Міністерство сільського господарства США (USDA) опублікувало квітневий звіт World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), в якому представлено оновлені прогнози щодо виробництва, споживання, торгівлі та запасів пшениці та кукурудзи на 2024/25 маркетинговий рік.
Пшениця: світові тенденції
– Виробництво: прогноз знижено на 0,3 млн тонн до 796,9 млн тонн, переважно через зменшення виробництва в Саудівській Аравії та ЄС.
– Споживання: зниження на 1,4 млн тонн до 805,2 млн тонн, зумовлене скороченням продовольчого, насіннєвого та промислового використання в Індії та Китаї.
– Торгівля: прогноз експорту знижено на 1,3 млн тонн до 206,8 млн тонн. Зниження експорту очікується для Росії (-1,0 млн тонн до 44,0 млн тонн), Австралії (-0,5 млн тонн до 25,5 млн тонн) та ЄС (-0,5 млн тонн до 26,5 млн тонн), частково компенсоване збільшенням експорту з Канади (+0,5 млн тонн до 26,5 млн тонн) та України (+0,5 млн тонн до 16,0 млн тонн).
– Запаси: кінцеві світові запаси збільшено на 0,6 млн тонн до 260,7 млн тонн, що на 3% нижче за рівень попереднього року і є найнижчим показником з 2015/16 МР.
Світове виробництво пшениці 2025 року, згідно з прогнозом Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), становитиме 795 млн тонн, що відповідає рівню 2024 року. Організація зафіксувала різноспрямовані тренди серед найбільших країн-виробників.
В ЄС очікується зростання виробництва до 135,5 млн тонн (+12% р/р) завдяки розширенню посівів і поліпшенню погодних умов. При цьому ФАО вказує на дефіцит опадів у східній частині блоку, що може вплинути на підсумкову врожайність.
У Росії виробництво пшениці, як очікується, знизиться через низьку вологість ґрунту і скорочення посівних площ. Аналогічна ситуація спостерігається в США, де посуха вплинула на посіви озимої пшениці, що призведе до зниження загального обсягу врожаю.
Виробництво пшениці в Україні, за оцінкою ФАО, виявиться нижчим за середній п’ятирічний показник. Головні причини – триваючий збройний конфлікт і посушливі погодні умови.
У Канаді очікується збільшення посівних площ під пшеницею завдяки ціновим стимулам, однак це буде врівноважено зниженням урожайності. Обсяг виробництва залишиться на рівні 2024 року, але перевищить середній п’ятирічний рівень.
ФАО прогнозує, що в Індії врожай сягне рекордного рівня – 115,4 млн тонн. Зростання зумовлене розширенням посівних площ, державними субсидіями та високими ринковими цінами.
У країнах Близького Сходу та Північної Африки прогнозується зниження врожаю на тлі нестачі опадів. В Аргентині очікується зростання виробництва за рахунок розширення посівів. В Австралії прогнозується помірне зниження обсягу врожаю, проте показник залишиться вищим за 30 млн тонн.
За оцінкою ФАО, виробництво зернових у світі 2024 року становило 2,849 млрд тонн, що на 0,3% нижче рік до року. Прогноз споживання зернових у 2024/25 маркетинговому році становить 2,868 млрд тонн, включно з 1,534 млрд тонн фуражного зерна (+1,1% р/р) і 795,4 млн тонн пшениці, що трохи нижче рівня попереднього сезону.
Сербія, згідно з національними джерелами, планує зберегти врожай пшениці в межах 3 млн тонн. Очікується, що погодні умови дадуть змогу досягти результатів, вищих за середні. Країна продовжить експорт до Італії, Туреччини та країн регіону.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив аналіз основних виробників пшениці по країнах світу за період 1991-2023 роки – https://youtube.com/shorts/NMwidrCI6iY?si=hE3BXbdvWOG30Nld
Україна у березні експортувала 1,1 млн тонн пшениці, що є одним із найвищих місячних показників поточного сезону, у квітні обсяги поставок можуть бути дещо нижчими, але все ж таки залишаться на високому рівні, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради.
“На квітень вже законтрактовано 850 тис. тонн пшениці, а загальний місячний експорт може сягнути 1 млн тонн. Попри загальну стагнацію попиту на європейському ринку, українське зерно знаходить свого покупця, зокрема в Єгипті”, — зауважили аналітики.
Однак, на думку експертів, з цінової точки зору ситуація менш оптимістична. Основні напрямки експорту української пшениці — Італія, Іспанія, Нідерланди — зберігають пасивну позицію щодо нових закупівель, а повернення мит на українське зерно до ЄС з червня може ще більше ускладнити доступ до європейського ринку.
“Поки що немає ніяких позитивних новин для ціни на пшеницю. Біржовий ринок останніми тижнями просідав, і ми бачимо серйозний розрив між фізичним ринком та біржовими котируваннями. Якщо FOB-ціна в Україні наразі вища за Чикаго на $60 на тонні, то до червня-липня ринки зазвичай синхронізуються. Це означає, що українська фізична ціна може просісти, особливо з урахуванням наближення нового врожаю”, — прокоментували у “Пуск”.
За даними аналітиків, умовна середня ціна на пшеницю 2 класу нового врожаю на липень прогнозується на рівні $190-200 за тонну на базисі CPT-порт, тоді як наразі цей показник фіксується на рівні $210-215. Потенційне зниження може скласти до $20 на тонні.
“Якщо є можливість — не варто поспішати з продажем. Історично у липні-серпні ринок насичується пшеницею з усіх основних країн-експортерів — Україна, Росія, Румунія, США — і навіть за дефіцитного балансу ціна зазвичай падає. Водночас сезонна модель показує, що з жовтня по грудень можливе зростання до $220–235 за тонну на базисі CPT-порт. Тому, якщо дозволяє фінансова подушка, варто розглядати відтермінування продажів”, — додали аналітики.
Вони констатували, що на внутрішньому ринку наразі найкращі ціни пропонують борошномельні підприємства — 10500 –11000 грн/тонна на пшеницю 2-3 класу.
“В умовах млявого експортного попиту це може бути вигіднішим рішенням для аграріїв”, – вважають у “Пуск”.
Міністерство сільського господарства США (USDA) скоригувало прогноз експорту Україною пшениці на 2024/25 маркетинговий рік (МР, липень 2024-го – червень 2025-го) та знизило його на 0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн, а кукурудзи – на 1 млн тонн, до 22 млн тонн.
В оновленому прогнозі USDA за лютий зазначається, що у 2024/25 МР показники виробництва пшениці та кукурудзи в Україні залишаться відповідно на рівні 22,9 млн тонн і 26,5 млн тонн.
При цьому прогнозується несуттєве збільшення виробництва та споживання пшениці, однак, на думку USDA, обсяги торгівлі та кінцеві запаси будуть нижчими. Відповідно, прогноз щодо світового виробництва пшениці підвищено на 0,6 млн тонн – до 793,8 млн тонн, завдяки зростанню виробництва в Казахстані (+0,6 млн тонн, до 18,6 млн тонн) та Аргентині (+0,2 млн тонн, до 17,7 млн тонн).
Світове споживання пшениці також зросте на 1,8 млн тонн, до 803,7 млн тонн завдяки більшому використанню в ЄС, Казахстані, Таїланді та Україні фуражного зерна та перехідних залишків.
При цьому світова торгівля пшеницею скоротиться на 3 млн тонн – до 209 млн тонн, через скорочення експорту ЄС (-1,0 млн тонн, до 28,0 млн тонн), Мексики, РФ (-0,5 млн тонн, до 45,5 млн тонн), Туреччини та України (-0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн). Найбільше скорочення очікується в Китаї – на 2,5 млн тонн, до 8,0 млн тонн, що буде найнижчим показником імпорту останні п’ять років, хоча торік ця країна була провідним світовим постачальником пшениці.
Схожа картина очікує й світові кінцеві запаси на 2024/25 МР, які, за оновленим прогнозом, знизяться на 1,3 млн тонн – до 257,6 млн тонн, через скорочення в Китаї, яке частково компенсується збільшенням запасів у Росії, Казахстані та Україні.
На світовому ринку кукурудзи в 2024/25 МР передбачається скорочення всіх показників. У світовому виробництві кукурудзи очікується спад на 1,9 млн тонн – до 1 млрд 212,5 млн тонн, в основному за рахунок Аргентини (-1,0 млн тонн, до 50,0 млн тонн) через зниження врожайності внаслідок спеки та Бразилії (-1,0 млн тонн, до 126,0 млн тонн) та через повільну сівбу.
Основні зміни у світовій торгівлі кукурудзою стосуються зменшення прогнозованого експорту кукурудзи з Бразилії (-1,0 млн тонн, до 46,0 млн тонн), України (-1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн) та Південної Африки. Зовнішні кінцеві запаси кукурудзи на 2024/25 МР знижено на 3 млн тонн, до 290,3 млн тонн.
У портах Великої Одеси і Дунаю з початку поточного тижня активізувався попит і підвищилися ціни на продовольчу пшеницю, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Підтримку закупівельним цінам на цю культуру надала активізація попиту імпортерів для термінового покриття позицій за раніше укладеними угодами, стримана пропозиція також підтримала ціни. Водночас підвищенню гривневих цін на пшеницю сприяв валютний фактор”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, у портах Великої Одеси закупівельні ціни на продовольчу пшеницю підвищилися на $1-2 за тонну і станом на 26 грудня 2024 року озвучувалися в межах $208-215 за тонну на умовах CPT-порт. Водночас у портах Дунаю підвищення цін попиту становило в середньому $2 за тонну і фіксується в діапазоні $209-215 за тонну на умовах CPT-порт порівняно з кінцем минулого тижня.
Гривневі ціни (базис CPT-порт) підвищилися на 50-150 грн/тонна й озвучуються переважно в діапазоні 9,9-10,3 тис. грн/тонна.
“Мінімальні та наближені до них ціни мали переважно декларативний характер і були наближені до цін на фуражну пшеницю”, – резюмували в “АПК-Інформ”
Україна в липні-листопаді 2024/25 маркетингового року (МР липень-2024-го – червень 2025-го) експортувала 8,96 млн тонн пшениці, що значно перевищує минулорічні темпи, коли за ті самі перші п’ять місяців сезону було експортовано 5,8 млн тонн, проте це нижче за довоєнну динаміку, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Попри це, за перші п’ять місяців сезону-2024/25 вже реалізовано 55% від граничного обсягу експорту пшениці, затвердженого в серпні в рамках меморандуму між Міністерством агрополітики і продовольства та профільними організаціями українського зернового ринку”, – звернули увагу аналітики.
За їхньою інформацією, до п’ятірки країн-імпортерів української пшениці увійшли відразу три держави Південно-Східної Азії: Індонезія, В’єтнам і Таїланд.
Зазначено, що частка віддалених ринків суттєво зросла завдяки стабільній роботі морського коридору, проте основним напрямком залишилася Іспанія. Із цікавих напрямків виділено Алжир, який імпортував уже понад пів мільйона тонн української пшениці цього сезону. Водночас неврожай у Франції спонукав місцевих імпортерів переключитися на зерно Чорноморського походження, пояснюють тенденції в “УкрАгроКонсалті”.
