Польська нафтопереробна група ORLEN у жовтні 2026 року поставила в Україну 75 тис. тонн автомобільних бензинів, забезпечивши близько 48% загального місячного імпорту, який становив 156 тис. тонн, повідомила Консалтингова група «А-95» у пресрелізі від 4 листопада.
За даними аналітиків, у вересні постачання ORLEN становили близько 70 тис. тонн. Таким чином, група збільшила обсяги відвантажень і зберегла статус найбільшого корпоративного постачальника бензину в Україну.
ORLEN володіє нафтопереробними потужностями в Польщі та Литві, які залишаються двома найбільшими напрямами надходження автомобільних бензинів на український ринок.
Безпосередньо з Литви у жовтні Україна імпортувала 50 тис. тонн бензину, або приблизно 32% загального обсягу. Польща забезпечила ще 40 тис. тонн, або близько 26%.
Сукупно на ці дві країни припало 90 тис. тонн бензину, що становило майже 58% усього жовтневого імпорту.
Третім найбільшим постачальником стала Румунія з показником 35 тис. тонн. За оприлюдненими раніше даними «А-95», у вересні з цієї країни надійшло 30,1 тис. тонн бензину.
Відвантаження з Німеччини у жовтні збільшилися до 20 тис. тонн. Основним українським імпортером за цим напрямом стала мережа UPG, на яку припало 14 тис. тонн.
Водночас постачання бензину з Греції скоротилися до 4 тис. тонн.
За підсумками січня-жовтня 2026 року Литва поставила в Україну 460 тис. тонн автомобільних бензинів проти 380 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Зростання становило 21,1%.
Польща збільшила постачання на 7,4%, до 290 тис. тонн, Румунія – на 16,7%, до 280 тис. тонн, Німеччина – на 12,5%, до 180 тис. тонн.
Імпорт бензину з Греції за десять місяців зріс із 80 тис. до 110 тис. тонн, або на 37,5%.
Натомість постачання з Молдови скоротилися з 90 тис. до 70 тис. тонн, або на 22,2%.
Загалом чотири найбільші країни-постачальники – Литва, Польща, Румунія та Німеччина – забезпечили 1,21 млн тонн бензину, або 85,2% загального імпорту України за десять місяців.
Така структура постачань демонструє важливу роль європейських нафтопереробних підприємств і логістичних маршрутів у забезпеченні українського паливного ринку.
Водночас концентрація імпорту на кількох основних напрямах підвищує значення стабільності транспортної інфраструктури та диверсифікації каналів постачання нафтопродуктів.
Загалом у січні-жовтні 2026 року Україна імпортувала 1,42 млн тонн автомобільних бензинів, що на 12% більше, ніж за відповідний період 2025 року.
За прогнозом Консалтингової групи «А-95», збільшення генераторного попиту сприятиме подальшому нарощуванню постачань бензину до кінця року.
ORLEN – польська енергетична група, яка спеціалізується на переробленні нафти, виробництві та реалізації нафтопродуктів, а також діяльності в газовому й енергетичному секторах. Група управляє нафтопереробними підприємствами в кількох країнах Європи.
Джерело: Консалтингова група «А-95», остаточний пресреліз від 4 листопада 2026 року; офіційний сайт.
У Польщі 30 жовтня різко загострилося протистояння між урядом прем’єр-міністра Дональда Туска, президентом Каролем Навроцьким та опозиційною партією «Право і справедливість» (PiS). Причиною стало відсторонення керівництва Конституційного трибуналу, що спричинило протести, втручання поліції та термінове повернення президента із закордонної поїздки, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За інформацією польських і міжнародних ЗМІ, поліція посилила охорону будівлі Конституційного трибуналу у Варшаві після оголошення про відсторонення його голови Богдана Свенчковського та заступника Бартоша Соханського. Біля установи зібралися прихильники опозиції. Частина протестувальників намагалася прорватися через огорожу, у правоохоронців кидали предмети. Поліція повідомила про затримання трьох осіб.
Рішення про відсторонення керівництва суду оголосила суддя Анна Корвін-Пьотровська. Вона звинуватила керівників трибуналу в перешкоджанні роботі суддів, призначених за рішенням чинної парламентської більшості. Водночас прихильники Свенчковського заперечили законність відсторонення, заявивши про незаконне втручання в діяльність конституційного органу.
Прем’єр-міністр Дональд Туск підтримав необхідність рішучих заходів для відновлення верховенства права. На його думку, судова система потребує реформування після років правління PiS, коли європейські інституції неодноразово критикували Польщу через проблеми з незалежністю судів.
Міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек повідомив про подання клопотань щодо зняття суддівського імунітету зі Свенчковського та його заступника. Опозиція, зі свого боку, розцінила дії влади як спробу політичного підпорядкування Конституційного трибуналу.
Президент Кароль Навроцький, який прямував із візитом до Сенегалу, наказав розвернути літак і повернутися до Польщі. Він пояснив рішення необхідністю особисто перебувати в країні під час загострення інституційного конфлікту.
Нинішня криза має тривалу передісторію. У 2015–2023 роках уряд PiS здійснив судові реформи, які викликали суперечки з Європейським Союзом. Після зміни влади у 2023 році коаліція Туска розпочала перегляд частини цих рішень, однак зіткнулася з опором консервативної опозиції та президента.
У 2026 році протистояння посилилося через призначення нових суддів Конституційного трибуналу. Президент відмовився прийняти присягу частини обраних парламентом кандидатів, а керівництво суду перешкоджало допуску новопризначених суддів до роботи.
Як зазначається в аналізі Experts Club, конфлікт уже вийшов за межі кадрових суперечок і перетворився на боротьбу за контроль над одним із ключових конституційних інститутів Польщі.
Подальший розвиток подій залежатиме від здатності політичних сил досягти юридично обґрунтованого компромісу. Серед можливих сценаріїв — узгодження складу суду та його керівництва, тривале інституційне протистояння або нова хвиля протестів і політичної мобілізації напередодні наступних парламентських виборів.
Головним ризиком для Польщі залишається подальше зниження довіри до судової системи, що може ускладнити проведення реформ і відносини між основними державними інститутами.
АТ “Укрзалізниця” повідомило про запуск нових міжнародних поїздів до Польщі, серед яких потяг №31/32 Київ-Перемишль та №73/74 Дніпро-Перемишль.
Згідно з повідомленням у телеграм-каналі компанії, поїзд №31/32 Київ-Перемишль має стикування з поїздом до Берліна, Праги, Кракова, Катовіце, Вроцлава. Крім того, має зупинки у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Львові.
Передбачається, що відправлення потяга з Києва здійснюватиметься о 21:30, прибуття до Перемишля о 8:19.
На початку жовтня “Укрзалізниця” у соціальній мережі Threads повідомляла, що з 20 жовтня планувалось припинення курсування поїздів №31/32 Запоріжжя-Перемишль та №79/80 “Січеслав” Дніпро-Львів.
Тоді у компанії зауважували, що для пасажирів потяга №31/32 будуть доступні варіанти поїздки з пересадкою у Львові або Києві.
Що стосується потяга 73/74 Дніпро-Перемишль, він курсуватиме через Олександрію, Кам’янське, П’ятихатки, Знам’янку та Львів.
У свою чергу відправлення з Дніпра здійснюватиметься о 19:00, а прибуття до Перемишля о 14:10.
В “Укрзалізниці” додали, що у цей час пасажири зможуть пересісти з потяга №73/74 Дніпро-Перемишль на поїзд до Кракова, Варшави, Праги та Мюнхена.
Серед іншого у компанії додали, що флагманський поїзд №23/24 Київ-Холм носитиме ім’я відомого українського історика та очільника Української Центральної Ради Михайла Грушевського.
Зазначається, що у складі поїзда наявні сучасні вагони підвищеного комфорту, побудовані в Україні під час повномасштабного вторгнення.
“Продовжуємо працювати над зручним сполученням у різних напрямках”, – йдеться у повідомленні компанії.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцин Босацький заявив, що українська сторона пообіцяла скасувати рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича та Олега Ольжича, повідомляє Polsat News.
Відповідне рішення було ухвалено у вівторок на пленарному засіданні Львівської обласної ради, однак наразі повідомлення про рішення зникло з сайту облради.
Босацький повідомив, що польська сторона отримала запевнення від співробітників президента України в тому, що рішення Львівської обласної ради не набере чинності. Він підкреслив, що після втручання Польщі постанова з цього питання зникла з веб-сайту ради.
«Постанови зараз на цьому сайті немає, тож це вселяє надію. Ми віримо українській владі на слово і розраховуємо на виконання цих обіцянок», — заявив він.
У січні–вересні 2026 року Україна експортувала ізольованих проводів та кабелів, включаючи волоконно-оптичну продукцію, на $1,065 млрд, практично зберігши обсяг поставок на рівні аналогічного періоду минулого року.
Згідно з даними Державної митної служби, найбільшим ринком для української кабельної продукції залишається Німеччина. За дев’ять місяців поставки до цієї країни склали $348,7 млн, знизившись на 2,8% порівняно з січнем-вереснем 2025 року.
Частка Німеччини в загальному українському експорті проводів і кабелів скоротилася приблизно на 1 процентний пункт — до 32,7%, проте країна, як і раніше, забезпечує майже третину всіх експортних надходжень галузі.
Друге місце посідає Польща, куди Україна поставила продукції на $177,1 млн проти $168,1 млн роком раніше. Таким чином, експорт до Польщі збільшився приблизно на 5,4%.
Угорщина зберегла третю позицію з обсягом закупівель близько $172 млн, практично не змінивши показник минулого року — $172,3 млн.
На три найбільші європейські ринки — Німеччину, Польщу та Угорщину — у січні-вересні припало загалом майже 698 млн доларів, або близько 65,5% усього українського експорту проводів і кабелів.
У вересні експорт цієї продукції становив 122,7 млн доларів. Порівняно з вереснем минулого року він скоротився на 6,6%, проте порівняно з серпнем 2026 року зріс одразу на 26%.
Кабельна галузь залишається одним із помітних експортно-орієнтованих сегментів українського машинобудування та виробництва комплектуючих. Значна частина продукції постачається підприємствам європейських автомобільної, електротехнічної та промислової галузей.
За підсумками всього 2025 року Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% — до $1,41 млрд. Якщо темпи поставок у четвертому кварталі залишаться близькими до торішніх, річний обсяг експорту в 2026 році також може зберегтися на рівні близько $1,4 млрд.
Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.
До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.
Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.
На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.
Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.
Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, БОЛГАРИЯ, Позній, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, Східна Європа, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
