Пропуск вантажного автотранспорту з вантажем через пропускні пункти на кордоні Польщі «Медика» (в Україні ППр «Шегині»), «Хребенне» (в Україні ППр «Рава-Руська») на в’їзд до Польщі призупинено, а в пункті пропуску “Корчова” (в Україні ППр «Краковець») уповільнено, повідомила Держприкордонслужба в Telegram-каналі в неділю.
«За інформацією польської сторони, в пунктах пропуску “Медика” і »Хребенне” тимчасово призупинено роботу бази даних, яка використовується для оформлення вантажних транспортних засобів з вантажем, що прямують на виїзд з України (в’їзд до Республіки Польща). У пункті пропуску «Корчова» база даних польської митної служби функціонує в уповільненому режимі”, – йдеться в повідомленні прикордонників.
Порожні вантажні транспортні засоби оформляються в звичайному режимі. Інші види транспорту проходять прикордонно-митні процедури без змін.
«За попередньою інформацією, відновлення повноцінної роботи бази даних польської митниці очікується до 22:00 (за українським часом) 18 січня 2026 року», – наголошується в повідомленні Держприкордонслужби.
Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.
Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.
Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).
Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.
При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.
Пасажиропотік через український кордон у третій тиждень грудня, з 13 по 19 грудня, з наближенням Різдва підскочив на 26,3% – до 562 тис., а в ці вихідні зростання досягло 50%, що викликало черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 279 тис. з 226 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 283 тис. з 219 тис.
Цієї суботи, 20 грудня, кількість перетинів кордону на виїзд і в’їзд також була близькою – 62 і 63 тис. порівняно з, відповідно, 41 тис. і 39 тис. минулої суботи.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня також підскочила до 140 тис. з 123 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами залишився на рівні близько 520.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією і Польщею, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони були у всіх пунктах пропуску.
На кордоні з Польщею найбільше легкових авто і автобусів очікували проїзду на ПП «Краковіц» – 150 і 20. Черга на ПП “Устилуг” становила 125 авто і 15 автобусів, на ПП «Рава-Руська» – 110 авто, ПП «Смильниця» – 85 авто і 6 автобусів, ПП «Шегині» – 80 авто і 19 автобусів, ПП “Грушев” – 80 авто і 9 автобусів, ПП «Нижанковичі» – 80 авто і 1 автобус, ПП «Угринів» – 75 авто і 9 автобусів, «Ягодин» – 30 автобусів (пропуск легкових авто тимчасово не здійснюється).
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин і 2 автобуси, в ПП «Малий Березний» – 30 машин.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП «Лужанка» і «Дзвінкове» – відповідно 50 і 45 авто. На ПП «Косино» і “Вилок” накопичилося по 30 машин, на ПП «Тиса» – 5.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня трохи менші за торішні. Тоді за ті ж 7 днів з України виїхало 294 тис. осіб, а в’їхало 290 тис., хоча потік машин був меншим – 134 тис.
Минулого року цього тижня було зафіксовано стрибок пасажиропотоку на 28,1%, а наступного тижня він зріс ще на 12,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 203 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
АВТО, АВТОБУС, КОРДОН, ПОЛЬЩА, СЛОВАЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.
Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості
Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).
Як повідомляє Сербський Економіст, польський Краків визнаний найчистішим містом світу за версією компанії Radical Storage, яка проаналізувала понад 70 тис. відгуків туристів про 100 найбільших напрямків з індексу Top 100 City Destinations Euromonitor International.
Згідно з дослідженням, 98,5% відгуків, де згадувалася чистота Кракова, були позитивними. До п’ятірки лідерів також увійшли Шарджа в ОАЕ (98% позитивних відгуків), Сінгапур (97,9%), Варшава (97,8%) і Доха (97,4%).
Всього в топ-20 найчистіших міст світу увійшли Краків, Шарджа, Сінгапур, Варшава, Доха, Ер-Ріяд, Прага, Маскат, Дубай, Фукуока, Абу-Дабі, Цюріх, Единбург, Лос-Анджелес, Ліма, Канкун, Порту, Копенгаген, Тайбей і Валенсія, при цьому у всіх них частка позитивних відгуків про чистоту перевищує 94%.
Radical Storage вказує, що для аналізу вибрала 100 міст з індексу Euromonitor Top 100 City Destinations і по кожному розглянула 10 найбільш популярних пам’яток. Були враховані тільки англомовні відгуки Google за період з жовтня 2024 року по листопад 2025 року, де зустрічалися слова clean або dirty, після чого згадки класифікувалися як позитивні або негативні. Всього оброблено 71 692 згадки «clean» і 10 165 згадок «dirty».
За даними компанії, високі позиції Кракова і Варшави автори дослідження пов’язують з інвестиціями Польщі в системи поводження з відходами та благоустрій громадських просторів, а також із залученням мешканців до акцій з прибирання міст.
Сербські міста не вказані в дослідженні.
https://t.me/relocationrs/1923
У Києві відбувся урочистий прийом з нагоди Дня незалежності Республіки Польща, під час якого посол Республіки Польща в Україні Пьотр Лукашевич виступив з промовою про значення незалежності, національної єдності та солідарності з Україною.
У своєму зверненні посол Лукашевич наголосив, що це свято є не лише найбільшим національним днем для поляків, а й глибоким нагадуванням про шлях, який пройшла Польща, і про те, що вона продовжує будувати. Він підкреслив, що поляки вшановують покоління, які мріяли, боролися і зрештою відновили суверенну польську державу.
Посол нагадав слова премʼєр-міністра Польщі Дональда Туска, який цього року в Гданську заявив: «Niepodległość to wspólna sprawa» (Незалежність є спільною справою). «Це не тільки особисте досягнення, а спільна відповідальність, res publica. Ми святкуємо диво єдності, коли після довгих років поділів поляки з різних регіонів та з різними поглядами обʼєдналися і відбудували свою державу», – зазначив дипломат.
Він підкреслив, що найбільші тріумфи Польщі ніколи не були результатом одностайності, а стали результатом солідарності. За словами посла, патріотизм не означає протиставлення одного поляка іншому, а означає єдність і спільне будівництво чогось більшого.
Проводячи паралелі з історією Польщі, Лукашевич заявив, що думки поляків природно звертаються до українського народу, який сьогодні бореться за те саме, за що не так давно боролися поляки, – за право жити у свободі, гідності та суверенітеті.
Посол наголосив, що сьогодні Польща є сильною та вільною державою, сучасною демократичною країною, активним членом ЄС та НАТО і стабільним партнером у мінливому світі. Він згадав про економічні досягнення Польщі, а також про запуск першого польського військового супутника, підкресливши, що сила країни походить не лише від економічних чи політичних успіхів, а передусім від єдності суспільства і готовності кожного покоління брати на себе відповідальність.
Лукашевич зауважив, що незалежність не існує в ізоляції, а свобода у сучасному світі є взаємоповʼязаною, тому безпека однієї нації зміцнює безпеку всіх.
Окремо він прокоментував нещодавню атаку на польську залізницю, яку Варшава розглядає як акт саботажу. За його словами, Польща добре знає терористів і супротивників, і ці загрози не зламають її рішучості.
Водночас посол подякував союзникам і партнерам Польщі, зокрема Україні, країнам НАТО та ЄС, а також державам, чиї військові контингенти розміщені на території Польщі. «Ви з нами, а ми з вами», – зазначив він.
Польща стала першою державою у світі, яка визнала незалежність України 2 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між Україною та Республікою Польща були встановлені 4 січня 1992 року, після чого у 1992 році запрацювали посольство Польщі в Києві та посольство України у Варшаві.
