У січні-вересні 2026 року Польща збільшила постачання дизельного палива в Україну на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до понад 2 млн тонн, свідчать дані Консалтингової групи «А-95» та їх обробка аналітичним центром Experts Club.
У вересні з Польщі було поставлено 202,6 тис. тонн дизельного палива, що практично відповідає рівню вересня 2025 року — 202 тис. тонн.
Другим за величиною напрямком у вересні залишалася Румунія з 156,7 тис. тонн проти 158,6 тис. тонн роком раніше. Поставки з Литви зросли на 7% — до 65,9 тис. тонн.
Водночас істотно знизився імпорт з півдня Європи. Поставки з Греції скоротилися на 70% — до 40,8 тис. тонн, а з Туреччини — на 88%, до 6,1 тис. тонн.
Загалом обсяг поставок південним напрямком у вересні впав на 38% — до 220 тис. тонн, а його частка в загальному імпорті знизилася з 52% до 41%.
«Через війну в Ірані південь Європи цього року значно дорожчий за північні поставки, і це є головною причиною зниження обсягів», — зазначають у «А-95».
За дев’ять місяців імпорт дизельного палива з Литви зріс на 33% — до понад 560 тис. тонн. Водночас поставки з Угорщини скоротилися на 49% — до 266 тис. тонн.
За оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, перебудова географії поставок свідчить про подальшу адаптацію українського паливного ринку до змін цінової кон’юнктури та логістичних ризиків.
Консалтингова група «А-95» займається дослідженнями ринку моторного палива, моніторингом цін і логістики, а також аналізом ресурсного забезпечення українського ринку.
Польський нафтопереробний концерн ORLEN S.A. у січні-вересні 2026 року поставив в Україну 1,3 млн тонн дизельного палива, що на 33% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, свідчать дані Консалтингової групи «А-95».
Порівняно з першими дев’ятьма місяцями 2024 року поставки зросли на 68%.
ORLEN залишається найбільшим корпоративним постачальником дизельного палива на український ринок.
У вересні компанія загалом відвантажила з нафтопереробних заводів у Польщі та Литві близько 110 тис. тонн дизельного палива. Це на 30% менше, ніж у вересні минулого року.
Зниження місячних поставок відбувалося на тлі загального скорочення українського імпорту дизельного палива. У вересні обсяг ввезення становив 537 тис. тонн, що на 21% менше, ніж роком раніше.
При цьому Польща зберегла статус найбільшої країни-постачальника дизельного палива в Україну. За дев’ять місяців поставки з Польщі зросли на 44% і перевищили 2 млн тонн.
За оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, роль північного напрямку в постачанні на український ринок посилилася на тлі вищої вартості поставок із південної Європи.
У «А-95» зазначають, що через істотне подорожчання південноєвропейського ресурсу українські компанії активніше орієнтуються на поставки з Польщі та Литви.
Консалтингова група «А-95» спеціалізується на дослідженнях та моніторингу українського ринку нафтопродуктів. Директор компанії — Сергій Куюн.
Львівська область готується до підписання угоди на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва залізничної лінії європейського стандарту Варшава – Рава-Руська – Брюховичі – Львів.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», про це заявив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький під час форуму «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію» у Львові 24 вересня.
За його словами, нова лінія має забезпечити залізничне сполучення Львова з Варшавою колією європейського стандарту. Розглядаються варіанти її заходу або на головний залізничний вокзал Львова, або на Скнилівський вокзал.
«Зараз має бути підписаний договір на розробку ТЕО. Це ТЕО буде передано залізниці, зроблено за їхнім технічним завданням, з вузькою колією поєднання Львова і Варшави», – зазначив Козицький.
Фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування планується здійснити за рахунок обласного та місцевих бюджетів.
Окремо голова Львівської ОВА назвав перспективним продовження європейської колії до Ужгорода. На його думку, це могло б частково розвантажити автомобільні пункти пропуску на західному кордоні та створити додаткові можливості для розвитку Карпатського регіону.
Серед інших залізничних проєктів Козицький згадав уже побудовану лінію Нижанковичі – Хирів – Смільниця. За його словами, українська сторона виконала необхідні роботи, а подальший запуск маршруту залежить від узгоджень із польською стороною.
Він також звернув увагу на необхідність розширення окремих ділянок автомобільної траси Київ – Чоп. Розвиток залізничної та дорожньої інфраструктури, за словами Козицького, має посилити роль Львівської області як одного з ключових логістичних хабів України.
Проєкт євроколії Варшава – Львів має особливе значення для інтеграції української транспортної системи до європейської мережі, оскільки стандартна ширина залізничної колії в більшості країн ЄС становить 1435 мм, тоді як в Україні традиційно використовується колія 1520 мм.
У польському Катовіце 23 вересня 2026 року офіційно відкрилося Почесне консульство України, яке працюватиме за адресою ul. Wita Stwosza 2.
Як повідомило Генеральне консульство України в Кракові, у церемонії відкриття взяли участь посол України в Польщі Василь Боднар, генеральний консул України в Кракові Ореста Старак, почесний консул України в Катовіце Луїз Гананья, Сілезький воєвода Марек Вуйцик, маршалок Сілезького воєводства Войцех Салуга та президент Катовіце Марчін Крупа.
На заході також були присутні представники дипломатичного корпусу, органів місцевого самоврядування та української громади.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що відкриття Почесного консульства є важливим кроком у розвитку співробітництва України із Сілезьким воєводством.
«Розраховуємо, що Почесне консульство стане близьким до української громади, підтримуватиме громадян України та водночас сприятиме розвитку контактів між Україною та Сілезьким воєводством», – зазначив Боднар.
Він також подякував почесному консулу Луїзу Гананьї за готовність виконувати відповідну місію, а владі Сілезького воєводства та міста Катовіце – за підтримку України.
Очікується, що консульство сприятиме розвитку українсько-польського міжрегіонального співробітництва, розширенню контактів з місцевою владою, бізнесом і громадськими організаціями, а також підтримці українців, які проживають у Сілезькому воєводстві.
Сілезьке воєводство є одним із найбільших промислових та економічних регіонів Польщі, а Катовіце – його адміністративним центром. Відкриття українського Почесного консульства створює додатковий майданчик для розвитку регіональних, економічних, культурних і гуманітарних зв’язків між Україною та Польщею.
Як повідомляє Experts.news, Польща зберегла статус головного напрямку для українців, які оформляють дозвіл на проживання в ЄС поза механізмом тимчасового захисту: у 2025 році на цю країну припало 72% усіх перших дозволів на проживання, виданих громадянам України в Євросоюзі, свідчать дані Eurostat.
Загалом українці отримали в країнах ЄС 335 096 тис. перших дозволів на проживання. Виходячи з частки Польщі, йдеться приблизно про 241 тис. дозволів, виданих українцям польською владою.
Така концентрація помітно виділяє українську міграцію серед інших великих груп громадян третіх країн. Для порівняння: Польща також стала головним напрямком для білорусів і видала 87,1% усіх перших дозволів на проживання, отриманих громадянами Білорусі в країнах ЄС.
Для українців головною причиною оформлення дозволу на проживання залишається працевлаштування. Причому 86,3% усіх перших дозволів на проживання, наданих українцям у ЄС з метою роботи, було видано саме Польщею.
Сама Польща у 2025 році видала громадянам країн поза межами ЄС 467,3 тис. перших дозволів на проживання, посівши третє місце в Євросоюзі після Іспанії та Німеччини.
При цьому за кількістю дозволів, пов’язаних із роботою, Польща залишається абсолютним лідером ЄС: у країні було видано 318,2 тис. перших трудових дозволів на проживання. Eurostat зазначає, що серед основних їхніх отримувачів були громадяни України та Білорусі.
Статистика перших дозволів на проживання не враховує українців, які перебувають у Польщі або інших країнах ЄС на підставі тимчасового захисту.
Як повідомляє Experts Club, Україна залишається одним із найбільших виробників смородини у світі та посідає друге місце після Польщі, повідомляє EastFruit із посиланням на дані фахівців Інституту садівництва НААН Олександра Ярещенка та Інни Бабійчук.
За офіційною статистикою, площа насаджень смородини в Україні перевищує 4 тис. га, а щорічний валовий збір оцінюється приблизно в 27 тис. тонн. При цьому експерти зазначають, що ці показники слід оцінювати обережно, оскільки близько двох третин площ припадає на господарства населення, які не охоплені повною статистичною звітністю.
Для комерційного сектору фахівці вважають більш реалістичною оцінку на рівні близько 15 тис. тонн смородини на рік. Навіть при такому обсязі Україна залишається одним із ключових світових гравців і займає близько 8% світової площі насаджень смородини.
Світовий ринок цієї ягоди залишається досить концентрованим. Загальна площа смородинових насаджень оцінюється приблизно в 50 тис. га, причому понад 95% розташовано в Європі. Така концентрація означає високу залежність світової пропозиції від погодних умов та врожайності в кількох основних країнах-виробниках.
Для України смородина сформувала окремий сегмент ягідного бізнесу. Ця культура користується попитом як на ринку свіжої продукції, так і в переробці — для заморожування, виробництва соків, пюре, джемів та іншої харчової продукції.
Висока позиція України на світовому ринку також створює експортний потенціал, однак розвиток галузі залежить від модернізації комерційних плантацій, врожайності, наявності потужностей для охолодження та заморожування, а також стабільного попиту з боку переробників.
При цьому офіційні дані не повністю відображають структуру виробництва, оскільки значна частина смородини вирощується населенням для власного споживання та реалізації на внутрішньому ринку.
Джерело: EastFruit, публікація від 15 вересня 2026 року.
