Україна за підсумками 2024-2025 маркетингового року (вересень 2024-го – серпень 2025- го) експортувала 158 тис. тонн гранульованого жому сумарно на $23,2 млн, повідомила Національна асоціація виробників цукру ” Укрцукор” у Facebook.
У галузевій асоціації зазначили, що найбільшими імпортерами українського жому стали Німеччина із 22% загального обсягу його експорту з України, Іспанія та Польща мають по 21%, далі йдуть Італія із 12% та Нідерланди з 9%.
Лідерами з експорту бурякового жому, за даними бізнес-об`єднання, стали “Радехівський цукор”, “Алмейда Груп” та “Укрпромінвест-Агро”, які разом експортували 83% всього обсягу.
“Виробництво та експорт гранульованого жому — це не лише ефективне використання побічного продукту цукрового виробництва, що підвищує маржинальність бурякоцукрової галузі в цілому, а й додаткова експортна виручка, яка так потрібна країні сьогодні”, – резюмував “Укрцукор”.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про «допомогу громадянам України», покликаний врегулювати подальший статус українців, які проживають у Польщі, заявили в його канцелярії.
За словами глави канцелярії президента Збігнєва Богуцького, цей закон — «останній» в рамках спеціальної допомоги українцям. Він продовжує легальне перебування громадян України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року і пов’язує право на отримання соціальних допомог з критеріями — заняття трудовою діяльністю або навчання дітей у польських школах.
«Рішення, закладені в цьому законі, фактично є кінцем туризму з України за рахунок польських платників податків», — заявив Богуцький на прес-конференції. Він підкреслив, що з прийняттям закону Польща має намір «перейти до нормальних умов», застосовуючи до громадян України ті ж правила, що й до інших іноземців, які проживають в республіці.
Основні положення закону
• Продовження терміну легального перебування в Польщі за статусом тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
• Обмеження доступу до допомог: виплати будуть залежати від наявності роботи або навчання дітей. Винятки передбачені для батьків дітей з інвалідністю.
• Посилення контролю за використанням механізму «спеціального сприяння» та уточнення юридичного статусу українців у Польщі.
• Прагнення реформувати систему сприяння так, щоб вона з часом наблизилася до стандартної міграційної системи.
Законодавці в канцелярії президента заявляють, що подальше продовження цієї схеми неможливе, і тепер Україна-Польща повинні рухатися до більш стійкого регулювання перебування, зайнятості та інтеграції українців.
За даними ЗМІ, у 2025 році в Польщі налічується не менше 1,5 млн громадян України.
Джерело: http://relocation.com.ua/polish-president-signs-law-extending-aid-to-ukrainians-until-march-4-2026/
У Польщі з початку 2026 року очікується суттєве зростання розмірів штрафу за відсутність у власників транспортних засобів чинного поліса обов’язкового страхування цивільної відповідальності водія, повідомляє Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) на своїй сторінці на фейсбук-сторінці.
Так для легкових автомобілів максимальний штраф становитиме 9,610 тис. злотих (приблизно 110 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 14,420 тис. злотих (приблизно 165 тис. грн), для мотоциклів – від 530 до 1600 злотих (6-18 тис. грн) залежно від кількості днів без покриття.
Розмір штрафу варіюється залежно від терміну перебування без страхового поліса: 1-3 дні – 1,920 тис. злотих (22 тис. грн); 4-14 днів – 4,810 тис. злотих (55 тис. грн); понад 14 днів – повна сума 9,610 тис. злотих (110 тис. грн).
Згідно з інформацією, підвищення штрафів зумовлено збільшенням мінімальної заробітної плати в Польщі до 4,806 тис. злотих (55 тис. грн) з 1 січня 2026 року. Система розрахунку штрафів прив’язана до її розміру:
МТСБУ нагадує українським водіям, які перебувають у Польщі або планують подорож за кордон: обов’язково перевіряйте термін дії страхового сертифіката «Зелена картка» та вчасно продовжуйте його.
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.
Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.
«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.
Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, IMPORT, SunFlower Sociology, ЄС, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, США, торговельний баланс, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
За підсумками першого півріччя 2025 року Польща залишається головним торговельним партнером України за обсягами експорту. За даними дослідження Active Group та Experts Club, експорт до Польщі становив 2,45 млрд доларів США.
На другому місці – Туреччина з показником 1,71 млрд доларів, а третю позицію посіла Італія – 1,17 млрд доларів. Також серед найбільших партнерів: Німеччина (1,09 млрд дол.), Іспанія (976 млн дол.), Нідерланди (919 млн дол.), Китай (847 млн дол.), Єгипет (776 млн дол.), Румунія (679 млн дол.) та Угорщина (652 млн дол.)
«Структура експорту України демонструє чітку орієнтацію на країни Європейського Союзу. Польща, Італія, Німеччина, Іспанія та Нідерланди разом формують понад половину загального обсягу експорту. Це свідчить про стратегічну інтеграцію України в європейський економічний простір», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він також зазначив, що Туреччина й надалі залишається критично важливим партнером для українського аграрного та металургійного експорту, тоді як Китай та Єгипет – ключові ринки для агропродукції, зокрема зернових.
«Наявність таких торговельних партнерів, як Єгипет та Китай диверсифікує український експорт», — додав Уракін.
EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
