За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво пшениці в 2025 році прогнозується на рівні близько 809,7 млн тонн, що на 1,3% вище, ніж у 2024 році.
Зростання очікується за рахунок збільшення врожайності в Канаді, Казахстані, Китаї та Індії, тоді як у країнах Південної Європи та Північної Африки зберігаються ризики зниження виробництва через посуху.
«Перспективи світового ринку пшениці залишаються в цілому позитивними, а глобальні запаси за підсумками сезону залишаться стабільними, незважаючи на активний експорт з Чорноморського регіону», — наголошується в жовтневому огляді FAO Cereal Supply and Demand Brief.
Топ-20 країн світу за виробництвом пшениці в 2025 році (оцінка FAO і USDA)
Ці двадцять країн виробляють понад 90% світового обсягу пшениці.
Незважаючи на загальне зростання врожайності, глобальні запаси пшениці до кінця 2025 року можуть знизитися на 1,6%, до близько 312 млн тонн. Це пов’язано зі збільшенням внутрішнього споживання в Азії та на Близькому Сході, а також з активним експортом з Росії, України та Австралії.
Середні світові ціни на пшеницю залишаються волатильними, проте аналітики FAO прогнозують їх відносну стабілізацію при збереженні обсягів врожаю і запасів.
Незважаючи на війну, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів зерна. За оцінкою Міністерства аграрної політики, у 2024–2025 маркетинговому році країна експортувала близько 15 млн тонн пшениці, поставляючи її до Єгипту, Індонезії, Іспанії, Туреччини та Тунісу.
Україна утримує 11–12 місце в світі за виробництвом пшениці і входить до п’ятірки світових експортерів завдяки високій врожайності та логістичним маршрутам через дунайські та балтійські порти.
Детальний огляд основних світових виробників пшениці з 1970 по 2024 рік — в аналітичному відео Experts Club: Дивитися на YouTube
Українські аграрії станом на 28 жовтня 2025 року засіяли 5,349 млн га озимих культур, що становить 72% від прогнозованих площ, роком раніше на 22 жовтня було засіяно 5,7 млн га.
Згідно з даними на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, посіви озимої пшениці за тиждень зросли до 3,858 млн га (4,1 млн га), ячменю — до 382,2 тис. га (486,1 тис. га), жита — до 63,2 тис. га (66 тис. га) .
«Серед лідерів за посівами зернових культур — Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області. Полтавська, Тернопільська та Чернігівська області вже завершили сівбу», — зазначило міністерство.
За його даними, рапс на 21 жовтня посаджений на площі 1,05 млн га (торік – 1,05 млн га).
«Найбільше – у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях. Наразі аграрії 14 областей завершили посів озимого рапсу», – йдеться в повідомленні.
Мінекономіки раніше оприлюднило прогнозні показники площі посіву озимих зернових культур під урожай-2026. У міністерстві очікують, що українські аграрії скоротять площі посіву озимих на 5,1% – до 5,368 млн га. При цьому площі під озимою пшеницею будуть меншими на 4,4% – 4,778 млн га, озимим ячменем – на 2,7%, 576,1 тис. га, озимим ріпаком – на 5,5%, 1,114 млн га. Водночас посіви озимого жита будуть збільшені на 7,6% – до 69,3 тис. га.
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Україна за два місяці нового маркетингового року (2025/2026 МР), який стартував 1 липня, експортувала 1,456 млн тонн пшениці, що на 28% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону (2,026 млн тонн), повідомляє «АПК-Інформ».
Ключовим імпортером української пшениці став Єгипет, який майже подвоїв закупівлі — до 699 тис. тонн і вийшов на перше місце серед покупців.
У той же час більшість інших традиційних імпортерів скоротили обсяги:
Також знизилися поставки до:
В Україні на початок вересня зібрано 30,4 млн тонн зернових культур на площі 7,2 млн га, що становить близько 63% посівів.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club презентував дослідження основних торговельних партнерів України в першому півріччі 2025 року, де Єгипет посів перше місце за позитивним сальдо серед усіх торговельних партнерів України.
«Єгипет є надзвичайно важливим і вигідним торговельним партнером країни, поряд з низкою інших арабських держав, партнерство саме з цими країнами забезпечує країну валютою і хоч якось виправляє вкрай негативну тенденцію останніх років з постійно зростаючим дефіцитом торгівлі України», — підкреслив засновник Experts Club, Максим Уракін.
Україна станом на 22 вересня експортувала майже 1,7 млн тонн пшениці, на ринку є достатньо продукції для покриття контрактів, що стримує зростання цін, проте в жовтні ситуація може змінитися.
Такий прогноз озвучив аналітичний кооператив “Пуск”, створений в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Індикативна ціна за пшеницю третього класу тримається на рівні $212–214 CPT-порт. Це пов’язано з достатнім запасом продукції у трейдерів та великою пропозицією на світовому ринку, особливо з боку РФ”, – зазначили його аналітики.
За їхньою інформацією, покриття контрактів на пшеницю на листопад-грудень у багатьох гравців ринку суттєво зменшиться.
“Контракти на жовтень вже укладаються за ціною $218–220 CPT-порт з потенційним зростанням до $223. Основна причина — скорочення запасів та наростаюча невизначеність щодо майбутнього врожаю”, – пояснили експерти.
Кліматичні ризики в країнах, які є великими виробниками пшениці, стануть провідним фактором підтримки цін.
“В Україні центральні та південні регіони потерпають від посухи, і найближчим часом значних опадів не прогнозується. У РФ також спостерігається критичний дефіцит вологи, а темпи посівної — найповільніші за останні п’ять років. Подібна ситуація фіксується й у Франції, Румунії та Болгарії, де нестача вологи ставить під загрозу обсяги посівів озимої пшениці. З огляду на це є загроза скорочення площ під озиминою. Імпортери, передчуваючи потенційні проблеми з урожаєм 2026 року, можуть активніше закуповувати зерно. Тож в січні-березні ціни на пшеницю можуть суттєво зрости”, – констатують у “Пуск”.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, завершив збиральну кампанію ранніх зернових та олійних культур і отримав валового врожаю пшениці 237 тис. тонн (-9% р/р), ріпаку – 31 тис. т (-23% р/р), повідомила пресслужба агрохолдингу.
В “Астарті” зазначили, що урожайність пшениці склала 5,2 т/га (-3% р/р), ріпаку – склала 2,7 т/га (-20% р/р).
“Поточний сезон характеризувався низкою кліматичних викликів: дефіцитом опадів на більшій частині території, весняними заморозками, локальними градобоями та затяжними дощами у західних регіонах, що вплинули на темпи дозрівання і збирання культур. Водночас завдяки ефективному плануванню, оперативному залученню техніки та злагодженій роботі агрономічних і виробничих команд Астарта забезпечила своєчасне та якісне збирання врожаю”, – розповіли в агрохолдингу.
При цьому найвищих результатів досягли агрофірми на Заході України: “Житниця Поділля” з врожайністю пшениці 7,4 т/га та “Волочиськ-Агро” з врожайністю ріпаку 3,1 т/га. Наразі Астарта розпочала збирання пізніх культур.
Водночас аграрії “Астарти” проводять сівбу озимих культур під урожай-2026. Заплановані площі: 44 тис. га під озиму пшеницю (-3% р/р) та 16 тис. га під озимий ріпак (+45% р/р).
За результатами першого півріччя 2025 року дохід у сегменті склав EUR61 млн (–38% р/р) на тлі зниження обсягів продажу врожаю минулого року. Експорт забезпечив 83% доходу сегменту (проти 93% в першому півріччі 2024)”, – резюмували в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у 2024 році збільшила чистий прибуток на 34,5% – до EUR83,25 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн.
В першому кварталі цього року виручка агрохолдингу впала на 24.9% – до EUR124,58 млн, тоді як чистий прибуток – на 28,8%, до EUR6,42 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
