Польща планує витрачати наступного року, а можливо, ще й цього на оборону 5% від ВВП країни, повідомляє «Радіо Свобода» в п’ятницю з посиланням на заступника міністра оборони Польщі Цезарія Томчика.
«Це величезні гроші, які витрачаються не урядом, а польськими громадянами», – сказав він.
Заступник міністра додав, що уряд хоче створити умови «для кожного поляка і кожної польки, щоб вони могли пройти військове навчання».
«В інтересах країни, щоб кожен міг пройти таке навчання, і не важливо, чи триває воно один день, два дні або тиждень, чи буде це базова добровільна військова служба, але країна такі умови повинна створити», – додав Томчик.
Товарообіг між Україною та Польщею в 2024 році становив $11,7 млрд, з яких майже $7 млрд Польща експортувала в Україну, на $4,6 млрд імпортувала українські товари, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль за результатами польсько-українських діалогу.
За його словами, в заході брали представники польського бізнесу, зокрема компаній “Орлен” та Аnwil, з якими обговорювалася співпраця в сфері добрив та розвитку біоетанолу.
Міністр повідомив, що Україна в цілому ввозить з Польщі 1,5 млн тонн дизельного пального та бензину і на $354 млн безпосередньо мінеральних добрив.
“Увесь цей імпорт складає велику частину української агропродукції. Наприклад, щоб виростити тонну української кукурудзи, ми маємо імпортувати 75% складових. Тобто від успіху українських аграріїв залежить прибутковість міжнародних компаній, і польських в тому числі”, – написав міністр в Telegram.
Коваль висловив переконання у важливості діалогу мід українським і польським бізнесом. Він має відбуватися на основі цифр, холодного розуму та взаємовигідної співпраці: що краще розвиватиметься агросектор України, то більше зиску буде для польської сторони і навпаки.
Коваль закликав польський бізнес інвестувати в агропереробну галузь України, для якої важливо збільшувати додану вартість власної продукції.
“Ми цінуємо друзів, які були з нами, коли нам було важко, і ці друзі будуть разом з нами, коли нам буде легко. А легко буде скоро, бо найтемніший час перед світанком… Потрібно просто перетерпіти. Тому закликав знаходити точки дотику. Адже Україна – не загроза, Україна – партнер для руху вперед”, – резюмував міністр агрополітики.
Вартість житлової нерухомості в державах єврозони в третьому кварталі 2024 року зросла на 2,6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше, за даними статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).
У країнах ЄС показник зріс на 3,8%.
Зниження цін у річному вираженні було зафіксовано лише в чотирьох країнах, зокрема найсильніше – у Франції (на 3,5%) і у Фінляндії (на 2,8%). Найсуттєвіший приріст стався в Болгарії (на 16,5%), у Польщі (на 14,4%) і в Угорщині (на 13,4%).
У липні-вересні відносно попередніх трьох місяців ціни на житло підвищилися на 1,4% як у єврозоні, так і в Євросоюзі. У поквартальному порівнянні знизилася вартість тільки у Фінляндії (на 0,6%) та Естонії (на 0,5%), тоді як найзначніше подорожчання було зафіксоване в Болгарії (на 3,9%), у Португалії (на 3,7%) і в Нідерландах (на 3,6%).
Для порівняння, у другому кварталі житло в єврозоні подорожчало на 1,4% у річному вираженні, в Євросоюзі – на 3%. Відносно першого кварталу ціни зросли на 1,9% в обох регіонах.
Світові центробанки в листопаді, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 53,4 тонни.
«Якщо подивитися на кінець 2024 року, центральні банки в усьому світі продовжували відігравати провідну роль у попиті на золото, – зазначає аналітик WGC Крішан Гопол. – Листопад став черговим місяцем закупівель золота, центробанки, судячи з наявних даних, у сукупності додали 53 тонни до офіційних запасів. Це продовжує тренд, що спостерігався протягом року: центробанки, здебільшого з країн, що розвиваються, залишалися активними покупцями золота, спонукувані бажанням знайти стабільний і надійний актив в умовах глобальної економічної невизначеності».
Найбільшими покупцями золота в листопаді були Польща (21 тонна), Узбекистан (9 тонн), Індія (8,4 тонни), Казахстан (5,1 тонни). Як зазначає Гопол, вперше з квітня повідомив про збільшення запасів Китай (плюс 5 тонн). Також серед покупців опинилися Йорданія (4,1 тонни), Туреччина (3 тонни), Чехія (1,6 тонни), Гана (1,2 тонни), Монголія і Мальта (менш ніж тонна).
Основним продавцем золота був Сінгапур (5,2 тонни). Також у грудні центробанк Фінляндії повідомив про скорочення свого золотого запасу на 10%, до 44 тонн, продаж, найімовірніше, відбувся того ж місяця, зазначає WGC.
Велика фермерська акція протесту представників понад 20 аграрних асоціацій та об’єднань Польщі проти «шкідливої політики» Європейського Союзу запланована у Варшаві на п’ятницю, 3 січня, перед представництвом Європейської Комісії, повідомляє farmer.pl.
«Усі сільськогосподарські організації в нашій країні протестуватимуть проти шкідливої політики Європейського Союзу, проти пані Урсули фон дер Ляєн, яка нав’язує такий тон цієї політики, що змусить наші ферми зачинитися», – розповів виданню голова НСЗЗ індивідуальні фермери “Солідарність” Томаш Обшаньскі.
За його інформацією, п’ять вимог протестувальників спрямовані проти диктату, що виходить із Брюсселя. Слоган 5 x STOP стосується угоди з Меркосур, «зеленого» курсу, імпорту з України, знищення польських лісів і полювання, а також знищення польської економіки.
Акція протесту запланована на другу половину дня. Фермери зберуться о 14:00 у представництві ЄК у Варшаві. Потім вирушать до Національного театру, де відбудеться гала-концерт, присвячений початку головування Польщі в Раді Європейського Союзу.
«Розпочнемо о 14:00 перед будівлею представництва Європейської Комісії. Потім ми пройдемо маршем вулицями Варшави до Національного театру, де також виступимо на вулиці Сенаторській. І ми будемо там до вечора і з гідністю зустрінемо Урсулу фон дер Ляєн під час інавгурації президентства Польщі, що офіційно розпочнеться цього дня в Національному театрі», – пояснив представник Масового національного фермерського протесту Даміан Муравець.
Акцію протесту організовано Угодою сільськогосподарських організацій, яка об’єднує понад 20 галузевих спілок та асоціацій, серед яких НСЗЗ індивідуальні фермери «Солідарність», профспілка фермерів «Самооборона», Національна асоціація виробників цукрових буряків, Національна рада сільськогосподарських палат, ОПЗЗ Фермери та сільськогосподарські організації, Масовий національний протест фермерів, Рух молодих фермерів, Інститут економіки сільського господарства та інших.
Польща з 1 січня вдруге перебирає на себе обов’язки голови Ради Європейського союзу, через 20 років після вступу країни до ЄС.
Польська влада заявила, що головною метою головування країни в Раді ЄС є реалізація пріоритетів, пов’язаних зі зміцненням безпеки. Варшава мотивує такий вибір, зокрема, загрозою для Євросоюзу, яку вона вбачає з боку Росії.
«Польське головування підтримає діяльність зі зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: зовнішньому, внутрішньому, інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному», – йдеться в програмі держави-голови Ради ЄС.
Польське головування обіцяє докласти зусиль для дотримання та просування принципів і цінностей ЄС, підкреслюючи при цьому особливу роль громадянського суспільства.
Пояснюючи свої пріоритети, польське головування вказує на «зростання геополітичної напруженості, ерозію міжнародного порядку, заснованого на правилах, і гібридні атаки, спрямовані проти європейської демократії та безпеки». Усе це, на думку Варшави, «зобов’язує захищати цінності, на яких ґрунтується спільнота, такі як демократія, свобода і верховенство права».
«Для Європи це час випробувань і рішень. ЄС повинен захищати себе і своїх громадян і піклуватися про своїх найближчих сусідів. Він повинен дати європейцям відчуття безпеки і перспективи розвитку… Щоб зробити Європу безпечнішою, нам необхідна єдність Європейського Союзу і його готовність працювати разом із партнерами, які поділяють наші цінності, включно з тими, хто прагне членства в ЄС. Ми підтримаємо розширення ЄС на основі заслуг – прийом нових членів є геополітичним імперативом і можливістю поширити стабільність та економічне зростання на всьому континенті», – наголошується в програмі.
Польське головування заявляє про плани «постійної підтримки України та її відновлення», а також намір «посилювати тиск на Росію та її союзників».
Визначаючи завдання в галузі оборони, Польща наполягає на «узгоджених і амбітних діях, що доповнюють зусилля НАТО». «Необхідно підвищити готовність до оборони на основі збільшення військових витрат, зміцнення оборонної промисловості та усунення прогалин в оборонному потенціалі. Польське головування підтримуватиме ці заходи і домагатиметься поглибленого обговорення фінансування оборони в ЄС. Водночас держави-члени повинні збільшити витрати на оборону і підтримувати їх на рівні, що відповідає загрозам», – заявляють у Варшаві.
Польське головування приходить на зміну угорському і за правилами ротації голів Ради ЄС забезпечуватиме цю функцію протягом шести місяців. З липня 2025 року головуючі повноваження перейдуть до Данії.
