Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, зросла за червень 2025 року ще на 5,6 тис. осіб – до 992,5 тис., що є найбільшим місячним приростом серед усіх країн ЄС (+0,6% за місяць), повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.
“За рік кількість українців на тисячу поляків збільшилася з 26 до 27. Ці дані свідчать про те, що Польща зберігає привабливість для українців як місце тимчасового або навіть довгострокового проживання. Крім того, рішення Європейської Ради про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року дає українцям у Польщі більше впевненості в завтрашньому дні, а також можливість планувати навчання, роботу або інтеграцію в місцеві громади”, – зазначає директор аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко.
Зазначається, що темпи збільшення української громади сповільнилися, Польща зберігає друге місце в ЄС за кількістю українців під цим статусом після Німеччини (близько 1,2 млн осіб) і залишається домівкою для 23% усіх українців, які отримали тимчасовий захист в Європі. Загалом, за даними Євростату, станом на 30 червня в ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 млн громадян України.
Аналітики центру також відзначають зменшення частки жінок у структурі українських біженців у країнах ЄС з 45,6% до 44,7%, а чоловіків, навпаки, зростання з 22,0% до 24,1%.
“Зростання частки чоловіків в країнах ЄС може бути пов’язане з тим, що після перших років війни українські чоловіки, які мали право на виїзд (багатодітні батьки, люди з інвалідністю, літні чоловіки), частіше приєднуються до своїх сімей в ЄС. Крім того, якщо перші хвилі виїзду були переважно вимушеними і мали захисний характер (жінки з дітьми тікали від небезпеки), то тепер більше українців виїжджають з економічних причин – пошук роботи або стабільних умов життя”, – зазначив Григоренко.
Він також звернув увагу, що в структурі тимчасових біженців зберігається висока частка дітей (понад 31%), що в довгостроковій перспективі може створювати ризики неповернення частини сімей в Україну після завершення війни. «Тривала присутність значної кількості жінок і дітей за кордоном створює ризики депопуляції та втрати покоління. А поступове збільшення частки чоловіків може свідчити про закріплення сімей в ЄС і потенційне зниження шансів на їх повернення в Україну після війни», – резюмував Григоренко.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Глава Міноборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що країна має намір створити армію чисельністю понад 500 тисяч осіб.
Це значно перевищує раніше озвучені президентом Каролем Навроцьким плани щодо доведення армії до 300 тис.
«Ми створимо армію чисельністю більше тієї, про яку говорив президент Навроцький — не 300 тис., а понад 500 тис. осіб», — зазначив міністр в інтерв’ю Rzeczpospolita.
За його словами, президент вже схвалив плани розширення армії.
Зараз у польській армії понад 210 тис. військовослужбовців, до кінця 2025 року планують довести цю цифру до 230 тис.
Раніше прем’єр Дональд Туск заявляв, що польська армія вже є найбільшою в ЄС, а через кілька років стане і «найсильнішою в регіоні».
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким громадяни України, які в 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки, визнаються депортованими. Відповідна картка закону № 4540-IX з відміткою підпису президента України оприлюднена на сайті Верховної Ради.
Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга зазначив, що цей закон повертає історичну справедливість щодо цього «жахливого злочину».
“Президент України Володимир Зеленський щойно підписав важливий закон, яким ми відновлюємо пам’ять про примусово депортованих українців з території Польщі в 1944-1951 роках. Правильний і гідний крок, який повертає історичну справедливість щодо цього жахливого злочину. Дякую президенту за підтримку цього рішення, а також народним депутатам, які розробили і втілили його”, – написав він на сторінці у Facebook.
Міністр зазначив, що «багато свідків тих трагічних подій вже пішли в інший світ», проте з метою захисту прав «тих, хто ще живе з нами, і їхніх нащадків» – Україна гарантує надання передбаченої законом допомоги.
Огляд системи оподаткування нерухомості в Польщі для іноземних громадян і релокантів
Інтерес до польської нерухомості з боку іноземців, включаючи українських релокантів, продовжує зростати. При цьому важливо враховувати податкове навантаження, пов’язане як з купівлею, так і з володінням та продажем житла. У цьому матеріалі розглянемо ключові податки, пов’язані з нерухомістю в Польщі, а також актуальні ставки та особливості для фізичних осіб.
– Податок при купівлі нерухомості: податок на цивільно-правові угоди (PCC)
Купуючи вторинну нерухомість (у приватної особи), покупець зобов’язаний сплатити PCC у розмірі 2% від вартості об’єкта.
Приклад: квартира за €100 000 — податок складе €2 000.
Якщо об’єкт купується на первинному ринку (у забудовника), PCC не сплачується, проте стягується ПДВ (зазвичай 8% або 23% залежно від типу житла та площі).
До 150 м² для квартири або 300 м² для будинку – 8% ПДВ
Понад ці ліміти – 23% ПДВ на частину, що перевищує
Купівля супроводжується нотаріальними витратами: оформлення угоди, внесення до земельного реєстру, реєстраційні збори. Середня сума додаткових витрат – близько 2–4% від вартості.
– Податок на нерухомість (Podatek od nieruchomości)
Це щорічний місцевий податок, який сплачує кожен власник. Він визначається на рівні гміни (муніципалітету) і залежить від площі нерухомості.
Максимальні ставки в 2025 році (встановлюються щорічно Міністерством фінансів Польщі):
Квартири та будинки: до 1,15 злотих за м² (≈ €0,27)
Земельні ділянки під житло: до 0,70 злотих за м² (≈ €0,16)
Приклад: квартира площею 60 м² у Варшаві → податок ~ €16 на рік.
Важливо: у невеликих містах ставка нижча, у столиці — ближча до максимальної.
– Податок на дохід від оренди
Якщо нерухомість здається в оренду, дохід підлягає оподаткуванню. Фізичні особи можуть вибрати одну з схем:
Ринкова ставка (загальна шкала ПДФО): 12% до 120 000 злотих доходу на рік і 32% на перевищення (2025 р.)
Фіксована ставка (ryczałt): 8,5% при доході до 100 000 злотих і 12% на перевищення
Режим ryczałt популярний серед дрібних орендодавців, особливо для короткострокової оренди.
– Податок на приріст капіталу (при продажу)
При продажу нерухомості раніше, ніж через 5 років з моменту її придбання, виникає обов’язок сплатити 19% податку на приріст капіталу від прибутку.
Винятки:
Податок не сплачується, якщо продавець володів житлом 5 і більше років.
Звільнення також доступне, якщо вся сума буде спрямована на покупку нового житла або будівництво протягом 3 років.
– Інші витрати та збори
Утримання нерухомості: комунальні платежі, внески на ремонт та управління (особливо в ЖК)
Збір за вивезення сміття: встановлюється муніципалітетом, залежить від кількості мешканців
Плата за послуги керуючої компанії: від 2 до 4 злотих/м² на місяць (0,5–1 €/м²)
Польська система оподаткування нерухомості — помірна і відносно прозора. Особливу увагу варто приділяти податку PCC при купівлі та зобов’язанням щодо сплати податку на приріст капіталу при продажу. Для іноземних інвесторів і релокантів важливо заздалегідь враховувати сукупне податкове навантаження при плануванні купівлі або оренди.
relocation.com.ua рекомендує проконсультуватися з польським податковим консультантом або адвокатом перед угодою, щоб уникнути несподіваних витрат і оптимізувати податкові наслідки.
Україна в січні-червні 2025 року експортувала 24,406 тис. тонн меду, що в 1,9 раза менше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли на зовнішні ринки було поставлено 48,113 тис. тонн цього продукту.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), виручка від реалізації меду за вказаний період склала $53,261 млн, що на 41,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли виручка склала $91,417 млн.
До трійки імпортерів українського меду в січні-червні 2025 року увійшли Німеччина, на частку якої припало 22,86% закупівель на суму $12,177 млн, Іспанія – 10,83% і $5,769 млн відповідно, Польща – 9,77% і $5,2 млн відповідно.
Роком раніше, в цей же період, найактивнішими імпортерами цукру з України залишалися Німеччина (25,76% на $23,546 млн) і Польща (10,16% на $9,288 млн), а також США (15,27% на $13,955 млн).
Майже половина усіх польських компаній, що заснували українці, було відкрито за час великої війни
Близько 30 тисяч компаній, відкритих українцями, зареєстровано у Польщі станом на початок липня 2025 року за даними польського реєстру юридичних осіб Krajowy Rejestr Sądowy (KRS). Майже половину з них було відкрито після початку повномасштабної. Найбільше українських бізнесів сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава), Małopolskie (Краків та регіон) та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці).
29 044 компанії, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України, зареєстровано наразі в Польщі. Майже половину з них було відкрито українцями вже від початку повномасштабної війни — 13 014 бізнесів. Загалом 208 251 компанію було відкрито за останні 3,5 роки у Польщі. 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців.
Найбільше компаній було зареєстровано українцями у 2022 році — 4780 бізнесів. Це на третину більше, ніж у 2021 році.
Найчастіше українці реєструють аналог українського ТОВ — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością — 27 656 або 95% усіх українських бізнесів у Польщі
Також помітно зросла і кількість благодійних організацій, що заснували українці в Польщі: з 2022 року українці створили 486 фундацій. Це у 4 рази більше, ніж до початку повномасштабної.
Найбільше українських компаній сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава) — 11 568 компаній, Małopolskie (Краків та регіон) — 3 200 бізнесів та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці) — 3 019.
Більшість українських компаній, зареєстрованих українцями після початку повномасштабної у Польщі — це малий бізнес. Майже 10 тисяч компаній мають статутний капітал менш ніж 10 тис. злотих. Лише у 133 бізнесів капітал понад 500 тис. злотих.
Загалом понад 7,34 млрд злотих складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. З них 533 млн злотих припадає на бізнеси, відкриті після початку повномасштабної. Варто зазначити, що хоч 45% компаній було створено після початку війни, їхній загальний капітал у 12 разів менший, ніж у “довоєнного” українського бізнесу у Польщі.
Нагадаємо, що у 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юросіб за даними аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal із посиланням на Міністерство фінансів Польщі.
https://opendatabot.ua/analytics/ukrainian-business-in-Poland
