Україна за січень-серпень 2026 року експортувала 1,64 млрд штук яєць на загальну суму $164 млн, що на 18,3% більше за фізичними обсягами та на 37% у грошовому вимірі порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомив виконавчий директор асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Основними покупцями українських яєць протягом перших восьми місяців 2026 року були Іспанія – 25,4% експорту, Велика Британія – 13,2%, Польща – 8,7% та Чехія – 7,4%. Частка країн ЄС в експорті становила 75,9%.
Експорт яєчних продуктів за січень-серпень 2026 року становив 6,7 тис. тонн, що на 36% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними країнами-імпортерами були Латвія, Польща та Хорватія. Частка країн ЄС в експорті становила 76,4%.
За словами Карпенка, найбільш пріоритетними ринками для подальшого розвитку експорту є країни Азії, зокрема Китай, країни MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки) та ASEAN (В’єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія).
Крім того, важливим є відкриття ринків США, ПАР та Мексики, розвиток експорту до країн ЄС та Великої Британії, Саудівської Аравії та Іраку.
Як повідомлялося, за вісім місяців 2026 року Україна збільшила експорт м’яса птиці на 12,5% – до 330,2 тис. тонн, водночас валютна виручка від його експорту скоротилася на 2,6% – до $697,9 млн. Основними покупцями були Нідерланди, Велика Британія, Словаччина та ОАЕ.
ЄС, птахівництво, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ, яйце
Україна за січень-серпень 2026 року збільшила експорт м’яса птиці на 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 330,2 тис. тонн, водночас валютна виручка від його експорту скоротилася на 2,6% – до $697,9 млн, повідомив Союз птахівників України.
У серпні 2026 року експорт м’яса птиці становив 40,6 тис. тонн, що на 1,5% менше порівняно з липнем (41,2 тис. тонн).
У грошовому вираженні серпневий експорт скоротився на 7,9% порівняно з липнем – до $82,2 млн. Середня експортна ціна на м’ясо птиці в серпні становила $2,02/кг, що на 20,9% менше порівняно з серпнем минулого року. За даними Союзу, це пов’язано зі зміною асортименту продукції, що експортується, та зниженням експортних цін на зовнішніх ринках.
Основними покупцями українського м’яса птиці за перші вісім місяців 2026 року були Нідерланди – 20% експорту, Велика Британія – 11,7%, Словаччина – 10,6% та ОАЕ – 6,4%.
На країни ЄС за цей період припало 36% загального обсягу експорту м’яса птиці, або 118,9 тис. тонн. У грошовому вираженні частка ЄС склала майже половину валютної виручки – 47%.
Українське промислове птахівництво залишається висококонцентрованим: у 2027 році понад 75% виробництва курячого м’яса забезпечуватимуть шість найбільших вертикально інтегрованих компаній, прогнозує Міністерство сільського господарства США (USDA).
Найбільшим гравцем залишається МХП, на яке припадає значно більше половини промислового виробництва курятини в Україні, йдеться у звіті USDA FAS Poultry and Products Annual, опублікованому 19 серпня 2026 року.
Близько 90% загального виробництва курячого м’яса в Україні у 2025 році забезпечували промислові бройлерні підприємства. Ще близько 8% припадало на домогосподарства, а близько 2% — на вибракованих курей-несучок, батьківське поголів’я та інші категорії птиці.
USDA очікує, що роль промислового виробництва продовжуватиме зростати, а частка домогосподарств поступово зменшуватиметься.
Незважаючи на домінування МХП, американське відомство характеризує український ринок як конкурентний. Кілька середніх виробників у 2025–2026 роках розпочали програми розширення та підвищення продуктивності, частина нових потужностей має вийти на ринок у 2026–2027 роках.
Вертикальна інтеграція дозволяє підприємствам одночасно займатися птахівництвом, виробництвом кормів, вирощуванням зернових та олійних культур і переробкою, що допомагає компенсувати цінові та військові ризики. Зростання галузі наразі переважно фінансується за рахунок власних коштів компаній, оскільки доступ українського бізнесу до міжнародних ринків капіталу залишається обмеженим.
Водночас найбільший виробник країни продовжує активну міжнародну експансію.
У липні 2025 року МХП придбав 92% іспанської Grupo UVESA за 270 млн євро. За оцінкою USDA, після угоди група контролює понад 10% іспанського ринку птахівництва, а придбані потужності додають близько 160 тис. тонн курячого м’яса на рік.
Обсяг продажів європейського сегменту МХП за підсумками 2025 року перевищив $1 млрд.
У травні 2026 року МХП придбав 70% найбільшого вертикально інтегрованого виробника курятини в Греції — компанії Th. Nitsiakos AVEE — з опціоном на решту 30%.
USDA зазначає, що оборот грецької компанії у 2025 році становив майже 540 млн євро, а завершення угоди передбачено кількома траншами до грудня 2028 року.
Зростає й кількість українських підприємств, що мають доступ до ринку Євросоюзу. У 2026 році кількість схвалених ЄС українських виробників, переробників, птахобійнь та холодильних підприємств збільшилася на два — до 19.
Серед найпомітніших нових учасників USDA виділяє Луцьку аграрну компанію, що входить до Avesterra Group. За даними керівництва підприємства, компанія реалізує масштабну програму розширення, розраховуючи посилити конкуренцію з МХП як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
USDA прогнозує, що виробництво курячого м’яса в Україні збільшиться з 1,386 млн тонн у 2025 році до 1,48 млн тонн у 2026-му та 1,54 млн тонн у 2027 році. Основна частина приросту очікується на промислових підприємствах центральних і західних регіонів України.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Ukraine: Poultry and Products Annual, звіт UP2026-0022.
Як повідомляє «Сербський економіст», український агрохолдинг МХП інвестував понад 100 млн євро в модернізацію та розвиток виробничих потужностей у Сербії, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі в інтерв’ю виданню Mind.
МХП працює на сербському ринку через компанію Perutnina Ptuj Topiko, що спеціалізується на виробництві та переробці м’яса птиці.
Продукція підприємства реалізується на внутрішньому ринку Сербії, а також експортується до Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Албанії та Північної Македонії.
МХП придбало понад 90% акцій словенської Perutnina Ptuj у 2019 році. Загальна вартість інвестицій у придбання групи склала близько 221 млн євро. Офіційно угода щодо купівлі контрольного пакета акцій була завершена в лютому 2019 року.
Оскільки угода була оформлена через словенську компанію, ці кошти не увійшли до статистики прямих українських інвестицій у Сербію. Офіційно їхній сукупний обсяг з 2010 року до першого кварталу 2026 року оцінювався лише приблизно в 9 млн євро.
МХП залишається найбільшим прикладом присутності великого українського бізнесу в Сербії. Інші українські компанії, що працюють у країні, переважно належать до малого та середнього бізнесу.
Після придбання Perutnina Ptuj українська група почала розширювати власну виробничу базу в Сербії. Зокрема, компанія побудувала сім сучасних майданчиків для вирощування бройлерів у Бачка-Тополі. МХП називає Сербію найбільшим ринком Perutnina Ptuj на Балканах.
МХП засновано у 1998 році і є міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій. Штаб-квартира групи розташована в Києві, виробничі активи знаходяться в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. У компанії працює понад 39 тис. осіб, її продукція експортується до більш ніж 70 країн. Засновником і генеральним директором МХП є Юрій Косюк.
Виручка МХП у 2025 році склала $3,766 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Акції групи котируються на Лондонській фондовій біржі з 2008 року.
Агрохолдинг Avesterra Group протягом найближчих п’яти років планує спрямувати близько EUR300 млн у будівництво нових виробничих потужностей, інкубаторів, батьківських стад та біометанового заводу, повідомив власник компанії Дмитро Добкін під час відкриття нового майданчика на Волині у вівторок.
“Інвестиції у нові пташники є частиною довгострокової стратегії модернізації виробництва в Україні. Ми інвестували у цей майданчик EUR15 млн, і це лише перший крок. До 2028 року плануємо побудувати шість таких виробничих майданчиків по 20 пташників кожен та інвестувати загалом близько EUR100 млн. Це дозволить повністю завантажити наші потужності та вийти на виробництво близько чверті мільйона бройлерів на добу”, — наголосив власник Avesterra Group.
За словами CEO компанії Світлани Собіпан, новий майданчик площею понад 55 тис. кв. м розташований на території 19 га та оснащений сучасним німецьким обладнанням Big Dutchman. На сьогодні птахівничий напрям групи об’єднує 120 пташників, що забезпечують вирощування до 35,1 млн голів птиці на рік.
“Ми будуємо компанію системно — з фокусом на технології, біобезпеку та стабільну якість. Навіть у складні часи ми продовжуємо реалізовувати стратегічні проєкти”, — наголосила CEO.
За період повномасштабної війни Avesterra Group інвестувала у модернізацію понад EUR75 млн. У 2025 році підприємства холдингу сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 500 млн грн, а загальна сума податкових відрахувань з початку вторгнення перевищила 1,5 млрд грн.
Avesterra Group – один із провідних виробників курятини в Україні. Компанія входить до топ-4 виробників галузі та забезпечує повний цикл виробництва: від вирощування зерна до переробки та логістики готової продукції. У структурі компанії працює понад 1500 працівників, функціонує 120 пташників, а також сучасний м’ясопереробний комплекс потужністю 13 500 бройлерів на годину. Продукція компанії представлена на українському ринку під брендами “Епікур”, “Чебатурочка” та на міжнародних ринках під брендом Delika.
Упродовж останніх десятиліть птахівництво стало найдинамічнішим і наймасовішим видом тваринництва у світі. Кури — головна ланка цієї галузі — вийшли далеко за межі традиційного підсобного господарства і перетворилися на основне джерело тваринного білка для мільярдів людей. Аналітики Experts Club дослідили глобальні зміни у розведенні курей у період із 1990 по 2023 рік, зафіксувавши безпрецедентне зростання та структурні трансформації галузі.
“Птахівництво стало символом нової економіки споживання: швидке виробництво, низька собівартість, адаптивність до глобального попиту. Саме тому курятина витісняє інші види м’яса у всьому світі”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я курей у світі оцінювалося в межах 10 мільярдів (у перерахунку на тисячі голів). Цей показник уже тоді перевищував чисельність будь-якого іншого виду сільськогосподарських тварин. Проте справжній ривок відбувся у 2000–2020 роках. До 2023 року загальна чисельність курей у світі перевищила 29 мільярдів, тобто зросла майже втричі за три десятиліття. Це означає, що на кожну людину на планеті припадає приблизно 3,6 курки, якщо враховувати загальне населення світу у понад 8 мільярдів.
Такий вибуховий ріст пояснюється кількома ключовими чинниками. Передусім — економічною ефективністю. Курятина є найдешевшим у виробництві видом м’яса, що потребує значно менше кормів, води та часу на вирощування порівняно зі свининою чи яловичиною. В умовах глобальної урбанізації, зростання доходів і зміни харчових звичок саме курятина стала «універсальним» продуктом: її однаково активно споживають як у США, так і в Бразилії, Індії, Індонезії чи Єгипті.
Окрім економіки, не менш важливим є релігійний та культурний чинник. На відміну від свинини чи яловичини, які обмежені у споживанні внаслідок релігійних заборон в ісламі, юдаїзмі чи індуїзмі, курятина є прийнятною майже у всіх традиціях. Це робить її глобально універсальним джерелом білка. “Курка — це компромісний білок. Вона прийнятна скрізь, недорога, швидка в обігу, і саме тому стала стандартом XXI століття”, — підкреслив Уракін.
Не менш важливу роль відіграють технічні інновації. З 1990-х років до 2020-х індустрія птахівництва пережила технологічну революцію: автоматизовані інкубатори, генетично вдосконалені бройлери, контрольовані умови вирощування, біобезпека і суворий моніторинг якості стали нормою у великих аграрних країнах. Це дозволило значно підвищити продуктивність галузі. У середньому, цикл вирощування бройлера до товарного розміру скоротився з 70 до 42 днів.
У географічному розрізі найпотужнішими виробниками курятини стали Китай, США, Бразилія, Індія, Індонезія та Росія. Водночас у країнах Африки відбувається інтенсивне зростання внутрішнього виробництва, що орієнтоване як на продовольчу безпеку, так і на зменшення залежності від імпорту.
Однак динаміка зростання поголів’я несе і ризики. Зростаюча щільність утримання курей створює підвищене епідеміологічне навантаження — особливо це проявляється у вигляді спалахів пташиного грипу. Крім того, критики вказують на проблеми з добробутом тварин, надмірною концентрацією антибіотиків та викидами метану в птахофабриках.
“Сучасне птахівництво має знайти баланс між продуктивністю та етичними вимогами суспільства. Це новий виклик, якого галузь раніше не знала”, — зазначив Максим Уракін.
У найближчі роки очікується подальше зростання споживання курятини, зокрема в країнах з низьким рівнем доходів, а також розширення експорту з Бразилії, Таїланду та України. Проте дедалі більшу конкуренцію птахівництву можуть скласти альтернативні білки — рослинні та клітинні продукти, що вже виходять на ринки.
Детальніший огляд трендів птахівництва та графіки динаміки поголів’я дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, агроаналітика, кури, МАКСИМ УРАКІН, птахівництво, світове тваринництво
