Польський fashion-бренд Sinsay, що належить великій ритейл-групі LPP, відкрив магазин у місті Долинська (Кіровоградська обл.), який став 350-м магазином в Україні, повідомив регіональний директор з продажу LPP Ukraine Владислав Другов.
“Ми з гордістю відкрили наш 350-й магазин Sinsay в Україні прямо в серці міста Долинськ! Це досягнення більше, ніж просто цифра, це свідчення пристрасті, відданості та командної роботи кожної людини, яка брала участь у нашому шляху, від команд наших магазинів і регіональної структури до логістики, будівництва, оренди та відділів підтримки”, – написав він у linkedin.
Як повідомлялося, польська група LPP, якій належать бренди Reserved, Sinsay тощо, планує в наступні три роки подвоїти кількість своїх магазинів у світі, зробивши ставку на бюджетний бренд Sinsay і загальне зростання обсягів продажів компанії. Є плани до кінця 2025 року мати мережу з 4400 магазинів.
За даними сайту Sinsay, в Україні працюють 350 магазинів і до кінця жовтня готується відкриття ще семи.
За підсумками 2024 року продажі групи зросли на 14,8% – до PLN20 млрд, чистий прибуток – на 5,6%, до PLN1,7 млрд.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-вересні 2025 року у грошовому вираженні зріс на 11,6% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $740,18 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, темп приросту імпорту цієї автотехніки прискорився, зокрема, за перше півріччя він становив 6,2% до того ж періоду 2024 року.
У вересні імпорт вантажівок збільшився на 32,7% порівняно з вереснем-2024 – до $105,8 млн.
Найбільше вантажівок за дев’ять місяців ввезено з Польщі – на $141,12 млн (19% обсягу) імпорту, Франції – на $115 млн (15,5%) та США – на $102,4 млн (13,8%).
Рік тому трійку лідерів країн-постачальників вантажівок сформували ці ж країни, зокрема, з Польщі ввезено на $137,8 млн, Франції – на $78,3 млн, США – на $66,2 млн.
Імпорт з усіх інших країн за січень-вересень збільшився незначно, склавши $381,7 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за дев’ять місяців експортувала вантажні авто лише на $4,4 млн, здебільшого до Туреччини (52,7% експорту), Румунії (41%)і Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні поставки (на $2,4 млн) в основному до Молдови, Польщі та Казахстану.
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вираженні зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
Експорт олії соєвої у 2024-2025 маркетинговому році (МР) зріс натуральному виразі на 52,5% – до 521,3 тис. тонн, у грошовому – на 98%, до $521,7 млн проти попереднього року, повідомило галузеве об`єднання “Укроліяпром”.
В асоціації зауважили, що експорт соєвого шроту в 2024/2025 МР зріс на понад 95% – до 1336,8 тис. тонн, а в грошовому виразі – на 54,4%, до 461,1 $млн.
“Це свідчить про попит на соєву олію та шрот в багатьох країнах світу, зокрема, ЄС, та унікальні можливості нарощування внутрішньої переробки сировини та зростання виробництва та експорту продукції з високою доданою вартістю”, – зазначили в “Укроліяпромі”.
Галузеве об’єднання уточнило, що 85% експортованої соєвої олії українські переробники експортували в країни ЄС, решту 15% в інші країни світу. Лідерами із закупівлі української соєвої олії в 2024/2025 МР році стали Польща (345,3 тис. тонн на $344.5 млн), Німеччина (22 тис. тонн на $22 млн), Болгарія (17,9 тис. тонн на $16,3 млн), а також Індія (36,7 тис. тонн на $35,3 млн), Саудівська Аравія (11 тис. тонн на $11 млн), ОАЕ (7,2 тис. тонн на $8,2 млн).
Ситуація з експортом соєвого шроту в 2024/2025 МР виглядала аналогічно: 81,3% було поставлено на ринки країн ЄС, 18,7% – в інші держави. Лідирували в імпорті українського соєвого шроту Польща (475 тис. тонн на $180,9 млн), Угорщина (256,2 тис. тонн на $86,6 млн), Румунія (107 тис. тонн на $35,2 млн) і Туреччина (78,7 тис. тонн на $22,3 млн).
Україна у січні-вересні поточного року знизила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 4,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 491,166 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому виразі за цей період знизився на 10% – до $165,721 млн. Його завезли переважно з Польщі (91,93% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (5,77%) та Чехії (2,26%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі у 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому виразі), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік він становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Україна за підсумками 2024-2025 маркетингового року (вересень 2024-го – серпень 2025- го) експортувала 158 тис. тонн гранульованого жому сумарно на $23,2 млн, повідомила Національна асоціація виробників цукру ” Укрцукор” у Facebook.
У галузевій асоціації зазначили, що найбільшими імпортерами українського жому стали Німеччина із 22% загального обсягу його експорту з України, Іспанія та Польща мають по 21%, далі йдуть Італія із 12% та Нідерланди з 9%.
Лідерами з експорту бурякового жому, за даними бізнес-об`єднання, стали “Радехівський цукор”, “Алмейда Груп” та “Укрпромінвест-Агро”, які разом експортували 83% всього обсягу.
“Виробництво та експорт гранульованого жому — це не лише ефективне використання побічного продукту цукрового виробництва, що підвищує маржинальність бурякоцукрової галузі в цілому, а й додаткова експортна виручка, яка так потрібна країні сьогодні”, – резюмував “Укрцукор”.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про «допомогу громадянам України», покликаний врегулювати подальший статус українців, які проживають у Польщі, заявили в його канцелярії.
За словами глави канцелярії президента Збігнєва Богуцького, цей закон — «останній» в рамках спеціальної допомоги українцям. Він продовжує легальне перебування громадян України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року і пов’язує право на отримання соціальних допомог з критеріями — заняття трудовою діяльністю або навчання дітей у польських школах.
«Рішення, закладені в цьому законі, фактично є кінцем туризму з України за рахунок польських платників податків», — заявив Богуцький на прес-конференції. Він підкреслив, що з прийняттям закону Польща має намір «перейти до нормальних умов», застосовуючи до громадян України ті ж правила, що й до інших іноземців, які проживають в республіці.
Основні положення закону
• Продовження терміну легального перебування в Польщі за статусом тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
• Обмеження доступу до допомог: виплати будуть залежати від наявності роботи або навчання дітей. Винятки передбачені для батьків дітей з інвалідністю.
• Посилення контролю за використанням механізму «спеціального сприяння» та уточнення юридичного статусу українців у Польщі.
• Прагнення реформувати систему сприяння так, щоб вона з часом наблизилася до стандартної міграційної системи.
Законодавці в канцелярії президента заявляють, що подальше продовження цієї схеми неможливе, і тепер Україна-Польща повинні рухатися до більш стійкого регулювання перебування, зайнятості та інтеграції українців.
За даними ЗМІ, у 2025 році в Польщі налічується не менше 1,5 млн громадян України.
Джерело: http://relocation.com.ua/polish-president-signs-law-extending-aid-to-ukrainians-until-march-4-2026/
