із польським капіталом, що працюють в Україні, 5 листопада офіційно відкрив представництво у Варшаві. Банк розвиває свою присутність у Польщі, де його материнська група PKO Bank Polski має провідні позиції на фінансовому ринку. Нове представництво працюватиме з українськими та польськими компаніями та інституціями, а також сприятиме діловим контактам між Україною та Польщею.
Від початку повномасштабного вторгнення Кредобанк надав українському бізнесу нових кредитів на майже 40 млрд грн. Фінансування охоплює підприємства різних галузей, які продовжують працювати, підтримувати виробництво та інвестувати в розвиток попри воєнні ризики. У 2026 році (з січня по вересень включно) банк видав 18,5 млрд грн бізнес-кредитів, з них 44% – клієнтам малого та середнього бізнесу, 56% – корпоративному сегменту.
«Українська економіка попри всі складнощі продовжує демонструвати стійкість та функціонувати в умовах війни. Наша відповідальність як банку полягає в тому, щоб підтримувати український бізнес, забезпечуючи його фінансовими інструментами та рішеннями, необхідними як для роботи в Україні, так і виходу на міжнародні ринки. Для Кредобанку українсько-польська економічна співпраця — не новий напрям. Ми послідовно працюємо в цьому напрямі вже багато років. І відкриття представництва у Варшаві є природним наступним кроком», – зазначив голова правління Кредобанку Якуб Карновскi.
Представництво Кредобанку у Варшаві матиме два основні напрями роботи. Перший – представляти Кредобанк у Польщі, розвивати контакти з місцевими фінансовими установами, державними органами, бізнес-асоціаціями та іншими інституціями. Другий – сприяти співпраці польських та українських підприємств: допомагати налагоджувати ділові контакти й орієнтуватися в можливостях українського ринку. Представництво виконуватиме репрезентативні функції та не надаватиме банківських послуг у Польщі.
Кредобанк відкриває представництво у Варшаві, щоб підтримати розвиток економічної співпраці між Україною та Європейським Союзом через створення сталих мостів для діалогу, партнерства, обміну знаннями та розвитку ділових відносин.
Польська нафтопереробна група ORLEN у жовтні 2026 року поставила в Україну 75 тис. тонн автомобільних бензинів, забезпечивши близько 48% загального місячного імпорту, який становив 156 тис. тонн, повідомила Консалтингова група «А-95» у пресрелізі від 4 листопада.
За даними аналітиків, у вересні постачання ORLEN становили близько 70 тис. тонн. Таким чином, група збільшила обсяги відвантажень і зберегла статус найбільшого корпоративного постачальника бензину в Україну.
ORLEN володіє нафтопереробними потужностями в Польщі та Литві, які залишаються двома найбільшими напрямами надходження автомобільних бензинів на український ринок.
Безпосередньо з Литви у жовтні Україна імпортувала 50 тис. тонн бензину, або приблизно 32% загального обсягу. Польща забезпечила ще 40 тис. тонн, або близько 26%.
Сукупно на ці дві країни припало 90 тис. тонн бензину, що становило майже 58% усього жовтневого імпорту.
Третім найбільшим постачальником стала Румунія з показником 35 тис. тонн. За оприлюдненими раніше даними «А-95», у вересні з цієї країни надійшло 30,1 тис. тонн бензину.
Відвантаження з Німеччини у жовтні збільшилися до 20 тис. тонн. Основним українським імпортером за цим напрямом стала мережа UPG, на яку припало 14 тис. тонн.
Водночас постачання бензину з Греції скоротилися до 4 тис. тонн.
За підсумками січня-жовтня 2026 року Литва поставила в Україну 460 тис. тонн автомобільних бензинів проти 380 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Зростання становило 21,1%.
Польща збільшила постачання на 7,4%, до 290 тис. тонн, Румунія – на 16,7%, до 280 тис. тонн, Німеччина – на 12,5%, до 180 тис. тонн.
Імпорт бензину з Греції за десять місяців зріс із 80 тис. до 110 тис. тонн, або на 37,5%.
Натомість постачання з Молдови скоротилися з 90 тис. до 70 тис. тонн, або на 22,2%.
Загалом чотири найбільші країни-постачальники – Литва, Польща, Румунія та Німеччина – забезпечили 1,21 млн тонн бензину, або 85,2% загального імпорту України за десять місяців.
Така структура постачань демонструє важливу роль європейських нафтопереробних підприємств і логістичних маршрутів у забезпеченні українського паливного ринку.
Водночас концентрація імпорту на кількох основних напрямах підвищує значення стабільності транспортної інфраструктури та диверсифікації каналів постачання нафтопродуктів.
Загалом у січні-жовтні 2026 року Україна імпортувала 1,42 млн тонн автомобільних бензинів, що на 12% більше, ніж за відповідний період 2025 року.
За прогнозом Консалтингової групи «А-95», збільшення генераторного попиту сприятиме подальшому нарощуванню постачань бензину до кінця року.
ORLEN – польська енергетична група, яка спеціалізується на переробленні нафти, виробництві та реалізації нафтопродуктів, а також діяльності в газовому й енергетичному секторах. Група управляє нафтопереробними підприємствами в кількох країнах Європи.
Джерело: Консалтингова група «А-95», остаточний пресреліз від 4 листопада 2026 року; офіційний сайт.
У Польщі 30 жовтня різко загострилося протистояння між урядом прем’єр-міністра Дональда Туска, президентом Каролем Навроцьким та опозиційною партією «Право і справедливість» (PiS). Причиною стало відсторонення керівництва Конституційного трибуналу, що спричинило протести, втручання поліції та термінове повернення президента із закордонної поїздки, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За інформацією польських і міжнародних ЗМІ, поліція посилила охорону будівлі Конституційного трибуналу у Варшаві після оголошення про відсторонення його голови Богдана Свенчковського та заступника Бартоша Соханського. Біля установи зібралися прихильники опозиції. Частина протестувальників намагалася прорватися через огорожу, у правоохоронців кидали предмети. Поліція повідомила про затримання трьох осіб.
Рішення про відсторонення керівництва суду оголосила суддя Анна Корвін-Пьотровська. Вона звинуватила керівників трибуналу в перешкоджанні роботі суддів, призначених за рішенням чинної парламентської більшості. Водночас прихильники Свенчковського заперечили законність відсторонення, заявивши про незаконне втручання в діяльність конституційного органу.
Прем’єр-міністр Дональд Туск підтримав необхідність рішучих заходів для відновлення верховенства права. На його думку, судова система потребує реформування після років правління PiS, коли європейські інституції неодноразово критикували Польщу через проблеми з незалежністю судів.
Міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек повідомив про подання клопотань щодо зняття суддівського імунітету зі Свенчковського та його заступника. Опозиція, зі свого боку, розцінила дії влади як спробу політичного підпорядкування Конституційного трибуналу.
Президент Кароль Навроцький, який прямував із візитом до Сенегалу, наказав розвернути літак і повернутися до Польщі. Він пояснив рішення необхідністю особисто перебувати в країні під час загострення інституційного конфлікту.
Нинішня криза має тривалу передісторію. У 2015–2023 роках уряд PiS здійснив судові реформи, які викликали суперечки з Європейським Союзом. Після зміни влади у 2023 році коаліція Туска розпочала перегляд частини цих рішень, однак зіткнулася з опором консервативної опозиції та президента.
У 2026 році протистояння посилилося через призначення нових суддів Конституційного трибуналу. Президент відмовився прийняти присягу частини обраних парламентом кандидатів, а керівництво суду перешкоджало допуску новопризначених суддів до роботи.
Як зазначається в аналізі Experts Club, конфлікт уже вийшов за межі кадрових суперечок і перетворився на боротьбу за контроль над одним із ключових конституційних інститутів Польщі.
Подальший розвиток подій залежатиме від здатності політичних сил досягти юридично обґрунтованого компромісу. Серед можливих сценаріїв — узгодження складу суду та його керівництва, тривале інституційне протистояння або нова хвиля протестів і політичної мобілізації напередодні наступних парламентських виборів.
Головним ризиком для Польщі залишається подальше зниження довіри до судової системи, що може ускладнити проведення реформ і відносини між основними державними інститутами.
АТ “Укрзалізниця” повідомило про запуск нових міжнародних поїздів до Польщі, серед яких потяг №31/32 Київ-Перемишль та №73/74 Дніпро-Перемишль.
Згідно з повідомленням у телеграм-каналі компанії, поїзд №31/32 Київ-Перемишль має стикування з поїздом до Берліна, Праги, Кракова, Катовіце, Вроцлава. Крім того, має зупинки у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Львові.
Передбачається, що відправлення потяга з Києва здійснюватиметься о 21:30, прибуття до Перемишля о 8:19.
На початку жовтня “Укрзалізниця” у соціальній мережі Threads повідомляла, що з 20 жовтня планувалось припинення курсування поїздів №31/32 Запоріжжя-Перемишль та №79/80 “Січеслав” Дніпро-Львів.
Тоді у компанії зауважували, що для пасажирів потяга №31/32 будуть доступні варіанти поїздки з пересадкою у Львові або Києві.
Що стосується потяга 73/74 Дніпро-Перемишль, він курсуватиме через Олександрію, Кам’янське, П’ятихатки, Знам’янку та Львів.
У свою чергу відправлення з Дніпра здійснюватиметься о 19:00, а прибуття до Перемишля о 14:10.
В “Укрзалізниці” додали, що у цей час пасажири зможуть пересісти з потяга №73/74 Дніпро-Перемишль на поїзд до Кракова, Варшави, Праги та Мюнхена.
Серед іншого у компанії додали, що флагманський поїзд №23/24 Київ-Холм носитиме ім’я відомого українського історика та очільника Української Центральної Ради Михайла Грушевського.
Зазначається, що у складі поїзда наявні сучасні вагони підвищеного комфорту, побудовані в Україні під час повномасштабного вторгнення.
“Продовжуємо працювати над зручним сполученням у різних напрямках”, – йдеться у повідомленні компанії.
