Аграрії станом на 21 листопада намолотили 50,93 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,23 млн га, що становить 88% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті у п’ятницю.
Торік на аналогічну дату було намолочено 53,4 млн тонн зернових і 19,5 млн тонн олійних, тобто цьогорічні показники нижчі на 4,6% та 12,6% відповідно, переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 20,84 млн тонн кукурудзи з 3,12 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 23,6 млн тонн з 3,7 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий за минулорічний – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га порівняно із 5,6 млн тонн з 1,41 млн га рік тому.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,4 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 21 листопада сягнув 896,5 тис. тонн із 327,6 тис. га порівняно із 1 млн тонн торік.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Чернігівська область – 4,57 млн тонн, Хмельницька – 4,89 млн тонн, Вінницька– 4, 62 млн тонн, Одеська – 4,06 млн тонн.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 21 листопада становить 17,05 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 92% засіяних площ, сої – з 96%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 4,72 млн тонн із 1,99 млн га порівняно із 6 млн тонн із 2,6 млн га на схожу дату минулого року, тоді як соняшнику – 8,92 млн тонн із 4,79 млн га порівняно із 10,1 млн тонн із 4,9 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 94% виробничих площ – 9,96 млн тонн із 186 тис. га проти 12 млн тонн із 251,2 тис. га рік тому.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
Платформа Food from Ukraine символізує розширення ініціативи України від акценту лише на зерні до готової продукції, а також до передачі знань технології, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев на відкритті IV Міжнародного саміту з продовольчої безпеки “Продовольство з України” у Києві в середу.
Соболев зазначив, що Україна в 2025-2026 маркетинговому році вже експортувала 5,8 млн тонн пшениці.
“Це не просто цифра, це показник стійкості нашого агросектору, який працює попри зруйновану інфраструктуру, постійні логістичні виклики, атаки дронами і щоденні ризики”, – наголосив міністр.
Він навів дані прогнозу USDA, згідно з якими за підсумками сезону експорт пшениці з України становитиме 15 млн тонн, тобто приблизно 7% світової торгівлі цією продукцією.
“Це підтверджує, що Україна продовжує, попри все, бути надійним партнером для світового продовольчого ринку. (…) Проте питання продовольчої безпеки лишається актуальним і буде тільки посилюватися. Українські аграрії забезпечують продовольством сотні мільйонів людей в різних регіонах світу, від Північної Африки до Азії. Наша країна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки, забезпечується стабільність поставок зернових, олійних культур і продуктів тваринництва”, – зауважив Соболев.
Як зазначив міністр, в Україні розуміють, що найстрімкіше зростатиме попит на продовольство. Найближчими десятиліттями приріст майже на 14% сформує Субсахарська Африка, яка наразі імпортує понад дві третини власної потреби продовольства. Середня продуктивність фермерських господарств на цьому континенті становить лише 40% потенціалу, втрати зернових становлять до 20%, а щільність механізації – всього 2-4 трактори на 100 кв км, що в десятки разів нижче, ніж у Європі.
Водночас він зауважив високу реакцію на ці виклики з боку держав Африки, які інвестують у зрошення, механізацію, створення агропромислових зон, локалізацію виробництва техніки, розвиток інфраструктури, зберігання і переробку. Це не просто модернізація, за словами Соболева, це стратегічний курс на самодостатність.
Саме тому одним із стратегічно правильних рішень для України, на думку міністра економіки, є трансформація ініціативи президента України Grain from Ukraine у Food from Ukraine.
“Платформа Food from Ukraine формуватме новий підхід до глобальної продовольчої політики, поєднуючи довгострокове фінансування гуманітарних програм за створенням стабільних і захищених логістичних маршрутів, розвитком переробки та виробництва продукції з високою додатковою вартістю, залученням інвестицій, технологічною модернізацією агросектору, розширенням співпраці з країнами Азії, Африки, Латинської Америки та острівними державами, а також налагодженням партнерства між урядом, бізнесом і міжнародними організаціями для створення стійкої передбачуваної та інноваційної глобальної продовольчої системи”, – підкреслив Соболев.
Міністр повідомив, що Україна в рамках цієї ініціативи розпочне створювати мережу регіональних продовольчих хабів. Він продемонстрував відеопрезентацію першого проєкту такого логістично-переробного хабу, який планується звести в Гані. Базовою інфраструктурною точкою його стане зберігання, переробка та дистрибуція української агропродукції, а також локалізація сучасних технологій Західній Африці.
Соболев наголосив, що Україна та Гана в Києві в середу підписали меморандум про співпрацю, чим заклали підгрунтя для довгострокового партнерства та практичного розвитку ініціативи та створення Food for Ukraine.
“Україна перестає бути політичним донором продовольства. Ми стаємо частиною архітектури нової моделі глобальної продовольчої стійкості, країною, яка допомагає не лише годувати світ сьогодні, а й створює механізми інноваційного виробництва завтра”, – резюмував міністр економіки.
До порту Тартус у Сирії прибули три вантажні судна з понад 70 тис. тонн пшениці в межах програми зміцнення стратегічних запасів зерна та забезпечення потреб внутрішнього ринку, повідомило місцеве видання sana.sy із посиланням на інформацію портової адміністрації.
“Три судна, завантажені більше ніж 70 тис. тонн пшениці, прибули до порту “Тартус” для Генерального управління з торгівлі та переробки зерна в рамках постійних зусиль уряду щодо зміцнення стратегічного запасу зерна та забезпечення потреб місцевого ринку в пшениці”, – зауважило видання.
Операційний керівник порту “Тартус” Юсеф Арнус уточнив, що два судна привезли зерно з України, а одне – із РФ, їх наразі розвантажують. Частина вантажу зберігатиметься в силосах зерносховищ порту, а решту перевозитимуть вантажівками та залізницею і спрямовуватимуть на задоволення потреб місцевого ринку та забезпечення продовольчої безпеки.
Він додав, що на розвантаження чекає четверте судно із 26 тис. тонн пшениці та є ознаки прибуття найближчим часом додаткових суден, завантажених приблизно 50 тис. тонн.
Помічник директора Тартуського відділення залізниці Нідаль Абдель Кадер повідомив, що одне із суден під назвою Golden Nour прибуло у Тартус із вантажем понад 30 тис. тонн пшениці. Частину цього вантажу було доставлено на елеватори “Аш-Шіншар”, і це вже четверта поставка за останній період.
Видання нагадало, що 5 листопада до порту “Тартус” прибули чотири судна із 94 тис. тонн пшениці для поповнення стратегічного запасу та забезпечення потреб млинів у різних провінціях Сирії.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво пшениці в 2025 році прогнозується на рівні близько 809,7 млн тонн, що на 1,3% вище, ніж у 2024 році.
Зростання очікується за рахунок збільшення врожайності в Канаді, Казахстані, Китаї та Індії, тоді як у країнах Південної Європи та Північної Африки зберігаються ризики зниження виробництва через посуху.
«Перспективи світового ринку пшениці залишаються в цілому позитивними, а глобальні запаси за підсумками сезону залишаться стабільними, незважаючи на активний експорт з Чорноморського регіону», — наголошується в жовтневому огляді FAO Cereal Supply and Demand Brief.
Топ-20 країн світу за виробництвом пшениці в 2025 році (оцінка FAO і USDA)
Ці двадцять країн виробляють понад 90% світового обсягу пшениці.
Незважаючи на загальне зростання врожайності, глобальні запаси пшениці до кінця 2025 року можуть знизитися на 1,6%, до близько 312 млн тонн. Це пов’язано зі збільшенням внутрішнього споживання в Азії та на Близькому Сході, а також з активним експортом з Росії, України та Австралії.
Середні світові ціни на пшеницю залишаються волатильними, проте аналітики FAO прогнозують їх відносну стабілізацію при збереженні обсягів врожаю і запасів.
Незважаючи на війну, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів зерна. За оцінкою Міністерства аграрної політики, у 2024–2025 маркетинговому році країна експортувала близько 15 млн тонн пшениці, поставляючи її до Єгипту, Індонезії, Іспанії, Туреччини та Тунісу.
Україна утримує 11–12 місце в світі за виробництвом пшениці і входить до п’ятірки світових експортерів завдяки високій врожайності та логістичним маршрутам через дунайські та балтійські порти.
Детальний огляд основних світових виробників пшениці з 1970 по 2024 рік — в аналітичному відео Experts Club: Дивитися на YouTube
Українські аграрії станом на 28 жовтня 2025 року засіяли 5,349 млн га озимих культур, що становить 72% від прогнозованих площ, роком раніше на 22 жовтня було засіяно 5,7 млн га.
Згідно з даними на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, посіви озимої пшениці за тиждень зросли до 3,858 млн га (4,1 млн га), ячменю — до 382,2 тис. га (486,1 тис. га), жита — до 63,2 тис. га (66 тис. га) .
«Серед лідерів за посівами зернових культур — Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області. Полтавська, Тернопільська та Чернігівська області вже завершили сівбу», — зазначило міністерство.
За його даними, рапс на 21 жовтня посаджений на площі 1,05 млн га (торік – 1,05 млн га).
«Найбільше – у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях. Наразі аграрії 14 областей завершили посів озимого рапсу», – йдеться в повідомленні.
Мінекономіки раніше оприлюднило прогнозні показники площі посіву озимих зернових культур під урожай-2026. У міністерстві очікують, що українські аграрії скоротять площі посіву озимих на 5,1% – до 5,368 млн га. При цьому площі під озимою пшеницею будуть меншими на 4,4% – 4,778 млн га, озимим ячменем – на 2,7%, 576,1 тис. га, озимим ріпаком – на 5,5%, 1,114 млн га. Водночас посіви озимого жита будуть збільшені на 7,6% – до 69,3 тис. га.
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
