Україна в 2025 році імпортувала 123,6 тис. тонн картоплі, що в 2,4 рази більше, ніж у 2024 році; витрати на її закупівлю зросли в 2,5 рази – до $66,29 млн, повідомила Державна митна служба.
Лідерами з поставок картоплі в Україну стали Польща (37,1%), Єгипет (13,56%) і Нідерланди (11,58%).
Агентство стратегічних резервів (RARS) уряду Польщі направило першу партію анонсованих генераторів для України в рамках допомоги подолання наслідків російських обстрілів, повідомило посольство Республіки Польща в Києві в четвер.
«Перша партія генераторів, надісланих RARS, вже в Києві. Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Петро Лукасевич сьогодні офіційно передав їх віце-прем’єр-міністру Олексію Кулебі та голові Київської обласної адміністрації Миколі Калашнику», – йдеться в повідомленні посольства в соцмережі Х.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба повідомив, що отримано вже 379 генераторів і частина з них вже передана до Київської області.
«Отримали енергетичну підтримку від Польщі – 379 генераторів різної потужності. Сьогодні передали Київській області першу партію обладнання. До кінця січня вся допомога буде розподілена між громадами», – написав він у Х.
Також віцепрем’єр повідомив, що польський уряд вже прийняв рішення про додаткову закупівлю ще десяти генераторів великої потужності.
Він пояснив, що Київська область перебуває під постійними російськими атаками і «добре знає, що означають відключення електроенергії та ризики для базових послуг». «Генератори забезпечать стабільну роботу критичної інфраструктури – водо-, тепло- та електропостачання», – повідомив Кулеба.
Як повідомлялося, минулого тижня Лукасевич анонсував прибуття з Польщі до Києва 400 генераторів різних типів з польських урядових запасів.
Раніше також повідомлялося, що в рамках загальнопольської акції збору коштів на генератори для України під назвою «Тепло з Польщі для Києва» зібрано вже понад 5 млн злотих (понад $1 млн). Акцію організував польський фонд Stand with Ukraine.
Україна в січні-грудні 2025 року імпортувала 138,41 тис. тонн картоплі, що у 5,3 раза (+431,3%) більше проти 2024 року, коли в країну було ввезено 26,05 тис. тонн, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому вимірі імпорт картоплі зріс у 4,9 раза (+391,9%), до $74,82 млн проти $15,21 млн роком раніше. При цьому основний імпорт здійснювався із Польщі (38,2%), Єгипту (14,1%), Нідерландів (10,8%).
Експорт картоплі з України за цей же період склав 2,38 тис. тонн, що на 11,2% менше, ніж у 2024 році (2,68 тис. тонн). Водночас попри фізичне скорочення обсягів експорту, у грошовому вимірі реалізація української картоплі за кордон була вигіднішою і принесла на 3,1% ($584 тис.) виторгу більше, ніж у 2024 році ($566 тис.). Основними покупцями були Молдова (60,2% всіх експортних поставок), Азербайджан (35,4%) і Грузія (1,2%).
Як повідомлялося, в сезоні-2024 в Україні був неврожай картоплі через посуху, надвисокі температури і брак насіннєвого матеріалу.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький у подкасті Центру економічних стратегій зауважив, що 2025 року урожай овочів в Україні достатній і навіть більший, ніж торік, тому дефіциту в цьому секторі не передбачається.
Директор Інституту картоплярства Микола Фурдига, коментуючи імпорт Україною в 2024-2025 МР картоплі, пояснив, що цей рекордний обсяг імпорту було викликано нестандартними погодними умовами 2024 року. Тому держава вимушена була імпортувати картоплю для задоволення внутрішніх продовольчих потреб. Європейські країни охоче поставляли в Україну продукцію з огляду на її привабливу ціну. При цьому картопля з Єгипту не була домінуючою на ринку, а займала свою традиційну нішу в міжсезоння (лютий-березень – ІФ-У). Крім того, Україна традиційно імпортує з Європейського Союзу насіннєву картоплю від провідних селекційних компаній.
Фурдига звернув увагу на те, що в Україні з початку війни спостерігається тенденція скорочування вирощування картоплі в домогосподарствах і розширення виробничих площ під культурою у фермерських господарствах і навіть в агрохолдингах. Подібну тенденцію він пояснив виїздом населення із сіл за кордон та мобілізацією.
У Польщі в рамках благодійної кампанії «Тепло з Польщі для Києва» зібрали понад 1 млн злотих на закупівлю генераторів для української столиці, повідомляє польське видання OKO.press.
За інформацією організаторів, збір ініціював фонд Stand With Ukraine спільно з низкою громадських організацій. Спочатку планувалося зібрати 1 млн злотих для закупівлі 100 генераторів, проте мета була досягнута протягом декількох годин, після чого кампанію вирішили продовжити і підвищили нову мету до 2 млн злотих. На момент публікації ZAXID.NET сума збору становила близько 1,1 млн злотих.
Президент фонду Stand With Ukraine Наталія Панченко заявила, що реакція донорів нагадала їй хвилю підтримки України в 2022 році, підкресливши, що солідарність залишається сильнішою за дезінформацію та атаки в соцмережах.
Як повідомляється, на ініціативу відреагував посол України в Польщі Василь Боднар, висловивши подяку учасникам збору та наголосивши на важливості підтримки в умовах ускладнення ситуації в енергопостачанні.
Пропуск вантажного автотранспорту з вантажем через пропускні пункти на кордоні Польщі «Медика» (в Україні ППр «Шегині»), «Хребенне» (в Україні ППр «Рава-Руська») на в’їзд до Польщі призупинено, а в пункті пропуску “Корчова” (в Україні ППр «Краковець») уповільнено, повідомила Держприкордонслужба в Telegram-каналі в неділю.
«За інформацією польської сторони, в пунктах пропуску “Медика” і »Хребенне” тимчасово призупинено роботу бази даних, яка використовується для оформлення вантажних транспортних засобів з вантажем, що прямують на виїзд з України (в’їзд до Республіки Польща). У пункті пропуску «Корчова» база даних польської митної служби функціонує в уповільненому режимі”, – йдеться в повідомленні прикордонників.
Порожні вантажні транспортні засоби оформляються в звичайному режимі. Інші види транспорту проходять прикордонно-митні процедури без змін.
«За попередньою інформацією, відновлення повноцінної роботи бази даних польської митниці очікується до 22:00 (за українським часом) 18 січня 2026 року», – наголошується в повідомленні Держприкордонслужби.
Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.
Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.
Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).
Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.
При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.
