У січні–вересні 2026 року Україна експортувала ізольованих проводів та кабелів, включаючи волоконно-оптичну продукцію, на $1,065 млрд, практично зберігши обсяг поставок на рівні аналогічного періоду минулого року.
Згідно з даними Державної митної служби, найбільшим ринком для української кабельної продукції залишається Німеччина. За дев’ять місяців поставки до цієї країни склали $348,7 млн, знизившись на 2,8% порівняно з січнем-вереснем 2025 року.
Частка Німеччини в загальному українському експорті проводів і кабелів скоротилася приблизно на 1 процентний пункт — до 32,7%, проте країна, як і раніше, забезпечує майже третину всіх експортних надходжень галузі.
Друге місце посідає Польща, куди Україна поставила продукції на $177,1 млн проти $168,1 млн роком раніше. Таким чином, експорт до Польщі збільшився приблизно на 5,4%.
Угорщина зберегла третю позицію з обсягом закупівель близько $172 млн, практично не змінивши показник минулого року — $172,3 млн.
На три найбільші європейські ринки — Німеччину, Польщу та Угорщину — у січні-вересні припало загалом майже 698 млн доларів, або близько 65,5% усього українського експорту проводів і кабелів.
У вересні експорт цієї продукції становив 122,7 млн доларів. Порівняно з вереснем минулого року він скоротився на 6,6%, проте порівняно з серпнем 2026 року зріс одразу на 26%.
Кабельна галузь залишається одним із помітних експортно-орієнтованих сегментів українського машинобудування та виробництва комплектуючих. Значна частина продукції постачається підприємствам європейських автомобільної, електротехнічної та промислової галузей.
За підсумками всього 2025 року Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% — до $1,41 млрд. Якщо темпи поставок у четвертому кварталі залишаться близькими до торішніх, річний обсяг експорту в 2026 році також може зберегтися на рівні близько $1,4 млрд.
Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.
До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.
Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.
На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.
Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.
Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, БОЛГАРИЯ, Позній, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, Східна Європа, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
Як повідомляє Experts Club, Китай посів останнє місце серед 50 найбільших торговельних партнерів України за балансом позитивного та негативного ставлення українців — у серпні 2026 року показник становив мінус 25,4 відсоткового пункту. Наступні найнижчі результати зафіксовані щодо Індії та Угорщини — мінус 14,3 та мінус 12,7 в.п. відповідно. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Баланс визначався як різниця між частками позитивних і негативних оцінок. Щодо Китаю 18,2% респондентів висловили позитивне ставлення, 43,6% — негативне, ще 33,9% — нейтральне. Таким чином, КНР отримала найнижчий показник серед усіх досліджених держав, попри те що в першому півріччі 2026 року Китай був найбільшим торговельним партнером України із товарообігом близько $14,68 млрд.
До десятки країн із найнижчим балансом також увійшли Ліван — мінус 9,2 в.п. та Польща — мінус 2,3 в.п. Сербія, Алжир, Лівія, В’єтнам і Туніс залишилися в позитивній зоні, проте їхні показники були одними з найнижчих серед досліджених держав: Сербія — плюс 2,3 в.п., Алжир — плюс 2,2, Лівія — плюс 1,0, В’єтнам — плюс 9,4, Туніс — плюс 11,0 в.п.
Особливо помітною стала динаміка ставлення до Польщі. У березні 2026 року баланс позитивних і негативних оцінок становив плюс 41,7 в.п., тоді як у серпні він знизився до мінус 2,3 в.п. Позитивне ставлення до Польщі висловили 34,6% опитаних, негативне — 37%, нейтральне — 25,4%. Водночас Польща залишається одним із найбільших торговельних партнерів України та найбільшим ринком для українського товарного експорту серед окремих країн у першому півріччі 2026 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що результати соціологічного дослідження доцільно аналізувати разом із фактичними показниками торгівлі.
«Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію», — зазначив Уракін. За його оцінкою, системна комунікація та демонстрація конкретних результатів співпраці можуть допомагати державам краще пояснювати українському суспільству зміст двосторонніх відносин.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднання суспільної обізнаності з практичним розвитком економічних контактів.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він наголосив на ролі бізнес-асоціацій, економічних і дипломатичних установ у розвитку двосторонніх зв’язків, особливо з ринками, де Україна може нарощувати експорт.
Загалом результати дослідження демонструють, що масштаб торговельно-економічних зв’язків не завжди збігається із суспільним ставленням до відповідної держави. Найпоказовішим прикладом став Китай: найбільший товарообіг серед окремих партнерів одночасно поєднується з найнижчим балансом оцінок українців.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ИНДИЯ, КИТАЙ, міжнародні відносини, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
У січні-вересні 2026 року Польща збільшила постачання дизельного палива в Україну на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до понад 2 млн тонн, свідчать дані Консалтингової групи «А-95» та їх обробка аналітичним центром Experts Club.
У вересні з Польщі було поставлено 202,6 тис. тонн дизельного палива, що практично відповідає рівню вересня 2025 року — 202 тис. тонн.
Другим за величиною напрямком у вересні залишалася Румунія з 156,7 тис. тонн проти 158,6 тис. тонн роком раніше. Поставки з Литви зросли на 7% — до 65,9 тис. тонн.
Водночас істотно знизився імпорт з півдня Європи. Поставки з Греції скоротилися на 70% — до 40,8 тис. тонн, а з Туреччини — на 88%, до 6,1 тис. тонн.
Загалом обсяг поставок південним напрямком у вересні впав на 38% — до 220 тис. тонн, а його частка в загальному імпорті знизилася з 52% до 41%.
«Через війну в Ірані південь Європи цього року значно дорожчий за північні поставки, і це є головною причиною зниження обсягів», — зазначають у «А-95».
За дев’ять місяців імпорт дизельного палива з Литви зріс на 33% — до понад 560 тис. тонн. Водночас поставки з Угорщини скоротилися на 49% — до 266 тис. тонн.
За оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, перебудова географії поставок свідчить про подальшу адаптацію українського паливного ринку до змін цінової кон’юнктури та логістичних ризиків.
Консалтингова група «А-95» займається дослідженнями ринку моторного палива, моніторингом цін і логістики, а також аналізом ресурсного забезпечення українського ринку.
Польський нафтопереробний концерн ORLEN S.A. у січні-вересні 2026 року поставив в Україну 1,3 млн тонн дизельного палива, що на 33% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, свідчать дані Консалтингової групи «А-95».
Порівняно з першими дев’ятьма місяцями 2024 року поставки зросли на 68%.
ORLEN залишається найбільшим корпоративним постачальником дизельного палива на український ринок.
У вересні компанія загалом відвантажила з нафтопереробних заводів у Польщі та Литві близько 110 тис. тонн дизельного палива. Це на 30% менше, ніж у вересні минулого року.
Зниження місячних поставок відбувалося на тлі загального скорочення українського імпорту дизельного палива. У вересні обсяг ввезення становив 537 тис. тонн, що на 21% менше, ніж роком раніше.
При цьому Польща зберегла статус найбільшої країни-постачальника дизельного палива в Україну. За дев’ять місяців поставки з Польщі зросли на 44% і перевищили 2 млн тонн.
За оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, роль північного напрямку в постачанні на український ринок посилилася на тлі вищої вартості поставок із південної Європи.
У «А-95» зазначають, що через істотне подорожчання південноєвропейського ресурсу українські компанії активніше орієнтуються на поставки з Польщі та Литви.
Консалтингова група «А-95» спеціалізується на дослідженнях та моніторингу українського ринку нафтопродуктів. Директор компанії — Сергій Куюн.
Львівська область готується до підписання угоди на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва залізничної лінії європейського стандарту Варшава – Рава-Руська – Брюховичі – Львів.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», про це заявив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький під час форуму «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію» у Львові 24 вересня.
За його словами, нова лінія має забезпечити залізничне сполучення Львова з Варшавою колією європейського стандарту. Розглядаються варіанти її заходу або на головний залізничний вокзал Львова, або на Скнилівський вокзал.
«Зараз має бути підписаний договір на розробку ТЕО. Це ТЕО буде передано залізниці, зроблено за їхнім технічним завданням, з вузькою колією поєднання Львова і Варшави», – зазначив Козицький.
Фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування планується здійснити за рахунок обласного та місцевих бюджетів.
Окремо голова Львівської ОВА назвав перспективним продовження європейської колії до Ужгорода. На його думку, це могло б частково розвантажити автомобільні пункти пропуску на західному кордоні та створити додаткові можливості для розвитку Карпатського регіону.
Серед інших залізничних проєктів Козицький згадав уже побудовану лінію Нижанковичі – Хирів – Смільниця. За його словами, українська сторона виконала необхідні роботи, а подальший запуск маршруту залежить від узгоджень із польською стороною.
Він також звернув увагу на необхідність розширення окремих ділянок автомобільної траси Київ – Чоп. Розвиток залізничної та дорожньої інфраструктури, за словами Козицького, має посилити роль Львівської області як одного з ключових логістичних хабів України.
Проєкт євроколії Варшава – Львів має особливе значення для інтеграції української транспортної системи до європейської мережі, оскільки стандартна ширина залізничної колії в більшості країн ЄС становить 1435 мм, тоді як в Україні традиційно використовується колія 1520 мм.
