Українські борошномели все частіше повідомляють про низьку якість пшениці нового врожаю, в окремих регіонах сумарна частка пшениці 2 і 3 класу не перевищить 10% загального виробництва, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з повідомленням, більшість переробників під час спілкування з експертами агентства зазначили, що переважно надходять пропозиції пшениці з низьким вмістом білка – до 11%, незначна частка – на рівні 11-12% і лише поодинокі пропозиції з вмістом білка на рівні 13%.
“Деякі переробники прогнозують, що в окремих регіонах країни сумарна частка пшениці 2 і 3 класу поточного року не перевищить 10% загального виробництва”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, ситуація, що склалася з якістю пшениці, надає істотну підтримку цінам. Цього тижня більшість українських борошномелів продовжували поступово підвищувати закупівельні ціни на продовольчу пшеницю.
Станом на 23 серпня ціни попиту на пшеницю 2 і 3 класу фіксуються найчастіше в межах 5700-6700 грн/тонна і 5500-6500 грн/тонна СРТ відповідно, що вище за показники кінця минулого тижня на 100-200 грн/тонна, проте більшість покупців підвищували найчастіше мінімальні та наближені до них ціни, пояснили експерти.
Аграрії продовжують стримувати продажі якісних зернових, що надає додаткову підтримку цінам, резюмували в АПК-Інформ.
Як повідомлялося, Україна вже зібрала 27 млн тонн пшениці з рекордними показниками врожайності, але аналітики звертають увагу, що через погодні умови 60% врожаю продаватимуть як фураж, що вдвічі більше за минулорічний показник.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в серпневому прогнозі поліпшило прогноз врожаю пшениці в Україні в 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 17,5 млн тонн до 21 млн тонн, кукурудзи – з 25 млн тонн до 27,5 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
Водночас, зазначається в документі, через припинення роботи “Чорноморської зернової ініціативи” прогноз експорту збережено незмінним – відповідно 10,5 млн тонн і 19,5 млн тонн.
У результаті USDA для пшениці підвищило прогноз внутрішнього споживання з 7,1 млн тонн до 8,1 млн тонн, а перехідні залишки на кінець МР – з 1,59 млн тонн до 4,13 млн тонн, тоді як для кукурудзи весь прогноз зростання врожаю збалансовано збільшенням очікуваних перехідних залишків – з,89 млн тонн до 3,89 млн тонн.
Загалом американське відомство збільшило прогноз урожаю фуражного зерна в Україні цьогоріч із 31,47 млн тонн до 33,97 млн тонн, оцінюючи їхній експорт у 21,37 млн тонн і підвищивши прогноз перехідних залишків із 2,27 млн тонн до 4,77 млн тонн.
В оновленому випуску врожай пшениці в минулому 2022/23 МР USDA, як і місяць тому, оцінило в 21,5 млн тонн проти 33,01 млн тонн роком раніше, а експорт – 16,8 млн тонн проти 18,84 млн тонн відповідно за скорочення перехідних залишків з 5,27 млн тонн до 1,65 млн тонн.
Урожай фуражного зерна, на думку Мінсільгоспу США, впав до 33,93 млн тонн із 53,51 млн тонн у 2021/22 МР, тоді як експорт – лише до 30,80 млн тонн із 32,93 млн тонн через скорочення перехідних залишків із 8,69 млн тонн до 2,15 млн тонн.
У тому числі врожай кукурудзи в минулому МР знизився до 27 млн тонн з 42,13 млн тонн роком раніше, при тому, що експорт зріс до 28 млн тонн з 26,98 млн тонн, зокрема за рахунок зниження перехідних залишків з 7,59 млн тонн до 1,39 млн тонн.
Згідно з новим прогнозом USDA, світовий врожай пшениці в 2023/24 МР досягне 793,4 млн тонн, що на 3,3 млн тонн менше за попередній прогноз. Загальний експорт пшениці прогнозується на рівні 209,4 млн тонн – на 2,23 млн тонн менше, ніж очікувалося раніше. Аналітики спрогнозували остаточні світові запаси пшениці на кінець МР у 265,6 млн тонн, що на 0,92 млн тонн менше за попередній прогноз.
Щодо кукурудзи оцінку врожаю у світі цього року знижено майже на 11 млн тонн – до 1 млрд 213,5 млн тонн, експорту – на 2,07 млн тонн, до 196,19 млн тонн.
Мінсільгосп США знизив прогноз виробництва пшениці в США на 0,13 млн тонн до 47,2 млн тонн. Експорт очікується на рівні 19,05 млн тонн (-0,68 млн тонн).
Урожай кукурудзи знижено на 5,71 млн тонн – до 398,82 млн тонн, а експорт – на 1,27 млн тонн, до 58,65 млн тонн.
У ЄС USDA погіршив оцінку врожаю пшениці на 3 млн тонн – до 135 млн тонн, зберігши експорт у 38,5 млн тонн.
Щодо фуражного зерна прогноз врожаю погіршено в ЄС на 6,85 млн тонн – до 136,45 млн тонн, експорту – на 2,21 млн тонн, до 10,59 млн тонн, зокрема, оціночний врожай кукурудзи тепер став меншим на 3,7 млн тонн – 59,7 млн тонн, а експорт – на 0,9 млн тонн, 4,1 млн тонн.
Для Росії прогноз експорту пшениці за тієї самої оцінки врожаю в 85 млн тонн збільшено на 0,5 млн тонн – до 48 млн тонн, а фуражного зерна збережено на рівні 8,91 млн тонн за зниження оцінки врожаю на 2,85 млн тонн – до 39,4 млн тонн. Зокрема, щодо кукурудзи експорт, як і раніше, очікується на рівні 4,2 млн тонн при зниженні врожаю на 1,7 млн тонн – до 14,6 млн тонн.
Агрохолдинг “АгроВіста” відправив перше судно з пшеницею 3-го класу нового врожаю до Греції, наступне з фуражною пшеницею призначене для Іспанії, повідомила прес-служба компанії.
“У цьому маркетинговому році, з урахуванням зупинки “зернового коридору”, “АгроВіста” повернулася до роботи логістичних маршрутів через Дунайський коридор. Також через високе навантаження дунайського напрямку та тимчасову відсутність роботи “зернового коридору” холдинг реалізує частину своєї продукції, використовуючи інші транспортні коридори – автомобільний, залізничний та річковий, доставляючи зерно до найближчих портів країн-сусідів та покупцям до країн Євросоюзу”, – ідеться в повідомленні.
За інформацією на офіційному сайті, у 2022/23 МР агрохолдинг, використовуючи “зерновий коридор”, Дунайський коридор і транзитні Шляхи солідарності до країн ЄС, відвантажив на експорт понад 0,5 млн тонн зерна, яке реалізував у країнах Середземного моря, Близького Сходу, Туреччини та Єгипту.
“АгроВіста” (раніше – група компаній “УкрАгроКом” і “Гермес-Трейдінг”) – інтегрована аграрна корпорація, що спеціалізується на виробництві зернових і олійних культур, тваринництві, зерновій торгівлі та виробництві цукру. Її земельний банк – 80 тис. га.
За даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, кінцевими бенефіціарами агрохолдингу “АгроВіста” є бізнесмени та екс-народні депутати Анатолій Кузьменко та його син Сергій Кузьменко.
Продовольча пшениця в більшості регіонів України поступово дорожчає, за тиждень її вартість за 2 і 3 клас становила 5500-6500 грн/тонна і 5400-6300 грн/тонна, що на 100-400 грн вище за показники минулого тижня, повідомляє аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Станом на 26 липня переробники переважно фіксують ціни попиту на пшеницю 2 і 3 класу в межах 5500-6500 грн/тонна і 5400-6300 грн/тонна СРТ відповідно, що на 100-400 грн/т вище за показники кінця минулого тижня”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, підтримку цінам надає недостатня кількість пропозиції зернових нового врожаю через стримування продажів аграріями та зниження темпів збиральної кампанії в деяких регіонах країни через дощі.
Крім того, учасники ринку нерідко повідомляють про те, що за якісними показниками пшениця нового врожаю ближча до фуражних кондицій. Локально в центральному регіоні країни спостерігається підвищена частка зерна зараженого сажкою, що також впливає на поступове зростання цін, констатували в “АПК-Інформ”.
Аналітики NASA Harvest (Програма з продовольчої безпеки та сільського господарства), ґрунтуючись на супутниковому аналізі, прогнозують загальне виробництво пшениці в Україні у 2023 маркетинговому році на рівні 25-26,5 млн тонн, з яких 21-22 млн тонн буде зібрано на підконтрольній Києву території, ще 4,1-4,4 млн тонн – на тимчасово окупованих територіях, повідомляє офіційний сайт NASA Harvest. Згідно з даними супутникового аналізу, врожайність пшениці в середньому становитиме 4,27 тонна/га для всієї України, зокрема 4,53 тонна/га на підконтрольній території, 3,3 тонна/га на – окупованій.
За інформацією NASA Harvest, посівні площі під пшеницею по всій країні оцінюються в межах 5,8-6,2 млн га, з яких 4,6-4,9 млн га на контрольованих територіях, 1,2-1,3 млн га – на тимчасово окупованих територіях.
“Загалом оцінка виробництва пшениці цього року близька до минулорічної, що зумовлено меншою посівною площею та вищою врожайністю порівняно з минулим роком, яка буде трохи нижчою за середній показник за п’ять років (до війни) у 27,9 млн тонн. Це передбачає, що вся посіяна пшениця буде зібрана і що супутники не можуть надати інформацію про те, хто збирав пшеницю і чи отримає Україна економічні вигоди від своїх родючих сільгоспугідь”, – резюмували в NASA Harvest.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, розпочав збирання пшениці та ріпаку в Полтавській області, у Західному регіоні жнива розпочнеться в середині липня, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook у п’ятницю.
Згідно з повідомленням, у 2023 році “Астарта” планує зібрати ранні зернові з площі майже 57 тис. га, зокрема озиму пшеницю – з 43 тис. га.
“Незважаючи на наявні виклики: понад 400 мобілізованих працівників, серйозне здорожчання виробничих ресурсів, робота в режимі постійних повітряних тривог, вірогідність накладення жнив озимих ріпаку та пшениці, – ми якісно та вчасно підготувались до збирання врожаю. Провели ремонти, готова необхідна кількість сільгосптехніки, маємо гарний стан посівів і гарний потенціал урожайності. І, найголовніше, люди – маємо збережені та добре підготовлені колективи”, – зазначив директор із сільськогосподарського виробництва Вадим Скрипник.
В “Астарті” зазначили, що змогли реалізувати практично весь торішній урожай, тож елеватори агрохолдингу готові до прийому нового врожаю. У сезоні-2023 жнива супроводжуватимуться впровадженням цифрових продуктів AgriChain, зокрема нового модуля AgriChain Logistics, спрямованого на автоматизацію та ефективне управління всіма процесами.
“Спільно з агрономічною, логістичною, елеваторною, комерційною службами “Астарти” ми розробили математичну модель, яка комплексно розв’язує транспортну задачу та дає змогу зробити найоптимальніший план розміщення продукції на власних і сторонніх елеваторах компанії або за необхідності задіяти резервні варіанти зберігання”, – пояснила директорка AgriChain Наталя Богачева, наголосивши на актуальності цього питання під час збиральної кампанії.
За її інформацією, IT-підрозділ посилив систему контролю за збором, вивезенням і доставкою в місце розвантаження врожаю, вивів на якісно новий рівень маршрутизацію перевезень, систему допуску авто на навантаження через NFC технології, цифрову систему контролю “Свій-чужий”, систему сповіщень та оперативного реагування на не штатні ситуації на маршрутах.
Під час нинішньої збиральної кампанії також заплановано впровадження погодинної диспетчеризації вивезення продукції з поля до місць зберігання через систему нарядів, що дасть змогу уникати черг, простоїв, збільшити оборотність авто та обрати оптимальний маршрут.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг 2021 року наростив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виручка зросла на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якої (EUR170 млн) згенерувало виробництво і реалізація цукру.
