Міністерство сільського господарства США (USDA) скоригувало прогноз експорту Україною пшениці на 2024/25 маркетинговий рік (МР, липень 2024-го – червень 2025-го) та знизило його на 0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн, а кукурудзи – на 1 млн тонн, до 22 млн тонн.
В оновленому прогнозі USDA за лютий зазначається, що у 2024/25 МР показники виробництва пшениці та кукурудзи в Україні залишаться відповідно на рівні 22,9 млн тонн і 26,5 млн тонн.
При цьому прогнозується несуттєве збільшення виробництва та споживання пшениці, однак, на думку USDA, обсяги торгівлі та кінцеві запаси будуть нижчими. Відповідно, прогноз щодо світового виробництва пшениці підвищено на 0,6 млн тонн – до 793,8 млн тонн, завдяки зростанню виробництва в Казахстані (+0,6 млн тонн, до 18,6 млн тонн) та Аргентині (+0,2 млн тонн, до 17,7 млн тонн).
Світове споживання пшениці також зросте на 1,8 млн тонн, до 803,7 млн тонн завдяки більшому використанню в ЄС, Казахстані, Таїланді та Україні фуражного зерна та перехідних залишків.
При цьому світова торгівля пшеницею скоротиться на 3 млн тонн – до 209 млн тонн, через скорочення експорту ЄС (-1,0 млн тонн, до 28,0 млн тонн), Мексики, РФ (-0,5 млн тонн, до 45,5 млн тонн), Туреччини та України (-0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн). Найбільше скорочення очікується в Китаї – на 2,5 млн тонн, до 8,0 млн тонн, що буде найнижчим показником імпорту останні п’ять років, хоча торік ця країна була провідним світовим постачальником пшениці.
Схожа картина очікує й світові кінцеві запаси на 2024/25 МР, які, за оновленим прогнозом, знизяться на 1,3 млн тонн – до 257,6 млн тонн, через скорочення в Китаї, яке частково компенсується збільшенням запасів у Росії, Казахстані та Україні.
На світовому ринку кукурудзи в 2024/25 МР передбачається скорочення всіх показників. У світовому виробництві кукурудзи очікується спад на 1,9 млн тонн – до 1 млрд 212,5 млн тонн, в основному за рахунок Аргентини (-1,0 млн тонн, до 50,0 млн тонн) через зниження врожайності внаслідок спеки та Бразилії (-1,0 млн тонн, до 126,0 млн тонн) та через повільну сівбу.
Основні зміни у світовій торгівлі кукурудзою стосуються зменшення прогнозованого експорту кукурудзи з Бразилії (-1,0 млн тонн, до 46,0 млн тонн), України (-1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн) та Південної Африки. Зовнішні кінцеві запаси кукурудзи на 2024/25 МР знижено на 3 млн тонн, до 290,3 млн тонн.
У портах Великої Одеси і Дунаю з початку поточного тижня активізувався попит і підвищилися ціни на продовольчу пшеницю, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Підтримку закупівельним цінам на цю культуру надала активізація попиту імпортерів для термінового покриття позицій за раніше укладеними угодами, стримана пропозиція також підтримала ціни. Водночас підвищенню гривневих цін на пшеницю сприяв валютний фактор”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, у портах Великої Одеси закупівельні ціни на продовольчу пшеницю підвищилися на $1-2 за тонну і станом на 26 грудня 2024 року озвучувалися в межах $208-215 за тонну на умовах CPT-порт. Водночас у портах Дунаю підвищення цін попиту становило в середньому $2 за тонну і фіксується в діапазоні $209-215 за тонну на умовах CPT-порт порівняно з кінцем минулого тижня.
Гривневі ціни (базис CPT-порт) підвищилися на 50-150 грн/тонна й озвучуються переважно в діапазоні 9,9-10,3 тис. грн/тонна.
“Мінімальні та наближені до них ціни мали переважно декларативний характер і були наближені до цін на фуражну пшеницю”, – резюмували в “АПК-Інформ”
Україна в липні-листопаді 2024/25 маркетингового року (МР липень-2024-го – червень 2025-го) експортувала 8,96 млн тонн пшениці, що значно перевищує минулорічні темпи, коли за ті самі перші п’ять місяців сезону було експортовано 5,8 млн тонн, проте це нижче за довоєнну динаміку, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Попри це, за перші п’ять місяців сезону-2024/25 вже реалізовано 55% від граничного обсягу експорту пшениці, затвердженого в серпні в рамках меморандуму між Міністерством агрополітики і продовольства та профільними організаціями українського зернового ринку”, – звернули увагу аналітики.
За їхньою інформацією, до п’ятірки країн-імпортерів української пшениці увійшли відразу три держави Південно-Східної Азії: Індонезія, В’єтнам і Таїланд.
Зазначено, що частка віддалених ринків суттєво зросла завдяки стабільній роботі морського коридору, проте основним напрямком залишилася Іспанія. Із цікавих напрямків виділено Алжир, який імпортував уже понад пів мільйона тонн української пшениці цього сезону. Водночас неврожай у Франції спонукав місцевих імпортерів переключитися на зерно Чорноморського походження, пояснюють тенденції в “УкрАгроКонсалті”.
На європейському ринку протягом понеділка-вівторка спостерігається зниження цін на пшеницю і кукурудзу, а на ріпак і сою вони можуть зберегтися через загострення воєнних дій в Україні минулого тижня, повідомило німецьке видання Agrarheute.com.
Аналітики кажуть, що ринок пшениці, який більшу частину минулого тижня підтримувався загостренням ситуації в Україні, перебуває під тиском через відсутність нових елементів, пише видання.
Зниження цін на пшеницю і кукурудзу німецькі експерти пов’язують із падінням євро щодо долара: його курс минулої п’ятниці було зафіксовано на рівні $1,0333, що є дворічним мінімумом.
“Падіння курсу євро фактично підтримує європейський експорт пшениці (і ціни на пшеницю) і сповільнює високий імпорт кукурудзи та ріпаку”, – звернув увагу ресурс.
Тим часом, на думку більшості аналітиків, домінування чорноморської пшениці залишається фактором, що чинить тиск на європейський ринок, особливо з урахуванням нещодавнього падіння цін на російську пшеницю. При цьому дедалі більшого значення на ринку набуває пшениця з південної півкулі.
Agrarheute послалося на дані Європейської Комісії, згідно з якими Європейський Союз від початку 2024-2025 маркетингового року станом на 17 листопада вже імпортував 3,5 млн тонн м’якої пшениці, з яких 2,5 млн тонн, або приблизно 70%, надійшло з України, а інша частина – з Канади, Молдови, США та Сербії. Основними одержувачами були Іспанія (майже 2 млн тонн) та Італія (530 тис. тонн).
“З 1 грудня Україна запровадить систему мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зокрема на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Мінімальні ціни розраховуватиме Міністерство аграрної політики щомісяця, і експорт нижче за ці ціни заборонений”, – звернуло увагу видання.
Експерти наголосили на складності прогнозування ситуації на світовому аграрному ринку у зв’язку із запровадженням Україною механізму встановлення мінімальних експортних цін на агропродукцію та його впливу на структуру врожаю та українського експорту.
“Ми швидко наближаємося до сезону відпусток, а це означає, що на зернових ринках менше фундаментальних даних для торгівлі, ніж ми зазвичай отримуємо в іншу частину року”, – процитувало видання стратега з хеджування та ринкового аналітика AgMarket.net Кадена Суїні.
Оскільки грудневий звіт USDA завжди аналогічний листопадовому звіту, у нас, імовірно, не буде нових даних про попит і пропозицію до 10 січня, резюмувало Agrarheute.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту пшениці з України у 2024/2025 маркетинговому році (МР, липень 2024/червень 2025-го) ще на 1 млн тонн – до 16,0 млн тонн.
Як ідеться в жовтневому звіті USDA ввечері в п’ятницю, такий перегляд зроблено завдяки підвищенню оцінки врожаю з 22,3 млн тонн до 22,9 млн тонн, а також зниженню оцінки внутрішнього споживання з 7,0 млн тонн до 6,7 млн тонн і перехідних залишків з 1,09 млн тонн до 0,99 млн тонн.
Американське відомство нагадує, що минулого МР урожай пшениці в Україні становив 23,0 млн тонн, експорт – 18,58 млн тонн, тоді як кукурудзи – відповідно 32,5 млн тонн і 29,6 млн тонн.
Світове виробництво пшениці в сезоні-2024/2025 USDA прогнозує на рівні 794,08 (-2,8 млн тонн до вересневого прогнозу), а світовий експорт – 215,82 млн тонн (-0,69 млн тонн).
Погіршено також оцінку як світового виробництва кукурудзи – до 1 млрд 217,19 (-1,38 млн тонн до вересневого прогнозу), так і її світового експорту – до 190,50 млн тонн (-0,87 млн тонн).
ПП «Західний Буг» побудує переробний комплекс із переробки на борошно пшениці м’яких і жорстких сортів потужністю понад 75 тис. тонн на рік, повідомив керівник проєкту «Млин і макаронна фабрика» компанії Володимир Бойчук у Facebook.
«Це буде перший в Україні проєкт такого масштабу з переробки пшениці дурум, який ми запустимо у 2025 році. Проєктна потужність млинів становитиме понад 75 тис. тонн на рік. Це дасть змогу виробляти високоякісне хлібопекарське борошно, крупу для виробництва макаронних виробів», – зазначив він і додав, що підготовчі роботи вже завершено.
Очікується, що макаронна фабрика за повного завантаження зможе виробляти близько 50 тис. тонн різноманітної продукції на рік, зокрема традиційні макаронні вироби різних форм і макарони швидкого приготування. В асортименті налічуватиметься понад 50 найменувань продукції.
ПП «Західний Буг» засновано 2003 року. Обробляє близько 65 тис. га в Чернівецькій, Тернопільській, Волинській та Львівській областях. Спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур, виробництві та реалізації насіння, надає послуги елеваторів та агрохімічної лабораторії.
До його структури входять 10 рільничих підрозділів, три елеватори потужністю одночасного зберігання 88 тис. тонн, насіннєвий завод потужністю 200 т/добу, агрохімічна лабораторія, що надає послуги аналізів ґрунту і води тощо.
Бенефіціарами агрохолдингу є Оксана Друль, Валерій Овчарук та Юрій Гладун.
Згідно з індексом Opendatabot, ПП «Західний Буг» у 2024 році увійшло до Топ-10 найприбутковіших агрокомпаній України. На його частку припало 5,9% доходу всієї десятки. Уточнюється, що 2023 року дохід агрохолдингу становив 86,57 млрд грн.
БОРОШНО, Західний Буг, ПЕРЕРОБКА, переробний комплекс, ПШЕНИЦЯ
